Способи застосування пестицидів, класифікації машин та агротехнічні вимоги до них. Протруювачі насіння

Способи хімічного захисту рослин. Методи протруювання насіння. Порядок роботи і регулювання протруювача на задану норму витрати пестицидів. Механізм роботи "Гуматокс-С". Комплекс обладнання для термічного знезаражування та сушіння насіння КТС-0,5.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 05.08.2010
Размер файла 759,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

РЕФЕРАТ

з теми: Способи застосування пестицидів, класифікації машин та агротехнічні вимоги до них. Протруювачі насіння

Розрізняють такі способи хімічного захисту рослин: протруювання насіння; обприскування і обпилювання пестицидами рослин і ґрунту; нанесення аерозолів на рослини і обробка парників, зерносховищ; фумігація рослин, ґрунту, сховищ і насіння; розкидання отруйних принад; внесення гранульованих пестицидів у ґрунт. З урахуванням цього, комплекс машин для хімічного захисту рослин включає такі групи машин: протруювачі, обприскувачі, обпилювачі, аерозольні генератори, фумігатори, розкидачі отруйних принад, аплікатори для внесення у ґрунт гранульованих пестицидів, механічні засоби і машини для приготування та заправлення обприскувачів робочими розчинами пестицидів.

Класифікують машини в межах кожної групи за призначенням, типом енергетичного джерела для приведення в дію, характером технологічного процесу, способом агрегатування тощо. До машин для хімічного захисту рослин висувають такі агротехнічні вимоги. При передпосівній обробці насіння не повинно пошкоджуватись. Воно має покриватись пестицидами рівномірно. Відхилення фактичної дози від заданої допускається не більше ±3%.

Обробіток посівів необхідно здійснювати в стислі агротехнічні строки відповідно до зональних рекомендацій, дотримуючись вказівок служби хімічного захисту рослин. Потрібно, щоб робоча рідина мала однорідний склад, а відхилення концентрації від розрахункової не перевищувало ±5%.

Обприскувачі, обпилювачі та аерозольні генератори повинні забезпечувати задану дисперсність розпилу і рівномірний розподіл пестицидів по оброблюваній площі з заданою нормою. Допустима нерівномірність розподілу робочої рідини по ширині захвату не повинна перевищувати 30%, а по довжині гону - 25%. Допустиме відхилення фактичної дози від заданої при обпилюванні ±15%, при обприскуванні +15 і -20%. Швидкість вітру при обприскуванні не повинна перевищувати 5 м/с, при обпилюванні - 3 м/с. Обприскування не рекомендується проводити при температурі навколишнього повітря понад 23°С та за наявності висхідних потоків повітря. Не можна проводити обприскування під час дощу. Якщо протягом доби після обприскування пройшов дощ, то роблять повторне обприскування. Не рекомендується обприскувати рослини в період цвітіння.

Протруювачі насіння

Способи протруювання насіння. Розрізняють хімічне протруювання і термічне знезаражування. Хімічне протруювання проводять безпосередньо перед сівбою або завчасно. Воно полягає в обпилюванні насіння сухими порошкоподібними або змочуванні його рідкими пестицидами. Залежно від цього розрізняють сухе, мокре та зволожене (напівсухе) протруювання. При сухому відбувається значне розпилення пестицидів, тому його застосовують тільки з одночасним зволожуванням зерна та пестицидів (додають не більше 1-2% води з клейкими речовинами).

Мокре протруювання полягає у зволожуванні насіння розчином пестицидів. Вологість насіння підвищується настільки, що висівати чи зберігати його без просушування неможливо. Це суттєвий недолік, через який мокре протруювання не знайшло широкого застосування. При зволоженому протруюванні на насіння наносять рідкі пестициди високої концентрації. Витрата робочої рідини становить 10-15 л/т. Вологість насіння при цьому незначно підвищується і його можна відразу висівати або тривалий час зберігати.

Коли збудники хвороб знаходяться у тканині насіння і знищення їх пестицидами затруднене, застосовують термічне знезаражування, при якому посівний матеріал витримують у підігрітій воді для знищення спорів грибів і збереження зародків насіння.

Застосовують два способи термічного знезаражування насіння: однофазний і двофазний. При однофазному способі насіння витримують у гарячій (45-47°С) воді протягом 2 год, охолоджують його і просушують, а при двофазному - попередньо намочують у теплій (28-30°С) воді протягом 4 год (перша фаза), потім активно прогрівають 8 хвилин у гарячій (50-53°С) воді (друга фаза), охолоджують і просушують.

Для хімічного знезаражування насіння в господарствах застосовують протруювачі ПС-10А, ПК-20, ПС-30, "Мобітокс", ГІІП-5; на калібрувальних заводах - АПС-4, АПЗ-10, ПС-5.

Термічно знезаражують насіння за допомогою комплекту обладнання КТС-0,5. Для хімічного знезаражування бульб використовують протруювач "Гуматокс-С".

Протруювач насіння універсальний ПС-10А призначений для зволоженого протруювання насіння зернових, бобових і технічних культур водними суспензіями пестицидів. Це самохідна автоматична установка з приводом усіх механізмів від електродвигунів загальною потужністю 5,5 кВт. Основними складальними одиницями машини (рис. 1) є завантажувальний пристрій 3, бункер для насіння 13, камера протруювання 32 з розподільним диском 25, проміжний 18 та вивантажувальний 10 шнеки, резервуар 6, пульт керування та самохід. Усі складальні одиниці машини змонтовані на рамі, встановленій на чотирьох пневматичних колесах.

Протруювачем виконують такі операції: заправлення резервуара водою, приготування робочої рідини (суспензії) або завантажування насінням, протруювання його і вивантажування. Протруювач обладнаний системою очищення забрудненого пестицидами повітря.

Робоча рідина і насіння у протруювачі надходять синхронно завдяки системі датчиків, встановлених у бункері для насіння і резервуарі для робочої рідини. За відсутності одного із компонентів (робочої рідини або насіння) процес протруювання припиняється.

Рис. 1

Суспензію готують у резервуарі 6, в який через горловину за допомогою спеціального пристрою завантажують у необхідній кількості пестициди, клейкі і стимулюючі речовини, а насосом 1 подають воду до рівня верхнього датчика 9. Протягом 5-10 хв компоненти змішують мішалками. При пониженій температурі навколишнього повітря суспензію підігрівають електронагрівачами 5.

Під час роботи бокові шнекові живильники переміщують насіння з бурту до завантажувального шнека, який спрямовує його в бункер 13 до рівня верхнього датчика 15.3 бункера насіння надходить у камеру протруювання 32 на диск 25, що обертається, і рівномірно розподіляється по периметру камери у вигляді падаючого кільцевого потоку. Кількість насіння, яке надходить у камеру 32, регулюють важелем 19. Одночасно суспензія з резервуара 6 дозатором 36 спрямовується на розпилювач 26, що обертається.

Ротаційний розпилювач забезпечує дрібнодисперсне розпилювання суспензії і створює круговий факел крапель. Проходячи крізь нього, насіння покривається краплями і надходить у шнек камери 31, звідти - у вертикальний 18 і вивантажувальний 10 шнеки. Потім потрапляє в транспортні засоби, мішки або купу. Вивантажувальний шнек 10 можна обертати черв'ячною передачею навколо осі вертикального шнека 18 на 320° і нахиляти гвинтовою передачею у вертикальній площині на 15° в обидва боки.

Повітря, забруднене пестицидами, відсмоктується від розвантажувальної горловини вентилятором 22 через повітропровід 11, колектор 17, бункер фільтрів 21, фільтр 23 і надходить в атмосферу, завдяки чому забезпечуються нормальні санітарно-гігієнічні умови праці.

Порядок роботи і регулювання протруювача на задану норму витрати пестицидів проводять у такій послідовності.

Заповнюють резервуар б за допомогою насоса 1 на 1/3 об'єму водою. Використовуючи спеціальний пристрій, через горловину резервуара засипають пестициди, після чого знову включають насос. При заповненні резервуара до рівня верхнього датчика 9 привід насоса відключається.

Кількість пестицидів, яку необхідно засипати в резервуар, визначають за даними табл. 1.

Таблиця 1 - Дані для встановлення протруювача на задану норму витрати пестицидів

Нормативна витрата пестицидів, кг

Витрата робочої рідини, л/хв на 1 т родуктивності по насінню

Продуктивність протруювача, т/год

на 1 т насіння

на об'єм резервуара

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21 22

Витрата робочої рідини, л/хв

2

50

0,133

1,60

1,73

1,86

2,00

2,13

2,26

2,39

2,53

2,67

2,80

2,93

1,5

50

0,100

1,20

1,30

1,40

1,50

1,60

1,70

1,80

1,90

2,00

2,10

2,20

1

50

0,067

0,80

0,87

0,94

1,00

1,07

1,14

1,21

1,27

1,33

1,40

1,47

1

25

0,133

1,60

1,73

1,86

2,00

2,13

2,26

2,39

2,53

2,67

2,80

2,93

Потім встановлюють протруювач на задану продуктивність у такій послідовності. Установлюють важіль регулювання подаванням насіння на потрібну поділку шкали, орієнтуючись на дані табл. 4.2.

Таблиця 2 - Орієнтовні дані для встановлення протруювача на задану продуктивність

Поділка шкали дозатора насіння

Продуктивність, т/год

пшениця

ячмінь

овес

льон

12

12,0

8,0

6,0

9,0

13

13,0

9,0

7,0

10,5

14

14,0

10,0

8,0

11,0

15

15,0

11,0

9,0

12,5

16

16,0

12,0

10,0

-

17

17,0

13,0

11,0

-

18

18,0

14,0

12,0

-

19

19,0

15,5

13,0

-

20

20,0

17,0

14,0

-

Встановлюють маховичок дозатора 36 робочої рідини міткою проти нульової поділки пікали. Для цього натискують на маховичок, повертають його в той чи інший бік і відпускають. Протруювач установлюють біля бурту насіння, а його вивантажувальний шнек 10 - в необхідне положення. Вмикають протруювач перемикачем режимів роботи в положення "А1" або "А2".

При досягненні сталого режиму збирають протягом певного часу, наприклад 6 хв., зерно, яке надходить з вивантажувального лотка, та зважують його. Помноживши масу зерна на 10, визначають фактичну продуктивність протруювача і, якщо вона значно відхиляється від вибраної за таблицею, важіль подачі насіння переміщують на іншу поділку, а дослід повторюють трикратно.

Потім регулюють дозатор 36 робочої рідини на витрату, яка відповідає встановленій продуктивності протруювача. Для цього переключають чотириходовий кран у положення "Взяття проб". Переводять важіль дозатора насіння на нульову поділку пікали і вивантажують насіння із шнеків. Переміщують маховичок дозатора робочої рідини на поділку, яка відповідає витраті робочої рідини при певній продуктивності протруювача. При цьому орієнтуються на дані табл. 4.3. Потім натискують кнопку "Вивантажування-заправлення". По заповненню мірного циліндра визначають витрату робочої рідини за 20 с. Помноживши одержану величину на З, одержують хвилинну витрату.

Таблиця 3 - Хвилинна витрата робочої рідини

Поділка шкали дозатора робочої рідини

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Подача робочої рідини, л/хв

1,6

1,8

2,0

2,2

2,4

2,6

2,8

3,0

3,2

3,4

3,6

3,8

4,0

При відхиленні фактичної витрати робочої рідини від потрібної змінюють її витрату і виконують заміри у трикратній повторності.

Якщо є потреба працювати з нормою витрати робочої рідини, яку не зазначено в інструкції, то витрату робочої рідини (подачу дозатора) за хвилину розраховують за формулою:

де Р -- витрата робочої рідини (подача дозатора), л/хв, П - продуктивність протруювача, т/год, q - норма витрати робочої рідини на одну тонну насіння, л/т.

Протруювач камерний ПК-20 призначений для зволоженого протруювання насіння зернових, бобових і технічних культур водними розчинами і суспензіями пестицидів. Він являє собою автоматичну самопересувну машину з приводом усіх механізмів від електродвигунів загальною потужністю 5 кВт.

Основними складальними одиницями машини (рис. 2) є завантажувальний пристрій, який складається з шнекового підбирача 14 і транспортера 4; бункер для насіння 5 з дозатором регулювання продуктивності 8; камера протруювання 7 з розподільним диском насіння 9 і ротаційним розпилювачем робочої рідини 10; вивантажувальний шнек 11; насосна установка 13; бак 1; дозатор робочої рідини 3; пульт керування; самохід.

Складальні одиниці змонтовані на рамі, встановленій на трьох колесах з пневматичними шинами.

Протруювачем виконують такі технологічні операції: заправлення бака водою, приготування робочої рідини, самозавантаження насінням і протруювання насіння, вивантаження протруєного насіння у завантажувачі сівалок або мішки.

Рис. 2

Подавання робочої рідини і насіння в камеру протруювання синхронізовано за допомогою трьох датчиків 6 (В, С, Н), які змонтовані в бункері насіння 5. Якщо немає одного з компонентів, то процес протруювання припиняється. Верхній датчик (В) керує приводом завантажувального шнека, середній (С) - приводом самохода, нижній (Н) - приводом дозатора 8, диска розсіювання насіння 9 та розпилювача робочої рідини 10, Під час роботи протруювача на двох (верхньому і нижньому) датчиках нижній керує приводом самохода, дозатора 8, диска розсіювання насіння 9 та розпилювача робочої рідини 10.

Протруювач розрахований на роботу у трьох режимах: налагоджувальному і двох автоматичних. Під час налагоджувального режиму перевіряють та налагоджують електрообладнання і механізми, а також готують робочий розчин безпосередньо у баку протруювача, якщо застосовуються водорозчинні (рідкі) препарати або концентрати суспензій. У разі використання для протруювання насіння порошковидних препаратів в бак протруювача заливають готовий до протруювання робочий розчин рідини, приготовлений в допоміжних місткостях.

В автоматичному режимі "А2" (на верхньому і нижньому датчиках насіння) протруювач працює тоді, коли бурти насіння дуже високі (понад 2 м).

Якщо в результаті налагоджувального режиму встановлено працездатність всіх вузлів і механізмів, приготовлено робочий розчин рідини, то встановлений в робоче положення перед буртом насіння протруювач включається в роботу. При встановленні перемикача "Режим роботи" 19 (рис. 2) у положення А2 вмикаються двигуни: завантажувального та вивантажувального шнеків, насосної установки і самоходу, лампочки (21, 22, 23) не горять. Колесо самохода пересуває протруювач, і завантажувальний шнек 4 подає в бункер 5 насіння. Коли бункер заповниться насінням до рівня нижнього датчика, загоряється лампочка "Нижній датчик" 24, вмикається двигун дозатора, привода диска насіння та розпилювача, самохода. Робоча рідина через мірний циліндр 2 надходить на чашкоподібний ротаційний розпилювач 10 з прорізами, який за рахунок великої швидкості обертання забезпечує дрібно- і монодисперсійний круговий факел розпилу певної висоти. Пересікаючи факел розпилу, потік насіння, що рівномірно сходить з розподільчого диска по всьому периметру камери у вигляді колового циліндричного потоку, покривається краплинами суспензії і осідає вниз камери протруювання і далі - на вивантажувальний шнек 11. За такої конструкції камери протруювання насіння падає вниз по спіральній траєкторії, завдяки чому тривалість його знаходження в зоні факелу розпилу, а, отже, і контакту з отрутохімікатами збільшується. Цьому сприяє також і конструкція ротаційного розпилювача 10 у вигляді двох конічних чашок, складених нижніми основами, що дає змогу збільшити висоту факела. Тривалість нанесення препарату триває частки секунди.

Коли бункер заповнюється насінням до рівня верхнього датчика, загоряється лампочка "Верхній датчик" 21 і вимикається двигун завантажувального шнека.

У разі зниження рівня насіння нижче верхнього датчика гасне лампочка "Верхній датчик" 21, вмикається двигун завантажувального шнека, а при подальшому зниженні рівня насіння нижче нижнього датчика гасне лампочка "Нижній датчик" 22, вимикається двигун дозатора 8, приводу диска розсіювання насіння 9 та розпилювача 10 і вмикається двигун самохода.

Подавання робочої рідини припиняється, протруювання не відбувається, і протруювач починає рухатись вперед на бурт насіння.

При протруюванні насіння з буртів менше, ніж 2 м заввишки працюють у автоматичному режимі A3 (на трьох датчиках рівня насіння), попередньо заправивши бак 1 робочою рідиною. Для цього перемикач "Режим роботи" 19 встановлюють в положення A3, в якому вмикаються двигуни: завантажувального 4 та вивантажувального 11 шнеків, самохода і насосної установки 13, лампочки (21, 22, 23) не горять. Протруювач рухається вперед, і завантажувальний шнек подає насіння в бункер. При заповненні бункера насінням до рівня нижчого датчика загоряється лампочка "Нижній датчик" 22, вмикається двигун дозатора 8, привода диска розсіювання насіння 9 та розпилювача 10. Робоча рідина через мірний циліндр 2 надходить на розпилювач 10 і розпочинається процес протруювання. Коли бункер насіння заповниться до рівня середнього датчика, загоряється лампочка "Середній датчик" 23, вимикається двигун самохода, а при заповненні до рівня верхнього датчика загоряється лампочка "Верхній датчик" 21, вимикається двигун завантажувального шнека 4.

При зниженні рівня насіння нижче від верхнього датчика гасне лампочка "Верхній датчик" 21 і вимикається двигун завантажувального шнека 4; при зниженні рівня насіння нижче середнього датчика гасне лампочка "Середній датчик" 23 і вимикається двигун самохода, а при подальшому зниженні рівня нижче від нижнього датчика гасне лампочка "Нижній датчик" 22, вимикається двигун дозатора 8, приводу диска розсіювання насіння 9 та розпилювача і вмикається двигун самохода.

Припиняється подавання робочої рідини, протруювання зупиняється, протруювач починає рухатись вперед на бурт.

Для запобігання потраплянню на диск розсіювання насіння 9 сторонніх предметів в бункері для насіння 5 вмонтовані захисні сітки.

Протруювач насіння ППЇ-5 призначений для знезаражування насіння зернових, бобових і технічних культур водними суспензіями пестицидів. Це автоматична пересувна установка з електроприводом основних механізмів.

Основними складальними одиницями протруювача є шнековий підбирач і транспортер, резервуар для приготування робочої рідини, дозатор, дисковий розпилювач, система очищення повітря і механізмів самохода.

Протруюють насіння в автоматичному режимі. Шнек-підбирач з бурту завантажує насіння в нагромаджувальну компенсаційну камеру, з якої через дозуючу щілину, що регулюється засувкою, воно потрапляє в камеру протруювання. Одночасно з резервуара робоча рідина надходить у дозатор, а далі - до розподільника, звідки при положенні "Протруювання" -на розпилювач і в камеру протруювання.

Контроль за подаванням робочої рідини на розпилювач виконується датчиком та сигнальною лампочкою. Для визначення фактичної норми рідини розподільник встановлюють у положення "Взяття проб" і рідина потрапляє в мірний циліндр,

Щоб запобігти неякісному протруюванню насіння, передбачена синхронізація між подаванням до насіння суспензій та пересування протруювача. Як тільки рівень насіння в нагромаджувальній компенсаційній камері стане нижче рівня нижнього датчика, подавання робочої рідини припиняється, гасне сигнальна лампочка "Суспензія", включається дозатор робочої рідини і засвічується лампочка "Суспензія". Протруювач продовжує рух уперед доти, доки рівень насіння в камері не досягне рівня верхнього датчика. Далі процес повторюється.

На протруювачі передбачено відсмоктування повітря з вивантажувальної камери та його очищення фільтрами.

Установлення протруювача ПШ-5 на задану норму витрати пестицидів проводять у такій послідовності, як і ПС-10А.

Протруювач для знезаражування бульб картоплі "Гуматокс-С" призначений для боротьби з хворобами на поверхні бульб насіннєвої картоплі.

Бульби обробляють безпосередньо перед садінням. Машина має вигляд агрегату, який пересувається в межах протруювального майданчика.

Рис. 3

Основними складальними одиницями машини (рис. 3) є завантажувальний пристрій, що складається з приймального бункера 1 та транспортера 2 для подавання бульб картоплі в камеру протруювання; камера протруювання 3, в якій розміщені валики 4 і 5, обтягнуті товстим паро-лоном та розпилювачі робочої рідини 6; вивантажувальний конвеєр 7; бак для робочої рідини 12; гідравлічна система подавання рідини до розпилювачів, що складається з насоса 11, регулятора, тиску 9 і манометра 8; рама з опорними колесами та електрична система приводу робочих органів.

Машина працює так. Встановлюють її на рівному майданчику, підключають до електричної мережі відповідно до правил електробезпеки та перевіряють на холостому ходу працездатність усіх вузлів і механізмів. Заливають у бак 12 відмірену кількість води і запускають в дію гідравлічну систему, перевіряючи хвилинну витрату рідини через розпилювачі 6, яка повинна забезпечити протруювання бульб із заданою нормою витрати рідини при продуктивності 10...12 т/год. За потреби, за допомогою регулятора тиску 9 змінюють тиск у гідравлічній системі, який контролюється манометром 8. Упевнившись в працездатності всіх вузлів і механізмів та відповідності хвилинної витрати рідини заданій продуктивності, розпочинають протруювання бульб картоплі. Для цього бак 12 заправляють робочою рідиною і завантажують бункер 1 бульбами картоплі і вмикають електропривід вузлів та механізмів. Бульби картоплі з бункера 1 надходять на конвеєр 2, який подає їх в камеру протруювання 3. Бульби потрапляють на верхній валик і зволожуються факелом краплин робочої рідини, який утворюється розпилювачами 6. Напрямний щиток 14 спрямовує бульби на нижній валик 5, який обертається назустріч верхньому валику, і бульби, проходячи в проміжку між валиками, потрапляють на вивантажувальний конвеєр 7. Верхній 4 і нижній 5 валики обтягнуті товстим поролоном, який сприяє рівномірному обробленню бульб робочою рідиною і запобігає пошкодженню бульб.

Комплекс обладнання для термічного знезаражування та сушіння насіння КТС-0,5 призначений для безперервного однофазного термічного знезаражування насіння зернових культур, ураженого летючою сажкою і наступного сушіння до кондиційної вологості. Він має вигляд механізованого цеху, що монтується в спеціальному приміщенні 18000x18000x10500 мм і розрахований на продуктивність 0,4...0,5 т/год.

Комплекс складається з трьох однакових секцій обладнання, з'єднаних спільними системами для завантажування і вивантажування насіння, подавання свіжої води й відведення відпрацьованої, пульта керування і електрообладнання для контролю за технологічним процесом із світловою та звуковою сигналізацією.

Кожна секція має експозиційну місткість 3 (рис. 4), повітропідігрівник із вентилятором, сушарку 4 і насос 14, Залежно від потреби можуть бути використані одна, дві або всі три секції. До складу обладнання для знезаражування насіння входять три експозиційні місткості, проміжна місткість 5, відцентровий насос і комунікації. Система завантажування насіння складається з приймальною бункера 11, норії 9, розподільника 10 і насіннєпроводів.

До сушильного обладнання належать три поворотні платформові сушарки 4, три вентилятори, три повітропідігрівники з пристроєм для спалювання рідкого палива і повітропровід.

Рис. 4

Технологічний процес знезаражування насіння відбувається так. Спочатку водою заповнюється резервуар, з якого вона послідовно надходить у проміжні місткості. Після їх заповнення вмикається насос для перекачування води в експозиційну місткість. Потім автоматично вмикається підігрівання води і одночасне подавання її з резервуара. Завдяки циркуляції води між експозиційною і проміжною місткостями забезпечується рівномірність її температури. За температури води 45...47°С насіння з приймального бункера вібролотком і норією подається в експозиційну місткість. Початок роботи вібролотка (початок експозиції) фіксують на циферблаті годинника, встановлюючи стрижень у гніздо проти стрілки годинника. Кінець експозиції відраховують і фіксують на тому самому циферблаті.

Вібролоток автоматично вимикається після заповнення експозиційної місткості насінням. Після зупинення вібролотка на пульті керування вимикають норію.

Про закінчення експозиції сповіщають звукова і світлова сигналізації.

З експозиційної місткості знезаражене насіння разом із водою через клапан надходить у сушарку, з піддона якої вода стікає в проміжну місткість.

Після закриття клапана починається сушіння насіння протягом 2 год. за температури 40°С, а потім за температури 45°С - до кондиційної вологості. З платформи сушарки висушене насіння вивантажується на стрічковий конвеєр 13 і подається норією в бункер-нагромаджувач 5. Замість витраченої з насінням води в проміжну місткість автоматично подається свіжа вода, яка підігрівається в резервуарі. Температура води автоматично підвищується до заданої і експозиційна місткість знову готова до роботи.

Література

1. Сільськогосподарські машини Д.Г. Войтюк, Г.Р. Гаврилюк 2004. - 448 с.


Подобные документы

  • Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.

    дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014

  • Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.

    курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011

  • Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.

    реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014

  • Класифікація і сутність агротехнічних заходів: агротехнічні передумови вирощування культур, агротехнічні роботи, матеріально-речовинні поточні вкладення. Показники, що характеризують використання добрив та наявність і якість насіння сільськогоспкультур.

    реферат [45,7 K], добавлен 19.01.2012

  • Строки та способи збирання насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної і дурману фіолетового з позиції особливостей розвитку рослин і формування насіння. Характер накопичення сухої речовини в насінні при його формуванні, його урожайні властивості.

    автореферат [35,5 K], добавлен 12.04.2009

  • Розробка проекту створення лінії по переробці насіння соняшника в господарстві. Вибір та обґрунтування методу виробництва, схеми технологічного процесу та обладнання. Характеристика компонентів, що отримуються в процесі переробки насіння соняшника.

    дипломная работа [378,8 K], добавлен 23.01.2015

  • Господарсько-біологічна характеристика жита. Вивчення біологічних особливостей культури. Необхідні фактори формування високоякісного насіння. Організація насінництва культур в Україні. Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення.

    курсовая работа [66,8 K], добавлен 26.08.2014

  • Класифікація пестицидів, методи їх застосування. Захисні (профілактичні) та лікувальні фунгіциди. Найпоширеніші сучасні препаративні форми пестицидів. Токсикація сходів рослин. Отруєні принади на харчових продуктах. Рідкі отруєні принади, їх приготування.

    курсовая работа [36,4 K], добавлен 03.08.2011

  • Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, рижій). Ринок насіння соняшнику. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання. Післязбиральна обробка та зберігання насіння.

    контрольная работа [27,7 K], добавлен 07.10.2010

  • Класифікація газонів, еколого-біологічна характеристика родів (костриця, мітлиця, тонконіг, пажитниця, житняк). Створення газонів за допомогою висіву насіння рослин, розбризкування розчину з насінням і добривами, висадки вегетативних частин рослин.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 21.04.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.