Машини для садіння
Робочі органи машин для садіння. Сошники на садильних машинах. Робочі органи для загортання борозен при садінні картоплі. Призначення прикочувальних котків розсадосадильних машин. Картоплесаджалки напівначіпні КСМ-4 і КСМ-4А: робочий процес, регулювання.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.08.2010 |
Размер файла | 2,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
РЕФЕРАТ
з теми: Машини для садіння
Робочі органи машин для садіння
На машинах для садіння використовують такі робочі органи: садильні апарати, сошники і пристрої для загортання борозен. Садильні апарати застосовують дискові, елеваторні (ланцюгові, стрічкові, тросові), барабанні, голчасті та ін. Найбільш поширені дискові, ланцюгові і стрічкові з ложечками садильні апарати.
Дисковий з ложечками садильний апарат складається з диска 1 (рис. 1, а), на якому з одного боку закріплені ложечки 2, а з другого проти кожної ложечки - підпружинені затискачі 4. Затискач має палець, відвідний важіль і пружину 5. Під дією пружини палець притискується до ложечки. Відводяться пальці від ложечок, коли важіль затискача набігає на шину-копір. Шина закріплена на рамі з боку розміщення затискачів, поряд із диском. Диск закріплений жорстко на приводному валу.
Ланцюговий з ложечками садильний апарат являє собою безкінечний втуликово-роликовий ланцюг, на якому у шаховому порядку з певним кроком закріплені ложечки.
Ланцюг з ложечками переміщується через живильний ківш, і ложечки 7 (рис. 1, б) захоплюють бульби, які далі переміщуються ланцюгом до сошника. Зайві бульби скидаються пластинчастими пружинами 10 - назад у живильний ківш. Такі садильні апарати, здебільшого, застосовують для садіння яровизованих бульб картоплі.
Рис. 1
На розсадосадильних машинах встановлюють садильні апарати, в основному - дискові, з розсадотримачами, і на окремих - з розподільниками. Дисковий із розсадотримачами апарат складається з диска 15 (рис. 1, г), коробчастого стояка з нерухомою пластиною 21. рухомої пластини 19 з гумовою губчастою накладкою 22, колінчастого стрижня 18 з пружиною 17. На колінчастий кінець стрижня надітий ролик 16. Кінець стрижня з'єднаний з пластиною 19. При обертанні садильного диска 15 ролик 16 набігає на лекало, закріплене на рамі секції, і повертає стрижень з рухомою пластиною, яка притискається до нерухомої пластини стояка - розсадотримач закривається. Для садіння розсади в горщечках на верхній частині розсадотримача над пластинами закріплюють спеціальну вилку 20 для утримання горщечка при обертанні садильного диска.
Садильний апарат висадкосадильної машини складається із зарядного конусного диска 25 (рис. 1, д), ведучого восьмигранного диска 23, конусів 24, веденого диска 27, виштовхувачів 28 і механізмів приводу дисків.
Коренеплоди укладають вручну на зарядний диск 25 хвостовою частиною вниз до його центра. Диск, обертаючись з частотою 19,2 хв1, переміщує коренеплод до вихідного вікна, і він випадає в конус, встановлений на ведучому диску 23. При переміщенні конуса в нижню частину він заходить у ґрунт. Одночасно виштовхувач 28 заходить у конус, утримує коренеплод і повертає рухому частину конуса. Далі конус виноситься ведучим диском із ґрунту, а коренеплод залишається.
Сошники на садильних машинах встановлюють типу анкерних із гострим кутом входження в ґрунт і полозоподібні. Сошник картоплесаджалки являє собою порожнистий корпус із змінним носком 13 (рис. 2, а). Внизу з обох боків закріплені полички, а в середині - похилий щиток для спрямування мінеральних добрив на дно борозни. Корпус кріпиться до кронштейна з трьома болтами. Сошник приєднаний до рами за допомогою паралелограмної підвіски 1. Верхня ланка підвіски має стяжну гайку для регулювання кута входження сошника у ґрунт, а до нижньої тяги підвіски приварений упор 12. До кронштейна сошника приварена гайка 10 з болтом 11 для регулювання нижнього граничного похилу підвіски сошника. В передній частині сошника закріплене на вилці копіювальне колесо 3. Його можна повертати відносно кронштейна сошника при регулюванні глибини ходу.
На картоплесаджалках, призначених для роботи на полях, засмічених камінням, встановлюють корпуси сошників із копірами-каменевідбивачами 8.
Сошники розсадосадильних машин кілеподібні. Сошник складається з двох боковий 15 (рис. 2, б), які утворюють порожнину. В передній частині боковини сходяться і утворюють кіль 14, ріжучу частину, яка розрізує верхній шар ґрунту при русі машини, утворюючи борозну. Всередині сошника в передній нижній частині є напрямна пластина для спрямування води від дозувального пристрою до дна борозни.
Робочі органи для загортання борозен при садінні картоплі - це сферичні диски і борінки. Вони складаються із рамки 24 (рис. 2, в), двох півосей 22, сферичних дисків 17, штанги 19 з пружиною і борінки 20. Півосі мають косинки з отворами для регулювання кута атаки дисків. В передній частині борінки є планка 23 з отворами для регулювання глибини ходу. Натискна штанга має отвори для регулювання зусилля пружини.
Борознозагортальні робочі органи забезпечують гребеневе і безгребеневе загортання борозен із висадженими бульбами.
Рис. 2
Прикочувальні котки розсадосадильних машин призначені для загортання борозен і ущільнення ґрунту. Котки встановлені на осях, закріплених на рамі секції під кутом до горизонту і до напрямку руху (рис. 2, г). Біля кожного котка позаду закріплені чистики на кронштейнах для очищення ободу від ґрунту.
Картоплесаджалки
Для садіння картоплі рядковим способом застосовують картоплесаджалки КСМ-4А, КСМ-4, КСМ-6А, КСМ-8, КСМГ-6А, КС-4, КС-4Т та ін.
Картоплесаджалки напівначіпні КСМ-4 і КСМ-4А призначені для садіння не яровизованої картоплі рядковим способом з одночасним внесенням у рядки мінеральних добрив. Агрегатують їх із тракторами класу 1,4-3.
Основними складальними одиницями картоплесаджалки КСМ-4 є дві пари туковисівних апаратів 1 (рис. 3), два живильних ковші 6, чотири садильних апарати з ложечками, основний 9 та завантажувальний 10 бункери, сошники 16, загортальні диски 15, боронки 14, стабілізатор 12, розпушувачі слідів коліс 11, два опорних пневматичних і два металевих 19 колеса, механізм передач 20, рама, причіпний пристрій, гідроциліндри з маслопроводами, два гідрофікованих маркери та система сигналізації.
Бункер 10 призначений для завантаження бульбами основного бункера 9. У робочому положенні він опускається гідроциліндрами на поверхню поля, і транспортні засоби (самоскиди) завантажують його насінням картоплі. Потім гідроциліндрами переміщують бункер вгору, і бульби самопливом надходять в основний бункер 9, який має похиле дно із струшувачами 8. У передній стінці бункера є вікно і заслінка, положення якої регулюють гвинтовим механізмом. На продовженні дна основного бункера знаходиться живильний ківш 6. У його днищі встановлений шнек 5, який переміщує бульби до садильних апаратів.
Рис. 3
Садильний апарат складається з диска, ложечок 4, підпружинених пальців (затискачів) 3 і вала. Ложечки рівномірно закріплені на диску. Підпружинені пальці шарнірно з'єднані з ложечками. У живильному ковші до рами саджалки кріпиться шина-копір 2. При обертанні диска важелі пальців переміщуються по шині, і палець відходить від ложечки.
Сошник складається з пологого корпуса, носка, поличок, лотка для спрямування потоку мінеральних добрив. У передній частині сошника кріпиться копіювальне колесо 18. Сошник з'єднується з рамою саджалки паралелограмним механізмом. За сошником розміщені два сферичних загортальних диски 15 та пальцьові борінки 14. Диски 15 встановлені під певним кутом до напрямку руху.
Механізм передач картоплесаджалки складається з редуктора і ланцюгових передач.
Стабілізатор 12 призначений для стійкості ходу картоплесаджалки на схилах.
Робочий процес. Бульби картоплі із основного бункера 9 надходять до живильних ковшів 6. Струшувані 8 і зрушувачі 7 сприяють плавному надходженню бульб у ковші. Диски садильних апаратів обертаються і їх ложечки 4 опускаються в живильні ковші та захоплюють по одній бульбі. При виході із ковша палець затискача притискається до ложечки і утримує бульбу. Як тільки ложечка з бульбою надходить до сошника 16, важіль пальця набігає на шину-копір 2, відхиляється, і бульба падає в сошник. Попередньо туковисівні апарати 1 подають мінеральні добрива в тукопроводи, а далі вони потрапляють у передню частину сошника і в борозну. За рахунок самоосипання борозни добрива присипаються шаром ґрунту, а потім на цей ґрунт падають бульби картоплі. Загортаються борозни ґрунтом за допомогою дискових загортачів 15 та борінок 14.
Ширина захвату картоплесаджалки - 2,8 м. Робоча швидкість - 6-9 км/год. Продуктивність - до 2,5 га/год.
Регулювання. Подачу бульб у живильний ківш регулюють зміною положення заслінки, густоту садіння картоплі - частотою обертання садильних дисків за допомогою змінних зірочок (13, 15, 17, 18, 20, 22 зубці) на проміжному валу механізму привода. Підбір зірочок проводять за номограмою (рис. 4). Кут входження сошника у ґрунт регулюють зміною довжини верхньої ланки механізму підвіски сошника, глибину ходу сошників - переміщенням за висотою копіювальних коліс сошникових секцій і передніх опорних коліс саджалки, глибину загортання бульб картоплі і форму гребенів - поворотом загортальних сферичних дисків і пружинами натискних штанг, дозу внесення мінеральних добрив - переміщенням важеля регулятора туковисівного апарата.
Картоплесаджалка напівначіпна КСМ-4А має на садильному диску овальні ложечки. Це забезпечує садіння бульб усіх розмірів без заміни ложечок. Туковисівні апарати - спірально-гвинтові АТП. Механізм привода садильних апаратів - двовальний, ланцюговий, з пересувними блоками зірочок.
Картоплесаджалка напівначіпна восьмирядкова КСМ-8 має будову та робочий процес такі, як і саджалка КСМ-4А.
Робоча ширина захвату саджалки - 5,6 м. Робоча швидкість - 6-9 км/год. Продуктивність - 3,2-5,0 га/год. Агрегатують із тракторами класу 3.
Рис. 4
Картоплесаджалки КСМ-4А-1, КСМ-6А-1 і КСМ-8-1 призначені для роботи на кам'янистих ґрунтах. Вони укомплектовані сошниками із запобіжниками.
Картоплесаджалки КСМГ-4А і КСМГ-6А створені на базі саджалок КСМ-4А і КСМ-6А і призначені для садіння картоплі в попередньо нарізані на полі гребені з шириною міжрядь 70 см. Робоча швидкість картоплесаджалок - 6-9 км/год. Агрегатують їх із тракторами класу 1,4-3. Продуктивність картоплесаджалки КСМГ-4А - 1,7-2,5, а КСМГ-6А - 2,5-3,8 га/год.
Картоплесаджалки КС-4 і КС-4Т напівначіпні і призначені для садіння картоплі гладким і гребеневим способами. Агрегатують їх з тракторами класу 2. Ширина захвату - 2,8-3,0 м. Робоча швидкість - до 10 км/год. Продуктивність - 1,5-2,2 га/год. Вантажомісткість бункера для картоплі - 1800 кг.
Картоплесаджалка Л-202 начіпна, призначена для садіння яровизованих і не яровизованих бульб картоплі рядковим способом.
Л-202 складається з основної рами 9 (рис. 5), двох опорних приводних пневматичних коліс 7, садильних апаратів 1, бункера з місткістю 600 кг, живильних ковшів 5, сошників 8, дискових загортачів 6. Садильні апарати ланцюгові з ложечками.
При переміщенні ланцюга вгору в ложечки 2 потрапляють бульби картоплі і переміщуються вгору до кожуха 11, а далі - вниз до сошника Зів борозну, що утворюється цим сошником. Загортаються борозни дисковими загортачами 6. Норму садіння регулюють переміщенням блоку зірочок на валу садильних апаратів.
Ширина захвату саджалки - 2,8 м. Робоча швидкість - до 10 км/год. Продуктивність - 1,2-2,4 га/год. Агрегатують з тракторами класу 1,4.
Рис. 5
Картоплесаджалка САЯ-4А призначена для садіння яровизованих і не пророщених бульб картоплі рядковим способом із міжряддям 70 см з одночасним внесенням мінеральних добрив.
Картоплесаджалка напівначіпна, автоматизована, її агрегатують з тракторами класу 1,4-3, комплектується гідрофікованими маркерами МГ-1.
Складається з двох туковисівних апаратів 1 (рис. 6), двох живильних ковшів 5, чотирьох садильних апаратів з ложечками 4, двох бункерів 6 з транспортерами 7, чотирьох сошникових секцій, загортальних дисків, двох опорних пневматичних 10 і двох металевих коліс, механізму передач, стабілізатора 9, рами і пристрою для автоматичного регулювання кількості картоплі у живильному ковші.
Садильні і туковисівні апарати приводяться в рух від ВВП трактора.
Робочий процес. Транспортер 7 подає бульби картоплі із бункера 6 в живильний ківш 5. Підпружинена заслінка бункера вирівнює шар бульб, що рухаються, і вони падають на клапан, а далі - в живильний ківш. Звідти вони захоплюються ложечками 4 садильного апарата і спрямовуються до сошника 13, який утворює борозну. Одночасно в передню частину сошника туковисівним апаратом 1 подаються мінеральні добрива, що присипаються невеликим шаром ґрунту, на який падають з сошника бульби картоплі. Загортаються борозни частково за рахунок самоосипання ґрунту із стінок борозни, а в основному - сферичними дисками 12.
При безгребеневому садінні до дисків приєднують боронки, які вирівнюють поверхню поля.
Садильний апарат являє собою безкінечний втулково-роликовий ланцюг, на якому розміщені ложечки 4 у шаховому порядку.
У живильному ковші 5 встановлений автоматичний пристрій 11. При зменшенні рівня бульб у ковші піднімається клапан електричного датчика, який замикає контакти, після чого включається в роботу транспортер 7 бункера. За потреби транспортер можна включати вмикачем електромагнітної муфти.
Рис. 6
Якщо ложечка 4 захопить більше однієї бульби, то пружинні скидачі видаляють зайві бульби, і вони по лотку 2 скочуються у живильний ківш.
До саджалки приєднані розпушувачі 8 слідів коліс, які розпушують ущільнений ґрунт. Якщо саджалка працює на схилах, то стабілізатор 9 утримує її від сповзання.
Залежно від розмірів бульб встановлюють на садильному апараті змінні подільники з пружинами. Для великих бульб встановлюють широкі подільники, а для дрібних - вузькі.
Норму садіння регулюють двома змінними зірочками (28 і 36 зубців) у механізмі передач саджалки.
Ширина захвату саджалки - 2,8 м. Робоча швидкість - 5-6,3 км/год. Продуктивність - 1,4-1,7 га/год.
Розсадосадильні машини
Розсадосадильні машини застосовують для садіння розсади овочевих (капусти, помідорів та ін.) та ефіроолійних культур, тютюну, суниць у горщечках або без них широкорядним і стрічковим способами, а також сіянців, живців дичок плодово-ягідних культур. Використовують розсадосадильні машини СКН-6А, МРП-5,4 та ін.
Машина СКН-6А складається із шести садильних секцій, двох опорно-приводних коліс 1 (рис. 7), механізму передач, двох маркерів, рами, поливної системи з двома резервуарами 16 для води, тента 8 і стелажів 15 для розсади. На машині встановлена сигналізація для подачі робітником звукового сигналу трактористу про початок руху агрегату або про його зупинку.
Кожна садильна секція складається з садильного апарата дискового типу з розсадотримачами 5 (рис. 8, а), сошника 10, двох прикочувальних котків 9, переднього 11 і заднього 7 сидінь для робітників, двох полиць б для ящиків з розсадою і ланцюгової передачі.
Садильний апарат складається з металевого диска 8, правих та лівих розсадотримачів 5, правого 4 і лівого 3 лекал. Розсадотримачі встановлені по периметру диска з обох боків і кріпляться до нього болтами. Праві та ліві розсадотримачі мають однакову будову. Кожний із них складається із коробчастого стояка з нерухомою пластиною 17, рухомої частини 15 з гумовою губчастою накладкою 18, стрижня 14 з пружиною 13 та капронового або гумового ролика 12. Губчаста накладка 18 запобігає пошкодженню розсади. Садильні диски приводяться в рух від опорно-приводних коліс 1 (рис. 8) за допомогою ланцюгових передач та коробки передач 12.
Рис. 7
Водополивна система саджалки складається з двох резервуарів 16 для води, встановлених на тракторі, трубопроводу 14, фільтра, крана і дозувального пристрою 11. Від резервуарів вода по трубопроводах 14 надходить до кранів і далі спрямовується до дозувальних пристроїв 11, а потім у сошник 3.
Під час руху машини сошники 3 садильних секцій розкривають борозни у ґрунті. Від опорно-приводних коліс 1 за допомогою передавального механізму приводяться в рух диски 4 садильних апаратів. Садильниці беруть розсаду з ящиків 6, укладають її у відкриті розсадотримачі 5 коренем до себе і утримують до затискання рухомою частиною розсадотримача. Передня садильниця вкладає розсаду в правий розсадотримач, а задня - у лівий. Розсадотримачі утримують розсаду, поки диск 4 не перемістить її в нижню частину. При входженні в борозну розсадотримач відкривається, розсада звільняється і падає на дно борозни. В момент знаходження розсади в нижній частині диска включається в роботу дозувальний пристрій 11 поливної системи, вода надходить у внутрішню порожнину сошника і по жолобу потрапляє під корені розсади. Загортаються корені розсади ґрунтом за рахунок самоосипання стінок борозни і за допомогою прикочуючих котків 9. Ці котки також ущільнюють ґрунт з обох боків рослин.
При садінні розсади в горщечках садильниці беруть із ящичків по одному горщечку з рослиною і кладуть їх на опорні вилки, що встановлюються на розсадотримачах і продовжують утримувати до моменту закриття розсадотримачів. Далі робочий процес проходить як і при садінні розсади без горщечків.
При садінні розсади з кроком до 35 см вода подається постійно в борозну, суцільний полив, а при більшому кроці - порційно під кожну рослину по 0,4-0,5 л.
Регулювання, Крок садіння (10-140 см) регулюють встановленням певної кількості (2, 4, 6, 8 і 12) розсадотримачів на диску, зміною частоти обертання дисків шляхом переключення коробки передач та підбирання зірочок ланцюгової передачі.
Перевірку кроку садіння розсади визначають за формулою:
де N - норма садіння розсади, шт/га; Ь - ширина міжряддя, м.
Частоту садіння розсади (частоту подачі рослин у розсадотримачі) розраховують з виразу:
де vm - швидкість руху посівного агрегату, м/с.
Моменти закриття розсадотримачів після вкладання розсади і відкриття при садінні регулюють переміщенням лекал у пазах тримачів, глибину ходу сошників в межах 8-22 см - переміщенням по отворах їх стояків відносно рами секції (зміщення на один отвір забезпечує зміну ходу сошника на 25 мм) та переміщенням прикочувальних котків по висоті.
Рис. 8
Ширина захвату - 3,6-4,2 м, Робоча швидкість - до 3,5 км/год. Продуктивність - до 1,4 га/год.
Пристрої до машини СКН-6А. Пристрій ПНБ-6 призначений для нарізування поливних борозен одночасно з садінням розсади. Складається із трьох правих і трьох лівих секцій борознорізів, двох поздовжніх брусів, поперечного бруса та розкосу. Поздовжні бруси з'єднуються з брусом рами розсадосадильної машини.
Секція борозноріза складається із сферичного диска, полиці, підвіски, пружини і стояка. Диск встановлений на осі під кутом 27° до напрямку руху (кут атаки). Диск, обертаючись, утворює поливну борозну, полиця видаляє ґрунт із борозни і ущільнює її стінку. При наїзді на перешкоду диск піднімається, а опускається під дією пружини.
Глибина ходу диска з полицею залежить від стискання пружини підвіски.
Пристрій ПТР-3 використовується для садіння розсади овочевих культур на грядках та гребенях. Складається із кронштейна, який кріпиться до бруса машини. Забезпечує опускання опорно-приводних коліс машини СКН-6А на максимальну глибину борозни (20-25 см).
Пристрій ПНЛ-1100 призначений для начіплювання машини СКН-6А на гусеничні трактори. Являє собою два поздовжніх бруси з майданчиками для кріплення стояків резервуарів.
Машина розсадосадильна МРП-5,4 призначена для садіння розсади овочевих та інших культур на рівному полі або грядках із кроком садіння 12-100 см.
Машина може комплектуватись пристроями ППР-5,4 для вирощування овочевих культур за астраханською технологією, ПНБ-6-01 - для нарізування поливних борозен та ПНЛ-1100-01 - для навішування на гусеничні трактори двох резервуарів для води.
Агрегатують машину в дев'ятирядному варіанті з тракторами класу 2 і З, а в шестирядному - 1,4. Ширина захвату - 5,4 м. Робоча швидкість -0,2-1,8 км/год. Продуктивність - до 1 га/год.
Розсадосадильні машини МРУ-4 і МРУ-6 за будовою і робочим процесом аналогічні СКН-6А. Ці машини забезпечують садіння розсади з кроком від 12 до 100 см. Вони можуть забезпечувати роботу машини без дозаправлення розсадою по довжині гону 800 метрів. На машинах передбачена можливість заміни дискового садильного апарата на апарат для садіння розсади в горщечках, вирощеної в коміркових касетах.
Ширина захвату машин відповідно - 2,8 і 4,2, продуктивність - до 3000 шт./год.
Серед зарубіжних конструкцій розсадосадильних машин застосовують чотири- і шестирядкові самохідні машини, які за один прохід ущільнюють ґрунт в рядку, прокладають на поверхні поля волого-утримуючу плівку шириною 80-140 або 80-190 см, роблять у ній отвори, проводять садіння розсади у борозни з одночасним поливом і присипають плівку ґрунтом.
Висадкосадильні машини
Висадкосадильні машини застосовують для садіння маточних коренеплодів буряків і моркви з шириною міжрядь 70 см.
Висадкосадильна машина ВПС-2,8А призначена для садіння маточних коренеплодів цукрових буряків і моркви з кроками відповідно 40, 55 і 70 см і 30-35 см. Агрегатують машину з тракторами класу 2 і 3.
ВПС-2,8А складається з основної рами 8 (рис. 9), бункера для коренеплодів 1 з двома транспортерами в нижній частині, чотирьох садильних апаратів роторного типу, зарядних дисків 3, лотків-накопичувачів 2, копіруючих коліс 11 садильних секцій, задніх прикочуючих 13 і передніх опорних коліс 10, загортачів 12, розпушувачів 9, шлейфів 14, маркерів, механізмів приводу і підіймання секцій, сидіння для робітників.
Садильні апарати, зарядний диск і транспортери приводяться в рух від ВВП трактора.
Робочий процес. Із бункера 1 коренеплоди транспортером 17 подаються в лотки-накопичувачі 2. Робітники беруть по два коренеплоди і укладають їх в зарядні конусні диски 3, що обертаються так, щоб хвостова частина була спрямована вниз до центра диска. Із зарядних дисків коренеплоди через вікна випадають в садильні конуси 7, закріплені шарнірно на ведучих дисках садильного апарата. Ці диски, обертаючись, переміщують конуси з коренеплодом у нижню частину.
Рис. 9
Тут конус входить у розпушений ґрунт на задану глибину. Одночасно виштовхувані 16 заходять у конус і утримують коренеплод, рухома частина конуса повертається, і він виходить із ґрунту. Заробка коренеплодів у ґрунті проводиться загортачами 12 і прикочуючими колесами 13, а вирівнюється ґрунт шлейфами 14. Глибину садіння (270-320 мм) регулюють копіруючими колесами, а глибину розпушення ґрунту - переміщенням розпушувачів по висоті.
Робоча ширина захвату машини - 2,8 м. Місткість бункера - 3000 кг. Робоча швидкість машини - 1,8-3,5 км/год. Продуктивність - до 0,8 га/год.
Література
1. Сільськогосподарські машини Д.Г. Войтюк, Г.Р. Гаврилюк 2004. - 448 с.
Подобные документы
Властивості садильного матеріалу, аналіз способів і методів садіння картоплі. Аналіз технічних засобів механізації процесу садіння картоплі з одночасним локальним внесенням органічних добрив. Удосконалення процесу подачі насіннєвого матеріалу при садінні.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 03.09.2015Шляхи підвищення врожайності картоплі, зниження витрат і собівартості її виробництва за допомогою комплексної механізації галузі. Садіння, догляд за посівами та технологія збирання картоплі. Розробка технологічної карти на міжрядний обробіток картоплі.
курсовая работа [104,4 K], добавлен 24.06.2011Важлива роль науково-обґрунтованих норм садіння і способів сівби, за допомогою яких створюються оптимальні площі живлення рослин та забезпечується одержання великого врожаю. Технологічні властивості та норми висіву насіння зернових та польових культур.
реферат [57,4 K], добавлен 18.05.2011Агротехнічні вимоги до культивації при суцільному обробітку ґрунту. Робочі органи культиваторів. Аналіз технологічного процесу виготовлення, відновлення та зміцнення стрільчастої лапи. Розміщення лап на рамі культиватора. Розрахунок вузлів та деталей.
курсовая работа [6,3 M], добавлен 19.05.2011Фрезерування як прийом обробки ґрунту. Класифікація та принцип роботи фрезерних машин, їх призначення для сільськогосподарських робіт. Особливості конструкції котків в залежності від виду польових робіт. Конструкційні параметри важкої дискової борони.
дипломная работа [5,5 M], добавлен 07.12.2010Машини для основного обробітку ґрунту, поверхневого і спеціального призначення. Технічна характеристика основних марок плугів загального призначення: будова, марка трактору, глибина оранки, ширина захвату плугу та продуктивність роботи техніки.
реферат [4,4 M], добавлен 02.08.2010Технологія та система машин для вирощування цукрових буряків. Способи збирання цукрових буряків. Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин. Пасивний дисковий кореневикопувальний апарат. Схема зигзагоподібного вальцевого очисника коренеплодів.
лекция [7,0 M], добавлен 10.03.2013Списочное количество лесосечных машин и их годовая наработка, характеристика машин. Проведение расчетов по организации работы машинного парка, каждодневной потребности в работающих машинах. Списочное количество лесовозных автопоездов на лесозаготовках.
контрольная работа [28,8 K], добавлен 08.11.2010Классификация, агротехнические требования зерноочистительных машин. Комплект машин, оборудование зерноочистительного агрегата ЗАВ-25 и зерноочистительно сушильных комплексов КЗС-25Ш. Техническое обслуживание зерноочистительных машин. Техника безопасности.
реферат [26,3 K], добавлен 22.12.2008Види добрив, способи і технології внесення їх у грунт. Класифікація машин для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив та агротехнічні вимоги до них. Глибина внесення добрив. Комплекс машин для підготовки добрив до внесення.
реферат [1,8 M], добавлен 02.08.2010