Шляхи підвищення врожайності озимої пшениці

При використанні різних знарядь для передпосівного обробітку ґрунту коефіцієнт кущіння змінювався мало і коливався в межах 2,03-2,05. Значне підвищення коефіцієнта кущіння відзначається із зменшенням норми висіву. Так, на варіанті з нормою висіву 3,0 млн./га він становить 2,2-2,5, а з нормою висіву 5,5 млн./га - зменшується до 1,7. При внесенні 2 л/га туру рано навесні коефіцієнт кущіння зростає до 2,5, тоді як без туру становить 2,2, На процес осіннього і весняного кущіння великий вплив мають ранні строки сівби. Так, при сівбі 10 вересня коефіцієнт кущіння у сорту Миронівська 61 був найвищим (2,39), а за сівби 10 жовтня найменшим - 2,18. При загортанні насіння на глибину 2 і 3 см коефіцієнт кущіння, залежно від строку сівби, коливається в межах 2,1-3,1, а при збільшенні глибини сівби до 7 см - знижується до 1,1-1,6. Коефіцієнт значно зростає при розміщенні насіння за оптимальною площею живлення: при рядковому способі сівби (15 х 1,7 см) він становить 1,5, при сівбі за схемою 5 х 5 см кущистість зростає до 2,2; 6 х 6 см - до 2,8; 7 х 7 см - до 3,2; 8 х 8 см - до 3,9; 9 х 9 см - до 4,5 і 10 х 10 см - до 5,4, але зменшується кількість стебел на одиниці площі.

Другим основним показником структури врожаю є продуктивність колоса, яка характеризується довжиною, числом колосків і зерен у колосі, масою зерна з колоса.

Довжина колоса найбільше залежить від сортових ознак. Вона зростає з підвищенням фону добрив, мало змінюється під впливом строків сівби. Так, у сорту Миронівська 61 при сівбі 10 вересня довжина колоса була найвищою - 8,9 см, а 10 жовтня зменшувалась лише до 8,7 см.

Кількість колосків у колосі, за нашими спостереженнями, підвищується залежно від строків внесення азоту протягом вегетації з 16 шт. на контрольному варіанті до 17-19 шт. при роздрібненому внесенні N₁₂₀. В цьому досліді виявлена тісна кореляційна залежність між урожайністю і кількістю колосків у колосі, що у сорту Миронівська 61 визначилась коефіцієнтом кореляції r = 0,959 і в сорту Мирлебен r =0,845.

Кількість зерен у колосі залежить практично від усіх агрозаходів. Озерненість підвищується при розміщенні після кращих попередників. Так, після конюшини вона досягала 35-36 зерен, після картоплі зменшилась до 32, а після кукурудзи - до 30 зерен. Існує тісна кореляційна залежність (r = 0,944) між показниками врожайності після різних попередників і кількістю зерен з одного колоса. У досліді з добривами на контрольному варіанті у колосі було 25-26 зерен, а при внесенні добрив (N₁₂₀P₉₀K₁₂₀) їх кількість зростала до 33-38 шт. Цей показник має тісну кореляційну залежність з урожайністю: у сорту Миронівська 61 - r = 0,970 і сорту Мирлебен - r = 0,947. Озерненість колоса зростає при використанні для передпосівного обробітку РВК-3,6. Найбільше зерен у колосі (39 шт.) формувалося при сівбі 30 вересня. У всіх сортів спостерігалося зменшення числа зерен у колосі на варіантах з більшою нормою висіву. З підвищенням норми добрив число зерен зростало. Озерненість підвищувалась також при внесенні туру. Найбільший вплив на число зерен мало внесення туру на II етапі органогенезу в дозі 2 л/га і на IV етапі в дозі 4 л/га, де кількість зерен зросла до 34 шт.

Маса зерна з одного колоса змінювалася під впливом попередника. Найвищою вона була після конюшини - 1,18-1,20 г, найменшою після кукурудзи (1,0 г). Виявлено тісну пряму кореляційну залежність (r = 0,968) між показниками врожайності і масою зерна з одного колоса. Найбільше на продуктивність колоса впливають підживлення азотними добривами (по N₆₀), проведені на IV і VIII етапах органогенезу (за Ф.М.Куперман), де маса зерна з одного колоса становить 1,24-1,46 г, тоді як на фоні Р₉₀К₁₂₀ вона коливається в межах 0,80-0,99. Коефіцієнт кореляції між показниками врожайності і масою зерна з одного колоса у цьому досліді в сорту Миронівська 61 становить r = 0,911, у сорту Мирлебен г = 0,906. Дещо зростає продуктивність колоса (до 1,04 г) при якіснішій підготовці ґрунту за допомогою РВК-3,6, тоді як після застосування культиватора КПС-4 вона становила 0,98 г. Маса зерна з одного колоса (1,12 г) вища при сівбі в кращі строки - 30 вересня. Збільшення норми висіву приводить до зменшення продуктивності колоса. Найвища маса зерна при розміщенні насіння за схемою 8х8 см, де вона досягала 1,33 г, тоді як при рядковому способі сівби становила лише 1,12 г. Підвищує озерненість колоса внесення мінеральних добрив. Внесення туру значно підвищує густоту продуктивного стеблостою, а маса зерна з колоса при цьому змінюється менше і коливається в межах 1,08-1,12 г.

Висока врожайність може бути одержана при різних показниках структури врожаю. Моделювання процесу росту і формування біологічного врожаю на основі морфофізіологічних процесів дає можливість встановити взаємозв'язок елементів структури врожаю, який можна виразити за допомогою формули.

Структурна формула біологічного урожаю дозволяє не тільки аналізувати значення конкретного елемента продуктивності, а й в результаті логічного поєднання їх оптимальних параметрів, зробити висновки про необхідність внесення тих чи інших коректив до технології вирощування.

Убіол. = К * KB * П * 3 * В * МЗ * КК * КЗ: 100000, ц/га,

де - Убіол. - біологічний урожай, ц/га; К - коефіцієнт кущіння, 3; KB -коефіцієнт висіву, 3 млн./га; П - польова схожість, 85%; 3 - зимостійкість, 95%; В - виживання за весняно-літній період, 90%; МЗ - маса зернівки, 0,03 г; КК - кількість колосків у колосі, 18 шт.; КЗ - кількість зерен у колоску, 2 шт.

Наші дослідження з вивчення особливостей ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці в умовах західної України дали змогу дослідним шляхом встановити оптимальні параметри показників, включених в дану формулу. Підставивши їх значення, одержимо:

Убіол. = 3 * 3 * 85 * 95 * 90 * 0,03 * 18 * 2: 100000 = 70,6 ц/га

Пропонована формула може бути використана при математичному моделюванні і програмуванні врожаю, розрахунках рівня запланованого врожаю та ін. За допомогою неї під запланований урожай легко вирахувати необхідне значення того чи іншого елементу структури. Розраховані таким чином цифри дорівнюють даним, які одержано шляхом польових досліджень, що свідчить про правильність розробленої формули.

Економічна та енергетична оцінка ефективності моделей технології

Аналіз економічної та енергетичної оцінки показав високу ефективність ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці.

Найвищі затрати на 1 га були при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією - 2183 грн. (табл. 16). На варіанті з ресурсоощадною технологією затрати на 1 га зменшувались до 1462 грн., або стали на 721 грн. меншими. Найнижчі затрати були при вирощуванні озимої пшениці без агрохімікатів - 838 грн. Проте, незважаючи на це, через різке зниження врожайності собівартість на контролі була вищою (28 грн. за 1 ц зерна), ніж при ресурсоощадній (23 грн. за 1 ц).

Чистий прибуток при вирощуванні за ресурсоощадною технологією становить 2990 грн., що більше, ніж при інтенсивній технології на 322 грн. Рівень рентабельності значно зростав при ресурсоощадній технології (204%) і був найнижчий (122%) при інтенсивній.

Енергетична оцінка вирощування озимої пшениці за різними технологіями показує переваги ресурсоощадної технології, за якої витрати енергії (5,4 млн.ккал) зменшуються порівняно з інтенсивною (8,5 млн.ккал) на 3,1 млн.ккал. Коефіцієнт енергетичної ефективності за ресурсоощадної технології зростає до 4,6 тоді як за інтенсивної він становить 3,2 і на контролі - 3,0.

Таблиця 16

Економічна ефективність різних технологій вирощування озимої пшениці (за цінами 2000 року)*

Показник економічної ефективності	Технологія
	інтенсивна	ресурсоощадна	контроль (без агрохімікатів)
Урожайність, ц/га	69,3	63,6	30,2
Вартість продукції з 1 га, грн.	4851	4452	2114
Виробничі затрати на 1 га, грн.	2183	1462	838
Собівартість 1 центнера, грн.	31	23	28
Чистий прибуток з 1 га, грн.	2668	2990	1276
Рівень рентабельності, %	122	204	149

*реалізаційна ціна 70 грн. за 1 ц зерна

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування продуктивності агрофітоценозу озимої пшениці та розробці ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці для умов західного Лісостепу, яка вирішена шляхом встановлення оптимальних параметрів основних агрозаходів з метою одержання 60-80% ц/га якісного зерна при вищому, ніж за інтенсивної технології, рівні економічної та енергетичної ефективності, переважно за рахунок зменшення обсягів застосування агрохімікатів.

2. Всі зареєстровані для зони Лісостепу і Полісся сорти, що вивчались у наших дослідженнях, можуть забезпечувати високу продуктивність озимої пшениці, яка менше залежить від біологічних особливостей сорту, а більше від метеорологічних умов року і моделі технології. Вищу врожайність забезпечували сорти Циганка, Мирич, Поліська 90, Миронівська 68.

3. Розміщення пшениці після найкращого попередника - конюшини з приорюванням зеленої маси другого укосу забезпечило врожайність 60,1 ц/га при внесенні N₃₀P₃₀K₃₀, тоді як після гороху, картоплі, кукурудзи не досягаємо такого рівня врожаю навіть при внесенні N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀. Тобто, конюшина з приорюванням зеленої маси другого укосу за впливом на продуктивність озимої пшениці рівноцінна внесенню мінеральних добрив у дозі N₉₀P₉₀K₉₀. Приріст урожаю від приорювання другого укосу в середньому становить 2,8-3,5 ц/га порівняно з конюшиною без приорювання зеленої маси і 9,0-18,7 ц/га порівняно з іншими попередниками. Отож, розміщення озимої пшениці після конюшини з приорюванням другого укосу є основою біологізації технології її вирощування і розробки ресурсоощадної моделі для умов західного Лісостепу України.

Із збільшенням норм добрив зменшується вплив конюшини. При підвищенні фону з N₃₀P₃₀K₃₀ до N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ приріст зерна від приорювання зеленої маси знижується від 4,2-5,9 ц/га до 1,3-1,1 ц/га по відношенню до конюшини, що збиралась на один і два укоси.

4. Поєднання кращого попередника і оптимальної дози добрив є найголовнішим чинником ресурсозберігаючої технології. Після конюшини є реальна можливість зменшити норму мінеральних добрив у 1,5-2 рази (з N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ до N_60-90P_60-90K_60-90) у порівнянні до інших попередників.

Порівняно з варіантом без добрив приріст урожаю зерна від внесення N₈₀P₆₀K₆₀ становить у сорту Миронівська 61 - 15,4-20,7 ц/га, у сорту Циганка - 12,5-19,4 ц/га, а від внесення N₁₂₀P₉₀K₉₀ збільшується у сорту Миронівська 61 до 22,4-29,4 ц/га, у сорту Циганка - до 17,7-25,2 ц/га.

Приріст урожаю від роздрібненого внесення азотних добрив (N₁₂₀) порівняно з варіантом без азоту (P₉₀K₁₂₀) становить у сорту Щедра Полісся 14,1-23,5 ц/га, у сорту Миронівська 61 - 17,7- 27,0 ц/га, у сорту Киянка - 15,1-22,7 ц/га. Найвищу врожайність (60,8-69,5 ц/га) у всіх сортів забезпечувало внесення азоту за схемою N₃₀ (ІІ) + N₆₀ (IV) + N₃₀ (VІІ); при внесенні азоту за схемою N₆₀ (ІI) + N₆₀ (VІІІ) продуктивність знизилась лише до 60,5-67,4; за схемою N₃₀ (восени) + N₃₀ (ІІІ) + N₃₀ (ІV) + N₃₀ (VIІІ) - до 57,0-66,7; за схемою N₆₀ (IV) + N₆₀ (VІІІ) урожайність була найнижча - 53,2-60,2 ц/га.

5. Використання для передпосівного обробітку комбінованого агрегату РВК-3,6 підвищує врожайність зерна озимої пшениці на 5,7-8,8 ц/га, порівняно з обробітком культиватором КПС-4.

Використання комбінованого агрегату нового покоління типу ЛК-4 забезпечує приріст урожаю на 3,9 ц/га (7,2%) порівняно з культиватором КПС-4. Після оранки обмежуються одним обробітком грунту безпосередньо перед сівбою. Цей енергоощадний варіант особливо ефективний на чистих від бур'янів полях.

6. При вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною технологією сівбу необхідно проводити сівалкою з анкерними сошниками (СЗЛ-3,6), що забезпечує відстань між рядками 7,5 см. Урожайність при використанні сівалки СЗЛ-3,6 зростає на 4,6 ц/га порівняно з сівбою сівалкою СЗ-3,6, з дисковими сошниками і міжряддям 15 см.

7. Найвищу врожайність озимої пшениці забезпечували вузькорядний (7,5 см) - 61,2 ц/га і перехресний (7,5 х 7,5) - 61,7 ц/га способи сівби. Враховуючи збільшення витрат коштів і пального при сівбі перехресним способом, найвигіднішим є вузькорядний спосіб сівби, за якого врожайність зменшувалася лише на 0,5 ц/га. Рядкові способи сівби з міжряддями 12 см, 15 см, 22,5 см і 30 см менш продуктивні. Урожайність при рядковому способі сівби (15 см) зменшилась до 58,1 ц/га, або на 3,1 ц/га і 3,6 ц/га порівняно до вузькорядного і перехресного способів сівби.

8. Найкращі умови для реалізації біологічної спроможності рослин формувати найвищу зернову продуктивність створюються при висіві озимої пшениці за схемою ромба зі сторонами 6 х 6 см та 7 х 7 см і площею живлення 36 см² і 49 см², коли приріст врожаю становив відповідно 9,0 і 8,4 ц/га у порівнянні до врожаю за звичайного рядкового способу сівби (50,5 ц/га). Зменшення або збільшення відстані між насінинами приводило до зниження продуктивності озимої пшениці.

9. Найвища врожайність і показники структури врожаю озимої пшениці одержані при сівбі на глибину 2-3 см. Заглиблення насіння більше 4 см приводить до зменшення врожайності, при цьому в меншій мірі за ранніх строків сівби і в більшій - за пізніх.

10. Оцінка якості існуючих способів сівби озимої пшениці свідчить про їх недосконалість і потребу розробки сівалки точного однонасіневого способу сівби, який дасть змогу збільшити врожайність зерна щонайменше на 4-5 ц/га, зменшити його собівартість і забруднення пестицидами, поліпшити показники якості зерна. Основні агротехнічні вимоги до сівалки точного висіву такі: забезпечення рівномірної глибини загортання насіння на 2-3 см, створення щільної борозенки (ложа) для насіння за допомогою анкерного сошника, досягнення ширини міжрядь не більше 7 см, рівномірного розміщення насіння на площі за схемою ромба зі сторонами 6х6 см або 7х7 см.

11. Найкращий строк сівби озимої пшениці у зоні західного Лісостепу України стійко припадає на 30 вересня. Оптимальні строки сівби припадають на період від 20 до 30 вересня, допустимі - від 10 вересня до 10 жовтня. У зазначеному регіоні є недоцільною сівба до 10 вересня і після 10 жовтня при вирощуванні озимої пшениці як за інтенсивною, так і за ресурсоощадною технологією.

12. Оптимальною нормою висіву озимої пшениці в умовах достатнього зволоження є 3,0- 4,0 млн. схожих насінин на 1 га, або 130-150 кг/га (3,0 млн./га) і 160-200 кг/га (4,0 млн./га). Виявлено тісну обернену кореляційну залежність (r = -0,957) між показниками врожайності і нормами висіву. Згідно рівняння регресії (Y = 51,2 + 7,3Х₁ - 1,1Х₁², R=0,989) прогнозована оптимальна норма висіву становить 3,3 млн./га.

13. Внесення 2,0 л/га туру навесні після відновлення весняної вегетації (ІІІ етап) на варіантах з нормами висіву 3,0; 3,5; 4,0 млн./га забезпечує приріст урожаю на 3,6-4,4 ц/га. При збільшенні норми висіву до 5,0 і 5,5 млн./га більшу ефективність має внесення туру на IV етапі (4 л/га).

14. Рівень польової схожості насіння має досягати 80-90%, для цього озиму пшеницю необхідно сіяти після найкращих попередників (багаторічні бобові трави), проводити високоякісну передпосівну підготовку грунту комбінованими знаряддями, здійснювати сівбу в період 20- 30 вересня з нормою висіву 3,0-4,0 млн./га. Польова схожість підвищується при рівномірному розміщенні насіння на площі, загортанні його в грунт не глибше 2-3 см, використанні сівалок з анкерними сошниками та ін. Виявлено тісну кореляційну залежність між показниками врожайності і польової схожості (r = 0,741).

Щоб підвищити зимостійкість і зменшити загибель рослин за час перезимівлі необхідно висівати сорти певного екологічного типу, що відповідають особливостям зони вирощування, вносити фосфорні та калійні добрива, розміщувати озиму пшеницю після кращих попередників, проводити якісну підготовку грунту, зменшувати норми висіву, сіяти в оптимальні строки - 20- 30 вересня. Втрати рослин за зиму в умовах західного регіону України незначні, вони не перевищують 5-10%. Застосування ресурсоощадної технології дозволяє зменшити загибель рослин за зиму до мінімуму. Існує тісна пряма кореляційна залежність показників зимостійкості та врожайності (r = 0,874).

Виявлено пряму істотну кореляційну залежність між показниками врожайності і густоти продуктивного стеблостою, яка досягала r = 0,816-0,957. Оптимальні значення цього показника коливаються в межах 500-600 шт./м². Густота продуктивного стеблостою вища при ранньому відновленні весняної вегетації, розміщенні пшениці після кращих попередників, за високоякісної підготовки грунту, формуванні оптимальної площі живлення кожної рослини, сівбі на глибину 2-3 см, внесенні добрив, ранньовесняному застосуванні азоту і туру.

Коефіцієнт продуктивного кущіння тісно пов'язаний з густотою продуктивного стеблостою і залежить від тих же агротехнічних чинників. Підвищення коефіцієнта продуктивного кущіння з 1,0-1,5 до 2,0-3,0 є основою одержання високого врожаю за ресурсоощадної технології, а здатність озимої пшениці до кущіння - це найменш реалізований потенціал росту продуктивності посівів. Найкращим є такий тип рослин, де поряд з головним стеблом ростуть два пагони першого порядку. Виявлено пряму кореляційну залежність урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння, яка досягала r = 0,811- 0,935.

18. Кількість колосків у колосі зростає при менших нормах висіву, ранніх строках сівби, внесенні добрив. Вона вища у інтенсивних сортів нового покоління. Збільшення кількості колосків у колосі сприяє росту продуктивності озимої пшениці, що підтверджується високим коефіцієнтом кореляції, який у сорту Миронівська 61 становив r = 0,959, у сорту Мирлебен - r = 0,845.

19. Кількість зерен у колосі зростає при розміщенні озимої пшениці після кращих попередників, сівбі в оптимальні строки, зменшенні норми висіву до 3,0-4,0 млн./га. З комплексу агрозаходів число зерен в колосі найбільше залежить від рівня забезпеченості елементами мінерального живлення. Існує тісна пряма кореляційна залежність (r = 0,970 у сорту Миронівська 61 і r = 0,947 у сорту Мирлебен) між показниками врожайності та кількістю зерен з одного колоса.

20. Маса зерна з одного колоса зростає при сівбі після конюшини, підвищенні якості передпосівної підготовки грунту, сівбі в оптимальні строки - 20-30 вересня, зменшенні норми висіву до 3,0-4,0 млн./га та рівномірному розміщенні насіння на площі. Продуктивність колоса підвищується при внесенні мінеральних добрив, особливо від підживлень азотними добривами на IV етапі органогенезу. Встановлено пряму кореляційну залежність між показниками врожайності і маси зерна з одного колоса, рівень якої досягає до r = 0,911; r = 0,968.

21. Встановлення оптимальних параметрів основних елементів структури врожаю озимої пшениці дозволило розробити структурну формулу врожаю, яка може використовуватись при математичному моделюванні, розрахунках елементів структури для запрограмованого рівня врожаю, розробки комп'ютерних моделей ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці.

22. Найвища площа листкової поверхні формується у фазах колосіння-цвітіння, коли вона у сорту Миронівська 61 становить 45,4-58,9 тис.м²/га, а в сорту Циганка 43,3-56,3 тис.м²/га. Під впливом норми добрив N₁₂₀P₉₀K₉₀ листкова поверхня зростає у цих фазах на 11,8-13,0 тис.м²/га порівняно з варіантом без добрив.

Фотосинтетичний потенціал внаслідок збільшення норми добрив з N₀P₀K₀ до N₁₂₀P₉₀K₉₀ зростає в сорту Миронівська 61 з 2,21-2,42 до 2,95- 2,96 млн. м²/ га, у сорту Циганка - з 2,26-2,49 до 3,01-3,07 млн. м²/ га, кількість сухих речовин у сорту Миронівська 61 відповідно з 85,4-92,8 до 123,5-124,0 ц/га, у сорту Циганка - з 97,8-104,7 до 140,0-140,4 ц/га. Чиста продуктивність фотосинтезу вища у сорту Циганка - 4,01-4,37 г/м² добу, тоді як у сорту Миронівська 61 вона становить 3,37-4,04 г/м² добу.

23. В умовах достатнього зволоження можна одержати високі показники якості зерна, коли залежно від сорту скловидність становить 69-91%, маса 1000 зерен 43,0-50,2 г, вміст сирої клейковини 25,2-31,9, білка 11,8-14,4%. Показники якості зерна зростають при сівбі після конюшини, збільшенні норми мінеральних добрив, внесенні азоту на VIII етапі органогенезу, оптимальних строках сівби і нормах висіву. У різних дослідах встановлено пряму тісну кореляційну залежність між показниками врожайності та якості зерна, зокрема з скловидністю - до r = 0,977, натурою зерна - до r = 0,915, масою 1000 зерен - до r = 0,985, вмістом клейковини - до r = 0,979 та білка - до r = 0,961.

Застосування високих доз азотних добрив (N₁₂₀) не приводить до надмірного нагромадження нітратів у зерні озимої пшениці. При гранично допустимому рівні нітратів у зерні 300 мг на 1 кг зерна їх вміст коливався лише в межах 25-56 мг, а на контрольному варіанті без азоту - в межах 35-48 мг.

24. Ресурсоощадна технологія забезпечує значний економічний і енергетичний ефект. Виробничі затрати на 1 га зменшуються з 2183 грн. при інтенсивній технології до 1462 грн. при ресурсоощадній, або менше на 721 грн., собівартість 1 ц зерна відповідно зменшилась з 31 грн. до 23 грн. Чистий прибуток зростає з 2668 грн. за інтенсивної технології до 2990 грн. за ресурсоощадної технології, а рівень рентабельності з 122% до 204%.

Витрати енергії на 1 га за інтенсивної технології вирощування озимої пшениці становлять 8,5 млн.ккал, а за ресурсоощадної зменшуються до 5,4 млн.ккал. Коефіцієнт енергетичної ефективності при ресурсоощадній технології зростає до 4,6, тоді як за інтенсивної технології він становить лише 3,2.

Рекомендації виробництву

Для підвищення рівня виробництва зерна в господарствах західного Лісостепу України рекомендується впроваджувати комплекс агрозаходів та ресурсоощадну технологію вирощування озимої пшениці, яка забезпечує одержання 60-80 ц/га якісного зерна, дозволяє зменшити обсяги застосування агрохімікатів, досягти високих показників економічної та енергетичної ефективності.

Основою біологізації інтенсивної технології є сівба високопродуктивних сортів озимої пшениці Миронівська 61, Миронівська 68, Мирлебен, Мирич, Поліська 90, Циганка після найкращого попередника - конюшини лучної. Потрібно застосовувати приорювання зеленої маси конюшини, за рахунок чого врожайність зерна озимої пшениці зростає на 4,8-5,9 ц/га, порівняно до сівби після конюшини на два укоси. Після приорювання другого укосу конюшини на зелене добриво норму внесення мінеральних добрив зменшують до 60 кг/га діючої речовини азоту, фосфору і калію, що менше у 1,5-2 рази порівняно з іншими попередниками. Для одержання 60 ц/га зерна рекомендується вносити після конюшини N₆₀P₆₀K₆₀; після гороху - N₉₀P₉₀K₉₀; після картоплі, кукурудзи - N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀. Фосфорні і калійні добрива вносяться під основний обробіток, азотні - роздрібнено у підживлення під час весняно-літньої вегетації.

В умовах західного Лісостепу основну частину азоту необхідно внести на ранніх етапах (III і IV) весняної вегетації. При внесенні 120 кг/га д.р. азоту його слід використати роздрібнено за такою схемою: N₃₀ на ІІІ етапі органогенезу + N₆₀ на IV етапі + N₃₀ на VIII етапі; при нормі 90 кг/га д.р. за наступною схемою: N₃₀ на ІІІ етапі + N₆₀ на IV етапі; норму 60 кг/га д.р. вносять одноразово на IV етапі органогенезу.

Для покращення фітосанітарного стану грунту і умов росту рослин проводиться оранка на глибину 25 см, після якої поле зразу ж культивують. Через 14 днів сходи бур'янів знищують повторною культивацією. Для передпосівного обробітку ґрунту найкраще використати комбіновані агрегати типу РВК-3,6, ЛК-4. На чистих від бур'янів полях обмежуються одним передпосівним обробітком комбінованим агрегатом.

За умови якісного обробітку ґрунту при вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною та інтенсивною технологіями сіяти рекомендується сівалками з анкерними сошниками вузькорядним (7,5 см) способом на глибину 2-3 см. Оптимальні строки сівби припадають на період з 20 до 30 вересня. Норму висіву пропонується зменшити до 3,0-4,0 млн. схожих насінин на 1 га (130-160 кг/га і 160-200 кг/га).

Для інтенсифікації процесу продуктивного кущіння і підвищення продуктивності бокових пагонів рано навесні посіви озимої пшениці доцільно обробити препаратом тур в кількості 2 л/га.

Гербіциди вносять лише на забур'янених полях, а пестициди для захисту від хвороб і шкідників, коли їх кількість перевищує економічний поріг шкодочинності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, довідники, брошури, навчальні посібники

1. Лихочвор В.В. Ресурсоощадна технологія вирощування озимої пшениці для умов Західної України: Монографія. - Львів: НВФ Українські технології, 1997.-204 с.

2. Лихочвор В.В. Структура врожаю озимої пшениці: Монографія. - Львів: НВФ Українські технології, 1999.- 200 с.

3. Довідник з вирощування озимої пшениці /В.Г.Влох, М.Я.Бомба, В.В.Лихочвор, Д.М.Онищук, М.В.Баб'як, Д.П.Коцупир.- Львів: НВФ Українські технології, 1998.- 149 с. (Особисто дисертантом написано розділи 1-16, С.3-140).

4. Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур /В.В.Лихочвор, М.І.Бомба, С.В.Дубковецький, Д.М.Онищук, М.В.Ільницький.- Львів: НВФ Українські технології, 1999.- 408 с. (Особисто дисертантом написано вступ, розділи 1-2, С.3-187).

5. Лихочвор В.В., Бомба М.Я. Вирощування озимої пшениці у господарствах з різною формою власності. - Львів: Львів, держ. с.-г. ін-т, 1994. -39с. (Особисто дисертантом викладені матеріали на сторінках з 3 по 10 і з 14 по 38).

6. Лихочвор В.В. Практичні поради з вирощування озимої пшениці за ресурсоощадною технологією в умовах Західної України. - Львів: НВФ Українські технології, 2000.- 60 с.

7. Лихочвор В.В. Практичні поради з вирощування зернових та зернобобових культур в умовах Західної України.- Львів: НВФ Українські технології, 2001.- 128 с.

8. Лихочвор В.В., Проць P.P. Озима пшениця.- Львів: НВФ Українські. технології, 2002.- 88 с. (Особисто дисертантом викладені матеріали з 3 по 36 і з 43 по 85 сторінку).

9. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогоспо-дарських культур: Навч. посібник.- Львів: НВФ Українські технології, 2002.- 800 с.

Статті у наукових виданнях

10. Лыхочвор В.В. Тур на озимой пшенице// Химизация сельского хозяйства. - 1989.- №9.- С.63-64.

11. Иваницкий Б.Н., Лыхочвор В.В. Внесение тура под озимую пшеницу // Зерновые культуры. - 1989.- №5.- С.36-37

12. Когут П.М., Лихочвор В.В., Петрунів В.М., Іваницький Б.М. Строки сівби та удобрення сортів озимої пшениці при інтенсивній технології вирощування //Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - Київ: Урожай, 1990. Вип.35.- C.45-49.

13. Когут П.М., Лыхочвор В.В. Нитраты в озимой пшенице //Химизация сельского хозяйства. - 1990.- №7.- С.27-28.

14. Лыхочвор В.В. Оптимизация зональной технологии возделывания озимой пшеницы // Земледелие. - 1990.- №8.- С.56-57.

15. Когут П.М., Лыхочвор В.В. Сроки сева и удобрение озимой пшеницы // Земледелие. -1990.- №10.- С.62.

16. Лыхочвор В.В. Нитраты в зерне // Зерновые культуры. - 1990.- №6.-С.25-26.

17. Когут П.М., Лихочвор В.В. Озима пшениця: норми висіву й удобрення при інтенсивній технології вирощування // Вісник аграрної науки. - 1991.- №3.-С.12-15.

18. Лихочвор В.В. Урожайність і якість зерна сортів озимої пшениці залежно від азотного удобрення // Підвищення ефективності добрив і захист навколишнього середовища від забруднення / Зб. наук. праць Львівського с.-г. інституту. - Львів, 1991. - С.110-113.

19. Лыхочвор В.В. Посев озимой пшеницы в фермерских хозяйствах // Достижения науки и техники АПК.- №4.- С.22.

20. Лихочвор В.В., Онищук Д.М. Удосконалення інтенсивної технології вирощування озимої пшениці //Проблеми агропромислового комплексу Карпат / Міжвідом. тем. наук. зб. - В.Бакта, 1993. - Випуск 2. - С.58-66.

21. Лихочвор В.В. Ресурсозбереження при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією // Врожайність сільськогосподарських культур, якість продукції та зміни властивостей ґрунту під дією добрив. - Зб. наук. праць Львівського с.-г. інституту. - Львів, 1993.- С.86-89.

22. Лихочвор В.В., Онищук Д.М. Урожайність озимої пшениці залежно від норми висіву і внесення туру // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. Міжвідом. тем. наук. зб.- В.Бакта, 1994. - Випуск 3. - С. 49-56.

23. Лихочвор В.В. Особливості формування рослин озимої пшениці залежно від технології сівби // Вісник аграрної науки.- 1995.- №2.- С.40-46.

24. Лихочвор В.В., Зеліско О.В. Особливості передпосівного обробітку ґрунту і сівби озимої пшениці // Агротехнічні основи та шляхи удосконалення обробітку ґрунту, удобрення і захисту рослин у сівозміні. - Зб. наук. праць Львівського с.-г. інституту. - Львів, 1995. - С.41-45.

25. Лихочвор В.В. Урожайність озимої пшениці залежно від способу сівби // Ресурсозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур. Зб. наук. праць Львівського с.-г. інституту. - Львів, 1995.- С.35-39.

26. Лихочвор В.В. Мінімальні затрати - високі результати // Земля і люди України.- 1996.- №3.- С.3-4.

27. Лихочвор В.В. Озима пшениця - культура прибуткова // Сільський господар.- 1996.- №1.- С.33-35.

28. Лихочвор В.В. Чи доцільно мати сівалку точного висіву зернових // Техніка АПК.- 1996.- №3.- С. 12-14.

29. Лихочвор В.В. Вплив строків сівби на продуктивність озимої пшениці // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. - Зб.наук.статей. - Львів: Віче, 1996.- С.176-178.

30. Лихочвор В.В. Ресурсозаощаджувальна технологія вирощування озимої пшениці // Пропозиція.- 1996.- №12.- С.22-23.

31. Oniљcuk D.M., Lichocvor V.V. Technologie setrvalйho pestovбљani ozime pљenice na Ukrajine // Udrzitelny rozvoj v zemedelstvi a lesnim hospodarstvi (sbomik z konference).- Praha: Ceskб zemeedelskб Univerzita, 1996.- S.16-18.

32. Когут П.М., Лихочвор В.В. Підживлення сортів озимої пшениці азотними добривами на різних етапах органогенезу // Сільський господар. - 1996.-№2-6.- С.15.

33. Бомба М.Я., Лихочвор В.В. Озимі для достатку // Сільські обрії. - 1996.-№7-9.- С.41-44.

34. Лихочвор В.В. Продуктивність рослин озимої пшениці залежно від норми висіву та площі живлення // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.- Львів, 1996.- №1.- С.130-136.

35. Лихочвор В.В., Зеліско О.В. Глибина загортання насіння озимої пшениці // Сучасні напрямки інтенсифікації землеробства і тваринництва західного регіону України / Зб. наук. праць Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1996.- С. 143-146.

36. Лихочвор В.В., Онищук Д.М. Врожайність озимої пшениці залежно від норми висіву і способу сівби // Сучасні напрямки інтенсифікації землеробства і тваринництва західного регіону України /Зб. наук. праць Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1996.-С.146-154.

37. Лихочвор В.В. Сорт і технологія //Земля і люди України.- 1997.- №2.-С.16-17.

38. Лихочвор В.В. Озима пшениця: технологія, економіка, екологія // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії.- К.:Нора-прінт, 1997.-С.180-182.

39. Лихочвор В.В. Озима пшениця у селянському (фермерському) господарстві // Проблеми реформування земельних відносин в умовах західного регіону України. - Вісник Львівського державного аграрного університету. - Львів: Українські технології, 1997. - №1. - С. 186-188.

40. Лихочвор В.В. Продуктивність озимої пшениці залежно від площі живлення та удобрення // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства / Зб.наук.статей.- Львів: Віче, 1997.- С.164-167.

41. Лихочвор В.В. Пшениця: нові можливості культури //Сільські обрії.-1997. - №4-6.-С.4-5.

42. Лихочвор В.В. Передпосівний обробіток ґрунту та урожайність озимої пшениці //Агроінком.- 1997.- №6-7.- С.27-29.

43. Лихочвор В.В. Азотне удобрення озимої пшениці // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства / Зб.наук.статей.- Львів: Віче, 1998.-С.306-308.

44. Лихочвор В.В. Структурна формула врожаю озимої пшениці //Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 1998.- №3. - С.168-173.

45. Онищук Д.М., Когут П.М., Лихочвор В.В. Порівняльна характеристика різних технологій вирощування озимої пшениці // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 1998.- №3. - С. 126-136.

46. Лихочвор В.В., Іваницький Б.М., Ільницький М.В. Чи вигідно вирощувати озиму пшеницю за інтенсивною технологією в умовах економічної кризи // Пропозиція, щоквартальний додаток до журналу "Пропозиція".- Новини захисту рослин. - 1999.- Березень. - С.21-23.

47. Лихочвор В.В. Обгрунтування вимог до зернової сівалки точного висіву //Техніка АПК.- 1999.- №2.- С. 12-13.

48. Лихочвор В.В. Агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці в умовах Західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія, - Львів, 1999.- №4.- С.129-135.

49. Лихочвор В.В. Ресурсоощадна технологія вирощування озимої пшениці // Вісник державної агроекологічної академії України. - Жовтень 2000 р. - Житомир, 2000.- С.45-46.

50. Лихочвор В.В. Формула расчета норм высева зерновых культур при ресурсосберегающей технологии // Зерновые культуры. - 2000.- №2.- С.9-11.

51. Лихочвор В.В. Вплив агрозаходів на польову схожість озимої пшениці при вирощуванні за ресурсоощадною технологією //Таврійський науковий вісник: Зб.наук.праць. - Херсон: Айлант, 2000. - Випуск 16. - С.53-58.

52. Лихочвор В.В. Озима пшениця. Шляхи підвищення врожайності // Зерно і хліб.-2001.- №2.- С.16-17.

53. Лихочвор В.В. Вирощування озимої пшениці за ресурсоощадною технологією в умовах Західної України // Сільський господар.- 2001.- №3-4.-С.13-16.

Лихочвор В.В. Біологізація інтенсивної технології вирощування озимої пшениці в умовах Західного Лісостепу // Вісник аграрної науки.- 2001.- вересень, спец.випуск.- С.38-42.

55. Лихочвор В.В. Шляхи підвищення якості зерна озимої пшениці в умовах Лісостепу Західної України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.- Львів, 2001.- №5. - С.170-177.

56. Лихочвор В.В. Агробіологічні вимоги до сівалки точного висіву зернових культур //Конструювання, виробництво та експлуатація сільськогоспо-дарських машин. - Загальнодержавний міжвідомчий науково-технічний збірник.- Кіровоград: Кіровоградський державний технічний університет, 2001.- Випуск 31.- С.27-31.

57. Лихочвор В.В. Урожайність озимої пшениці залежно від строків і доз внесення азоту // Вісник Сумського державного аграрного університету, Агрономія і біологія.- Суми, 2001.- Випуск 5.- С.92-94.

58. Лихочвор В.В. Роль кущіння пшениці озимої у підвищенні продуктивності рослин // Вісник аграрної науки.- 2001.- №7.- С.20-22.

59. Лихочвор В.В. Агротехнічні основи вирощування екологічно чистого зерна озимої пшениці // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: Миколаївська державна аграрна академія, 2001.- Спец.випуск 3 (12).- Т.2.- C.118-123.

60. Lychotchvor Wolodimir, Goschko Ludmila. The resourcesaving technology of winter wheat cultivation // Przyrodniczo-ekonomiczne aspekty zrownowazonego rozwoju rolnictwa w rejonie Karpat, Lesko 30 crerwiec - 2 lipiec 2001 r. Zeszyty Naukowe Akademii Rolniczej im.H.Kollataja w Krakowie.- Krakow: Wydawnictwo Akademii rolniczej w Krakowie, 2001.- №388.- S.26-31.

61. Лихочвор В.В. Вплив норм висіву на врожайність сортів озимої пшениці на різних фонах удобрення // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - 2002.- №6.- С. 104-110.

62. Лихочвор В.В., Демчишин А.М. Озима пшениця: урожайність та якість зерна різних сортів // Пропозиція. - 2003. - №3. - С.31-33.

63. Лихочвор В.В. Застосування регуляторів росту рослин (морфорегуляторів, ретардантів) на посівах зернових культур // Пропозиція. - 2003. - №4. - С.56-57.

64. Лихочвор В.В. Урожайність та якість зерна озимої пшениці залежно від сорту, норми добрив і норми висіву насіння в умовах західного Лісостепу // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб.наук.праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - С.754-759.

65. Лихочвор В., Демчишин А. Урожайність і якість зерна озимої пшениці залежно від сорту і норми добрив // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - 2003. - №7. - С.45-54.

66. Лихочвор В.В. Знищення злакових бур'янів (у т.ч. пирію) у посівах озимої пшениці - базовий елемент інтенсивної технології // Пропозиція. - 2003. - №11. - С.70-72.

67. Лихочвор В.В. Високий агрофон, надійний захист // Захист рослин. - 2003. - №12. - С.6-7.

68. Лихочвор В., Проць Р., Гук Ю., Хом'як О. Як одержати високий урожай якісного зерна на зріджених, ослаблених внаслідок екстремальних умов перезимівлі, посівах озимої пшениці // Пропозиція. - 2003. - №12. - С.68-72.

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

69. Лихочвор В.В. Урожай озимої пшениці залежно від строків внесення туру // Актуальні напрямки наукового забезпечення агропромислового комплексу західних районів УРСР / Тези доповідей науково-виробничої конференції, 25-26 січня 1990 p. -Львів, 1990.-С.5.

70. Лихочвор В.В. Вирощування озимої пшениці у селянському господарстві // Фермерство - вчора, сьогодні, завтра. /Тези доп. науково-виробничої конференції.- Стожари.- 1991.- С.64-65.

71. Лихочвор В.В. Оптимальна норма висіву озимої пшениці в селянському господарстві // Фермерство - вчора, сьогодні, завтра. /Тези доп. науково-виробничої конференції. - Стожари.- 1993.- С. 109-111.

72. Лихочвор В.В. Урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 27 залежно від фону добрив, строку сівби і норми висіву // Матеріали науково-практичної конференції викладачів і аспірантів агрономічного факультету за 1992 рік. - Львів: Львівський с.-г. інститут, 1993.-С.33-34.

73. Лихочвор В.В., Онищук Д.М. Багатофакторні дослідження в агрономії // Тези доповідей міжнародної конференції "Сучасні методи досліджень в агрономії" (8-10 червня).- Умань: Уманський с.-г. інститут, 1993.- С.37.

74. Когут П.М., Лихочвор В.В. Ресурсозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці // Тези звітної конференції за наслідками науково-дослідної роботи 1993 року, 13-20 квітня 1994 р.- Львів: Львівський с.-г. інститут, 1994.- С.21-22.

75. Когут П.М., Лихочвор В.В. Ресурсозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці у Західному Лісостепу // Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах / Міжнародна конференція 11-14 грудня 1995 p./ - Вінниця: Аграрна наука, 1995.- С. 193.

76. Когут П.М., Лихочвор В.В. До питання підживлення сортів озимої пшениці азотними добривами на різних етапах органогенезу // Проблеми агропромислового комплексу України: стан і перспективи. - Тези наук.конф., присвяченої 140-річчю заснування Львівського державного с.-г. інституту.- Львів, 1996.- С.32-33.

77.Lychotchvor V.V. The resourcesaving technology winter wheat growing // Ukrainia - Austria Symposium "Agriculture: Science and Practice".- Collection of Abstracts.- Lviv, 1996.- S.53.

78.Бомба М.Я., Лихочвор В.В. Строки сівби та глибина загортання насіння озимої пшениці при енергозберігаючій технології // Вісник державного університету "Львівська політехніка" - Проблеми економії енергії /Доповіді 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції, 16-19 червня 1998 р. - Львів, 1998.- С. 108-110.

79. Лихочвор В.В., Дудар І.Ф. Ресурсоощадна технологія вирощування озимої пшениці /Праці III Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини", Кам'янець-Подільський - 2-6 червня 1998р., Книга 4.- Київ: Дільниця оперативної поліграфії при Державній академії легкої промисловості України, 1998.- C.11 -14.

80. Лихочвор В.В. Адаптивна технологія вирощування озимої пшениці // Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу. Тези міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті Є.Храпливого, 28-30 вересня. -Львів: Львівський державний аграрний університет, 1999.- С.233-235.

81. Лихочвор В.В. Оцінка придатності попередників для вирощування озимої пшениці за ресурсоощадною технологією //Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів, науково-практична конференція 4-7 липня. - К.: ДІА, 2000.- С. 126-127.

82. Лихочвор В.В. Ресурсоощадна технологія вирощування озимої пшениці // Вчені Львівського державного аграрного університету - виробництву. - Львів: Львівський державний аграрний університет, 2001.- С.54-55.

83. Лихочвор В.В. Енергетична оцінка технологій вирощування озимої пшениці // Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 19-21 вересня 2001р.- Львів: Львівський державний аграрний університет, 2001.- Т. 1.- С.318-323.

84. Лихочвор В.В. Біологізація технології вирощування озимої пшениці // Еколого-економічні проблеми розвитку АПК. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-ій річниці конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку, 25-27 вересня 2002р.- Львів: Львів.державний аграрний університет, 2002.-T.I. -C.118-123.

85. Лихочвор В.В. Урожайність озимої пшениці залежно від сорту, норми висіву і добрив // Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 16-18 вересня 2003 р. - Львів: Львівський державний аграрний університет, 2003.- С.267-271.

Інформаційні листки

86. Лыхочвор В.В., Клюс И.Ф. Эффективность применения тура на посевах озимой пшеницы. - Информационный листок №90-010.- Львов: Львовский МТЦНТИ, 1990. - 4 с.

87. Лыхочвор В.В., Иваницкий Б.Н. Содержание нитратов в зерне озимой пшеницы в зависимости от норм её высева и внесения азотного удобрения.-Информационный листок №90-015.- Львов: Львовский МТЦНТИ, 1990.- 4 с.

88. Бомба М.Я., Лыхочвор В.В. Обработка почвы под озимую пшеницу в зональной системе земледелия.- Информационный листок №034-92.- Львов: Львовский МТЦНТИ, 1992.- 5 с.

89. Лихочвор В.В. Ресурсозаощаджувальна технологія вирощування озимої пшениці в умовах Західного Лісостепу. - Інформаційний листок №083-93.- Львів: Львівський МТЦНТІ, 1993.- 4 с.

Анотація

Лихочвор В.В. Агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці в умовах Західного Лісостепу України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2004.

Дисертація присвячена питанням удосконалення технології вирощування, вивченню агробіологічних основ формування врожаю озимої пшениці в умовах західного Лісостепу України і розробці ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці, яка забезпечує 60-80 ц/га зерна високої якості. Встановлено кращі попередники, особливості обробітку ґрунту, придатність сортів для ресурсоощадної технології, оптимальні норми мінеральних добрив, строки і норми внесення азоту, спосіб сівби, площу живлення рослин, глибину загортання насіння, строки і норми висіву, строки і норми внесення туру. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю озимої пшениці під впливом агротехнічних заходів, зокрема це польова схожість, перезимівля, загальне виживання, густота рослин і продуктивного стеблостою, коефіцієнт кущіння, довжина колоса, число колосків і зерен у колосі, маса зерна з колоса, встановлено взаємозв'язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою технології. Досліджено вплив агрозаходів на урожайність, якість зерна, елементи структури врожаю, зроблено порівняльну характеристику інтенсивної та ресурсоощадної технологій, економічну та енергетичну оцінку окремих агрозаходів та ресурсоощадної технології.

Ключові слова: озима пшениця, біологізація, ресурсоощадна технологія, структура врожаю, продуктивність, якість зерна.