Автоматизація державного земельного кадастру міста Тальне Черкаської області

На черговому кадастровому плані обов'язково відображаються існуючі номери кадастрових зон і кварталів їх межі, а також межі, розміри, кадастрові номери, площі земельних ділянок, межі об'єктів нерухомого майна та земельних угідь.[5]

Черговий кадастровий план міста Тальне ведеться в електронному вигляді і включає графічну та текстову бази даних. Дані чергового плану надаються відділам і підрозділам міського управління земельних ресурсів, органам державної влади та місцевого самоврядування, іншим зацікавленим особам на магнітних та паперових носіях з обов'язковим зазначенням дати їх надання. Він містить дані про межі земельних ділянок, межі обмежень, щодо використання земель, та межі земельних сервітутів, площу земельної ділянки, склад угідь, тощо.

До електронного чергового кадастрового плану, як засобу, побудованого на принципах цифрового моделювання ставляться такі вимоги:

структурна визначеність (побудова згідно прийнятих стандартів, класифікаторів);

можливіть багатоцільового використання з врахуванням різно-манітних запитів;

наявність форм демонстрації графічної інформації;

формування картографічного зображення в інтерактивному і автоматизованому режимах;

можливість інтеграції геоінформації з даними дистанційного зондування.

Електронний черговий кадастровий план, як автоматизована система, характеризується новими можливостями при обробці просторової інформації:

комплексне зображення і опрацювання графічної інформації різною за тематикою;

відбір даних і побудова зображення даних сукупністю різних шарів інформації;

можливість створення оригінального дизайну користувача, а саме, добавляти та забирати інформацію з екрану, змінювати масштаб, кольори, фон, шрифти;

автоматична картометрія: визначення координат, площ, довжин, кутів.

Черговий кадастровий план в електронному вигляді являє собою мобільну і адаптивну модель даних, що дозволяють формувати склад і форму необхідних даних у відповідності до запитів користувача.

Графічні дані чергового плану структуруватися: - за характером отримання (формування), та за характером інформації, яку вони “територіалізують”.

За характером отримання (формування) на:

попередні, якщо межі земельної ділянки встановлені на основі топографічного плану (допускаються лише при реєстрації дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування);

остаточні, якщо межі земельної ділянки встановленні на основі польових робіт.

За Характером інформації, яку вони “територіалізують” на:

“контури намірів” при реєстрації дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місце розташування, договору про резервування земельної ділянки на проведення проектно-вишукувальних робіт під будівництво об'єкту, дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, рішення про надання, про передачу (продаж) земельної ділянки, акту встановлення меж ділянки в натурі;

“контури землеволодінь” при реєстрації державних актів на право власності на землю, постійного користування землею, в тому числі на умовах оренди;

“контури правових обмежень ” - при реєстрації рішень і договорів про встановлення сервітуту, про забудову, заставу, успадкування, переважне придбання, продаж та інші види відчуження чи обмеження прав власника чи землекористувача.

Ведення чергового плану забезпечується обов'язковою реєстрацією в міському управлінні земельних ресурсів усіх юридично оформлених документів щодо прав на землю. Факт надходження інформації, її перевірки та внесення до чергового плану міста Києва посвідчується відповідним записом, реєстраційним номером та підписом уповноваженої на це особи. Документи, які не мають відповідної реєстрації, до розгляду не приймаються.

Інформація до чергового плану вноситься лише за умови надання заінтересованою в реєстрації особою відомостей про земельну ділянку, документ, що посвідчує право на землю.

Реєстрація інформації в черговому плані, крім тієї, що вноситься за ініціативою міського управління по земельних ресурсах, здійснюється на платній основі. Кошти від реєстрації поступають на спеціальний рахунок міського управління по земельних ресурсах. Безкоштовно дані чергового плану одержують органи державної влади та місцевого самоврядування, а також співробітники міського управління земельних ресурсів, якщо використання цих даних передбачено посадовими обов'язками.

Відповідальність за ведення чергового плану, актуалізацію і збереження даних чергового плану повинен нести адміністратор чергового плану, який призначається наказом начальника міського управління земельних ресурсів.

Дані чергового плану, крім координат кутів повороту та інформації, що складає державну таємницю, носять відкритий характер і можуть надаватися усім заінтересованим особам. Інформація, що складає державну таємницю, може надаватись особам лише у встановленому для цього порядку.[6]

Слід зауважити, що в черговому кадастровому плані міста Тальне відображена інформація по об'єктах (код земельної ділянки, адреса, координати), суб'єктах (вид угрупування), по правових відносинах - вид права (власність, користування, оренда, резервування), - номер державного акту та дата.

Отже структуру та методи ведення чергового кадастрового плану в місті Тальне можна застосовувати і в інших містах України. Для картографічного забезпечення ведення державного земельного кадастру було запроваджено індексні кадастрові карти. Управлінням державного земельного кадастру було розроблено Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель. Підготовлено, погоджено та направлено в обласні управління вказівку Держкомзему від 20.03.02 №12 "Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель". На виконання цієї вказівки у сільських, селищних та міських радах ведеться інтенсивна робота по розробці індексних кадастрових карт, які на сьогодні розроблені майже у всіх областях на паперових носіях, а в деяких регіонах і в електронному вигляді.

4. Охорона праці

Безпека праці, особливо в наш час, повинна розглядатись як головна складова частина технологічного процесу будь - якого виробництва. Особлива увага приділяється питанню охорони праці при виконанні землевпорядних робіт.

Основним документом, що регламентує основні заходи по охороні праці є Закон України "Про охорону праці".

Перед початком польових робіт проводимо обов'язкове медичне обстеження всіх працівників. Їм видавався спецодяг, взуття, що відповідало місцевим умовам, проводиться інструктаж.

Віхи, штативи переносити, тримаючи їх вперед гострими кінцями. Сокири і шпильки мірних стрічок переносили до місця роботи і назад в брезентових мішках.

При наближенні непогоди, грози - закінчували натурні виміри на полігоні, робочі переходили в закриті приміщення, а якщо поблизу не було приміщень, то просто надійно ховались від дощу.

Не залишали під час відпочинку на проїжджій частині прилади та інструменти. В сонячні дні працювали лише з покритою головою.

При виконанні геодезичних робіт суворо дотримувались правил пожежної безпеки. Не розводили багаття в степовій місцевості.

В період підготовки до польових робіт був проведених інструктаж по охороні праці, мета якого перш за все, забезпечити всім бригадам суворого виконання санітарно - гігієнічних правил життєдіяльності в умовах природного середовища.

При проходженні через автошляхи переміщення автотранспортними засобами необхідно дотримуватись вимог:

- на автомобільних шляхах сигнальники - регулювальники встановлюються за 50 - 100 м по обидва боки від місця роботи;

- переміщення уздовж шляху належить здійснювати по узбіччю дороги не ближче 2 - х метрів від краю проїжджої частини;

- переїзди і переходи при геодезичних роботах складають особливу категорію норми часу і в різних видах робіт вони складають від 30 % до 40 % норми часу. Звідси, мабуть, і травматизм при переїздах складає 20 % - 30 % від усіх нещасних випадків. Ця обставина вимагає звернути особливу увагу на впорядкування переїздів.

Вимоги до переміщення транспортними засобами такі:

відповідність транспортних засобів процесу роботи, якості доріг, умовами місцевості;

погодні умови;

технічна справність;

наявність кваліфікованих і дисциплінованих водіїв.

Персонал повинен пройти інструктаж по безпеці праці у відповідності з ГОСП - 120004 - 79 і ОСТ 46.0126 - 82.

5. Охорона навколишнього середовища

Процеси змиву та розмиву ґрунту проявляються по всій території землекористування.

З метою підвищення продуктивності земель та для успішної боротьби з водною ерозією ґрунтів проектом передбачено, запровадження комплексу організаційно-господарських, агротехнічних заходів.

До організаційно-господарських заходів відносяться уточнення спеціалізації господарства і виробничих підрозділів, уточнення структури посівних площ і протиерозійна організація території.

У зв'язку з тим, що ерозійні процеси найбільш інтенсивно проявляються на розораних землях, при вирощуванні сільськогосподарських культура провідне місце у боротьбі з водною ерозією належить агротехнічним протиерозійним заходам.

При виконанні сільськогосподарських робіт всі види обробітку ґрунту на схилах крутизною більше 1 ° передбачені проводити впоперек схилу. На схилах складної форми напрямок обробітку ґрунту повинен максимально наближатись до напрямку горизонтами місцевості. Такий обробіток запобігає стіканню води і змиву ґрунту на схилах крутизною до 3° та являється самостійним заходом боротьби з водною ерозією.

Досить ефективним агротехнічним прийомом регулювання поверхневого стоку являється безвідвальне рихлення ґрунту, при якому на поверхні залишається біля 80% стерні, ґрунти менш розпилюються, добре рихляться. Встановлено, що при осінньому обробітку ґрунту із збереженням стерні потужність снігового покриву в кінці зими звичайно в 1,5-2 рази більша, ніж після оранки.

Для глибокого плоскорізного обробітку застосовують плоскорізи, глибокорозпушувач КПГ-250, КПГ-2-150, ГПГ-2,2 (на глибину до 30 см).

Неглибоке плоскорізне рихлення здійснюється культиваторами плоскорізами КПГ-2,2, КПС-3,8, КПШ-9.

Добре зарекомендувало себе поєднання плоскорізного обробітку із щілюванням, що приводить до значного збільшення запасів вологи в ґрунті, запобігає утворенню поверхневого стоку. Застосовують для цього комбіноване знаряддя ЩПН-2,5 з допомогою якого одночасно здійснюється плоскорізне розпушування, щілювання і боронування.

Поверхневий обробіток ґрунту під озимі культурисприяє накопиченню і зберіганню вологи в ґрунті, одержанню дружних сходів озимих та запобігає ерозії ґрунту.

Під сільськогосподарські культури, що розміщуються на еродованих ґрунтах передбачається внесення підвищених доз мінеральних добрив. Норми їх збільшуються на слабозмитих ґрунтах на 20-25%, середньозмитих - на 30-40%, на сильнозмитих на 40-50% в порівнянні з незмитими аналогічними ґрунтами.

В інтенсивних польових сівозмінах з високим насиченням просапними культурами норми органічних добрив збільшуються, а в ґрунтозахисних, де компенсація передбачається використанням багаторічних трав - зменшуються.

У підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур на еродованих землях велике значення мають якість посівного матеріалу, строки, способи, норму висіву і глибина загортання насіння.

Норма висіву на схилових землях збільшується на 10%. Сівбу ярих проводять у більш ранні строки вузькорізним чи перехресним способом, на еродованих ґрунтах особливо на схилах південної експозиції насіння загортають на 1-2 см глибше, ніж на незмитих ґрунтах.

З метою створення на схилових землях постійного травостою широко запроваджуються проміжні посіви, посіви сидеральних культур, а також збільшення посівних площ під багаторічними травами. Для запобігання змиву рекомендується також залишати частину рослинних решток (подрібненої соломи, стебел кукурудзи),як мульчуючого матеріалу і поповнення органіки.

На ґрунтах з гумусовим шаром невеликої глибини,щоб не вивертати на поверхню нижні, менш родючі шари ґрунту, проводиться оранка з поступовим (2-3 см) грунтопоглибленням.

Накопичення вологи досягається шляхом снігозатримання, регулювання сніготанення, та застосування щілювання.

На ділянках з прикордонним травостоєм повинні бути створені умови для його росту і густоти.

Враховуючи те, що водоносні горизонти бурових колодязів надійно захищені, перший пояс санітарної охорони встановлений в радіусі ЗО м і огороджений огорожею висотою 2 м. Другий пояс - у формі прямокутникаіз сторонами 300х300 м.

Границі зони санітарної охорони водонапірних башт співпадають з огорожею площадки і приймаються не менше 30 м від стіни башти.

На території першого поясу забороняється всі види будівництва, проживання людей, випуск стоків, купання, напування і випас худоби, прання білизни, рибна ловля, застосування для рослин отрутохімікатів, органічних та деяких видів мінеральних добрив.

Споруди, що розташовані на території першого поясу зони санітарної охорони, повинні мати каналізацію,їх територія повинна бути впорядкована з тим, щоб уникнути забруднення території.

На території зони другого поясу забороняється розміщати тваринницькі ферми ближче 300 м, стійбища і випас худоби ближче 100 м від границь першого поясу.

У комплексі захисних, і водоохоронних заходів важливе місце займають захисні лісові насадження, які в значній мірі розвалюють концентровані потоки поверхневого стоку, зменшують їх швидкість, створюють сприятливі умови для поглинання зливових і талих вод ґрунтом, регулюють сніговий покрив, підтримують сприятливий водний режим.

Висновки

При розробці даного дипломного проекту проведено аналіз існуючого стану та проблема створення автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру на прикладі Тальнівської міської ради Черкаської області, що виступає однією з найактуальніших проблем сьогодення.

Проект складається із шести розділів.

В перший розділ включено основні відомості про Державний земельний Кадастр. На основі вище викладеного матеріалу можна зробити наступні висновки:

Державний земельний кадастр -- це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Об'єктом Державного земельного кадастру України є увесь земельний фонд України. Державний земельний кадастр включає:

кадастрове зонування;

кадастрові зйомки;

бонітування ґрунтів;

економічну оцінку земель;

грошову оцінку земельних ділянок;

державну реєстрацію земельних ділянок;

облік кількості та якості земель.

Державний земельний кадастр в населених пунктах, в тому числі і в містах, включає дані реєстрації землеволодінь і землекористувань, обліку кількості і якості земель, бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь, зонування територій населених пунктів, економічної оцінки земель та грошової оцінки земель.

Земельний кадастр населених пунктів входить в загальну систему земельного кадастру України, але має свої характерні особливості, які пов'язані із відмінностями використання землі, та формуванням землеволодінь та землекористувань, як об'єкту земельної власності. Наявність великої кількості землеволодінь і землекористувань з різним характером використання землі, як просторового базису робить земельний кадастр населених пунктів своєрідним і вимагає особливого дослідження.

В другому розділі подано дані про існуючий стан ведення Державного земельного кадастру на прикладі Тальнівської міської ради.

Земельний фонд м. Тальне станом на 01.01.2005р. складає 2217,4 га, із них - 1384,9 га або 62,5% - сільськогосподарські землі. Другою категорією земель по площі є забудовані землі, площа яких складає 633,5 га - це 28,6 % від площі міста. Відкриті землі без рослинного покриву складають 0,1 % (2,2 га), зайняті під водою - 51га та під виробничими дворами і шляхами - 44,9 га.

Основними землекористувачами в місті є громадяни, у власності і користуванні яких знаходиться 1169,7 га землі, які використовуються для будівництва та обслуговування жилих будинків, ведення садівництва та гаражного будівництва.

Підприємства, організації, установи промисловості, транспорту і зв'язку займають 228,8 га.

Реєстрація землеволодінь і землекористувань в місті Тальне фактично зведена до реєстрації державних актів та договорів:

на право колективної власності на землю;

на право приватної власності на землю;

на право постійного користування землею (громадянами та юридичними особами);

договорів тимчасового користування землею (в тому числі оренди);

договорів оренди землі.

Це викликано відсутністю офіційно затвердженої форми державної земельно-кадастрової книги.

В умовах відновлення ринкових відносин суттєво поглиблюється сам зміст і значимість кількісного і якісного обліку земель, а рівень ведення його не відповідає вимогам сьогодення.

В населених пунктах, в тому числі в містах, співіснують два напрямки оцінки земель: нормативна грошова оцінка, яка здійснюється в рамках розрахункового ціноутворення на підставі уявлень про характер оптимального використання земель, та експертна грошова оцінка, яка базується на ринкових принципах. Застосування тієї чи іншої оцінки регламентовано нормативними документами та чинним законодавством

В третьому розділі було розглянуто основні шляхи вдосконалення ведення державного земельного кадастру:

Програма створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру передбачає комплекс заходів, спрямованих на автоматизацію інформаційно-технологічних процесів, пов'язаних з оперативним веденням і використанням даних державного земельного кадастру Головною метою запровадження АС ДЗКУ є створення на основі застосування сучасних інформаційних та ГІС-технологій єдиного інформаційного середовища для ефективного управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення ринку землі, оподаткування, реєстрації прав власності та інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами. Об'єктом автоматизації АС ДЗКУ є сукупність процесів створення та функціонування баз даних державного земельного кадастру.

Черговий кадастровий план -- це спеціальний план створений в державній системі координат, в якому відображаються поточні зміни меж земельних ділянок, їх площі а також інша кадастрова інформація. Черговий кадастровий план міста Тальне ведеться в електронному вигляді і включає графічну та текстову частини бази даних. Інформація чергового плану складається з двох частин:

метричної інформації про розташування об'єктів чергового плану, їх форму та розміри;

семантичної (текстової і числової) про властивості об'єктів, що не пов'язані з метричними характеристиками.

Грошова оцінка конкретних земельних ділянок повинна розроблятися окремо на кожну ділянку з врахуванням місцевих факторів та характеристик її частин.

До нерозв'язаних питань, які потребують першочергового вирішення, належить розробка системи автоматизації ведення Державного земельного кадастру, що служить інформаційною основою державного управління земельними ресурсами й економічного регулювання земельних відносин. При цьому всі складові земельного кадастру повинні бути адаптовані до ринкових умов. Особливо це важливо при розробці системи державної реєстрації земель, економічно обґрунтованих методик кадастрового зонування території з метою фіксування обмежень і обтяжень та ідентифікації земельних ділянок, економічної та нормативної оцінок земель, створення системи управління державним земельним кадастром тощо.

На даному етапі реформування земельних відносин в місті Тальне автоматизація ДЗК не проходить належним чином, так як бракує коштів.

Для ведення державного земельного кадастру в сучасних умовах необхідно створити автоматизовану систему на базі широкого використання комп'ютерної техніки і ГІС-технологій для забезпечення достовірною інформацією щодо земельного фонду органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій.

У дипломному проекті приділяється увага охороні праці (розділ 4) та охороні навколишнього середовища (розділ 5). Приведено сучасний екологічний стан основних природних ресурсів: земельних, водних, атмосферного повітря та заходи по підвищенню родючості ґрунтів.

Отже, в даному дипломному проекті охоплено весь комплекс робіт, необхідних для ведення державного земельного кадастру.

Для розробки дипломного проекту створено план-схеми з існуючого стану земельних ресурсів м. Тальне, земельно - оціночну структуризацію території, функціональне використання земель та картограму агровиробничих груп ґрунтів.

Список використаної літератури

1. Конституція України

2. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001р № 2768-III.

3. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Україні. - Київ,1998.- 84-106.с

4. Кілочко В.М.Удосконалення Грошової оцінки земель в Україні, К.% ТОВ “ЦЗРУ”. - 170 с.

5. Додаток до наказу Держкомзему України №83 від 03.09.1999р.“Тимчасові методичні вказівки по веденню Державного земельного кадастру”

6. Третяк А.М., Панчук О.Я., Другак В.М., Греков Л.Д., Романський М.М., Тарнопольський А.В., Черемшинський М.Д. Теоретико-методологічні основи державного земельного кадастру в Україні. - К.: ТОВ ЦЗРУ, 2003. 253с.

7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про прийняття програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру" від 2 грудня 1997 року № 1355

8. Постанова Кабінету Міністрів України “Положення про порядок ведення державного земельного кадастру" №15 від 12 січня 1993 р

9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про грошову оцінку земель". від ЗО січня 1997 р. №99

10.Указ Президента "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" від 12.07.95;

11.Указ Президента "Про приватизацію об`єктів незавершеного будівництва" від 14.10.93 із змінами від 02.06.95 і 12.05.96;

12.Постанова КМ України від 23.03.95 № 213 "Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів";

13.Наказ Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммісто-будування, УААН від 15.04.97 "Про внесення змін та доповнень до розділу 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів";

14.Наказ Держкомзему від 12.11.98 №118 “Про затвердження Методичних рекомендацій з експертної оцінки земель”;

15.Наказ Держкомзему від 11.02.97 №39 із змінами від 30.10.97 №108 “Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи”

16. Земельне право України: Підручник / За ред. Погрібного 0.0., Каракаша 1.1. - К.: Істина, 2003

17.Вказівка Держкомзему України № 50 від 25 вересня 1997 року "Про склад вихідної інформації при інвентаризації земель населених пунктів (кадастровий землеустрій)".

18.Наказ Держкомзему України № 101 від 10 вересня 1998 року "Про затвердження Поземельної книги”

19. Постанова КМ України № 9 від 16 лютого 1998 року "Про створення єдиної системи нумерації земельних ділянок для ведення державного земельного кадастру та доповнення до неї".

20 Лихогруд М.Г. Структура бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. // Інженерна геодезія, 2000. - вип.43. - с.120-128.

21. Греков Л.Д. Особливості створення системи автоматизованого ведення державного земельного кадастру у містах // Довкілля і ресурси: наукові проблеми: 36. праць. - К.:УІНС, 1999 - с. 127-131.

22. Постанова КМ України “Про програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру” від 2 грудня 1997 року № 1355,

23. Лихогруд М.Г. «Проблеми створення автоматизованої системи державного земельного кадастру”

24. Гнаткович Д.І Створення і впровадження автоматизованої інформаційної системи ведення державного земельного кадастру // Землевпорядний вісник, 1998. - №4. - с. 24-28