Організація вгідь і впорядкування території сівозмін

Міністерство агропромислового комплексу України

Львівський державний аграрний університет

Курсова робота

З дисципліни «Землевпорядне проектування»

Тема: «Організація вгідь і впорядкування території сівозмін»

1.Характеристика об'єкту

1.1 Загальні відомості

Маркопільська сільська рада розташована в південо-східній частині Бродівського району Львівської області і об'єднує два населених пункти: с.Маркопіль і с.Шишківці, в яких нараховується з 127 дворів із загальною кількістю населення 1037. Кількість працездатних - 410 осіб, з них працюють в спілці власників «Сяйво» 237 чоловік решта в інших установах і організаціях.

Загальна площа сільради 2030 га. Адміністративний центр знаходиться в с.Маркопіль, який розташований на віддалі 31 км від районного центру м.Броди і 133 км від обласного - м.Львів.

Транспортні зв'язки здійснюються шосейними дорогами державного значення районного підпорядкування та внутрігосподарськими дорогами.

1.2 Природні умови

За природним районуванням територія сільської ради входить до Перемишлянського природно-сільськогосподарського району природндї зони західного вологого лісостепу. Клімат характеризується високою зволоженістю, м'якими зимами і помірно теплим літом.

Найхолоднішим місяцем зими є січень (-4,3°С), середньомісячна температура якого на 1,0-2,1°С нижча ніж у грудні-лютому. Найвищі середні температури припадають на липень (+18,7°С). Середньорічні температурм повітря дорівнюють 7,5°С. Тривалість вегетаційного періоду становить 210-212 днів. Перші осінні заморозки починаються в першій декаді жовтня, а в окремі роки і раніше.

Весняні заморозки закінчуються в середині травня. Початок росту озимих наступає в другій декаді квітня, кінець росту в листопаді. Такі температурні умови дозволяють вирощувати в даному районі такі культури як цукрові буряки, озиму пшеницю та інші культури. Найбільша річна сума опадів становить 883 мм.

Тепла тривала зима, вологе і тепле літо, достатня сума позитивних температур, досить висока стала вологість повітря, невеликі коливання температури, а також достатня кількість опадів сприяє вирощуванню зернових, зернобобових, технічних, овочевих та інших культур.

На формування рельєфу мали вплив техтонічні рухи, літологічний склад порід, водна ерозія та діяльність людини.

Територія господарства являє собою підвищену вузько-хвилясту поверхню з загальним нахилом на південний схід місцями з добре вираженим мікрорельєфом і характеризуються дуже розчленованими формами рельєфу - ярами та балками, що сприяє інтенсивному змиву грунтів. Найбільш підвищена північно-східна частина території сільської ради, що по границі з Тернопільською областю, яке поступово понижується на південний захід.

Основними формами рельєфу є вузькі вододіли та їх схили.Відносні висоти тут сягають 80-90м. Таким чином велика розчленованість земель сільської ради, висока амплітуда коливань висот створює високий базис площинної ерозії. В зв'язку з цим більше 30% земель сільської ради під ерозією.

Підгрунтові води на вододілах залягають на глибини 5-7 м і впливу на грунтоутворення не мають.

Вододільні території сільради з північного заходу на південний схід розділяють глибокі неширокі днища балок шириною 100-150 м, місцями 250 м. Рівень грунтових вод в днищах балок після побудови меліоративної системи (шляхом відкритої сітки канав) становить 80-100 м.

Крайню південну частину сільської ради займає заплава р.Серет шириною 150-500 м, виповнена демовіальними відкладами, на яких розвинулись торфовища, низинні та болотні грунти.

На території сільської ради заплава займає невелику площу 167,2 га.

Мікрорельєф заплави представлений старицями, староприродними канавами, купинами осокового типу. В загальному заплава ріки являє рівнину, місцями слабо підвищену поверхню, особливо на схід від с.Орехівчик, на яких утворилися лучні глейові грунти.

Найбільш поширеними грунтовими відмінами на території сільської ради є:

- темно-сірі опідзолені легкосуглинкові на лісовидних суглинках та темно-сірі опідзолені намиті, їх шифри 40г та 208г складають 54,6% від загальної площі сільськогосподарських угідь;

- темно-сірі і чорноземи опідзолені легкосуглинкові слабо і середньозмиті на лісовидних суглинках (49г,50г) складають 33% від загальної площі сільськогосподарських угідь;

- лучні глейові намиті легкосуглинкові на делювіальних відкладах -210г -1,7%;

- змиті та розмиті грунти ярів та балок -215г -2,7%.У таблиці 2.1 подано номенклатурний список агровиробничих груп грунтів.

Таблиця 2.1

Агровиробничі групи ґрунтів

Шифр агрогрупи	Назва агровиробничих груп грунтів	Площа,га
40г	Темно-сірі опідзолені легкосуглинкові та лісовидних суглинках	1043,1
49г	Темно-сірі опідзолені легкосуглинкові слабозмиті на лісовидних суглинках	338,7
50г	Чорноземи опідзолені легкосуглинкові	169,3
206г	Темно-сірі опідзолені намиті	33,9
210г	Лучні глейові намиті легкосуглинкові на демовіальних відкладах	79,6
215г	Змиті та розмиті грунти ярів	28,8
Разом	1693,4

Середній бал оцінки сільськогосподарських угідь по бонітету становить 60, в тому числі рілля 63,сінокосів 26, пасовищ 64, оціночний бал резервного фонду - 58.

На території сільської ради особливо цінні землі становлять (40г) - 80,3 га. До особливо цінних земель відносяться темно-сірі опідзолені легко суглинкові на лісовидних суглинках. Згідно Земельного кодексу України (ст.150) ці землі не підлягають вилученню для сільськогосподарських потреб.

1.3 Економічні умови

Загальна площа землекористування становить 2030 га, в тому числі сільськогосподарських угідь 1127,6 га (55,6%), площа інших угідь становить 202,4 га або 44,4%.

Структура посівних площ і процентне співвідношення основних культур наведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Структура посівних площ

№ п/п	Культури	Площа
		га	%
1.	Зернові-всього в т.ч. озима пшениця ячмінь овес кукурудзяне зерно горох	518,52 253,97 74,07 52,91 84,66 52,91	12,4 6,1 5,1 7,5 5,1
2.	Технічні в т.ч. цукровий буряк	84,66 84,66	7,5
3.	Картопля	-	-
4.	Овочі	-	-
5.	Кормові-всього в т.ч. коренеплоди кукурудза на силос оз.на з.к. одн.трави на з.к. багат.трави на з.к. багат.трави на сіно	524,42 21,16 84,66 69,40 95,24 137,56 116,40	1,9 7,5 6,1 8,4 12,2 10,2
Всього	1127,60	100

Із таблиці видно, що найбільшу площу займають кормові - 524,42 га.

Приведемо урожайність сільськогосподарських культур (таблиця 2.3.)

Таблиця 2.3.

Урожайність сільськогосподарських культур

Назва культур	Урожайність
озима пшениця ячмінь овес кукурудзяне зерно горох зернобобові цукровий буряк картопля овочі коренеплоди кукурудза силос б/тр. сіно б/тр. на з.к. озимі на з.к. одн.тр. на з.к.	32 30 26 52 25 - 426 - - 538 326 34 218 140 134

Пункти здачі сільськогосподарської продукції, знаходяться в районному центрі м.Броди. Пункти зберігання продукції, мінеральних добрив, палива та інших матеріалів знаходяться в с.Маркопіль та с.Шишківці. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряка та утримані великої рогатої худоби, тобто рослиницько-твариницький напрям господарства.

2.Аналіз використання продуктивних земель господарства

2.1 Структура сільськогосподарських угідь

Використання землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві здійснюється у фермі різних угідь, які використовуються для різних виробничих цілей. Безпосередньо для виробництва сільськогосподарської продукції використовуються сільськогосподарські угіддя: рілля, багаторічні насадження, сінокоси і перелоги.

Аналіз використання земельних угідь, які знаходяться в межах сільськогосподарського підриємства зводиться до аналізу наявності сільськогосподарських та інших угідь.

Структура угідь сільської ради наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Структура угідь.

Угіддя	Площа	Площа
	га	%	га	%
Рілля Сінокоси Пасовища	1058,2 113,8 117,6	52,13 5,12 5,79	1058,2 113,8 117,6	81,43 8,76 9,81
Разом с.г. угідь	1299,5	-	1299,5	100
Лісовкриті землі Під водою Інші землі	137,1 85,3 508,1	6,75 4,20 25,03
Разом не с.г. уг.	730,5
Всього земель	2030,1	100

Отже на території Маркопільської сільської ради була проведена оцінка використання земель за складом угідь, в тому числі сільськогосподарських. Слід зазначити, що площа сільськогосподарських угідь становить 1299,5 га, з яких рілля становить 1058,2 га, або 52,13%.

2.2 Аналіз використання орних земель

Досить важливе значення в будь-якому сільськогосподарському підприємстві має наявність орних земель.В даному випадку площа орних земель становить 1058,2 га або 52,13%.

Процент розораності земель дуже високий і становить 81,43%.

Для проведення аналізу використання орних земель дається загальна оцінка досягнутого рівня інтенсивності землеробства, структура посівних площ, питома вага основних груп культур і їх продуктивність.

Таблиця 3.2.

Структура посівних площ.

№ п/п	Культури	Площа
		га	%
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.	Озима пшениця Ячмінь Овес Горох Кукурудза на зерно Цукровий буряк Кормовий буряк Кукурудза на силос Однорічні трави на з.к. Багатор.трави на з.к. Багатор. трави на сіно Всього посівної площі	253,97 74,07 52,91 52,91 84,66 84,66 21,16 84,66 95,24 137,56 116,40 1058,2	24 7 5 5 8 8 2 8 9 23 21 100

Отже, на основі розрахунків виявилось, що структура посівних площ є незадовільною і тому потрібно її змінювати.Слід зазначити, що найбільшу площу займає озима пшениця - 253,97 га.

Таблиця 3.3.

Продуктивність сільськогосподарських культур

Культури	Площа, га	Урожайність	Вих.прод. у К.о.	Вих.прод.у к.о.од/га	Всього
		Осн.	Поб.	Осн.	Поб.
Зернові В т.ч. озима пшениця Яра пшениця Ячмінь Кукурудза на з.м. Горох Овес Вика зерн. Технічні В т.ч. ц/б Картопля Овочі Кормові В т.ч. кормові коренеп. Багат.трав.сіно Кукур.на силос Одн.трава на з.к. Озимі на з.к. Сінокоси Пасовища Всього	253,97 - 74,07 84,66 52,91 52,91 - 84,66 - - 21,16 116,4 84,66 95,24 69,4 113,8 117,6 1286,6	32 - 30 52 25 26 - 426 - - 536	41,6 - 36 78 27,5 31,2 - 639 - - 215,2 8,0	1,20 - 1,23 1,12 1,2 1,0 - 0,26 - - 0,2 0,32 0,2 0,2 0,19 0,52 0,2	0,2 - 0,22 0,37 0,23 0,31 - 0,15 - - 0,15 22,3 10,1 11,4 12,3 0,32	182,6 - 54,6 56,8 38,04 31,7 - 13,2 - - 2,5 22,3 10,1 11,4 13,2 12,1 4,4	30,4 - 9,8 18,8 7,3 9,8 - 7,6 - - 1,6 19,4 50,7 57,2 61,2 7,4 22,2	213 - 64 76 45 42 - 2 - - 4 92 69 69 20 27 843

Отже продуктивність сільськогосподарських культур становить 843 ц.к.од., в тому числі на 1 га 1,2 ц.к.од.

Таким чином, продуктивність як кількість органічної маси з одиниці площі за рік, виступає однією з основних характеристик використання сільськогосподарських культур.

2.3 Аналіз використання кормових угідь

Аналіз використання кормових угідь доцільно проводити поконтурно.При чому вивчається культуртехнічний стан угіддя та меліоративний стан грунту.

Способи використання кормових угідь: пасовища, сінокоси, змішане.

Природні кормові угіддя мають, як і рілля, для сільськогосподарського підприємства також важливе значення. Це пов'язано з тим, що породистий склад худоби в Україні в основному знаходиться безприв'язному утримані, тобто випасається. Крім того, як сінокоси, так і пасовище впливають на економічний стан території в цілому.

На території сільської ради знаходиться сінокосів 113,8 га або 5,6%, пасовищ 117,6 га або 3,79%. Продуктивність кормових угідь наведена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Продуктивність кормових угідь.

Кормові угіддя	Площа, га	Урожайність	Вих.прод.ц.к.од.	Вих.прод.ц.к. Од/га	Всього Корм.од.
		Осн.	Поб.	Осн.	Поб.	Осн.	Поб.
Сінокоси Пасовища	113,8 117,6		8,0	0,52 0,2	0,32	12,1 4,4	7,4 22,2	20 27
Всього	231,40		8,0	0,54	0,32	16,5	29,6	47

Отже, продуктивність кормових угідь становить 47 цк.о., в тому числі на 1 га 1,3 цк.од.

2.4 Екологічний стан продуктивних земель господарства

Пріоритетною у використанні сільськогосподарських угідь повинна бути екологічна стійкість землекористувань, яке залежить від складу і співвідношення сільськогосподарських угідь, інтенсивного або обмеженого використання ріллі, наявності лісових насаджень, чагарників і характеризується коєфіцієнтом екологічної стійкості, який можна визначити за формулою:

п

Кес=? Sі х Кі

І=1

Де Кес - коефіцієнт екологічної стійкості;

Sі - площа угідь;

Кі - коефіцієнт екологічної стійкості (цінності угідь);

S - загальна площа землекористувань.

Чим більший коефіцієнт, тим вища екологічна стійкість землекористування.Розрахунок коефіцієнту приведено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5.

Розрахунок коефіцієнту екологічної стійкості.

Назва угідь	Sі	Кі	Sі К і
Рілля Кормові угіддя Лісові насадження Всього	1058,2 231,4 137,1 1426,7	0,9 0,8 1,0	952,38 185,12 137,1 1274,6

Отже, коефіцієнт екологічної стійкості становить:

1274,6

Кес = --------------- = 0,89

1426,7

Із розрахунку видно, що коефіцієнт екологічної стійкості високий на території Маркопільської сільської ради.

Екологічний стан використання сільськогосподарських угідь характеризується балансом органічної речовини (гумусу) в процесі використання. Тільки багаторічні трави, сінокоси, пасовища є накопичувачами гумусу в грунті. Розрахунок балансу гумусу в грунті приведено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Розрахунок балансу гумусу в ґрунті.

Культури	Площа,га	Урожай ц/га	Втрати накопичув. Гумусу	Всього ц
			+	--
Рілля Ячмінь Оз.пшениця Яра пшениця Кукур.на зерно Горох Овес Зернобобові Технічні: ц/б Картопля Овочі Кормові В т.ч. корм.бур б/т сіно кукур.на силос од.трав.на з.к. б/тр. на з.к. озимі на з.к. сінокоси пасовища	1058,2 77,07 253,97 - 84,66 52,91 52,91 - 84,66 - - - 21,16 116,4 84,66 35,24 137,56 89,4 113,8 117,6	30 32 - 52 25 26 - - - - - - - - - - - 38 -	- - - -- - - - - - - - - - - 0,946 1,469 1451 1,043 0,765	- 0,603 0,714 1,963 0,774 0,503 - 2,87 - - - 9,479 - 1,314 - - - - -	-44,66 -181,33 - -166,19 -40,95 -26,61 - -242,87 - - -200,58 187,40 -111,24 33,33 202,08 70,11 118,69 89,964
Всього с.г. уг. Всього на 1 га	1289,6				-283,07 -47,8

Отже, баланс гумусу в грунті на 1 га сільськогосподарських угідь -47,8 ц/га.

3. Організації угідь сівозмін

3.1 Встановлення складу угідь

Встановлення складу і співвдношення угідь є основним питанням організації угідь в процесі землеустрою сільськогосподарського підприємства.Оптимальний склад і співвідношення угідь повинні забезпечити екологічну стабільність землекористування та економічну ефективність виробництва.

Для забезпечення економічної стійкості площа кормових угідь в господарстві повинна становити не менше 30% від загальної площі сільськогосподарських угідь.

Твариництво повино бути забезпечене кормами власного виробництва. Рентабельність виробництва товарної продукції повинна досягти не менше 60%.

При встановленому складі угідь враховуються потреби земель для внутрігосподарських та технологічних доріг та інших елементів інженерної інфраструктури, забезпечення обмежень та обтяжень в землекористуванні господарства, а також для забезпечення природоохоронних заходів.

Перед встановленням складу угідь, які необхідні були для організації сівозмін нами уточнялась і перевірялась площа між сільськогосподарськими підприємствами та землями громадян (таблиця 4.1.).

Таблиця 4.1.

Розрахунок площі господарств.

Назва господарства	Площа	В тому числі
	га	%	рілля	сінокоси	пасовища
1.ТзОВ «Садовод» 2.Ферм. гос-во 3.Вийшли з паями 4.С\г підприємство	7,4 15,9 5,3 1029,6	0,7 1,5 0,5 37,3	7,4 15,9 5,3 1029,6	- - - -	- - - -
Всього	1058,2	100	1058,2	-	-

На основі таблиці 4.1. складаємо експлікацію земель в межах новостворених господарств (таблиця 4.2.)

Таблиця 4.2.

Експлікація земель в межах новостворених господарств

Назва угідь	Площа	В тому числі
	га	%	ТзОВ «Садовод»	ФГ	Вийли з паями	СГГ
Рілля Сінокоси Пасовища	1058,2	100	7,4	15,9	5,3	1029,6
Всього	1058,2	100	7,4	15,9	5,3	1029,6

Отже, на території Маркопільської сільської ради, були розміщені такі господарства як ТзОВ «Садовод» площею 7,4 га, фермерське господарство-15,9 га, виділено під паї - 5,3га. Решту площі 1029,6га відведено під с/г підпрємство.

Структура угідь господарства базується на поголів'ї худоби, яка буде розміщена на перспективу в конкретних господарствах.

Розрахунок поголів'я худоби проводиться за формулою

К=0,01 *Р*У, (2)

Де К- кількість умовних одиниць голів ВРХ;

Р- площа с/г угідь в господарстві;

У- кількість умовних одиниць на 100 га угідь;

К= 0,01*1299,5*42= 545,79 ум. голів

Корови становлять 40 % від умовних голів, тобто 218,32 голів, молодняк до року 10% -т54,58, молодняк більше одного року 50% - 272,90

Розрахуємо ВРХ у фізичних головах використовуючи відповідні коефіцієнти:

218,32:1,0=218 фіз.гол.корів

54,58:0,125=437 фіз.гол.телят

272,9:0,5=546 фіз.гол.молодняка

Кількість умовних голів коней на 100 га становить 4, отже на 1299,5 га буде 51,98, використовуючи коефіцієнт переведення є фізичні голови (1.1.) одержимо 77 фізичних голів коней.

Для забезпечення ВРХ і коней кормами розрахуємо площу сільськогосподарських угідь і культур.

Таблиця 4.3.

Потреба в кормах на 1 рік.

Назва культур	Корови	Телята	Молодняк	Коні	Всього
	на 1 гол.	Всього	на 1 гол	всього	на 1 гол.	всього	на 1 гол.	всього
Концентров. В т. ч.зернові Соков. Однор. трави Корм.корен. Зелені: В т.ч. одн. трави Багат. трави Кукуруд. на з.к. Пасовища Б.тр. сіно Сінокоси	9,7 2,6 21,6 19,2 19,2 7,4 11,2 7,4 48,4 8,1 15	2114,6 566,8 4708,8 4185,6 4185,6 1613,2 2441,6 1613,2 10551,2 1765,8 3270	4,9 1,5 4,3 3,8 8,8 4,4 6,7 2402,4 29 9,9 9	2675,4 819 2347,8 2044,8 2074,8 2402,4 3658,2 2,2 1583,4 2675,4 4914	4,6 1,3 2,2 1,9 1,9 2,2 3,4 961,4 15 3,2 6,9	2141,3 568,1 961,4 830,3 830,3 961,4 14858 6555 1398,4 3015,3	29,1 11,9 6,3 9,7 47,2 11,6 21,5	1367,7 559,3 2996,1 455,9 2218,4 545,6 1010,5	8299 19539 8018 7090,7 7650 5273,1 8041,5 4977 25158,6 6374,8 12209,8
Всього		37016,4		41878,2		19708,7		9153,1	107756,4

Отже, потреба в кормах для корів становить 37016,4 ц, для молодняка 19708,7 ц, для телят 41878,2 ц, для коней 9153,1 ц, загальна потреба - 107756,4 ц.

3.2 Трансформація і поліпшення угідь

Трансформація - це переведення менш продуктивних угідь в більш продуктивні.

При трансформації слід було б пасовища, сінокоси перевести в орні землі, що на нашу думку є недопустимими так як порушується екологічний баланс в межах сільськогосподарського підприємства. Тобто на території будь - якого підприємства повинно бути відповідне співвідношення між ріллею, пасовищами, сінокосами і іншими землями.

Дані таблиці 3.1. показують,що в межах сільськогосподарського підприємства є досить велика площа розораних земель. Це говорить про те, що недостатня кількість мість, природних кормових угідь.

При трансформації вираховуємо площу для розвитку сільськогосподарської інфраструктури. Трансформацію вгідь проводимо з урахуванням їх розміщення на проектному плані.

Всі розрахунки щодо трансформації угідь приведені в таблиці 4.5.

Із таблиці трансформація угідь видно, що після трансформації площа ріллі становить 762,4 га, сінокосів 254,4 га та пасовищ - 244,2 га.

Таблиця 4.5.

Трансформація угідь.

Назва вгідь	Площа,га	Передбачено проектом
		рілля	Сінок	Пасо вища	Лісов. площі	Водн. фонд	дороги	Під Забуд.	інші
Рілля Сінокоси Пасовища	1029,6 113,8 117,6	762,4	140,6 113,8	126,6 117,6
Всього с/г угідь	1261	762,4	254,4	244,6
Лісовий фонд Водний фонд Дороги Забуд.землі Інші	29,8 12,3 12 15,4 3,8				29,8	12,3	12	15,4	3,8
Разом	1334,3	762,4	254,4	244,6	29,8	12,3	12	15,4	3,8

3.3Організація сівозмін

Сівозміни - це науково-обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур в часі і просторі (на території), або тільки в часі. Перелік культур щодо порядку їх чергування називають «схема сівозмін». Виділяють чотири фактори, які обумовлюють необхідність сівозміни. Перш: три фактори можна об'єднати в екологічний фактор. Таким чином система сівозмін, яка запроваджується в господарстві повинна бути екологічно і економічно обгрунтована.

З економічної точки зору сівозміни повинні забезпечити ефективність виробництва сільськогосподарських культур, створити повноціну кормову базу для твариництва та прибуткову для рослиництва. Для цього необхідно розробити збалансовану щодо органічної речовини (гумусу) структуру посівних площ.

При розрахунку посівних площ необхідно враховувати виробничий напрям господарства на перспективу та потребу площ для кормовиробництва. Урожайність сільськогосподарських культур в залежності від досягнутого рівня планувати в межах 110 - 130% від існуючої врожайності. Результати розрахунків поміщено в таблиці 4.6. і 4.7.

Таблиця 4.6.

Перспективна структура посівних площ.

Культури	Площа,га	Всього
	фуражні	товарні	га	%
Ячмінь Овес Кукуруд.на зерно Озима на з.к. Зернобобові Однор.трави Корм.корен. Одн.трави на з.к. Багат.трави на з.к. Кукур. На з.к. Кукур. На силос Багат. Трави на сіно Всього Оз. Пшениця Оз. Ячмінь Горох Ц/б	58,8 68,2 34,1 69,4 65,4 44,0 11,8 16,4 69,4 32,1 80,3 98,2 609,1 - - -	- 86 - - 74	58,8 68,2 34,1 69,4 65,4 44,0 11,8 16,4 69,4 32,1 80,3 98,2 609,1	10 11 6 11 11 7 2 3 11 5 13 16 100 54 - - 46
Всього		160		100

Склавши структуру посівних площ, ми бачимо, що під фуражними культурами площа, під товарними 160 га.

Таблиця 4.7.

Перспективна урожайність сільськогосподарських культур.

Культури	Урожайність ц/га	Розрахункова урож.ц/га	Перспектив. урожайність
Оз.пшениця Ячмінь Овес Горох Кукур. зерно Цукр.бур. Корм.корен. Кукур. на силос Одн.трава Баг.трава на з.к. Баг.трава Сінокоси Пасовища	32 30 16 25 52 426 538 326 134 218 54 40 120	38,4 36 31,2 30 62,4 511,2 645,6 250,2 125 180 64,8 48 144	38 36 31 30 62 511 646 250 125 180 65 48 144

Отже, при розрахунку перспективної урожайності ми бачимо що вона є більшою від фактичної а особливо цукровий буряк і кормові коренеплоди. З екологічної точки зору сівозміни в господарстві повинні забезпечити позитивний баланс гумусу в грунті, покращувати структуру грунту, вести природну боротьбу з буремами, хворобами і шкідниками рослин.

За проектним складом сільськогосподарських угідь та структурою посівних площ визначаємо баланс органічної речовини (гумусу). Розрахунки даємо в таблиці 4.8.

Таблиця 4.8.

Баланс гумусу в грунті.

Назва вгідь та с/г культур	Площа, га	Урожайність ц/га	Винос.накоп. на 1 га -,+	Всього
Ячмінь Овес Кукр. На зерно Зернобобові Одн.трава на силос Корм. коренеп. Одн.трави на з.к. Багат.трави на з.к. Кукур. на силос Пасовища Багат.трави на сіно Сінокоси	58,8 68,2 34,1 65,1 44,0 11,8 16,4 30,7 32,1 244,2 98,2 254,4	36 31 62 30 16,1 648 161 180 250 144 65 48	-75,1 -7,14 -8,88 -7,91 -7,71 -31,0 -4,32 +4,77 -11,78 +5,20 +10,62 +10,60	-441,6 -486,9 -200,5 -514,9 -339,24 -365,8 -70,8 +146,4 -378,1 +1269,8 +1042,9 +2701,7
Всього	1107,7			3392,8

В даній таблиці ми перевірили екологічний стан гумусу за проектом організації угідь і сівозмін, тобто визначили баланс органічної речовини (гумусу).

Сівозміни діляться на типи і види. Тип визначає виробниче призначення сівозміни (польові, кормові, спеціальні). Вид визначає групи культур, які розміщуються в сівозмінах: зерно-просапні, зерново-трав'ні, травоиільні, сидеральні сівозміни.

Типи і види сівозмін та їх кількість залежить від:

- структури посівних площ;

- природних умов;

- наявності і розміщення меліорованих земель;

- розміщення виробничих центрів.

На землях інтенсивного використання розміщують польові сівозміни, кормові, в тому числі прифермські і спеціальні.

В даному сільськогосподарському підприємстві запроектовано два варіанти сівозмін.

3.4 Пропозиції по використанню кормових угідь

Для таких кормових угідь як пасовища і сінокоси розроблюються проекти впорядкування територій пасовищезмін і сінокосозмін.

Основу проектування кормових сівозмін складає важлива економічна потреба, наближення виробництва кормів до місця використання з ціллю зменшення транспортних і інших затрат.

Сінокосозміни і пасовищезміни призначенні для одержання сіна, сінажу, зеленого корму.

Для прикладу подати таку схему:

1. багаторічні трави;

2. зернові;

3. однорічні трави на зелений корм;

4. просапні;

5. ярі зернові з підс. багатор.трав.

Кормові сівозміни вводять також на сильнодеградованих землях, які потребують тимчасового залуження.

Сівозміни сінокосо-пасовищного виду можна вводити на ріллі, яка відрізняється підвищеною солонцюватістю.В таких сівозмінах травосумішки складають з солетривких трав, використовують диференційовані способи передпосівного обробітку, вносять гіпс, органічні добрива. В польовий період можливі посіви зернових, а також однорідних трав, які вирізняються солетривківстю.

3.5 Розміщення угідь і сівозмін

Орні землі сільськогоспдарського підприємства розміщені на півночі, заході і сході на грунтах відповідних агрогруп.

Сінокоси в основному зосередженні в північній частині темно-сірих опідзолених глеюватих слабозмитих легкосуглинкових на лісовидних суглинках, пасовища розташовані на північному сході на сірих чорноземах опідзолених глеюватих легкосуглинкових на лесовидних суглинках.

Поля сівозмін запроектовані в основному на однорідних за складом і якістю грунтів.

Поля прифермської сівозміни запроектовані неподалік від господарських дворів.

4.Впорядкування території сівозмін

При впорядкуванні території сівозмін необхідно вирішити такі питання:

- проектування полів і робочих ділянок;

- розміщення польових доріг;

- розміщення полезахисних .

Поля сівозмін, робочі ділянки, польові дороги та лісосмуги є безпосередніми елементами впорядкування території сівозмін.

Упорядкування території сівозмін повино сприяти :

- створенню умов для застосування агротехніки, системному підвищенню родючості грунту, запобіганню ерозії та ліквідації наслідків ерозії;

- створенню територіальних умов для високопродуктивного використання сільськогосподарської техніки і транспортних засобів;

- зниженню капітальних затрат пов'язаних з обладнанням території.

Проектування полів сівозмін.

Основними характеристиками поля є : площа, розмір і співвідношення сторін, розміщення щодо рельєфу місцевості, однорідного грунтового покриву, умов зволоження площ.

Поля повинні проектуватися у виді прямокутників або прямокутних трапецій з співвідношенням сторін 1:2 (як оптимальне), що забезпечить можливість виконання механізованих робіт при правильній організації праці та мінімальних транспортних затрат.

Якщо поля мають складну форму, то їх ділять на прості геометричні фігури.

Непродуктивні затрати часу будуть в полях з криволінійними межами, та в полях з непаралельними сторонами. Залишаються клини, на обробіток яких витрачається багато часу. Поля по можливості повинні бути однорідними за складом і якістю грунтів, умовами зволоження, однієї експозиції, крутизни. Це забезпечить проведення всіх польових робіт в найкращі агротехнічні строки і одночасно на всій площі. Тому агротехнічно-однорідні масиви виділяють до початку проектування сівозмін та полів, а вже з них формують поля сівозмін.

Розміщення доріг.

Основна частина перевезень виконується автомобільним транспортом, який потребує створення мережі автомобільних доріг. Дороги поділяються на дві групи: загального користування і внутрігосподарські дороги. За своїм значенням і технічним рівнем вони поділяються на основні і польові.

Основні внутрігосподарські дороги забезпечують зв'язок об'єктів господарства з дорогами загального користування, а також внутрігосподарські зв'язки при основних напрямках.

До польових відносяться дороги, які забезпечують під'їзд до окремих ділянок, полів і угідь.Їх розміщують зв'язуючими з існуючими канавами, лісосмугами та межами, ширина їх 5 м.

Допоміжні польові дороги забезпечують вивіз врожаю, доставку органічних та мінеральних добрив і проектують їх шириною 3-4 м.

5.Ефективність проекту

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції (8).

Таблиця 6.1.

Розрахунок затрат на виробництво сільськолгосподарської продукції.

Культури	Площа,га	Урожайність ц/га	Мат.грош.затрати	Всього грн.
			Постійн.	змінні	На 1га
Ячмінь Оз.пшениця Яра пшен. Кукур.на зерно Горох Овес Зернобобві Цукр.буряк Картопля Овочі Корм.корен. б/т насад. Одн.трави на з.к. Озимі на з.к. б/тр. на з.к. сінокоси пасовища	58,8 86 - 34,1 65,1 68,2 - 74 - - 11,8 44,0 16,4 69,4 30,7 254,4 244,2	30 32 - 52 25 26 - 52 - - 53 34 134 140 218 40 120	8,97 12,76 - 13,45 12,49 8,17 - 13,45 - - 217,88 5,16 5,83 5,40 5,16 2,58 2,58	0,370 0,361 - 0,396 0,378 0,314 - 0,396 - - 0,574 0,040 0,035 0,046 0,050 0,02 0,023	20,1 216,3 - 34,0 21,9 16,3 - 34,0 - - 526,7 7,3 10,5 16,8 15,2 3,38 5,3	1646,2 60715,4 - 3182,4 1281,2 953,6 - 3182,4 - - 12324,8 938,1 1105,7 1200,3 2310,4 422,7 438,3
Всього						104621

Із таблиці видно,що загальні витрати на виробництво сільськогосподарської продукції становлять 104621 грн. Далі проведемо розрахунок ефективності використання сільськогосподарських угідь (таблиця 6.2.).

Таблиця 6.2.

Розрахунок ефективності використання сільськогосподарських культур і угідь.

С/г культ. і угіддя	Вартість продук.	Затрати	Чистий дохід
	Ц.к.о.	Грн.	Мат.грош.	Гумус	Всього
Оз.пшениця Ячмінь Кукур.зерно Горох Овес Зернобобові Цукр.буряк Картопля Овочі Корм.корен. б/т сіно кукур.на силос од.тр.на з.к. озимі на з.к. б/т на з.к. сінокоси пасовища	2238,8 1179,9 5309,6 1002,3 10727,6 686,3 15730,3 2801,2 302 8217,3 602,4 4575,4 1083,6 994,4 2408 31,2 27,5	1340928 70794 308576 60138 643656 41178 943818 168072 19120 493038 36144 274515 65016 59664 144480 1872 1650	32334,57 275966,21 45799,71 13235,87 22549,72 21894,14 414260,28 1848,01 27520,29 16480,6 78569,41 14720,1 12012,35 19628,81 9144,18 3393,0 4891,0	-1859,5 -304,6 -161,6 -53,9 -195,0 -146,9 -6944,1 -703,3 -183,5 -2035,4 -327,6 -2044,4 -385,9 -239,6 -348,0 -398,6 1156,6	30475,07 275661,61 45638,11 13181,97 22354,72 21747,24 407316,18 186482,71 27336,79 207561,73 16152,56 76519,01 147334,2 11772,75 19280,81 8745,58 40059,6	1310453 -204861,61 272937,89 46956,03 621301,28 19430,76 536501,82 -18410,71 -9216,79 285436,74 19991,44 197992,99 -82318,2 47891,25 125199,19 +6873,58 1340578
Всього						3303373,91

Отже чистий дохід становить 3303373,91 грн.

Чистий дохід в основному додатній, тільки в ячменю, картоплі, овочів і в однорічних трав на зелений корм від'ємний.

Висновки і пропозиції

В даному курсовому проекті нами було розроблено науково-методичні основи організації угідь і впорядкування територій сівозмін.

Розглянувши такі питання як аналіз використання продуктивних земель господарства (орних земель і кормових угідь), їх екологічний стан.

Встановивши структуру посівних площ, розрахували баланс гумусу.

На території сільськогосподарського підприємства запроектували два варіанти сівозмін. В першому варіанті впроваджено польову 6-ти пільну сівозміну з середнім розміром поля 86га і грунтозахисну 3-пільну сівозміну з середнім розміром поля 25 га. В другому варіанті запроектовано польову 8-пільну сівозміну з середнім розміром поля 77 га, 5-пільну сівозміну з середнім розміром поля 25 га.

В даному курсовому проекті розрахували ефективність використання сільськогосподарських культур і угідь, визначили чистий дохід.

Бібліографічний список

1. Земельний кодекс України, Київ, 2001р.

2. Закон України «Про землеустрій», 2003р.

3. Законодавчі та нормативні акти, Львів, 2003р.

4. Мицент, Дроздяк, Лютий. Внутрігосподарське землевпорядкування в умовах західних регіонів Української РСР/ навчальний посібник, 1988р.

5. Гулько Р.Й., Микула О.Я., Ступень М.Г. Теоретичні основи державного земельного кадастру - навч. Посібник, 2003р.

6. Третяк А.М. Наукові основи землеустрою.-Навч. Посібник, 2002р.

7. Землевпорядне проектування / М.А. Гендельман, В.Я. Заплетін, А.Д.Шулейкін під ред. М.А.Гендельмана - 1986р.

8. Економіка сільського господарства підручник - К. Вища школа, 1999р.

9. Конспект лекцій.