Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна

Реферат на тему:

«Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна»

Для очищення зерна використовують або окремі машини, або у складі поточних технологічних ліній. Поточні лінії поділяють на: зерноочисні агрегати вороху (ЗАВ), які використовують переважно в південних областях, де на післязбиральну обробку надходить зернова маса вологістю до 16 %; зерноочисно-сушильні комплекси (КЗС) -- у господарствах лісостепової та поліської зон; спеціальні лінії.

Для обробки насінного зерна комплекси ЗАВ і КЗС додатково обладнують насіннєочисними приставками СП-5, СП-10, СП-20.

Агрегати для очищення вороху випускають серійно таких марок: ЗАР-5, ЗАВ-10, ЗАВ-20, ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50, ЗАВ-100. Вони призначені для доведення зерна до базисних норм за один пропуск і забезпечують приймання, очищення, відвантаження та зберігання зерна вологістю не вище 16 %.

Поточні лінії є універсальними оскільки змінні робочі органи їх машин забезпечують обробку насіння різних культур. Основні машини та обладнання в агрегатах і комплексах уніфіковані, узгоджені між собою за продуктивністю та керуються з дистанційного пульта.

Агрегати продуктивністю 10, 20, 25 та 40 т/год і більше призначені для господарств з річним обсягом виробництва зерна відповідно до 2500 - 3000, 5000 - 6000 і понад 6000 т.

Характеристика ЗАВ. Зерноочисний агрегат вороху складається з будівельної частини, металевої арматури та машин і обладнання. До будівельної частини входять: приймальне відділення зерна, приямок норії, фундамент під опору блоків бункерів, майданчик для авторозвантажувача, пандус для заїзду автомобіля на авторозвантажувач. Металева арматура -- це майданчик, де змонтовано всі машини й обладнання. Під ними розміщений блок бункерів так, щоб під кожен бункер міг під'їжджати автомобіль для вивантаження в нього зерна з бункера.

Машини й обладнання складаються з авторозвантажувача, завальної норії (ковшовий конвеєр для вертикального переміщення зерна), повітряно-решітних машин, трієрних блоків, централізованої повітряної системи, передавальних конвеєрів, зернопроводів, пульта керування. Авторозвантажувачі (ГАП-2Ц або ГУАР-15) розвантажують автомобіль за допомогою двох гідроциліндрів та перевертального механізму (МАЗ-203). Норії бувають одно- чи двопоточні (останні забезпечують подачу зерна на дві лінії або роботу з двома культурами). Вони різняться розмірами та способами регулювання натягування стрічки конвеєра. Норія має автомат для закривання заслінки в нижній її частині. Автомат приєднаний до загальної електричної схеми агрегату і працює так: при вмиканні електродвигуна норії струм подається на електромагніт і якір втягується в котушку та перемішує гальмівну стрічку.

Централізована повітряна система має електровентилятор, відцентрово-інерційний відокремлювач домішок, раму, комплект повітропроводів, розтруб з покрівлею і труби. Використовується ця система для створення повітряного струменю в робочих каналах зерноочисних повітряно-решітних машин, в яких немає вентилятора (ЗАВ-10 і ЗАВ-20), а також для вловлювання пилу в закритій частині агрегату. Всі домішки потрапляють спочатку в конічний відстійник, потім через випускну трубу -- в бункер відходів, а повітря, що пройшло крізь жалюзі, -- в атмосферу. Різні централізовані повітряні системи відрізняються одна від одної лише комплектами повітропроводів, продуктивністю та розмірами вентилятора і відцілювача домішок. В агрегатах ЗАВ-25 та ЗАВ-40 вітрорешітні машини мають свої вентилятори, тому аспіраційна система в них працює тільки для виділення пилоподібних та легких домішок з повітря.

Технологічна схема зерноочисних агрегатів вороху має вертикальну конструкцію. Зерно із завальної ями подається норією на другий поверх і з головки норії самопливом надходить у розміщені на цьому поверсі зерноочисні машини, а з них системою конвеєрів -- в трієри, з трієрів -- у бункери. В зерноочисній машині виокремлюються легкі домішки, а зерно розділяється на три фракції: велике, середнє та дрібне (зерновідходи). Якщо у великому зерні є довгі домішки чи биті зернини, які відділяються важко, то його спрямовують у трієри, а звідти -- в бункер для основного зерна та зерновідходів для розділення фракцій зернової маси.

Керування робочим процесом здійснюється з дистанційного пульта, на якому передбачено систему блокування та сигналізації. Блокування відбувається між окремими машинами, що дає змогу у разі аварійного чи випадкового відключення однієї з них вимкнути попередню за технологічним процесом машину, чим забезпечується надійний захист обладнання від завалів зерном та створення аварійних ситуацій. Сигналізація полегшує спостереження обслуговуючого персоналу за технологічним процесом та роботою обладнання. Технологічний процес усіх агрегатів ЗАВ принципово однаковий. Базовою є конструкція агрегату ЗАВ-10, який обслуговує один механізатор. Агрегат може працювати за трьома схемами.

Схема 1. Зерно очищається від легких, великих, дрібних, довгих чи коротких домішок. Одночасно працюють повітряно-решітна машина і трієрний блок. Завантаження норії регулюється заслінкою вікна її нижньої частини (башмака). Аспіраційні канали первинного очищення виділяють з вороху легкі домішки, після чого ворох подається на решітний стан. Запорошене повітря через повітропровід надходить у відцентрово-інерційний повітроочисник централізованої системи, де домішки залишаються в осаджувальному конусі і через клапани виводяться в секцію відходів, а очищене повітря вентилятором викидається назовні. На решітному стані виділяються великі і дрібні домішки та щупле зерно. Очищене зерно спрямовується у поперечний шнек передавального конвеєра і далі в трієрний блок, який при очищенні продовольчого зерна настроюють на паралельну роботу, а при очищенні насінного -- на послідовну. При очищенні насінного зерна уточнюють підбір решіт, вдвічі зменшують продуктивність блока і заново регулюють аспіраційну систему.

Схема 2. Цією схемою (робота без трієрного блока) користуються тоді, коли зернова маса не містить довгих та коротких домішок. При цьому схему клапанів трієрного блока регулюють так, щоб зернова маса проходила через нього так само, як і по зернопроводу, потрапляючи в бункер для чистого зерна.

Схема 3 -- налагоджувальна. На практиці інколи виникають си-туації, коли треба запустити будь-яку машину без блокування її з рештою обладнання для перевірки справності.

Агрегат ЗАВ-20 складається з двох паралельно змонтованих агрегатів ЗАВ-10. Продуктивнішим є агрегат ЗАВ-40, оскільки його машини вдвічі продуктивніші за агрегат ЗАВ-10. Агрегати ЗАВ-20 і ЗАВ-40 працюють за сімома технологічними схемами: 1 -- очищення зерна на двох паралельних лініях повітряно-решітними машинами і трієрами; 2 -- працює права лінія; 3 -- працює ліва лінія; 4 працюють обидві лінії без трієрних блоків; 5 -- працює права лінія без трієрів; 6 -- працює ліва лінія без трієрів; 7 -- режим налагодження. В агрегату ЗАВ-40 е паралельні технологічні лінії, кожна з яких має високопродуктивний відцентровий сепаратор попереднього очищення, що розділяє ворох на дві (зерно, відходи) або три (велике і дрібне зерно, відходи) фракції. Із сепаратора зернова маса надходить у високопродуктивну машину первинного очищен-ня ЗВС-20 (повітряно-решітну з трієрами), яка знову розділяє її на три фракції.

Агрегат ЗАВ-25 -- це вдосконалений агрегат ЗАВ-20. Він складається з двох частин -- відповідно для приймання та для попереднього очищення зерновороху і бункерів місткістю 260 м³ (200 т) для тимчасового зберігання зерна з одночасним його аеруванням. Продуктивність частини для приймання -- 50, для попереднього очищення -- 25 т/год.

Технологічна схема агрегату ЗАВ-25 така: зерно з приймального бункера живильником-дозатором, конвеєром і завантажувальною норією дозами подається в машину попереднього очищення, де виділяються великі й легкі домішки, а зерно самопливом надходить у проміжний бункер, з якого через розподільник потрапляє на другу норію частини для приймання та норію зерноочисної частини. Після попереднього очищення основна фракція надходить у машину первинного очищення і далі в бункер для чистого зерна або після первинного очищення на проміжну норію і на трієрні блоки. Комплекс ЗАВ-25 може працювати і вночі, оскільки має запас зерна. Продуктивність агрегатів ЗАВ розраховують за виходом зерна пшениці продовольчого призначення. При очищенні насінного матеріалу продуктивність агрегатів зменшується в два і більше разів залежно від його первинної якості. Однак за допомогою агрегатів ЗАВ не завжди можна відділити від зерна всі домішки, тому промисловість випускає насіннєочисні приставки для цих агрегатів: для ЗАВ 10 -- приставку СП-10, для ЗАВ-20 -- приставку СП-20. При роботі з приставкою продуктивність агрегатів ЗАВ знижується.

Для післязбиральної обробки рису промисловість випускає агрегат ЗАР-5 з насіннєочисною приставкою СП-5. Продуктивність його 10 т/год продовольчого та 5 т/год насінного рису. На ньому можна очищати також зерно інших культур, наприклад пшениці продовольчого призначення (продуктивність 20 т/год). Цей агрегат для обробки насінного зерна має дві насіннєочисні машини СВУ-5, на яких виділяють зерно першого і другого сортів та зерновідходи. Для обробки рису більш продуктивним є агрегат АЗС-ЗОМ, продуктивність якого при обробці продовольчого зерна -- 40, а насінного -- 12 т/год. Цей агрегат відрізняється від інших агрегатів горизонтальним (наземним на опорах) розміщенням обладнання і бункерів. Найпродуктивнішим є агрегат ЗАВ-50, який забезпечує обробку зернових, зернобобових та інших культур до базисних кондицій, має бункери для тимчасового зберігання зерна. У великих господарствах з річним виробництвом зерна понад 20 тис. т з двох агрегатів ЗАВ-50 комплектують агрегат ЗАВ-100.

Характеристика зерноочисно-сушильних комплексів (КЗС). Комплекси КЗС комплектують шахтними (КЗС-10Ш, КЗС-20Ш, КЗС-25Ш, КЗС-40Ш, КЗР-5) або барабанними (КЗС-10Б, КЗС-10Б2, КЗС-20Б) сушарками. Все обладнання комплексів монтують у будівлях з каркасом з металевої арматури. При сушінні пшениці продуктивність комплексів КЗС-10Б і КЗС-10Ш становить 8 т/год, КЗС-20Ш, КЗС-20Б, КЗР-5 - до 16, КЗС-25 -- до 20 т/год, а при очищенні -- відповідно 10, 20 і 25 т/год.

Базовою моделлю КЗС є комплекс КЗС-10. Комплекс КЗС випускається в трьох модифікаціях: на базі однієї барабанної сушарки СЗСБ-8 (КЗС-10Б); на базі однієї шахтної сушарки СЗШ-8 (КЗС-10Ш); на базі двох барабанних сушарок ЗСПБ-4 (КЗС-10Б2).

До складу КЗС такої самої продуктивності, як і ЗАВ, додатково входить машина для попереднього очищення зерна, замість однопоточної норії -- двопоточна з двома циклами (тільки для очищення зерна або для очищення зерна і подачі його в сушарку) та завальна двосекційна яма.

Технологічна схема роботи КЗС-10Б така: з приймального бункера завальною норією ворох подається в машину для попереднього очищення, а далі зерно, якщо воно сухе, спрямовується на другу секцію завальної норії, а потім -- на вторинне очищення. Вологе зерно після попереднього очищення надходить у сушарку, а потім -- на вторинне очищення. У складі КЗС-10Б2 є дві сушарки СЗСБ-4, які можуть працювати паралельно або послідовно, в останньому випадку продуктивність їх знижується наполовину.

Зерносушильні комплекси, як і агрегати ЗАВ для обробки насінного зерна, комплектуються насіннєочисними приставками відповідної продуктивності.

Зерноочисно-сушильний комплекс для рису КЗС-5 (можна очищати й сушити зерно інших культур) має шахтну сушарку, блок бункерів (4 шт.) і відрізняється від агрегату ЗАР-5 тим, що комплектується повітряно-решітною машиною для попереднього очищення зерна, змінним комплектом повітропроводів та пультом керування. У зерносушарці СЗШ-16Р теплоносієм є суміш топкових газів з повітрям або тільки підігріте повітря. Бункери цього комплексу працюють як у поєднанні із сушаркою (використовують для проміжного витримування, тобто перерозподілу вологи), так і самостійно

Характеристика спеціальних (насіннєочисних) ліній. Насіннєочисна приставка СП-10 має дві насіннєочисні машини СВУ-5 два пневматичних сортувальних столи ПСС-2,5, дві норії, автоваги мішкозашивальну машину, аспіраційну систему, комплект зернопроводів та пульт керування. Залежно від стану та призначення зерна приставка може працювати за трьома технологічними схемами:

1) зерно надходить на решітний стан, на другу аспірацію і в результаті розділяється на 1-й і 2-й сорти, відділяються легкі та важкі домішки. Потім зерно 1-го сорту надходить на два паралельно працюючі пневматичні сортувальні столи, які також розділяють зернову масу на 1-й і 2-й сорти та легкі зерна. Насіння 1-го сорту надходить на автоваги, ваговибійний апарат та мішкозашивну машину;

2) поточна лінія працює без пневматичних сортувальних столів;

3) лінія працює за схемою 1 або 2, але без зважування та затарювання мішків.

Для очищення насіння трав, овочів, льону та інших дрібнонасінних культур різної засміченості і доведення його до вимог 1-го та 2-го класів використовують спеціальну насіннєочисну лінію КОС-0,5 (рис. 1.). Вона складається з двох частин: приймально-вентиляцій-ної 1 та очисно-сушильної 2. Перша частини використовується для рриймання і тимчасового зберігання зерна із застосуванням активного вентилювання. Частини для вентилювання зерна бувають двох типів: з бункерами для активного та для підлогового вентилювання. У частині з бункерами для активного вентилювання є стрічковий завантажувальний конвеєр, бункери БВ-12,5 з вібраційною розвантажувальною системою, норії, комплект зернопроводів, металева арматура та пульт керування. Сирий матеріал вивантажується на приймальний конвеєр, а з нього -- на норію, яка подає зернову масу в один з вентильованих бункерів, де вона підсушується підігрітим повітрям. З бункерів зернова маса надходить в очисно-сушильну частину.

Рис. 5. Технологічна схема очисно-сушильної частини КОС-0,5:

1 -- для приймання та вентилювання зерна; 2 -- очисно-сушильна частина

Підлоговий тип приймально-вентиляційної частини складається з похилих жалюзійних настилів, на яких у відсіках розміщується оброблювана зернова маса, під яку знизу подається повітря для вентилювання.

Очисно-сушильна частина має два завантажувальних конвеєри, два вібраційних дозатори-лотки, машину для попереднього очищення К-523/02, конюшинотерку К-810А, машину вторинного очищення К-546А2, трієрний блок К-231А02, пневматичний сортувальний стіл ПСС-2,5, дві електромагнітні насіннєочисні машини ЕМС-1А, ваговибійний апарат ДВК-25, мішкозашивальну машину, одну однопоточну та три двопоточні норії, конвеєри. Все обладнання розміщене на першому і другому поверхах, а на третьому -- головки норій. Обидві частини розміщені поряд. Зернова маса з першої частини або, якщо сушити зерно не треба, з автомобіля стрічковим конвеєром через дозатор спрямовується у приймальник однопоточної норії. Швидкість руху стрічки конвеєра, висота шару вороху на конвеєрі та амплітуда коливання дозуючого лотка регулюються.

Зернова маса спочатку подається на машини для попереднього очищення або в конюшинотерку, звідки аспіраційним пристроєм відсмоктуються легкі домішки, які надходять у бункер для відходів. Основний потік вороху за допомогою норії подається на вторинне очищення. Якщо ворох дуже вологий, він спочатку подається в сушарку, а потім -- на очищення, конюшинотерку і знову на очищення. Малозасмічений ворох пропускають через одну машину попереднього очищення та сушарку, а далі подають на спеціальні машини для видалення важковідділюваних домішок.

Насіннесушильний пункт КСШІ-0,9 для обробки льоновороху складається з конвеєрів для завантаження та розвантаження, молотарки-віялки МВ-2,8А, топкового агрегату ТАУ-1,5, однопотокової норії, бункера для чистого зерна, пневмоконвеєра для відходів.

Із транспортних засобів льоноворох вивантажується на приймальні стрічкові конвеєри, після чого розпушується гребінчастим конвеєром і подається на роздавальник-конвеєр, рама якого здійснює зворотно-поступальні рухи над сушильною камерою, що має вигляд каруселі. Висота вороху -- до 1,8 м. У топковому блоці ТБ-1,5 повітря підігрівається до 40 -- 45°С і вентилятором продуктивністю 80 тис. м³/год подається в підкарусельний простір. Сухий ворох вивантажується через кільцеве вікно в нижній частині камери за допомогою скребкового конвеєра, після чого подається на молотарку-віялку МВ-2,5 або МВ-2,5А. Далі насіння надходить на основне або спеціальне очищення.

Насіннєочисно-сушильні пункти і заводи розташовують у центрі зернових масивів на провітрюваному підвищенні з невеликим схилом для стоку поверхневих вод та рівнем ґрунтових вод нижче позначки підлоги приямків і підвалів з розрахунку на 1 т сезонної продуктивності 3 - 7 м² площі. Пункти і заводи розміщують з підвітряного боку відносно жилої зони на відстані не менше 100 м (до інших об'єктів 50 - 300 м). Крім того, влаштовують зручний проїзд для автотранспорту та забезпечують можливість увімкнення в електромережу.

До складу заводського комплексу входять виробничий корпус, насіннєсховища, блок вентильованих бункерів, заасфальтований майданчик сезонною продуктивністю 0,4-1,4 м²/т. У виробничому корпусі є відділення для очищення, сушіння та сортування насіння, протруювання і пакування зерна, зберігання пестицидів, інвентарю, лабораторія, електрощитова, кочегарка, службове приміщення , душова, компресорна, диспетчерська. Корпус має три поверхи, обладнані вентиляцією, водопроводом, каналізацією, опаленням.

Зернову масу зважують і подають у приймальний бункер, з якого зерно норією подається для первинного очищення. Далі воно надходить у вентильований бункер, звідки самопливом у сушарку, а суха маса -- у сховище. Потім кожна партія зерна надходить на повторне і спеціальне очищення. Протруювання і затарювання зерна проводять перед реалізацією та сівбою.

Використання сховищ силосного типу дає змогу механізувати реалізацію насінного матеріалу.

Насіннєочисносушильний пункт продуктивністю 1,5 - 2 тис. т зерна за сезон складається з машин об'єднання «Петкус» та машин вітчизняного виробництва. Технологічна схема обробки зерна включає попереднє і вторинне очищення, активне вентилювання, протруювання і затарювання. Пункт має два силоси місткістю по ЗО т для активного вентилювання. Для первинного очищення використовується машина «Петкус-вібрант», для вторинного -- «Петкус-гігант», для сушіння -- сушарка шахтного типу. Пункт може працювати за сімома схемами. Такі пункти побудовані, як правило, у великих елітно-насінницьких господарствах. Нині поширений типовий проект 415-3-4 насіннєочисносушильного цеху продуктивністю 80 т за зміну. До складу цеху входять виробничий корпус, приймальне обладнання для автотранспорту та приймальне обладнання для залізничного транспорту, відділення бункерів для активного вентилювання насіння, сушильне відділення бункери для відходів та пилу, насіннєсховища засікового типу з двома верхніми та двома нижніми стрічковими конвеєрами.

Цех складається з двох самостійних потоково-технологічних ліній, кожна з яких має авторозвантажувач ГУАР-15, ворохоочисник ЗВ-50, два вентильованих бункери БВ-25 місткістю по 25 т кожний, насіннєочисну машину СВУ-5, трієрний блок ЗАВ-10.90.000, два пневмосортувальних столи БПС, автоваги Д-100-3 та шахтну зерносушарку СЗС-16.

Виробничий корпус -- це чотириповерхове приміщення з підвалом загальним розміром 12 х 15 х 20,6 м, в якому встановлено обладнання. У підвалі -- фундаменти опорних стояків бункерів активного вентилювання і чотирьох вентиляторів з електрокалориферами, башмаки норій, безроликові конвеєри та натяжні станції стрічкових конвеєрів. На першому поверсі -- побутові і службові приміщення та розподільний пульт, на другому --- чотири пневмосортувальних столи БПС і дві натяжні станції верхніх стрічкових конвеєрів насіннєсховища, на третьому -- два трієрних блоки, основне аспіраційне обладнання, автоваги. На підлозі четвертого поверху та на металевих майданчиках встановлено головки норій, дві потужні ворохоочисні машини ЗВ-50, дві насіннєочисні машини СВУ-5 і час-тково аспіраційне обладнання.

Будівля сушарки обладнана з торця корпусу. Каркас металевий, а стіни обшиті азбоцементними листами розміром 6,8 х 9,4 х 14,4 м. Топка сушарки розміщена в окремому приміщенні. В цій самій будівлі є охолоджувальні колонки, норії для подавання сирого зерна та обладнання для його випуску.

З виробничим корпусом сполучається насіннєсховище засікового типу, обладнане установками для активного вентилювання.

Більш продуктивним, ніж попередній, є типовий проект насіннєочисного цеху № 515-3-7 продуктивністю 10 т/год, до складу якого входить установка А1-БЗС у комплекті з пневмостолом БПС. Машина АІ-ВЗГ -- це машина повторного очищення, яка в 4 - 5 разів продуктивніша за пневматичні сортувальні столи. Цех має ворохоочисники, машини для попереднього очищення, бункери для активного вентилювання (4 шт. БВ-25), контрольно-нагромаджувальні зункери місткістю по 18 т кожний (три для насіння після очищення А1-БЗГ і один для насіння після очищення на пневмосортувальному столі БПС) та відділення з трьох бункерів (один для тимчасового зберігання вороху місткістю 9 т та два місткістю по 6,8 т для відвантаження побічних та некорисних відходів).

Індивідуальний проект цеху обробки насіння зернобобових культур оснащений двома приймальними та однією поточно-технологічною лініями остаточної обробки зерна продуктивністю 10 т/год при добовій продуктивності 80 т. Цех складається з виробничої будівлі, яка з'єднана верхньою та нижньою галереями з насіннєсховищем місткістю 5,5 тис. т, приймально-відцускного відділення для залізничного транспорту (вагони розвантажуються механічною лопатою, а завантажуються телескопічними трубами), приймального обладнання для автотранспорту, обладнаного двома авторозвантажувачами, бункера для відвантаження готової продукції та відходів. Виробнича будівля має чотири поверхи, на яких встановлено таке обладнання: в підвалі -- башмаки норій та привідні станції стрічкових конвеєрів для приймання зерна, доставленого для обробки; на першому поверсі -- службові приміщення; на другому -- триєрні блоки та пневмосортувальний стіл БПС; на третьому -- дві машини СВУ-5 і одна А1-БЗГ; на четвертому -- головки норій, два ворохоочисники ЗВ-50, автоваги.

Кукурудзообробні заводи бувають продуктивністю 750, 1500, 2500 та 5000 т готового насіння за сезон. Вони розраховані на приймання насіння від господарств протягом 1 міс з одночасним його сушінням та очищенням. Калібрування насіння, як правило, закінчується за 90 діб. Завод продуктивністю 1500 т готового насіння за сезон має приймальне обладнання для автотранспорту, бункер для тимчасового зберігання качанів, відділення для звільнення від обгорток та відбраковування некондиційних качанів, камерну сушар-ку з топковим відділенням, молотильно-калібрувальне відділення, склад для насіння, навіс для качанів, а також підсобні відділення. Відділення сполучаються між собою похилими конвеєрами.

Після визначення якості качани висипають або під навіс, або в бункер для тимчасового зберігання, в якому є обладнання для активного вентилювання. З бункера похилим конвеєром качани надходять до качаноочисника ОП-5, потім на сортувальні столи і в камерну сушарку коридорного типу (має шість камер), де їх сушать до вологості 16 -- 17%. Потім качани спрямовують у молотильно-калібрувальне відділення, обмолочують на машині МКП-12, насіння зважують на автовагах, очищають у сепараторі ОКС-4, калібрують у машині КСК-1, обробляють у трієрах ТК-580 та аспіраторах БАС або на пневмосортувальному столі ССП-1,5. Завершується процес обробки насіння кукурудзи його протруюванням та фасуванням. Стрижні качанів збирають в окремий бункер. На заводах продуктивністю 2500 і 5000 т схема технологічного процесу така сама, однак кількість машин та місткість бункерів для тимчасового зберігання качанів більші.

У зв'язку з тим, що обробку зерна кукурудзи на заводах проводять сезонно (3-4 міс на рік), їх реконструювали для обробки зернових, зернобобових та олійних культур, установивши потрібні для технологічного процесу машини. Наприклад, для очищення насінних пшениці та ячменю на заводі є таке обладнання: ворохоочисник ВО-50, сепаратор ОКС-4, трієр ТК-580 з наборами запасних циліндрів, в яких діаметр отворів 4,5-5 мм (3 шт.), 6,3-7 (3 шт.), 11,2-11,8 мм (3 шт.), два пневматичних сортувальних столи і два вентилятори МЦ-4. Для очищення зерна пшениці та ячменю від крупних домішок замість решета з отворами діаметром 14 мм встановлюють решето діаметром 10 мм. Після очищення ворох насіння сушать, зважують і відправляють на склад у надсепараторний бункер, з якого подають на сепаратор ОКС-4 і трієри з відповідним розміром отворів, після чого його протруюють, зважують і фасують у мішки. Насінний горох обробляють за такою самою схемою, минаючи трієри, калібрують на три фракції й обробляють кожну окремо.