Главная
Коллекция "Otherreferats"
Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Виробництво продукції яловичини
Виробництво продукції яловичини
Наукові основи економічної ефективності виробництва продукції яловичини. Виробничі ресурси у галузі яловичини та їх використання у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Світанок". Заходи по зниженню виробничих затрат та очікувана ефективність.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.05.2009 |
| Размер файла | 27,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
23
Зміст
- Вступ
- 1. Наукові основи економічної ефективності виробництва продукції яловичини
- 1.1 Суть економічної ефективності виробництва продукції яловичини
- 1.2 Методика дослідження економічної ефективності виробництва продукції яловичини.
- 1.3 Коротка характеристика природно-економічних умов господарювання
- 2. Стан економічної ефективності виробництва продукції яловичини в господарстві
- 2.1 Виробничі ресурси у галузі яловичини та їх використання
- 2.2 Динаміка поголів'я тварин, їх продуктивність
- 2.3 Стан кормової бази і ефективність використання кормів
- 2,4. Економічна ефективність виробництва продукції яловичини
- 3. Шляхи збільшення виробництва продукції підвищення його економічної ефективності
- 3.1 Перспективи розвитку яловичини в господарстві
- 3.2 Проектування продуктивності продукції яловичини
- 3.3 Заходи по зниженню виробничих затрат у галузі тваринництва та очікувана ефективність
- Висновок і пропозиції
- Список використаної літератури
Вступ
В основі критерію економічної ефективності виробництва продукції яловичини лежить ступінь участі цієї галузі у задоволенні потреб населення відповідно до науково обгрунтованих норм споживання.
Абсолютний і відносний ступінь ефективності виробництва яловичини визначається такими економічними категоріями як валова і товарна продукція, валовий і чистий доход, продуктивність праці, собівартість, прибуток, рентабельність, фондомісткість і фондовіддача при виробництві окремих продуктів.
Обсяг валової продукції яловичини залежить від кількості надоєного молока, ваги приплоду молодняка і приросту його живої ваги та дорослих тварин на відгодівлі. У свою чергу їх розмір визначається кількістю тварин, продуктивністю і структурою стада. Переважну більшість показників ефективності виробництва і галузях тваринництва слід визначати виходячи саме з обсягу валової продукції, а не лише товарної. Цим усувається вплив розподілу виробленої продукції на рівень ефективності і створюється можливість виявлення кінцевого результату затрат живої праці, кормів та інших витрат пов'язаних з виробництвом валової продукції.
Обсяг і структура скотарської продукції свідчить про місце галузі в народному господарстві та напрям її спеціалізації. Вони визначаються як кількістю виробленої продукції так і рівнем товарної галузі, що залежить від її виробничого напрямку, рівня продуктивності тварин, віку і живої ваги худоби проданої на забій.
У свою чергу, обсяг м'яса, і рівень фактичних цін його реалізації впливають на розмір грошової виручки від їх продажу і на питому вагу скотарства в грошових находженнях господарства.
Однак, жоден з цих показників не може характеризувати рівень доходності скотарства, оскільки вони не дають можливості порівняти обсяг продукції з витратами на її виробництво. Для цього користуються такими критеріями, як валовий і чистий доход, собівартість, прибуток, рентабельність.
Основною умовою збільшення валового доходу є підвищення продуктивності праці, внаслідок чого збільшується обсяг валової продукції і скорочується частка фонду відшкодування. Із збільшенням обсягу валової продукції, одержаної з розрахунку на одного працівника, питома вага фонду відшкодування знижується, хоч абсолютно він збільшується. Величина валового доходу змінюється під впливом комплексу факторів виробництва і фактичних цін реалізації продукції.
Валовий доход також неповністю відображає економічну ефективність виробництва. Єдиною категорією, яка втілює кінцеві результати виробництва, його економічну ефективність, є чистий доход, тобто різниця між вартістю валової продукції і витратами на виробництво її. Чим більший обсяг валової продукції і менша сума витрат на її виробництво, тим більший розмір чистого доходу.
Кінцевий результат виробництва - це розмір прибутку - великою мірою залежить від собівартості продукції. Однією з найважливіших
умов зниження собівартості продукції і підвищення доходності - скотарства є ріст продуктивності праці тваринників у всіх галузях. Рівень продуктивності праці формується в результаті взаємодії 2-х факторів: трудомісткості обслуговування Тварин та їх Продуктивності.
Щоб підвищити продуктивність праці, потрібно на фермі здійснити систему заходів з що сприяють зниженню трудомісткості догляду за худобою І одночасно підвищення ii продуктивності.
1. Наукові основи економічної ефективності виробництва продукції яловичини
1.1 Суть економічної ефективності виробництва продукції яловичини
Узагальнюючою економічною категорією, що характеризує ефективність господарства, діяльності в цілому та окремих галузей є рентабельність підприємства або виробництва. Її рівень визначають процентним відношенням прибутку до повної собівартості реалізованої продукції. Із збільшенням прибутку і зниженням собівартості, підвищується рентабельність виробництва. І навпаки, перевищення витрат на виробництво скотарської продукції над сумою грошової виручки від її реалізації, означає збитковість виробництва.
Норма прибутку - це процентне відношення прибутку до загальної суми вартості наявних основних і оборотних фондів виробництва (включаючи її оплату праці), які беруть участь у виробництві продукції. Норма прибутку свідчить про ефективність використання виробничих фондів і разом з ним вказує на можливість збільшення їх суми за рахунок нагромадження від прибутків.
Економічна ефективність скотарства визначає також обчислення рівня фондовіддачі всіх виробничих фондів (або лише основних), зайнятих в його галузях. вимірюється він вартістю валової продукції, що припадає на 1грн. основних, а також основних і оборотних фондів.
1.2 Методика дослідження економічної ефективності виробництва продукції яловичини.
Оскільки підвищення економічної ефективності скотарства полягає у досягненні кращих результатів виробництва і реалізації продукції за рахунок більш продуктивного використання праці, засобів виробництва і тварин, поліпшення якості продукції, для її вимірювання необхідно застосувати систему взаємопов'язаних показників, що характеризують рівень інтенсивності галузі у вигляді витрат на утримання кожного виду худоби і виробництво продукції; а також показників, що відображає ступінь окупності витрат, тобто економічну ефективність. Для визначення рівня економічної ефективності виробництва скотарської продукції застосовують такі показники: валову і товарну продукцію в натуральному і вартісному обчисленні з розрахунку на середньорічну умовну чи фізичну голову, на 100 га сільськогосподарських угідь, на 1грн. основних і оборотних фондів, на 100 кормових одиниць і на 1грн. вартості згодованих кормів, на 1грн. і виробничих витрат, продуктивність праці, собівартість і ціну реалізації одиниці продукції, чистий доход і прибуток на голову худоби і одиницю продукції, розрахунковий рахунок кожного виду продукції і галузі в цілому.
1.3 Коротка характеристика природно-економічних умов господарювання
Сільськогосподарський виробничий кооператив “Світанок" Рогатинського району Івано-Франківської області розміщене за 30км від Рогатина і за 70 км від обласного центру Івано-Франківськ. СГВК "Світанок" засновано на базі с/с "Діброва" згідно указу президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" в лютому 2000 року. Загальний земельний фонд, який підлягав паюванню становить 1542,8 га, загальна чисельність пайовиків 578 чол., що в середньому на одного пайовика становить 2,7га. Орендна, плата проводиться зерном, послугами та іншою сільськогосподарською продукцією.
Господарство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та інші реквізити.
Основним завданням товариства є виробництво, зберігання і реалізація сільськогосподарської продукції з метою задоволення матеріальних та соціальних потреб членів товариства, задоволення потреб громадян України в продуктах харчування, а промисловість сировиною. Господарство заключає договори з різними торговими організаціями та, переробними підприємствами по цінах домовленості, оплата може бути як попередня, так і після реалізації продукції. Клімат на території господарства помірний, за середніми багаторічними даними середня температура складає І9°С, найхолодніше у січні, де середня температура становить - 15°С. Сума опадів за рік становить 590 мм. Вегетаційний період триває 205-208 днів.
Основними грунтоутворюючими породами в господарстві є четвертні відклади - лісовидні суглинки, делювіально-алювіальні та делювіальні відклади, елювій вапняків, найбільш поширеними грунтами господарства є опідзолені грунти, чорноземи типові та лісових порід.
Організаційна структура господарства двохступінчаста. Головне місце в організаційній будові товариства займає основне виробництво, до якого відносять підрозділи, де виробляється валова продукція, до них належать: рільнича бригада, ферма ВРХ, свиноферма. Важливу роль відіграють допоміжні І промислові виробництва. З метою забезпечення населення культурно-освітнім рівнем та методичним поглядом в господарстві, працюють об'єкти соціальної сфери.
Управління СГВК "Світанок” здійснюється на підставах самоуправління, широкої демократії і гласності, активної участі членів господарства у вирішенні всіх питань. Відповідно до організаційної структури господарства створена відповідна структура управління, яка характеризується взаємопідлеглістю і характером відносин між управлінськими працівниками.
Виробничо-фінансовою діяльністю господарства керують збори уповноважених, які скликаються не рідше одного разу на 2 місяці. Зборами уповноважених обрана рада товариства в кількості 13 чоловік, засідання якої проводяться не рідше одного разу на місяць. Очолює раду товариства голова якому підпорядковуються головні спеціалісти і керівники виробничих підрозділів. Бухгалтерську звітність і облік веде головний бухгалтер, який здійснює повсякденний облік і контроль за правильним зберіганням та використанням фінансів і матеріальних цінностей. Разом з іншими спеціалістами він аналізує виробничо-фінансову діяльність господарства, роботу бригад, ферм, підсобних підприємств. Підписує річний звіт і всі документи, які стосуються фінансів, витрат коштів та матеріальних цінностей. Планово-економічну службу очолює головний економіст. Він аналізує перспективні і річні виробничо-фінансові плани, виконання госпрозрахункових завдань бригадами, фермами, і допоміжними і обслуговуючими підрозділами, форми оплати праці та матеріального стимулювання, дає економічну оцінку новим агротехнічним і зоотехнічним заходам, технічним засобам виробничих процесів розробляє і вносить на розгляд правління заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва. Технологічне керівництво виробництвом продукції в окремих галузях господарства здійснюють головний агроном, зоотехнік, інженер-механік. Головні спеціалісти несуть відповідальність за хід виробництва та виконання планів у відповідних галузях. Вони є безпосередньо керівниками технологій виробництва продукції у всіх структурних підрозділах господарства, беруть безпосередню участь у розробці основних показників діяльності відповідних галузей і підрозділів, складанні та обгрунтуванні заявок на придбання нової техніки І засобів виробництва, впровадження у виробництво науково-обгрунтованих норм виробітку.
Земельні площі, що закріплені за господарством, складаються з різни видів угідь, які різняться між собою природними властивостями і способом господарського використання. Головним у господарстві є наділ угідь на землі, які мають конкретне сільськогосподарське призначення і придатні для виробництва певних видів сільськогосподарської продукції. Співвідношення земельних угідь у загальній площі утворюють їх структуру.
Найбільш суттєвим у сучасних умовах є фактор раціонального використання технічних операцій, агротехнічних строків їх проведення, структури посівних площ, які залежать від спеціалізації та системи сівозмін, визначається розмір земельної площі, при якій досягається неї повніше використання технічних засобів.
Спеціалізація і розмір сільськогосподарських виробництв у ринкових умовах здійснюється планово на основі наукових принципів:
1) спеціалізацію і розміщення сільськогосподарського виробництва здійснюють враховуючи природні і економічні умови району і господарства;
2) спеціалізація має забезпечити найбільш повне використання землі як основний засіб виробництва у сільському господарстві;
3) для сільськогосподарського виробництва характерні сезонність і нерівномірність використання протягом року робочої сили і засобів виробництва;
4) поєднання рослинницької і тваринницької галузей має забезпечити повне і продуктивне використання побічної продукції та відходів переробки соломи, гички, жому, макухи;
5) спеціалізація сільського господарства має прискорити обіг вкладених у виробництво коштів та забезпечити більш рівномірне їх надходження протягом року, що є важливо для нормальної господарської діяльності і забезпечення регулярної оплати праці.
Основним показником спеціалізації сільськогосподарського виробництва є структура товарного продукту різних галузей. Виходячи з структури товарної продукції визначають виробничий напрям господарства. На даний час основним продуктом вирощування продукції рослинництва є зернові культури (озима пшениця, яра пшениця), а серед продукції тваринництва переважає виробництва продукції скотарства - молоко, яловичина. Таким чином ми можемо стверджувати, що господарство відноситься до другого типу спеціалізації.
Отже, зараз важливого значення набуває аналіз процесу спеціалізації виробництва з метою вивчення її рівня, доцільності впливу на економічні показники діяльності господарства і розробки напрямів поглиблення аж до створення аграрно-промислових комплексів горизонтальної та вертикальної інтеграції сільського господарства.
Створення всебічно розвинутого високопродуктивного сільськогосподарського виробництва вимагає відповідного рівня розвитку матеріально-технічної бази, яка є найважливішою складовою частиною продуктивних сил і має багатогранне значення в розвитку агропромислового виробництва.
У складі матеріально-технічної бази першорядну роль відіграють засоби виробництва. В господарстві до них належать:
земля, як головний засіб сільськогосподарського виробництва;
трактори, автомобілі, електросилові установки, робоча, худоба: ці елементи матеріально-технічної бази складають енергетичні ресурси господарства.
сільськогосподарські машини і знаряддя, обладнання тваринницьких ферм і машини для приготування кормів; інші робочі машини, які застосовують в господарстві, водопроводи, силові і робочі машини в свою чергу є основою всіх робіт у рослинництві і тваринництві;
виробничі приміщення, будівлі, споруди, транспортні засоби;
продуктивна худоба;
корми, насіння, органічні і мінеральні добрива, засоби хімізації рослинництва.
Виробничими основними засобами господарства є будівлі, споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський, інвентар тракторно-рільничих бригад, скотарських ферм, зерносклади, кормові двори.
До невиробничих основних засобів відносять будинки, дороги, приміщення дитячого садка, медпункту.
У господарстві поряд з засобами виробництва і землею необхідним виробничим сектором є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Соціальну їх суть становлять люди у певних виробничих умовах, а економічну - робочий час, необхідний для виконання суспільно корисної праці.
Формування і використання трудових ресурсів у господарстві має свої особливості; з розвитком продуктивних сил абсолютно зменшується чисельність працівників.
Для підтримання дієздатності селянам потрібен відпочинок і відповідне обладнання робочого місця, яке повинно бути оформлено відповідно до естетичних вимог. Необхідно забезпечити їх укомплектованими машинами, обладнанням, приладами і т.д., створити всі умови для продуктивної роботи.
Фінансовий стан господарства має важливе значення для його економіки і залежить від процесу виробництва. Виконання виробничої програми є основою міцного фінансового стану.
2. Стан економічної ефективності виробництва продукції яловичини в господарстві
2.1 Виробничі ресурси у галузі яловичини та їх використання
Сільське господарство України як і інші галузі виробництва, опинилися у скрутному становищі. Вихід з нього можливий після вирішення багатьох проблем структурно-виробничого характеру в господарстві. У зв'язку із цим на перший план висувається необхідність здійснення аналізу факторів економічного зростання, виявлення невикористаних резервів підвищення ефективності виробничих ресурсів.
Питання вивчення ефективного використання виробничих ресурсів завжди було актуальним. Але останніми роками йому не надається належного значення. З цією метою важливо правильно і кількісно виміряти кожний вид ресурсів і об'єктивно його оцінити.
Високопродуктивне і раціональне використання виробничих ресурсів зводиться до вирішення важливого завдання як підвищення продуктивності тварин. У скотарстві на продуктивність впливають наявність кормової бази, рівень годівлі та утримання тварин, збереження плоду.
Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить і від поліпшення використання матеріальних ресурсів, збільшення фондовіддачі.
Матеріаломісткість - головний показник, що характеризує питомі витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Вона також е одним з найважливіших узагальнюючих показників ефективності оборотних засобів, що виражається у зниженні матеріаломісткості виробництва і певною мірою характеризує не тільки такий відносний показник як частка матеріальних затрат у виробництві.
Важливою складовою матеріально-технічної бази господарства є виробничі будівлі і споруди. Скотарство потребує капітальних приміщень для утримання худоби, забезпечення виробництва скотарської продукції протягом року. До них належать не тільки приміщення для утримання худоби, а й ряд інших приміщень основного та допоміжного призначення: кормоцехи, лабораторії, вагові. У приміщеннях встановлюють машини і механізми, передавальні пристрої, обладнання; які забезпечують процес виробництва певного виду продукції.
Будівлі і споруди становлять переважну частину основних засобів у господарстві і відіграють важливу роль у виробництві, переробці, зберіганні продукції, зменшенні втрат та поліпшенні якості, підвищення ефективності виробництва. До споруд у скотарстві належать силосні ями, гноєсховища, водонапірні банти та інші об'єкти.
Економічна ефективність використання будівель і споруд визначається системою показників, до якої належать вартість валової продукції, чистий доход на одиницю середньорічної балансової вартості об'єкта, строк окупності об'єкта, балансова вартість і об'єкта в розрахунку на 1 гол. худоби або одиницю продукції, собівартість одиниці продукції, умови праці.
Підвищення економічної ефективності використання будівель і споруд у господарстві досягається насамперед за рахунок здешевлення будівництва, проведення реконструкції діючих об'єктів, застосування прогресивних технологій виробництва, комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, спеціалізації та концентрації виробництва продукції на основі підвищення продуктивності худоби, зниження собівартості одиниці продукції.
2.2 Динаміка поголів'я тварин, їх продуктивність
Продуктивність тварин - це здатність їх організму забезпечувати одержання певної продукції за відповідний період часу. У різних видів тварин ця властивість виявляється по різному. Так у скотарстві її потрібно розглядати стосовно до його напрямків: у молочному - через надої на фуражну корову (добовий, річний), у м'ясному - однієї голови худоби.
Важливими фізіологічними функціями тварин, які мають велике значення для їх продуктивності є енергія росту і темпи розвитку скороспільність, окупність кормів, вихід продукції залежно від статево-вікових особливостей.
Основними факторами підвищення продуктивності тварин є забезпечення повноцінної годівлі тварин на основі зміцнення кормової бази в господарстві, удосконаленню селекційна-племінної роботи в напрямі якісного оновлення основного стада, підвищення питомої ваги породних тварин, обгрунтування збалансованості.
Одним з важливих факторів виробництва валової продукції скотарства є рівень поголів'я тварин, їх продуктивність. Поголів'я тварин групують за видами, статево-віковими групами, від яких залежить відтворення стада.
2.3 Стан кормової бази і ефективність використання кормів
Найважливішою умовою прискореного розвитку скотарства в господарстві є створення міцної кормової бази. Від цього безпосередньо залежать можливості збільшення поголів'я худоби і підвищення його продуктивності, що в свою чергу визначає темпи зростання і рівень виробництва продукції скотарства.
Стан кормовиробництва має вирішальний вплив на економіку скотарства, оскільки зростання виробництва м'яса, молока та іншої продукції можливе лише на основі раціональної організації кормовиробництва, збалансованості з потребами скотарства, підвищення загального рівня повноцінної годівлі та оплати корму продукцією. Отже, стан і ефективність скотарства залежить від організації кормової бази.
Основні вимоги до кормової бази такі:
повне і безперебійне забезпечення тварин різноманітними, повноцінними та дешевими кормами протягом року;
забезпечення в раціонах оптимального співвідношення кормової одиниці, перетравного протеїну, амінокислот високої перетравності і засвоюваності кормів;
раціональне використання всіх сільськогосподарських угідь, а також відходів й побічної продукції рослинництва і тваринництва;
виробництво максимальної кількості кормів з одиниці площі при найменших затратах праці і коштів.
Велике значення для зміцнення кормової бази і годівлі тварин за збалансованими всіма поживними речовинами має науково-обгрунтоване визначення потреби в кормах.
2,4. Економічна ефективність виробництва продукції яловичини
Ефективність виробництва продукції скотарства характеризується системою показників, найважливішими з них є:
надій молока від корови;
приріст живої маси однієї голови молодняка;
витрати кормів на виробництво 1 ц. молока; і приросту живої маси;
собівартість 1 ц. продукції;
прибуток та рівень рентабельності.
Інтенсифікація м'ясного скотарства,і насамперед, підвищення рівня годівлі, забезпечують досягнення відповідної здавальної маси у більш стислі строки і значне підвищення вгодованості худоби.
3. Шляхи збільшення виробництва продукції підвищення його економічної ефективності
3.1 Перспективи розвитку яловичини в господарстві
у збільшенні виробництва яловичини і підвищення ефективності виробництва, важливе місце займає науково обгрунтоване перспективне планування основних напрямів розвитку скотарства. Перспективне планування напрямів розвитку тваринницьких галузей тісно пов'язане з поглибленням спеціалізації сільськогосподарського виробництва.
У нашому випадку на перспективу збільшення виробництва, яловичини відбуватиметься як за рахунок збільшення поголів'я так і за рахунок поліпшення його якісних показників, тобто екстенсивно і інтенсивно.
Основою для визначення перспективних обсягів виробництва окремих видів скотарської продукції е твердий план продажу продукції державі. Крім того, враховується внутрішньогосподарські потреби.
Збільшувати виробництва яловичини необхідно забезпечувати за рахунок підвищення продуктивності праці. Важливими факторами її зростання і зниження собівартості м'яса є підвищення продуктивності худоби завдяки поліпшенню годівлі, племінної роботи, а також застосування комплексної механізації виробничих, процесів.
Інтенсифікація яловичини проводиться виведенням нових продуктивніших порід худоби, підвищенням продуктивних якостей використовуваних тварин, впровадженням прогресивних способів відтворення стада, які дозволяють у короткий строк збільшити вихід продукції. Інтенсифікація передбачає також забезпечення повноцінної годівлі тварин Із застосуванням хімічних, біологічних препаратів. Впровадження досягнень зоотехнічної й ветеринарної науки, удосконалення засобів механізації ферм утримання худоби.
Оцінка ефективності факторів і досягнутого рівня інтенсивності, а також вибір раціональних напрямів інтенсифікації виробництва, здійснених на основі розрахунку показників економічної ефективності. Висока економічна ефективність інтенсифікації яловичини можлива лише тоді, коли темпи росту обсягу валової продукції випереджують темпи витрат виробництва.
Тваринницькі комплекси на промисловій основі - це спеціалізовані господарства для виробництва високоякісної скотарської продукції з мінімальними затратами праці й коштів на базі машинної технології і принципу організації виробничих процесів. Машинна технологія охоплює складний комплекс питань, пов'язаних з усіма сторонами функції виробництва, основними з яких є високий рівень і концентрації, інтенсивне кормовиробництво, що відповідає вимогам промислової технології, однорідність стада при високому рівні продуктивності тварин, комплексна електрифікація і автоматизація виробничих процесів, організація праці на основі її спеціалізації управління машинами і обладнанням.
Нові промислові методи виробництва яловичини становлять нові вимоги до системи годівлі: однорідність кормів за фізико-механічними властивостями, що створює можливість комплексної механізації і автоматизації процесу годівлі. Ідентичність типу і складу раціону в літній і зимовий періоди, стабільність кормової бази, тобто повне забезпечення необхідної кількості та якості кормів незалежно від погодних умов.
Впровадження нової прогресивної технології виробництва продукції яловичини на промисловій основі вимагає певної стандартизації всіх знарядь і засобів виробництва, в тому числі і головного знаряддя і засобу виробництва - самої тварини.
Головні вимоги яким повинні відповісти тварини в цих умовах є їх однорідність, певна стандартизація за такими ознаками, як жива вага, продуктивність, швидкість молоковіддачі, придатність до машинного доїння, швидкість подання кормів, можливість функції чіткого регулювання процесів відтворення, що забезпечують ритмічне одержання продукції, пристосованість їх до нових умов експлуатації на фермах промислового типу, стійкість проти інфекційних захворювань.
Виконання цих вимог неможливе без підвищення ефективності селекційно-племінної роботи. Дальше удосконалення планових порід провадитиметься у напрямку: підвищення продуктивності якості м'яса, зниження витрат кормів на виробництво одиниці продукції, створення стад, які б відповідали вимогам для використання на високомеханізованих фермах.
3.2 Проектування продуктивності продукції яловичини
На сьогодні викликає серйозну стурбованість щорічна стійка тенденція до помітного скорочення поголів'я тварин, зниження його І
продуктивності, що стало наслідком різкого спаду виробництва продукції. За останні 5 років загально кількість ВРХ у господарстві зменшилось на 60%, а корів - на 50%. Значне скорочення худоби за останні роки поки що не компенсувалось, збільшилось поголів'я корів в особистих господарствах населення та селянських господарствах. Щоб вийти із кризового стану, в якому опинилося сільське господарство, не можна допускати подальшого зменшення поголів'я ВРХ, особливо основного стада тварин. Звичайно, тут не обійтись без належної роботи, умов утримання худоби. Ця проблема особливо гостро стоїть щодо забезпечення населення м'ясо-молочними продуктами. Тому необхідно здійснити невідкладні заходи щодо підвищення продуктивності БРХ, в першу чергу за рахунок інтенсифікації кормовиробництва та поліпшення якості молока і яловичини.
Зусилля господарства повинні бути спрямовані на досягнення такого рівня виробництва скотарської продукції, який би найближчим часом забезпечив зростання споживання м'яса на душу населення і молока.
Основними причинами зменшення яловичини, поряд із значним скороченням поголів'я худоби та різким зменшенням її продуктивності є ускладнення фінансово-економічного стану господарства.
Важливою умовою дальшого розвитку яловичини є кормовиробництво. Від структури якості і вартості кормів безпосередньо залежить продуктивність тварин і величина виробничих затрат на одиницю продукції.
Повноцінна годівля тварин вимагає набору різноманітних якісних кормів, а збільшення білків у раціонах залишається однією з найважливіших проблем. Найбільше перетравного протеїну містить соя, кормові боби, які дають по 3,5-4 ц/га перетравного протеїну.
Традиційно в практиці дотримуються правила, що 50% у виробництві м'яса забезпечує повноцінна годівля,20 - породність корів, а решту - господарський дбайливий догляд за худобою. Щорічно Необхідно заготовляти НЄ МЕНШЕ 40-50 Ц. кормових одиниць на корову. Спосіб заготівлі кормів повинен відповідати прийнятій технології утримання тварин і типу годівлі. Це вимагає здійснення робіт по функції вирощування насіння кормових бобів, люпину, ярої і озимої вики, ріпака. Треба розширити посівні площі цих та інших кормових культур. Джерелом поповнення кормової бази є макуха від переробки осіння льону, яка містить 28% перетравного протеїну та близько 6% жиру. Доцільно створювати багаторічні культурні пасовища на природних угіддях, а також на орних землях, висіваючи суміш багаторічних злаковий і бобових трав.
3.3 Заходи по зниженню виробничих затрат у галузі тваринництва та очікувана ефективність
Основними резервами збільшення виробництва продукції скотарства є поліпшення породного складу тварин, заміна малопродуктивних високопродуктивними тваринами, ліквідація яловості корів і прохолостів свиноматок, поліпшення умов утримання та догляду, поліпшення ветеринарної служби, запобігання загибелі і захворювання тварин. Ці фактори характеризують такий показник підвищення виробництва скотарської продукції як продуктивність тварин.
Необхідно здійснювати заходи по зниженню собівартості продукції яловичини, основними з них є зміцнення корбової бази, недопущення перевитрат кормів на годівлю тварин, забезпеченість тварин повноцінними багатими на перетравний протеїн речовинами, високий рівень їх якості.
Необхідно здійснювати заходи по зниженню собівартості продукції яловичини, основними з них є зміцнення кормової бази, недопущення перевитрат кормів на годівлю тварин, забезпеченість тварин повноцінними багатими на перетравний протеїн речовинами, високий рівень їх якості.
Організація інтенсивного вирощування і відгодівлі тварин є головним напрямом збільшення виробництва яловичини і поліпшення його якості. При інтенсивному використанні молодняка тварин м'ясного контингенту скорочуються строки відгодівлі, прискорюється оборотність поголів'я, що сприяє збільшенню виробництва продукції.
У зниженні затрат на виробництво яловичини, велику роль відіграє механізація виробничих процесів. Вона сприяє нормалізації фізіологічних процесів тварин, підвищення їхньої продуктивності. Наприклад механізація напування тварин створює умови для своєчасного задоволення фізіологічних потреб тварин, а механізоване очищення тваринницьких приміщень від гною дає змогу запобігти негативному впливу на тварин.
Високий рівень продуктивності праці як основних фактор зниження собівартості продукції можливий при виробництві продукції на промисловій основі. Для цього необхідно здійснювати поглиблення спеціалізації й підвищення концентрації виробництва на базі міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції, яка дає змогу поліпшити виробництво скотарської продукції і одержувати більший обсяг різноманітних продуктів харчування.
Висновок і пропозиції
На основі проведеного аналізу ефективності виробництва продукції яловичини в господарстві можне зробити висновок, що для товариства ця галузь є збитковою. Це пояснюється такими показниками:
нераціонально використовується кормова база та незбалансований раціон годівлі;
низька продуктивність тварин;
зменшення поголів'я;
низький породний склад тварин;
погана зоотехнічна і ветеринарна профілактична робота, що є причиною захворювань і загибелі тварин, особливо молодняка, що значно знижує продуктивність тварин і вихід валової продукції скотарства;
висока собівартість продукції;
низька механізація виробничих, процесів і як результат - високі затрати праці не виробництво одиниці продукції;
низький рівень рентабельності.
Згідно проведеного аналізу результатів діяльності господарства бачимо, що рівень розвитку кормової бази є недостатком, що стримує інтенсифікацію галузі тваринництва. Система годівлі має бути науково обґрунтованою і якнайповніше відповідати умовам кормовиробництва.
Кормова база вимагає не тільки достатньої кількості кормів, але й повної збалансованості по перетравному протеїну. Адже повноцінність і збалансованість кормових раціонів забезпечує найважливішу умову підвищення ефективності годівлі - підвищення продуктивності тварин.
Збільшення виробництва кормів має грунтуватися на необхідності уточнення розміщення посівів культур з урахуванням регіональних, природних Та економічних умов розвитку, розширення площі зернофуражних культур, підвищення їх урожайності, скорочення втрат на базі освоєння прогресивних технологій вирощування, збирання, переробки і зберігання кормів.
Розвиток яловичини залежить від використання продуктивного потенціалу тварин, що в свою чергу визначається умовами утримання худоби, передусім і якістю кормів.
В основному збільшення виробництва м'яса буде проходити завдяки заміні і введення поголів'я нових видів порід.
Для зниження собівартості продукції необхідно поглиблювати спеціалізацію, підвищувати продуктивність праці на основі застосування прогресивних форм і функцій, впорядкування системи управління виробництвом, поліпшення використання основних і оборотних коштів, економія витрат.
Для поліпшення роботи галузі яловичини необхідно завершити реконструкцію, провести нове будівництво і механізацію тваринницьких приміщень.
Щоб зменшити затрати праці необхідно:
1) впровадити нові засоби механізації і автоматизації виробничих процесів;
2) зміцнення матеріально-технічної бази;
З) впровадження нових машин і обладнання;
4) створення багаторічних культурних насада єни;
5) удосконалення структури кормової бази;
6) поліпшення селекційно-генетичного потенціалу;
7) застосування інтенсивних технологій утримання худоби.
Проаналізувавши сучасний стен виробництва продукції яловичини в господарстві, потрібно здійснити такі заходи:
1) необхідно довести чисельність поголів'я до кількості потенційно-можливої з урахуванням неявних приміщень і кормів;
2) поліпшення селекційно-генетичного потенціалу ВРХ, за рахунок введення нових порід голів корів;
З) ліквідація яловості корів;
4) застосування та удосконалення інтенсивних технологій утримання і годівлі худоби;
5) необхідно впровадити інтенсивні технології заготівлі і зберігання кормів, створення міцної кормової бази;
6) підвищення рівня інтенсивності виробництва кормових і зернофуражних культур, дотримуючись оптимального співвідношення показників розвитку кормової бази, структури посівів зернових і кормових культур, підвищення їх врожайності;
7) впровадження комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів;
8) підвищення продуктивності праці за рахунок вдосконалення форм організації виробництва і праці.
Запровадження цих заходів підвищить продуктивність тварин при зменшенні затрат праці на виробництво продукції.
В час переходу до нових умов господарювання на основі ринкових відносин для господарства важливо знати не тільки обсяг виробленої продукції, а й скільки витрачено матеріальних засобів і праці, яка собівартість цієї продукції. Зниження собівартості збільшить прибутки господарства, підвищиться рентабельність.
Список використаної літератури
1. Закон України "Про господарські товариства".
2. Закон України "Про підприємства".
3. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" /Економіка АПК, К, 2000-с.З.
4. річні звіти підприємства за 1998-2000рр.
5. Бєренгольц Я.М. Облік і аналіз господарської діяльності. - К.: Вища школа, 1994. - І56с.
6. Грінчук Л.Н. Економіка, організація і планування сільськогосподарського виробництва. - К.: Вища школа, 1972. - 57с.
7. Довідник з наукового ведення сільськогосподарського виробництва. - К.: Урожай, 1990. - с.45.
8. Довідник. Словник. Економіка сільського господарства. - К.: Урожай, 1990. - с.56.
9. Завгородний В.І. Економічний аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - : Колос,ї997.
10. Здоровцев 0.1. Економіка сільського господарства. - УСГА, 1993.
11. Збірник. Організація І планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах. - К.: Урожай, 1999.
12. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання, 2000.
ІЗ. Кузняк Б. Проблеми Відродження господаря на селі /Економіка України,№7, 1995.
14. Кузняк Е. Спеціалізація підприємств в умовах ринкової економіки /Економіка України,№4, 1999.
15. Лисенко Г.М. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - К.: Вища школа, 1986.
16. Мацибора 3.1 Економіка сільського господарства - : Вища школа. 1994.
17. Мертенс В.П. Економіка сільського господарства, К.: Вища школа, 1994.
18. Економіко-математичні методи в плануванні сільськогосподарського виробництва. - К.: Вища школа, 1989.
19. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах: - К7: Вища школа, 1993.
20. Онищенко 0. Сільське господарство в країнах з перехідною економікою /Економіка України
5, 1996,21. Останщук А.Д. Стан І основні напрями розвитку сільського господарства країни. /Науковий вісник АНУ, №5, 1999.
22. Саблук П.Т. Реформування та розвиток підприємств аграрного виробництва. - К.: Вища школа, 1996.
23. Руснак П.П. Економіка сільського господарства. - К.: Урожай, 1998,24. Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - К.: Урожай, 1997.
25. Порошенко Р.С. Стан і шляхи розвитку сільського господарства підприємств /Науковий вісник ЕАУ, Р5,І995.
26. Чабан Н. Вплив добрив І пестицидів на продуктивність і прибуток рослинництва /Економіка АПК, №2, 1999.
Подобные документы
Наукові основи підвищення ефективності тваринництва. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники економічної ефективності виробництва яловичини і методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання.
курсовая работа [59,3 K], добавлен 19.02.2011Порівняльна біоенергетична оцінка традиційної сезонної та альтернативної енергозберігаючої технології виробництва яловичини за цілорічної відгодівлі бугайців консервованими кормами зі сховищ. Витрати сукупної енергії на фермі з виробництва яловичини.
статья [29,2 K], добавлен 18.09.2012Динаміка i структура земельних угідь та посівних площ, характеристика поголів'я і продуктивності тварин у господарстві. Аналіз технології вирощування молодняка, умови утримання та раціон годівлі худоби. Економічна ефективність виробництва яловичини.
дипломная работа [74,2 K], добавлен 30.04.2011Сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва продукції молока. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Беєво" Сумської області. Резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції молока.
курсовая работа [217,7 K], добавлен 19.06.2012Основи економічної ефективності виробництва продукції тваринництва. Сучасний рівень економічної ефективності виробництва молока у господарствах. Резерв збільшення та перспективи розвитку виробництва молока і підвищення його економічної ефективності.
дипломная работа [145,8 K], добавлен 19.12.2008Теоретичні основи та сутність планування як функції управління в сільськогосподарському підприємстві. Рівень економічної ефективності виробництва і реалізації продукції основних галузей підприємства. Планування виробничої програми на перспективу.
курсовая работа [70,0 K], добавлен 24.01.2011Природно-економічні умови розвитку птахівництва. Динаміка поголів'я птиці, її продуктивності та виробництва продукції. Суть та показники економічної ефективності виробництва продукції в галузі птахівництва, методика їх визначення та шляхи підвищення.
дипломная работа [69,9 K], добавлен 11.05.2009Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники економічної ефективності виробництва свинини і методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Обґрунтування рівня беззбитковості свинарства.
курсовая работа [65,8 K], добавлен 18.05.2014Економічна сутність виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва. Організаційно-інформаційна модель аналізу виробничих витрат і собівартості продукції. Аналіз динаміки витрат на виробництво продукції рослинництва, види продукції галузі.
курсовая работа [101,2 K], добавлен 20.03.2012Основи економічної ефективності виробництва картоплі. Структура сільськогосподарських угідь господарства. Наявність і використання трудових ресурсів. Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Продуктивність праці картоплярства.
реферат [53,7 K], добавлен 11.05.2009
