Розробка заходів для підвищення ефективності виробництва кісточкових плодів

19. Відсутність положення про комісію з організацію вирішення майнових і земельних питань щодо багаторічних насаджень на розпайованих землях.

20. Відсутність порядку розподілу та використання багаторічних насаджень на розпайованих землях.

21. Необхідність наявності рекомендацій щодо спільного використання багаторічних насаджень на розпайованих землях.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СТАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОЩУВАННЯ КІСТОЧКОВИХ В ТОВ "МАЯК"

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства

ТОВ "МАЯК" Мелітопольського району розташовано в 20 кілометрах на південний схід від районного центра м. Мелітополя в с. Мордвинівка. Господарство розташоване в 25 км. від залезнодорожньої станції "Мелітополь" , має добре організовану дорожню мережу, що забезпечує зв?язок з основними пунктом реалізації продукції - м. Мелітополем. Кліматичні умови місцевості, у якій розташовано ТОВ, властиві зоні сухого Степу України і відрізняються великою кількістю теплих сонячних днів і недостатньою кількістю опадів. Основними показниками, що характеризують температурний режим місцевості, є середньомісячна і середньорічна температура повітря. Середньорічна температура повітря за кілька останніх років склала +10,2єС. Середня тривалість без морозного періоду - 190-200 днів. Для вирощування сільськогосподарських культур велике значення має вологість повітря. За останні роки вона була максимальною в лютому - 82% і мінімальною - у серпні - 57%. По кількості опадів ТОВ входить в зону недостатнього зволоження. Середньорічна кількість опадів за останні роки склала 409,5 мм.

Пануючими вітрами в зимовий період є північно-східні, а навесні і влітку - східні і південно-східні, які додатково збільшують сухість повітря.

Ґрунтовий покрив господарства представлений різними ґрунтами, характерними для лівобережного агрогрунтового району центральної України. Ґрунтовий покрив має кілька видів ґрунтів, велику частину площі представляють чорноземи південні.

В таблиці 2.1 наводиться динаміка земельних угідь, що знаходятьсу в користуванні ТОВ "МАЯК".

Таблиця 2.3

Динамка і структура земельних угідь

Показники	По роках	2004г. в %. до 2000г.
	2000	2001	2002	2003	2004
	Пло-	%	Пло-ща, га	%.	Пло-ща, га	%.	Пло-ща, га	%.	Пло-ща, га	%.
	ща, га
С.г. угіддя	3512	100	3512	100	3512	100	3512	100	3469	100	98,78
із них: рілля	2744	78	2744	78	2744	78	2744	78	2745	79	100,04
сінокоси	75	2	75	2	75	2	75	2	71	2	94,67
пасовища	528	15	528	15	528	15	528	15	488	14	92,42
багатор. насадження	165	5	165	5	165	5	165	5	165	5	100,00
Всього земель	3512	100	3512	100	3512	100	3512	100	3469	100	98,78

З таблиці 2.1 можна зробити висновки, що за останні 5 років площа земель, що знаходяться у користуванні господарства, зменшилась на 43 га. (у 2000 році площа земель господарства складала 3512га., а у 2004 - 3469 га.), або на 1,22%. Площа сільськогосподарських угідь у 2004 році зменшилась на 43 гектара, що склало 98% від базисного 2000 року. Рілля впродовж періоду 2000-2004 років збільшилась на 1 га., сінокоси в свою чергу зменшилися на 4 га., а пасовища зменшилися на 40 га. Площа багаторічних насаджень за період 2000-2004 років залишалась незмінною.

Для більш наглядного представлення динаміки та структури земель ТОВ „МАЯК" за таблицею 2.1 складено гістограму (рис 2.1)

2.2 Динаміка руху площ багаторічних насаджень

Частка площі багаторічних насаджень в структурі сільськогосподарських угідь ТОВ "Маяк" складає 5 %, але вирощування плодів є одним з головних напрямків діяльності підприємства.

В таблиці 2.2.1 розглянуто рух площ багаторічних насаджень ТОВ "Маяк" в 2000 - 2004 роках.

За досліджуємий період площа багаторічних насаджень не змінилась. Всього багаторічних насаджень в ТОВ „МАЯК" 165 га. Площа черешні у 2004 році зменшилась на 10 га. або на 7%, і склала 140 га, що обумовлено звичайним рухом площі насаджень культури, тобто розкорчуванням старих і посадкою нових садів.

Таблиця 2.2.1

Динаміка руху площ багаторічних насаджень

Показник	По роках	2004р. в %. до 2000р.
	2000	2001	2002	2003	2004
Багатор. насадження всього, га	165	165	165	165	165	100
Черешня	150	145	140	135	140	93
Інша площа під багаторічні насадження	15	20	25	30	25	167

2.3 Забезпеченість основними засобами виробництва

Основні фонди - це матеріально-речові цінності, які діють в незмінній натуральній формі протягом тривалого часу і втрачають свою вартість по частинам. Серед них виділяють основні виробничі фонди - засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально-речову форму і частинами переносять свою вартість на готовий продукт.

Рівень оснащеності господарства основними фондами характеризують показники:

§ фондозабезпеченість - вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь

§ фондоозброєність праці - вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорічного працівника.

Економічна ефективність використання основних фондів характеризується показниками:

§ фондовіддача - вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення

§ фондомісткість - показник, зворотний фондовіддачі

§ норма прибутку - процентне відношення прибутку до суми основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення та оборотних засобів.

Аналізуючи дані таблиці 2.3.1, можна зробити висновок, що вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на протязі 5 років значно змінилась. В 2004 році, порівняно з 2000, вони зменшились на 64,4%. Показник фондовіддачі збільшився в 3,5 рази. Фондомісткість зменшилась на 72,1 %, фондоозброєність праці зменшилась на 70%, а норма прибутку зросла на 5%.

Таблиця 2.3.1

Забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання в ТОВ "МАЯК"

Показник	По роках	2004р. в %. до 2000р.
	2000	2001	2002	2003	2004
Основні виробничі фонди сільськогосподарського призначення, тис. грн.	8225,1	7127	3449,6	2298	2189,7	26,62
Вартість валової продукції, тис. грн.	1819,7	2507,5	1858,4	1559	1718,2	94,42
Прибуток, тис. грн.	484,4	-214,9	-985,4	-956,4	500,5	103,32
Фондозабезпеченість господарства, тис. грн. / 100 га	2342,00	2029,33	982,23	656,47	631,22	26,95
Фондоозброєність праці, тис. грн. / чол.	77,60	61,97	29,74	22,53	22,81	29,40
Фондовіддача	0,22	0,35	0,54	0,68	0,78	354,67
Фондомісткість	4,52	2,84	1,86	1,47	1,27	28,19
Норма прибутку, %	0,27	-0,09	-0,53	-0,61	0,29	109,43

Оборотні засоби, на відміну від основних, функціонують тільки в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на готовий продукт. Вони можуть матеріально входити чи не входити в готовий продукт. Оборотні засоби розподіляються на виробничі оборотні фонди (сировина, матеріали) та фонди обігу (грошові кошти, готова продукція).

Основними показниками економічної ефективності використання оборотних засобів є:

§ коефіцієнт оборотності - відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості оборотних засобів

§ тривалість обороту - відношення кількості днів аналізованого періоду (365) до коефіцієнта оборотності.

Таблиця 2.3.2

Забезпеченість і ефективність використання оборотних засобів

Показник	По роках	2004р. в %. до 2000р.
	2000	2001	2002	2003	2004
Оборотні засоби, тис. грн.	1039,90	1493,40	1428,90	1011,90	1158,10	111,37
Виручка від реалізації, тис. грн.	1477,00	1836,00	1529,90	1065,20	2210,30	149,65
Припадає оборотних засобів на 1 грн. основних, грн.	0,13	0,21	0,41	0,44	0,53	418,32
Коефіцієнт оборотності	1,42	1,23	1,07	1,05	1,91	134,37
Тривалість обороту, днів	256,98	296,89	340,90	346,74	191,24	74,42

Вартість оборотних засобів в 2004 році зросла на 11,37 % порівняно з 2000 роком, за той самий період виручка від реалізації зросла на 49,65%, що говорить про підвищення ефективності використання оборотних засобів - коефіцієнт оборотності зріс майже в 1,4 рази, а тривалість обороту оборотних засобів зменшилася на 35,58 % і склала 191,24 днів. Забезпеченість оборотними засобами також покращилася в порівнянні з 2000 роком. В 2004 році на 1 грн. основних засобів припадало 53 коп. оборотних.

Важливим є також вивчення трудових ресурсів, персоналу господарства. Трудові ресурси - це частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, стан здоров'я, освіту, професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільно-корисною працею (чоловіки 16-60 років, жінки 16-55 років, а також підлітки та особи пенсійного віку, які працюють). Персонал - це основний (штатний) склад працівників. Він поділяється на виробничий та зайнятий у невиробничих підрозділах. Його можна розподілити на робітників, керівників, спеціалістів, службовців тощо.

Таблиця 2.3.3

Забезпеченість господарства робочою силою і

рівень її використання

Показник	По роках	2004р. в %. до 2000р.
	2000	2001	2002	2003	2004
Чисельність середньорічних працівників, чол.	106,00	115,00	116,00	102,00	96,00	90,57
Затрати праці, тис. люд.-год.	137,50	198,00	160,00	80,00	109,00	79,27
Відпрацьовано людино-годин на 1 середньорічного працівника	1297,17	1721,74	1379,31	784,31	1135,42	87,53
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу	0,64	0,85	0,68	0,39	0,56	87,53
Припадає на 1 працівника:
сільськогосподарських угідь, га	33,13	30,54	30,28	34,43	36,14	109,06
ріллі, га	19,96	13,86	17,15	34,30	25,18	126,19

З таблиці 2.3.3 бачимо, що чисельність середньорічних працівників ТОВ "МАЯК" за останні 5 років зменшилася до 96 чоловік. В 2002 році чисельність працівників була найбільшою - 116 чоловік

Кількість людино-годин, відпрацьованих одним середньорічним працівником, зменшилася на 13,5 %, що говорить про зменшення інтенсивності використання робочої сили. Про це ж говорить зменшення коефіцієнта використання річного фонду робочого часу (в 2004 році - 0,56).

Зменшення кількості працівників є причиною того, що зросла кількість сільськогосподарських угідь та ріллі, що припадає на 1 працівника (в 2004 році відповідно 36,14 і 25,18 га).

2.4 Ефективність виробництва кісточкових в підприємстві

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Згідно таблиці 2.4.1 за більшістю показників економічна ефективність виробництва кісточкових в підприємстві зросла. Виробництво продукції збільшилось на 41 %. Виручка від реалізації кісточкових збільшилась на 284%, в свою чергу і собівартість зросла на 149%. Собівартість виробництва 1 центнера кісточкових у 2004 році склало 209,9 грн., що на 76% більше ніж у 2000 році. Собівартість 1 га. насаджень за досліджуємий період зросла на 149%, з 830,3 грн/га у 2000році до 2066,7 грн/га у 2004році. У 2004 році прибуток від виробництва кісточкових в ТОВ „МАЯК" склав 107,1 тис. грн. В свою чергу у 2000 році їх виробництво було збитковим. У 2001 році мав місце найбільший прибуток 165,7 тис. грн. Прибуток з 1 га насаджень у 2004 році склав 649,1 грн. Рівень рентабельності кісточкових у 2004році склав 31%.

Таблиця 2.4.1

Ефективність виробництва кісточкових в підприємстві

Продукція	По роках	2004р. в %. до 2000р.
	2000	2001	2002	2003	2004
Виручка від реалізації, тис. грн.	116,5	345,3	212,0	152,5	448,1	384,64
Площа, га	165,0	165,0	165,0	165,0	165,0	100,00
Виробництво продукції, т.	1151,7	1785,0	1534,0	1097,0	1627,0	141,27
Собівартість, тис.грн.	137,0	179,6	220,1	179,1	341,0	248,91
- виробництва 1 ц. прод., грн.	119,0	100,6	143,5	163,3	209,6	176,19
- на 1 га площі насаджень, грн.	830,3	1088,5	1333,9	1085,5	2066,7	248,91
Прибуток, тис.грн	-20,5	165,7	-8,1	-26,6	107,1	-
- на 1 га площі насаджень, грн.	-124,2	1004,2	-49,1	-161,2	649,1	-
Урожайність, т/га	6,98	10,82	9,30	6,65	9,86	141,27
Рівень рентабельності	-0,15	0,92	-0,04	-0,15	0,31	-

Аналізуючи діяльність господарства можна прийти до таких висновків:

· На протязі п'яти років земельні угіддя господарства майже не змінились. В 2004 році їх площа склала 3469 га., що на 1,2% менше ніж у 2000. Площа ріллі у 2004 році склала 2745 га. і займає 79% від загальної земельної площі ТОВ "МАЯК". Багаторічних насаджень в господарстві 165 га - 5% від площі земельних угідь.

· Рух площ багаторічних насаджень не значний, черешня займає у 2004 році 93% від всієї площі багаторічних насаджень (140 га).

· Вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на протязі 5 років значно змінилась. В 2004 році, порівняно з 2000, вони зменшились на 64,4%. Показник фондовіддачі збільшився в 3,5 рази. Фондомісткість зменшилась на 72,1 %, фондоозброєність праці зменшилась на 70%, а норма прибутку зросла на 5%.

· Оборотні засоби за період з 2000 року по 2004 рік зросли на 1,37%.

· У 2001 і у 2004 році прибуток від виробництва кісточкових в ТОВ "МАЯК" склав 165 тис. грн. та 107,1 тис. грн. відповідно. В інші 3 роки господарство мало збитки від виробництва цього виду продукції.

Таким чином можна зробити висновки, що виробництво кісточкових в господарстві є прибутковим. Але щоб підвищити прибуток від їх виробництва та зменшити ризик потрібно звернути більшу увагу на організацію виробництва та дотримання при вирощуванні технології виробництва, що дасть можливість у майбутньому гарантовано отримати добрі врожаї та високу якість плодів.

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ПІДВИШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА КІСТОЧКОВИХ В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД

3.1 Розрахунок технологічної карти

У сучасних умовах головним резервом збільшення виробництва плодів є підвищення продуктивності насаджень, що можливо за рахунок інтенсифікації садівництва. Але навіть у кращих садівничих господарствах збільшення рівня інтенсифікації галузі без суттєвої зміни технології виробництва не забезпечує відповідний ріст ефективності.

В цій роботі мною було розроблено технологічну карту по культурі черешня на площі 140 га в ТОВ „МАЯК" Мелітопольського району. Планова урожайність культури 8 т/га, валовий збір 1120 тон. Технологічна карта наведена додатком А.

Виходячи з деяких особливостей ведення інтенсивного садівництва в південній зоні України на території якої розташовано господарство ТОВ „МАЯК", при розрахунку технологічної карти багато уваги було приділено удобренню та утриманню ґрунту, захисту дерев від шкідників, формуванню та обрізанню крони, механізації трудомістких процесів.

Згідно з технологічною картою роботи по вирощуванню черешні розпочинаються в серпні місяці дискуванням. Роботи проводяться протягом двох місяців на площі 140 га. тракторами Т-74 та Т-75 дисковими боронами БДСТ-3.

Потім починаючи з листопада до квітня передбачено обрізка дерев, збір хмизу та інші роботи, пов'язані з доглядом за садом в зимовий період.

Так в листопаді проводяться наступні роботи: підвіз драбин - трактор МТЗ-80 з агрегатом 2ПТС-4, обрізка саду - 1812 дерев, окраска зрізів - 1812 дерев, збір хмизу - з площі 14 га., виштовхування хмизу - трактор МТЗ-80 з агрегатом КУН-10, дискування - на площі 28 га. трактором Т-74 дисковими боронами БДСТ-3.

В грудні: підвіз драбин - трактор МТЗ-80 з агрегатом 2ПТС-4, обрізка саду - 2694 дерев, окраска зрізів - 2694 дерев, збір хмизу - з площі 21 га., виштовхування хмизу - трактор МТЗ-80 з агрегатом КУН-10, дискування - на площі 42 га. трактором Т-74 дисковими боронами БДСТ-3.

В січні: підвіз драбин - трактор МТЗ-80 з агрегатом 2ПТС-4, обрізка саду - 3367 дерев, окраска зрізів - 3367 дерев, збір хмизу - з площі 26 га., виштовхування хмизу - трактор МТЗ-80 з агрегатом КУН-10, заточка пилок та секаторів.

В лютому: підвіз драбин - трактор МТЗ-80 з агрегатом 2ПТС-4, обрізка саду - 5224 дерев, окраска зрізів - 5224 дерев, збір хмизу - з площі 41 га., виштовхування хмизу - трактор МТЗ-80 з агрегатом КУН-10.

В березні: підвіз драбин - трактор МТЗ-80 з агрегатом 2ПТС-4, обрізка саду - 4900 дерев, окраска зрізів - 4900 дерев, збір хмизу - з площі 38 га., виштовхування хмизу - трактор МТЗ-80 з агрегатом КУН-10, запалювання хмизу, дискування - на площі 210 га. трактором Т-74 дисковими боронами БДСТ-3.

Починаючи з квітня вносяться мінеральні добрива, проводиться дискування та обприскування дерев. Так, погружаються та транспортуються до місця призначення мінеральні добрива в кількості 158 тон. трактором МТЗ -80 з причепом 2ПТС-4, загружаються мінеральні добрива, вносяться мінеральні добрива на площу 140 га. трактором МТЗ-80 з ІРМГ-4, проводиться дискування 2 рази 140 га. трактором Т-74 з дисковими боронами БДСТ-3. Далі готується розчин для обприскування, для цього виконуються наступні роботи: транспортування води - 210 м³ МТЗ-80 з водороздатчиком, приготування розчину отрутохімікатів - 210 м³ СЗС-10. Далі проходить обприскування 140 га. черешень МТЗ-80 з ОВП-2000.

Обприскування потрібно повторити в травні 3 різи. В кінці травня проводиться культивація з обробкою пристовбурних смуг на площі 140 га. Т-34 з ПРВН-2,5А в агрегаті з ПРВН-72000.

На початку червня потрібно провести обприскування дерев. Далі дискування 2 рази Т-74 з БДСТ-3. В червні проходить збір черешні, при цьому проводяться наступні роботи: тракторні транспортні роботи - МТЗ-80 з 2ПТС-4, автомобільні транспортні роботи - ГАЗ-53Б, вибірковий збір черешні - 10 тон, масовий збір черешні - 670 тон, різні роботи.

У липні продовжується масовий збір черешні 680 тон, тракторні транспортні роботи - МТЗ-80 з 2ПТС-4, автомобільні транспортні роботи - ГАЗ-53Б, різні роботи, в кінці липня проводиться обприскування дерев. З травня по липень передбачено охорону саду. З вересня по серпень передбачено затрати на утримання транспортної бригади.

Після складання технологічної карти підрахувавши загальні витрати на всі процеси отримано наступні результати: обсяг робіт, що були проведені - 3701 умовні га., кількість нормозмін - 22134. Витрати часу для трактористів склали 4193 люд. год., для інших робітників - 150221 люд. год. Витрати на зарплату склали 432040 грн., затрати на паливо - 70151 грн., разом витрат 841527 грн.

Таким чином всі роботи, які передбачені сучасною інтенсивною технологією вирощування черешні, з урахуванням пореформених змін, були враховані в розробленій мною технологічній карті.

3.2 Обґрунтування виробничого плану вирощування кісточкових в пореформений період

Розробку виробничого плану вирощування кісточкових почнемо з уточнення площі насаджень. На початок плануємого року площа кісточкових в господарстві склала 140 га. Далі намічають рух площ (табл. 3.2.1).



Таблиця 3.2.1

Рух площ багаторічних насаджень

Показник	Кісточкові	Черешня
Площа насаджень на початок плануємого року, га., в тому числі:	165	140
Плодоносні	160	135
Закладка нових насаджень	5	5
Площа насаджень на початок наступного за плануючим роком	165	140
в тому числі плодоносних	160	135
Розкорчування старих насаджень	5	5

Після наміченого плану руху площ насаджень плануємо урожайність і валове виробництво кісточкових. Для цього беремо середній показник за останні 5 років. Приблизно урожайність буде дорівнювати 8 т/га. Об'єм виробництва розраховується множенням урожайності на площу насаджень, і склав відповідно 1120 тон.

Після розробки виробничої програми намічають заходи, які забезпечать її виконання. Серед них велике значення має правильне використання добрив, гербіцидів і пестицидів. Норми внесення добрив встановлюють на основі агрохімічних картограм та рекомендацій до них. Для 140 га черешні внесемо 158 т. мінеральних добрив.

Потреба в тарі і пакувальних матеріалах визначають виходячи із об'єму продукції і норм цих засобів, установлених на 1 тону плодів. Для упаковки, транспортування та перевезення, зберігання кісточкових використовуються ящики № 5 місткістю 7-8 кг і № 1 місткістю 9-10 кг. Так потреба в ящиках склала 100 тис. штук, в тарних цвяхів 5,6 тони (на 1 тону плодів 5 кг).

3.3 Розробка порядку виділення в натурі земельних ділянок під багаторічними насадженнями власникам земельних часток на розпайованих землях

Порядок виділення в натурі земельних ділянок під багаторічні насадження власникам земельних часток (паїв) на розпайованих землях в ТОВ "МАЯК" на основі КСП "МАЯК" Мелітопольского району Запорізької області визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) на розпайованих землях земельних ділянок під багаторічними насадженнями у натурі (на місцевості) із складу земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

1. Особи, які мають право на земельну частку (пай)

Право на земельну частку (пай) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях мають:

– колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

– громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

– громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

2. Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай)під багаторічними насадженнями на розпайованих землях

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) в складі розпайованих земель, є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

– свідоцтво про право на спадщину;

– посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

– рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

3. Підстави для виділення земельних ділянок під багаторічними насадженнями у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)

3.1. Підставами для виділення земельних ділянок під багаторічними насадженнями у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)в складі розпайованих земель є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

3.2. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) під багаторічними насадженнями в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

3.3. Особи, власники державних актів на право власності на земельні ділянки, у яких були вилучені сертифікати на право на земельну частку (пай), при видачі Державних актів, подають клопотання про витребування цих сертифікатів до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації де вони зберігаються.

3.4. Збір таких клопотань від кожної особи, яка має право на отримання земельної частки під багаторічними насадженнями на розпайованих землях згідно п. 1 цього Порядку здійснює Комісія, яка складає реєстр таких клопотань, до якого додаються самі клопотання.

3.5. Реєстр клопотань спільно зі списком осіб, які мають право на отримання земельної частки під багаторічними насадженнями на розпайованих землях та оригіналами самих клопотань передаються головою комісії до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

3.6. Після отримання головою Комісії від відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Комісія здійснює збір заяв осіб, згідно п. 3.2 цього Порядку, складає реєстр таких заяв, до якого додаються оригінали заяв та передає їх до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

3.7. Комісія повідомляє підприємство-правонаступника або користувача, на балансі яких знаходяться багаторічні насадження в складі об'єктів, що не підлягають паюванню або в акціях акціонерних товариств про порушення справи щодо завершення реалізації права власності колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, на багаторічні насадження, що були в складі розпайованих земель.

3.8. Земельна частка (пай) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях виділяється її власнику спільно з іншими Співвласниками таких часток в натурі (на місцевості) на засадах спільного володіння, користування та розпорядження, в межах мінімально можливої відокремленої, з позиції технологічної доцільності (квартал, клітка та ін.), земельної ділянки.

3.9. Схему поділу багаторічних насаджень на мінімально можливі відокремлені, з позиції технологічної доцільності, земельні ділянки з одночасним формуванням груп Співвласників готує Комісія спільно з представниками підприємства-правонаступника або користувача, на балансі яких знаходяться багаторічні насадження в складі об'єктів, що не підлягають паюванню, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, і затверджується на Зборах Співвласників чи, у винятковому випадку, на засіданні Комісії

3.10. На підставі здійснення вимог пп. 3.6 - 3.9 цього Порядку, за умови надання заяв від більшості власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та передачі в спільну часткову власність, і організовує його виготовлення.

3.11. Після отримання проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), під багаторічними насадженнями на розпайованих землях Комісія уточнює списки груп осіб, в розрізі кожної технологічно відокремленої земельної ділянки, які складають спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, на підставі якої їм буде виділена одна земельна ділянка у спільну власність. Це рішення Комісії повинно бути затверджено Зборами Співвласників.

4. Розробка і затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях та передача їх в спільну часткову власність.

Розробка і затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях та передача їх в спільну часткову власність здійснюється на підставі ст. 7 Закона України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 5 червня 2003 року N 899-IV і передбачає наступне:

4.1. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях та передачі їх в спільну часткову власність розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на Зборах Співвласників у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.

4.2. У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі багаторічних насаджень, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.

4.3. У разі необхідності в проектах землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю).

4.4. Із площі земельних ділянок під багаторічними насадженнями на розпайованих землях , що підлягають розподілу, виключаються:

– деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації;

– заболочені землі;

– інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

4.5. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді, районній державній адміністрації за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

5. Забезпечення гласності щодо виділення земельних ділянок під багаторічними насадженнями на розпайованих землях.

Для забезпечення гласності щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок під багаторічними насадженнями на розпайованих землях Комісія спільно з сільською, селищною, міською радою та районною державною адміністрацією в межах їхніх повноважень зобов`язана:

- забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних ділянок на розпайованих землях, які не завершили реалізацію права власності на частку багаторічних насаджень в складі розпайованих земель за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);

- оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.

6. Особливості встановлення меж земельних ділянок під багаторічними насадженнями на розпайованих землях у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)

6.1. Встановлення меж земельних ділянок під багаторічними насадженнями на розпайованих землях у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної часткової власності на земельну ділянку.

Земельні ділянки, які будуть використовуватися, у разі неможливості їх спільного використання, їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо.

6.2. Земельні ділянки, які їх власники та інші особи будуть використовують єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.

7. Оформлення державних актів на право спільної часткової власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв)під багаторічними насадженнями на розпайованих землях

7.1. Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями на умовах спільного використання на розпайованих землях здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях у натурі (на місцевості).

7.2. Власникам земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях, яким земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) єдиним масивом, видається державний акт на право власності на земельну ділянку, який посвідчує їх право спільної часткової власності чи спільної сумісної власності в багаторічних насадженнях на розпайованих землях.

7.3. Отримання, реєстрацію та збереження державних актів на право власності на земельну ділянку під багаторічними насадженнями, що знаходить у спільному володінні, користуванні і розпорядженні здійснює голова Комісії.

8. Використання нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), земельних ділянок під багаторічними насадженнями на розпайованих землях.

Нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності (спільної часткової власності) на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями на розпайованих землях чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

9. Комісія вносить пропозицію на Збори Співвласників про доцільність збереження цілісного майнового комплексу багаторічних насаджень, тому що їх парцеляція приводить в кінцевому підсумку до повної ліквідації садів, ягідників, виноградників, хмільників та іншого.

Збори Співвласників приймають рішення про спільне використання багаторічних насаджень без визначення часток Співвласників у спільній частковій власності.

10.У випадках, коли окремий Співвласник або декілька Співвласників спільної часткової власності вимагають виділення належної їм частки із складу земель багаторічних насаджень як окремо, так і групою учасників, Зборами Співвласників приймається рішення про першочерговість виділення окремих кварталів (плодових, виноградних та ін.).

Земельна ділянка з масиву багаторічних насаджень може бути виділена тільки у розмірі, кратному кварталу, з відокремленого масиву багаторічних насаджень першочергового поділу.

11.При виділенні площ багаторічних насаджень (кварталів) рекомендується формувати групи Співвласників за сімейною або іншими ознаками, які могли б одержати суміжні ділянки у кварталі і більш ефективно використовувати ці насадження.

12.Розподіл площ багаторічних насаджень (кварталів) для бажаючих виділитися, можна здійснювати на основі рішення Зборів Співвласників або жеребкування по заздалегідь визначеним критеріям. Критерії видаються в письмовому вигляді Комісією групам Співвласників, які бажають вийти із стану спільного користування земельною ділянкою під багаторічними насадженнями.

Застосування обґрунтованих критеріїв при розподілі кварталів і ділянок виключає випадковість в розподілі площ, що мінімізує кількість конфліктів. В цілях запобігання помилок рекомендується надавати власникам термін до двох тижнів для повної визначеності.

3.4 Економічна ефективність проектних рішень

Для визначення економічної ефективності проектних рішень що були запропоновані в цій дипломній роботі складемо таблицю 3.4.1

Таблиця 3.4.1

Економічна ефективність проектних рішень

Показники	Базисний	Плановий	Плановий/базисного, %
Площа, га	165,0	140,0	84,8
Урожайність, т/га	9,9	8,0	81,1
Виробництво продукції, т.	1627,0	1120,0	68,8
Ціна реалізації, грн./т	275,4	891,0	323,5
Виручка від реалізації, тис. грн.	448,1	997,9	222,7
Кількість реалізованої продукції, т	1627,0	1120,0	68,8
Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	341,0	841,5	246,8
Затрати на 1 т, грн.:	209,6	601,1	286,8
Затрати на 1 га, грн.:	649,1	6010,9	926
Прибуток:, тис. грн.	107,1	156,4	146,0
Прибуток на 1 га, грн.	649,1	1117,1	172,1
Рівень рентабельності, %	31,0	19,0	61,3

Аналіз планових розрахунків показує, що запланована площа черешні складає 140 га., що на 25 га. менше в порівнянні з базисним 2004 роком. За розрахунки взята урожайність черешні 8 т/га., що є середнім показником за останні 5 років в ТОВ „МАЯК". Тому виробництво продукції складе 1120 тон., що менше за базисний період на 31,2%, це пов'язано зі зменшенням площі та зменшенням урожайності на 1,9 т/га.

Планується одержати виручку від реалізації черешні 997,9 тис. грн., що в 2,2 рази більше базисного періоду. Пов'язано це з ростом ціни реалізації продукції на споживчих ринках в 3,2 рази, яка передбачається 891 грн/т.

Разом с тим розрахунки показують, що собівартість реалізованої продукції виросте в порівнянні з базисним періодом майже в 2,5 рази і складе по технологічній карті 841,5 тис. грн. Насамперед причинами росту собівартості є додержання всього технологічного процесу (що дасть змогу гарантовано забезпечити одержання врожаю черешні), а також різке зростання цін на паливо-мастильні матеріали, енергетичні, матеріальні та інші ресурси, які закладені в технологічну карту.

Незважаючи на те що затрати на 1 га. та 1 тону черешні в плановому періоді в порівнянні з базисним виросли відповідно в 9,2 та 2,8 рази очікується в розрахунковому періоді одержати прибуток в сумі 156,4 тисяч гривень, або на 49,3 тис.грн. більше. При цьому віддача кожного гектара зросте в 1,7 рази і складе 1117,1 грн.

Рівень рентабельності черешні складе 19,0%

Таким чином аналіз ефективності проекту показав, що при дотриманні всіх агротехнічних вимог, не дивлячись на зменшення площі вирощування продукції на 25 га, прибуток зросте на 46% , а з 1 гектара - на 72,1%.

РОЗДІЛ 4.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4.1. Аналіз організації робіт з охорони праці при виробництві кісточкових

На підприємстві створені служби охорони праці, розподілені посадові обов'язки серед посадових осіб і спеціалістів, є уповноважені трудового колективу і комісії з питань охорони праці, розроблені нормативні акти підприємства, що загалом утворюють систему управління охороною праці.

Проведення перспективних, і поточних робіт з охорони праці здійснється через утворення перспективних і поточних планів робіт з охорони праці.

Джерелами для формування планів є:

· акти про нещасні випадки;

· акти про загальну та професійну захворюваність;

· звіти про виробничий травматизм (форма 7-ТНВ);

· звіт про стан умов праці (форма № 1-УБ);

· записи в журнал про здійснення оперативного контролю за станом охорони праці;

· матеріали атестації робочих місць;

· акти комплексних спеціальних обстежень органів Держнаглядохоронпраці та їх приписи;

· матеріали нарад з "Днів охорони праці";

· пропозиці органів громадського контролю, працівників і спеціалістів.

Служба охорони праці підприємства розробляє поточний (на рік, на проведення найбільш напружених робіт) та комплексний план поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів. Разом з першим керівником визначає необхідні кошти на проведення заходів, виконавців та строки виконання робіт з охорони прці.

На підприємстві організація контролю і нагляду за станом охорони праці. Контроль має системний характер і складатися із:

· контролю стану охорони праці працюючим;

· контролю стану охорони праці керівником виробничої дільниці та уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці. Стан охорони праці на дільниці її керівник обговорює на виробничій нараді дільниці і доповідає керівнику галузі (головному спеціалістові);

· контролю стану охорони праці керівником підприємства та головою профкому (один раз в квартал перевіряють стан охорони праці у виробничих підрозділах, виконують заходи, що накреслені поточним і перспективними планами; за матеріалами актів і звітів керівників за поданням служби охорони праці видає наказ (розпорядження); організують "День охорони праці" та ін.);

· контролю стану охорони праці комісією з питань охорони праці;

· контролю стану охорони праці службою охорони праці.

З метою систематичного контролю, аналізу, результатів роботи виробничих підрозділів по дотриманню і поліпшенню безпеки праці щомісячно проводиться в підприємстві "День охорони праці".

Всі питання, що виникають в ході проведення "Дня охорони праці", заносяться в протокол, який має силу рішення адміністрації підприємства.

На підприємстві повинні бути розроблені плани планово-попереджувальних ремонтів засобів праці, будівель, приміщень і споруд.

На підприємстві не завжди дотримується викотистання попереджувальних надписів і сигнального профарбування, пропоную для безпеки застосувати цю практику надалі. Знаки безпеки праці, що призначені для попередження працюючих про можливі небезпеки, про необхідність застосування ЗІЗ, про дозвіл або заборону окремих дій працюючих, встановлюються на робочому обладнанні, в місцях можливих небезпек.

Обов?язково потрібно встановити забороняючі, попереджувальні, приписуючі і вказівні знаки.

4.2. Удосконалення ситеми управління охороною праці при виробництві кісточкових

При закладанні і вирощуванні кісточкових та збирання врожаю необхідно дотримуватись таких вимог:

- До роботи по терасуванню схилів допускаються трактористи, які мають кваліфікацію не нижче 2 класу і стаж роботи на гусеничному бульдозері не менше 3 років.

- Вмикання прищеплювальних машин в електричну мережу повинно здійснюватись через штепсельне з'єднання.

- Технічне обслуговування і ремонт слід проводити тільки після знеструмлення машин. На вхідних дверях приміщення для світлового загартування щеплень з використанням ртутних ламп високого тиску потрібно вирішувати заборонний знак згідно ГОСТ 12.4.026 з пояснювальним написом "При включених ртутних лампах заборонено перебування людей в приміщенні". Відкривання дверей повинно бути зблоковане з вимиканням ртутних ламп.

- При навантажені і розвантаженні шпалерних стовпів треба знаходитися з їх торцевих боків, кожен залізобетонний стовп розвантажувати тільки у двох.

- Не дозволяється складувати шпалерні стовпи в штабелі заввишки понад 1,5м.

- Машини і знаряддя, призначені для роботи в безпосередній близькості від крон дерев, повинні бути обладнані обтічниками, що запобігають нанесенню травм трактористу і обслуговуючому персоналу.

- Садові платформи або агрегати, призначені для піднімання і переміщення працівників, належить утримувати в справному стані. Перед початком робіт потрібно перевірити справність перил, а також наявність страхувальних ланцюгів на перилах трапів.

- Для роботи на садових платформах і на драбинах допускаються особи, що мають медичний дозвіл для роботи на висоті.

- Під час роботи на платформі з використанням пневматичного інструменту для очищення, побілення штамбів, збирання плодів і обрізування крони плодових дерев працівники повинні застосовувати захисні окуляри.

- Під час роботи на садовій платформі не допускається: а) знаходитися в зоні дії трапів; б) лагодити пневматичний різальний апарат і замінювати його при працюючому компресорі; в) заходити на платформу і сходити з неї на ходу, а також переходити з одного боку трапа на другий; д) використовувати платформу для перевезення людей.

- Робота садових платформ на ділянках з ухилом більше 12 та на терасах не дозволяється.

- Не допускається проводити машинне контурне обрізування плодових дерев: а) у садах, розміщених на схилах крутістю понад 9; б)без захисного огородження лобового і бокових стекол кабіни трактора; в) без контролю кріплення пилок через кожні 3год. роботи та при знаходженні людей в радіусі 70м.

- Не дозволяється очищати дискові пилки від гілок без рукавиць і спеціальних чистиків.

- Ручна тара для посадки саджанців, розсади і збирання продукції садівництва (ящики, корзини тощо) повинна бути у справному стані.

- При обробітку ґрунту і провадженні рослин з використанням ручного інструменту працівникам необхідно розміщатися на відстані 2-3 м один від одного.

- При проведенні чеканки погонів, обрізуванні лози, зрізанні виноградних грон, підв'язуванні виноградних кущів працівники повинні знаходитися один від одного на відстані на менше 2 м.

- Шпалерний дріт повинен бути натягнутий без провисання, не повинен мати кінців, що стирчать. Шпалерні стовпи повинні бути без тріщин, відломів, викривлень і міцно закріплені в ґрунті.

- Під час ремонту шпалер дріт повинен бути звільнений від лози.

- Для обрізування плодових дерев потрібно використовувати драбини - стрем'янки з огородженими робочими площадками.

- Обрізувати дерева з приставних драбин не дозволяється.

- кожного дня перед початком роботи керівник робіт повинен перевіряти справність драбин.

- роботи на драбинах висотою більше 3м повинні виконувати два працівники, один з яких повинен підтримувати драбину в основі від приміщень.

- При використанні драбин під час обрізування гілок не допускається: а)працювати, стоячи вдвох на одній драбині; б)переходити з драбини на дерево і назад; в)стояти одною ногою на драбині, а другою - на дереві; д)працювати механізованим інструментом на драбині з неогородженою робочою площадкою.

- Не дозволяється підкладати під нижні кінці драбин каміння, обрізки дошок, обрубки дерев та інші предмети, використовувати як підставки випадкові предмети (ящики, бочки тощо).

- Не дозволяється перекидати один одному сокири та інструмент, залишати інструмент на деревах, драбинах в площадках драбин.

- Для переміщення ручного ріжучого інструменту повинні використовуватись відповідні сумки або легкі переносні ящики

- Під час обрізування не дозволяється: а)одночасне виконання механізованих і ручних робіт на одній ділянці, плантації, винограднику; б)спільне перевезення до місця роботи людей і незахищеного ручного інструменту, що ріже або коле (вил, граблів, сап тощо); в)зберігати інструмент на ділянках і в траві; д)знаходитися під гілками, що зрізуються; є)проводити обрізування високих дерев поблизу ліній електропередач під напругою; ж)залізати на дерева при обрізуванні гілок та збиранні плодів; з)знаходитися в міжрядді під час натягування шпалерного дроту механічними засобами.

4.3. Розподіл обов?язків серед посадовців в надзвичайних ситуаціях

Цивільний захист здійснюється з метою:

· реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;

· подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

Згідно закону України "Про правові засади цивільного захисту" від 2004 року на підприємстві діє штаб цивільної оборони.

До її обов?язків входить штабу цивільної оборони:

· попередження про небезпеку аварії, надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період тощо;

· ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій;

· аварійно-рятувальні роботи;

· нагляд за техногенною безпекою;

· збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

· прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

· здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

· розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

· розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту.

З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об`єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій підприємство здійснює оповіщення та інформування, укриття у захисних спорудах, евакуацію, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист своїх працівників та іншого населення .

Відповідальність за організацію та стан Цивільної оборони, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільної оборони (НЦО) об'єкта -- керівник підприємства.

Начальник ЦО об'єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства) на території якого розташований об'єкт. На допомогу начальнику ЦО підприємства призначено заступників з: інженерно-технічної частини, евакуації, матеріально-технічного постачання.

Заступник начальника ЦО з евакуаційних заходів (агроном) керує розробленням плану евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих; керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (на об'єкті).

Заступник начальника ЦО з інженерно-технічної частини(головний інженер) -- керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій, керує аварійно-технічною, протипожежною службами та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлювальними роботами в районі лиха, аварії, в осередку ураження.

Заступник начальника ЦО з матеріально-технічного постачання (бухгалтер) --забезпечує накопичення та збереження спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи.

В склад керівництва Цивільної оборони об'єкта входять також керівники громадських організацій.

При начальникові ЦО об'єкта створений штаб ЦО -- орган управління начальника Цивільної оборони. Штаб ЦО комплектується як штатними працівниками ЦО, так І за рахунок посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов'язків, та складається із начальників штабу, його заступників (помічників) з оперативно-розвідувальної роботи, бойової підготовки, а також інших спеціалістів.

Штаб Цивільної оборони здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців та забезпечує своєчасне оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій. Організовує і забезпечує безперервне управління Цивільної оборони. Розробляє план дій органів управління і сил ЦО об'єкта з запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та організовує його виконання. Організовує та контролює навчання робітників, службовців з Цивільної оборони та підготовки невоєнізоваиих формувань об'єкта.

На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО: оповіщення і зв'язку; медична; радіаційного та хімічного захисту; охорони ромадського порядку; протипожежна; енергопостачання та світломаскування; аварійно-технічна; сховищі укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та інші. На них покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні РЇНР.

Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта, з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені.

Начальники служб зобов'язані підтримувати в постійній готовності сили та засоби служби, знати політичні, моральні і ділові якості підлеглих і проводити з ними виховну роботу, заняття та навчання. Начальники служб беруть участь у розробленні плану дій органів упраління і сил із запобігання і ліквідації НС та самостійно розробляють необхідні документи служб. На них покладається своєчасне забезпечення підлеглих формувань спеціальним майном і технікою.