Дослідження творчих підходів до організації наукових текстів в українській літературі ХІХ - початку ХХ ст. на засадах світової та української поетики. Актуалізація інструментарію для потреб ефективного функціонування стосовно проблем наукового викладу.
Виявлення художньої специфіки та авторської концепції новел Гумільова 1907–1909 років, з’ясування їхнього місця та ролі в художньому світі автора, а також у російській літературі початку XX ст. Дослідження функції стилізації в новелах письменника.
Поетична творчість українського письменника діаспори Ю. Косача у контексті традиції Шопенівського ноктюрну в європейському мистецтві. Паралелі з візіями українських письменників-романтиків (Шевченка), українських поетів-емігрантів попереднього покоління.
Висвітлення прикметної особливості поезії Евгена Маланюка — поетики повторень певних образів і тропів, наявності цілих семантичних гнізд. Інтертекстуальна, географічна, історично-біографічна й автопсихологічна ґенеза модифікованих семантичних знаків.
Аналіз образу Запорізької Січі в повісті А. Кащенка "Зруйноване гніздо", соціокультурний аспект. Репрезентація Січі як сакрального місця, включеного до історичної пам'яті персонажів твору. Формування негативного ставлення до руйнування Запорізької Січі.
Встановлення художніх принципів та методів, характерних для американського готичного оповідання в аспекті образності та символізму. Характеристика тенденції взаємодії образів та символів у американських готичних оповіданнях Е. По, А. Бірса, Г. Лавкрафта.
Історія написання оповідання Івана Тургенєва "Фауст". Аналіз поетики оповідання як одного з найбільш "таємничих" творів письменника, присвяченого темі нещасного кохання. Особливості впливу мистецтва на людську душу. Значення прийому ретроспекції.
Аналіз художніх особливостей повісті Т. Шевченка "Капитанша". Розгляд проблемно-тематичного змісту твору. Застосування Шевченком у повісті широкої палітри стильових засобів, активне висловлювання його ставлення до зображуваних подій і персонажів.
В. Свідзинський як автор творів із яскравою образністю й промовистою метафорикою, прихильник класичного вірша. Загальна характеристика найбільш цікавих аспектів поетики В. Свідзинського. Розгляд головних особливостей лексико-стилістичних повторів.
Помилка як основний фактор поетики Л. Українки в контексті її модерністських шукань. Підпорядкування певних неточностей на образному і метафізичному рівнях пріоритету художньої правди. Дослідження сюжетотворчої ролі гамартії в драматургії письменниці.
Дослідження поетики портретування в історичній повісті М. Старицького "Останні орли". Розкриття сутності питання позасюжетних факторів композиції художнього твору в сучасному літературознавстві. Роль портретів персонажів у повісті, їх функціонування.
Вивчення стилістичних прийомів в постмодерністському художньому тексті. Особливості текстотворення сучасної американської прози малої форми шляхом розкриття складу поетики постмодерністського художнього дискурсу. Стилетвірні норми текстотворення.
Критерії визначення принципів постмодерністського текстотворення. Еволюція мовностилістичних та композиційно-стилістичних прийомів у жанрі американського оповідання. Основні функціональні типи постмодерністської мовної гри в постмодерністському дискурсі.
Еволюція інтелектуалізму в історії зарубіжної літератури. Своєрідність картини світу й концепції героя в постмодерністській інтелектуальній драмі Т. Стоппарда. Поетика інтертекстуальності у творчості драматурга. Принцип гри в інтелектуальній драмі.
Поетичні особливості постмодерністської інтелектуальної драми Т. Стоппарда: специфіка репрезентованої картини світу й концепції героя; функції інтертекстуальності. Різновиди мовних ігор у творах, їх роль у формуванні семантичної багатоплановості драми.
Порівняльний аналіз поетики жанрових модифікацій притчі ХХ століття, її традиційні та специфічні риси періоду модернізму. Літературний огляд творчості Джуліана Барнса, напрямки художніх пошуків письменника, типологія персонажів, символіка та алегоризм.
Дослідження природних локусів як складників урбанізованого світу топосу міста творів Т. Шевченка. Інтерпретація природних локусів крізь призму натурфілософської моделі рецепції навколишньої дійсності. Семіотико-символічні параметри відтворення локусів.
Творчість А. Любченка в оцінці літературної критики. Ліричні відступи в повісті "Образа" як художня форма авторсько-читацьких контактів. Семантичні особливості підзаголовків повісті "Вертеп". Новела "Via dolorosa": семантика назви та музичний контекст.
Дослідження поетики прози Григорія Сковороди, аналіз художнього вираження філософських ідей у його прозі. Літературно-естетичні погляди письменника. Дослідження педагогічних поглядів мислителя та значення творчості письменника в національній літературі.
Поетика прозових творів М. Паньоля. Індивідуально-авторська парадигма мистецтва, аналіз іманентних кодів творів митця, шляхів художньої трансформації національного менталітету Провансу в прозі письменника та наративної структури паньолівської оповіді.
Обґрунтування простору як індивідуальної та колективної пам’яті на матеріалі репортажного тексту М. Мацеровського. Аналіз історій героїв в їхніх стосунках із простором пограниччя. Розгляд оточення та мовлення героїв у контексті процесу самоототожнення.
Виявлення в поезії Шевченка просторових структур та образів-символів, їх взаємозв’язок з жанром твору, його композицією. Безпосередня роль простору в тій чи іншій поезії. Різновиди простору та типологія їх значень і функцій у тканині поетичного твору.
Семантичні і структурні особливості циклу "Памяті С-ської" Володимира Свідзінського в аспекті поетики простору. Характеристика та особливості головних типів простору. Сутність та значення рослинного символізму, аналіз його використанння у віршах.
Дослідження особливостей художнього часу та художнього простору в "малій" прозі М.О. Булгакова - нарисах, фейлетонах, нотатках, оповіданнях, "маленькій" повісті. Сутність понять "час" і "простір". Розкриття їх значення для розвитку літератури ХХ століття.
Досліджується поетика психологізму в імпресіоністичній "поезії у прозі" О. Кобилянської, зокрема, на образному, композиційному, сюжетному рівнях. Осмислюється роль імпресіоністичних художніх елементів у становленні індивідуального стилю письменниці.
Аналіз закономірностей поетики прози раннього Гоголя в контексті його літературно-естетичних поглядів. Проведення типологічного зіставлення його повістей з творчістю В. Скотта (романи "Пуритани" та "Едінбурзька в’язниця") та з творами В. Нарєжного.
Специфіка художнього освоєння С. Рушді східної тематики у контексті орієнтальних пошуків літератури Заходу. Вирішення автором культурологічного питання "Схід – Захід". Модифікації авторської моделі від ранніх творів до пізнішого періоду творчості.
Поетична ідеалізація, міфопоетичність і символіка прози Олександра Гріна, категорія хронотопу, умовне і реальне в його романтичній системі. Інтерпретація художньої сутності грінівської ідеалізації як одного з основних творчих принципів письменника.
Роман Дж. Апдайка "Гертруда і Клавдій" як оригінальне художнє втілення постмодерністських традицій. Літературознавчий сенс вивчення поетики цього роману. Художні особливості стилю письменника. Тенденції розвитку жанру роману в літературі постмодернізму.
Аналіз жанрової специфіки, наративних особливостей, хронотопічного континууму, художнього психологізму та пафосу твору. Домінування Я-нарації, що пояснюється жанровою своєрідністю та ідейно-тематичною спрямованістю на розкриття психосвіту особистості.
