Розгляд місця писанки у фольклорних жанрах пов’язаних із звичаєво-обрядовими традиціями великодніх святкувань. Символізування весняного пробудження природи, людських почуттів, початок весняних хліборобських робіт. Великодні ігри, хороводи, христосування.

Актуальні завдання патріотичного відстоювання національної самобутності, аналіз передумов збереження культури народу в цілому. Писанки як культурний символ, шедевр мініатюрного живопису, в яких народ виявив мистецький талант та творче осмислення.

Розгляд способів розписування писанок з використанням стародавніх екологічно чистих технологій. Відродження і розвиток писанкарства в Україні та за її межами. Виготовлення писанки-крапанки. Виготовлення "ґердану", "дзвонів", "хрестів" та "голуба".

Писанка як оберіг від усього злого і джерело магічного впливу. Традиція написання їх у давнину та символічне значення малюнку і кольору. Опис принципу виготовлення фарб з природних матеріалів. Методика організації та оцінювання уроку з писанкарства.

Розвиток українського писанкарства кінця ХІХ - початку ХХІ ст.: регіональні особливості, трансформації. Основні орнаментальні мотиви на писанках: квітки, безконечник, хрести. Роботи художника І. Паращука з Верховини. Пошук нових технологій і кольорів.

Розгляд психофізіологічних механізмів формування навичок письма та можливих методів їх формування та корекції засобами писанкарства в дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтування заняття писанкарством як одного з методів корекції деяких видів дисграфії.

Характеристика архівних джерел, що містять чимало відомостей про виготовлення й використання писанок під час святкування Великодня та у післявеликодній період на Волині. Розгляд матеріалів із Ковельського повіту, в яких поширеними були крашанки.

Роль писанкового мистецтва Гуцульщини у формуванні християнських цінностей та етнокультурної ідентичності сучасної молоді, засвоєнні основ гуцульщинознавства. Значення української традиційної писанки в контексті сучасних етнокультурних процесів.

Національне питання в Росії. Тарас Шевченко в світлі європейської критики. Молода Україна, її становище і шлях. Штунда, українська раціоналістична секта. Про переклад "Одисеї" П. Байди. Основні принципи національності з погляду філософії історії.

Вплив церковних писарів та книжників на появу та вживання штучних термінів "Росия " "Малоросия", "Великоросия" та назв титулів московських правителів в російській мові. Походження та причини виникнення найменувань "Велика і Мала Русь" та "Біла Русь".

Краткая биография великих русских поэтов и писателей: С.Т. Аксакова, П.П. Ершова, М.Ю. Лермонтова, Н.А. Некрасова. Их литературные произведения, посвященные жизни и быту людей в царской России. Вклад русских писателей в литературное творчество страны.

Влияние исторических событий на общественно-политическую жизнь Словении. Особенности возникновения и развития идей Просвещения. Позиции Копитара и Равникара и оппозиции им. Роль иллиризма в общественной жизни Словении 30-х годов, принципы сторонников.

Изучение жизни и творчества выдающихся писателей Казахстана: Абдрашева Жараскана, Абдрахмановой Турсыхан, Айбергенова Толегена, Айтова Несипбека, и других. Краткая биография, обзор наиболее известных произведений, анализ литературных жанров и стилей.

Епифаний Премудрый как известный книжник начала XV века, инок Троице-Сергиевой Лавры и ученик Преподобного Сергия, его труд как самое первое Житие Преподобного. Афонский монах в Троице-Сергиевом монастыре и его история создания новой редакции Жития.

Использование чужого труда в интеллектуальной сфере, литературной деятельности. Привлечение писателей-призраков к написанию литературных произведений. Неотчуждаемое неимущественное право — право авторства. Изучение способов и форм доказывания авторства.

Отражение Великой Отечественной войны в русской литературе XX века. Творчество К. Симонова, Ф. Абрамова, В. Астафьева, Э. Казакевича, Ю. Нагибина, А. Платонова, Ю. Бондарева, А. Солженицына, М. Шолохова, Е. Носова, А. Фадеева, В. Быкова, К. Паутовского.

Биографические сведения о жизненном пути крупнейшего русского писателя и мыслителя XVIII в. А.Н. Радищева. Интересные зарисовки бытового и экономико-географического характера в его "Записках путешествия в Сибирь". Путевые записки и письма Радищева.

Биография и литературная деятельность поэта, прозаика Тобиаса Гуттари (Леа Хело). Предвоенный период жизни и творчества писателя Карелии. Профессиональные интересы Гуттари: перевод художественных текстов, изучение фольклора и диалектов карельского языка.

Биографические сведения о русском писателе И. Тургеневе. Начало его литературной деятельности. Общая характеристика "Записок охотника" и рассказов, примыкающих к ним. Лишние люди в изображении Тургенева. Особенности характера и писательский быт.

Биографические сведения о жизни выдающегося русского писателя Успенского Г.И. Формирование книги "Нравы Растеряевой улицы", ее источники, новаторские черты, способы изображения действительности. Место творчества Успенского в демократической прозе.

Роль писателя-журналиста в российских средствах массовой информации. Современное отечественное медиапространство как среда работы писателя-журналиста. Анализ его деятельности в российской системе органов публичной печати на примере Захара Прилепина.

Идейно-художественное своеобразие романа "Ярмарка тщеславия". Особенности изображения буржуазного общества в романе. Образ автора в системе образов и сатира. Особенности художественных приемов Теккерея. Выработка собственных критериев добра и красоты.

Оценка специфики педагогического дискурса русской литературы, образа учителя в творчестве Д.И. Фонвизина, А.С. Пушкина, И.С. Тургенева. Осмысление феномена учительности русской литературы в коммуникативном аспекте, через проблему общения "учитель-ученик".

Цикл Цветаевой "Стихи к А.С. Пушкину". Отношение Цветаевой к жизни и творчеству Пушкина. Причины нетрадиционного видения Цветаевой А.С. Пушкина. "Историческая" тема для М. Цветаевой. Воплощение особого типа речи, словесного стиля в прозе Цветаевой.

Анализ поэтики текста книги "Бодался теленок с дубом" с учетом их тяготения к тому или иному жанру. Характеристика жанров писательской критики, занявшей значительное место в произведении. Своеобразие подхода Солженицына к литературной ситуации 60–70-х гг.

Роль писательского критического мышления в описании ментальной и вербальной структуры художественных произведений. Анализ внутренних, присущих писательской литературной критике, компонентов, инвариантных для всех литературно-критических концепций.

История развития первых писательских организаций на востоке Казахстана в 1925-1939 гг. Состав, направления деятельности, взаимоотношения писателей с советской властью. Отношение партийного руководства к писателям творческого объединения. Усиление цензуры.

Анализ метаязыковых способов введения в контекст произведения иноязычных вкраплений, идеологем, важных для раскрытия писательского мировидения, диалектизмов. Виды метаязыкового комментария, данного писателями, в произведениях русской литературы XIX в.

Отличительные черты писательской критики. Исследование мотивов, тем, строфики, лексики классиков. Рассмотрение статьи Г. Бельгера "Гёте и Абай". Стилевые особенности научных изысканий писателя. Изучение историко-литературного процесса Г. Бельгера.

Источники неопределенности обучения в аспирантуре. Основные факторы, оказывающие влияние на прокрастинацию студентов. Прокрастинация и теория временной мотивации П. Стила. Социологические факторы, влияющие на склонность студентов к прокрастинации.