Досвід використання зведених медичних загонів у складі передової госпітальної бази в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Головна інспекція Міністерства оборони України

Командування Медичних сил Збройних Сил України

Досвід використання зведених медичних загонів у складі передової госпітальної бази в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності

А-В.Верба, Т.М. Остащенко, І.Б. Пліс, С.С.Туз, І.В. Собко

м. Київ, Україна

Анотація

Вступ. Узагальнення досвіду застосування зведених військових медичних підрозділів в ході виконання заходів медичного забезпечення оборонної операції на території Донецької та Луганської області в період з травня 2022 по березень 2023 року є актуальним.

Метою роботи є аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально-евакуаційних заходів та покращення ефективності застосування медичних сил і засобів під час виконання спеціальних завдань медичного забезпечення діючих угруповань військ Сил оборони держави в районі ведення бойових дій в Донецькому операційному районі.

Матеріали та методи. Показники ефективності роботи військових медичних підрозділів досліджувалися шляхом порівняльного аналізу, системного підходу та узагальнення. Матеріалами досліджень були: керівні документи з питань організації медичного забезпечення Збройних Сил України, звітні матеріали фахівців медичної служби за підсумками роботи у зоні бойових дій, медична документація військових мобільних госпіталів.

Результати. Проведений аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально- евакуаційних заходів, оцінка ефективності роботи зведених медичних загонів, їх варіанти формування і застосування в залежності від поставлених завдань. Запропонований варіант організації медичного забезпечення Сил оборони України в оборонній операції в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності.

Висновки. Зведені медичні загони є вимушеними і ситуаційно обумовленими етапами медичної евакуації на тактичному рівні, який створюється з метою швидкого реагування на зміни в оперативній обстановці для виконання певних завдань. В умовах некомплекту медичних фахівців військової ланки використання зведених медичних загонів є доцільним, економічно обґрунтованим і дозволяє виконувати складні та різноманітні завдання з максимальним наближенням лікарів-фахівців до лінії зіткнення. Отриманий досвід ефективного застосування різних варіантів зведених медичних загонів, які за своїм складом і функціональними якостями спроможні надавати визначений старшим медичним начальником необхідний вид і обсяг медичної допомоги в залежності від завдань медичного забезпечення. Запропонована функціонально-організаційна модель передової госпітальної бази, що потребує подальшого вивчення, удосконалення та впровадження на державному рівні.

Ключові слова: система медичного забезпечення, етап медичної евакуації, зведений медичний загін, передова госпітальна база.

Abstract

EXPERIENCE OF USING CONSOLIDATED MEDICAL UNITS AS PART OF A FORWARD HOSPITAL BASE IN

CONDITIONS OF HIGH INTENSITY ARMED CONFLICT

V. Verba T.M. Ostashchenko2, I.B. Plis 3, S.S. Tuz 2, I.V. Sobko4

Шаіп Inspection of the Ministry of Defense of Ukraine, Kyiv, Ukraine 2 Medical Forces Command of the Armed Forces of Ukraine, Kyiv, Ukraine 31397 Military hospital, Mukachevo, Ukraine 4Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine

Introduction. Summarizing the experience of the use of combined military medical units during the implementation of medical support measures of the defense operation on the territory of Donetsk and Luhansk regions in the period from May 2022 to March 2023 is relevant

The purpose of the work is to analyze and generalize the practical experience of organizing medical and evacuation measures and improving the effectiveness of the use of medical forces and means during the performance of special tasks of medical support of active troops of the State Defense Forces in the area of hostilities in the Donetsk operational area.

Materials and methods. Performance indicators of military medical units were studied by comparative analysis, systematic approach and generalization. Research materials were: guiding documents on the organization of medical support of the Armed Forces of Ukraine, reporting materials of medical service specialists on the results of work in the combat zone, medical documentation of mWtary mobile hospitals.

Results. The analysis and generalization of the practical experience of the organization of medical evacuation measures was carried out, the evaluation of the effectiveness of the combined medical units, their options for formation and application depending on the assigned tasks. The proposed version of the organization of medical support of the defense forces of Ukraine in a defensive operation in the conditions of a high-intensity armed conflict.

Conclusions. Combined medical detachments are forced and situationally determined stages of medical evacuation at the tactical level, which are created in order to quickly respond to changes in the operational environment to perform certain tasks. In conditions of shortage of military medical specialists, the use of combined medical units is expedient, economically justified and allows to perform complex and diverse tasks with the maximum approach of medical specialists to the line of contact. Gained experience in the effective application of various variants of consolidated medical units, which, based on their composition and functional qualities, are able to provide the necessary type and volume of medical care determined by the senior medical chief, depending on the tasks of medical support. A functional and organizational model of an advanced hospital base is proposed, which requires further study, improvement and implementation at the state level.

Key words: medical support, level of medical support, combined medical unit, forward hospital base.

Анотация

Вступ. Повномасштабне застосування воєнної сили проти України, застосування противником масованих обстрілів зі ствольної та реактивної артилерії, прямі бойові зіткнення, використання високоточної зброї призвело до зростання питомої ваги санітарних втрат та зміни її структури [5,11]. Зросла частка важкопоранених внаслідок мінно-вибухової травми, спостерігається збільшення частоти поєднаної бойової травми, поранень грудної клітки і голови, що ускладнює проведення евакуаційних заходів, збільшує летальність, призводить до зменшення обсягів надання медичної допомоги [5, 8]. Основним завданням медичного забезпечення залишається збереження життя поранених, травмованих військовослужбовців під час бойових дій шляхом відповідної організації лікувально- евакуаційних заходів і надання встановлених видів та обсягів медичної допомоги [4, 7, 9]. Актуальними залишаються проблеми організації роботи медичних рот механізованих бригад, варіанти організаційно-штатної структури, міжвідомча координація діяльності медичної служби [6, 7, 11]. Питання розміщення стабілізаційних пунктів, використання зведених медичних загонів їх розосередження та безпека з урахуванням досвіду бойових дій 2022-2023 років потребують аналізу і поглибленого вивчення [8]. Потребує наукового обґрунтування фактично створена концепція медичного забезпечення Сил оборони, яка інтегрована в єдиний медичний простір держави [10, 12].

Метою роботи є аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально- евакуаційних заходів та покращення ефективності застосування медичних сил і засобів під час виконання спеціальних завдань медичного забезпечення діючих угруповань військ Сил оборони держави в районі ведення бойових дій в Донецькому операційному районі.

Матеріали та методи досліджень.

Показники ефективності роботи військових медичних підрозділів досліджувалися шляхом порівняльного аналізу, системного підходу та узагальнення. Матеріалами досліджень були: керівні документи з питань організації медичного забезпечення Збройних Сил України, звітні матеріали фахівців медичної служби за підсумками роботи у зоні бойових дій, медична документація військових мобільних госпіталів.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений аналіз роботи військових медичних підрозділів в ході виконання заходів медичного забезпечення оборонної операції на території Донецької та Луганської області в період з травня 2022 по січень 2023 року. Протягом цього періоду санітарні втрати військ характеризувалися нерівномірністю за оперативними

угрупованнями так і за окремими операційними напрямками. Максимальні санітарні втрати реєструвалися під час акцентованих наступальних дій в напрямку зосередження основних зусиль противника в головній смузі оборони, а також при нанесенні контратакувальних дій Силами оборони. Спостерігалася тенденція до зростання санітарних втрат підрозділів другого ешелону оперативної побудови військ при застосування ракетної артилерії та ударних безпілотних летальних апаратів-камікадзе. В структурі соматичної патології відмічається зростання розладів психіки і поведінки військовослужбовців, зокрема у новоприбувших в зону бойових дій, а також військовослужбовців які перебували на фронті тривалий час .

Надзвичайно важливим для прогнозування величини і структури санітарних втрат, ефективного розподілу сил і засобів медичної служби в умовах інтенсивних бойових дій залишається всебічний детальний аналіз бойової оперативної обстановки. За результатами такого аналізу приймалися відповідні рішення щодо розгортання нових етапів медичної евакуації, переміщення груп медичного підсилення, посилення певних етапів необхідною кількістю фахівців і санітарної техніки, зміни евакуаційних напрямків, зміни виду і обсягу медичної допомоги, створення необхідного резерву сил і засобів.

Основною оперативно-тактичною одиницею медичного забезпечення залишаються військові мобільні госпіталі (далі ВМГ), які виконують завдання в третьому ешелоні з чітко визначеними зонами відповідальності [1, 2, 4]. Сумарний розгорнутий ліжковий фонд всіх ВМГ в зоні виконання завдань, станом на березень 2023 р. складав - 750 ліжок, додатково в інтересах угруповання медичних сил розгорнуто 345 ліжок закладів НСЗУ. Зі складу ВМГ сформовані групи медичного підсилення другого ешелону - передові хірургічні групи (далі ПХГ). Стабілізаційні пункти (далі СП), зведені медичні загони (далі ЗМЗ) і лікарсько- сестринськи бригади (далі ЛСБ) виконують завдання в першому ешелоні надання медичної допомоги на відстані від 3 до 7 км від лінії зіткнення [8]. Групи медичного підсилення госпітальної ланки розгорнуті у тісній у взаємодії з підрозділами військової медичної служби діючих бригад в зоні відповідальності за територіальним принципом відповідно до положень Воєнної доктрини України зі спільною системою розгорнутих етапів надання медичної допомоги на шляхах медичної евакуації [7, 11]. Всі медичні підрозділи госпітальної ланки (ВМГ, ПГХ, ГГ, ХГ, ЛСБ, ЗМЗ), діючих закладів НСЗУ під керівництвом єдиного органу військового управління були об'єднані в цілісну систему надання медичної допомоги - передову госпітальну базу.

За досліджуваний період в медичній службі бригад суттєво покращилися: підготовка особового складу військових підрозділів з надання першої медичної (домедичної) допомоги і взаємодопомоги; високий професійний рівень підготовки з тактичної медицини і укомплектованість бойових медиків; дотримання доктринальних принципів єдиної евакуаційної політики; організація взаємодії та використання захищеного зв'язку; медичне забезпечення та логістика. лікувальний евакуаційний військо оборона

Проте в організації медичної служби військових частин з нашої точки зору існують питання, які потребують системного вирішення: нестача броньованої евакуаційної техніки; дефіцит кадрів, зокрема певних категорій лікарів і лікарсько-сестринського складу. Водночас спостерігається застосування мобілізованих вузьких лікарів- спеціалістів на посадах бойових медиків на рівні рот і батальйонів та в якості супроводу евакуаційних екіпажів; різна організаційно- штатна структура медичних рот різновідомчих бригад; відсутність належного контролю якості надання медичної допомоги; забезпечення наркотичними, психотропними та отруйними речовинами; відсутність штату медичних рот бригад територіальної оборони.

Своєчасність та якість надання медичної допомоги характеризується відповідними доктринально встановленими термінами за принципом 10-1-2, який є головним прогностичним чинником виживання поранених [4]. Ефективність надання медичної допомоги визначається часом зустрічі відповідного лікаря-фахівця з профільним пацієнтом, що вимагає наближення сил і засобів медичної служби (елементів спеціалізованого лікування) до зони бойового зіткнення [5, 11].

Безперечно, кількісний склад медичної служби завжди має відповідати структурі та чисельності військ, який за даними країн НАТО становить 6,5-9% [13]. Дефіцит медичних кадрів в медичних військових підрозділах має негативний вплив на якість медичної допомоги та віддалені результати проведених лікувальних заходів, також призводить до виснаження і професійного вигорання наявного медичного персоналу.

В угрупованні сил і засобів Медичних сил в Донецькому операційному районі оперативна побудова бойового порядку складається з трьох ешелонів.

Основні етапи медичної евакуації, які розгорнуті в першому ешелоні - це СП, сформовані зі складу медичних рот бригад. У разі використання евакуаційних шляхів на одному напрямку начальники медичних служб бригад приймають рішення про спільне розгортання СП з визначеним складом та узгоджують маршрути передової та тактичної евакуації. Одночасно, з метою підсилення в першому ешелоні розгорнуті ЛСБ госпітальної ланки, які функціонують самостійно або в складі інших ЗМЗ з рівнем надання медичної допомоги - перша лікарська в скороченому обсязі. Чисельність таких ЗМЗ від 10 до 30 військовослужбовців.

Характерним для сьогоденного стану медичного забезпечення в умовах різких змін оперативної обстановки, інтенсивного переміщення бойових підрозділів, частих змін оперативної підпорядкованості тактичних груп є відсутність розгорнутих етапів медичної допомоги на рівні батальйонів, водночас збережений визначений рівень надання медичної допомоги - долікарська або перша лікарська на точках передачі та силами евакуаційних екіпажів. Медичне сортування постраждалих для спрощення і швидкого прийняття рішень на І ешелоні направлене формування двох потоків постраждалих: легкопоранених та важкопоранених з наступною евакуацією за призначенням окремими евакуаційними напрямками до визначених ПХГ, ЛСБ, ЗМЗ. Це дозволило оперативно регулювати навантаження на евакуаційні напрямки в залежності від тактичної обстановки, попередити виникнення ІІІ-IV черги на етапі, сформувати однотипні потоки поранених на вищі рівні.

В другому ешелоні розгорнуті медичні роти бригад, які використовуються в якості госпітальних відділень для легкопоранених і хворих з термінами лікування до 10 діб, згідно евакуаційної політики, визначеної старшим медичним начальником. Середня чисельність таких відділень складала від 7 до 20 фахівців, ліжковий фонд від 5 до 80 ліжок. Одночасно, в другому ешелоні розгорнуті ПГХ від ВМГ. Основними завданнями ПХГ є медична евакуація на себе, сортування, стабілізація, кваліфікована з елементами спеціалізованої медична допомога в скороченому або розширеному обсязі, подальша тактична евакуація. Чисельність особового складу коливалася від 32 до 96 військовослужбовців, включаючи підрозділи забезпечення. Ліжкова ємність складала від 15 до 90 ліжок.

В третьому ешелоні розгорнуті військові мобільні госпіталі, госпітальні групи, хірургічні групи з достатнім ліжковим фондом від 140 до 220 ліжок. Основним завданням визначено заключне лікування постраждалих з рівнем допомоги ІІа+б -- кваліфікована з елементами спеціалізованої в розширеному або повному обсязі і термінами лікування до 15-20 діб і повернення до строю.

З метою дотримання основних принципів організації медичної допомоги які полягають у своєчасності, безперервності, послідовності і спадкоємності, в умовах некомплекту особового складу та техніки виникла необхідність використання тимчасових (нештатних) медичних структур - зведених медичних загонів, (далі ЗМЗ), виходячи з поставлених завдань, наявних спроможностей сил і засобів, характеру та активності бойових дій. Найчастіше ЗМЗ формувалися зі складу двох або більше медичних рот, часто у взаємодії з госпітальною ланкою для медичного посилення.

В першому ешелоні ЗМЗ розгорталися у вигляді стабілізаційних пунктів з фахівців сортувально-евакуаційних, операційно-перев'язочних відділень двох медичних рот, які виконують завдання в одній операційній зоні та розташовуються на спільних шляхах медичної евакуації. Передова медична евакуація броньованою технікою здійснювалася до точок передачі на евакуаційні екіпажі з наступною тактичною евакуацією до ЗМЗ (рівень медичної допомоги І в скороченому обсязі). Після сортування, проведення стабілізаційних лікувальних заходів, відбувалась подальша медична евакуація до ПХГ (рівень ІІ-Па). Госпітальні відділення медичних рот розгорталися на найближчих фондах НСЗУ.

Другим варіантом, при потребі посилення військової ланки першого ешелону, було розгортання ЗМЗ у якості стабілізаційного пункту з фахівців медичної роти та ЛСБ від ВМГ (рівень медичної допомоги І-ІІ в скороченому обсязі). У разі розташування такого підрозділу на другому ешелоні на фондах лікарні, наявності відповідних фахівців та медичної апаратури допустимо збільшення обсягу надання медичної допомоги до розширеного. Евакуаційні екіпажі здійснювали тактичну медичну евакуацію до ПХГ або до ВМГ. Керівництво ЗМЗ покладалося на старшого групи відповідним наказом по ОТУ. Госпітальне відділення, тилові підрозділи медичної роти з метою розосередження розгорталися на інших фондах.

Третій варіант ЗМЗ -- це посилення стабілізаційного пункту медичної роти спеціалізованими евакуаційними екіпажами на базі реанімобіля з анестезіологом і анестезистом (реверсна група).

Використовувалася для посилення евакуаційних спроможностей передових етапів медичної евакуації при масових надходженнях поранених.

Четвертий варіант ЗМЗ застосовувався на другому ешелоні у разі наявності високопідготовлених лікарів (нейрохірург, кардіохірург, судинний хірург, травматолог, анестезіолог) в медичних підрозділах бригад. Після відповідного погодження з медичною службою бригад лікарі-спеціалісти відкомандировувалися до складу найближчих розгорнутих ЛСБ або ПХГ госпітальної ланки з метою їх посилення (рівень І-ІІа в скороченому або розширеному обсязі).

П'ятий варіант ЗМЗ -- розгортання медичної роти разом з ПХГ від ВМГ на базі лікарні НСЗУ. В такому випадку вищезазначені військові медичні підрозділи другого ешелону розташовувалися в різних відділення (поверхах) однієї лікарні і спільно використовували лікувально-діагностичні можливості закладу (КТ, рентген, операційні столи). В ЗМЗ такого типу рівень надання медичної допомоги може бути розширений до кваліфікованої з елементами спеціалізованої в повному обсязі.

Шостий варіант ЗМЗ використовувався для посилення етапів другого ешелону вузькопрофільними фахівцями з метою максимального наближення спеціалізованої допомоги до осередків масових санітарних втрат. Формувались спеціалізовані ЛСБ (кардіохірургічн а, офтальмологічна, нейрохірургічна, судинна хірургія, торакальна хірургія), які прикомандировувались до ПХГ на визначений термін.

Сьомий варіант ЗМЗ використовувався для проведення поліклінічного прийому військовослужбовців за територіальним принципом. Визначався якісний склад групи з відповідних фахівці з ВМГ, група при потребі додатково посилювалася спеціалістами з найближчих медичних рот зони відповідальності. Чисельний склад групи від 3 до 8 фахівців. Використання такого ЗМЗ в якості поліклінічної групи дозволило більш ефективно використовувати лікарів вузьких спеціальностей (неврологів, офтальмологів, отоларингологів) в інтересах цілого оперативно-тактичного угруповання військ. Спільне використання єдиних клінічних протоколів лікування, єдина евакуаційна політика, послідовне та спадкоємне проведення пораненим лікувально- діагностичних заходів дозволило безперешкодно виконувати задання в ЗМЗ незалежно від варіанту розгортання. Основними проблемними питаннями функціонування ЗМЗ є організація медичного постачання, логістики, мобільності, охорони та оборони, харчування, зв'язку, заміна медичного персоналу, особливо при використанні міжвідомчих ЗМЗ. З нашого досвіду ці питання вирішуються шляхом прикомандирування особового складу або передавання одної складової ЗМЗ в оперативне підпорядкування іншій, яка бере на себе функцію постановки на певні види забезпечення.

Таблиця 1 Характеристика етапів, рівнів та обсягу медичної допомоги на ешелонах УСіЗ МС

На даний час в Донецькій операційній зоні створена ешелонована система надання медичної допомоги в рамках єдиного медичного простору під керівництвом Командування Медичних сил Збройних Сил України на стратегічному рівні через орган управління медичним забезпеченням на оперативному рівні. Військові мобільні

Умовні позначення

АСР - автомобільна санітарна рота

ВМГ - військовий мобільний госпіталь

ЗМЗ - зведений медичний загін

МР - медична рота

ПГ - поліклінічна група

ПСК - пересувний стоматологічний кабінет

РГ - реверсна група

ХГ - хірургічна група

ВЛК - військово-лікарська комісія

ГГ - госпітальна група

ЛСБ - лікарсько-сестринська бригада

НСЗУ - заклад національної служби здоров'я України

ПСЕГ - пересувна санітарно-епідеміологічна група

ПХГ - передова хірургічна група

СП - стабілізаційний пункт

Поповнення, поновлення використаного медичного майна госпітальних елементів ЗМЗ здійснювалося заявочним способом до відділень медичного постачання ВМГ, які організовували та здійснювали поставки з визначених ВМКЦ. Поповнення медичного майна ЗМЗ військової ланки здійснювалося заявочним способом через передові пересувні групи медичного постачання.Керівництво підрозділами передової госпітальної бази здійснюється єдиним органом військового медичного управління за окремими визначеними напрямками (організаційно-плановий, лікувальний, евакуаційний, санітарно-епідеміологічний, військово-лікарської експертизи та інші). Безпосереднє керівництво ВМГ та розгорнутими групами медичного підсилення, автосанітарними ротами, ВЛК в зоні госпіталі, групи медичного підсилення, автомобільні санітарні роти, лікувальні заклади НСЗУ, медичні роти бригад, стабілізаційні пункти, зведені медичні загони в різних комбінаціях, ВЛК, об'єднані в єдину систему надання медичної допомоги €к передову госпітальну базу (див. рис.).

відповідальності здійснюється шляхом оперативного підпорядкування вищевказаних підрозділів до складу передової госпітальної бази. Координація співпраці з медичними ротами бригад, ЗМЗ з компонентами військової медичної ланки здійснюється шляхом оперативної взаємодії на 3 рівнях: тактичному, оперативному та стратегічному. Взаємодія з лікувальними закладами НСЗУ здійснюється шляхом укладання відповідних договорів та співпраці з керівниками департаментів охорони здоров'я областей.

Підрозділи першого ешелону є однотипними структурами, головним завданнями яких є сортування, надання першої лікарської допомоги та евакуація за призначенням.

Значна різноманітність медичних підрозділів другого ешелону викликана необхідністю виконання повного спектру кваліфікованої з елементами спеціалізованої медичної допомоги. З цією метою, для виконання певних завдань з медичного забезпечення швидко формуються заздалегідь сплановані зведені медичні підрозділи з чітко визначеним складом та функціональним призначенням, причому термін виконання завдань може коливатися від 1 доби до кількох місяців. У разі виконання третього ешелону типовими штатними (ВМГ, окремими ротами, закладами НСЗУ, Запропонована структура передової госпітальної бази відповідає фактичним

Висновки

Зведені медичні загони є вимушеними і ситуаційно обумовленими етапами медичної евакуації на тактичному рівні, який створюється з метою швидкого реагування на зміни в оперативній обстановці для виконання певних завдань.

В умовах некомплекту медичних фахівців військової ланки використання зведених медичних загонів є доцільним, економічно обґрунтованим і дозволяє виконувати складні та різноманітні завдання з максимальним наближенням лікарів-фахівців до лінії зіткнення.

Збройних Сил України в антитерористичній операції: досвід та напрямки його удосконалення/В.Л. Савицький, В.П.Майданюк, потребам діючих угрупувань сил оборони, реальним можливостям сил і засобів госпітальної та військової ланки. Гнучка система управління та міжвідомчої взаємодії дозволяє забезпечити гарантовану медичну допомогу всім пораненим, травмованим, хворим військовослужбовцям та мати визначений резерв сил і засобів для відповідного реагування на погіршення оперативної обстановки.

Таким чином, формування та застосування зведених медичних загонів в структурі передової госпітальної бази стало новим організаційним рішенням в системі лікувально-евакуаційних заходів угруповання Медичних сил в Донецькому операційному районі. За підсумками роботи мобільних госпіталів у зоні бойових дій доведено зменшення летальності на етапах медичної евакуації до 0,24%; зменшення кількісті догоспітальних дефектів до 0,32%, покращення ранніх результатів хірургічної допомоги, досягнуто повернення до строю 34,6% поранених та постраждалих. На підставі досвіду застосування медичних підрозділів Збройних Сил та інших сил оборони у військовому конфлікті запропоновано створення єдиної системи медичного забезпечення - передову госпітальну базу та удосконалення варіантів її застосування.

Отриманий досвід ефективного застосування різних варіантів зведених медичних загонів, які по своєму складу і функціональним якостям спроможні надавати визначений старшим медичним начальником необхідний вид і обсяг медичної допомоги в залежності від завдань медичного забезпечення.

Запропонована функціонально-організаційна модель передової госпітальної бази, що потребує подальшого вивчення, удосконалення та впровадження на державному рівні.

Література

1. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 11.02.2019 року № 60 «Про затвердження Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період».

2. Остащенко, Т. М., Жаховський, В. О., Лівійський, В. Г. Сучасні підходи до управління Медичними силами Збройних Сил України. // Український журнал військової медицини. - 2021.- №1. - С.14-25. Бібліографія - С.23

3. Савицький В.Л. Медичне забезпечення О.М. Власенко, В.І. Стриженко, О.Ю. Булах //Військова медицина України. - 2015. - №1. - С.5- 11. Бібліографія - С.11

4. Доктрина «Медичні сили Збройних Сил України», затверджена Головнокомандувачем Збройних Сил України 13.11.2020 року.

5. Хоменко І. П., Король С. О., Халік С. В., Шаповалов В. Ю., Єнін Р. В., Герасименко О. С., Тертишний С. В. Клінічно-епідеміологічний аналіз структури бойової хірургічної травми при проведенні антитерористичної операції / операції Об'єднаних сил на сході України. //Український журнал військової медицини. - 2021. - №1. - С.5-13. Бібліографія - С.11

6. Івчук, В. М., Стриженко, В. І., Ричка, О. В., Ляшенко, О. О., Галан, О. В. Дослідження факторів впливу на створення організаційно-штатної структури медичної служби військових частин видів (родів) Збройних Сил України. // Український журнал військової медицини. - 2015. - №1. - С.41- 49. Бібліографія - С.48

7. Галушка А.М. Жаховський В. О., Лівінський В. Г. Медичне забезпечення Збройних сил України: досвід, здобутки, перспективи. //Український журнал військової медицини. - 2021. - №1. - С.28- 35. Бібліографія-С.35

8. Верба А. В. Застосування стабілізаційних пунктів в системі лікувально-евакуаційного забезпечення антитерористичної операції / А. В. Верба // Проблеми військової охорони здоров'я.- 2017. - Вип. 47. - С. 263-270

9. Верба А. В. Концептуальні підходи до побудови сучасної системи управління медичним забезпеченням у контексті реформування Збройних Сил України / А. В. Верба, Е. М. Хорошун, В. І. Стриженко, О. Ю. Булах, В. С. Гульпа / / Військова медицина України. - 2016. -Т. 16, № 1. -С. 5-14.

References

1. Nakaz Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy vid 11.02.2019 roku № 60 «Pro zatverdzhennia Nastanovy z medychnoho zabezpechennia Zbroinykh Syl Ukrainy na osoblyvyi period». [in Ukrainian].

2. Ostashchenko, T. M., Zhakhovskyi, V. O., Livinskyi, V. H. (2021). Suchasni pidkhody do upravlinnia Medychnymy sylamy Zbroinykh Syl Ukrainy. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 1. 1425. [in Ukrainian].

3. Savytskyi, V.L. (2015). Medychne zabezpechennia Zbroinykh Syl Ukrainy v antyterorystychnii operatsii: dosvid ta napriamky yoho udoskonalennia. Viiskova medytsyna Ukrainy. 1. 5-11. [in Ukrainian].

4. Doktryna «Medychni syly Zbroinykh Syl Ukrainy», zatverdzhena Holovnokomanduvachem Zbroinykh Syl Ukrainy 13.11.2020 roku. [in Ukrainian].

5. Khomenko, I. P., Korol, S. O., Khalik, S. V. & Tertyshnyi, S. V. (2021). Klinichno-epidemiolohichnyi analiz struktury boiovoi khirurhichnoi travmy pry provedenni antyterorystychnoi operatsii / operatsii Obiednanykh syl na skhodi Ukrainy. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 1. 5-13. [in Ukrainian].

6. Ivchuk, V. M., Stryzhenko, V. I., Rychka, O. V. & Halan, O. V. (2015). Doslidzhennia faktoriv vplyvu na stvorennia orhanizatsiino-shtatnoi struktury medychnoi sluzhby viiskovykh chastyn vydiv (rodiv) Zbroinykh Syl Ukrainy. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 1. 41-49. [in Ukrainian].

7. Halushka, A.M. Zhakhovskyi, V. O., Livinskyi, V. H. (2021). Medychne zabezpechennia Zbroinykh syl Ukrainy: dosvid, zdobutky, perspektyvy. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 1. 28-35. [in Ukrainian].

8. Верба А. В. Концептуальні засади формування сучасної системи лікувально- евакуаційного забезпечення військ (сил) у контексті формування нового обрису Збройних Сил України / А. В. Верба, Е. М. Хорошун, В. І. Стриженко, О. Ю. Булах, В. С. Гульпа // Військова медицина України. - 2016. - Т. 16, № 2. - С. 5-14

9. Оптимізація лікувально-евакуаційного забезпечення військових частин Збройних Сил України оперативно-тактичного рівня в умовах антитерористичної операції / М. І. Бадюк, Б. Б. Жупан, В. В. Солярик, Д. В. Ковида // Військова медицина України. - 2015. - Т. 15, № 1. - С. 11-15.

10. Верба А. В. Роль і місце військової медицини в єдиному медичному просторі України / А. В. Верба // Україна. Здоров'я нації. - 2015. - № 3 (спецвипуск). - С. 19-21

11. Москалюк О.В. Аналіз модульного підходу при формуванні медичних підрозділів швидкого реагування на II рівні надання медичної допомоги країн альянсу НАТО. // Вісник Вінницького національного медичного університету - 2021. - № 4. - С. 640-644.

12. Verba, A. V. (2017). Zastosuvannia stabilizatsiinykh punktiv v systemi likuvalnoevakuatsiinoho zabezpechennia antyterorystychnoi operatsii. Problemy viiskovoi okhorony zdorovia. 47. 263-270. [in Ukrainian].

13. Verba, A. V., Khoroshun, E. M., Stryzhenko, V. I., & Hulpa, V. S. (2016). Kontseptualni pidkhody do pobudovy suchasnoi systemy upravlinnia medychnym zabezpechenniam u konteksti reformuvannia Zbroinykh Syl Ukrainy. Viiskova medytsyna Ukrainy. 1(16). 5-14. [in Ukrainian].

14. Verba, A. V., Khoroshun, E. M., Stryzhenko, V. I., & Hulpa, V. S. (2016). Kontseptualni zasady formuvannia suchasnoi systemy likuvalno- evakuatsiinoho zabezpechennia viisk (syl) u konteksti formuvannia novoho obrysu Zbroinykh Syl Ukrainy. Viiskova medytsyna Ukrainy. 2(16). 5-14. [in Ukrainian].

15. Badiuk, M. I., Zhupan, B. B., Soliaryk, V. V., & Kovyda, D. V. (2015). Optymizatsiia likuvalno- evakuatsiinoho zabezpechennia viiskovykh chastyn Zbroinykh Syl Ukrainy operatyvno-taktychnoho rivnia v umovakh antyterorystychnoi operatsii. Viiskova medytsyna Ukrainy. 1(15). 11-15. [in Ukrainian].

16. Verba, A. V. (2015). Rol i mistse viiskovoi medytsyny v yedynomu medychnomu prostori Ukrainy. Ukraina. Zdorovia natsii. 3 (spetsvypusk). 1921. [in Ukrainian].

17. Moskaliuk, O.V. (2021). Analiz modulnoho pidkhodu pry formuvanni medychnykh pidrozdiliv shvydkoho reahuvannia na II rivni nadannia medychnoi dopomohy krain aliansu NATO. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu. 4. 640-644. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru