Методичні рекомендації щодо синтезу автоматизованої системи тактичної ланки управління десантно-штурмових військ Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військова академія

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СИНТЕЗУ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ ДЕСАНТНО-ШТУРМОВИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Валентин ДІДИК ад'юнкт штатний

науково-організаційного відділу

м. Одеса

Анотація

десантний штурмовий військо управління

Завдання щодо підвищення якості управління частинами та підрозділами при повномасштабному вторгненні російської федерації до нашої країни залишається доволі актуальним та потребує подальшого дослідження. Уже на практиці ще раз підтвердилось, що перевагу у бойових діях отримує той, у кого краще інформаційна обізнаність щодо стану та положення як своїх військ, так і противника. Для покращення управління частинами та підрозділами Десантно-штурмових військ Збройних Сил України пропонується розробка та використання автоматизованої системи тактичної ланки управління. За результатами дослідження наводяться методичні рекомендації щодо синтезу цієї системи. Особливістю запропонованого синтезу є використання в автоматизованій системі тактичної ланки управління інформаційно-аналітичної підсистеми з можливістю подальшого доопрацювання та впровадження штучного інтелекту. Ця система повинна забезпечити збирання, обробку та підготовку інформації, а також аналітичного матеріалу для прийняття відповідних управлінських рішень на застосування частин, підрозділів та мінімізацію негативного впливу з боку противника. Також використання системи дозволить реалізувати завдання щодо єдиного інформаційного середовища Збройних Сил України з використанням сервісно-орієнтованої архітектури.

Це сприятиме організації розгортання та функціонування інформаційних систем оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження, а також інформаційних систем підтримки повсякденної діяльності в інтересах Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Методичні рекомендації включають розроблену схему методики синтезу структури автоматизованій системі тактичної ланки управління, яка поблочно описує етапи розробки автоматизованої системи. Проведено оцінку ефективності системи, що розробляється з використанням зазначеної методики.

У результаті розрахунків практичної моделі автоматизованої системи встановлено, що її використання дозволить пришвидшити обробку інформації та прийняття рішення на застосування частин та підрозділів на чверть. Проведена робота створює передумови для подальших досліджень щодо покращення інтеграції автоматизованих систем Збройних Сил України до концепції мережецентричності, яка продовжує набувати розвитку в арміях світу.

Ключові слова: автоматизована система; інформаційно-аналітична підсистема; система управління; прийняття рішення; модель; методика; ефективність.

Annotation

Didyk V. METHODOLOGICAL RECOMMENDATIONS REGARDING THE SYNTHESIS OF THE AUTOMATED SYSTEM OF THE TACTICAL LINK OF THE CONTROL OF AIRCRAFT ASSAULT TROOPS OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE

The task of improving the quality of the management of parts and units, in the face of a full-scale invasion of the Russian Federation into our country, remains quite relevant and requires further research. At the present time, already in practice, it has once again been confirmed that the advantage in combat operations is given to the one who has better information awareness about the state and position of both his troops and the enemy. In order to improve the management of units and units of the Airborne Assault Forces of the Armed Forces of Ukraine, it is proposed to develop and use an automated system of the tactical control link. According to the results of the research, methodical recommendations for the synthesis of this system are given. A feature of the proposed synthesis is the use in the automated system of the tactical control link of the information and analytical subsystem with the possibility of further refinement and introduction of artificial intelligence. This system should ensure the collection, processing and preparation of information, as well as analytical material for making appropriate management decisions on the use of parts, units and minimizing the negative impact from the enemy. Also, the use of the system will make it possible to implement tasks related to the unified information environment of the Armed Forces of Ukraine using a service-oriented architecture. This will contribute to the organization of the deployment and functioning of operational (combat) management, communication, intelligence and surveillance information systems, as well as information systems supporting everyday activities in the interests of the Airborne Assault Forces of the Armed Forces of Ukraine. The methodological recommendations include the developed scheme of the method of synthesis of the structure of the automated system of the tactical control link, which describes the stages of development of the automated system block by block. During the research, an assessment of the effectiveness of the system being developed using the specified methodology was carried out. As a result of the calculations of the practical model of the automated system, it was established that its use will speed up the processing of information and decision-making on the use of parts and subdivisions by a quarter. The work carried out creates prerequisites for further research on improving the integration of automated systems of the Armed Forces of Ukraine to the concept of network-centricity, which continues to develop in the world's armies.

Keywords: automated system; information and analytical subsystem; management system; decision-making; model; method; efficiency.

Вступ

В умовах швидких змін воєнно-політичної обстановки, форм і способів застосування частин і підрозділів під час збройних конфліктів спостерігається зростання обсягів даних, що мають оброблятись командним складом за регламентований час. Ефективність управління Десантно-штурмовими військами ЗС України багато в чому залежить від оперативності отримання даних, які надходять від різних джерел інформації, розрахунків, обґрунтованості й достовірності результатів прогнозування основних показників управління, а також від наочності отриманих результатів.

Основним напрямом удосконалення системи управління є той, який дозволяє діяти на випередження, за рахунок планомірної, комплексної автоматизації та інформатизації управління силами (військами), зброєю й засобами, що необхідно зараз застосовувати під час прийняття військових рішень, враховуючи використання збройними силами армій світу концепцію мережецентричності.

Сьогодні у Збройних Силах України за стандартом НАТО приймається в практичне застосування у батальйоні процес прийняття військових рішень (далі - ППВР) (англ. - MDMP). Це складний процес, який інтегрує діяльність командира, штабу, заступників та інших осіб управління батальйону під час підготовки бою (дій). Командир організовує і очолює підготовку бою (дій) батальйону, під час ППВР (MDMP) здійснює загальне керівництво і контролює роботу штабу, своєчасно приймає необхідні та обґрунтовані управлінські рішення, затверджує результати планування бою (дій), бере особисто участь у практичній роботі посадових осіб у підрозділах батальйону та надає їм допомогу, перевіряє готовність підрозділів батальйону до виконання бойового завдання [1]. Використання командиром ППВР (MDMP) здійснюється у повному обсязі за наявності часу для розроблення двох та більше варіантів дій.

З метою виконання бойових завдань визначені жорсткі нормативи по часу для організації бою (дій), підготовки підрозділів батальйону, підготовку району бою (дій) та контроль готовності до бою (дій).

Для підвищення ймовірності проведення визначених заходів за відведений час необхідні модель і алгоритм, що дозволять визначити ступінь відповідності зовнішніх інформаційних ознак для роботи командира та штабу батальйону типовим інформаційним ознакам щодо необхідних заходів для вдалої реалізації планування та організації бойових дій своїх підрозділів.

Постановка проблеми

Використання технічних засобів у системі управління Десантно-штурмових військ (далі - ДШВ) не достатньо розвинуте. Ця проблема потребує подальшого вивчення, визначення шляхів вирішення та дослідження щодо розроблення та впровадження новітніх систем. Засоби управління повинні забезпечити швидке, своєчасне й ефективне переведення частин і підрозділів з мирного у воєнний стан, а також здійснювати управління військами під час виконання ними бойових завдань. Зазначене вказує на існування невідповідності між необхідністю використання сучасних технологій у військовій справі та відсутністю методичного апарату, який би дозволяв реалізувати синтез автоматизованої системи тактичної ланки управління (далі - АС ТЛУ) військами, озброєнням і військовою технікою, що потребує обробки великої кількості інформації як командирами, так й іншими військовослужбовцями, які задіяні в процесі управління частинами і підрозділами.

Цикл вирішення управлінських завдань включає етапи: висвітлення і оцінювання обстановки; підготовка інформації, необхідної для вироблення рішень; прийняття рішень і їх документування; розподіл і доведення рішень; контроль виконання рішень. Складова ППВР, що враховує баланс робочого часу, визначається формулою:

T = O - П - P - Д - Д - K (1)

де Т - баланс робочого часу вирішення конкретного завдання персоналом управління; О - витрати часу на висвітлення та оцінку обстановки; П - час, що витрачається на підготовку інформації, на основі якої може бути прийнято управлінське рішення; Р - час, що витрачається на реалізацію процедури прийняття рішень; Д - витрати часу на документування прийнятих рішень; Д' - час на доведення рішень; К - витрати часу на контроль виконання.

На реалізацію П, Р, Д, Д' з перерахованих етапів, які виконуються органом управління без засобів автоматизованої обробки інформації, за даними [2] та проведених практичних досліджень, витрачається до 50 % робочого часу. Мінімізація часу виконання цих етапів досягається шляхом автоматизації рутинних процедур управління та обробки інформації, у тому числі шляхом розробки відповідних функціональних систем (підсистем). Для цього пропонується дослідження АС ТЛУ ДШВ із завданням мінімізації витрат часу на виконання ємнісних та інтелектуальних етапів: оцінки обстановки і прийняття рішень.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проведений аналіз результатів використання автоматизованих систем управління в Збройних Силах України як у пунктах постійної дислокації, так і при виконанні бойових завдань у районі проведення операції Об'єднаних сил (антитерористичної операції), під час повномасштабного вторгнення росії, свідчить про проблеми щодо наявності сучасних технічних систем з відповідним спеціальним програмним забезпеченням, яке реалізувало б концепцію мережецентричності.

Загалом дослідження наближеної тематики наводиться в роботах: Братка, В. Березюка, А. Шевченка - щодо застосування засобів імітаційного моделювання при прийнятті управлінських рішень в секторі безпеки і оборони [3]; Л. С. Демидко, П. Є. Трофименко, Г. В. Сорокоумова - щодо покращення системи управління у Сухопутних військах за рахунок використання автоматизованих систем [4]; І. Є. Вернеращодо вивчення автоматизованих інформаційних систем органів управління військами [5]; Є. М. Бовди, Ю. А. Плугового, В. А. Роми - щодо основ синтезу автоматизованої системи управління зв'язком військового призначення [6]; Б. О. Демідова, Ю. Ф. Кучеренко, О. Г. Матющенко - щодо основних напрямків застосування технологій, що містять елементи та методи штучного інтелекту, в оборонній сфері [7]; Є. Бобильова, Р. Г. Єфімової, А. А. Кравчука - щодо підвищення ефективності підтримки прийняття рішень в автоматизованих системах управління військами за рахунок застосування в її роботі засобів імітаційного моделювання бойових дій військ (сил) [8]; А. Микуся - щодо інформаційних технологій інформаційноаналітичного забезпечення органів управління військами (силами) [9].

Також в роботі [10] наводиться послідовність дій, які на основі обґрунтованої потреби в управлінській інформації, формуватимуть вимоги необхідної підсистеми інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень керівництва під час виконання підрозділами службово-бойової діяльності.

У проаналізованих дослідженнях не достатньо розглядається частина загальної проблематики щодо практичної розробки автоматизованих систем на тактичному рівні з детальним формуванням методики синтезу систем та відсутня схема застосування інформаційно-аналітичних підсистем.

Метою дослідження є ознайомлення з результатами дослідження щодо синтезу автоматизованої системи тактичної ланки управління Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Результати дослідження

Одним з напрямів вирішення питання, що досліджується, є використання апаратно-програмних технічних пристроїв, які у військах ввійшли до автоматизованої системи управління. У тактичній ланці управління застосування таких систем є не до кінця вирішеним питанням. На цьому рівні доволі широко використовують програмне забезпечення розроблене волонтерськими організаціями, що не достатньо відповідає вимогам визначеним керівними документами щодо управління підрозділами.

Під час дослідження було враховано результати наявних напрацювань, для цього більш детально проведено аналіз:

автоматизованих систем управління діями частин і підрозділів військових формувань як в арміях закордонних країн, так і в Україні;

технічних вимог до автоматизованої системи управління, яка використовується для управління діями частин і підрозділів військових формувань;

завдань, що покладаються на частини і підрозділи Десантно-штурмових військ тактичного рівня управління;

можливостей застосування існуючого науково-методичного апарату щодо синтезу, а також оцінки ефективності АС ТЛУ ДШВ.

Це сприяло подальшому дослідженню та збору вихідних даних для роботи над методикою формування автоматизованої системи тактичної ланки управління Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. На основі цього було розроблено схему методики синтезу структури АС ТЛУ ДШВ (рис. 1), яка складається з логічно-послідовних етапів виокремлених у блоки. Кожний з них включає комплекс заходів з проведенням розрахунків. Більш детально результати дослідження по методиці синтезу АСУ ДШВ наведені в [11].

На початковому етапі (блок 1) проводиться вибір даних, які будуть надходити на вхід АС ТЛУ ДШВ, для забезпечення необхідною інформацією з метою використання її далі за призначенням. Відповідно для цього досліджуються інформаційні зв'язки та визначається необхідний оклад.

Рис. 1 Схема методики синтезу структури АС ТЛУДШВ

Наступним етапом (блок 2), згідно з методикою синтезу, що пропонується, є визначення задачі формування структури автоматизованої системи тактичної ланки управління ДШВ ЗС України. Визначаються схема проходження інформації від її джерел до споживачів, а також їх більш детальні характеристики та вимоги до них. При цьому формуються необхідні параметри каналів засобів зв'язку для забезпечення пропускної здатності щодо обміну інформацією (особливо відповідність для передачі даних).

На етапі робіт, які входять до третього блоку, проводиться підбір критеріїв та показників якості структури АС ТЛУ ДШВ. Одним з важливих є критерій синтезу раціональної структури АСУ, який буде забезпечувати надання корисної інформації керівному складу щодо управління підрозділами. Водночас мають бути задіяні забезпечення: інформаційне, технічне, програмне, математичне, організаційно-методичне, правове, лінгвістичне, ергономічне, метрологічне [8]. Також необхідне дотримання принципів: сумісності, системності, стандартизації (уніфікації), ефективності та розвитку (відкритості).

Після відпрацювання цих досліджень переходять до четвертого блоку робіт, якій буде включати проєктування моделі АС ТЛУ ДШВ з детальним формуванням моделі інформаційно-аналітичної підсистеми в АС ТЛУ ДШВ.

Модель АСУ характеризується низкою різнопланових тактико-технічних вимог, які є основними функціями системи та напрямами науково-дослідних та конструкторських робіт зі створення та вдосконалення АСУ.

На основі проведених етапів розробляється впорядкована модель АС ТЛУ ДШВ (більш детально модель та її опис наведені в [12]). Групи функцій АСУ виділяються в підсистеми, які складають основу моделі та залежно від режиму бойового управління будуть їх використовувати.

За фізичною будовою АС ТЛУ ДШВ має бути представлена у вигляді єдиної мережі стаціонарних (20 % від загальної кількості) та мобільних малогабаритних пунктів управління (80 %). Такі пункти, використовуючи великий обсяг даних, у тому числі недостовірних, що надходять від безлічі сенсорів контролю обстановки, розгалужену розподілену мережу передачі даних і зв'язку, бази даних і знань, повинні забезпечувати необхідний рівень надійності, стійкості, оперативності та обґрунтованості управління силами (військами), зброєю й технікою у будь-яких умовах обстановки. Окрім того, повинні забезпечуватися параметри відмово-, завадостійкості, інтегральності, надійності, живучості, обробки і передачі інформації, безперервності експлуатації, мобільності й адаптованості за умовами застосування.

Основними елементами мережі пунктів управління є інтелектуальні комплекси засобів автоматизації модульного (у межі контейнерного) виконання та ін. Їх структура включає багатофункціональні (за видом інформації, що обробляється) інтелектуальні робочі станції, сервери баз даних і знань, об'єднані інформаційної шиною (глобальної і локальної з інтеграцією служб) для передавання і розподіленої обробки різнорідних даних в реальному масштабі часу.

Також ефективність управління ДШВ багато в чому залежить від оперативності розрахунків, обґрунтованості й достовірності результатів прогнозування основних показників управління, а також від наочності отриманих результатів. У зв'язку з цим запропоновано впровадження в діяльність органів управління ДШВ інформаційно-аналітичну підсистему (далі - ІАП), яка буде входити до АС ТЛУ Основу ІАП становлять багатофункціональні моделюючі комплекси, які адекватно відображають реальні умови проведення операцій (бойових дій), що враховують закономірності й взаємні зв'язки.

Інформаційно-аналітична підсистема у моделі АС ТЛУ представляє собою програмно-логічні зв'язки складових елементів для функціонування підсистеми. Схема можливого застосування інтелектуальної системи в діяльності органу управління ДШВ, а також модель ІАП АС ТЛУ ДШВ наводиться в [11].

Застосування ІАП дозволяє в умовах апріорно неповної інформації формувати відсутні вихідні дані обстановки і контролювати коректність даних, що вводяться. Це сприяє обробленню і видачі необхідної інформації, а також розрахунку всіх варіантів подальших дій військ (сил). При цьому застосування ІАП для обробки результатів моделювання дозволяє прогнозувати дії з виконання поставлених завдань і оцінювати 'їх результати за обраними показниками і критеріями.

Тобто база знань об'єднує функціонал управління знаннями, аналізу даних обстановки та інтелектуальної підтримки прийняття рішень, ключовим принципом її роботи має стати накопичення знань, які можуть бути безпосередньо використані посадовими особами для управління підрозділами. Це дозволяє об'єднати технології, реалізовані в системах підтримки прийняття рішень, і технологій онтологічного зберігання даних. У сукупності ці технології здатні сформувати рішення на застосування частин і підрозділів ДШВ. Автоматизована реалізація функції моделювання забезпечує отримання прогнозованих показників реалізації рішень і оцінку ефективності кожного варіанта проведення операції з урахуванням переваг, заданих особою що приймає рішення.

Завершальним етапом є розрахунок значень параметрів синтезованої структури АС (з ІАП) ТЛУ ДШВ, який згідно зі схемою методики входить до п'ятого блоку, а також підготовка відповідних пропозицій щодо реалізації запропонованої системи в результаті проведеного синтезу.

Так, використання запропонованої методики синтезу АС ТЛУ дозволяє практично отримати її модель з інформаційно-аналітичною підсистемою, що забезпечить підвищення її ефективності.

Під ефективністю АС ТЛУ слід розуміти - отримання необхідного обсягу інформації для прийняття рішення на тактичному рівні управління з найменшим часом і найменшими ресурсними затратами.

Це твердження можна записати у такому вигляді (2):

де t - час, який витрачається на отримання інформації та прийняття рішення на застосування частин і підрозділів ДШВ; r - ресурс, який витрачається на отримання необхідного обсягу інформації для прийняття рішення на застосування частин і підрозділів ДШВ; q - коефіцієнт обсягу інформації, який отримаємо для прийняття рішення на застосування частин і підрозділів ДШВ.

Проектні рішення окремих елементів автоматизованої системи тактичної ланки управління оцінюються за допомогою відповідних моделей і вибраних часткових критеріїв. Припустимо, що ефективність будь-якого рішення (вибраного варіанта системи) визначається деяким показником К, числові значення якого можуть бути визначені при довільній сукупності вхідних даних, де здійснюється вибір. Вхідними даними розглядаються дві групи факторів, від яких залежить ефективність рішення.

До складу першої групи входять організаційні, технічні, ергономічні, економічні та інші фактори. Кожен з цих факторів визначається відповідними параметрами. Сукупність всіх параметрів для окремого варіанта системи є вектором параметрів Х.

Друга група факторів характеризує умови зовнішнього середовища, в яких функціонує система, значну кількість яких складають випадкові величини. Сукупність умов є вектор умов (або вектор стану зовнішнього середовища) Y.

Тоді ефективність рішення може бути представлена показником:

К = F(X,Y). (3)

Задача вибору рішення у створенні автоматизованої системи тактичної ланки управління вимагає формулювання критерію його ефективності, а саме при заданому значенні вектору умов Y знайти таке значення вектору параметрів Х, яке перетворювало би в екстремум (максимум чи мінімум) показник ефективності (3) при різних обмеженнях на елементи вектору параметрів Х, пов'язаних із специфікою задачі, яка розглядається.

Також для оцінки ефективності розраховується швидкість обробки інформації без та з використанням АС ТЛУ, на пункті управління використовувалась формула (4). Проводиться розрахунок чисельності оперативного складу пункту управління, необхідного для обробки інформації:

де k_T, k₀ - коефіцієнт частини текстового та аналітичного виду інформації, в загальному обсязі інформації (k_T =0,8, к₀ =0,2 - значення без впровадження АС); к_02В - рівень автоматизації пункту управління (k_02B =1, при 100 % автоматизації); N., N₀ - усереднений показник оброблення кожного виду інформації (текстової та аналітичної) однією посадовою особою за 1 годину; V - загальний обсяг інформації (розпорядження, донесення, доповіді тощо); t - витрачений час для обробки визначеного обсягу інформації.

Після досліджень щодо обміну інформацією на пунктах управління та проведених розрахунків отримано результат щодо зменшення часу на чверть щодо прийняття рішення на застосування частин та підрозділів.

На основі проведених розрахунків можна стверджувати, що на початкових етапах проєктування АС ТЛУ вихідні дані, як правило, носять приблизний характер, вони недостатньо чітко відображають реальні фізичні процеси в системі. Тому застосування точних методів оптимального вибору варіантів автоматизованої системи тактичної ланки управління пов'язано із значними труднощами і не завжди виправдано. На практиці необхідно використовувати методи спрямованого пошуку оптимальних рішень.

Висновки та перспективи подальших досліджень

На підставі проведеного дослідження запропоновано порядок синтезу автоматизованої системи тактичної ланки управління Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, а також надано методичні рекомендації щодо його проведення. Матеріали статті можуть сприяти науковцям, фахівцям, які працюють у напрямі автоматизованих систем, а також особовому складу органів управління в роботі з подібними системами, проєктуванні, а також для визначення ефективності систем. З використанням побудови моделей інформаційних структур та послідовного вирішення завдань синтезу отримано раціональний варіант структури АС ТЛУ ДШВ та ІАП, яка забезпечить органи управління ДШВ різноманітною за складом та часом оновленою інформацією. У статті наведено схему методики синтезу структури АС ТЛУ ДШВ. Особливістю пропонованої структури АС ТЛУ є наявність інформаційно-аналітичної підсистеми, яка має надавати пропозиції щодо протидії або нейтралізації загроз у разі застосування противником того або іншого ОВТ та тактики дій у районі виконання бойових завдань. Також пропоновані моделі передбачають створення адаптивної системи, що забезпечить оперативність, стійкість управління і високу готовність до застосування сил (військ) за призначенням.

У подальшому необхідно перевірити, як буде працювати наведена методика синтезу з інформаційними потоками та дійсними числами на практиці. Одним з найважливіших елементів, який впливає на показники ефективності роботи, є прикладне програмне забезпечення, що застосовується в системі. Дійсний приріст ефективності можливо отримати на основі новітніх програмних рішень, над якими в подальшому необхідно працювати.

Список використаних джерел

1. Впровадження стандартів НАТО у бойове застосування військових частин і підрозділів Десантно-штурмових військ Збройних Сил України: звіт про НДР (заключн.): шифр «Адаптація-Д-1» № 0119ZS002765 / Військова академія (м. Одеса) ; керівн. В. С. Мінасов ; викон.: В. М. Кліменко [та ін.]. Одеса, 2020. 421 с.

2. Теорія прийняття рішень органами військового управління: монографія / В. І. Ткаченко та ін. Харків: Вид-во ХУ ПС, 2008. 545 с.

3. Bratko A., Bereziuk V., Shevchenko A., Kubetsky Y., Didyk V., Serkhovets S. Application of Simulation Modelling Means in Management Decisions-making within the Security and Defence Sector. Emerging Science Journal. 2021. Vol. 5, № 4. P. 521-532. URL: http://dx.doi.org/10.28991/esj-2021-01294.

4. Демидко Л. С., Трофименко П. Є., Сорокоумов Г. В., Луговський І. С. Напрями удосконалення автоматизованих систем управління для артилерії Сухопутних військ Збройних Сил України. Системи озброєння і військова техніка. 2018. № 2(54). С. 83-88. DOI: 10.30748/soivt.2018.54.11.

5. Автоматизовані інформаційні системи органів управління військами: монографія / Вернер І. Є. та ін. Київ, 2014. C. 79.

6. Бовда Є. М., Плуговий Ю. А., Рома В. А. Концептуальні основи синтезу автоматизованої системи управління зв'язком військового призначення. Київ: ВІТІ, 2016. Вип. 1. С. 6-18.

7. Демідов Б. О., Кучеренко Ю. Ф., Матющенко О. Г. Основні напрямки застосування технологій, що містять елементи та методи штучного інтелекту, в оборонній сфері. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2018. № 4(33). С. 7-15. URL: https://doi.org/10.30748/nitps.2018.33.01.

8. Бобильов В. Є., Єфімова Р. Г., Кравчук А. А. Підвищення ефективності підтримки прийняття рішень в автоматизованих системах управління військами за рахунок застосування в її роботі засобів імітаційного моделювання бойових дій військ (сил). Сучасні інформаційні технологіїу сфері безпеки та оборони. 2019. № 1(34). С. 9-22. URL: https://doi.org/10.33099/23117249/2019-34-1-19-22.

9. Інформаційні технології інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління військами (силами): підручник / Микусь С. А. та ін. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2018. 352 с.

10. Управлінська інформація в інформаційно-аналітичній підсистемі підтримки прийняття рішень на службово-бойову діяльність частин внутрішніх військ / Варакута В. П. та ін. Честь і закон. 2012. № 2(41). С. 78-83.

11. Дідик В. О. Методика синтезу автоматизованої системи управління Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на тактичному рівні. Sciences of Europe. 2021. Vol. 1, No. 78. P. 28-35. https://doi.org/10.24412/31622364-2021-78-1-28-35.

12. Дідик В. О., Кравчук О. І. Концептуальний підхід до розробки моделі автоматизованої системи управління Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України / голов. ред. Г. В. Худов. Харків, 2021. № 2(14)-Т. С. 20-29., Інв. 48936.

References

1. Vprovadzhennya standartiv NATO u boyove zastosuvannya viys'kovykh chastyn i pidrozdiliv Desantno-shturmovykh viysk Zbroynykh Syl Ukrayiny [Implementation of NATO standards in the combat use of military units and units of the Airborne Assault Troops of the Armed Forces of Ukraine]: zvit pro NDR (zaklyuchn.): shyfr «Adaptatsiya-D-1» № 0119ZS002765 / Viyskova akademiya (m. Odesa) ; kerivn. V. S. Minasov ; vykon.: V. M. Klimenko ta in. Odesa, 2020. p. 421. [in Ukrainian]

2. Teoriyapryynyattya rishen' orhanamy viyskovoho upravlinnya [Theory of decision-making by military administration bodies]: monohrafiya / Tkachenko V I. ta in. Kharkiv: Vyd-vo KHU PS, 2008., p. 545. [in Ukrainian]

3. Bratko A., Bereziuk V., Shevchenko A., Kubetsky Y., Didyk V., Serkhovets S. (2021) Application of Simulation Modelling Means in Management Decisionsmaking within the Security and Defence Sector. Emerging Science Journal. Vol. 5, no. 4. pp. 521-532. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.28991/esj-2021-01294. [in English]

4. Demydko L. S., Trofymenko P. YE., Sorokoumov H. V., Luhovs'kyy I. S. (2018). Napryamy udoskonalennya avtomatyzovanykh system upravlinnya dlya artyleriyi Sukhoputnykh viysk Zbroynykh Syl Ukrayiny [Directions for improving automated control systems for artillery of the Ground Forces of the Armed Forces of Ukraine] Systemy ozbroyennya i viys'kova tekhnika [Weapon systems and military equipment]. no. 2(54)., pp. 83-88. DOI: 10.30748/soivt.2018.54.11. [in Ukrainian]

5. Verner I. Ye. and other. (2014). Avtomatyzovani informatsiyni systemy orhaniv upravlinnya viyskamy [Automated information systems of military management bodies]. Kyiv,, p. 79. [in Ukrainian]

6. Bovda Ye. M., Pluhovyy Yu. A., Roma V A. (2016). Kontseptual'ni osnovy syntezu avtomatyzovanoyi systemy upravlinnya zv'yazkom viyskovoho pryznachennya [Conceptual foundations of the synthesis of the automated system of military communication control]. Kyiv: VITI, no. 1., pp. 6-18. [in Ukrainian]

7. Demidov B. O., Kucherenko Yu. F., Matyushchenko O. H. (2018). Osnovni napryamky zastosuvannya tekhnolohiy, shcho mistyat' elementy ta metody shtuchnoho intelektu, v oboronniy sferi [Main directions of application of technologies containing elements and methods of artificial intelligence in the defense sphere]. Nauka i tekhnika Povitryanykh Syl Zbroynykh Syl Ukrayiny. no 4(33). pp. 7-15. Retrieved from: https://doi.org/10.30748/nitps.2018.33.01. [in Ukrainian].

8. Bobyl'ov V Ye., Yefimova R. H., Kravchuk A. A. (2019). Pidvyshchennya efektyvnosti pidtrymky pryynyattya rishen' v avtomatyzovanykh systemakh upravlinnya viyskamy za rakhunok zastosuvannya v yiyi roboti zasobiv imitatsiynoho modelyuvannya boyovykh diy viys'k (syl) [Increasing the effectiveness of decision-making support in automated troop management systems due to the use in its work of means of simulating combat operations of troops (forces)]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony. no 1(34)., pp. 9-22. Retrieved from: https://doi.org/10.33099/2311-7249/2019-34-1-19-22. [in Ukrainian].

9. Mykus S. A. and other. (2018). Informatsiyni tekhnolohiyi informatsiynoanalitychnoho zabezpechennya orhaniv upravlinnya viyskamy (sylamy) [Information technologies of information and analytical support of military (force) management bodies]: pidruchnyk /.. Kyiv: NUOU im. I. Chernyakhovskoho. p. 352. [in Ukrainian]

10. Varakuta V. P., Drobakha H. A., Lavnichenko O. V., Kovalov I. V., Bashkatov YE. H., Rozanova L. V. (2012). Upravlinska informatsiya v informatsiynoanalitychniy pidsystemi pidtrymky pryynyattya rishen na sluzhbovo-boyovu diyalnist chastyn vnutrishnikh viysk [Management information in the information and analytical subsystem of decision-making support for official combat activity of internal troops]. Chest i zakon. no. 2(41)., pp. 78-83. [in Ukrainian].

11. Didyk V. O. (2021). Metodyka syntezu avtomatyzovanoyi systemy upravlinnya Desantno-shturmovykh viysk Zbroynykh Syl Ukrayiny na taktychnomu rivni [Methods of synthesis of the automated control system of Aircraft Assault Troops of the Armed Forces of Ukraine at the tactical level]. Sciences of Europe. Vol. 1, no. 78., pp. 28-35. Retrieved from: https://doi.org/10.24412/3162-2364-2021-781-28-35. [in Ukrainian]

12. Didyk V. O., Kravchuk O. I. (2021). Kontseptualnyy pidkhid do rozrobky modeli avtomatyzovanoyi systemy upravlinnya Desantno-shturmovykh viysk Zbroynykh Syl Ukrayiny [A conceptual approach to the development of a model of the automated control system of the Aircraft Assault Troops of the Armed Forces of Ukraine]. Nauka i tekhnika Povitryanykh Syl Zbroynykh Syl Ukrayiny / holov. red. H.V. Khudov. Kharkiv, no. 2(14)-S. pp. 20-29., Inv. 48936. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru