Ефективність методичної системи навчання гирьового спорту курсантів у процесі фізичного виховання

Abstract

Prontenko Kostiantyn,

Ph.D in Physical Education and Sports, Associate Professor, Associate Professor of Physical Education,

Special Physical Training and Sports Department, S.P. Korolyov Zhytomyr Military Institute

Bezpalyi Serhii,

Ph.D in Physical Education and Sports, Associate Professor, Professor of Fire Training Department,

National Academy of Internal Affairs

Fedchenko Oleksiy,

Ph.D in Law, Senior Lecturer of Fire Training Department, National Academy of Interna! Affairs

Vodopyanova Tetiana,

Lecturer of Fire Training Department, National Academy of Internal Affairs

Shtoma Vadym

Lecturer of Fire Training Department, National Academy of Internal Affairs

The effectiveness of the methodical system of cadets' weight lifting training in the process of physical education

Introduction. The results of the effec- ? iveness of the methodical system of teaching of cadets of kettlebell lifting in the process of physical education, which is oriented on the personality of a future officer who has a high level of physical and methodological preparedness, has fitness and health competencies for the implementation of physical education and sports in the sphere of professional activity was highlights in the article. Two experimental (EG1, n=29, EG2, n=33) and control (CG, n=57) groups of cadets of the S.P. Korolev Zhytomyr Military Institute aged 18-24 were formed for testing the effectiveness of the methodical system.

The purpose of the article is to investigate the effec? - tiveness of the methodical system of kettlebell lifting training of cadets of higher military educational insti- ? utions of in the process of physical education.

Methods: Theoretical analysis and generalization of scientific and methodical literature, pedagogical supervision, pedagogical experiment, testing, methods of mathematical statistics.

Results. The positive influence of kettlebell lifting exercises on the success of cadets' study is proved - for all the studied blocks of disciplines in cadets of EG1 and EG2 at the end of the experiment the average score is significantly the same with the cadets of CG (p>0.05). This shows that rationally organized classes by the methodical system allow combining classes in kettlebell lifting training not only without negative consequences for the educational process, but also contribute to the improvement of the results of the study of various disci- ? lines.

The best level of methodological preparedness of the cadets of EG1 and EG2 at the end of the experiment, compared with the CG, was established based on the results of the assessment of the quality of the metho- ? ological task: 86.1% of the methodologically trained cadets were detected in EG1, 54.5% of the metho- ? ologically trained cadets - in EG2, and only 31.6% - in CG, which testifies to the superiority of occupations by the methodological system over the current system for improving the level of methodological preparedness of cadets - future managers of physical training courses.

It was found out that the assessments of unit commanders regarding the efficiency of the tasks of the service during the experiment period for cadets of EG1 and EG2 were significantly better than cadets of CG according to the indicators of individual psychological, moral, personal qualities, executive discipline and state of health (p<0,05-0,001).

Originality. For the first time, the positive influence of kettlebell lifting exercises by the experimental methodical system on the improvement of the indicators of the success of study, methodical preparedness and service activity of the cadets has been proved.

Conclusion. Experimental testing of the methodical system in the process of forming a pedagogical experiment has shown its more positive effect, compared with the current system of physical training, for improving the indicators of success of study, methodical prepa- ? edness and service activity of cadets.

Keywords: methodical system of training, kettlebell lifting, cadets, physical education, success of study, methodical preparedness, service activity.

Основна частина

Постановка проблеми. Вдосконалення і поява нових способів і форм збройної боротьби, проведення Операції об'єднаних сил на сході України, оснащення армії новими видами озброєння - все це потребує підвищених вимог до навчання і підготовки майбутніх офіцерів, насамперед із погляду їх професійності, особистої фізичної та методичної підготовленості [1; 2].

За даними багатьох учених [3; 4; 5], сучасна професійна діяльність випускників військових закладів вищої освіти (ВЗВО) відбувається в екстремальних умовах зовнішнього середовища за наявності таких несприятливих чинників бойової діяльності, як: постійне перебування у стані нервового і фізичного напруження, втоми і стресу; низька рухова активність під час довготривалого перебування в умовах обмеженого простору (блокпости, кунги, бліндажі); перенесення на собі значної ваги (зброя, спорядження, боєприпаси); необхідність діяти вночі, за будь-якої погоди і на будь-якій місцевості; нерегламентованість рухового режиму та інші. Негативний вплив чинників бойової діяльності, а також відсутність систематичних занять з фізичної підготовки у зоні бойових дій та належної матеріальної бази спричиняють такі негативні зміни в організмі військовослужбовців як: порушення обміну речовин, збільшення маси тіла, підвищення травматизму (особливо, опорно-рухового апарату), виникнення різних захворювань, погіршення показників психологічного стану. Це обумовлює необхідність удосконалення системи фізичного виховання курсантів ВЗВО.

Аналіз останніх досліджень і публікацій переконливо свідчать, що фізичне виховання має значні можливості у покращанні ефективності професійної діяльності, успішності навчання майбутніх фахівців, у зміцненні їх здоров'я та підвищенні працездатності. За певної розмаїтості запропонованих засобів учені зазначають важливість розвитку для військовослужбовців сили, силової і загальної витривалості, статичної витривалості м'язів тулуба [1; 6]

Аналіз літературних джерел [5; 7; 8; 9; 10] показав, що ефективним засобом фізичного виховання курсантів, а також військовослужбовців у період ведення бойових дій (в умовах проведення бойового злагодження, відновлення боєздатності, у базових таборах) може бути гирьовий спорт, який має ряд переваг: відсутність значних матеріальних затрат; компактність інвентарю; можливість проведення тренування як в обмеженому просторі, так і на відкритій місцевості; можливість проведення як самостійного тренування, так і заняття одночасно з великою групою осіб; широкий діапазон простих і доступних вправ виключає можливість адаптації до однотипного навантаження; можливість проводити заняття одночасно з військовослужбовцями з різним рівнем фізичної підготовленості, висока ефективність щодо розвитку фізичних і морально-вольових якостей, зміцнення м'язів спини та всього тіла; профілактика травмування хребта і суглобів. Разом із тим випускники ВЗВО як керівники занять не володіють методикою проведення занять із використанням засобів гирьового спорту та методикою навчання гирьового спорту військовослужбовців.

Таким чином, виникло протиріччя, яке полягає, з одного боку, у значних можливостях гирьового спорту щодо підвищення як особистого рівня фізичної підготовленості випускників ВЗВО, так і рівня фізичної підготовленості їх підлеглого особового складу, а також покращання ефективності їх бойової діяльності, а з іншого - у відсутності науково обґрунтованої методичної системи навчання гирьового спорту курсантів ВЗВО - майбутніх офіцерів у процесі фізичного виховання.

Проблеми удосконалення навчання і підготовки фахівців до майбутньої професійної діяльності засобами фізичної підготовки досліджувалися у роботах багатьох вчених [1; 2; 3; 6], однак питання обґрунтування методичної системи навчання гирьового спорту майбутніх офіцерів у процесі фізичного виховання з метою покращання ефективності їх освітнього процесу, підвищення рівня методичної підготовленості, формування у них фізкультурно-оздоровчих компетентностей для покращання службової діяльності залишилося недостатньо дослідженим.

Мета роботи. Дослідити ефективність методичної системи навчання гирьового спорту курсантів військових закладів вищої освіти у процесі фізичного виховання.

Методи дослідження: Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, тестування, методи математичної статистики.

Виклад основного матеріалу дослідження. Спираючись на роботи багатьох учених та враховуючи результати власних досліджень, ми обґрунтували і сконструювали модель методичної системи навчання гирьового спорту курсантів у процесі фізичного виховання, яка поєднує сукупність компонентів цілісного педагогічного процесу - від цілей до кінцевого результату - та орієнтована на особистість майбутнього офіцера, який має високий рівень фізичної і методичної підготовленості, здоров'я, володіє фізкультурно-оздоровчими компетентностями для впровадження засобів фізичного виховання і спорту у сферу професійної діяльності. Модель методичної системи ґрунтується на методичних і загальних принципах фізичного виховання, сформована на основі інтеграції системного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів та включає цільовий, змістовий, організаційно - технологічний і контрольно-діагностичний компоненти. Метою методичної системи є формування всебічно розвиненої особистості майбутнього офіцера Збройних Сил України, який має особистий високий рівень фізичної і методичної підготовленості та здоров'я, володіє фізкультурно-оздоровчими компетентностями щодо застосування засобів фізичного виховання і спорту для ефективного виконання завдань військово -професійної (бойової) діяльності. До основних завдань методичної системи належать: підвищення рівня фізичної підготовленості у випускників із акцентуванням уваги на розвитку силових якостей та витривалості, які є найбільш результативними у забезпеченні їх майбутньої військово-професійної (бойової) діяльності; покращання стану здоров'я та рівня морфофункціонального розвитку (суттєве розширення функціональних можливостей основних систем організму - серцево-судинної та дихальної) у майбутніх офіцерів; підвищення рівня інформативно значущих для навчання гирьового спорту компонентів фізичної, функціональної і технічної підготовленості курсантів; підвищення рівня методичної підготовленості майбутніх офіцерів у сфері фізичного виховання і спеціальної фізичної підготовки (володіння теоретичними знаннями, вміннями та навичками організації та проведення спортивно - масових і фізкультурно-оздоровчих заходів у майбутній військово-професійній діяльності); підвищення рівня розумової працездатності, емоційного стану та професійно-важливих психологічних якостей курсантів та, як наслідок, покращання успішності навчання; оволодіння знаннями, вміннями і навиками щодо застосування засобів фізичного виховання і спорту для профілактики травматизму як у процесі майбутньої професійної діяльності, так і на заняттях із фізичної підготовки та спортом; формування у майбутніх захисників України потреби та позитивного ставлення до систематичних занять фізичними вправами та спортом.

Впровадження методичної системи здійснювалося у 2013-2018 роках впродовж 3 етапів: І етап - навчання курсантів на 1-му курсі, ІІ - період навчання на 2-му курсі; ІІІ етап - навчання на 3-5-му курсах. Зміст кожного етапу методичної системи відрізнявся залежно від основних педагогічних завдань етапу та визначався диференційованим співвідношенням засобів, методів, величин навантаження, видів підготовки. Для ефективної реалізації мети методичної системи нами було обґрунтовано та розроблено 4 авторські методики - навчання курсантів техніки виконання вправ із гирьового спорту, розвитку фізичних якостей, формування морально-вольових якостей, профілактики травматизму. Дозування і регулювання навантаження на етапах методичної системи відбувалося зміною обсягів та інтенсивності засобів, окремих занять, величини та спрямованості навантажень з урахуванням індивідуальних можливостей кожного курсанта, рівня його підготовленості та визначалося особливостями застосування та порядком сполучення таких компонентів, як: вид, тривалість і характер окремих вправ, кількість підйомів, підходів та занять, темп рухів, час виконання вправ, вага обтяження, тривалість і характер пауз між окремими повтореннями, підходами, вправами.

Для реалізації основної мети методичної системи та перевірки ефективності запропонованих методик було сформовано контрольну (КГ, n=57) та дві експериментальні групи (ЕГ1, n=29; ЕГ2, n=33). Досліджувані групи формувалися із курсантів віком 18-24 роки, які вступили навчання у Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова у 2013 році із достовірно однаковими показниками фізичної підготовленості, фізичного розвитку та здоров'я (р>0,05). До ЕГ1 увійшли курсанти 1 - го взводу набору 2013 року, які займалися за методичною системою у секції військового інституту з гирьового спорту; до ЕГ2 - курсанти 1-го взводу, які також займалися за методичною системою, але у секції факультету з гирьового спорту; до КГ - курсанти 2-го взводу цього ж курсу (n=57). Кількість годин на фізичну підготовку у всіх групах була однаковою і становила 12 год. на тиждень. Розподіл часу на фізичну підготовку: у КГ (згідно із розпорядком дня): 4 год. - навчальні заняття, 3 год. - ранкова фізична зарядка (6 разів по 30 хв), 5 год. - СМР (2 рази по 1 год., 1 раз - 3 год.). В ЕГ2 - той самий, що і у КГ, але у години СМР (5 год. на тиждень) курсанти займалися не за чинною програмою, а за методичною системою гирьовим спортом у секції факультету. У ЕГ1: 3 год. - РФЗ, 9 год. - заняття за методичною системою (4 год. навчальних занять та 5 год. СМР). Дослідження ефективності методичної системи було здійснено у процесі формувального педагогічного експерименту за такими характеристиками: успішність навчання; рівень методичної підготовленості; рівень показників службової діяльності.

Успішність навчання курсантів ми досліджували за результатами опанування практичних (загальновійськових) дисциплін, теоретичних та спеціальних (за напрямком майбутньої військової спеціальності, починаючи із 3-го курсу) дисциплін на кожному етапі експерименту (оцінювався середній бал кожного курсанта та середній бал груп). Рівень методичної підготовленості курсантів оцінювався за якістю виконання ними методичного завдання, що включає практичні дії з організації та проведення фізичної підготовки, та за рівнем володіння теоретичними основами фізичної підготовки. Для оцінювання службової діяльності курсантів ми провели опитування командирів підрозділів (курсів), де навчалися курсанти досліджуваних груп, використовуючи розроблену нами оцінну картку. Командирам підрозділів на 5-му курсі (2018 р.) було запропоновано здійснити оцінювання курсантів ЕГ1, ЕГ2 і КГ за весь період навчання за різними характеристиками службової діяльності (за чотирибальною шкалою).

При цьому за період експерименту середній бал у всіх групах достовірно р<0,001) покращився: у КГ - на 0,58 бали, в ЕГ2 - на 0,51 бали, в ЕГ1 - на 0,86 бали, що свідчить про позитивний вплив занять за методичною системою на успішність навчання. Тенденція показників результативності навчальної діяльності курсантів ЕГ1, ЕГ2 і КГ за блоками теоретичних і спеціальних дисциплін має подібний до блоку практичних дисциплін характер - достовірне зростання середнього балу в усіх трьох досліджуваних групах у процесі формувального етапу експерименту р<0,001) та відсутність достовірної різниці на всіх етапах дослідження р>0,05). Особливо важливо, що за блоком спеціальних дисциплін, на яких відбувається опанування основ майбутнього фаху, середній бал курсантів експериментальних груп (4,42 та 4,51 бали) є навіть дещо вищим ніж у курсантів КГ (4,37 бали). Також необхідно вказати, що порівняння середнього балу у курсантів досліджуваних груп за весь період навчання у ВЗВО дозволяє зазначити, що в ЕГ1 середній бал є найвищим - 4,24 бали, в ЕГ2 - 4,21 бали, у КГ - 4,19 бали. Проведений аналіз дозволяє дійти висновку, що раціонально організовані заняття за методичною системою дозволяють поєднувати заняття гирьовим спортом та навчання не тільки без негативних наслідків для навчального процесу, але й сприяють покращанню результатів вивчення загальновійськових, теоретичних і спеціальних дисциплін. Це свідчить про ефективність запропонованої методичної системи, її позитивний вплив на успішність навчання курсантів.

Дослідження успішності навчання курсантів за блоком практичних дисциплін свідчить, що на всіх етапах експерименту достовірної різниці між показниками успішності навчання курсантів ЕГ1, ЕГ2 і КГ не виявлено р>0,05). Незважаючи на відсутність достовірної різниці між показниками курсантів усіх трьох груп, слід зазначити, що наприкінці експерименту в ЕГ1 середній бал (4,28 бали) є найвищим серед досліджуваних груп (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка показників успішності навчання курсантів ЕГ1, ЕГ2 та КГ у процесі формувального етапу експерименту (Х±т), середній бал