Обґрунтування елементів комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони

Размещено на http://allbest.ru

¹Національний університет оборони України

імені Івана Черняховського

²Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Б. Хмельницького

Обґрунтування елементів комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони

¹Олександр Войтко кандидат військових наук,

заступник начальника кафедри застосування

інформаційних технологій та інформаційної безпеки,

¹Віталій Кацалап, кандидат військових наук, доцент кафедри

застосування інформаційних технологій та інформаційної безпеки

²Юлія Бабій доктор технічних наук

м. Київ, м. Хмельницький, Україна

Анотація

У статті розглянуто основі комунікативні функції системи стратегічних комунікацій Сил оборони. Наведено характеристики елементів когнітивного інформаційного простору та детерміновані чинники, які впливають на діяльності органів управління Сил оборони. Проаналізовано і узагальнено сучасні умови функціонування системи стратегічних комунікацій в контексті їх трансформації, а також виявлено ряд факторів, що створюють перешкоди на шляху створення нових комунікативних можливостей.

На основі аналізу сучасних теоретико-методологічних концепцій управлінської діяльності органів військового управління досліджено питання взаємодії між можливими елементами системи стратегічних комунікацій Сил оборони. Виявлено вплив основних детермінантів, які впливають на ефективність функціонування системи стратегічних комунікацій Сил оборони.

На відміну від існуючих підходів наведені складові комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони відображає об'єктивну реальність процесів, які обумовлюють взаємозв'язок між можливими функціями та умовами. Комунікативні системи в сферах національної безпеки відіграють когерентну роль, яка за своїм змістом відображає вертикальні та горизонтальні взаємозв'язки системи безпеки та оборони України. Тому виникає необхідність проведення детального опису функцій систем, які задіяні для виявлення психологічного впливу на цільові аудиторії та системи, що відповідають за проведення випереджувальних заходів. військовий комунікативний стратегічний оборона

Наведений опис елементів комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони дозволяє реалізувати модель, яка визначає сутність комунікативних можливостей системи стратегічних комунікацій Сил оборони в інтересах реалізації протидії деструктивному психологічному впливу. Особливу увагу приділено здатності об'єктивно прогнозувати можливі наслідки та адекватно реагувати (протидіяти) на негативні процеси. Запропонований методичний підхід має універсальний характер, а тому може бути застосований при розробці аналогічних методичних засобів не лише стосовно воєнної сфери, але і до усієї соціальної системи держави або її окремих секторів в інтересах забезпечення внутрішньополітичної стабільності.

Ключові слова: Медіа операція; інформаційний простір; стратегічні комунікації; Сили оборони; інформаційна інфраструктура, інформаційний ресурс; комунікативні можливості; психологічний вплив.

Вступ

Розвиток інформаційного суспільства дозволяє використовувати для вирішення політичних чи соціокультурних завдань можливості прихованого психологічного впливу на підсвідомість людей та масштабного маніпулювання суспільною думкою. Це призвело до появи нових форм і методів, завдяки яким провідні держави намагаються досягти своїх зовнішньополітичних цілей. На зміну суто військового аспекту війни приходять так звані “гібридні війни”. Нова форма (метод) інформаційної діяльності має суто прихований характер і використовує стратегічні комунікації для досягнення своїх цілей.

Розвиток системи стратегічних комунікацій Сил оборони України вимагає нових теоретичних підходів для обґрунтування пріоритетності функцій в реалізації адекватних інформаційних заходів.

Постановка проблеми. Виходячи із зазначеного виникає протиріччя коли з одного боку є комунікативні системи в сферах національної безпеки з іншого такі ж системи в силах безпеки та оборони. Тому виникає необхідність проведення детального опису функцій систем, які задіяні для виявлення психологічного впливу на цільові аудиторії та систем, що відповідають за проведення випереджувальних інформаційних заходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз джерел показав [1-3], що зміст стратегічних комунікацій полягає в досягненні успіху в збройній боротьбі не через інформаційне домінування в кількості залучених медіа ресурсу, а завдяки їх перевазі в інформаційних можливостях та організаційній побудові за мережевою структурою. Суцільна інформатизація та інтелектуалізація систем управління військами і зброєю якісно змінили зміст операцій. Вони дістали назву “медійних” або спеціальних операцій, що проводяться складом “мережевих ботів”, які навмисно заманюють “соціальних зівак”, та керуються з єдиного стратегічного центру й одночасно діють як окремі ключові елементи системи стратегічних комунікацій державного й військового рівнів.

Метою статті є опис елементів комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони в інтересах реалізації протидії деструктивному психологічному впливу та забезпечення випереджувальних інформаційних заходів.

Результати дослідження

Під випереджувальними інформаційними заходами будемо розуміти цілеспрямовану дію однієї сторони (джерело впливу) на іншу (об'єкт впливу) за допомогою певної інформації (інформаційного процесу) для досягнення бажаного результату [3]. Головною метою здійснення випереджувальних інформаційних заходів на об'єкти інформаційної інфраструктури є досягнення переваги в інформаційному протиборстві, дестабілізація або виведення із ладу системи державного (у тому числі військового) управління, деморалізація населення, особового складу Сил оборони, керівництва держави та осіб, що приймають рішення на всіх рівнях державної влади та місцевого самоврядування за рахунок проведення “медійних” операцій.

Особливістю “медійних” операцій є застосування побудованих на нових принципах методів розвідки, управління й забезпечення, які дають можливість застосовувати сили й засоби не в одній лінії, а відразу на всій сферах національної безпеки відповідно до своїх спроможностей. Спільне застосування контенту на всі можливі цільові аудиторії підвищує результативність стратегічних комунікацій [4].

Протистояння меседжів (провокація) - це зіткнення як достовірних тематик повідомлень, так і упередженої інформації, яка класифікує події та не визнає норми і правил змістовного наповнення. Упереджені та неупереджені меседжі можуть бути симетричними й асиметричними. Асиметричні меседжі розповсюджуються інсайдерськими повідомленнями за участю суб'єктів, що якісно відрізняються стосовно інформаційного потенціалу й принципів організації та управління.

Навіть без переходу до інформаційної операції асиметричні меседжі мають ряд специфічних ознак, які є наслідком обмеженого арсеналу засобів для слабших за можливостями учасників. В асиметричних відносинах сильний партнер зазвичай не потребує застосування додаткових інформаційних заходів для нав'язування власної поведінки. Тому зміст інформації часто відображається в латентному вигляді, лише епізодично переходячи в інтенсивну фазу у формі жорстоких і на перший погляд ірраціональних закликів, зокрема “зрада”, “все втрачено”. такі дії є тим засобом з обмеженого арсеналу, за допомогою якого асиметричні меседжі мають сильніший психологічний вплив (і потенційно перемагають) над симетричними меседжами [5].

Виходячи із зазначеного виникає протиріччя з одного боку є комунікативні системи в сферах національної безпеки з іншого такі ж системи в силах безпеки. Тому виникає необхідність розмежування функцій між цими системами з виявлення психологічного впливу на цільові аудиторії.

Під час хаотичного використання інформаційного простору важко визначити противника, тим паче важко вести мову про правові, етичні та моральні норми поведінки. Без них організоване насильство веде до деградації локальних спільнот, їх варваризації.

Наприклад, в Україні досі тривають дискусії щодо терміну “антитерористична операція”, який не відображає сутності подій в зоні конфлікту на Донбасі. З іншого боку, друга сторона протистояння, Росія, офіційно не визнає своєї участі, тож якщо це війна - то хто противник?

М. Требін одним з перших українських дослідників визначає використання комунікативних можливостей з впливу на конкретні цільові аудиторії, як певну форму гібридної війни [6]. Використання такої форми дозволяє державам зняти з себе відповідальність за військове втручання, порушення норм міжнародного права і підтримку нерегулярних військових формувань. В схожих термінологічних рамках дане явище аналізують експерти українського Центру суспільних відносин, коли визначають, це як сукупність підготовлених і оперативно реалізованих державою дій військового, дипломатичного, інформаційного, економічного характеру, спрямованих на досягнення стратегічних цілей. Тому, все частіше досягнення перемоги відбувається не на полі бою, а в когнітивному та економічному просторі.

Використання переваг когнітивного інформаційного простору в системі стратегічних комунікацій дозволяє державам уникати відповідальності за розв'язання збройного конфлікту, військові злочини, порушення міжнародного права або знаходити інформаційні приводи для виправдання власної агресії.

Важливою частиною такої форми політичного насилля є використання цивільної інфраструктури та інформаційних каналів комунікації для маніпулювання суспільною думкою і забезпечення підтримки місцевого населення. Фактично, це реалізується у формі психологічного впливу, який включає отримання розвідувальної інформації, психологічний тиск і дезінформацію, кібератаки, руйнування інформаційної інфраструктури противника. Саме тому, український політолог Є. Магда висловив думку, що в умовах сучасного інформаційного суспільства головним засобом ефективної реалізації гібридної війни є контроль над інформаційним простором [6]. Як ми можемо побачити, комунікативна гібридна війна характеризується органічним поєднанням методів прямої і непрямої агресії, із залученням нерегулярних військових формувань, невдоволеного цивільного населення та інфраструктури.

Для оцінювання рівня деструктивного інформаційного впливу на об'єкти інформаційної інфраструктури необхідно мати певну систему показників, а для визначення його критичного (допустимого) значення - відповідні критерії.

У [5]; [7] стверджується, що формалізація та оцінювання інформаційного впливу за допомогою точних математичних моделей і методів суттєво обмежені через:

ь різнорідність, розподіленість, багатозв'язність і динамічність джерел і об'єктів інформаційних загроз, що його породжують;

ь надто велику кількість параметрів, що відображають суспільні інформаційні відносини і характеризують відповідні інформаційні загрози;

ь відсутність необхідних статистичних даних внаслідок неповноти, неоперативності і недостовірності практично доступної інформації.

Виходячи із наведених аргументів, одним із підходів до отримання оцінок інформаційного впливу може бути застосування методів експертного оцінювання на основі використання досвіду фахівців інформаційної сфери [5, 7] за показниками, які характеризують такий вплив на об'єкти інформаційної інфраструктури. Саме професійний досвід та інтелектуальні можливості фахівців інформаційної сфери дають можливість відносно адекватно “вимірювати” інформаційні процеси, які проявляються безпосередньо в певному інформаційному просторі. Це може стати основою становлення вищезазначеної системи моніторингу загроз.

Гібридна війна планується не під стратегію фронтальної війни, а під стратегію інформаційної війни, де відбувається побудова альтернативної зомбі-реальності, всередині якої є можливим перетворення супротивника на ворога (приреченого на фізичне знищення) і нелюдь (хто не має права вважатися людьми).

Врахування зазначеного дозволило визначити п'ять елементів гібридності стратегічних комунікацій: модальність проти структури, одночасність, злиття, комплексність, злочинність. Ці характеристики підходять навіть до простих інформаційних заходів. Гібридність стратегічних комунікацій, як основного елементу гібридної війни відокремлює те, що вони містять одне правило - жодних правил. Їх тактика відзначається гнучкістю та різномаїттям, тут можливо все. Головною і керуючою складовою гібридної війни є комунікативна можливість, яка, має давню історію, на сьогодні набуває нової, модифікованої форми і постає у вигляді постійного потокового інформаційного поля.

Потокове інформаційне поле - це набір комунікацій у поєднанні з негативною інформацією, яка поділена між цільовими аудиторіями та з певним прогнозом моделює і програмує їх поведінку за допомогою засобів інформаційного впливу.

Важливим завданням потокового інформаційного поля є іденто- цид, тобто знищення національної-державної-громадянської ідентичності країни-суперника до такого стану, коли про нього можна сказати одне - нелюдь і ворог. Суть ідентоциду - переконання більшості народу своєї країни, а в ідеалі і частини народу супротивника в злих намірах супротивника щодо своїх.

Об'єктом потокового інформаційного поля є як масова свідомість, так і індивідуальна. Інформаційний вплив може здійснюватися як на тлі інформаційного шуму, так і в умовах інформаційного вакууму.

Фактично потокове інформаційне поле будується за тими ж принципами, що і будь-яка рекламна кампанія. Її завдання - продати ідею гібридного агресора. Атака спрямована не на тіла, а на душі противника, адже найсильніші конфлікти в історії людства, як відомо, мали у своїй основі релігійний характер. Тому система стратегічних комунікацій є головною і дуже сильною складовою гібридної війни. Нав'язування чужих цілей - це те, що робить таку війну війною і відрізняє її від звичайної реклами.

Для протидії зазначеному необхідно контролювати протокол, алгоритм, а не потоки інформації. Інформація може циркулювати досить вільно, найважливіше те, як її декодувати. У центрі уваги - контроль над інформаційним кодом.

Наступним кроком протидії є створення можливостей для нівелювання на виході негативну або небезпечну інформацію, яка в процесі її поширення набуде протилежного значення. Коли збільшується обсяг інформації, що вільно циркулює, на перше місце висувається приховування та керування кодами. За таких умов необхідно створювати алгоритми дешифрування інформації, її структуризації, узагальнення та кінцевого використання.

Ефективне поводження з інформацією надасть можливість змінити на свою користь навіть ті інформаційні потоки, які на перший погляд невигідні.

Комунікативна гібридна війна завжди є брудною за своїм змістом, бо, вона характеризується такими методами, як: підкуп, залякування, злочинність, викрадення людей, мародерство, насилля проти цивільних, захоплення державних установ, організація і проведення терористичних актів (підтвердженням цього стали численні теракти в Одесі та Харкові) [3].

Наведені результати наукового дослідження підтверджують домінуючу роль деструктивного психологічного впливу під час обґрунтування випереджувальних інформаційних заходів. Тому основні зазначених елементів визначимо елементи комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони, які наведені на рис. 1

Рис. 1. Модель реалізації системи стратегічних комунікацій Сил оборони

Врахування зазначених елементів моделі реалізації системи стратегічних комунікацій Сил оброни (рис.1) дозволить підтримувати достатній рівень інформаційної безпеки Міністерства оборони України та Збройних Сил України і створити належні умови для реалізації функцій управління усіма суб'єктами Сектору безпеки і оборони держави з метою вирішення завдань військового будівництва у мирний час, а також досягнення інформаційної переваги над противником та здійснення управління ним силовими і неснловими методами на свою користь у ході можливого воєнного конфлікту.

Визначені елементи системи стратегічних комунікацій Сил оборони України відповідають сучасному стану і середньостроковому прогнозу воєнно-політичної обстановки та можуть уточнюватися з урахуванням змін безпекового середовища, умов соціально-економічного розвитку України.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, наведені елементи комунікативної моделі системи стратегічних комунікацій Сил оборони дозволяють визначити можливості інформаційного впливу в умовах зростаючого впливу суспільної інформації. За своєю природою прояви зовнішнього і внутрішнього інформаційного впливу є дуже різноманітними, що створює значні труднощі при його формальному описі.

З іншого боку, незважаючи на важливість цього питання для практики сьогодення, системне вивчення та оцінювання інформаційного впливу на об'єкти інформаційної інфраструктури Сил оборони, ще не розроблена із-за недосконалості відповідної теоретичної бази.

Список використаних джерел

1. Зеленін В. В. По той бік правди: нейролінгвістичне програмування як зброя інформаційно-пропагандистської війни : навчальний посібник. Том перший, НЛП ХХ століття. 2-ге видання, виправлене та доповнене. -Київ : Вид-во “Люта справа”, 2015. 384 с.

2. Основы психологической войны и медиаманипулирования / Валерий Соловей. Москва : Издательство “Э”, 2015. 320 с.

3. Методы и технологии информационных войн / Сергей Бухарин, Виктор Цыганов. - Москва : Академический Проект, 2007. 382 с.

4. Bonk K., Griggs H., Tynes E. Strategic communications for nonprofits - CCMC, 1999. 214 c.

5. Commanders handbook for strategic communications - USJFCOM, 2008. 138 c.

6. US. Governmental information operations and strategic communications: a discredited tool or user failure. Implications future conflict / Steve Tatham, 2013. 98 c.

References

1. Zelenin, V. (2015), Po toy bik pravdy: neyrolinhvistychne prohramuvannya yak zbroya informatsiyno-propahandystskoyi viyny (navchalnyyposibnyk) [On other side of true: programming as weapon of informatively-propagandist war (train aid), Kiev, Pej "Fierce business", 384 p. (in Ukraine)

2. Solovey, V. (2015), Bases of psywar and mediamanipulation [Osnovyi psihologicheskoy voynyi i mediamanipulirovaniya], Moscow, publishing House "E", 320 p. (in Russian)

3. Bukharin, S., Tsyganov, V. (2007), Methods and technologies of informative wars [Metody i tekhnologii informatsionnykh voyn], Moscow, Academic Project, 382 p. (in Russian)

4. Pro Polozhennja pro Ministerstvo oborony Ukrajiny: Ukaz Prezydenta Ukrajiny [About the Regulation on the Ministry of Defense of Ukraine: Decree of the President of Ukraine], April 6, 2011 № 406/2011. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/card/406/2011. (in Ukraine)

5. Bonk, K., Griggs, H., Tynes, E. (1999), Strategic communications for nonprofits. CCMC, 214 p. (in English)

6. Commanders handbook for strategic communications USJFCOM, 2008, 138 p. (in English)

7. Tatham, S. (2013), US Governmental information operations and strategic communications: a discredited tool or user failure. Implications future conflict. 98 p. (in English)

Abstract

Features of implementation of the system of strategic communications of the strengths of defense

Vitaliy Katsalap, Oleksandr Voitko.

The article deals with the communicative functions of the strategic communications system of the Defense Forces. The characteristics of elements of the cognitive informational space and deterministic factors that influence the activities of the bodies of the Defense Forces are presented. The modern conditions of functioning of the system of strategic communications in the context of their transformation are analyzed and summarized, as well as a number of factors that create obstacles on the way of creation of new communicative possibilities are revealed.

On the basis of the analysis of modern theoretical and methodological concepts of management activity of military authorities, the issues of interaction between possible elements of the system of strategic communications of the Defense Forces were investigated. The influence of the main determinants influencing the effectiveness of the system of strategic communications of the Defense Forces has been revealed.

Unlike the existing approaches, the components of the communicative model of the strategic communications system provided by the Defense Forces reflect the objective reality of the processes that determine the interconnection between the possible functions and conditions. Communicative systems in the areas of national security play a coherent role, which in its content reflects the vertical and horizontal interrelations of the security and defense system of Ukraine. Therefore, there is a need for a detailed description of the functions of systems that are involved in identifying the psychological impact on target audiences and systems responsible for taking precautionary measures.

The given description of the elements of the communicative model of the strategic communications system of the Defense Forces allows to implement a model that determines the essence of the communicative capabilities of the strategic communications system of the Defense Forces in the interests of counteracting destructive psychological impact. Particular attention is paid to the ability to objectively predict possible consequences and to respond adequately (counteract) to negative processes. The proposed methodological approach is of a universal nature and can therefore be used in the development of similar methodological tools, not only in the military sphere but also in the whole social system of the state or its separate sectors in the interests of maintaining internal political stability.

Key words: Media operation; information space; strategic communications; Defense Forces; information infrastructure, information resource; communicative possibilities; psychological impact.

Размещено на Allbest.ru