Хімічна зброя

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗО "Спеціалізована школа №44 Природничо-медичного профілю"

Реферат

Хімічна зброя

м. Дніпропетровськ, 2015 р.

Вступ

Використання хімічних речовин як отрут відомо за давніх часів. Як зброя ураження отрути застосовувались під час полювання на диких тварин та у боротьбі між племенами. Отрути стають грізною зброєю, засобом масового знищення людей, бойовими отруйними речовинами, котрі в широких масштабах стали застосовуватися в першу свiтову вiйну, а потiм i в iнших вiйськових конфлiктах (Ефiопiя, Китай, В'єтнам, Iран).

Хiмiчну зброю за масштабами її уражаючої дiї можна порiвняти з ядерною зброєю середнього калiбру.

Нарiвнi з бойовими отруйними речовинами, вiйськові токсикологи приділяють велику увагу i хiмiчним речовинам, якi при руйнуваннi хiмiчно-небезпечних пiдприємств можуть викликати масовi ураження особового складу військ та населення.

Хімічна зброя, її уражаюча дія

Хiмiчна зброя - одна iз видiв зброї масового ураження. Хiмiчною зброєю називають речовини бойового застосування, уражаючі якостi яких заснованi на токсичній дiї отруйних речовин на органiзм людини. Хiмiчна зброя включає високотоксичнi отруйних речовин(ОР) та засоби їх доставки до цiлi i призначається для ураження живої сили противника і з метою ускладнення (дезорганізації) дiяльностi вiйськ та об'єктiв тилу.

Бойовi якостi хiмiчної зброї визначають її специфiчнi особливостi:

-бiохiмiчний характер уражаючої дiї на живий органiзм;

-здiбнiсть вибiрково уражати живу силу без знищення матерiальних засобiв; бойовий токсичний отруйний

-об'ємнiсть уражаючої дiї, здiбнiсть заражати територiю i повiтряний простiр в районi її застосування;

-проникаюча дiя - здiбнiсть газiв, парiв, аерозолiв проникати з потоком повiтря в негерметичнi споруди;

-тривалiсть збереження уражаючої дiї на зараженiй територiї;

-рiзноманiтнiсть клiніки та динаміки розвитку отруєння, що ускладнює дiагностику уражень;

-здiбнiсть проникати в органiзм рiзними шляхами;

-труднощi своєчасного виявлення факту застосування ОР;

-необхiднiсть застосування спецiальних засобiв захисту;

-сильна морально-психологiчна дiя на особовий склад.

Хiмiчна зброя може викликати тяжкi екологічнi та генетичнi наслiдки, для ліквідації яких потрібне залучення величезних матеріальних ресурсів протягом десятків років.

Класифікація отруйних речовин

Наявнiсть великої кiлькостi ОР, якi є представниками рiзних класiв сполук, мають рiзні фiзичнi, хiмiчнi та токсичнi властивостi, що привело до створення рiзних класифiкацiй, головними з яких є: токсикологiчна; тактична; за швидкістю дiї; поведiнкою на мiсцевостi та хiмiчна. Разом цi класифiкацiї враховують фізичні, хiмiчнi та токсичнi властивостi.

1. Токсикологiчна класифiкацiя (за токсичною дiєю) групує ОР за характером їх дiї на органiзм i симптомiв уражень. У вiдповідностi з цим ОР розподiляються на такі групи:

а) ОР нервово-паралiтичної дiї: зарин, зоман, V-гази (Vx-гази). Цi речовини викликають розлад функцiй нервової системи, м'язовi судоми та паралiчi.

б) ОР шкiрнонаривної дiї: iприт, азотистий iприт, люїзит. Характерним для цих речовин є здiбнiсть уражати шкiру з утворенням пухирів та виразок, але всi вони є унiверсальними клiтинними отрутами i, у вiдповiдностi з цим, уражають також органи зору, дихання та всi внутрiшнi органи.

в) ОР загальноотруйної дiї: синільна кислота та хлорціан. Цi речовини викликають загальне отруєння органiзму внаслiдок пригнiчення тканинного дихання.

г) ОР задушливої дiї: фосген. Ця речовина уражає легенi, що призводить до порушення, або зупинки дихання внаслiдок розвитку набряку легень.

д) ОР подразнюючої дiї: хлорацетофенон, Cі-Ес (CS), Сі-Аp (СR), адамсит. Цi речовини подразнюють слизовi оболонки очей i верхнiх дихальних шляхiв, викликають сильну сльозотечу та рiзь в очах i носi, неcтримне чхання, бiль у грудях.

е) Психотоміметичнi (психохiмiчнi) ОР: Бі-Зeт (BZ), дiетиламiдлізергинової кислоти (ДЛК) та iн. Цi речовини викликають розлад дiяльності нервової системи з появою симптомiв психічних захворювань.

2. Тактична класифiкацiя розподiляє ОР за їх бойовим призначенням. Видiляють 2. групи:

а) Смертельнодiючi ОР, призначенi для знищення живої сили. В цю групу входять головним чином ОР нервово-паралiтичної, шкiрно-наривної, загальноотруйної та задушливої дiї: зарин, зоман, V-гази, бiнарнi ОР, iприт, люїзит, синільна кислота, хлорціан, фосген.

б) Несмертельної дії. В цю групу входять подразнюючi ОР та психотомiметики. Подразнюючi ОР призначенi для ослаблення боєздатності вiйськ і їх знесилення. Вони також використовуються також у полiцейських та учбових цiлях. У цю групу входять лакрiматори i стернiти: CS, CR, адамсит, хлорацето-фенон. Психотомiметичнi ОР тимчасово виводять iз ладу особовий склад, тобто призначенi для дезорганiзацiї вiйськ. У цю групу входять BZ, ДЛК.

3. Класифiкацiя ОР за поведiнкою на мiсцевостi в умовах бойового застосування:

а) Стiйкi ОР (СОР) - речовини, якi зберігають свою уражаючу дiю у зовнiшньому середовищi бiльше однiєї години пiсля застосовування. Цi ОР довго заражують мiсцевiсть i всi об'єкти, якi там знаходяться, що в свою чергу служить джерелом тривалого зараження повітря. До СОР вiдносяться речовини з температурою кипiння бiльше 1400 С - зарин, зоман, V-гази, iприт, люїзит, СS.

б) Нестiйкi ОР (НОР) - гази та речовини, з температурою кипіння до 140оС, якi швидко випаровуються, уражаючу дiя яких зберігається всього до однiєї години пiсля застосування. Типовими представниками НОР є фосген, хлорціан, синільна кислота.

На думку вiйськових спецiалiстiв з тактичної точки зору СОР призначенi для ураження живої сили, зараження мiсцевостi, водоймищ, бойової технiки i т. д., НОР - для знищення живої сили.

4. За швидкістю настання уражаючої дiї:

а) Швидкодiючi ОР, якi не мають періоду скритої дiї i основна симптоматика ураження виникає в період першої години пiсля дiї ОР (зарин, зоман, Vx - iнгаляцiйно, синільна кислота, хлорціан, СS, СR);

б) ОР сповiльненої дії, які мають перiод прихованої дiї бiльше однiєї години (Vx - через шкiру, iприт, фосген, BZ).

5. В залежностi вiд рiвня виробництва i запасiв, якi є:

а) Табельнi ОР, якi знаходяться на озброєннi. До них вiдносяться Vx, зарин, iприт, BZ, СS, СR.

б) Резервнi ОР, якi не виробляються, але технологiя одержання розроблена i за потребою можуть вироблятися. До них вiдносяться: синільна кислота, фосген, азотистий iприт, адамсит.

6. Хiмiчна класифiкацiя дiлить ОР за їх належнiстю до визначених класiв хiмiчних сполук, якi залежать вiд хiмiчної структури ОР.

Хімічні засоби уражень.

Хiмiчнi засоби ураження - сукупнiсть хiмiчних боєприпасiв та хімічних бойових приладiв, призначених для застосування ОР з метою ураження живої сили, зараження повiтря, мiсцевостi, бойової технiки та інших матерiальних засобiв.

Вони розподіляються на такі види:

-хімічні боєприпаси одноразового використання (артилерійські снаряди та міни, снаряди реактивної артилерії, авіаційні хімічні бомби та касети, ХБЧ ракет, хімічні фугаси, шашки, гранати, патрони);

-хімічні боєві прилади багаторазового використовування (ВАП виливні авіаційні прилади, механічні генератори аерозолів); бiнарнi хiмiчнi боєприпаси та прилади (вони складаються з двох малотоксичних сполук (компонентiв), які включені у снаряд, бомбу чи ємність приладу (ВАП) i зберігаються iзольовано один вiд одного. Змiшування компонентiв i реакцiя мiж ними досягаються пiсля пострілу снаряду, (скидання бомб), та руйнування роздiляючої їх перегородки, або штучного перемiшування за допомогою спецiальних пристроїв.

На озброєнні є бiнарнi боєприпаси з зарином-2 та Vx-2, якi мiстяться в 155 мм та 203,2 мм артилерiйських снарядах та авiацiйних бомбах з Vx-2 типу "Біг-Ай".

Хімічні шляхи уражень

Шляхи надходження ОР та отрут в органiзм залежать вiд їх агрегатного стану, фiзичних та хiмiчних властивостей.

Основним шляхом надходження отруйних речовин в органiзм людини є органи дихання, шкiра, шлунково-кишковий тракт, слизова оболонка очей, поверхнi ран і опіків.

Через органи дихання потрапляють в органiзм практично всi ОР та отрути, якi знаходяться в пароподібному та аерозольному станi.

Через шкiру отрути потрапляють трьома шляхами: через епiдермiс, волосянi фолiкули i вивідні протоки сальних залоз. Через шкiру потрапляють жиророзчиннi стiйкi отруйнi речовини, тобто неелектролiти. Жиророзчиннi нестiйкi леткi ОР випаровуються швидко з шкiри i не проникають в організм

У шлунково-кишковий тракт отрути надходять з отруєними продуктами харчування та водою. Всмоктування ОР проходить в ротовiй порожнинi, шлунку i в більшій мiрi у тонкому кишечнику

Виведення ОР з організму

Стороннi речовини виводяться з органiзму через нирки, кишечник, легенi та шкiру. Через нирки видiляються в основному розчиненi у водi токсичнi речовини i їх метаболiти за допомогою фiльтрацiї i активного транспорту в ниркових канальцях. Процес фiльтрацiї здiйснюється шляхом пасивної дифузiї.

Токсикометрія.

Токсикометрія вивчає кiлькiсну сторону токсичностi та небезпеки хiмічних речовин при рiзних шляхах їх дії на органiзм. Пiд токсичнiстю ОР та отрут розумiється здатнiсть їх впливати на живий органiзм.

Токсичнiсть ОР та отрут визначається токсодозою - кiлькiсною характеристикою токсичностi ОР, вiдповiдної певному ефекту ураження.

У більшості випадків отруєння токсодоза виражається Сt (де С - середня концентрацiя ОР в повiтрi, г/м 3, t - час перебування людини в зараженому повiтрi, хв.).

При дiї ОР на органiзм людини застосовують такі токсодози: - LD 50 або lCt 50 - середня смертельна токсодоза (доза, або концентрацiя), вона викликає летальний кiнець у 50% уражених.

- ID 50, або ICt 50 середня токсодоза, яка виводить iз ладу 50% уражених- PD 50 або

-PCt 50 - середня порогова токсодоза яка викликає початковi симптоми уражень у 50% уражених;

- LD 100 або LСt 100 - абсолютно смертельна токсодоза, яка викликає 100% загибелi уражених;

Токсичнi дози ОР i отрут рiзнi, в залежностi вiд способу надходження в органiзм.

Слід відмітити, що в бойових умовах та інших ситуаціях на організм може діяти дві чи декілька отрут, це, так звана, комбінована дія.

При комбінованій дії токсичний ефект може посилюватися, чи послаблятися.

Хімічні вогнища. Основні принципи надання медичної допомоги ураженим ОР.

При організації лікувально-евакуаційних заходів під час ліквідації наслідків застосування противником ОР завжди необхідно враховувати медико-тактичну характеристику хімічних вогнищ ураження.

Вогнища хімічного ураження поділяються на стійкі та нестійкі, До стійких вогнищ відносяться такі, в яких уражаюча дія ОР зберігається протягом 1 години і більше: декілька діб, тижнів, місяців. Такі вогнища можуть утворюватись не тільки для безпосереднього ураження особового складу, але й для зараження техніки та будівель, що створює так званий "сковуючий ефект" та стримує протягом довгого часу бойові дії військ.

У хімічних вогнищах, які утворені стійкими ОР, особовий склад застосовує засоби захисту органів дихання і шкіри, проводить часткову і повну санітарну обробку, а всі заражені об'єкти (техніка, майно, тощо) підлягають дегазації.

До нестійких вогнищ можна віднести вогнища, уражаюча дія ОР в яких припиняється протягом однієї години. У більшості випадків використання нестійких ОР застосовується для ураження особового складу під час їх застосування.

У хімічних вогнищах, які утворені нестійкими ОР, особовий склад застосовує тільки засоби захисту органів дихання.

У залежності від часу виникнення основних симптомів отруєння хімічні вогнища ураження поділяються на:

-вогнища ураження швидкодіючими ОР (клініка отруєння виявляється протягом першої години після контакту з ОР);

-вогнища ураження ОР сповільненої дії (клініка отруєння виникає пізніше однієї години з моменту контакту з ОР).

Таким чином, з урахуванням стійкості на місцевості та швидкості дії ОР на особовий склад виділяють чотири типи хімічних вогнищ ОР:

1. Стійке вогнище ураження швидкодіючими ОР;

2. Нестійке вогнище ураження швидкодіючими ОР;

3. Стійке вогнище ураження) ОР сповільненої дії;

4. Нестійке вогнище ураження ОР сповільненої дії.

Для вогнищ ураження швидкодіючими ОР характерно: одночасне ураження великої кількості особового складу; можливість часткового виходу з ладу (ураження) медичного складу; виникнення значної кількості важкоуражених, тривалість життя яких при відсутності своєчасної, ефективної допомоги не перебільшить 1 години з моменту виникнення клініки отруєння; відсутність резерву часу у медичної служби для суттєвої зміни раніш прийнятої організації робіт щодо ліквідації вогнища; необхідність надання ефективної медичної допомоги протягом оптимальних термінів та евакуації важкоуражених з вогнищ переважно за один рейс.

Суттєвими відмінностями вогнищ ураження ОР сповільненої дії є: послідовна, протягом декількох годин, поява ознак отруєння уражених, (у зв`язку з чим необхідне активне виявлення уражених); триваліші терміни життя важкоуражених при відсутності своєчасної допомоги (внаслідок ураження іпритом, фосгеном - декілька годин, діб); наявність певного запасу часу (декілька годин) у медичної служби для організації ліквідації вогнища; евакуація уражених з вогнища здійснюється в декілька рейсів у міру їх виявлення.

Основні принципи надання медичної допомоги ураженим ОР.

Медична допомога ураженим ОР є невідкладною і відрізняється своєю специфікою.

Особливості надання допомоги ураженим є послідовність виконання наступних заходів:

-припинення подальшого надходження отрути в організм;

застосування специфічних протиотрут (антидотів);

відновлення і підтримання функцій життєво важливих систем організму (дихання, кровообігу);

-застосування засобів симптоматичної терапії.

Організація медичної допомоги ураженим ОР повинна забезпечити максимальне скорочення термінів транспортування із вогнища і часу перебування уражених в протигазах, проведення заходів часткової і повної санітарної обробки при зараженні стійкими ОР.

В основу організації медичної допомоги ураженим ОР покладена система етапного лікування з евакуацією за призначенням.

Проведення лікувально-евакуаційних заходів передбачає надання таких видів медичної допомоги: перша медична, долікарська (фельдшерська), перша лікарська, кваліфікована і спеціалізована.

Таким чином, при застосуванні хімічної зброї утворюються 4 типи вогнищ хімічного ураження, які визначають особливості застосування засобів захисту, послідовність утворення санітарних втрат та основні принципи надання медичної допомоги ураженим.

Розроблення та застосування хімічної зброї.

Наукова основа для розроблення хiмiчної зброї пов'язана з розвитком органiчної хiмiї. Лiдерство у розробці хiмiчної зброї та її застосуванні належить Нiмеччинi.

Вперше у масовому масштабі хiмiчну зброю Нiмеччина застосувала 22 квітня 1915 р. проти англо-французьких військ. У цей день було отруєно 15 тис. чоловiк, з яких 5 тис. загинуло. Першими бойовими ОР були хлор, сльозоточивi ОР.

Наступними за Нiмеччиною у виробництві і застосуванні ОР були Англiя, США, Францiя. Пiд час першої свiтової вiйни промисловістю всiх воюючих країн було вироблено близько 180 тис. т ОР, з яких застосовано 125 тис. т. Загальна кiлькiсть уражених ОР людей складала близько 1 млн. 300 тис. чоловiк, у тому числi близько 100 тис. iз смертельними випадками, багато уражених залишилися iнвалiдами.

Висока ефективнiсть хiмiчної зброї була зареєстрована в Iтало-Ефiопській вiйнi 1935-1936 рр., де iталiйцi провели 19 масивних хiмiчних нападiв, під час яких було використано 415 т шкірнонаривних та 263 т задушливих ОР, внаслідок чого загинуло 15 тис. чоловiк. Хiмiчну зброю застосовувала Японiя пiд час вiйни проти Китаю 1937-1943 рр.

У роки другої свiтової вiйни Нiмеччина мала у своєму розпорядженнi, разом з традицiйними рецептурами ОР, зовсiм новi високотоксичнi ОР на основi фосфоро-органiчних сполук, 8770 т табуну, 1260 т зарину.

Лише страх перед вiдповідним ударом не дозволив їй застосувати цю смертельну зброю.

Пiсля другої свiтової вiйни хiмiчна зброя застосовувалась США у Кореї (1951-1952 рр.), у В'єтнамi (1961-1971 рр.), де було витрачено бiльш як 100 тис. т хiмiчних засобiв, вiд яких постраждало бiльш як 2 млн. чоловiк, була знищена рослиннiсть на 360 тис. га земель які обробляються, близько 0,5 млн. га лiсу. Основним хiмiчним засобом був діоксин, який вiдзначається високою стабiльнiстю і пригнічує функцiю ряду систем органiзму, в тому числi i генетичний апарат.

В останнiй час за кордоном ведуться дослiдження з вивчення отрут тваринного та рослинного походження (тетродотоксин, батрахотоксин, отрути змiй, павукiв та iн.), якi за своїми токсичними властивостями перевищують табельнi ОР в десятки разiв.

Найбільшими запасами бойових ОР на даний час володіють США (понад 30 тис. т, половину з яких складають ОР нервово-паралiтичної дiї) та Росія (до 50 тис. т).

Заборона хімічної зброї.

Одночасно з розробкою та виробництвом хiмiчної зброї проводилась вперта боротьба за її заборону.

Вперше питання про хiмiчну зброю обговорювалося в 1899 р. на першiй мiжнароднiй конференцiї в Гаазi з гуманiзацiї звичаїв та законiв вiйни. На нiй була прийнята Декларацiя про незастосування снарядiв з задушливими та шкiдливими газами. Пiдписання угод Гаазької конференцiї вiдбулося у 1907 р.

У 1925 р. був підписаний Женевський Протокол про хiмiчну, бактеріологічну вiйну, згідно з яким заборонялося використання задушливих отруйних газів та інших подiбних газiв i бактерiологiчних засобів. Радянський Союз ратифiкував даний Протокол у 1928 р., а США - у 1975 р.

В 1965 р. ООН прийняла резолюцiю N 2603 про заборону хiмiчної вiйни, а в січні 1993 р. ООН прийнята Конвенція про заборону розроблення, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та її знищення.

Майже всі країни в світі приєдналися до Конвенції про заборону хімічної зброї, зокрема 190 з 196 держав-членів ООН є учасниками КЗС. З 6 залишившихся держав 2 підписали, але ще не ратифікували Конвенцію (М'янма та Ізраїль), 4 держави не підписали Конвенцію (Ангола, Північна Корея, Єгипет та Південний Судан). Останньою країною, що підписала конвенцію станом на кінець вересня 2013 є Сирія (підписала 13 вересня 2013). Офіційне приєднання Сирії до Конвенції очікується після закінчення 30-денного терміну, 13 жовтня 2013 року.

Країни-учасниці мають у ОЗХЗ своїх постійних представників. Для підготовки інспекцій ОЗХЗ країна-учасниця повинна створити спеціальний орган.

Використана література

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Хімічна_зброя#.D0.94.D0.B8.D0.B2._.D1.82.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.B6

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Конвенція_про_хімічну_зброю

3. http://www.grandars.ru/shkola/bezopasnost-zhiznedeyatelnosti/oruzhie-massovogo-porazheniya.html

Размещено на Allbest.ru