Деякі питання по цивільній обороні у військовий час

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

28

29

Тема 1

1. Сформулюйте основні положення міжнародного права щодо поранених та хворих у діючих арміях

1) Жодне тіло померлого не має бути віддане землі або воді без пізнання і констатації смерті.

2) Цивільним дозволяється підбирати поранених і доглядати їх, при цьому не допустиме їх покарання і переслідування.

3) Особливий статус надається мед персоналу і духовним особам.

4) Особовий склад озброєних сил і інші особи в разі їх поранення або хвороби повинні користуватися заступництвом і захистом при всіх обставинах.

5) Сторона, находящаяся в конфликте, во власти которой они окажутся, обеспечит им гуманное обращение и уход, без какой-либо дискриминации по таким причинам, как пол, раса, национальность, религия, политические убеждения или другие аналогичные критерии. Строго запрещается любое посягательство на их жизнь и личность и, в частности, запрещается добивать или истреблять их, подвергать их пыткам, проводить над ними биологические опыты, преднамеренно оставлять их без медицинской помощи или ухода, предумышленно создавать условия для их заражения.

6) Постійні санітарні установи і рухливі санітарні формування медичної служби не можуть ні за яких обставин бути піддані нападу, але повсякчас користуватимуться заступництвом і охороною сторін, що знаходяться конфлікті. Попавши в руки осоружної сторони, вони зможуть продовжувати функціонувати до тих пір, поки держава, що захопила їх, не забезпечить сама необхідного догляду за пораненими і хворими, що знаходяться в цих установах і формуваннях.

2. Сформулюйте основні положення міжнародного права щодо цивільного населення під час війни

1) Цивільне населення має право на пошану честі і достоїнства, гуманне відношення.

2) Забороняється працювати особам молодше 18 років.

3) Забороняється використовувати населення в бойових діях.

4) Сторона, що окуповує, повинна піклується про дітей, стежити за забезпеченням населення і роботою комунальных служб.

5) Цивільне населення на окупированной територии має право покинути цю територію якщо це не загрожує їх життю.

3. Які існують розпізнавальні знаки для персоналу ЦЗН й особливо небезпечних споруд, які використовуються конфліктуючими сторонами в районах бойових дій?

Міжнародним распознавательным знаком цивільної оборони яляется рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому фоні. Він використовується для захисту організацій цивільної оборони, їх персоналу, будівель, матеріальної частини, а також цивільних сховищ.

Для розпізнавання небезпечних об'єктів використовується спеціальний міжнародний знак у вигляді трьох кругів яскраво-оранжевого кольори однакового розміру, розміщених на одній осі на відстані одне від одного, рівному одному радіусу круга.

4. Дайте визначення ЦЗН України відповідно до законодавства

ЦЗН України є системою організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і інших заходів, здійснюваних центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підлеглими їм силами і засобами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями з метою запобігання і ліквідації НС.

5. Зобразіть схематично структуру ЦЗН України

Рисунок 1.1 - Структурна схема ЦЗН України

6. Охарактеризуйте коротко сили ЦЗН України

Силами ЦЗН є її воєнізовані, спеціалізовані й невоєнізовані формування. Воєнізовані формування підпорядковуються керівнику спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесений ЦЗН (на даний час МНС). До її складу входить спеціальна оперативно-рятувальна служба та інші формування. Вони створюються для виконання завдань по захисту населення від НС в мирний час та особливий період. Комплектування воєнізованих формувань здійснюється на підставі Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом.

До спеціалізованих формувань відносяться аварійно-рятувальні, аварійно-відновлювальні та інші формування. Вони створюються для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною й хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазовидобувних промислах та ін. За рівнем такі формування ділять на: центральні, територіальні і об'єктові. За відомчою належністю розрізняють формування загального призначення і формування міністерств і відомств. Територіальні і об'єктові призначені відповідно для НС нижчого рівня.

До невоєнізованих формувань ЦЗН зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок з дітьми до 8 років, жінок із середньою та вищою медичною освітою з дітьми до 3 років й осіб з мобілізаційним розпорядженням. Тобто невоєнізоване формування - це група працівників і службовців об'єкта, об'єднаних в окремий підрозділ й оснащених спеціальною технікою й устаткуванням, без звільнення їх від основної роботи й призначених для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) під час виникнення НС. За призначенням невоєнізовані формування можуть бути:

- загального призначення. Створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об'єктах господарської діяльності й призначаються для пошуку й порятунку потерпілих у районах лиха, надання їм лікарської медичної допомоги, проведення невідкладних робіт, що сприяють порятунку людей, захисту їхнього життя й здоров'я;

- забезпечення. Створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на обєктах господарської діяльності і призначені для вирішення спеціальних завдань (ведення розвідки, забезпечення зв'язком і т.д.);

По підпорядкованості невоєнізовані формування можуть бути територіальними та об'єктовими.

Крім зазначених сил для вирішення завдань ЦЗН можуть залучатися міністерства й інші органи державної виконавчої влади. Їхній перелік, обсяг покладених завдань і порядок дій у НС визначається Кабінетом Міністрів України.

7. Сформулюйте завдання ЦЗН України відповідно до закону

Основними завданнями є:

- збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

- розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

- розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

- розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

- оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

- організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

- проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

- надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

- навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

- міжнародне співробітництво у сфері захисту.

8. Які служби створюються на об'єктах господарської діяльності для вирішення завдань ЦЗН?

В залежності від кількості працюючих та значення підприємства створюється штаб, який координує роботу служб. В загальному випадку на об?єкті створюються такі служби:

- оповіщення і зв?язку;

- радіаційного та хімічного захисту;

- охорони громадського порядку;

- енергопостачання та світломаскування;

- сховищ і укриттів;

- матеріально-технічного постачання;

- медична;

- протипожежна;

- аварійно-технічна;

- транспортна та інші.

9. Які посади перебувають у підпорядкуванні начальника ЦЗН об'єкта господарської діяльності? Сформулюйте їхні основні службові обов'язки.

Начальник ЦЗН об?єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться об?єкт, а також начальнику ЦЗН міста (району), на території якого розташований об?єкт. Розмежування їх повноважень визначається Законом "Про місцеве самоврядування". На допомогу начальнику ЦЗН об?єкта призначається заступник або декілька заступників. Як правило, призначаються заступники з: інженерно-технічної частини, евакуації та матеріально-технічного постачання.

Заступник начальника ЦЗН з інженерно-технічної частини - головний інженер об?єкта - керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС, керує аварійно-технічною, протипожежною службою та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлюваними роботами в районі лиха, аварії, у вогнищі ураження.

Заступник начальника ЦЗН з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу НС, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих, керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення (перехід) робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (до об?єкта).

Заступник начальника ЦЗН з матеріально-технічного постачання - заступник або помічник директора з постачання. Він забезпечує накопичення та забезпечення спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи. До складу керівництва входять також керівники громадських організацій.

Тема 2

10. Дайте визначення таким поняттям: НС, стихійне лихо, небезпечне природне явище, аварія, катастрофа, осередок ураження, зона зараження

Стихійне лихо - явище природи, що викликає катастрофічні обставини й характеризується раптовим порушенням нормального життя й діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями й ушкодженнями будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей.

Небезпечне природне явище - подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабами поширення й тривалістю можуть уражувати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території погрозу для життя й здоров'я людей і приводить до руйнувань будинків, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушенню виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - велика за масштабами аварія або інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Вогнище ураження - територія, у межах якої є ураження людей, сільськогосподарських тварин, а також руйнування й ушкодження матеріальних цінностей. Характеризується:

- видом застосованого засобу (ядерного, хімічного, бактеріологічного);

- кількістю уражених людей, тварин і рослин, зруйнованих й ушкоджених матеріальних цінностей;

- розмірами і площею.

Зона зараження - територія, заражена радіоактивними, хімічними або біологічними речовинами. Характеризується:

- видом засобу, що заражає (радіоактивний, хімічний, біологічний);

- формою, розмірами й площею;

- розташуванням стосовно об'єктів економіки й населених пунктів;

- тривалістю дії й ступенем небезпеки.

11. Наведіть класифікацію НС за характером походження

Відповідно до характеру походження є такі види НС:

- техногенного характеру. Це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їхня погроза, аварії з викидом (погрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруджень і будов, аварії на інженерних мережах і спорудженнях життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях і дамбах;

- природного характеру. Це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів або надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами або шкідниками, зміна стану водних ресурсів і біосфери;

- соціально-політичного характеру пов'язані із протиправними діями терористичної й антиконституційної направленості; здійснення або реальна погроза терористичного акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку й телекомунікацій, напад або замах на екіпаж повітряного або морського судна), крадіжка (спроба крадіжки) або знищення суден, установлення вибухових пристроїв у громадських місцях, пропажа (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів;

- військового характеру пов'язані з наслідком застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), токсичних відходів, транспортних й інженерних комунікацій.

12. Наведіть класифікацію НС за масштабами поширення

Відповідно до масштабу поширення розрізняють чотири рівні НС (додаток А):

- загальнодержавного рівня. Це НС, що виникає на території двох і більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва й Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також тоді, коли для її ліквідації необхідні матеріали й технічні ресурси в обсязі, що перевищують можливість окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва й Севастополя);

- регіонального рівня. Це НС, що виникає на території двох і більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, Київської області й міста Севастополя або загрожує міжобласному поширенню в межах України, а також у випадку, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищує можливості одного району;

- місцевого рівня. Це НС, що виходять за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенню самої ситуації або її вторинних наслідків на навколишнє середовище, сусідні населені пункти, інженерні спорудження, а також у випадку, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсязі, що перевищує можливості потенційно небезпечного об'єкта. До місцевого рівня також відносяться НС, що виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери й інших, що не входять у затверджені переліки потенційно-небезпечних об'єктів;

- об'єктового рівня. Це НС, що відбувається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за його межі (санітарно-захисну зону);

13. Наведіть основні первинні причини НС мирного часу

Глибоке розуміння причин НС необхідне для їх запобігання. Із цією метою після локалізації НС і ліквідації наслідків звичайно проводиться розслідування. При цьому виявляється причинно-наслідковий зв'язок, в основі якого є первинні причини (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 - Первинні причини НС в мирний час

До економічних причин відносяться :

- недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

- зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення, вичерпність ресурсів);

- бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

До соціальних причин відносяться:

- ріст народонаселення;

- урбанізація;

- непідготовленість населення;

- відсутність інформації про обстановку у НС;

- відсутність нормативно-правової бази;

- недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;

- корупція, тероризм і т.д.

За результатами розслідування приймаються відповідні міри, у тому числі винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

14. Дайте визначення та охарактеризуйте такі уражуючі чинники

a. повітряна ударна хвиля;

1. Повітряна ударна хвиля - це різка зміна повітряного тиску (Па). Розрізняють фази стиску й розрядження (рис. 2.2)

t...t - фаза стиску;

t...t - фаза розрядження

Рисунок 2.2 - Атмосферний тиск під час повітряної ударної хвилі

Основна руйнівна дія доводиться на фронт (передню межу імпульсу) і фазу стиску. Поблизу епіцентру вибуху швидкість поширення в декілька разів перевищує швидкість звуку. В епіцентрі ядерного звуку тиск досягає мільярдів атмосфер. Зі збільшенням відстані від епіцентру швидкість поширення й тиск слабшають, переходячи у звичайну акустичну хвилю зі швидкістю поширення 340 м/с.

Повітряна ударна хвиля виникає також при вибухах фугасних зарядів, вибухових речовин, вибухонебезпечних рідин або газів, через що можуть виникати інші уражуючі фактори (осколки, уламки, вогонь та ін.);

b. світлове випромінювання;

Світлове випромінювання. Виникає при ядерному вибуху. Є причиною загоряння горючих матеріалів й опіків у людини. Тривалість світіння залежить від потужності вибуху й може становити від одиниць до десятків секунд. Характеризується величиною потоку енергії (Дж/м);

c. електромагнітний імпульс;

Електромагнітний імпульс (ЕМІ). Виникає під час ядерного вибуху. Під впливом радіації в повітрі виникають потужні іонізаційні струми, що є причиною електромагнітних полів. Останні наводять на металевих предметах (провідниках) ЕДС, здатну пробивати ізоляційні матеріали та напівпровідники, через що радіоелектронна та електротехнічна апаратура виходить із ладу. В епіцентрі ядерного вибуху потужністю 1 Мт вертикальна складова електричного поля ЕМІ перевищує 15 КВ/м. На відстані 3км від епіцентру вона становить 6 КВ/м. Діапазон частот ЕМІ складає 100 МГц., але в основному його енергія розподілена в інтервалі 10-15 КГц. Тривалість імпульсу залежить від потужності вибуху й досягає десятих часток секунди (рис. 2.3.).

15.

Рисунок 2.3 - ЕМІ під час ядерного вибуху

a. проникаюча радіація;

Проникаюча радіація. Вона є гамма-випромінюванням й потоком нейтронів, що надходить у навколишнє середовище із зони протікання ланцюгової реакції (ядерного вибуху, аварійного реактора). Крім гамма-випромінювання виділяються альфа- і бета-частинки, що мають малу довжину вільного пробігу, внаслідок чого їхнім впливом на людей, техніку й матеріали зневажають (у повітрі альфа-частинки проходять відстань у межах метра, бета-частинки проходять не більше десяти метрів).

Під час ядерного вибуху тривалість дії проникаючої радіації не перевищує 15 с. Вона є причиною променевої хвороби людей і тварин.

Основні параметри, що характеризують іонізуючі випромінювання:

- доза випромінювання (D);

- потужність дози випромінювання (N).

Доза є енергією радіоактивного випромінювання. Розрізняють експозиційну, поглинуту і еквівалентну дози.

Експозиційною називають дозу випромінювання, яка характеризує іонізаційний ефект рентгенівського і гамма- випромінювання у повітрі [Кл/кг; Р].

Поглинута доза - кількість енергії різних видів іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси речовини [Дж/кг; рад; Гр]. Рад є скороченням слів „радіаційно-абсорбційна доза”. Якщо доза випромінювання у повітрі дорівнює 1 Р, поглинута доза буде 0,88 рад (1Р = 0,88 рад).

Еквівалентна доза [бер; Зв] характеризує вплив різних видів іонізуючих випромінювань на живий організм. Вона викликана необхідністю єдиної оцінки впливу, оскільки при різних видах випромінювання з однаковими поглинутими дозами біологічний ефект відрізнятиметься.

Бер є скороченням слів „біологічний еквівалент рада”. Еквівалентну дозу можна розрахувати так:

, (2.1)

де - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує вид випромінювання (для альфа-частинок =20; для бета-частинок (електронів), для гамма- випромінювання =1; для швидких нейтронів в залежності від рівня енергії складає 10...20). Бером називають таку кількість енергії, яка поглинена 1 г біологічної тканини, при якій спостерігається той же біологічний ефект, що і при поглиненій дозі випромінювання 1 рад рентгенівського або гамма-випромінюваня.

Отже, еквівалентна доза є показником стану здоров'я людини в умовах підвищеної радіації.

Потужність дози характеризує інтенсивність іонізуючих випромінювань у навколишньому середовищі, тобто є характеристикою середовища [Р/год; Гр/с].

b. радіоактивне зараження місцевості;

Радіоактивне зараження місцевості. Виникає в результаті випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху або в результаті аварії радіаційно небезпечного об'єкта. Можливо також розпилення радіоактивних речовин з використанням звичайної вибухівки у випадку терористичного акту (“брудний” ядерний вибух).

Основними джерелами радіоактивності є:

- наведена активність у результаті впливу потоку нейронів на деякі хімічні елементи ґрунту (натрій, кремній й ін.). Під час вибуху ці елементи поглинають енергію, а після нього випромінюють її у навколишнє середовище. Наведена активність спадає через декілька годин:

- продукти розпаду радіоактивних речовин (існує 200 радіоактивних ізотопів 36 хімічних елементів);

- деяка частина ядерного пального, що не бере участь у ланцюговій реакції й виділяється у вигляді дрібних частинок у навколишнє середовище. В останніх двох випадках має місце радіоактивний розпад. Основну небезпеку для людей при радіоактивному зараженні несуть гамма- і бета- випромінювання.

Рисунок 2.4 - Зони радіоактивного зараження місцевості

Радіоактивне зараження має ряд особливостей, які відрізняють його від попереднього фактора: як правило, більша площа ураження (сотні й тисячі квадратних кілометрів); більша тривалість дії (роки й, можливо, сторіччя); складніший характер поширення на місцевості, що залежить від її рельєфу, погодних умов та ін. Заражена територія умовно ділиться на зони (М; А; Б; В; Г), межі яких характеризуються: рівнем радіації через годину після випадання радіоактивних речовин (N₁); загальною експозиційною дозою (D), отриманою за час із моменту випадання до повного розпаду радіоактивних речовин, періодом напіврозпаду (T₀₅₎ або постійною розпаду (), а також напрямком й швидкістю вітру. При постійному напрямку й швидкості вітру на рівнинній місцевості ці зони мають форму правильних еліпсів (рис. 2.4).

Із часом рівень радіації на зараженій місцевості зменшується, що пояснюється законами радіоактивного розпаду. У найпростішому вигляді це описується основним законом радіоактивного розпаду (рис. 2.5).

,(2.1)

де P і P₀ - рівні радіації в кінцевий t і початковий (t=0) моменти часу, відповідно;

- постійна розпаду, характерна для даної радіоактивної речовини (=).

Доза випромінювання, отримана за час від t₁ до t₂ дорівнює

.(2.2)

Чисельно вона дорівнює площі виділеної фігури D (рис. 2.5).

Рисунок 2.5 - Залежність рівня радіації від часу при зараженні місцевості відомим ізотопом

У загальному випадку, коли рівень радіації є функція часу, дозу випромінювання за час від t₁ до t₂ можна розрахувати:

(2.3)

де P_ср - середній рівень радіації;

?t - інтервал часу від t₁ до t₂.

c. наявність патогенних мікроорганізмів й інших організмів-шкідників;

Наявність організмів-шкідників (патогенних мікроорганізмів, комах, гризунів й ін.). Завдяки патогенним мікроорганізмам інфекційні хвороби можуть набувати великого поширення і масового характеру, викликаючи епідемії (швидке і широке розповсюдження інфекційних хвороб серед людей), епізоотії (поширення хвороб серед тварин), епіфітотії (захворювання серед рослин). Епідемії можуть викликатися збудниками холери, чуми, сибірської виразки, туляремії, ботулізму, висипного тифу, черевного тифу, плямистої лихоманки, СНІДу, пташиного грипу, поліомієліту та ін.).

d. токсична дія;

Токсична дія. Виникає при наявності сильнодіючих ядучих (СДЯР) і отруйних (ОР) хімічних речовин. СДЯР можуть виникати при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах. ОР виникають при застосуванні противником хімічної зброї в ході війни. До СДЯР відносяться токсичні продукти згоряння і дим при пожежах. Вони є причиною захворювання й загибелі людей, тварин і рослин. Характеризуються концентрацією речовини в середовищі й токсичною дозою (токсодозою), що отримала людина.

Токсодозою називається кількісна міра речовини, що потрапила в організм людини. Нормування токсодоз здійснено за двома ознаками: за величиною та за шляхом проникнення в організм людини. За величиною розрізняють:

- середню граничну, що викликає лише початкові симптоми отруєння у 50% уражених;

- середню вивідну, що призводить до втрати працездатності в 50% уражених;

- середню смертельну, що призводить до загибелі 50% уражених;

- абсолютну смертельну, що приводить до загибелі 100% уражених;

За шляхом проникнення хімічної речовини в організм розрізняють токсодози через:

- органи дихання (ОД);

- кишково-шлунковий тракт (КШТ);

- шкірні покриви й слизуваті оболонки (ШП);

- кровотік (рани).

Токсодоза через ОД розраховується за формулою Габера:

(г?хв/м³),(2.4)

де C(t) - концентрація речовини в повітрі як функція часу t;

C_ср - середня концентрація речовини в повітрі. Для розрахунку токсичної дози через КШТ або кровотік кількість речовини, що потрапила в організм, ділять на масу тіла людини. Токсодозу через ШП вимірюють величиною площі ураженої ділянки шкіри.

Значення токсодоз важливі для того, щоб поставити первинний діагноз потерпілим й оцінити обстановку в НС.

e. сейсмічна хвиля.

Сейсмічна хвиля. Може викликатися промисловими джерелами (забиванням паль при будівництві, підривними роботами та ін.), а також природними сейсмічними процесами (землетрусами). Штучна хвиля характеризується швидкістю розповсюдження (м/с), максимальним (амплітудним) значенням віброшвидкості ґрунту (м/с). Інтенсивність природних землетрусів характеризується балами сили й магнітуди за шкалами Ріхтера та MSK-64. Зазначені характеристики залежать від потужності джерела й відстані від нього.

16. Перелічіть уражуючі фактори ядерного вибуху. У чому полягає різниця між уражуючою дією стратегічної й тактичної (нейтронної) ядерної зброї?

Уражуюча дія ядерного вибуху визначається:

- повітряною ударною хвилею;

- світловим випромінюванням;

- електромагнітним імпульсом;

- проникаючою радіацією;

- радіоактивним зараженням місцевості.

Розподіл енергії між уражуючими факторами ядерного вибуху залежить від виду вибуху й умов, у яких він відбувається. При вибуху стратегічного заряду в атмосфері приблизно 50 % енергії вибуху розходиться на утворення ударної хвилі, 30-40 % - на світлове випромінювання, до 5 % - на проникаючу радіацію й електромагнітний імпульс і до 15 % - на радіоактивне зараження.

Для нейтронного вибуху характерні ті ж уражуючі фактори, однак розподіл енергії вибуху інший:

- 8-10 % - на утворення ударної хвилі;

- 5-8 % - на світлове випромінювання;

- до 85 % - на проникаючу радіацію (переважно на нейтронне- й гамма-випромінювання).

Як видно з наведених характеристик, нейтронний вибух має значно меншу руйнуючу й пожежостворюючу здатність. Однак через вищу проникаючу радіацію має більше радіаційне ураження людей і тварин.

17. Наведіть класифікацію отруйних речовин. Назвіть основні ОР й ознаки отруєння людини

Сучасні ОР умовно поділяються: за характером уражуючої дії - нервово-паралітичні, загальноотруйні, задушливі, шкірно-неривні, дратівні і психогенні; за температурою кипіння й летючістю - стійкі й нестійкі.

ОР нервово-паралітичної дії. До них відносяться: зарин, зоман, Ві-Ікс. Діючи в краплинно-рідкому й аерозольному (пари, туман) стані, потрапляючи в організм, пригнічують ферменти, що регулюють передачу нервових імпульсів у системах дихального центру, кровообігу, серцевої діяльності та ін. При малих токсичних дозах відбувається звуження зіниць ока (міоз), слиновиділення, біль за грудиною, утруднене дихання, рясне потовиділення, спазми в шлунку, неконтрольоване відділення сечі, іноді блювота, судороги й параліч подиху.

ОР загальноотруйної дії - швидкодіючі летучі речовини (синильна кислота, хлорциан, окис вуглецю, миш'яковий і фосфористий водень). Уражують кров і нервову систему. При важкому отруєнні відчувається стиснення в грудях, почуття сильного страху, важкий подих, судороги, параліч подиху.

ОР задушливої дії. Основні представники: фосген і дифосген (рідини). Проявляються через 4-6 годин у вигляді сильного кашлю й спазмів у бронхах.

ОР шкірно-наривної дії (іприт, азотистий іприт). Діють у краплиннорідкому, аерозольному й пароподібному стані. При влученні на шкіру ураження виявляється через 4-8 годин. У легких випадках спостерігається почервоніння шкіри з наступним набряком і сверблячкою. У важких випадках утворюються міхурці, які через 2-3 дні лопаються й утворюються виразки. При відсутності інфекції гояться через 10-20 днів.

ОР дратівної дії (хлорацетофен, адамсіт, Сі-Ес, Сі-Ер та ін.). Викликають хімічні опіки на слизуватих оболонках очей і верхніх дихальних шляхах.

ОР психогенної дії (ЛСД (діетиламід лезергінової кислоти) і Бі-Зет). Викликають тимчасові психози за рахунок порушення хімічної регуляції в центральній нервовій системі. При попаданні в організм ці гази здатні викликати також розлад руху, зору, слуху, галюцинації. Поведінка ураженого аналогічна поведінці хворого шизофренією. Газ Бі-Зет залежно від токсодози здатний присипляти людей і тварин.

Стійкі ОР (основні представники: Ві-Ікс, зоман, іприт) зберігають свою уражуючу дію від декількох годин до декількох днів і навіть тижнів після застосування.

Нестійкі ОР (фосген, синильна кислота, хлорциан) діють від декількох хвилин до двох годин.

18. Назвіть основні ознаки застосування противником отруйних речовин у ході війни

ОР мають характерні ознаки застосування. У хімічних боєприпасах вони перебувають у рідкому або твердому вигляді. У момент бойового застосування ОР розпорошуються у вигляді крапель, пари (газів) або аерозолів (туманів і димів). При розриві снарядів, бомб, мін або ракет, начинених ОР, лунає удар, утворюється біла хмара. У випадку розсіювання за допомогою літака з'являється характерна смуга. На поверхні землі, будівель, одягу, рослин ОР осідають у вигляді маслянистих крапель, плям і патьоків. На поверхні води спостерігається масляниста райдужна плівка, а в снігові - поглиблення. Зелена трава жовтіє (буріє) і гине. При вдиханні зараженого повітря людина відчуває характерні запах і присмак.

19. Перелічіть характеристики осередку ураження й зони зараження

Вогнище ураження - територія, у межах якої є ураження людей, сільськогосподарських тварин, а також руйнування й ушкодження матеріальних цінностей. Характеризується:

- видом застосованого засобу (ядерного, хімічного, бактеріологічного);

- кількістю уражених людей, тварин і рослин, зруйнованих й ушкоджених матеріальних цінностей;

- розмірами і площею.

Зона зараження - територія, заражена радіоактивними, хімічними або біологічними речовинами. Характеризується:

- видом засобу, що заражає (радіоактивний, хімічний, біологічний);

- формою, розмірами й площею;

- розташуванням стосовно об'єктів економіки й населених пунктів;

- тривалістю дії й ступенем небезпеки.

20. Перелічіть основні особливості застосування бактеріологічної зброї

Особливостями бактеріологічних засобів є:

- здатність викликати масові захворювання людей і тварин;

- здатність швидко передаватися від хворого до здорового;

- велика тривалість дії (спори сибірської виразки зберігають свої властивості кілька десятків років);

- здатність розповсюджуватися за допомогою комах та гризунів;

- наявність прихованого інкубаційного періоду (час від моменту зараження до прояву захворювання);

- здатність проникати в приміщення через негерметичні ущільнення (віконні й дверні щілини й т.п.);

- труднощі виявлення в зовнішньому середовищі, що вимагають проведення спеціальних лабораторних досліджень.

21. Перелічіть основні збудники захворювань, які використовуються в бактеріологічній зброї, й ознаки уражень людей.

Найнебезпечнішими захворюваннями є:

- чума - гостре інфекційне захворювання людей і тварин. Звичайно захворювання починається із загальної слабості, ознобу, головного болю, підвищення температури. Свідомість затьмарюється. Особливо небезпечна легенева форма захворювання. Ознаки захворювання легеневою формою: важкий загальний стан, біль у грудях й болісний кашель із мокротинням. Без лікування швидко наступає втрата свідомості й смерть. Такі хворі дуже небезпечні для оточуючих людей;

- холера - гостре інфекційне захворювання. Ознаки захворювання: понос, блювота, судороги. Людина швидко худне, температура тіла знижується до +35?С;

- сибірська виразка - гостре інфекційне захворювання людей і тварин. Може протікати в трьох формах: шкірної, легеневої й кишкової. При шкірній формі уражуються найчастіше відкриті ділянки шкіри. З'являється свербляча пляма, що перетворюється в пухирець із мутною або кров'яною рідиною. Пухирець незабаром лопається, утворюючи виразку, покриту чорним струпом. Навколо неї - сильний набряк. При успішному лікуванні через 4-5 днів починає сходити;

- ботулізм - важке захворювання, викликане токсином бактерії ботулізму. Уражує центральну нервову систему й нервовий апарат серця. Ознаки: загальна слабість, розлад зору (туман перед очами, двоїння), розвиваються паралітичні явища язика, гортані, м'язів обличчя. Без лікування - смертність у 80% випадків;

- туляремія - гостре інфекційне захворювання. Проникає в організм всіма шляхами. Ознаки: сильний головний біль, біль в м'язах, раптове підвищення температури. Легенева форма протікає по типу запалення легенів, кишкова характеризується сильними болями в животі й нудотою, тифозна - відсутністю місцевих проявів.

Сільськогосподарські рослини можуть уражуватися збудниками стеблової іржі (злакові культури), фітофторози (картопля, томати) й інших захворювань.

22. Перелічіть основні дії формувань ЦЗН при ліквідації наслідків НС

Ліквідація наслідків НС є комплексом заходів, які включають рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР). Вони здійснюються у разі виникнення НС техногенного та природного характеру і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію НС.

Виконання РІНР є однією з основних завдань ЦЗН. До рятувальних робіт відносяться:

- розвідка вогнищ ураження і маршрутів виступу формувань на ділянки (об'єкти робіт);

- пошук потерпілих, розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених сховищ та будинків й інших споруд;

- надання необхідної лікарської допомоги ураженим і евакуація їх на лікарняну базу;

- локалізація і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу до них;

- подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;

- евакуація населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони;

- санітарна обробка людей і знезаражування одягу, дезактивація і дегазація техніки, транспорту і засобів захисту, знезаражування територій і споруд, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.

До інших невідкладних відносять роботи, які проводяться для створення умов успішних і безпечних рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності міст та запобігання подальших руйнувань і втрат населення в результаті впливу вторинних факторів ураження. Це:

- локалізація аварій, які загрожують життю людей;

- відновлення діяльності найважливіших об'єктів господарювання, функціонування інженерних і транспортних мереж, споруд міського господарства;

- прокладання шляхів для проходження колон;

- влаштування проїздів в завалах;

- відновлення пошкоджених мостів і переправ;

- санітарне очищення вогнищ ураження та медична розвідка для надання необхідної медичної допомоги;

- організація комендантської служби і охорони громадського порядку;

- збирання матеріальних цінностей;

- забезпечення населення харчуванням і предметами першої необхідності.

Тема 3

23. Перелічіть існуючі типи приладів радіаційної розвідки й дозиметричного контролю. Які функції вони виконують?

За призначенням прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю діляться на індикатори, дозиметри й вимірники потужності дози.

Індикатори - найпростіші прилади радіаційної розвідки. З їхньою допомогою виявляються випромінювання, грубо оцінюються потужності дози, а також характер їхньої зміни (збільшення або зменшення). До цієї групи відносяться: ДП-63, ДП-64, а з побутових - ЦИМ-01, ЦИМ-03 та інші.

Дозиметри - призначені для визначення сумарної дози опромінення, що одержує особовий склад формувань. До них відносяться: ДК-02, ДП-22У, ДП-24, ИД-1, ИД-11, ИД-02 та інші.

Вимірники потужності дози (рентгенметри, радіометри) призначені для:

? вимірювання рівня радіації на місцевості;

? вимірювання ступеня зараження шкірних покривів людей, тварин, одягу, техніки, устаткування й інших об'єктів за гамма-випромінюваням;

? виявлення наведеної активності;

? виявлення бета-випромінювання;

? виявлення зараження брезентових тентів, стін й інших перегородок.

До цих приладів відносяться: ДП-5А(Б;В), ИДД-1, ИМД-1С, ДП-100, ККТ-2, СРП 68-01, ПМР-1, РУП-1, ГБР-3, «Кактус» та інші, а з побутових - «Прип'ять», «Белла», «Сосна» та ін.

24. На яких методах засновані виявлення й вимір іонізуючих випромінювань?

цивільна оборона міжнародна

Фотографічний метод заснований на почорнінні фотоемульсії. Під впливом іонізуючих випромінювань молекули бромистого срібла, що входять до її складу, розпадаються на срібло і бром. При цьому утворюються дрібні кристалики срібла і брому, що викликають почорніння фотоплівки при її проявленні. Щільність почорніння пропорційна поглиненій енергії випромінювання.

Сцинтиляційний метод заснований на вимірі інтенсивності світлових спалахів люмінесцентних речовин (сірчистого цинку, йодистого натрію, фосфору та ін.). Кількість спалахів пропорційна потужності дози випромінювання.

Хімічний метод заснований на тому, що деякі хімічні речовини під впливом іонізуючих випромінювань змінюють свою структуру, яку можна оцінити за допомогою кольорових індикаторів. Поглинуту дозу випромінювання оцінюють за кольором.

В основі калориметричного методу лежить вимір кількості теплоти, яка виділяється в детекторі поглинання радіоактивних випромінювань. Метод використовується для визначення потужності дози випромінювань у ядерних реакторах і прискорювачах, де її значення перевищує кілька десятків рентгенів за годину.

Іонізаційний метод заснований на виникненні іонізаційного струму в газі. Для виміру застосовують іонізаційні камери або лічильники, що служать датчиками. Лічильник є циліндричним конденсатором, заповненим інертним газом. ід впливом радіації іонізується газ усередині лічильника. Під дією неоднорідного електричного поля циліндричного конденсатора носії заряду прискорюються, утворюючи лавиноподібний пробій, що приводить до імпульсу електричного струму. Отже, газорозрядні лічильники одночасно виконують роль датчика й підсилювача й тим самим дозволяють домогтися високої точності виміру.

Біологічний метод заснований на властивості випромінювань впливати та біологічні об`єкти. Дозу або її потужність оцінюють за рівнем летальності тварин, ступенем лейкопенії, кількістю хромосомних оберацій, зміною забарвлення і гіперемії шкіри, випадання волосся, появою в сечі дезоксицитидину. Цей метод не дуже точний і менш чутливий, ніж інші. Але він дозволяє оцінити дозу або її потужність в НС, що вже сталися, коли вимірювання іншими методами не проводилися.

25. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ДП-5А (Б;В)

Измерители мощности дозы ДП-5А (Б,В) предназначены для измерения уровней радиации на местности и радиоактивной зараженности различных предметов по гамма-излучению. Мощность гамма-излучения определяется в миллирентгенах или рентгенах в час для той точки пространства, в которой помещен при измерениях соответствующий счетчик прибора. Кроме того, имеется возможность обнаружения бета излучения.

Прибор состоит из измерительного пульта; зонда в ДП-5А (Б) или блока детектирования в ДП-5В /, соединенных с пультами гибкими кабелями ; контрольного стронциевриттриевого источника бета излучений для проверки работоспособности приборов (с внутренней стороны крышки футляра у ДП-5А(Б) и на блоке детектирования у ДП-5В), телефонов, футляра.

26. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ДП-24

ДП-24 предназначен для измерения экспозиционной дозы гамма-излучения в диапазоне 2-50 рентген.

Комплект индивидуальных дозиметров ДП-24 состоит из 5 индивидуальных дозиметров ДКП-50А и зарядного устройства ЗД-5.

Конструктивно дозиметр ДКП-50А выполнен в виде авторучки ("карандаша") и состоит из ионизационной камеры, электроскопа, конденсатора, микроскопа и контактной группы в дюралюминиевом корпусе. При воздействии ионизирующих излучений в объёме заряженной ионизационной камеры, стенки которой выполнены из тканеэквивалентной токопроводящей пластмассы, возникает ток, уменьшающий потенциал камеры и связанного с ней конденсатора. При этом нить электроскопа, на которую подается потенциал конденсатора, отклоняется и ее отклонение измеряется с помощью микроскопа по шкале, отградуированной в рентгенах. Шкала имеет 25 делений, цена деления 2 Р. Для обеспечения линейности шкалы зарядный потенциал ионизационной камеры выбран в пределах 180-250 В. Через контактную группу дозиметра происходит его заряд с помощью зарядного устройства ЗД-5 или любого другого источника постоянного напряжения, имеющего плавную регулировку напряжения от 180 до 250 В; после заряда контактная группа предохраняет дозиметр от разряда.

Комплект:

-комплект из 5 дозиметров ДКП-50А;

-зарядное устройство ЗД-5;

-формуляр;

-техническое описание и инструкция по эксплуатации;

-футляр.

27. На яких методах засновані виявлення й вимір СДЯР й ОР у навколишньому середовищі?

Оптичні методи засновані на зміні спектра й зсуві інтерференційної картини світла, що проходить через газ.

Фотокольорометричний метод заснований на використанні розчинів, індикаторних стрічок або трубок з порошком, що змінюють свій колір при взаємодії з певними газовими компонентами.

В основу кондуктометричного методу покладено поглинання аналізованого компонента газової суміші відповідним розчином і вимір його електропровідності.

Кулонометричний метод заснований на протіканні електрохімічної реакції між аналізованим газом й електролітом. У результаті цієї реакції на електродах з'являється електрорушійна сила, пропорційна концентрації газу.

При хромотографічному методі поділ газової суміші на складові компоненти відбувається під час руху її через колонку, яка заповнена адсорбентом. У зв'язку з різними фізичними властивостями газових компонентів суміші вони просуваються з різною швидкістю й адсорбуються на різній глибині стовпчика. За допомогою хроматографічного методу можна проводити якісний і кількісний аналіз різних домішок повітря із чутливістю до 10-9 …10-12 %.

При експресному визначенні токсичних речовин використовується в основному лінійно-калориметричний метод. У цьому випадку при проходженні повітря через індикаторні трубки, заповнені спеціальним порошком- поглиначем, відбувається зміна його кольору. Довжина кольорового шару пропорційна концентрації досліджуваної речовини.

28. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ВПХР

Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для визначення в повітрі, на місцевості, озброєнні і військовій техніці зарину, зомана, Іприту. фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорциана, люїзиту, адамситу, хлорацетофенона а також пари VX і BZ в повітрі.

Принцип роботи приладу ВПХР полягає в наступному: при просмоктуванні ручним поршневим насосом зараженого повітря через загальновійськові індикаторні трубки в них відбувається зміна забарвлення наповнювача під дією отруйливих речовин. По зміні забарвлення наповнювача і її інтенсивності або часу переходу забарвлення судять про наявність отруйливої речовини і його зразкової концентрації.

Комплект:

Корпус, противоарозольные фільтри, насадка, захисні ковпачки, лопатка, ручний насос, касети з індикаторними трубками, електроліхтар, грілка, патрони до грілки, інструкція-пам'ятка по роботі з приладом, інструкція по виявленню фосфороорганічних ОВ, плечовий ремінь.

Размещено на Allbest