главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Перша медична допомога в цивільній обороні

Медичні засоби індивідуального захисту населення як складова частина комплексу медичних заходів цивільної оборони. Перша медична допомога при переломах, забитих місцях, вивихах, травматичному токсикозі, шоку і опіках. Ураження отруйними речовинами.

Рубрика: Военное дело и гражданская оборона
Вид: реферат
Язык: украинский
Дата добавления: 11.12.2010
Размер файла: 300,0 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист
Ліквідація наслідків від зараження радіоактивними речовинами, хімічно отруйними речовинами та бактеріологічним забрудненням. Заходи та види спеціальної санітарної обробки. Табельні засоби дегазації та дезактивації. Перша медична допомога при отруєннях.
контрольная работа [64,7 K], добавлена 28.09.2009

2. Завдання і організаційні основи побудови Цивільної оборони України та права і обов’язки працівників, службовців та населення по Цивільній обороні
Основні положення нормативно-правової бази в сфері цивільної оборони, захисту населенні і територій від надзвичайних ситуацій. Система, задачі та керівництво Цивільної оборони. Права та обов’язки працівників, службовців та населення по Цивільній обороні.
реферат [12,6 K], добавлена 23.12.2006

3. Цивільна оборона в сучасних умовах
Роль цивільної оборони в структурі заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення України. Сили і засоби цивільної оборони України: характеристика і призначення. Цивільна оборона зарубіжних країн. Міжнародне співробітництво у сфері цивільної оборони.
реферат [23,6 K], добавлена 25.01.2010

4. Засоби індивідуального захисту людей
Захист від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Медичні засоби індивідуального захисту. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС, розрахункова робота.
контрольная работа [610,3 K], добавлена 28.09.2009

5. Біологічна зброя. Ураження при вибухах
Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види.
контрольная работа [749,7 K], добавлена 24.11.2010

6. Пристосування підвальних і напівпідвальних приміщень під протирадіаційні укриття
Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу як одне з завданнь цивільної оборони. Поняття, класифікація, склад та обладнання захисних споруд. Конструкція і обладнання протирадіаційних укриттів. Основні засоби індивідуального захисту.
реферат [24,4 K], добавлена 29.12.2009

7. Цивільна оборона України в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
Цивільна оборона України як складова частина соціальних та захисних заходів, її завдання, особливості організаційної структури. Завдання штабів і служб цивільної оборони. Розподілення функцій постійних надзвичайних комісій. Принципи оповіщення населення.
лекция [28,9 K], добавлена 24.06.2010

8. Прогнозування масштабів зараження отруйними і радіоактивними речовинами. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки
Прогнозування масштабів зараження отруйними речовинами при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах. Визначення рівня радіоактивного зараження місцевості; розрахунок дози радіації. Оцінка вогнища ураження при вибухах паливно-повітряних і газових середовищ.
контрольная работа [3,0 M], добавлена 14.01.2013

9. Завдання та організаційні основи побудови цивільного захисту. Захист населення та територій від впливу надзвичайних ситуацій
Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Режими функціонування та склад єдиної системи цивільного захисту. Права та обов'язки службовців та населення за умов цивільної оборони.
курсовая работа [55,4 K], добавлена 08.09.2011

10. Основні способи захисту населення від сучасних засобів ураження
Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху. Знайомство з засобами колективного захисту населення.
курсовая работа [494,5 K], добавлена 19.04.2012


Другие работы, подобные Перша медична допомога в цивільній обороні


Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Медичні засоби індивідуального захисту

2. Перша допомога при переломах, забитих місцях і вивихах

3. Медична допомога при травматичному токсикозі, шоку і опіках

4. Ураження отруйними речовинами і перша медична допомога

1. Медичні засоби індивідуального захисту

Медичний захист населення є складовою частиною комплексу медичних заходів ЦО. Він має за мету на основі прогнозування можливої небезпеки для здоров'я людей попередити або послабити дію факторів ураження на них іонізуючого випромінювання, отруйних речовин і бактеріальних засобів шляхом проведення спеціальних профілактичних заходів із застосуванням медичних засобів захисту, а також організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Застосування медичних засобів захисту може знизити або попередити вплив на людей окремих факторів ураження НС, особливо при дії особового складу сил ЦО в осередках ураження (зараження). За певних умов застосування цих засобів може підвищити ефективність інших способів захисту (в ході розосередження і евакуації населення, при укритті у захисних спорудах тощо).

Разом з тим не можна орієнтуватися тільки на один спосіб захисту, яким би надійним він не був. У кожному конкретному випадку перевагу слід надавати тому з них, який найбільш відповідає обстановці, що склалася. Завдання полягає у тому, щоб підготувати і у разі необхідності застосувати будь-який або одночасно всі у комплексі способи захисту і досягти тим самим якомога більш надійного захисту населення.

Медичні засоби захисту призначені для профілактики і надання допомоги населенню, яке потерпіло від НС. За їх допомогою можна урятувати життя більшій кількості людей, повністю попередити або значно знизити розвиток уражень у них, підвищити стійкість організму людини до дії ураження радіоактивними, отруйними речовинами й бактеріальними засобами.

Для профілактики ураження сильнодіючими отруйними речовинами і надання першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях використовують табельні засоби - індивідуальна аптечка АІ-2 (та її аналоги), індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 та індивідуальний перев'язувальний пакет ІПП.

До медичних засобів захисту належать:

• радіозахисні препарати;

• засоби захисту від дії отруйних речовин - антидоти;

• протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки тощо).

Радіозахисні препарати призначені для профілактики уражень іонізуючими випромінюваннями і послаблення проявів променевої хвороби.

Антидоти - специфічні протиотрути; використовують для профілактики ураження людей отруйними речовинами. У разі їх раннього застосування досягається високий ефект.

Протибактеріальні препарати - засоби профілактики інфекційних захворювань.

Вказані вище медичні засоби захисту включаються в основному до аптечок індивідуальних (АІ). Вони містять препарати: радіозахисні - засоби № 1 і № 2; засіб, що використовується при отруєнні фосфорорганічними речовинами (ФОР); засіб проти блювання; протибактеріальні засоби № 1 і № 2. Передбачено включення і протибольового засобу. В АІ-2 є інструкція щодо порядку застосування медичних засобів.

До медичних засобів захисту відносяться: пакет перев'язувальний медичний (ІПП), що складається із стерильної пов'язки для надання допомоги при пораненнях і опіках; індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8), призначений для надання само - і взаємодопомоги при ураженні отруйними речовинами.

За його допомогою проводять часткову спеціальну обробку безпосередньо після ураження або сильнодіючими отруйними речовинами.

Профілактика ураження населення, надання першої медичної допомоги людям в осередках ураження, а після цього і лікарської допомоги з використанням усіх медичних засобів захисту покладаються на формування і заклади медичної служби ЦО. При цьому враховується необхідність у будь-якій складній обстановці надавати першу допомогу в осередках ураження, як правило, у найкоротші строки, що вимірюються хвилинами. Цього можна досягти при активній участі самого населення через само - і взаємодопомогу. З урахуванням цього усе населення навчають відповідним прийомам.

Слід відмітити, що якими б ефективними не були медичні засоби захисту, все таки першорядне значення має попередження потрапляння радіоактивних і отруйних речовин, а також бактеріальних засобів в організм людини.

Застосування індивідуальних засобів медичного захисту попереджує ураження людини, послаблює вплив на неї деяких факторів. Наприклад, дотримування правил особистої гігієни і застосування антибактеріальних засобів (антибіотиків, вакцин тощо) запобігає інфекційним захворюванням. Своєчасно накладена на рану або місце опіку стерильна пов'язка - це не тільки надання медичної допомоги, але й засіб попередження ускладнень.

У першу чергу медичними засобами захисту забезпечуються особовий склад формувань, робітники і службовці об'єктів, що розташовані в загрозливих містах, а також населення міст та інших населених пунктів, які потрапляють у зони ураження хімічно небезпечних об'єктів та АЕС.

У другу чергу засобами медичного захисту забезпечується інше населення загрозливих міст, жителі населених пунктів, що розташовані у зонах можливого руйнування і все населення міст та інших населених пунктів, на території яких розташовані загрозливі об'єкти народного господарства.

У третю чергу медичними засобами захисту забезпечується все інше населення, включаючи жителів сільських населених пунктів.

Медичні засоби захисту видають населенню при загрозі виникнення НС, при цьому треба знати, хто і де їх буде отримувати. Після отримання аптечки необхідно перевірити її комплектність і вивчити правила користування нею за інструкцією. Не рекомендується розкривати аптечку без необхідності, перекладати і розкривати пенали з таблетками. Не можна порушувати герметичність упаковки перев'язувального і протихімічного пакетів.

Зберігання і підтримування у готовності медичних засобів захисту, призначених для особового складу формувань, робітників і службовців, інших категорій працюючого населення, учнів, студентів покладається на керівників ЦО об'єктів, а для іншого населення - на начальників ЦО міст і районів. Для цього засоби, що зберігаються безпосередньо на об'єктах, закріплюють за тими особами, для яких вони призначені, і повинні знаходитися у постійний готовності до видачі у мінімально короткі строки як у мирний час, при аваріях і катастрофах, так і при загрозі нападу противника.

Планами ЦО (плани дій у НС) визначений порядок видачі формуванням і населенню медичних засобів захисту при введенні відповідних ступенів готовності ЦО. Разом з тим ці засоби можуть видаватися і до введення певного ступеня готовності розпорядчим порядком відповідно до вказівок органів управління з питань НС та цивільного захисту населення.

Пакет перев'язувальний медичний (ІПП) промисловістю випускається трьох типів: індивідуальний, звичайний, першої допомоги з однією подушечкою і першої допомоги з двома подушечками. Розрізняються вони за способом упакування, кількістю подушечок і розмірами.

Індивідуальними перев'язувальний пакет складається з бинту, двох ватно-марлевих подушечок, чохла і шпильки. Розкривши пакет, виймають бинт і стерильні подушечки так, щоб не торкатися їх внутрішнього боку руками. Подушечки накладають внутрішньою стороною на поранену поверхню, при наскрізних пораненнях - на вхідний і вихідний отвори і прибинтовують, кінець бинту закріплюють шпилькою.

Аптечка індивідуальна (АІ-2). Практика показує, що при вивченні індивідуальної аптечки вона повинна бути в руках у тих, хто вчиться. У ній міститься набір медичних засобів, що розподілені по гніздах. Розмір аптечки складає: 90 х X 100 х 20 мм. Маса - 130 г.

Аптечка індивідуальна містить медичні засоби захисту і призначена для надання допомоги, самодопомоги, взаємодопомоги при пораненнях і опіках (для зняття болю) і попередження або послаблення уражень фосфорорганічними отруйними речовинами, бактеріальними засобами і радіоактивними речовинами.

Протибольовий засіб знаходиться у гнізді № 1 і у шприц-тюбику. Це гніздо резервне. Шприц-тюбик застосовують при переломах, значних ранах і опіках. При цьому додержують наступних правил: правою рукою візьміться за корпус шприца-тюбика, а лівою - за ребристий обідок корпусу; обертальним рухом правої руки поверніть корпус проти годинникової стрілки; лівою рукою зніміть з голки ковпачок; тримаючи шприц-тюбик голкою догори, видушити з неї повітря до появи першої краплі на кінчику голки; не торкаючись голки руками, введіть її у м'які тканини стегна або руки, у верхню частину сідниці і видушіть вміст шприца - тюбика; не розтискаючи пальців витягніть голку; пришпиліть шприц-тюбик до одягу на грудях. В екстрених випадках укол слід робити через одяг. Засоби для попередження отруєння фосфорорганічними ОР (антидоти) знаходяться у гнізді № 2 у круглому пеналі червоного кольору. Використовують 1 таблетку за сигналом аварії на хімічно небезпечному об'єкті або загрозі хімічного зараження. Після цього одразу одягають протигаз. При появі й наростанні ознак отруєння слід прийняти ще 1 таблетку. Повторно приймати препарат рекомендується не раніше, ніж через 5-6 годин.

Протибактеріальний засіб № 1 розміщений у гнізді № 5 у двох однакових чотиригранних пеналах без пофарбування. Приймати слід у випадку загрози ураження бактеріальними засобами, при інфекційному захворюванні, а також при пораненнях і опіках, Спочатку приймають вміст одного пеналу (одразу 5 таблеток), потім через 6 годин - вміст другого пеналу (також 5 таблеток).

Протибактеріальний засіб № 2 знаходиться у гнізді № 3 у великому круглому пеналі без пофарбування. Використовувати його слід при шлунково-кишкових розладах, що виникають після опромінення. У першу добу приймають 7 таблеток (за один прийом), у наступні дві доби - по 4 таблетки.

Радіозахисний засіб № 1 знаходиться у гнізді № 4 у двох восьмигранних пеналах рожевого кольору. Цей препарат приймають за сигналом «Аварія на АЕС» і «Загроза радіоактивного зараження» по 6 таблеток за 30-40 хв. до входу на територію, заражену радіоактивними речовинами або одразу при отриманні розпорядження управління (відділу) з питань НС та цивільного захисту населення (штабу ЦО). Якщо тривалість перебування на території, зараженій радіоактивними речовинами, перевищує 55 годин, слід прийняти вміст ще одного пеналу (6 таблеток), тому що тривалість дії ліків - 5-6 діб.

Радіоактивний засіб № 2 знаходиться у гнізді № 6 у чотиригранному пеналі білого кольору. Приймати його треба по одній таблетці щоденно протягом 10 днів після випадіння радіоактивних опадів при умові вживання в їжу свіжого молока. У першу чергу препарат слід давати дітям.

Засіб проти блювання знаходиться у гнізді № 7 в круглому пеналі голубого кольору. Одразу після опромінення, а також при появі нудоти, після ударів по голови рекомендується приймати по одній таблетці через 3-4 години.

У деяких випадках знадобиться приймати одночасно декілька медичних засобів. Так, при перших ознаках гострої променевої хвороби окрім профілактичного прийому радіозахисного засобу № 1 і протибактеріального засобу № 2, появи нудоти приймають ще засіб проти блювання (гніздо № 7).

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП--8) призначений для знезараження краплиннорідкими отруйними речовинами, що потрапили на шкіру, одяг і спорядження.

Пакет включає складний флакон з розчином для дегазації і чотири ватно - марлевих тампони. Коли необхідно, рідиною з флакону змочують тампони і в першу чергу протирають відкриті ділянки шкіри (кисті рук, обличчя), а потім краї коміру і манжети одягу, засоби індивідуального захисту і спорядження. При обробці рідиною може виникнути відчуття печії шкіри, яке швидко зникає і не впливає на самопочуття і працездатність. Рідина пакету отруйна - вона не повинна потрапити в очі. Рідина для дегазації здатна вбивати мікробів, тобто володіє дегазуючими властивостями: пакет можна використовувати і при зараженні бактеріальними засобами. Але цільове його призначення - це проведення часткової санітарної обробки при зараженні отруйними речовинами.

За відсутності індивідуального протихімічного пакету знезаражувати краплиннорідкі отруйні речовини можна побутовими хімічними засобами. Щоб обробити шкіру дорослої людини, треба завчасно підготувати 1 л 3%-го перекису водню і 3 г гідроокису натрію. Їх змішують безпосередньо перед використанням. Гідроокис натрію можна замінити силікатним клеєм (150 г клею на 1 л 3%-го перекису водню). Спосіб застосування такий самий, як і рідини з протихімічного пакету. При поводженні з сухим натрієм треба стежити, щоб він не потрапив в очі і на шкіру.

Крім медичних засобів індивідуального захисту в НС не слід забувати про використання медичних засобів формувань (санітарних дружин), медичних пунктів, фельдшерських пунктів і медичних кабінетів підприємств, установ і організацій.

2. Перша допомога при переломах, забитих місцях і вивихах

медична допомога травма

В ядерному вогнищі ураження буде багато потерпілих з відкритими і закритими переломами кінцівок, ребер, таза, хребта, черепа і т. д. Потерпілі з переломами мають потребу в негайній і вмілій допомозі, тому що різкі болі, які супроводжують переломи, можуть бути причиною важкого стану потерпілого, аж до шоку. При недотепному й необережному звертанні з ураженою частиною тіла кінці ушкоджених кісток можуть нанести додаткові травми кровоносним судинам і м'язовим тканинам. У результаті можливі сильні кровотечі, небезпечні для життя.

б - за допомогою закрутки; в - затиснувши пальцями артерію до кістки

Переломи кісток бувають закриті й відкриті. При закритих переломах рана відсутня, тому що цілісність шкірних покривів біля місця перелому не порушена. У місці закритого перелому з'являється набряклість, синці.

Ознаки відкритого перелому: рана і кровотеча, іноді у рані видні уламки кістки. Відкриті переломи небезпечніші, тому що може відбутися зараження, яке швидко веде до гострого гнійного запалення кісткового мозку.

При будь-якому переломі уражені випробують різкий біль, спостерігається хруст кістки, що відбувається через тертя їхніх уламків один об одний. Рухати зламаною кінцівкою неможливо.

При переломі спочатку зменшують болю. Для цього забезпечують повну нерухомість ушкодженої кістки, надають потерпілому повний спокій і дають знеболюючі засоби (морфій у таблетках). На місце перелому накладають спеціальну шину (або дощечки, фанеру, ціпки і т. п.), що забезпечує нерухоме положення зламаної кістки. Довжина шини повинна бути такою, щоб вона захоплювала обидва суміжних з місцем перелому суглоби. У крайньому разі, зламану ногу можна прибинтувати до здорової, зламану руку - до тулуба.

При закритому переломі шину накладають прямо на одяг, на шматок тканини, вату, якими попередньо обертають ушкоджену кінцівку. Переконавши, що по обидва боки місця перелому кісти шина захоплює два сусідніх суглоби, її прибинтовують до руки або ноги. При переломі кісток верхньої кінцівки рекомендується після накладення шини підвісити ушкоджену руку на косинці. При відкритому переломі спочатку потрібно зупинити кровотечу, накласти на рану стерильну пов'язку, обернути кінцівку ватою або м'яким матеріалом і накласти шину так само, як і при закритому переломі. Забороняється вправляти кінці ушкоджених кісток або виправляти кінцівку, щоб надати їй природне положення. Це може викликати додаткові ушкодження і різкі болі. Якщо переламано ключицю, у пахвову западину вкладають великий шматок вати або м'якої тканини, руку згинають у лікті і плечовій кісті й щільно прибинтовують до тулуба. У разі перелому ребер на груди накладають шар вати або м'якого матеріалу, а потім грудну клітку в положенні видиху щільно стягають широкою пов'язкою.

Перша допомога при забитих місцях. Забите місце, де спостерігаються пухлина і синці, потрібно змазати настойкою йоду і накласти на нього холодну примочку або міхур з холодною водою або льодом. Дуже небезпечні забиті місця голови, живота, грудної клітки і загальні забиті місця тіла, тому що вони можуть супроводжуватися ушкодженням внутрішніх органів, переломами кісток, а також внутрішніми крововиливами. Потерпілих з такими ураженнями треба негайно доставити у медичний пункт або лікувальну установу.

Перша допомога при вивихах. Ознаки вивиху: різкий біль, зміна форми суглоба і рухливості в ньому. На місці вивиху з'являється припухлість. Суглоб утрачає рухливість, а кінцівка приймає ненормальне положення.

Вивих у суглобі повинен вправляти тільки медичний працівник (лікар). Перед вправлянням вивиху, щоб зменшити біль, потерпілому дають знеболюючі засоби (морфій у таблетках), на місце вивиху накладають тугу пов'язку або шину, а потім потерпілого негайно доставляють у медичний пункт.

3. Медична допомога при травматичному токсикозі, шоку і опіках

Перша допомога при травматичному токсикозі (розладі, що розвивається внаслідок тривалого здавлювання м'яких тканин - найчастіше нижніх і верхніх кінцівок - землею, уламками зруйнованих будинків і т. д.). Ознаки цього важкого захворювання виявляються через декілька годин після звільнення потерпілого з-під завалу і виражаються в поступовому розвитку набряку і крововиливів в ушкоджених кінцівках, омертвінні м'яких тканин, що прогресують розладом серцево-судинної діяльності через важке отруєння організму продуктами розпаду ушкоджених тканин.

У потерпілого з'являються спрага, сильні болі, повторне блювання, загальна загальмованість, частий пульс.

Витягати потерпілих з-під уламків і завалів зруйнованих будинків потрібно дуже обережно; спочатку з придавленого місця знімають вагу (уламок будинку, колоду, брилу землі і т. п.), потім витягують потерпілого.

Якщо придавлено руку або ногу, то перед звільненням потрібно на кінцівку вище здавлюваного місця накласти еластичний бинт, щоб після вивільнення продукти розпаду не потрапили одразу в кровоносні судини.

Звільнивши з-під уламків кінцівки, на них необхідно накласти пов'язки і шини. При можливості постраждалі кінцівки прохолоджують (прикладають лід, сніг, пляшку з холодною водою). Людина, придавлена протягом декількох годин, як правило, випробує сильну спрагу. Тому як тільки буде звільнений доступ до голови потерпілого, його треба напоїти. Разом з водою дають 1-2 кусочки цукру. Корисно прийняти морфіно-алкогольну суміш або 2 таблетки морфію.

Потерпілих, витягнутих із завалів і звільнених з-під уламків, треба негайно доставити на носилках у медичний пункт навіть при відсутності помітних розладів.

Рис. 11.2 - Способи перенесення потерпілих: а) - на носилках; б) - за допомогою підручних засобів; в) - на собі.

Перша допомога при шоку. Це найбільш важко уражені, шок яких настає внаслідок важкого поранення (травматичний шок), у результаті опромінення великими дозами радіації (радіаційний шок) або від надмірного нервово-психічного виснаження (емоційний шок), а також при великих опіках (опіковий шок).

Травматичний шок спричиняє важкий розлад кровообігу, дихання й обміну речовин. Часто виникає при важких ушкодженнях і великих опіках, що супроводжуються сильними болями. Люди, що знаходяться у стані шоку бліді, у них дуже слабке дихання, покриті холодним потом, лежать байдуже, не скаржаться і не реагують на зовнішні роздратування. Температура тіла знижена. Пульс ледь прощупується і слабкого наповнення; дихання поверхневе, нерівне і прискорене. Таким постраждалим необхідно негайно надати допомогу: усунути або послабити вплив на організм тих ушкоджень, що викликали шок, зупинити кровотечу, накласти пов'язку на рани, шини - на переломи; обігріти, дати гаряче питво (якщо не ушкоджені органи черевної порожнини), й знеболюючі засоби (морфій у таблетках, морфіно - алкогольна суміш) і евакуювати в найближчу лікувальну установу.

При радіаційному шоку застосовують спеціальні лікувальні протирадіаційні засоби за призначенням і під спостереженням лікаря.

При емоційному шоку, а також при явищах страху, що розвиваються, постраждалим необхідно дати 1-2 таблетки мепротану або інший заспокійливий, знеболюючий засіб і евакуювати в медичний пункт.

Перша допомога при опіках. При застосуванні ядерної зброї кількість обпалених (включаючи комбіновані ураження) може скласти 60-85% усіх потерпілих. У результаті ядерного вибуху спостерігаються опіки не тільки від безпосереднього впливу світлового випромінювання (первинні опіки), але також від численних пожеж у вогнищі ураження (вторинні опіки).

Опіки можуть виникнути при впливі полум'я і високої температури, при горінні сумішей типу напалму і пірогеля. Вони глибше ушкоджують тканини, тому процес загоєння протікає довше.

При значному зараженні шкіри і слизуватих оболонок радіоактивними речовинами можуть виникати радіаційні опіки, що мають свої особливості.

Вага опіків визначається не тільки глибиною, але і площею ураження.

Розрізняють чотири ступеня опіків:

Опік першого ступеня - характеризується почервонінням (гіперемією) і припухлістю (набряком) шкіри і відчуттям болю.

При опіках другого ступеня - на уражених ділянках шкіри утворяться міхури, заповнені прозорою жовтуватого кольору рідиною.

Опіки третього ступеня - характеризуються некрозом (омертвінням) шкіри.

Опік четвертого ступеня - супроводжується не тільки омертвінням шкіри на всю товщину, але також обвуглюванням і ураженням глибоко лежачих тканин (м'язів, сухожиль, кісток). У потерпілих, як правило, сполучаться опіки різних ступенів. Опіки тіла можуть супроводжуватися опіками очей; можливі також опіки верхніх дихальних шляхів.

При ядерних вибухах, якщо не дотримують заходів захисту, можуть виникати опіки сітківки і судинної оболонки ока, помутніння кришталика від впливу інфрачервоних променів. Загальне радіаційне ураження (променева хвороба) ускладнює загоєння опіків.

Опіки першого ступеня загоюються протягом декількох днів; неускладнені опіки другого ступеня - через 8-14 днів. Загоєння опіків третього і четвертого ступенів триває довго. Через обпалену поверхню шкіри легко проникають різні хвороботворні мікроби, що викликають нагноїння, що дуже затягує лікування.

Перша допомога при опіках першого ступеня полягає у накладенні стерильної пов'язки на обпалену поверхню, змоченої міцним розчином марганцевокислого калію (розчин повинен бути темно-вишневого кольору), одеколоном, спиртом, або у накладенні на обпалену поверхню бинтів, змочених слабким розчином азотнокислого срібла. Доцільно дати ураженому знеболюючі засоби (морфіноалкогольна суміш).

При опіках другого ступеня слід обережно очистити місце ураженої ділянки спиртом, одеколоном або 0,5-процентним розчином нашатирного спирту, не пошкоджуючи міхурів. На обпалену поверхню накласти стерильну пов'язку, просочену 2-процентним розчином марганцевокислого калію, пов'язку з проти опіковою маззю, що є в наборі санітарної сумки. У разі прилипання нижньої білизни до обпалених ділянок шкіри забороняється віддирати тканину; потрібно обережно обрізати тканину по границі обпаленої ділянки і накласти пов'язку. Щоб уникнути шоку, обпалених необхідно зігріти, дати гаряче питво, знеболюючі засоби.

При опіку видимих слизуватих оболонок і порожнини рота їх промивають слабким розчином питної соди. На обпалені очі необхідно накласти легку стерильну (асептичну) пов'язку.

Першу допомогу при опіках третього і четвертого ступенів роблять так само, як і при опіках другого ступеня.

При радіаційних опіках уражені ділянки шкіри рекомендується змазувати тонким шаром спеціальної проти опікової мазі. Попередньо шкіру дезактивують рідиною з індивідуального протихімічного пакета або прокип'яченою охолодженою водою.

Дуже небезпечне влучення палаючих згустків напалму на одяг і шкіру. При запаленні одягу намагаються його скинути, збити полум'я землею, водою або притулити палаючу тканину до землі. На опіки рекомендується накласти пов'язку, змочену холодною кип'яченою водою, проти опіковою маззю; якщо є противно-фосфорна паста, її потрібно нанести тонким шаром на обпалене місце.

4. Ураження отруйними речовинами і перша медична допомога

При ураженні отруйними речовинами допомогу треба надавати дуже швидко. Якщо на потерпілого надягнути протигаз, видалити із зараженої території, надати йому своєчасну допомогу, видалити ОР, що потрапили на відкриті ділянки тіла, одяг, взуття, і в організм, то можна не тільки знизити ступінь ураження, але іноді й зовсім уникнути його.

Ознаки ураження ОР нервово-паралітичного дії з'являються негайно. Таким потерпілим робити допомога потрібно особливо швидко й енергійно, безпосередньо у вогнищі зараження.

При вдиханні парів ОР типу зарин утрачається гострота зору (внаслідок різкого звуження зіниць око), з'являється почуття важкості в грудях, утрудненість дихання, порушується координація рухів. При важкому отруєнні з'являються судороги і може наступити смерть. При появі перших ознак ураження на потерпілого треба негайно надягнути протигаз і дати таблетку з протиотрутою (антидот у таблетках).

Якщо ОР потрапили в шлунок, його негайно промивають: змушують пити багато теплої води і потім викликають блювання. Одночасно ураженому вводять протиотруту.

При зупинці дихання потерпілому роблять штучне дихання. Незалежно від повноти зробленої першої допомоги уражених ОР нервово-паралітичної дії, слід негайно евакуювати в найближчі медичні пункти, лікувальні установи.

ОР шкірнонаривної дії уражають шкірні покриви, дихальні шляхи, очі, шлунково-кишковий тракт і викликають загальне отруєння організму. Під дією крапель ОР шкірнонаривної дії на шкірі з'являється почервоніння, набряклість ураженої ділянки, а потім міхури, на місці яких згодом утворюються виразки, що довго не гояться. Пари цих ОР також викликають почервонінні шкіри, головним чином у жарку погоду. Особливо сильно діють ці ОР на очі. Навіть їхня пари викликають важкі захворювання, а влучення крапель може призвести до повної або часткової сліпоти.

Іприт має схований період дії: перші ознаки ураження з'являються через кілька годин.

Люїзит майже не має схованого періоду: запальні явища око і шкіри розвиваються вже через 5-10 хв. після ураження.

Після зняття крапель з особи на потерпілого надягають протигаз. Краплі або мазки ОР, що потрапили на шкіру, одяг, взуття, обережно знімають тампоном з марлі, бинта, шматка тканини, дрантя і т. п. Заражене місце обробляють рідиною з індивідуального протихімічного пакета або водою з милом. Чим швидше зроблена медична допомога, тим легше ураження.

Очі можна промити чистою водою, слабким розчином борної кислоти, питної соди. При ураженні очей, дихальних шляхів і влученні ОР шкірнонаривної дії разом з їжею і водою в органи травлення потерпілих слід негайно доставити в лікувальну установу. Добре допомагає при ураженні люїзитом 5-процентний розчин унітиолу, що вводиться під шкіру або всередину м'язів 3-4 рази по 5 мл протягом 2 доби, а також 2-хвилинне змазування зараженої шкіри йодною настойкою.

ОР загально-трутної дії (синильна кислота, хлорціан) діють негайно. Ознаки ураження з'являються через кілька секунд після отруєння.

Проникаючи в організм при диханні, пари синильної кислоти паралізують в організмі людини клітинне дихання. Тканини втрачають здатність поглинати кисень, принесений їм з кров'ю. Перші ознаки ураження: запаморочення, слабкість, металевий присмак у роті, дряпання у горлі.

Отрутна дія хлорціану слабкіше, ніж синильної кислоти, але його пари викликають різке роздратування очей і верхніх дихальних шляхів.

Перша допомога при ураженні ОР загально-трутної дії: надягти протигаз на обличчя потерпілого, щоб припинити подальше надходження парів цих ОР в організм. Якщо є протиотрута (ампула з амілнітратом або пропілнітрітом), розбити її і дати вдихати ураженому через відтягнуту лицьову частину протигаза. При зупинці дихання необхідно робити штучне дихання (тільки в незараженому районі), у разі зупинки серцевої діяльності - непрямий масаж серця.

Рис. 11.3 - Штучне дихання методом «рот в рот», масаж серця і способи мобілізації при переломах

ОР задушливої дії (фосген), мають схований період дії, тому потерпілий може 4-6 год. почувати себе добре, але згодом швидко розвивається набряк легень і може настати смерть через різке порушення кисневого обміну.

Перші ознаки ураження: легкий кашель, запаморочення, солодкий присмак у роті. Ці ознаки згодом проходять і людина почуває себе нормально. Далі через кілька годин з'являються кашель, хекання, болісна задишка. Перша допомога при ураженні ОР задушливої дії: негайно надягти на постраждалого протигаз, надати повний спокій і винести (вивести) з вогнища ураження (незалежно від самопочуття), тому що будь-яке фізичне навантаження може різко погіршити стан здоров'я. Забороняється робити штучне дихання.

Перша допомога при харчових отруєннях. Це отруєння найбільш часто виникає при вживанні недоброякісних продуктів, головним чином м'яса і риби. Ознаки отруєння: ураження центральної нервової системи, органів травлення і серцево-судинної системи (головні болі, судороги, пронос, блювання, підвищення температури). Захворювання починається через 2-12 год. після отруєння. Перша допомога при отруєннях: негайно промити шлунок, дати проносне і зробити очисну клізму; дати рясне питво. Потерпілим потрібно надати негайну кваліфіковану медичну допомогу в лікарні.

Список використаної літератури

1. Атаманюк В.Г., Ширшев Л.Г., Акимов Н.И. Гражданская оборона: Учебник для вузов. - М.: Высш. школа, 1987. - 288 с.

2. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина НС: Навч. посібник. - Чернівці, 2001. - 186 с.

3. Гунський А. І. Цивільна оборона: Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: Міністерство освіти, 1995. - 216 с.

4. Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П., Орлов П. П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник. - К.: Вища школа, 1989. - 372 с.

5. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навч. посібник. - Львів: Афіша, 2000. - 334 с.

6. Журавлев В.П., Пушенко С.Л., Яковлев А.Н. Защита населения и территорий в ЧС: Уч. пособие. - М.: АСВ, 1999. - 372. с.

7. Завьялов В.Н. Учебное пособие по гражданской обороне. - М., 1989. - 271 с.

8. Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О. Безпека життєдіяльності: Підручник / за редакцією Радька М. М. - Чернівці: Книги - XXI, 2007. - 360 с.

9. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2003. - 456 с.

10. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2004. - 438 с.

Размещено на Allbest.ru


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Перша медична допомога в цивільній обороні" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов