Стан системи інформування та оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації на підприємстві
Зобов'язання органів виконавчої влади щодо керування оповіщенням та інформуванням. Можливості використання різних видів засобів оголошення на об`єкті при виникненні надзвичайної ситуації. Аналіз дотримання основних положень постанови КМУ № 192-99.
| Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.10.2010 |
| Размер файла | 776,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
План
Вступ
1. Зобов`язання органів виконавчої влади щодо керування оповіщенням та інформуванням
2. Засоби інформування та оповіщення, які можуть бути використані на об`єкті
3. Постанова КМУ: дотримання та використання її положень на об`єкті
3.1 Загальна частина
3.2 Організація оповіщення та зв`язку на об`єкті
3.3 Реконструкція та розвиток систем оповіщення на об`єкті
3.4 Організація зв'язку
3.5 Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і засобів оповіщення та зв'язку ЦО
3.6 Відповідальність та експлуатацію систем оповіщення
4. Попереджувальні сигнали (зразки повідомлень), які можуть бути використані на об`єкті в разі виникнення НС
Висновок
Література
Вступ
Досить важливим аспектом стабільності об`єктів господарювання являється володіння достовірною інформацією. В нашому суспільстві гостро постає проблема екологічного стану, а тому досить часто виникають НС різного характеру.
Важливою сферою діяльності органів Цивільної Оборони (ЦО) країни являється забезпечення нормального функціонування системи оповіщення та інформування. На сьогоднішній день досить великого поширення набув мобільний зв`язок, але ще значно не кожна організація може забезпечити необхідну кількість високоякісного мобільного зв`язку, а також є ситуації коли йде перевантаження мобільної мережі. Тому в таких випадках необхідне нормальне забезпечення та функціонування централізованого зв`язку через Укртелеком.
Головна мета нашої робити полягає в розгляді стану систем інформування та оповіщення на підприємстві "Хімволокно" (далі об`єкт).
Предмет дослідження - стан системи оповіщення та інформування на державному рівні.
Об`єкт дослідження - система оповіщення та інформування на підприємстві "Хімволокно" м. Чернігова.
Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути такі питання:
1. зобов`язання органів виконавчої влади щодо керування оповіщенням та інформуванням;
2. можливості використання різних видів засобів оповіщення на об`єкті;
3. проаналізувати дотримання основних положень постанови КМУ № 192 -99.
4. навести приклади попереджувальних сигналів, які можливо було б використати на об`єкті при виникненні НС.
1. Зобов`язання органів виконавчої влади щодо керування оповіщенням та інформуванням
Керування силами ЦО здійснюють начальники ЦО і командири формувань. Воно складається в постійному керівництві підлеглими і включає підтримку постійної готовності і високого політико-морального стану особового складу штабів, служб і формувань, вивчення обстановки, прийняття рішень, постановку задач підлеглим і узгодження їхніх дій. Крім того, у задачі керування входять підготовка сил і засобів до дій, їхнє всебічне забезпечення і контроль за виконанням прийнятих рішень.
Керування повинне бути безперервним і гнучким. Безперервність досягається своєчасним прийняттям рішень, швидким доведенням задач до підлеглих і стійким зв'язком. Гнучкість керування забезпечується швидким реагуванням на зміни обстановки, своєчасним уточненням прийнятого рішення і задач підлеглим.
Начальник ЦО об'єкту керує підлеглими особисто і через штаб місцевого значення.
Командири команд і груп керують підлеглими, знаходячись разом з ними в місцях ведення робіт [1].
Зв'язок - основний засіб забезпечення керування цивільною обороною. Основна задача зв'язку - забезпечення своєчасної передачі сигналів оповіщення ГО, безперервного керування силами ГО і передачі інформації між взаємодіючими штабами, службами і формуваннями. Для цього зв'язок повинний бути вчасно встановлена, швидко і вірогідно передавати розпорядження, повідомлення й інформацію, працювати надійно і потай. Для безперебійної роботи зв'язку потрібно вчасно готувати неї до виконання задач, комплексно застосовувати різні засоби зв'язку, забезпечувати захист особового складу і техніки від зброї масової поразки і постійно мати резерв сил і засобів.
Відповідальність за організацію зв'язку й оповіщення несе начальник об`єкту, а безпосереднє забезпечення і підтримка зв'язку здійснює начальник служби зв'язку об'єкту. Вони керують розгортанням вузлів зв'язку, забезпечують своєчасну передачу розпоряджень, повідомлень і сигналів оповіщення, здійснюють контроль за станом технічних засобів і організують аварійно-відбудовні і ремонтні роботи на спорудженнях і лініях зв'язку. Для виконання цих задач створюються формування зв'язку.
При висуванні сил ЦО до вогнища поразки зв'язок повинний забезпечити керування формуваннями, передачу інформації від розвідки, загонів забезпечення руху. Основним засобом у цей період буде радіозв'язок, але можуть бути використані збережені і відновлені лінії зв'язку, а також рухливого і сигнального засобу.
2. Засоби інформування та оповіщення, які можуть бути використані на об`єкті
У ході рятувальних робіт використовуються радіо, рухливі, сигнальні, а також провідні засоби зв'язку.
Радіозв'язок здобуває особливо важливе значення при виникненні вогнищ масового ураження.
Дальність дії радіозв'язку залежить від потужності радіостанцій, типів антен, умов проходження радіохвиль і від виду роботи (радіотелефонний або радіотелеграфний). Застосування антен спрямованої дії дозволяє різко збільшити дальність радіозв'язку і підвищити її стійкість [4].
Радіозв'язок може організовуватися по радіонапрямках або по радіомережі.
Радіонапрямок - це спосіб організації зв'язку між двома пунктами керування, начальниками штабами ЦО для роботи на встановлених для них старшим начальником радіоданих (частоти, позивні, режим і графік роботи).
Радіомережа - це спосіб організації зв'язку між трьома пунктами керування і більш, начальниками і штабами ЦО для роботи на встановлених для них радіоданих. Радіомережа вимагає меншого числа радіостанцій і дозволяє вести циркулярні передачі (одночасно для декількох кореспондентів). Крім того, по радіомережі можлива не тільки розмова командира з підлеглим, але і переговори підлеглих між собою з дозволу радіостанції старшого начальника.
Найчастіше зв'язок організується по радіомережах, а радіонапрямках створюються тільки на найважливіших напрямках зв'язку.
Радіостанція старшого начальника є головною у всіх радіомережах і радіонапрямках. Вона стежить за дотриманням правил радіообміну іншими радіостанціями.
При виконанні задач одні радіостанції будуть працювати на вузлах зв'язку пунктів керування, інші - у складі різних формувань.
Радистам указуються місця розгортання радіостанцій, склад радіомережі, у якому вони будуть працювати, приблизне місцезнаходження кореспондентів (радіостанцій, з якими вони будуть підтримувати зв'язок), основні і запасні частоти, позивні вузлів, станцій і посадових осіб, порядок роботи (цілодобово або сеансами у визначений час).
Радіостанція завжди повинна знаходитися поблизу начальника (командира). Якщо це неможливо, то до нього від радіостанції прокладається провідна лінія і встановлюється телефонний зв'язок.
Від правильного вибору місця для розгортання радіостанцій залежить швидкість установлення радіозв'язку і її стійкість.
На марші радист підтримує зв'язок у русі (з автомобіля або маючи радіостанцію за спиною) або на коротких зупинках. У цих випадках, як правило, використовується штирьова антена.
На різко пересічній місцевості радіостанції розгортають на схилах пагорбів або висот, звернених до кореспондентів. У ярах, лощинах і котлованах їх розташовують на схилах, протилежних напрямкам на кореспондентів. У горах радіостанції розгортають на вершинах або в - ущелинах, що йдуть убік кореспондентів; у лісі - на узліссях, галявинах або просіках, що йдуть убік кореспондентів.
В умовах міста доцільно розгортати радіостанції на горищах або верхніх поверхах високих будинків, а антени - на дахах. При розгортанні радіостанцій у підвалах антени встановлюють на поверхні. У багатьох випадках випливає кілька разів змінити розташування радіостанції навіть усередині того самого будинку або поблизу його, щоб домогтися o кращої чутності.
Щоб уникнути перешкод радіостанції варто розгортати у видаленні від електрозварювальних і освітлювальних агрегатів, зарядних станцій, телеграфних апаратів і інших джерел індустріальних перешкод.
При тривалій роботі на одному місці радіостанції варто розміщати в укриттях, виносячи антени на поверхню.
Провідний зв'язок організується по польових лініях зв'язку, що прокладаються, а також по збережених і відновлених постійних повітряних і кабельних лініях зв'язку [4].
Прокладка проводів зв'язку вимагає значно більше часу, праці і матеріалів, чим організація радіозв'язку. Використовувати неї на марші можна тільки на зупинках. Однак вона володіє і позитивними якостями - її робота не залежить від часу року і доби, від умов погоди й атмосферних перешкод, що утрудняють радіозв'язок.
Провідний зв'язок організується по напрямках або по осі.
Зв'язок за напрямками - це такий спосіб організації провідного зв'язку, коли від пункту керування використовуються або прокладаються окремі провідні лінії до кожного абонента.
При організації зв'язку по осі осьова провідна лінія прокладається по напрямку переміщення пункту керування старшого начальника. Пункти керування, підлеглих підключаються до осьової лінії сполучними лініями.
Зв'язок по напрямках має чималі переваги. Вона більш стійка і володіє більшою пропускною здатністю, тому що всі абоненти можуть одночасно з'єднуватися з різними апаратами на пункті керування і між собою. Зв'язок по осі вимагає меншої витрати часу, сил і засобів, але має меншу пропускну здатність і стійкість, тому що при ушкодженні осьової лінії зв'язок порушується з всіма абонентами, підключеними до неї.
При організації провідного зв'язку у вогнищах поразки варто враховувати стан мережі зв'язку міста (району) після нападу супротивника, можливість підходу до кабельних шухляд і колодязів, а також радіаційну обстановку.
У ряді випадків для забезпечення зв'язку з формуваннями буде потрібно прокладати польові кабельні телефонні лінії як у районах розташування формувань у заміській зоні, так і у вогнищах поразки. Полевой кабель використовується не тільки для прокладки ліній від пунктів керування до об'єктів і формуванням, але і для пристрою вставок і перемичок на пошкоджених лініях зв'язку.
Для прокладки й експлуатації польових телефонно-кабельних ліній у формуваннях зв'язку створюються спеціальні лінійні команди, оснащені польовими телефонними апаратами, котушками з кабелем і інструментом.
Прокладка польових телефонно-кабельних ліній у районах розташування формувань не представляє особливої складності, але усе-таки вимагає дотримання визначених правил. На відкритої слабо пересічній місцевості кабельні лінії прокладаються по найкоротшому напрямку прямо по землі. Через кожні 150-200 м кабель закріплюють кілочками, не натягаючи його, щоб уникнути розривів. У лісі кабель підвішують до дерев. При перетинанні ґрунтових доріг кабель укладають у канавку глибиною 30-40 см, а при переході шосейних доріг використовують мости і водопропускні труби або влаштовують повітряний перехід на висоті не менш 4 м.
Значно складніше прокладка польових ліній у вогнищах ядерної поразки в умовах руйнувань, пожеж і радіоактивного зараження. Необхідно обходити будинки і спорудження, що грозять обваленням, важко визначальні завали і вогнища пожеж. Переходи через вулиці і проїзди робляться повітряними на висоті не менш 4 м з використанням для закріплення кабелю збережених стін і споруджень. Не рекомендується прокладати кабель уздовж вулиць. Лінія краще збережеться, якщо прокладати неї по дворах, а також по проходах між ними. В окремих випадках можна використовувати підземні комунікації. На найважливіших напрямках необхідно прокладати обхідні лінії на випадок виходу з ладу основних [4].
Рухливі засоби зв'язку. Зв'язкові на автомобілях, мотоциклах, велосипедах, піших і кінні використовуються у всіх умовах обстановки. У ряді випадків вони можуть замінити інші засоби зв'язку при передачі наказів, розпоряджень, повідомлень і інших бойових документів. Практично тільки за допомогою рухливих засобів зв'язку можна передати графічні бойові документи, карти, плани, схеми і т.п..
Зв'язок рухливими засобами організується по напрямках, по круговому маршруті або по осі (рис. 1). Відправлення і прийом документів здійснюють пункти збору повідомлень, створювані при пунктах керування. У ряді випадків зв'язкові будуть одержувати письмові й усні повідомлення безпосередньо від командирів (начальників).
Оповіщення організується для своєчасного доведення до органів ЦО, формувань і населення сигналів, розпоряджень і інформації цивільної оборони (про початок розосередження й евакуацію, повітряному супротивнику, радіоактивній небезпеці, хімічному і бактеріологічному зараженні, погрозі катастрофічного затоплення й ін.).
Ці сигнали і розпорядження доводяться до штабів ЦО районів і об'єктів централізовано вищестоящими штабами. Скорочення термінів оповіщення досягається позачерговим використанням усіх видів зв'язку, телебачення і радіомовлення, застосуванням спеціальної апаратури і засобів для подачі звукових сигналів.
Оповіщення про початок розосередження й евакуації робітників, службовців і учнів за місцем роботи і навчання організують начальники ЦО підприємств, установ і навчальних закладів. За місцем проживання населення оповіщається керівниками домоуправлінь і житлово-експлуатаційних контор. За указівкою вищестоящого штабу для цього може бути використана і радіотрансляційна мережа.
Сигнал "Повітряна тривога" подається протяжливим завиванням сирен, передачею відповідного тексту по радіо і дублюється переривчастими транспортними і виробничими гудками.
Всі інші сигнали передаються по каналах зв'язку і; радіотрансляційним мережам, а також через місцеві радіомовні станції. Одночасно передаються вказівки про порядок дій населення і формувань, вказуються орієнтований час початку випадання радіоактивних опадів, час підходу зараженого повітря і виду ОР (отруйних речовин). Сигнали "Радіаційна небезпека" і "Хімічна тривога", крім того, дублюються частими ударами в рейки, гонги й інші звучні предмети.
Сигнали, подані вищестоящим штабом, дублюються всіма підлеглими штабами і командирами формувань.
При виявленні зараженості повітря і місцевості начальники ЦО об'єктів і командири формувань самостійно приймають рішення на подачу відповідного сигналу оповіщення.
Рис. 1. Організація зв'язку рухливими засобами: а - за напрямками; б - по круговому маршруту; в - по осі
3. Постанова КМУ: дотримання та використання її положень на об`єкті
3.1 Загальна частина
Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях
Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях (додається).
2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади забезпечити аналіз застосування затвердженого цією постановою Положення і в разі потреби подавати Кабінетові Міністрів України пропозиції про внесення до нього змін і доповнень.
1. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:
надзвичайна ситуація -- порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних витрат;
комісії з надзвичайних ситуацій -- комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій, виконавчих органів рад, підприємств, установ, організацій;
органи цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (далі -- органи ЦО та НС) -- МНС і територіальні органи цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій;
територіальний орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (далі -- територіальний орган ЦО та НС) -- Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації;
зона можливого ураження -- територія, на якій унаслідок виникнення надзвичайної ситуації виникає загроза здоров'ю або життю людей та заподіяння матеріальних втрат [1];
оповіщення -- доведення сигналів і повідомлень органів ЦО про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення;
потенційно небезпечний об'єкт -- об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежо-, вибухо-, хімічно небезпечні речовини та біологічні препарати, а також гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби та інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації;
система оповіщення цивільної оборони (далі -- система оповіщення ЦО) -- комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
2. Це Положення визначає порядок:
оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади та відповідних органів ЦО та НС, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного та воєнного характеру у мирний час, в особливий період і у воєнний час та постійного інформування їх про обстановку в зоні можливого ураження з метою вжиття ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об'єктів від наслідків надзвичайних ситуацій;
забезпечення зв'язку для центральних і місцевих органів виконавчої влади, членів комісій з надзвичайних ситуацій на території, де виникла надзвичайна ситуація, сил ЦО, а також зв'язку для зарубіжних формувань та організацій (агентств) з країнами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
забезпечення зв'язку взаємодії між виконавцями рятувальних, інших невідкладних і відновних робіт та відповідними органами управління;
забезпечення можливості приймання передач радіомовлення для населення, яке постраждало від наслідків надзвичайної ситуації, в місцях його тимчасового проживання;
проведення експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО [1].
3. Оповіщення і зв'язок у надзвичайних ситуаціях забезпечується за допомогою єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ).
4. Сигнали оповіщення ЦО, повідомлення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, інформація про дії в умовах надзвичайної ситуації доводяться до працівників підприємств, установ, організацій, населення всіма наявними засобами зв'язку, мовлення, оповіщення.
5. Підприємства електрозв'язку забезпечують на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, що належить до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, знаходяться в пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях.
Оплата послуг зв'язку, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв'язку.
6. Фінансування реконструкції, удосконалення загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення ЦО, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення та зв'язку ЦО провадиться за рахунок асигнувань, що передбачаються бюджетами відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Фінансування робіт, пов'язаних з проектуванням, створенням спеціальних систем централізованого оповіщення, локальних та об'єктових систем оповіщення, їх експлуатаційно-технічне обслуговування провадиться за рахунок власників потенційно небезпечних об'єктів.
7. Дія цього Положення поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства зв'язку, а також на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності і господарювання.
3.2 Організація оповіщення та зв`язку на об`єкті
Система оповіщення ЦО на об`єкті організовується з урахуванням структури державного управління, характеру і рівня надзвичайних ситуацій, наявності і місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Оповіщення організовується за розробленою схемою, яка затверджєна начальником цивільної оборони об`єкта.
Система оповіщення ЦО складається на об`єті об'єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику [1].
На випадок загрози або виникнення надзвичайної ситуації об`єктового рівня створюється загальнодержавна система централізованого оповіщення органів місцевого самоврядування.
У системах централізованого оповіщення використовуються апаратура і технічні засоби оповіщення ЦО, канали та засоби зв'язку, мережі радіомовлення і телебачення (канали звукового супроводження) підприємства [1].
Ці системи забезпечують оповіщення і подальше інформування:
чергових служб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади по службових телефонах;
чергових служб місцевих органів виконавчої влади;
чергових аварійно-рятувальних служб;
сил цивільної оборони;
населення, яке знаходиться в зоні можливого ураження.
Централізоване оповіщення здійснюється оперативним черговим територіального органу ЦО та НС -- керівного складу та чергових служб місцевих органів виконавчої влади, населення, що знаходяться на території об`єкта.
Система централізованого оповіщення ЦО забезпечує можливість циркулярного та вибіркового оповіщення керівників підрозділів об`єкта.
Для підвищення надійності централізованого оповіщення на об`єкті здійснюється дублювання передавання сигналів за рознесеними трасами та напрямками в обхід підприємства.
Оповіщення населення на об`єкті здійснюється дистанційно за допомогою електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот та телебачення.
Тексти звернення до населення передаються державною мовою.
Тексти звернень записуються на магнітних стрічках на весь обсяг касети з обох сторін. Фонограми і друковані тексти звернень зберігаються в запечатаних конвертах в оперативних чергових ЦО, які в необхідних випадках доводять їх до населення. Дублікати фонограм і друкованих текстів звернень зберігаються в запечатаних конвертах на радіотрансляційних вузлах, в апаратних радіомовлення, студіях телебачення і використовуються в разі виходу з ладу апаратури оповіщення або аварії на з'єднувальній лінії зв'язку.
На території об`єкта створені об'єктові системи оповіщення. До їх складу входять абонентські радіоточки і вуличні гучномовці державної мережі радіомовлення та відомчих радіовузлів, пристрої запуску електросирен та самі електросирени, телефони, включені до системи централізованого виклику, та інші технічні засоби (у разі необхідності).
Об'єктові системи оповіщення повинні забезпечувати оповіщення:
керівників та інших працівників підприємства;
оперативних чергових аварійних служб, відповідних територіальних органів ЦО та НС, територіальних органів МВС по прямих телефонах.
Оповіщення керівників та інших працівників а також керівників та працівників підприємств, установ, організацій і населення, які знаходяться в зоні локальної системи оповіщення, на об`єкті здійснює черговий диспетчер або особа, яка виконує його обов'язки.
Оповіщення працівників підприємств, установ, організацій та населення, які знаходяться за межами локальної системи оповіщення, покладається на оперативних чергових територіальних органів ЦО та НС, для чого можуть залучатися сили та засоби відповідних органів МВС. У населених пунктах, де немає цілодобового чергування територіальних органів ЦО та НС, їх функції з оповіщення можуть покладатися на чергових відповідних органів МВС.
З метою своєчасного оповіщення і перевірки достовірності прийнятого повідомлення (команди) встановлюють прямий телефонний зв'язок потенційно небезпечного цеху з черговим диспетчером і керівником підприємства, а також чергового диспетчера з оперативним черговим територіального органу ЦО та НС, органу МВС за рахунок підприємства [1].
Для оповіщення чергових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівного складу територіальних органів ЦО та НС створені на об`єкті системи циркулярного виклику.
Для своєчасного оповіщення керівників місцевих органів виконавчої влади, керівного складу центрального і територіальних органів ЦО та НС створена на об`єкті загальнодержавна система пейджерного зв'язку та оповіщення ЦО, яка може охоплювати і оповіщення керівного складу потенційно небезпечних підприємств.
Для функціонування систем централізованого оповіщення за заявками відповідних органів ЦО та НС Держкомзв'язку виділяє канали зв'язку. На регіональних системах оповіщення ці канали зв'язку забороняється використовувати для надання транзитних з'єднань за межі області.
Готовність системи оповіщення забезпечується шляхом:
організації цілодобового чергування в центральному і територіальних органах ЦО та НС (якщо такого чергування немає, можуть задіюватися відповідні чергові служби органів МВС);
налагодження прямого телефонного зв'язку чергових служб потенційно небезпечних підприємств, зона ураження яких може поширюватися на заселені території або території інших підприємств, установ, організацій, сейсмічних станцій, гребель водосховищ (диспетчерів чи начальників змін гідроелектростанцій) з черговими службами відповідних територіальних органів ЦО та НС;
завчасної підготовки персоналу чергових служб до дій у надзвичайних ситуаціях;
впровадження автоматизованих систем оповіщення з використанням сучасних технологій;
якісного експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та системи зв'язку ЦО [1].
Керівництво підприємства бере на себе виконання певних зобов'язань:
забезпечити встановлення електросирен з можливістю централізованого запуску (місце їх встановлення визначає відповідний орган ЦО та НС з урахуванням озвучення території);
забезпечити встановлення вуличних гучномовців в місцях масового скупчення працівників та населення (за погодженням з відповідним органом ЦО та НС);
забезпечити всі виробничі, службові та адміністративні приміщення, а також приміщення навчальних і лікувальних закладів радіотрансляційними точками (радіоприймачами відповідного діапазону для районів, де немає дротового мовлення) для гарантованого приймання програм державного радіомовлення;
безперешкодно допускати працівників, які здійснюють експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, за пред'явленими ними посвідченнями особи на територію та в приміщення своїх підприємств, установ і організацій для проведення ремонту або інших робіт, пов'язаних з технічною експлуатацією та обладнанням систем оповіщення.
Забороняється відключати радіотрансляційні точки та абонентські лінії, через які здійснюється запуск електросирен від мереж державного радіомовлення, демонтувати вуличні гучномовці без погодження з відповідними органами ЦО та НС.
Для забезпечення роботи систем оповіщення на підприємстві використовуються:
місцеві мережі зв'язку;
мережі дротового (ефірного) радіомовлення та телебачення (канали звукового супроводження);
постійно діючі мережі радіозв'язку;
системи пейджерного зв'язку;
електросирени і технічні засоби оповіщення.
3.3 Реконструкція та розвиток систем оповіщення на об`єкті
Реконструкція та розвиток об'єктових систем оповіщення здійснюється відповідно до вимог цього Положення на підставі рішення керівника потенційно небезпечного підприємства згідно з проектом розвитку підприємства, погодженим з відповідним територіальним органом ЦО та НС.
Реконструкція та розвиток систем централізованого оповіщення здійснюється відповідно до змін в адміністративно-територіальному поділі, а також у зв'язку з необхідністю впровадження сучасних технологій.
Будівництво, реконструкція, розвиток та експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення повинні здійснюватися спеціально підготовленими працівниками підприємств електрозв'язку за договорами між власниками засобів оповіщення і цими підприємствами [1].
У проектах будівництва та реконструкції, а також переобладнання будівель для розташування об'єктів електрозв'язку, мовлення і телебачення необхідно передбачати виділення місць для установлення апаратури оповіщення та централізованого виклику. Цифрові автоматичні телефонні станції підприємств електрозв'язку повинні забезпечувати технічну роботу систем оповіщення.
3.4 Організація зв'язку
35. Система зв'язку цивільної оборони у разі загрози чи виникнення надзвичайної ситуації у мирний час, в особливий період і у воєнний час охоплює:
мережу зв'язку МНС;
канали і засоби зв'язку, радіомовлення та телебачення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, мережі зв'язку яких є складовими ЄНСЗ.
Залежно від ситуації, визначаються види і мережі зв'язку, які належить створювати (використовувати) на цій території та територіях сусідніх районів, адміністративно-територіальних центрів за постійною схемою на період ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також за тимчасовою схемою.
Рівнем надзвичайної ситуації, який залежить від факторів ураження та їх тривалості, розмірів території ураження, ландшафту та інших природних особливостей зони надзвичайної ситуації, пори року, коли вона виникла, визначається, на яких постійно діючих мережах зв'язку (крім мереж державної системи урядового зв'язку) може здійснюватися управління роботою органів і сил ЦО, інших рятувальних та відновлювальних формувань і які мобільні засоби, мережі зв'язку загального користування, засоби і канали інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій потрібно задіяти.
У разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації керівники підприємств зв'язку мають право:
одержувати від місцевих органів виконавчої влади та відповідних територіальних органів ЦО та НС інформацію про її характер, масштаби, дію факторів ураження та вжиття заходів щодо захисту персоналу;
запроваджувати в установленому законодавством порядку тимчасові обмеження на надання послуг електрозв'язку для населення та підприємств;
використовувати (за домовленістю) самостійно для резервування власних засобів або у взаємодії відомчі засоби зв'язку з метою забезпечення ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
У разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації керівники підприємств зв'язку зобов'язані:
забезпечувати постійну організаційну та технічну готовність апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО до виконання завдань в умовах загрози або виникнення надзвичайної ситуації;
забезпечувати оперативне позачергове надання парольних телефонних розмов та передавання категорійних телеграм членам спеціальної Урядової комісії, посадовим особам центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, відповідних органів ЦО та НС і членам комісій з надзвичайних ситуацій;
забезпечувати органи управління роботами з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації необхідними видами зв'язку;
своєчасно доводити до споживачів послуг зв'язку діючі правила користування зв'язком.
Зв'язок у разі виникнення надзвичайної ситуації повинен забезпечуватися шляхом вжиття таких організаційно-технічних заходів:
надання членам спеціальної Урядової комісії, керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівному складу органів ЦО та НС і членам комісій з надзвичайних ситуацій пріоритетного права на користування телефонним і телеграфним зв'язком;
організації роботи підприємств зв'язку та аварійно-відновлювальних команд зв'язку за відповідними режимами; створення і роботи на постійній основі служб оповіщення та зв'язку, до складу яких входять відповідні посадові особи і спеціалісти підприємств зв'язку;
оперативного надання органам ЦО та НС необхідних каналів мережі електрозв'язку;
використання позаміської державної мережі електрозв'язку;
розроблення мережі запасних маршрутів доставки пошти [1];
погодження Держкомзв'язку питання про взаємне використання каналів зв'язку з метою організації обхідного і дублюючого зв'язку з іншими центральними органами виконавчої влади;
створення радіомереж взаємодії для забезпечення зв'язком органів управління ЦО з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади;
створення і задіяння пересувних вузлів електрозв'язку;
забезпечення використання радіомереж, у тому числі для дублювання найважливіших або найуразливіших напрямків дротового зв'язку;
забезпечення використання можливостей радіоаматорського зв'язку;
обладнання у центрах електрозв'язку, центрах технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку пристроїв для стикування мобільних засобів (апаратних) зв'язку міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які діють у зоні надзвичайної ситуації, із стаціонарними системами і магістралями зв'язку;
комплектування пересувних вузлів зв'язку апаратурою, обладнанням, приладами з урахуванням особливостей обладнання систем зв'язку у тій чи іншій зоні можливої надзвичайної ситуації; забезпечення об'єктів електрозв'язку резервними та автономними джерелами енергопостачання;
створення і використання місцевих радіомереж на базі переносних радіостанцій ультракороткохвильового діапазону, а також радіотелефонних апаратів (стільниковий, транкінговий зв'язок) для використання в межах зони ураження з можливістю виходу на мережу телефонного зв'язку загального користування.
Для забезпечення здійснення посадовими особами спеціальної Урядової комісії, керівниками органів виконавчої влади, членами комісій з надзвичайних ситуацій, уповноваженими відповідальними працівниками пріоритетного права на користування міжміським телефонним і телеграфним зв'язком використовується система паролів. Кожен пароль відповідає характерові надзвичайної ситуації і гарантує певну терміновість надання замовникові телефонних каналів або передавання його телеграм.
Телефонні переговори з метою обміну оперативною інформацією забезпечуються за паролем "Лихо".
В екстрених випадках, у разі виходу з ладу прямих (відомчих) каналів зв'язку, право користуватися паролем "Лихо" для передавання повідомлень про виникнення надзвичайної ситуації надається черговому персоналу потенційно небезпечних об'єктів. Список цих осіб визначається територіальними органами ЦО та НС.
Для передавання документованих повідомлень надається право на телеграфний зв'язок за паролем "Шторм". При цьому оброблення і передавання телеграм здійснюються негайно.
Для передавання розпорядження на оповіщення, забезпечення захисту населення, підприємств, установ, організацій, попередження надзвичайної ситуації відповідним посадовим особам ЦО надаються телефонні або телеграфні канали за паролем "Стріла". Цей пароль одночасно є категорією терміновості телеграми.
Граничний обсяг інформації, яка передається, зміст і тривалість телефонного переговору, список посадових осіб, яким надається право користування паролем "Стріла", "Шторм" та відправлення телеграм відповідної категорії терміновості, визначаються МНС.
До підприємств електрозв'язку в зонах можливих надзвичайних ситуацій повинні подаватися списки посадових осіб, яким надається право ведення міжміських телефонних переговорів за паролями, перелік відомчих телефонних станцій і номерів телефонів, з яких можуть надходити заявки на міжміські переговори за паролями та на відправлення телеграм відповідної категорії терміновості [3].
Переговори за паролями можуть вестися посадовими особами з будь-яких телефонів підприємств, установ, організацій з розрахунками за спеціальними посвідченнями, виданими Держкомзв'язку.
З метою раціонального використання засобів і каналів зв'язку одразу після виникнення надзвичайної ситуації можуть встановлюватися обмеження на тривалість переговорів за паролями у часі.
У подальшому для забезпечення зв'язком органів управління роботами з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації і керівників підрозділів, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, можливості різних видів зв'язку використовуються в необхідних обсягах.
Оплата вартості використання засобів і каналів зв'язку здійснюється за діючими тарифами або компенсується за рішенням органу виконавчої влади відповідно до законодавства.
3.5 Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і засобів оповіщення та зв'язку ЦО
Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО повинно забезпечувати підтримання їх у готовності до виконання завдань у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та забезпечення сталого управління заходами ЦО.
Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО здійснюється згідно з інструкцією про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО, яка затверджується спільним наказом МНС та Держкомзв'язку.
Нормативи часу на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури зв'язку, яка застосовується на підприємствах електрозв'язку, визначаються на підставі діючих у Держкомзв'язку нормативів кількості штатного персоналу.
Роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і засобів оповіщення та зв'язку ЦО включаються в обсяг послуг, які надаються підприємствами електрозв'язку.
Капітальний ремонт апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО виконується підприємствами електрозв'язку за рахунок коштів власника на підставі окремих договорів [3].
Підприємства електрозв'язку забезпечують контроль за технічною готовністю електросирен у цілому. Про виявлені при цьому недоліки своєчасно інформуються керівники підприємств, де вони установлені, та відповідні територіальні органи ЦО та НС.
Відповідальність за збереженість апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО і їх технічну готовність несуть керівники підприємств, установ, організацій (у тому числі органів МВС), де установлено ці засоби. Відповідальність за технічну готовність апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, виконання організаційно-технічних заходів з попередження несанкціонованого запуску несуть підприємства електрозв'язку, що прийняли ці засоби на експлуатаційно-технічне обслуговування.
Категорично забороняється самостійно проводити відключення (перенесення на інше місце) апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО без дозволу відповідного органу ЦО та НС. За самовільне відключення систем оповіщення посадові особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.
Для здійснення контролю за станом готовності систем централізованого оповіщення черговими службами органів ЦО та НС передаються контрольні сигнали (команди). Порядок та час їх передавання визначаються спеціальною інструкцією.
У системі централізованого оповіщення Дніпровського каскаду та інших річок комплексні (повні) технічні перевірки повинні проводитися з пультів диспетчерів (начальників змін) станцій, установлених на греблях, за графіком почергового подавання всіх команд. Відповідальність за проведення комплексних (повних) технічних перевірок покладається на посадову особу Міненерго з питань ЦО.
3.6 Відповідальність та експлуатацію систем оповіщення
Відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення покладається на об'єкті на головного інженера.
Забезпечення безперервної та якісної роботи основних і резервних каналів зв'язку, закріплених за системами централізованого оповіщення ЦО, а також заміни на випадок виходу з ладу, безперервної роботи ліній управління кінцевим обладнанням, телефонних пар у міських і сільських населених пунктах, до яких підключаються абоненти системи централізованого виклику, кінцеве обладнання з електросиренами, радіотрансляційних мереж та вуличних гучномовців, надійної роботи чергових змін лінійно-апаратних цехів, автоматичних телефонних станцій, радіотрансляційних вузлів покладається на керівників відповідних дирекцій Укртелекому.
Загальний контроль за технічним станом систем централізованого оповіщення ЦО, організацією та проведенням усіх заходів для забезпечення безперервності і стійкості їх роботи, за охороною і допуском у приміщення, де встановлено апаратуру і технічні засоби оповіщення та зв'язку ЦО, покладається на начальника військово-мобілізаційного підрозділу Держкомзв'язку, начальників військово-мобілізаційних підрозділів підприємств електрозв'язку. Контроль за дотриманням режиму в приміщеннях, де встановлено апаратуру і технічні засоби оповіщення та зв'язку ЦО, покладається на режимні органи відповідних дирекцій Укртелекому.
Загальний контроль за технічним станом спеціальних, локальних та об'єктових систем оповіщення покладається на головних інженерів підприємств, де створено ці системи.
Керівники відповідних органів ЦО та НС відповідають за оперативну готовність загальнодержавної та регіональних систем централізованого оповіщення, за створення необхідного резерву апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, запасних частин, забезпечують удосконалення зазначених систем централізованого оповіщення, своєчасне опечатування панелей управління, лічильників апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, своєчасне і правильне закладення (вилучення) на підприємствах електрозв'язку пакетів з паролями і відгуками, текстами звернень до населення [3].
Керівники відповідних органів МВС відповідають за збереження апаратури і технічних засобів оповіщення ЦО, контроль її справності, чітке виконання оперативними черговими інструкції щодо застосування та обслуговування апаратури.
Керівники гідроелектростанцій відповідають за збереження апаратури і технічних засобів оповіщення ЦО, створення необхідного резерву апаратури і технічних засобів оповіщення, запасних частин, контроль її справності, чітке виконання оперативними черговими, начальниками змін гідроелектростанцій інструкції щодо застосування та обслуговування апаратури, своєчасне опечатування панелей управління, лічильників апаратури і технічних засобів оповіщення ЦО.
У разі виходу з ладу або несанкціонованого запуску апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО негайно вживаються заходи до відновлення їх роботоспроможності [7].
За фактом виходу з ладу або несанкціонованого запуску апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО проводиться розслідування і складається акт відповідним органом ЦО та НС, з одного боку, і відповідною дирекцією Укртелекому або підприємством електрозв'язку -- з другого. Один примірник акта подається до МНС.
4. Попереджувальні сигнали (зразки повідомлень), які можуть бути використані на об`єкті в разі виникнення НС
Зразки текстів повідомлень штабу цивільної оборони (мовна інформація):
При повітряній небезпеці
"Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Повітряна тривога! Відключіть світло, газ, воду, нагрівальні прилади. Візьміть засоби індивідуального захисту, документи, запас продуктів і води, попередьте сусідів. При необхідності допоможіть хворим і людям похилого віку вийти на вулицю. Якнайшвидше дійдіть до захисної споруди або сховайтесь на місцевості. Зберігайте спокій і порядок. Будьте уважні до повідомлення штабу цивільної оборони."
Після закінчення повітряної небезпеки
"Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Відбій повітряної тривоги. Усім повернутися на свої робочі місця або місця проживання. Допоможіть у цьому хворим і людям похилого віку. Будьте готові до можливого повторного нападу противника. Завжди майте при собі засоби індивідуального захисту. Уважно стежте за повідомленням штабу цивільної оборони."
При загрозі хімічного зараження
"Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Виникла безпосередня загроза хімічного зараження. Надягніть протигази. Сховайте дітей в камерах захисних дитячих. Для захисту тіла використайте спортивний одяг, комбінезон і чоботи. При собі майте, плівкові (полімерні) накидки, куртки і плащі. Перевірте герметизацію житлових приміщень. Загерметизуйте продукти харчування і створіть в місткостях запас води. Покрийте тварин і корми. Оповістіть сусідів про одержану інформацію. Надайте допомогу хворим і людям похилого віку. Відключіть електроджерела. Надалі дійте відповідно до вказівок штабу цивільної оборони" [3].
При загрозі радіоактивного зараження
"Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Виникла безпосередня загроза радіоактивного зараження. Приведіть в готовність засоби індивідуального захисту і тримайте їх постійно при собі. По команді штабу ЦО надягніть їх для захисту шкіри від зараження -- використайте одяг. Перевірте герметизацію житлових приміщень. Загерметизуйте харчові продукти -- зробіть запас води. Оповістіть сусідів [7]. Надайте допомогу хворим і людям похилого віку. Надалі дійте відповідно до вказівок штабу цивільної оборони."
При аварії на атомній електростанції
"Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Сталася аварія на ___ атомній електростанції. В районах передбачається випадання радіоактивних опадів. У зв'язку з цим населенню, яке проживає у вказаних районах, необхідно знаходитися у приміщеннях. Провести додаткову герметизацію житлових приміщень. Прийняти йодистий препарат. Скласти у поліетиленові пакети документи, гроші, коштовності, комплект верхнього одягу по сезону, продукти харчування на дві-три доби. При оголошенні евакуації організовано зайняти місце у поданому до вашого будинку транспорті. Дотримуйте спокою та організованості."
При можливому землетрусі
"Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! В зв'язку а можливим землетрусом, прийміть необхідні застережні заходи. Відключіть газ, воду, прилади, які споживають електроенергію, погасіть вогонь. Оповістіть сусідів про одержану інформацію. Візьміть необхідний одяг, документи, харчові продукти, воду і вийдіть на вулицю. Надайте допомогу людям похилого віку і хворим. Займіть місце подалі від будівель і ліній електропередач. Знаходячись в приміщенні під час першого поштовху, станьте в дверний (балконний) отвір. Зберігайте спокій і порядок. Уважно стежте за повідомленням штабу цивільної оборони".
При повенях, селях, снігових заносах та інших видах стихійного лиха сповіщення населення проводиться штабом цивільної оборони аналогічно до наведеної інформації [3].
Висновок
Зв'язок - основний засіб забезпечення керування цивільною обороною. Основна задача зв'язку - забезпечення своєчасної передачі сигналів оповіщення ГО, безперервного керування силами ГО і передачі інформації між взаємодіючими штабами, службами і формуваннями. Відповідальність за організацію зв'язку й оповіщення несе начальник об`єкту, а безпосереднє забезпечення і підтримка зв'язку здійснює начальник служби зв'язку об'єкту.
Проаналізувавши роботу систем оповіщення та інформування на об`єкті можемо сказати, що стан системи перебуває в досить непоганому стані, об`єкт забезпечений достатньою кількістю елементів зв`язку, лінії інформування перебувають в робочому стані та систематично перевіряються місцевими та об'єктовими працівниками сфери зв`язку.
На об`єкті при плануванні організації оповіщення та інформування керуються основними положеннями постанови КМУ № 192 -99 р.
Оповіщення населення про загрозу стихійного лиха, великих аварій (катастроф) і нападу ворога проводиться керівником підрозділу цивільної оборони об`єкту. Для того, щоб звернути увагу населення, включаються сирени, гудки підприємств і інші засоби. Це означає передачу попереджувального сигналу "УВАГА ВСІМ!". Після отримання сигналу "УВАГА ВСІМ!" включають радіоприймач (діапазони середніх або ультракоротких хвиль), радіотрансляційний приймач (на будь-яку з трьох програм), або телевізійний приймач і прослухати мовну інформацію про обстановку, що склалася, вказівку штабу цивільної оборони згідно з переданою інформацією.
Література
1. Постанова Кабинета Министров Украины № 192.
2. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник./ Під ред. О.Н. Русака. - С. - П.: ЛТА СП, 1996. - 231 с.
3. Губський А.І. Цивільна оборона: підручник для вузів. - К.: Міністерство освіти, 1995. - 216 с.
4. Гражданская оборона: Учебное пособие. / Под ред. Н.П. Оловянишникова. - М.: Высш. школа, 1979. - 176 с.
5. Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2001. - 320 с.
6. Заплотинський В.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - К., 2000. - 280 с.
7. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона: навчальний посібник. - Л.: Афіша, 2000. - 336 с.
8. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2000.
9. Дуднікава І.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. - 268 с.
10. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 186 с.
11. Максимов М.Т. Радиоактивные загрязнения и их измерения. - М.: Энегроатомиздат, 1986.
12. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. - Суми: Університетська книга, 1999 - 301 с.
13. Шоботов В.М. Цивільна оборона: навчальний посібник. - К., 2004. - 439 с.
Подобные документы
Площа зони зараження під час підходу забрудненого повітря до житлового району. Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки при виникненні надзвичайної ситуації. Характер руйнування промислового приміщення при вибуху горючої речовини.
методичка [437,9 K], добавлен 18.04.2011Проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкості роботи об'єктів господарчої діяльності. Здатність промислового об'єкта в умовах надзвичайної ситуації виробляти продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 16.06.2007Оцінка інженерного захисту об’єкта на випадок надзвичайної ситуації. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок витрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин.
контрольная работа [85,5 K], добавлен 05.02.2015Методи оцінки здатності інженерних споруд забезпечити захист людей на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок втрат населення у зоні зараження території сильнодіючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливних речовин.
контрольная работа [84,8 K], добавлен 06.11.2016Поняття цивільного захисту, його нормативна та законодавча база, основні принципи та завдання, міжнародне співробітництво. Характеристика режимів надзвичайної ситуації та воєнного стану. Прогнозування обстановки під час вибуху газонебезпечної суміші.
курсовая работа [624,2 K], добавлен 08.12.2009Загальні відомості про надзвичайні ситуації, їх визначення та класифікація за ознаками, джерела виникнення та можливі наслідки. Поняття аварії та катастрофи, їх масштабність, характеристика, причини виникнення. Види ситуацій техногенного характеру.
реферат [19,2 K], добавлен 04.06.2009Аналіз основ організації та проведення РІНР на об`єкті, послідовність проведення та залучення сил та засобів. Характеристика найбільш поширених видів СДОР, витікання яких можливе при аварії на хімічно-небезпечних обкатах. Засоби захисту при аваріях.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.10.2010Поняття та види розвідувальної інформації про повітряного противника. Порядок організації оповіщення, інформаційні та імовірнісні показники. Призначення та принципи побудови єдиної сітки протиповітряної оборони. Повне донесення про повітряну ціль.
презентация [228,9 K], добавлен 19.02.2014Констатується невипадковість ведення воєнних дій на території України. Відзначаються головні тенденції розвитку геополітичної ситуації за останній рік. Аналізуються причини і можливості залагодження громадянського конфлікту в Україні мирним шляхом.
статья [26,7 K], добавлен 11.09.2017Основи стійкості роботи об’єктів. Напрямки підвищення стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях. Оцінка стійкості об’єкта проти впливу уражених факторів: радіаційного ураження, електромагнітного імпульсу, впливу хімічних і біологічних засобів.
реферат [71,0 K], добавлен 17.12.2007
