Метеорологічні небезпечні явища

Особливості географічного положення України. Суть катастрофічного природного явища. Класифікація природних надзвичайних ситуацій. Причини виникнення сильних вітрів. Фізична природа смерчу. Симптоми замерзання і перша допомога. Фактори формування лавин.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 28.01.2009
Размер файла 25,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

16

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Міжнародної економіки»

Реферат

З дисципліни «Цивільна оборона»

На тему:

«Метеорологічні небезпечні явища»

Маріуполь - 2008

Зміст

  • Вступ 3
  • Метеорологічні небезпечні явища, їх наслідки та методи захисту людей від цих надзвичайних ситуацій. 4
  • Висновки 17
  • Список використаної літератури 18

Вступ

Стихійне лихо - катастрофічне природне явище (або процес), яке може викликати численні людські жертви, значний матеріальний збиток і інші важкі наслідки.

До стихійних лих належать землетруси, виверження вулканів, селі, зсуви, обвали, повені, посухи, циклони, урагани, смерчі, сніжні замети й лавини, тривалі заливні дощі, сильні стійкі морози, великі лісові й торф'яні пожежі. До стихійних нещасть відносять також епідемії, епізоотії, епіфитотії, масове поширення шкідників лісового й сільського господарства.

За останні 20 років XX століття від стихійних лих у світі постраждало в цілому більш 800 млн. чоловік (понад 40 млн. чоловік у рік), загинуло більш 140 тис. чоловік, а щорічний матеріальний збиток склав більш 100 млрд. доларів.

Метеорологічні й агрометеорологічні небезпечні явища: бурі (9 - 11 балів); урагани й бури (12 - 15 балів); смерчі, торнадо (різновид смерчу у вигляді частини грозової хмари); шквали; вертикальні вихри; великий град; сильний злива; сильний снігопад; сильна ожеледь; сильний мороз; сильна заметіль; сильна жара; сильний туман; посуха; суховій; заморозок.

Наочними прикладами можуть служити приклади метеорологічного стихійного лиха в 1995 р.

1) Сан-Анджело, Техас, США, 28 травня 1995 року: смерчі й град обрушилися на місто з 90- тисячним населенням; заподіяний збиток оцінюється в 120 мільйонів американських доларів.

2)Аккра, Гана, 4 липня 1995 року: самі рясні за останні майже 60 років опади спричинили сильні повені. Близько 200 000 жителів втратили все своє майно, ще більш 500 000 не могли потрапити у свої будинки, і 22 людини загинули.

Метеорологічні небезпечні явища, їх наслідки та методи захисту людей від цих надзвичайних ситуацій.

Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих природних явищ, що призводять до їх виникнення.

Таблиця 1. Небезпечні метеорологічні явища і процеси

Джерело природної НС

Назва фактора ураження

Характеристика дії або проявлення фактора ураження

1. Сильний вітер, шторм, ураган

Аеродинамічний

Вітровий потік. Вітрове навантаження. Аеродинамічний тиск.

Вібрація.

2. Смерч, вихор

Аеродинамічний

Сильний розряд повітря. Підйом потоку вихору. Вітрове навантаження.

3. Пильна буря

Аеродинамічний

Видування і засипання верхнього шару ґрунту, посівів.

4. Сильні опади: дощ (злива), сильний снігопад,

сильна завірюха,

ожеледь,

град

Гідродинамічний Гідродинамічний Гідродинамічний

Гравітаційний

Динамічний Динамічний

Потік (плин) води. Затоплення території. Снігове навантаження. Сніжні заноси.

Снігове навантаження. Вітрове навантаження. Сніжні заноси. Навантаження ожеледі.

Вібрація. Удар.

5. Туман

Теплофізичний

Зниження видимості (помутніння повітря).

6. Заморозок

Тепловий

Охолодження ґрунтів, повітря.

7. Засуха

Тепловий

Нагрів ґрунтів, повітря.

8. Суховій

Аеродинамічний і тепловий

Висихання ґрунтів.

9. Гроза

Електрофізичний

Електричні розряди.

Урагани та бурі.

Вітер - це рух повітря відносно земної поверхні, який виникає в результаті нерівномірного розподілу тепла (атмосферного тиску) і направлений з зони високого тиску в зону низького.

Причиною виникнення сильних вітрів (бур, ураганів) є утворення тропічних циклонів.

Циклон - зона зниженого атмосферного тиску.

Тропічний циклон - це атмосферні вихорі значної інтенсивності і малого діаметра, які виникають на океанами в тропічних широтах і викликають сильні хвилі на морі та значні руйнування на суші.

Бури - це довготривалий за часом рух вітру, як правило, в одному напрямку з високою швидкістю. По своєму виду вони діляться на: сніжні, піщані. А по інтенсивності вітру по ширині смуги на: урагани, тайфуни. Рух і швидкість вітру, інтенсивність виміряється по шкалі Бофорта в балах.

Урагани - це вітри силою 12 балів по шкалі Бофорта, тобто вітри, швидкість яких перевищує 32,6 м/с (117,3 км/г).

Бури й урагани виникають при проходженні глибинних циклонів і являють собою рух повітряних мас з величезною швидкістю. При урагані швидкість повітря перевищує 32,7 м/с (більш 118 км/ч). Проносячись над земною поверхнею, ураган ламає й вириває з коренем дерева, зриває дахи й руйнує будинки, лінії електропередач і зв'язку, будівлі й спорудження, виводить із ладу різну техніку. У результаті короткого замикання електромереж виникають пожежі, порушується постачання електроенергією, припиняється робота об'єктів, можливе виникнення інших шкідливих наслідків. Люди можуть опинитися під уламками зруйнованих будинків і споруджень, а уламки зруйнованих будинків і споруджень і інші предмети, що летять із великою швидкістю, можуть нанести людям важкі травми..

Досягаючи вищої стадії, ураган проходить у своєму розвитку 4 етапу: тропічний циклон, барична депресія, шторм, інтенсивний ураган. Урагани формуються, як правило, над тропічною частиною північної Атлантики, найчастіше - від західного узбережжя Африки, і набирають силу, рухаючись до заходу. Велика кількість циклонів розвивається подібним чином, але в середньому тільки 3,5 відсотків з них досягають стадії тропічного шторму. Лише 1/3 тропічних штормів, що звичайно перебувають над Карибським морем і Мексиканською затокою, щорічно доходять до східного узбережжя США.

Урагани звичайно існують від 1 до 30 днів. Вони розвиваються над перегрітими територіями океанів і перетворяться у тропічні циклони після тривалого проходження над більш прохолодними водами північної частини Атлантичного океану. Потрапляючи на поверхню суши, вони швидко гаснуть.

Умови, необхідні для зародження урагану, повністю невідомі. Відомо наступне: інтенсивний ураган майже правильно округлий за формою, досягає іноді 800 кілометрів у поперечнику. Усередині труби теплого тропічного повітря знаходиться так зване "око" - простір чистого блакитного неба діаметром приблизно 30 кілометрів. Його оточує "стіна ока" - найнебезпечніше й неспокійне місце. Саме тут вологе повітря спрямовується нагору. При цьому він викликає конденсацію й виділення небезпечної прихованої теплоти - джерела сили шторму.

Піднявшись на кілометри над рівнем моря, енергія викидається до периферійних шарів. У тому місці, де розташована стіна, потоки повітря, змішуючись із конденсацією, утворюють комбінацію максимальної сили вітру й шалене прискорення.

Урагани, як правило, рухаються зі швидкістю 15 кілометрів у годину. Але нерідко вони розвиваються по більш складній і непередбаченій моделі. У кожному разі урагани здатні викликати величезні руйнування й приголомшливі людські втрати.

До підходу ураганного вітру закріплюють техніку, окремі будови у виробничих приміщеннях і житлових будинках, закривають двері, вікна, відключають електромережі, газ, воду. Населення укривається в захисних спорудах.

Сучасні методи прогнозу погоди дозволяють за кілька годин і навіть добу попередити населення міста або цілого прибережного району про ураган, що насувається, а служба ЦО може надати необхідну інформацію про можливу обстановку й необхідних діях в умовах, що склалися.

Найбільш надійним захистом населення від ураганів є використання захисних споруджень (метро, притулків, підземних переходів, підвалів будинків і т.п. ). При цьому в прибережних районах необхідно враховувати можливе затоплення низинних ділянок і вибирати захисні укриття на піднесених ділянках місцевості.

При поширенні урагану над морем він викликає величезні хвилі висотою 10-12 м і більше, ушкоджує або навіть призводить до загибелі суден.

Після урагану спільно з усім працездатним населенням проводять рятувальні й аварійно-відбудовні роботи; рятують людей із завалених захисних і інших споруджень і надають їм допомогу, відновлюють ушкоджені будинки, лінії електропередач, зв'язку, і водопроводу, ремонтують техніку, проводять інші аварійно-відбудовні роботи.

У грудні 1944 р. в 300 милях на схід о. Лусон (Філіппіни) кораблі 3- го флоту США опинилися в районі біля центру тайфуну. У результаті 3 есмінця затонуло, 28 інших кораблів отримали ушкодження, 146 літаків на авіаносцях і 19 гідролітаків на лінкорах і крейсерах були розбиті, ушкоджені й змиті за борт, загинуло понад 800 чоло.

Від ураганних вітрів небувалої сили й гігантських хвиль, що обрушилися 13 листопада 1970 р. на прибережні райони Східного Пакистану, постраждало в цілому близько 10 млн. чоловік, у тому числі приблизно 0,5 млн. чоловік загинули й пропали без звістки.

З одержанням сигналу про небезпеку, що насувається, населення приступає до невідкладних робіт з підвищення захищеності будинків, споруджень і інших місць розташування людей, запобіганню пожеж і створенню необхідних запасів для забезпечення життєдіяльності в екстремальних умовах НС.

З навітряної сторони будинків щільно закриваються вікна, двері, горищні люки й вентиляційні отвори. Стекла вікон, вікна й вітрини захищаються ставнями або щитами. З метою зрівняння внутрішнього тиску дверей і вікна з сторони вітру будинків відчиняються.

Неміцні установи (дачні будиночки, навіси, гаражі, штабелі дров, туалети) бажане закріпити, прикопати землею, зібрати виступаючі частини або розібрати, придавивши розібрані фрагменти важкими каменями, колодами. Потрібно забрати всі речі з балконів, лоджій, підвіконь.

Необхідно подбати про підготовку в місцях укриття електричних ліхтарів, гасових ламп, свіч, похідних плиток, гасниць і примусів, про створення запасів продуктів харчування й питної води на 2-3 дня, медикаментів, одягу.

У домашніх умовах мешканці повинні перевірити розміщення й стан електрощитів, газових і водопровідних магістральних кранів і, якщо буде потреба, уміти їх перекривати. Усіх членів родини необхідно навчити правил самопорятунку й надання першої допомоги при травмах і контузії.

Радіоприймачі або телевізори повинні бути постійно включеними.

З одержанням інформації про безпосереднє наближення урагану або сильної бури жителі населених пунктів займають раніше підготовлені місця в будинках або вкриттях, найкраще в підвальних приміщеннях і підземних спорудженнях (але не в зоні затоплення).

Перебуваючи в будинку, слід остерігатися поранень осколками шибки. При сильних поривах вітру необхідно відійти від вікон і зайняти місце в нішах стін, дверних прорізах або стати впритул до стіни. Для захисту рекомендується також використовувати вбудовані шафи, міцні меблі й матраци.

При вимушенім перебуванні під відкритим небом необхідно знаходитися на відстані від будинків і займати для захисту яри, ями, рови, канави, кювети доріг При цьому потрібно лягти на дно вкриття й щільно притиснутися до землі, руками вхопитися за рослини.

Будь-які захисні дії знижують число травм, а також забезпечують захист від осколків, що летять, скла, шиферу, черепиці, цегли й різних предметів. Слід також уникати знаходження на мостах, трубопроводах, у місцях безпосередньої близькості від об'єктів, що мають сильнодіючі отруйні й легкозаймисті речовини (хімічні, нафтоперегінні заводи й бази зберігання).

Під час ураганів слід уникати ситуацій, при яких зростає ймовірність ураження електричними розрядами. Тому не можна укриватися під окремими деревами, стовпами, близько підходити уводити, увести до ладу опорам ліній електропередачі.

У ході й після урагану або бурі не рекомендується заходити в будинки, а при необхідності це слід робити з обережністю, переконавшись у відсутності значних ушкоджень сходів, перекриттів і стін, вогнищ пожежі, витоків газу, пориву електропроводів.

Смерч - одне з жорстоких, руйнівних явищ природи. Смерч - це навіть не вітер, а скручений у тонкостінну трубу "хобот" дощу, який обертається навколо осі зі швидкістю 300-500 км/год. За рахунок відцентрових сил усередині труби створюється розрядження, і тиск падає до 0,3 атм. Якщо стінка "хобота" лійки рветься, наткнувшись на перешкоду, то усередину лійки уривається зовнішнє повітря. Перепад тисків 0,5 атм. розганяє повітряний вторинний потік до швидкостей 330 м/с (1200 км/ч) і більше, тобто до надзвукових швидкостей. Смерчі утворюються при нестійкому стані атмосфери, коли повітря у верхніх шарах дуже холодне, а в нижніх тепле. Відбувається інтенсивний повітрообмін, супроводжуваний утворенням вихру величезної сили.

Виникають такі вихри в потужних грозових хмарах і часто супроводжуються грозою, дощем, градом. Очевидно, не можна сказати, що смерчі виникають у кожній грозовій хмарі. Це відбувається на грані фронтів - у перехідній зоні між теплою й холодною повітряними масами. Прогнозувати смерчі поки не вдається, і тому їх поява буває несподіваним.

Смерч живе недовго, тому що незабаром холодна й тепла повітряні маси перемішуються, і в такий спосіб підтримуюча його причина зникає. Однак навіть за нетривалий період свого життя смерч може причинити величезні руйнування.

Фізична природа смерчу дуже різноманітна. З погляду фізика- метеоролога - це скручений дощ, невідома раніше форма існування опадів. Для фізика-механіка - це незвичайна форма вихру, а саме: двошаровий вихор з повітряно-водяними стінками й різким розходженням швидкостей обох шарів. Для фізика-теплотехніка смерч - це гігантська гравітаційно-теплова машина величезної потужності; у ній потужні повітряні потоки створюються й підтримуються за рахунок теплоти фазового переходу вода-лід, яка виділяється водою, захопленою смерчем з будь-якої природної водойми, коли вона потрапляє у верхні шари тропосфери.

Дослідити смерч не просто важко, але й небезпечно - при безпосередньому контакті він знищує не тільки вимірювальну апаратуру, але й спостерігача.

Порівнюючись описи смерчів (торнадо) минулого й нинішнього сторіч у Росії й інших країнах, можна побачити, що вони розвиваються й живуть за однаковими законами, але ці закони до кінця не з'ясовані й поведінка смерчу видасться непередбаченою.

Під час проходження смерчів природно все і всі ховаються, і людям не до спостережень, а тим більше вимірів параметрів смерчів. Те деяке про внутрішню будову лійки, що вдалося довідатися, пов'язане з тим, що смерч, відриваючись від землі, проходив над головами людей, і тоді можна було бачити, що смерч являє собою величезний пустотілий циліндр, яскраво освітлений усередині блиском блискавок. Зсередини лунає оглушливе ревіння й дзижчання.

Смерч може всмоктати й підняти вгору велику порцію снігу, піску й ін. Як тільки швидкість сніжинок або піщин досягає критичного значення, вони будуть викинуті через стінку назовні й можуть утворювати навколо смерчу своєрідний футляр. Характерною рисою цього футляра - є те, що відстань від нього до стінки смерчу по всій висоті приблизно однаково.

Розглянемо процеси, що виникають у грозових хмарах. Рясна волога, що попадає в хмару з нижніх шарів, виділяє багато тепла, і хмара стає нестійкою. У ній виникають стрімкі висхідні потоки теплого повітря, які виносять маси вологи на висоту 12-15 км, і настільки ж стрімкі холодні спадні потоки, які обрушуються вниз під вагою мас, що утворилися, дощу й граду, сильно охолоджених у верхніх шарах тропосфери. Потужність цих потоків особливо велика через те, що одночасно виникають два потоки: висхідний і спадний. З одного боку, вони не випробовують опори навколишнього середовища, тому що обсяг повітря, що йде нагору, дорівнює обсягу повітря, що йде вниз. З іншого боку, витрати енергії потоком на підйом води нагору повністю заповнює при падінні її вниз. Тому потоки мають можливість розганяти себе до величезних швидкостей (100 м/с і більше).

В останні роки була виявлена ще одна можливість підйому великих мас води у верхні шари тропосфери. Часто при зіткненні повітряних мас відбувається утвір вихрів, які за свої відносно невеликі розміри одержали назву мезоциклонів. Мезоциклон захоплює повітря на висоті від 1-2 км до 8-10 км, має діаметр 8-10 км і обертається навколо вертикальної осі зі швидкістю 40-50 м/с. Існування мезоциклонів установлене вірогідно, структура їх досліджена досить докладно. Виявлене, що в мезоциклонах на осі виникає потужна тяга, яка викидає повітря на висоти до 8-10 км і вище. Спостерігачами було виявлено, що саме в мезоциклоні іноді зароджується смерч.

Найбільш сприятлива обстановка для зародження лійки виконується при виконанні трьох умов. По-перше, мезоциклон повинен бути утворений з холодних сухих мас повітря. По-друге, мезоциклон повинен вийти в район, де в приземному шарі товщиною 1-2 км скопилося багато вологи при високій температурі повітря. Третя умова - це викидання мас дощу й граду. Виконання цієї умови приводить до зменшення діаметра потоку від первісного значення 5-10 км до 1-2 км і збільшенню швидкості від 30-40 м/с у верхній частині мезоциклону до 100-120 м/с - у нижній частині.

При одержанні інформації про наближення смерчу або виявлення його по зовнішніх ознаках слід покинути всі види транспорту й укритися в найближчому підвалі, притулку, яру, або лягти на дно будь-якого заглиблення й притиснутися до землі. При виборі місця захисту від смерчу слід пам'ятати, що це природне явище часте супроводжується випаданням інтенсивних зливових опадів і великого граду. У таких випадках потрібно вживати заходів захисту й від ураження цими гідрометеорологічними явищами.

Хуртовини. Різновидом урагану взимку є хуртовини. Вони стають особливо небезпечними під час густого снігопаду, коли сильний вітер підіймає на велику висоту значні маси снігу і переносить їх на певну відстань, створюючи заноси.

Хуртовини часто досягають великої сили на великих площах. Вони призводять до припинення руху транспорту, загибелі сільськогосподарських тварин і навіть людей. Людина може збитися з дороги із за сильного вітру та поганого бачення або зовсім замерзнути.

Під час сніжних бурь залишати приміщення дозволяється у виняткових випадках і тільки в складі групи. При цьому в обов'язковому порядку повідомляється родичам або сусідам маршрут руху й час повернення. У таких умовах допускається використання тільки заздалегідь підготовлених автомобілів, здатних рухатися при сніжних, піщаних заметах, ожеледі. При неможливості подальшого руху слід позначити стоянку, повністю закрити жалюзі й укрити двигун з боку радіатора.

Для попередження снігових заносів на залізницях і автошляхах пускають патрульні снігоочищення автомобільними і залізничними снігоочищувальними пристроями. У випадку великих снігових заносів використовуються трактори а іноді і танки.

Мороз - це зниження температури повітря нижче нуля градусів.

Трапляються випадки, коли людина замерзає при сильному холоді, особливо якщо вона стомлена, перезбуджена, голодна чи нервово виснажена.

Симптоми замерзання. Людину спочатку морозить, температура тіла падає до +30-32°С. Утруднюється дихання, посилюється серцебиття, підвищується артеріальний тиск. При подальшому охолоджені з'являється сонливість; оскільки розширюються судини шкіри, виникає оманливе відчуття тепла, а за цим глибокий сон, під час якого поступово згасає серцева діяльність, дихання...

Перша допомога полягає в тому, щоб швидко зігріти людину, відновити дихання і кровообіг. Замерзлого переносять у тепле приміщення, зігрівають грілками, розтирають руки і ноги спиртом, але ні в якому разі не снігом! Потерпілого треба напоїти гарячим чаєм, або кавою, а потім посадити у теплу ванну (температура води +37-38°С).

Після першої допомоги потерпілого слід якнайшвидше відвезти до лікарні. Тому що можуть розвинутися запалення, ушкодження легень, набряк мозку, порушення кровообігу.

Ожеледиця. При зниженні температури повітря від 0 до 5 градусів після дощу або відлиги на поверхні землі утворюється шар льоду - ожеледиця. Це дуже небезпечне явище. Адже лід замерзає не тільки на землі, а і на стовпах, деревах, проводах, і реальною небезпекою стає можливість падіння різних предметів. А тому перш за все слід запам'ятати, що не можна знаходитись під лініями електропередач.

Під час ожеледиці існує велика небезпека посковзнутися і отримати травму при падінні. Щоб не потрапити в число потерпілих, слід звернути увагу на те, як треба йти: ступати на всю підошву, не поспішати, ноги мають бути трохи розслаблені в колінах. Руки повинні бути не зайняті сумками. Якщо немає термінових справ, то краще з дому не виходити.

Великі неприємності приносить ожеледь автомобілістам. Вберегтись в ожеледь допоможе спеціальна шипова гума. Швидкість руху в ожеледь повинна бути зменшена практично до пішохідної. Друге правило - дотримання дистанції. Третє - завчасне плавне гальмування. Не можна допускати рух автомобіля юзом.

Лавини - це снігова маса, що спадає зі схилів гір під дією сили ваги (перевантаження схилів снігом, послаблення структурних зв'язків усередині снігової товщі або їх спільної дії).

Формування лавин проходить у межах лавинного осередку, який складається із зон зародження, транзиту і зупинки лавини. Лавини виникають на схилах з крутизною від 15 до 50°.

Розміри лавин характеризуються масою (в т) або об'ємом (в м3), який може змінюватися від декількох десятків кубометрів (т) до декількох мільйонів кубометрів (т) снігу.

Швидкість є однією з основних характеристик лавини, що рухається, величина якої може складати до 100 м/с.

Сила удару, що досягає 40 т/м2, а при наявності в лавині чужорідних включень (до 200 т/м2 ), визначає разом з дальністю викиду і щільністю лавинного снігу величину дії лавини на об'єкти, що знаходяться в її зоні.

За характером руху лавини діляться на лоткові, зсувні і стрибаючі, залежно від особливостей утворюючого їх снігу - на сухі, вологі або мокрі, а за характером поверхні сковзання - на пластові і ґрунтові.

Незалежно від факторів лавиноутворення, лавини діляться на чотири класи:

1-й клас - лавини, безпосередньою причиною виникнення яких є метеорологічні фактори;

2-й клас - лавини, безпосередньою причиною виникнення яких є єдність метеорологічних факторів і процесів, що проходять усередині снігової товщі при таненні снігу;

3-й клас - лавини, безпосередньою причиною виникнення яких є процеси, що проходять усередині снігової товщі;

4-й клас - лавини, безпосередньою причиною виникнення яких є різні випадкові явища (землетруси, діяльність людини і т. д.).

За ступенем дії на господарську діяльність і навколишнє природне середовище лавини діляться на:

* стихійні особливо небезпечні явища - коли схід лавин завдає значної шкоди населеним пунктам, об'єктам економіки і довкіллю;

* небезпечні явища - коли схід лавин стає па перешкоді в господарській діяльності окремих об'єктів економіки, рекреаційних і спортивних комплексів, а також загрожує населенню і туристичним групам.

За ступенем повтору лавини поділяються на два класи - систематичні і спорадичні. Систематичні лавини сходять кожен рік або один раз у 2-3 роки. Спорадичні лавини сходять один-два рази на 100 років, інколи навіть рідше.

Пилова буря - тривалий перенос великої кількості пилу та піску вітром зі швидкістю більше 15 м/с. Пилові бурі виникають в пустелях напівпустелях і степових районах, там де є невкритий трав'яним покривом ґрунт. Пилові бурі здатні переносити мільйони тон пилу на сотні і навіть тисячі кілометрів. Руйнівна дія пилової бурі виникає додатково через дію частинок ґрунту, який рухається з великою швидкістю.

Пилові бурі виникають звичайно в літку, іноді навесні або взимку, коли нема снігу. В степовій зоні вони виникають також при нераціональній оранці землі.

Людині, яка потрапила в пилову бурю, необхідно лягти з підвітряної сторони за будь-який високий предмет, який міцно тримається на землі - камінь, густий кущ тощо. Дихальні шляхи треба захистити тканинною пов'язкою від піску та пилу. Поруч з собою, під руку покласти закриту ємкість з запасом води.

Після закінчення активної фази стихійного лиха починаються аварійно-рятувальні й відбудовні роботи: розбирання завалів, пошук живих, поранених і загиблих, надання допомоги, відновлення житла, доріг, підприємств і поступове повернення до нормальної життєдіяльності.

Протягом останнього десятиріччя в Україні зафіксовано близько 240 випадків виникнення катастрофічних природних явищ метеорологічного походження зі значними матеріальними збитками.

Внаслідок лише одного смерчу на Волині в 1997 р. загинуло 4 і дістало поранення 17 чол., зруйновано близько 200 будинків, знищено та пошкоджено 60 тис. га посівів. Для ліквідації наслідків смерчу залучалося 1 700 чоловік та 100 одиниць спеціальної техніки у складі підрозділів та формувань цивільної оборони, підрозділів інших міністерств та відомств.

Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град (на всій території України); сильна спека (степова зона); суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід степової зони); сильні тумани (південний схід степової зони); сильні заметілі (південний схід степової зони); снігові заноси (Карпати); значні ожеледі (степова зона); сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони); крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів мають місце шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі.

В Україні щорічно спостерігається до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання.

Найбільше потерпає від впливу стихійних метеорологічних явищ степова зона, де відмічаються явища, притаманні як для теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодного (сильні морози, сильна ожеледь) періоду року.

Для Українських Карпат найбільш характерні сильні зливи, що викликають селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани, заметілі, сильні снігопади.

Узбережжя Чорного та Азовського морів знаходиться в зоні впливу атмосферних явищ, характерних для морського клімату.

Висновки

Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються метеорологічні небезпечні явища, такі, як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь.

Виходячи з визначення стихійного лиха як природного явища, що безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища і добробут населення та є екстремальним екологічним фактором, територія України характеризується дуже складними умовами, що визначає полігенетичний характер стихійних лих та певні просторові закономірності їх прояву в різних географічних зонах і районах.

Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлює різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі до посушливого в Південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. У результаті взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони носять катастрофічний характер для навколишнього природного середовища та населення.

Стихійні явища, як правило, виникають у комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища, в основному, визначаються проявом трьох головних груп факторів - ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів.

Список використаної літератури

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

3. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

4. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

5. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

6. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

7. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

8. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

9. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

10. Желібо Є., Заверуха Н. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. - К.: Каравела, 2003. - 328 с.

11. Лапін В. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посіб. - К.: Знання, 2000. - 186 с.

12. Пістун І., Хобзей М. Основи безпеки життєдіяльності: Навч. посіб. - Львів: Спалах, 2000. - 160 с.


Подобные документы

  • Досліджено динаміку надзвичайних ситуацій в Україні за 2007-2016 роки та вплив погодних умов на число надзвичайних ситуацій природного характеру. Створені карти розповсюдження надзвичайних ситуацій на території України та виявлено найпроблемніші регіони.

    статья [747,2 K], добавлен 22.02.2018

  • Надзвичайні ситуації: загальні положення. Огляд статистичних даних надзвичайних ситуацій в Україні за 2011 рік. Основні завдання та принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Моніторинг надзвичайних ситуацій в Україні.

    реферат [31,3 K], добавлен 02.04.2012

  • Аналіз вимог щодо розроблення планів у сфері цивільного захисту. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

    контрольная работа [1,2 M], добавлен 15.12.2012

  • Організаційні та правові основи захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Характеристика шляхів оповіщення населення про загрозу. Дії під час техногенних та природних катастроф. Розрахунок збитків від втрати життя, здоров’я населення.

    доклад [6,3 K], добавлен 06.11.2012

  • Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Режими функціонування та склад єдиної системи цивільного захисту. Права та обов'язки службовців та населення за умов цивільної оборони.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 08.09.2011

  • Закон і положення "Про цивільну оборону України". Система цивільної оборони і організація її діяльності. Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цієї сфери. Організація життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій.

    реферат [14,8 K], добавлен 26.05.2015

  • Правила виконання рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.

    контрольная работа [13,4 K], добавлен 28.09.2009

  • Особливості техногенних катастроф та ступінь їх загрози в густонаселених районах України. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях, невідкладні роботи. Класифікація аварій техногенного характеру, шляхи ліквідації наслідків і діяльність медичної служби.

    реферат [19,4 K], добавлен 10.08.2009

  • Планування робіт з попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС). Законодавчі і нормативні документи по плануванню і фінансуванню робот при виникненні НС. Складання документів з планування: паспорт ризику і сценарії розвитку НС.

    курсовая работа [47,6 K], добавлен 25.10.2010

  • Загальні відомості про надзвичайні ситуації, їх визначення та класифікація за ознаками, джерела виникнення та можливі наслідки. Поняття аварії та катастрофи, їх масштабність, характеристика, причини виникнення. Види ситуацій техногенного характеру.

    реферат [19,2 K], добавлен 04.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.