Історія розвитку автомобільних вантажоперевезень
Вантажні перевезення автомобільним транспортом. Транспортна інфраструктура автомобільного транспорту. Виникнення і розвиток вантажоперевезень до Другої світової війни. Історія вантажного автомобіля. Розвиток вантажоперевезень у другій половині ХХ ст.
| Рубрика | Транспорт |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.03.2021 |
| Размер файла | 948,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра організації авіаційних робіт та послуг
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Вантажні перевезення»
на тему: «Історія розвитку автомобільних вантажоперевезень»
Виконав: студент гр. МТ-302 ФТМЛ
Василюк Софія Сергіївна
Перевірив: Онопрієнко О.Д.
Київ 2020
Зміст
вантажний автомобіль перевезення транспорт
Вступ
1. Вантажні перевезення автомобільним транспортом
1.1 Характеристика автомобільних перевезень
1.2 Переваги та недоліки автомобільного транспорту
1.3 Транспортна інфраструктура автомобільного транспорту
1.4 Вантажні автомобільні перевезення
2. Етапи розвитку автомобільних вантажоперевезень
2.1 Виникнення і розвиток вантажоперевезень до Другої світової війни
2.1.1 Історія розвитку автомобільних вантажоперевезень в Російській імперії
2.1.2 Історія розвитку автомобільних вантажоперевезень в Україні
2.1.3 Історія вантажного автомобіля
2.2 Розвиток вантажоперевезень у другій половині ХХ століття
2.3 Розвиток вантажоперевезень в останні двадцять років
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми. Автомобільний транспорт - одна з найважливіших галузей народного господарства, розвивається як невід'ємна частина єдиної транспортної системи. В сучасних умовах подальший розвиток економіки немислимо без добре налагодженого транспортного забезпечення. Від його чіткості і надійності багато в чому залежать трудовий ритм підприємств промисловості, будівництва і сільського господарства. Він забезпечує поряд з іншими видами транспорту раціональне виробництво і обіг продукції промисловості і сільського господарства, задовольняє потреби населення в перевезеннях.
Значення вантажного транспорту визначається об'єктивною необхідністю переміщення вантажів від місця виробництва до місця споживання. В економічному сенсі вироблений «товар» не є повністю готовим, поки він не доставлений кінцевому споживачеві. Тому роль транспорту полягає у виконанні необхідного виробничого процесу щодо збереження споживчої вартості створеного товару.
Однією з основних ознак розвитку світової економіки є прискорення процесів глобалізації, які визначають тенденції розвитку національних економік і суттєво впливають на систему економічних відносин. Становлення ринкових економічних відносин посилює роль транспорту, робить більш актуальними головні завдання транспорту: прискорення обороту матеріальних цінностей, доставки готової продукції, перевезення людей. Світовий досвід показує, що процеси глобалізації приводять до значного зростання обсягів перевезень, руху товару і, відповідно, вантажних потоків, як внутрішніх, так і міжнародних, у тому числі транзитних. Але в Україні існує багато проблем у сфері вантажних перевезень, які потребують свого вирішення. Однією з цих проблем є незадовільний стан логістики таких перевезень, тому ця сфера потребує її подальшого реформування.
На сьогодні в цій сфері існує велика кількість проблем, які потребують негайного та першочергового вирішення. Насамперед це високий рівень зношеності основних засобів інфраструктурних об'єктів, який призводить до виникнення аварійних ситуацій, а в кінцевому результаті до неефективного функціонування економіки та стає загрозою для національної безпеки країни, бо низька якість транспортної інфраструктури призводить до додаткових непродуктивних витрат, які фактично гальмують ріст реального ВВП. Наявність цих проблем обумовила вибір теми курсової роботи.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення історії автомобільних вантажних перевезень в Україні та світі.
Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
- проаналізувати характеристику та переваги\недоліки автомобільних перевезень;
- розглянути транспорту інфраструктуру автомобільного транспорту;
- ознайомитись з етапами розвитку автомобільних вантажоперевезень, зокрема з історією розвитку автомобільних вантажоперевезень в Російській імперії, Україні та світі;
- розглянути розвиток вантажоперевезень в останні двадцять років.
Об'єктом дослідження виступає історія автомобільних вантажних перевезень.
Предмет дослідження - автомобільні вантажні перевезення в Україні та світі.
Методи дослідження. Інформаційну основу курсової роботи складають закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, статистичні публікації, монографічна література та періодичні видання, матеріали періодичних видань, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, статті з обраної проблематики, статистичні дані, а також Інтернет-ресурси.
1. Вантажні перевезення автомобільним транспортом
1.1 Характеристика автомобільних перевезень
Автомобіль - це колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт
Автомобільний транспорт є галуззю матеріального виробництва, яка здійснює транспортування вантажів по автомагістралях. Економічна специфіка цієї сфери економіки дещо своєрідна. Автомобільний транспорт фактично не виробляє матеріальних цінностей.
Автомобільний транспорт складається з трьох основних складових елементів: засоби сполучення, шляхи сполучення і технічні споруди.
Він бере участь в процесі виробництва:
здійснюючи доставку сировини і комплектуючих необхідних для виготовлення певних видів продукції; доставляючи готові вироби до споживачів.
Основна функція автомобільного транспорту - повне задоволення потреб народного господарства і населення в автоперевезеннях.
Транспортні витрати включають до собівартості готового товару або продукції. У деяких галузях ця величина може досягати 30%. Транспорт є найважливішою ланкою інфраструктури ринку.
Представництво автомобільного транспорту в світі У світі зареєстровано близько 600 мільйонів рухомих одиниць автотранспорту.
З них:
· 86% легкові;
· 13% вантажні;
· 1% пасажирські автобуси.
Найбільша кількість автомобілів в Європі (40%), США (32%) і азії (21%). Автомобільний транспорт активно розвивається за рахунок удосконалення характеристик транспортних засобів, впровадження високоефективних технологій та розширення мережі автомагістралей. Спостерігається світова тенденція поступового переходу на екологічні види палива.
Фахівці прогнозують зниження відносної частки автотранспорту в розвинених країнах за рахунок збільшення його кількості в Росії, Україні, Китаї, Бразилії та Індії. Експерти припускають щорічне збільшення на 1,5-2% чисельності вантажного автотранспорту в Європейських країнах до 2020 року. Світовий щорічний приріст протяжності автомобільних доріг можна порівняти з ростом чисельності автотранспорту.
Частка автомобільних перевезень в загальному грузопотоке Автомобільний транспорт в більшості країн розвивається швидше інших видів (залізничного, авіа -, морського) і є основним для переміщення вантажів усередині країни і в найближче зарубіжжя.
В автомобільному транспорті сконцентроване понад 97% від всіх лицензируемых суб'єктів транспортної діяльності. У сфері комерційних і некомерційних автомобільних перевезень зараз зайнято порядку півмільйона господарюючих суб'єктів. Їхня діяльність проходить в умовах досить високої внутрішньогалузевої й міжвидової конкуренції.
1.2 Переваги та недоліки автомобільного транспорту
Основними перевагами автомобільного транспорту є:
· висока адаптивність до ринкових перетворень;
· доставка вантажів в найвіддаленіші регіони;
· можливість доставки вантажів без проміжної перевалки;
· екстрена доставка швидкопсувних і термінових вантажів за рахунок швидкого переміщення по відмінно обладнаним автодорогах;
· можливість формування ланцюжків поставок продукції;
· транспортування товарів збірними партіями для кількох підприємств малого бізнесу розташованих в одному або суміжних районах;
· перевезення негабаритних вантажів;
· висока гнучкість і маневреність обслуговування техніки;
· 75% вантажів в розвинених країнах світу перевозяться автотранспортом;
· висока маневреність, завдяки якій швидко здійснюється передислокація транспортних засобів;
· можливість використання в будь-яких видах сполучення;
· менші в порівнянні із залізничним транспортом капіталовкладення при малих пасажиропотоках і невеликих відстанях перевезень.
Недоліки автомобільного транспорту наступні:
· велика собівартість перевезень (в десятки разів вища, ніж на інших видах транспорту);
· велика забрудненість навколишнього середовища (приблизно 80% забруднень від усіх видів транспорту);
· низький рівень безпеки руху і висока аварійність.
1.3 Транспортна інфраструктура автомобільного транспорту
ь Інфраструктура (лат. Infra - «нижче», «під» і лат. Structura - «будова», «розташування») - комплекс взаємопов'язаних обслуговуючих структур або об'єктів, що становлять і забезпечують основу функціонування системи.
ь Транспортна інфраструктура - сукупність галузей і підприємств транспорту.
До складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні та шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали й автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи й організації, незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
До персоналу автомобільного транспорту належать працівники, які безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів, виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, надають допоміжні послуги, пов'язані з перевезеннями.
До земель автомобільного транспорту належать землі, надані в
користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражного та паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранспортні, спортно-експедиційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні та для перечеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об'єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
Розвинена мережа автомобільних доріг займає найважливішу складову частину національного багатства будь-якої країни. Автомобільні дороги мають величезне оборонне і соціальне значення, сприяють розвитку територій, є одним з факторів підвищення реального рівня життя, розвитку культури і бізнесу. Тому будівництво та поточне утримання автомобільних доріг загального користування, як правило, фінансується державою з коштів бюджетів різних рівнів.
Інфраструктуру часто порівнюють кровоносною системою економіки. Так за даними Євростату, транспортний сектор приносить в економіку ЄС близько 5%, ще майже 2% додає транспортне машинобудування. Проблеми, що виникають по ходу перевезень, в свою чергу оцінюються в 1% ВВП, автомобільні аварії з людськими жертвами наносять економікам розвинутих країн збиток в розмірі не менше 2% валового продукту. Якщо дивитися більш широко, то сфера інфраструктури - це не тільки вартість послуг, наданих контрагентам всіх груп, а й гарантія ефективності, мобільності і безперебійності економічної діяльності, стійкість зв'язків з контрагентами в усьому світі.
1.4 Вантажні автомобільні перевезення
Автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Автомобільні засоби (автомобілі) классіфіціруютсяся за призначенням, масі, габаритам, осьовим навантаженням, конструктивною схемою, типу кузова, виконання. Під транспортним засобом розуміється одиночний автомобіль або склад транспортних засобів (тягач, причіп, напівпричіп).
Вантажні автомобільні перевезення розрізняють за такими ознаками:
* галузевою - перевезення вантажів промисловості, будівництва, сільського господарства, торгівлі, комунального господарства, поштові;
* розміром партій вантажів - масові і мелкопартіонних перевезення. Масовими називають перевезення великого обсягу однорідного вантажу. Велика партія може бути дорівнює номінальній вантажопідйомності автомобіля q, але не менше qг (де г - статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності), мелкопартіонних - невеликі партії вантажу (масою від 10 кг до - т);
* територіальною ознакою - міські, приміські, внутрірайонні, міжрайонні, міжміські та міжнародні перевезення;
* способом виконання: місцеві - здійснюються одним автотранспортним підприємством; прямого сполучення - при перевезенні беруть участь кілька автотранспортних організацій; змішаного сполучення - перевезення двома або кількома видами транспорту. До однієї з форм перевезень змішаного сполучення відносяться комбіновані. При комбінованих перевезеннях вантаж передається з одного виду транспорту на інший без перевантаження. Це досягається, наприклад, шляхом застосування спеціальних напів-причепів-контрейлерів, що перевозяться на залізничних платформах або на річкових і морських суднах;
* часу освоєння - постійні, сезонні і тимчасові перевезення. Постійні здійснюються протягом усього року, сезонні - тільки в певну пору року, тимчасові носять епізодичний характер;
* організаційному ознакою - централізовані і децентралізовані. При централізованих перевезеннях автотранспортні підприємства виступають організаторами доставки вантажів одержувачам і самі здійснюють цей процес. При децентралізованих перевезеннях кожен вантажоодержувач самостійно забезпечує доставку вантажу.
Вантажний контейнер -- це елемент транспортного устаткування, що володіє постійною технічною характеристикою й достатньою міцністю для багаторазового використання, спеціальною конструкцією, що забезпечує перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту, і внутрішній обсяг, що має, 1 м3 і більше. Незалежно від призначення всі контейнери стандартизовані по масі брутто, габаритам, розмірам, а також по конструкції приєднувальних пристроїв до рухомого складу залізничного й автомобільного транспорту й до захватних органів вантажно-розвантажувальних машин. Це дозволяє здійснювати з мінімальними витратами часу й праці змішані перевезення різними видами транспорту. Основними типами контейнерів, що використовуються у перевезеннях, є контейнери типорозмірів IС і ICС, а також IA і IAA.
Малюнок 1 Система контейнерів міжнародного стандарту
Для внутрішніх перевезень широко використовуються контейнери масою брутто 1,25; 2,5 і 5 т, стандарт на які розроблений ще в 1935 р.
У таблиці 5.1 наведені технічні характеристики для найпоширеніших типів контейнерів, використовуваних на AT. Для збільшення обсягу контейнерів допускається збільшувати їхню висоту до 2591 мм (у позначенні таких контейнерів додається ще одна буква: 1АА, 1СС) і до 2896 мм (1ААА, 1ССС). Міцність контейнерів забезпечує можливість їхнього штабелювання в шість ярусів.
Типи контейнерів об'єднані в групи, які підрозділяються відповідно до наступних принципів:
> вид транспорту;
> вид вантажу;
> фізичні;
> характеристики контейнера.
У зв'язку із цим передбачається, що контейнери призначені для використання на всіх видах наземного транспорту - автомобільному, залізничному й морському, якщо не мають інших технічних вимог. Тільки для авіаційних контейнерів зроблені особливі посилання на вид транспорту при класифікації типів контейнерів ИСО. У відповідності зі стандартом ИСО кожний контейнер має чотирибуквений код і семизначний номер (наприклад, ABCU-1234567). При цьому букви АВС (або будь- які інші букви латинського алфавіту) означають код власника контейнера, буква U - позначає, що у відповідності зі стандартом ИСО це транспортне встаткування -«контейнер вантажний». Сім цифр - серійний номер контейнера. Контейнер може мати другий рядок маркувального коду, що складається із двох частин - буквеної й цифрової. Буквена частина складається із двох букв латинського алфавіту, складаючи кодове позначення країни власника контейнера. Дві наступні цифри означають код розміру контейнера, дві останні цифри - код типу контейнера. На контейнер також наносяться дані про максимально припустиму вагу контейнера - брутто й власну масу. На контейнері можуть бути також яскраві написи рекламного характеру, що позначають власника контейнера або його орендаря. По своєму призначенню контейнери діляться на:
¦ універсальні
¦ спеціалізовані.
Універсальні контейнери призначені для перевезення вантажів широкої номенклатури й звичайно перебувають у власності транспортних або лізингових компаній. Спеціалізовані контейнери призначені для транспортування одного виду або групи однорідних вантажів. Ці контейнери найчастіше належать вантажовласникам. Недолік експлуатації спеціалізованих контейнерів у тому, що у зворотному напрямку вони найчастіше перевозяться порожняком.
Універсальні контейнери, залежно від номінальної маси брутто, підрозділяються на:
¦ малотоннажні,
¦ середньотоннажні,
¦ великотоннажні.
Малотоннажні універсальні контейнери (маса брутто 0,625 і 1,25 т) призначені для прямих і змішаних автомобільних перевезень. Середньотоннажні універсальні контейнери (маса брутто 2,5 (3,0) і 5,0 т) застосовуються для перевезення вантажів у змішаному автомобільно-залізничному й автомобільно- водному сполученнях. Великотоннажні універсальні контейнери (маса брутто 10,0, 20,0 і 30,0 т) застосовуються як для внутрішніх, так і для міжнародних перевезень вантажів всіма видами транспорту в прямому й змішаному сполученнях. Типи, основні параметри й розміри універсальних контейнерів визначені ДЕРЖСТАНДАРТ 18477-79.
Спеціалізовані контейнери підрозділяються на:
¦ групові
¦ індивідуальні.
Групові контейнери застосовуються для перевезення групи вантажів з однорідними властивостями.
Самостійну групу спеціалізованих контейнерів становлять контейнери еластичного типу. Вони виготовляються з багатошарової прогумованої тканини й мають циліндричну форму із двома люками - завантажувальними й розвантажувальним, і обладнані пристосуваннями для підйому. Порожні контейнери складаються.
Крім групових спеціалізованих контейнерів, починають знаходити широке застосування індивідуальні спеціалізовані контейнери для перевезення картоплі, капусти, томатів, зерна й інших сільськогосподарських вантажів, а також для перевезення пошти, галантерей і парфумерних виробів, пральних порошків і т.д.
Місцем подачі контейнерів під завантаження вважається:
- контейнерний майданчик - при доставці контейнерів на склад відправника вантажу автотранспортом або при централізованій доставці автотранспортом загального користування, що здійснює транспортно-експедиційне обслуговування;
- склад відправника вантажу - коли при централізованому перевезенні транспортно-експедиційне обслуговування здійснюється залізницею.
Крім універсальних велике поширення одержали спеціалізовані контейнери, які дозволяють із високою якістю організувати масове перевезення великих обсягів окремих видів вантажів. Види спеціалізованих контейнерів приблизно відповідають типам кузовів АТС.
Піддоном називається вантажна площадка із двома настилами, розділеними лежнями або шашками, або з одним настилом на ніжках, призначена для укладання на неї штучних вантажів. Піддони являють собою допоміжне транспортне- підйомно-транспортне устаткування й розділяються на плоскі, стоєчні і ящикові.
Стоїчні піддони на відміну від плоских піддонів мають невелику надбудову у вигляді чотирьох вертикальних стійок, розташованих по кутах піддонів і з'єднаних твердими зв'язками. Стійки можуть бути постійними або знімними. Стоїчні піддони використовуються для вантажів неправильної форми, складної конфігурації й підданих деформації у полегшеній тарі або первинному упакуванні.
Ящикові піддони на відміну від стоїчних піддонів мають зйомні або незйомні ґратчасті або дощаті стінки, що установлюються між вертикальними стійками. Вони використовуються для тарно-пакувальних і штучних вантажів без упакування або в первинному впакуванні, що вимагає захисту від впливу зовнішнього середовища. Вантажі в маслі й змащенні, а також перевезені на особливих умовах транспортують у спеціалізованих ящиках й стоїчних піддонах.
Транспортні пакети, як правило, формуються на складах відправників вантажів спеціальними пакетоформуючими машинами й установками. У кожний пакет укладається тільки однорідний вантаж в однаковому упакуванні й на адресу одного одержувача. Укладання вантажу в піддоні повинно забезпечувати: рівномірний розподіл навантаження на основу піддона при раціональному використанні його корисного обсягу; максимальне використання вантажопідйомності; стійкість вантажу під час перевезення й навантажувально- розвантажувальних робіт; можливість об'єднання пакетів у блок-пакети; збереження вантажу й піддона при складуванні й транспортуванні; стійкість штабеля. При пакетуванні вантажів широко використовується поліетиленова усадочна плівка, що служить для формування вантажів у пакети і їхні захисти від атмосферних опадів під час транспортування й зберігання. З метою забезпечення міцності й стійкості пакетів і збереження перевезених вантажів у цей час знаходить застосування полімерна плівка, що розтягує, ведуться роботи з використання клейових розплавів, що наносяться на поверхню картонної тари, і ін.
До вантажного автомобільного рухомого складу належать:
· Вантажні автомобілі
· Автомобілі-тягачі
А пріцепний складу підрозділяють на:
· Причепи
· Напівпричепи
За призначенням транспортні засоби поділяються на:
· средствава спец. пр. (Санітарні, пожежні)
· транспортні (для перевезення вантажів і пасажирів)
Вантажні автомобільні транспортні засоби за конструктивною схемою класифікуються на: одиночні і автопоїзда (тягач + напівпричепи).
За вантажністю:
Особливо малої до 0.5т
Малої 0.5...2т
Середньої 2...5т
Великої 5...15т
Особливо великої понад 15т
Класифікація автомобільного транспорту для вантажних перевезень.
Автомобільний транспорт для вантажних перевезеннь класифікуються як:
- Тентовий, його застосовують для більшості типів вантажу (якщо немає обмежень по розміру та температурному режиму). Завантаження може здійснюватися ззаду, зверху чи збоку. Можуть бути з бортами чи без бортів ( в такому випадку замість бортів встановлюються дерев'яні або металічні стійки), з повним або частковим відкиданням тенту ( тільки ззаду, ззаду та збоку, ззаду і зверху, усі три види), стеля може бути жорсткою чи виготовлена з того ж самого матеріалу що й тент;
- Контейнер, кузов-контейнер застосовують для транспортування сипучих матеріалів, металобрухту, великогабаритного сміття та інших твердих відходів. Кузов може бути з заднім чи боковим завантаженням;
- Рефрижератор. Рефрижератори-напівпричепи, обшиті теплозберігаючим матеріалом та мають у своїй конструкції холодильну установку. Застосовуються для перевезення вантажів, що потребують підтримки встановленого температурного режиму: овочі та фрукти, замороженні напівфабрикати, рибу, м'ясо, медичні препарати, рослинність тощо;
- Ізотермічний. Ізотермічні напівпричепи можуть зберігати у кузові необхідну температуру, не пропускаючи холод та тепло завдяки тому, що їх стінки оброблені теплоізоляційним матеріалом. Холодильна установка в них відсутня. Використовується для перевезення вантажів, що потребують підтримки встановленого температурного режиму: овочі та фрукти, заморожені напівфабрикати, рибу, м'ясо, медичні препарати, рослинність тощо;
- Юмба (Jumbo). Кузов збільшенної вмісткості. Великий внутрішній об'єм (до 125 м3) досягається завдяки зменшеному діаметру коліс та спеціальній конструкції підлоги у формі літери «Г».
- Контейнерна площадка. Основне призначення -- перевезення контейнерів, також можуть використовуватись для перевезення великої техніки. Контейнерна площадка має жорстку посиленну раму та пристрій для кріплення контейнерів. Рама також може бути розсувною, що дозволяє змінювати її довжину;
- Автоцистерна. Автоцистерни призначенні для перевезення будь-яких рідин: нафтопродуктів (бензовіз), харчових продуктів (молоковіз). При наявності додаткового оснащення також можливо здійснювати перевезення небезпечних вантажів;
- Бортовой. Являє собою площадку з бортами, частіше всього відкриту або закриту пологом. Даний тип кузову використовують для перевезення металу, каміння, цегли, труб та інших вантажів, що мають стійкість до зовнішніх погодних умов. Вантажність: 3 -- 25 т;
- Лісовіз. Застосовується для перевезення лісозаготівельних матеріалів, а також виробів металопрокату. Вантажність: 10 -- 20т;
- Зерновіз. Зерновози використовують для перевезення різноманітних зернових культур. Облаштовані спеціальним кузовом, який дає змогу здійснювати безтарне перевезення зерна;
- Автовіз Спеціалізованний транспорт, який застосовується для перевезення легкових та малих вантажних автомобілів. Вантажність: 20 -- 25т. Кількість автомобілів для перевезення залежить від довжини автовозу, в середньому 5 -- 8 одиниць;
- Самосвал. Використовується у будівництві, в сільському господарстві та при відкритій розробці корисних копалин для перевезення великої кількості сипучих вантажів: пісок, щебень, гравій. В залежності від вантажності, самосвали поділяються на п'ять категорій. Самосвали дуже малої вантажності здатні перевозити вантаж масою до 1 т., самосвали малої вантажності -- до 2-х т., середньої вантажності -- до 5-ти т., а самосвали великої і дуже великої вантажності можуть транспортувати вантаж більш ніж 10 т;
- Сидільний тягач. Сидільний тягач - вид вантажного тягача, що працює з полупричепами, які приєднуються до автівки за допомогою сидільно-зчіпного пристрою. Без наявності напівпричепами не має власного корисного вантажного об'єму.
2. Етапи розвитку автомобільних вантажоперевезень
2.1 Виникнення і розвиток вантажоперевезень до Другої світової війни
Перевезення вантажів має дуже глибоке історичне коріння і постійно вдосконалювалася за всю історію існування людської цивілізації. Однак основні свої риси вантажоперевезення зберегли з часів античності до наших днів. У всі часи перевезення вантажів мала виключно важливе значення для розвитку цивілізації, економіки держав і регіонів. Історія вантажоперевезень - це постійний процес вдосконалення способів і технологій доставки вантажів. Людський розум розвивав все - і методи транспортування, і способи складування, і варіанти упаковки товарів і інформаційне забезпечення вантажоперевезень.
Перший раз людина саме перевіз вантажі мабуть в момент винаходу колеса. Однак і після його винаходу велику роль у вантажоперевезеннях грав в'ючних транспорт і власне перенесення вантажів людьми. Тварини досі використовуються для перевезення вантажів в важкодоступних місцевостях, так, наприклад, якийсь час назад на озброєння одного з підрозділів російської армії, що спеціалізується на веденні бойових дій в гірській місцевості, були прийняті коні. Людський розум поки не винайшов механічного пристрою, яке могло переміщати вантажі по гірських стежках з такою ж ефективністю як звичайна кінь. Людина використовував для вантажоперевезень коней і биків, верблюдів і оленів, собак і биків. Тварини позбавили людину від необхідності переносити вантажі на власних плечах.
Торгові каравани перевозили вантажі через всю територію Ойкумени, через Європу і всіх відомих держав. Великі античні держави: Єгипет, Персія і Рим зробили багато для розвитку систем доставки товарів, дрібної кореспонденції і пошти.
Світова історія вантажоперевезень нерозривно пов'язана з розвитком світової економіки і торгових відносин між різними державами і народами. Першими документально зафіксованими торговими шляхами були прибережні середземноморські маршрути. Зародилися торгові перевезення в східному Середземномор'ї - Фінікії. При цьому практикувалися сухопутні і морські перевезення. Влада Римської імперії впорядкували колишні хаотичні маршрути. Метою приведення вантажоперевезень до єдиного знаменника було скорочення витрат, як і фінансових так і тимчасових.
Всім відомо поняття «великий шовковий шлях» - дорога, що розтягнулася на багато тисяч кілометрів від Китаю до Європейських країн і служила для доставки східних вантажів європейським споживачам з використанням в'ючної транспорту.
«Великий Шовковий шлях» послужив каталізатором розвитку не тільки окремих країн, по території яких він проходив, але і дозволив розвивати економіку цілих континентів. Історія розвитку цієї світової економічної артерії почалася в 138 році нашої ери. Саме тоді перший посольський караван вийшов з Ханьської столиці у напрямку до невідомим країнам заходу. Організував перший караван імператор У-ді, а першим начальником каравану був Чжан-Цзян. Підкорення великого шляху зайняло близько десяти років. Його шлях пролягав через Афганістан і Центральну Азію. Надалі «великий шовковий шлях» перетворився в цілу систему торгових караванних шляхів, що сполучали Китай, Близький Схід і Європу. Він проіснував до 14 століття. З Китаю на Захід йшли каравани з шовком, а з Середземномор'я, Середнього і Близького Сходу і Середньої Азії до Китаю йшли товари, вироблені в цих регіонах Древній міжконтинентальний торговельний шлях дав поштовх розвитку Середньої Азії, Південного Казахстану і Семиріччя. У торговельні відносини були залучені практично всі відомі на Євроазійського просторі держави: Римська імперія і Візантія, Індія та Іран, Арабський халіфат та інші країни.
Розвиток технологій в середні призвело до 16-го століття до винаходу диліжансів - багатомісних карет, в які запрягали коні. Диліжанси використовувалися на регулярних лініях і перевозили вантажі і пасажирів. Винахід диліжансів призвело до народження поштових станцій - того, що сучасним логістичним мовою називається «хабом». На станціях втомлені коні змінювалися на свіжих. На Русі аналогом поштових станцій були Ямський станції, принцип же зміни коней за принципом естафети був таким же.
Корінний перелом в історії вантажоперевезень почався з середини 19-го століття. Винахід парового двигуна додало небувалий поштовх розвитку транспортних засобів. Свого часу залізниці на кінної тяги і система каналів в Англії (знову ж з використанням кінної тяги) істотно збільшило вантажообіг між англійськими регіонами, а використання пара вивело ці види транспорту на якісно новий рівень. Друга половина 19-го століття ознаменувався повсюдним будівництвом залізниць, що дозволило зробити внутрішньоконтинентальні вантажоперевезення простими і доступними. Вантажні судна з паровими двигунами зробило далекі країни близькими, адже вантажі з них можна було доставляти не боячись примх погоди.
Автомобільні перевезення почалися з винайденням автомобілів. Ідея створення автомобіля з'явилась одночасно з ідеєю парової машини. Перше і невдале здійснення цієї ідеї належить французському артилеристу Кюньо (1769 р.). У 1781 р. вийшла перша модель, але дорожні паровози не знайшли подальшого розповсюдження. Широке застосування автомобілів як транспортного засобу разпочалося після створення двигуна внутрішнього згорання. У 90-ті роки ХІХ століття в США, Англії, Франції та Німеччині було розпочато промислове виробництво автомобілів, а епохою розвитку автомобілів необхідно рахувати 1894 р., коли в Парижі редакція “Petit Journal” провела змагання автомобілів. В подальшому у провідних капіталістичних країнах регулярно проводилися автомобільні перегони, завдяки яким покращувалися їхні характеристики.
Перший у світі автобус з двигуном внутрішнього згорання, який працював на бензині був збудований у Німеччині у 1894-1895 роках на заводі “Бенц”. Він вміщував 8 пасажирів і їздив по 15-ти кілометровій дорозі між містами Зиген, Нетфен і Дойц.
2.1.1 Історія розвитку автомобільних вантажоперевезень в Російській імперії
На початку ХХ ст. промислове виробництво автомобілів було розпочато і в Російській імперії.
Як згадується в літописі Росії, перші вантажоперевезення відзначені ще в XIII столітті. У Київській Русі, що була у ті давні часи вже торговим державою, існувала необхідність переміщення товарів в центр країни і її південні райони. Перевезенням вантажів тоді займалися в основному купці, переїжджає з одного князівства до іншого і продавали свої товари. Через постійні міжусобні війни і скупчення розбійників на дорогах транспортування вантажу в древньої Русі була ремеслом високоприбутковим, але ризикованим.
До того ж часу відноситься і зародження поштової служби, яка в подальшому грала роль контролюючої організації і стежила за оформленням і режимом перевезень. Якщо раніше в обов'язки пошти входила тільки доставка гінцями кореспонденції, то тепер її повноваження розширилися. З XV століття поштою доставляються листи і вантажі не тільки в сусідні прилеглі міста, а й на межі держави, а ще через триста років, в XVIII столітті, поштове повідомлення охопило і Прибалтику з Білоруссю.
До появи першого транспорту єдиним засобом пересування і перевезення вантажів був кінний диліжанс. Але через постійне збільшення кількості товарів і великого зростання потреб населення, висилати вози доводилося все частіше. Основним недоліком такого виду транспорту була його мала швидкість пересування. Швидкопсувні товари доставляти було практично неможливо, і поступово цей вид перевезень зжив себе.
Російська історія вантажоперевезень починається за часів міжусобної роздробленості. У той час російська держава було конгломератом удільних князівств. На перетині торгових шляхів утворювалися міста. По караванних стежках рухалися купці з вантажами товарів, щомиті чекаючи нападу лихих людей.
З початку XIX століття, з тих пір, як з'явився перший паровоз, в Росії починається активне будівництво залізничних шляхів. Незабаром залізниці виходять на перше місце в сфері транспорту, а з 1901 року промисловість країни повністю готова до випуску вантажних вагонів.
Революції та війни двадцятого століття загальмували розширення цього напрямку, але зате стали активно розвиватися автомобільні вантажоперевезення. У 1904 році в місті на Неві з'являється перше автомобільне підприємство, яке пропонує вантажні перевезення. А буквально через чотири роки така ж компанія створюється і в Москві. Але машини експлуатувалися не на повну міць, і так було аж до 1921 року.
У тридцяті роки сфера транспортування товару стала посилено розвиватися. Це було викликано потребою в навчанні персоналу, яка пов'язана з підвищенням складності технічного обслуговування машин. Були розроблені нормативи обліку, форми договорів. Промислові підприємства, що виробляють транспорт, стали випускати різні типи вантажних автомобілів.
Тісно пов'язане з розвитком вантажоперевезень на Русі і поштова служба. Основи надання поштових послуг та транспортування кореспонденції були закладені ще в першій чверті 9-го століття - на самій зорі становлення Київської Русі. Уже тоді гінці могли доставляти особисті речі та листи адресатам, які перебувають в різних кінцях руської землі.
Починаючи з 18-го століття в російській державі сформувалася система регулярної доставки кореспонденції, листів і дрібних вантажів. Регулярне поштове повідомлення було налагоджено між Москвою і Архангельському, Санкт-Петербургом і Астраханню, Азовом, Києвом. Листи доставлялися через Сибір на китайський кордон в Кяхту. У другій половині того ж 18-го століття були організовані поштові лінії, що ведуть до Прибалтики і в Білорусію.
2.1.2 Історія розвитку автомобільних вантажоперевезень в Україні
В Україні на початку ХХ ст. перший автомобіль з'явився в Одесі, а потім декілька приватних автомобілів іноземного виробництва - в Київі. Вже в 1902 році Київською міською думою була прийнята обов'язкова постанова “Про Порядок пасажирського і вантажного руху по місту Києву на автомобілях”. В 1904 р. в Києві створено елітний клуб автолюбителів. В 1906 р. Відкрилось автобусне сполучення на маршруті Київ - Житомир, на якому працювали два автобуси на 12 і 16 пасажирів. В один кінець пасажири діставалися за 5-6 годин, а проїзна плата складала 5 карбованців, а вже з травня 1910 р. Почали працювати автобусні маршрути Київ - Рівне (через Житомир), Кам'янець-Подільський - Проскурів (теперішній Хмельницький), Київ - Чернігів, в липні 1911 р. - маршрути по Київ-Брестському шосе.
Таким чином, можна вважати, що розвиток Автомобільного Транспорту розпочався з кінця ХІХ - початку ХХ століття.
2.1.3 Історія вантажного автомобіля
Історія вантажного автомобіля має початок в тисяча вісімсот дев'яносто першому році, коли два інженери Готліб Даймлер і Вільгельм Майбах сконструювали моторизовані візок, і вже в 1896 році Даймлер презентував своє творіння громадськості. Про перші автомобілях Даймлера відомо небагато. Так, існувало 4 моделі: 1,5 т; 2,5т; 3,75т і 5т. Машина управлялася за допомогою керма, з'єднаного ланцюгом з передньою віссю. Що примітно, автомобіль Даймлера володів вже ножним гальмом, яке впливає на силову передачу. Основні деталі (кузов) переважно були дерев'яними. Жодного креслення цього винаходу, до загального жаль, людство не змогло зберегти до наших днів.
Вантажним автомобілям важко було вийти на ринок вантажоперевезень, і тільки в тисяча дев'ятсот тринадцятому році дослідження показали, що вантажний автомобільний транспорт обходиться в шість разів дешевше гужового. Поступово автомобіль знаходив все нові форми досконалості. Так, Даймлер перемістив силовий агрегат автомобіля в передню його частину (під сидіння) і надав вантажівці впізнаваних сучасних обрисів.
вантажівка Даймлера
Відомий конструктор Генріх Бюссінг, німець за походженням, в 1903 році став засновником підприємства, що випускає вантажівки і автобуси, але в 1977 році «Бюссінг» став відгалуженням корпорації МАN, яка, по суті, поглинула «Бюссінг». У концерн МАN увійшла також колись відома швейцарська фіма Зауер.
На розвиток вантажного автомобільного транспорту на початку ХХ століття мала сильний вплив італійська фірма ФІАТ. Під час Першої світової війни виробництво вантажівок зросло від 1400 одиниць в 1914 році до 17200 в 1917.
Вантажний автомобіль початку ХХ століття
Спочатку розвиток вантажних автомобілів було небагато загальмовано недосконалістю конструкції і невеликий надійністю. І якщо існуючої конструкції було достатньо для любителів новизни, то перевезення вантажів вимагала куди більшого. І тільки після підвищення надійності з'явилася можливість впритул зайнятися вантажним автомобілем. Так, вантажі перевозилися легковими автомобілями, в яких пасажирський кузов був замінений вантажним фургоном або ящиком. Такий автомобіль володів основними властивостями легковий моделі. Збільшений пасажирський відсік був невеликим і непридатним для перевезення товарів, тому предку вантажівки було важко змагатися з гужовим транспортом. Ситуація дещо змінилася на початку ХХ століття, коли конструктори залишили у вантажівці від легкового автомобіля лише двигун. Вантажівки були наділені куди більшою площею вантажного відсіку, суцільними шинами з гуми і великим відношенням маси навантаження до загальної маси конструкції.
2.2 Розвиток вантажоперевезень у другій половині ХХ століття
Вантажний автомобільний транспорт як самостійна транспортна галузь сформувався в США на початку XX ст. Після Другої світової війни він повсюдно динамічно розвивався, його поширення триває і сьогодні. Основним стимулом до цього стала зміна характеру транспортних потреб в розвинених країнах.
Загальною тенденцією другої половини XX в. стало збільшення частки високотехнологічних виробництв, розвиток роздрібної торгівлі та сфери послуг, регіональна спеціалізація і поділ праці. Все це об'єктивно збільшувало попит на автомобільні перевезення вантажів. Затвердження в 1980-і рр. принципів логістики значно підвищило вимоги щодо дотримання часу доставки, породило попит на гнучкий розподіл товарів, зажадало інтеграції складських, транспортних і розподільних технологій. Автомобільний транспорт в силу своїх об'єктивних особливостей найкращим чином відповідає цим вимогам.
Після Другої світової війни велику увагу почали приділяти виробництву автомобілів з великою вантажопідйомністю та вантажної техніки, що значно полегшило вантажно-розвантажувальні роботи і скоротило час перевезення. Надалі розвиток технічного прогресу і міжнародних зв'язків, а також зміцнення позицій ринкової економіки, зробили транспортування вантажів ще досконалішим.
У 20-му столітті розвиток сфери вантажоперевезень йшло за напрямками подальшого вдосконалення способів обробки вантажів і їх доставки, їх складування і перевалки. Були розроблені нові транспортно-логістичні схеми, які дозволяли організувати регулярні перевезення при мінімальних витратах клієнтів. Розвиток держав і регіонів багато в чому залежить від збільшення обсягів вантажоперевезень. Існуючі технології вантажоперевезень дозволяють в даний час проводити торгові операції між різними країнами і навіть континентами, сприяють зміцненню економічних зв'язків і розвитку економіки.
2.3 Розвиток вантажоперевезень в останні двадцять років
На сьогоднішній день саме автомобільний транспорт є єдиним видом транспорту, здатним здійснювати рух (а, відповідно, і доставку вантажу) практично в будь-яких умовах. Автомобіль також самий мобільний вид транспорту. Але розвиток сфери вантажоперевезень було б неможливим без зростання кількості вантажної техніки, щорічно випускається як вітчизняної, так і зарубіжної промисловістю. При цьому відзначається зростання не тільки кількості, але і якості вантажної техніки. У сучасному житті багатомільйонний автопарк ринку вантажоперевезень використовують для перевезень десятків тисяч тонн продуктів харчування, побутової техніки, будівельних матеріалів і багато чого іншого.
Згідно з аналітичними думкам, ринок вантажоперевезень України має високі темпи розвитку. Економіка країни, і зокрема її промисловий сектор, повністю залежить від розвитку галузі вантажоперевезень, а в складній економічній системі, як в організмі людини, все взаємопов'язане, від успіху однієї галузі залежить ефективність інших галузей виробництва, розвиток і зміцнення міжнародних відносин. Тому динамічний розвиток вантажних автоперевезень та подальші перспективи розвитку цієї сфери недооцінити неможливо. Компанії, які надають надання своїх послуг у вантажоперевезеннях по Україні, знаходяться в постійному розвитку, збільшуючи спектр послуг, в тому числі, напрацьовує нові схеми доставки вантажів, і розширюючи географію вантажоперевезень. Такий розвиток сприятливо позначається на якості надаваних послуг, дотриманні термінів доставки вантажів, збереження вантажів. Світове автомобілебудування сьогодні знаходиться на найвищому рівні розвитку. Заводи виробники зацікавлені в підвищенні надійності, безпеки та ергономічності випускаються ними транспортних засобів, а також впровадженні інноваційних моделей.
Сьогодні на ринку можна знайти вантажні автомобілі будь-якої вантажопідйомності і комплектації. З їх допомогою можна доставити вантаж, у тому числі і негабаритний, в різні точки країни чи за її межі. Говорячи про якість і терміни вантажоперевезень, складно обійти таку тему, як якість автомобільних доріг. Але, варто зазначити, що в даному питанні спостерігається позитивна динаміка. Велика увага приділяється основних магістралей. Їх не тільки щорічно ремонтують, а й будують нові, забезпечуючи зв'язок між містами. Транспортне господарство - це одна з пріоритетних галузей в економіки. Адже з його допомогою забезпечується життя в багатьох куточках нашої країни. Автомобільні дороги - це кровоносна система і її просто необхідно підтримувати в робочому стані.
Автомобільні вантажоперевезення дуже затребувані на сьогоднішній день. Така популярність пояснюється зручністю, якістю та термінами доставки. Але найголовніша перевага - це вартість транспортування, яка набагато нижча авіаперевезень.
Історія розвитку вантажоперевезень формувалася кілька тисяч років, і в результаті її розвитку доставка вантажів стала максимально оперативної, здійсненною на далекі відстані і доступною для всіх. Величезна кількість компаній в світі будують свій бізнес на організації доставок вантажів. Сервіс в логістичній сфері значно розширився і включає в себе в даний час страхування, митне оформлення товарів, підготовку транспортної документації, організацію складування і так далі.
Вантажоперевезення зачіпають практично кожного жителя землі. І простий обиватель, і глава транснаціональної корпорації зацікавлений у швидкій доставці товарів. Це можуть бути як вантажі, вироблені в КНР за американською технологією і призначені для європейських споживачів, так і проста посилка з баночкою варення для улюбленого онука. Світова історія вантажоперевезень йшла по шляху розвитку доступності доставок товарів для конкретної людини і для всього людства.
Розвиток мережі автомобільних доріг, створення автобанів і автострад змінило уявлення людей про навколишній світ. Створення повітряного транспорту дало можливість менш ніж за добу доставити товари від відправника на одному континенті одержувачу на іншому. Хто знає, може бути людська думка не буде стояти на місці і в майбутньому ми станемо свідками вже міжпланетних вантажоперевезень.
У сучасному світі вантажний автомобільний транспорт відіграє важливу роль у розвитку зовнішньоекономічних і торговельних відносин. Левова частка перевезень всередині країни і значна частина міжнародних перевезень здійснюється його допомогою. Медикаменти та паливо, обладнання та продукти харчування, меблі та сировинні продукти, - далеко не весь перелік вантажів, що піддаються перевезення автомобільним транспортом. І якщо засоби масової інформації досить повно і точно освітлюють питання прогресу легкового автомобільного транспорту, то тема історії розвитку автомобільних перевезень вантажів є не такою поширеною. Тому сьогоднішній прес-реліз присвячений історії саме вантажного автомобіля.
Висновки
Транспорт - велика й важлива область народного господарства, величезна сфера прикладення людської роботи, широка область використання новітніх результатів науки й техніки, де необхідна тісна взаємодія всіх частин і підрозділів області.
На сьогодні в цій сфері існує велика кількість проблем, які потребують негайного та першочергового вирішення. Насамперед це високий рівень зношеності основних засобів інфраструктурних об'єктів, який призводить до виникнення аварійних ситуацій, а в кінцевому результаті до неефективного функціонування економіки та стає загрозою для національної безпеки країни, бо низька якість транспортної інфраструктури призводить до додаткових непродуктивних витрат, які фактично гальмують ріст реального ВВП. Аналіз стану транспортної логістики дозволив виявити основні її проблеми: неефективне використання маршрутів доставки продукції від виробника до споживача; незадовільний стан автомобільних доріг; слабку інфраструктуру транспорту; недостатню кількість вантажних терміналів, а також їх низький техніко-технологічний рівень; відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних транспортних засобів, що відповідають світовим стандартам; високий рівень фізичного і морального зносу рухомого складу транспорту; неефективне використання власного і найманого рухомого складу; втрати від простою в очікуванні завантаження/ розвантаження транспортного засобу; втрати від неефективної роботи (умисне розкрадання паливно-мастильних матеріалів або навіть вантажів, «ліві рейси», низька продуктивність транспортної сфери через слабку систему мотивації та/або низьку кваліфікацію персоналу тощо).
З проблемою вкрай поганого стану автомобільних доріг стикаються не тільки перевізники, а практично кожен громадянин нашої країни. Вирішенням усіх цих проблем у першу чергу повинна займатися держава. Й треба відмітити, що прийнята 30 травня цього року Національна транспортна стратегія до 2030 року «Drive Ukraine 2030» передбачає їх вирішення. В «Drive Ukraine 2030» передбачено, що через 12 років в Україні буде 10 автобанів, побудованих за принципом концесії.
Відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних транспортних засобів, що відповідають світовим стандартам; високий рівень фізичного і морального зносу рухомого складу транспорту.
Рано чи пізно будь-яка техніка зношується, тому потрібно точно визначити момент, коли для оптимізації витрат її краще продати або використати в якихось інших операціях. Існує безліч методів розрахунку амортизації. Який з них вибрати, кожне підприємство перевізник визначає, виходячи зі своїх завдань і потреб. Також воно повинно розрахувати свої можливості щодо придбання нового транспорту, яке буде відповідати вимогам часу. І дуже важливо, що Україна також долучилася до розробки транспорту нового покоління, який дасть вантажним і пасажирським перевезенням безпрецедентну швидкість і революційні технології. Якщо країна буде в змозі забезпечити свою транспорту галузь таким транспортом, то це буде вигідно і його виробникам, і підприємствам-перевізникам.
За 20 останніх років обсяги транспортування вантажів в індустріально розвинених країнах збільшилися на 50%.
Вплив на автоперевезення рішень державних структур На конфігурацію автомобільних вантажопотоків значний вплив мають рішення державних структур. У деяких випадках відчувається тиск провідних Західних держав.
Характерним прикладом є пов'язана з міжнародним ембарго транспортування товарів з Європи до Середньої Азії або Далекий Схід в обхід Росії. У подібних умовах доводиться створювати спеціальні транспортні маршрути такі як «Євразійський транспортний коридор», за яким здійснюється транспортування з Каспійського регіону нафтопродуктів для країн ГУУАМ.
Для виходу на світовий ринок транспортних компаній України необхідно удосконалювати екологічність і безпеку вантажного транспорту і покращувати якість доріг.
Подобные документы
Умови для залучення інвестицій у суднобудівельну галузь. Зростання у світі потреб у збільшенні обсягів вантажоперевезень. Створення можливостей подальшого розвитку водного транспорту в Україні. Необхідність у реструктуризації в галузі суднобудування.
контрольная работа [19,9 K], добавлен 07.03.2009Особливості перевезення вантажів автомобільним транспортом і основні напрямки його розвитку. Загальна характеристика та аналіз виробничої діяльності АТП ЗАТ "Управління будівництва РАЕС". Технологія та організація перевезення цементу підприємством.
дипломная работа [701,2 K], добавлен 23.09.2009Розвиток автомобільного транспорту в Україні: економіко-правові аспекти. Характеристика ринку хліба і хлібобулочних виробів, особливості їх перевезення та головні вимоги до даного процесу, аналіз передових технологій. Економічний ефект від перевезень.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 18.11.2013Загальна характеристика автомобільного транспорту. Його географія, зв'язок з економічним зростанням, сучасні проблеми. Використання його засобів в туризмі. Фактори розвитку і розміщення транспортної системи. Значення та завдання транспортної логістики.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 19.12.2013Виникнення, етапи розвитку і управління трубопровідним транспортом. Класифікація і характеристика трубопровідного транспорту України як важливої складової енергетичної системи Європи. Стан і перспективи розвитку трубопровідного транспорту України.
реферат [589,3 K], добавлен 15.12.2010Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України. Вантажний та пасажирський залізничний транспорт. Розвиток транспортної інфраструктури. Управління процесом перевезень і господарською діяльністю залізничного транспорту.
контрольная работа [70,2 K], добавлен 29.09.2015Дослідження структури транспорту Великобританії: морського, повітряного, автомобільного та залізничного. Вплив транспортної системи на розвиток внутрішнього і зовнішнього туризму в країні. Митний контроль в державі; продукція, заборонена для ввезення.
практическая работа [13,6 K], добавлен 25.10.2012Характеристика світового транспорту. Вантажний та пасажирський транспорт. Довжина автомобільних, залізничних, водних (без морських) та повітряних шляхів. Загальна довжина світових автомобільних доріг. Переваги і недоліки автомобільного транспорту.
презентация [3,2 M], добавлен 05.12.2012Характеристика автомобільного транспорту. Стан вантажних перевезень в Україні. Контроль правильності оформлення транспортної документації. Характеристика маршруту перевезень. Факторне дослідження продуктивності автомобілів та собівартості перевезень.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 24.10.2013Аналіз ринку транспортних послуг. Формування тарифів на вантажні перевезення. Транспортно-технологічної системи доставки вантажів. Організація руху на маршрутах. Розрахунок експлуатаційних показників роботи рухомого складу та собівартості перевезень.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 15.03.2014
