Мінімізація трансакційних витрат у логістичному процесі міжнародних вантажних перевезень на морському транспорті

Створення ефективної методики мінімізації експедиторських витрат у логістичному процесі вантажних перевезень на морському транспорті. Використання транспортних, експедиторських і логістичних компаній під час перевезення вантажів транспортними системами.

Рубрика Транспорт
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2019
Размер файла 38,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський Державний Університет імені Петра Могили

Мінімізація трансакційних витрат у логістичному процесі міжнародних вантажних перевезень на морському транспорті

Іщенко Н.М.

Постановка проблеми. Актуальність теми зумовлена тією обставиною, що трансакційні витрати є суттєвою складовою кінцевої ціни продукції. Потрібно формувати оптимальні логістичні схеми доставки вантажів від виробника до одержувача за участю різних видів транспорту, при цьому оптимізувати як транспортні витрати, так і документообіг. пов'язаний з підготовкою й перевезенням вантажів, їх передачею, зберіганням, страхуванням і т. д., що забезпечують не самі вантажовласники, а їхні представники - експедитори.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми оптимізації логістики процесу експедирування розглянуті в працях Плужнікова К. І. [1], ПанібратцаН. А., Сухоцького В. І. [2], БрухисаБ. Е. [3], Неруша Ю. М., Лозового Я. Д., Шабанова Б. В. [4].

Постановка завдання. Практичне завдання організації логістичного процесу є досить ємним і включає низку практичних завдань:

- оптимізація документообігу при експеди-руванні заданих вантажів;

- розробка маршрутів руху;

-вибір судів для здійснення перевезень заданих вантажів на основі транспортно-експлуатаційних характеристик суден і часу доставки вантажів;

- закріплення кожного судна за певним варіантом роботи;

- мінімізація вартості доставки вантажів.

Існуючий математичний апарат не завжди відповідає поставленим практичним завданням. Тому існує необхідність створення методик, які при використанні сучасного математичного апарата й комп'ютерної техніки, дозволять мінімізувати витрати в логістичному процесі перевезення на водному транспорті.

Метою статті є створення ефективної методики мінімізації експедиторських витрат у логістичному процесі вантажних перевезень на морському транспорті.

Виклад основного матеріалу. Математична модель завдання мінімізації експедиторських витрат у логістичному процесі вантажних перевезень на морському транспорті має такий вид:

XSRcj -xcj

0 = 1 j=l

(1)

ІЛч», ^Qi (і = ІД);

1 7=1

(2)

Jc

ZXCJ =1 (с_1'С);

j=i

(3)

Є (0,1), (c=l,C;j=l,Jc),

(4)

де Rcj - витрати судна типу С по j-му варіанті роботи або витрати вантажовласника під час перевезення вантажу судном типу С на j-ій схемі; хс| - параметр управління.

Цільова функція позначає таке закріплення суден по схемах роботи, яке забезпечує мінімальні витрати вантажовласника, пов'язані з доставкою вантажу до місця призначення. Обмеження (2) встановлює, що маса вантажу, перевезеного судами між портами, не може перевищувати його заявленої кількості. Обмеження (3) характеризує неприпустимість одночасного використання судна на декількох варіантах роботи.

Припустимо, необхідно розв'язати завдання мінімізації експедиторських витрат у логістичному процесі вантажних перевезень на морському транспорті для наступного вантажу:

- обладнання (27 000 т) на напрямку Маріуполь

- Пирей;

- метал (29 000 т) на напрямку Керч - Генуя;

-зерно (30 000 т) на напрямку Маріуполь -

Барселона.

Маршрути судів складаються з однієї, двох або декількох пар портів, між якими задається вантажопотік. У нашому випадку схеми вантажопотоків будуть виглядати в такий спосіб:

1) Маріуполь (навантаження обладнання) - Пирей (вивантаження);

2) Керч (навантаження металу) - Генуя (вивантаження);

3) Маріуполь (навантаження зерна) - Барселона (вивантаження);

4) Маріуполь (навантаження обладнання) - Керч (навантаження металу) - Пирей (вивантаження обладнання) - Генуя (вивантаження металу);

5) Маріуполь (навантаження обладнанняй зерна) - Пирей (вивантаження обладнання) - Барселона (вивантаження зерна);

6) Маріуполь (навантаження зерна) - Керч (навантаження металу) - Генуя (вивантаження металу) - Барселона (вивантаження зерна).

7) Маріуполь (навантаження обладнанняй зерна) - Керч (навантаження металу) - Пирей (вивантаження обладнання) - Генуя (вивантаження металу) - Барселона (вивантаження зерна).

Вибір судна здійснюється, насамперед, з урахуванням таких параметрів:

- час доставки вантажу;

- мінімум витрат на транспортування заданого вантажу.

Увесь вищевказаний вантаж є генеральним, отже, для перевезення обирається судно, призначене для перевезення генерального вантажу.

Величина вантажопідйомності судна впливає на рівень економічних показників роботи судна. За малої дальності перевезень і низьких норм перевантаження в портах перевалки краще використовувати судна меншої вантажопідйомності Значення вантажопідйомності судна повинне бути ближчим до максимально припустимого за дальністю перевезення й середньою за нормами вантажних робіт, а також відповідати кількості представленого до перевезення вантажу. Орієнтовне значення вантажопідйомності судна в цьому випадку повинне становити більше 10 тис. т.

Для перевезення заданих вантажів між портами вибираються судна типу «Пула», «Вісті» і «Варнемюнде», тех н і ко -с кс п лу ата ці йн і характеристики яких представлено в табл. 1.

Наприклад, кількість 1-го вантажу на 4-ій схемі становить для судна «Пула»:

Кількість 2-го вантажу на 4-ій схемі судна «Пула» становить:

Таким чином, на судно «Пула» може бути завантажено 5930 т обладнання і 6370 т металу. Тоді загальне завантаження судна становить:

Q = 5930 + 6370 = 12300 т.

Витрати вантажовласника на перевезення вантажу становлять:

Показники

«Пула»

« Вісті»

«Варнемюнде»

Довжина максимальна, м

159,0

132,0

150,0

Ширина, м

21

20

22

Осадка максимальна, м

9,7

9,7

8,8

Вантажопідйомність, т

12300

11450

10137

Вантажомісткість, м^

20370

20000

17037

Швидкість у вантажу, вузли

18,4

15

18

Швидкість у баласті, вузли

20,5

16

20

Дальність плавання, милі

19000

12600

12500

Витрати на утримання:

На ходу, грн/добу

3486

4800

4762

На стоянці, грн/добу

2149

3200

4138

Тарифна ставка на перевезення однієї тонни вантажу вибиралася з даних, представлених у прейскуранті № 11-03.

1. Ставка для встаткування, перевезеного з Маріуполя в Пирей, становить 14,95 $/т.

2. Ставка для металу, перевезеного з Керчі в Геную, становить 22,90 $/т.

3. Ставка для зерна, перевезеного з Маріуполя в Барселону, становить 19,24 $/т.

Розраховувалися витрати вантажовласника під час транспортування вантажів. Так, наприклад, витрати вантажовласника на 7-ій схемі руху для судна «Пула» становлять:

R17 = 14,95 * 3862+22,90 -4148+19,24 * 4291 = 235266($).

На схемах 1, 2 і 3, де судно перевозить однорідний «важкий» вантаж, завантаження судна визначається його вантажопідйомністю. Якщо судно завантажується різними вантажами (схеми 4, 5, 6 і 7), кількість кожного вантажу приймається пропорційно вантажопідйомності:

j

ZQj

j=i

де qlcJ - завантаження судна типу С і-м вантажем на j-ій схемі руху.

де Rcj - витрати вантажовласника; rCJ - тарифна ставка за перевезення і-го вантажу; qlcJ - завантаження судна типу С і-м вантажем на j-ій схемі руху.

Значення витрат по схемах руху зазначені в табл. 2.

Таблиця

«Пула»

Схема 1

Схема 2

Схема 3

Схема 4

Схема 5

Схема 6

Схема 7

12300

0

0

5930

5826

0

3862

0

12300

0

6370

0

6046

4148

0

0

12300

0

6474

6254

4291

183885

281670

236652

234524

211657

258779

235266

Середнє

значення:

234633

«Вісті»

Схема 1

Схема 2

Схема 3

Схема 4

Схема 5

Схема 6

Схема 7

11450

0

0

5521

5424

0

3595

0

11450

0

5929

0

5628

3861

0

0

11450

0

6026

5822

3994

171178

262205

220298

218317

197030

240896

219008

Середнє

значення:

218419

«Варнемюнде»

Схема 1

Схема 2

Схема 3

Схема 4

Схема 5

Схема 6

Схема 7

10137

0

0

4887

4802

0

3183

0

10137

0

5250

0

4983

3418

0

0

10137

0

5335

5154

3536

151548

232137

195036

193282

174436

213272

193894

Середнє

значення:

193372

Кожне судно повинне бути закріплене за певним маршрутом руху таким чином, щоб у підсумку забезпечити вантажовласникові мінімальні витрати. При цьому маса вантажу, перевезеного між двома портами, не повинна перевищувати його заявленої кількості. Необхідно також врахувати, що одночасне використання судна на декількох варіантах роботи неприпустиме.

Послідовність розгляду судів залежить від значення

R0:

Rc =7-1X3'

JC j=l

де Rc - середні витрати кожного із судів за всіма варіантами схем;

Jc - кількість схем руху;

Rcj - витрати на доставку вантажу судном типу З на j-ім маршруті.

Середні витрати Rc розташуємо в порядку спадання: R3 < R2 < Ri- Після упорядкування середніх значень витрат від робіт цих суден, одержуємо таку нерівність:

193372 <218419 <246842.

Далі для кожного судна варіанти їхніх робіт розташуємо в аналогічній послідовності. Перший варіант забезпечує мінімальні витрати вантажовласника на перевезення вантажів, а останній - максимальні витрати.

Запишемо математичну модель у координатній формі:

Цільова функція:

RllXn+ Rl2x12+ R13X13+ R14X14+ R15X15+ Ri6Xi6+ R17X17+ R21X2I+ R22x22+ ^23х23+ К-24х24+ ^25х25+ ^26х26+

R27X27+ R31X31+ R32X32+ R33X33+ R34X34+ R35X35+ R36X36+ R37X37 >min;

Обмеження:

ЧшХц+ СІ112Х12+СІ113Х13+ qn4Xi4+ qn5Xi5+ qn6Xi6+ qii7Xi7+ qi2iX2i+ qi22X22+ 4123X23+ +4124X24+ 4125X25+ 4126X26+ qi27x27+ qi3lX3l+ 4l32x32+ 4l33x33+ Q.I34X34+ 4l35x35+ 4l36x36+ 4l37x37 < Qb

Q2I1X11+ 4212X12+421 Зх13+ 4214x14+ 4215x15+ 4216x16+ 4217x17+ q221x21+ 4222x22+ 4223x23+ +4224x24+ 4225x25+ 4226x26+ ^227X27+ 4231X31+ q232X32+ 4233X33+ 4234X34+ 4235X35+ 4236X36+4237X37 < Q2;

4зпх11+ 4зі2Хі2+4зізХіЗ+ 4314X14+ 4315X15+ 4зібХі6+ 4зпХі7+ 4з2іХ21+ 4322X22+ 4323X23+ +4324X24+ 4325X25+ 4з2бХ26+ 4з27х27+ 4з31х31+ 4з32х32+ 4333Х33+ 4з34х34+ 4з35х35+ 4з36х36+ 4з37х37 < Qd',

Хц+ Х12+ Хіз+ Хі4+ Хі5+ Хі6+ Хі7=1;

х21+ Х22+ Х23+ Х24+ Х25+ Х26+ Х27=1; Х31+ Х32+ Х33+ Х34+ Х35+ Х36+ Х37=1.

Математична модель з числовими вираженнями:

183885х„ +281670хі2+ 236652хіз+ 234524хі4+ 211655хі5 + 258779x16+ 235266хп+ 171178х2і + 262205x22 + 220298x23 + 218317х24 + 197030х25 + 240896х26 +219008х27 + 151548х3і+ 232137х32+195036хзз+ 193282х34+ 174436х35+213272х36+ 193894х37 -> min;

Обмеження:

12300хц + 5930хі4 + 5826хі5 + 3862хп +11450х2і +5521х24+5424х25 +3595х27 + 10137х3і+ +4887х34 +4802хз5 +3 183х37 < 27000;

12300хі2 +6370хі4 +6046хі6 +4148хп + 11450х22 +5929х24 + 5628х2б +3861х27 +10137х32+ +5250х34+ 4983х36+3418х37< 29000;

12300хіз + 6474хі5 +6254х16 + 4291хп +11450х23 +6026х25 +5822х26 + 3994х27 +10137х33+ +5 3 3 5х35 + 5154хзб +3536хз7 < 30000;

Xcj = {0; 1}; С= 1,2,3; j = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Х„ + Хі2 + Хіз + Хі4 + Хі5 + Хіб + Хп = 1;

Х21 + х22 + Х2з + Х24 + Х25 + Х26 + Х27 = 1;

Хзі + Х32 + Х33 + Х34 + Х35 + Х36 + Х37 = 1;

Результати рекомендується заносити в зведену таблицю (табл. 3). У двох початкових рядках таблиці вказувалися судна і варіанти їхньої роботи згідно з пріоритетними рядами. В останньому рядку вказувалися витрати вантажовласника, відповідні таким рядам. Нижня частина таблиці містить кількість вантажів, перевезених між портами, призначених для перевезення.

Таблиця З

Вантаж

«Варнемюнде»

Схема 1

Схема 5

Схема 4

Схема 7

Схема 3

Схема 6

Схема 2

Обладнання

10137

4802

4887

3183

0

0

0

Метал

0

0

5250

3418

0

4983

10137

Зерно

0

5335

0

3536

10137

5154

0

Витрати

151548

174436

193282

193894

195036

213272

232137

Середні витрати

193372

«Вісті»

Схема 1

Схема 5

Схема 4

Схема 7

Схема 3

Схема 6

Схема 2

Обладнання

11450

5424

5521

3595

0

0

0

Метал

0

0

5929

3861

0

5628

11450

Зерно

0

6026

0

3994

11450

5822

0

Витрати

171178

197030

218317

219008

220298

240896

262205

Середні витрати

218419

«Пула»

Схема 1

Схема 5

Схема 4

Схема 7

Схема 3

Схема 6

Схема 2

Обладнання

12300

5826

5930

3862

0

0

0

Метал

0

0

6370

4148

0

6046

12300

Зерно

0

6474

0

4291

12300

6254

0

Витрати

183885

211657

234524

235266

236652

258779

281670

Середні витрати

234633

Стандартні засоби розв'язку оптимізаційних задач (наприклад, «Пошук розв'язку» - Solver, що входить у пакет Microsoft Office) у цьому випадку не дають оптимальних результатів через недостатність обмежень математичної моделі (10). Так, в обмеженнях моделі не враховано:

1) можливість перерозподілу кількості вантажу у випадку, якщо залишок вантажу, пропонованого до перевезення, не перевищує вантажопідйомності судна;

2) пов'язаний із цим перерозподіл витрат;

3) можливість багаторазового використання судна в схемі перевезення;

4) вартості баластових переходів при поверненні суден у порти завантаження.

У зв'язку із цим далі використовувався формально-евристичний метод розв'язку задач.

Судно «Варнемюнде» закріплюємо за 1-ою схемою роботи, при цьому витрати вантажовласника становлять 151548 $. Судно «Вісті» також буде працювати за 1-ю схемою, і при цьому вартість перевезення вантажу складе 171178 $. Судно «Пула» закріпимо за 5-им варіантом і, тому що залишок першого вантажу (обладнання) становить 27000 - 10137 - 11450 = 5413 (т), можна перерахувати завантаження судна. Вантажопідйомність судна «Пула» становить 12300 т, отже, завантаження судна обладнанням складе 5413 т, а зерном - 12300 - 5413 = 6887 т. Витрати на перевезення вантажів судном «Пула» дорівнюють: 5413 * 14,95 + 6887 * 19,24 = 213430 $. Загальні витрати вантажовласника складають: 151549 + 171178 + 213430 = 536156 $.

Залишок вантажу: 29000 т металу і 23113 т зерна.

Залишок вантажу, пред'явленого до перевезення, зазначений у табл. 4.

Таблиця 4

Кількість вантажу, Qi

О,

Q?

Оі

Маріуполь - Пирей (обладнання)

16863

5413

0

Керч - Генуя (метал)

29000

29000

29000

Маріуполь - Барселона (зерно)

30000

30000

23113

Заданий вантажопотік на цих схемах не може бути освоєний, тому що загальна кількість вантажу, представленого до перевезення, перевищує сумарну вантажопідйомність обраних судів.

Для вивозу вантажу , що залишився, скористаємося такими схемами руху, на яких завантаження першим вантажем (обладнання) дорівнює 0. Це схеми 2,3 і 6.

Судна, що працюють за цими схемами, будуть змушені зробити баластні переходи з портів вивантаження в порти навантаження:

1. Пирей - Маріуполь (схема 1): відстань становить 883 милі;

2. Барселона - Маріуполь (схема 5): відстань становить 2037 миль.

Час баластних переходів складе: (її) де L6 - довжина баластного переходу, милі; Уэ - експлуатаційна швидкість порожнього судна, вузли.

Розрахунки для баластного переходу судна «Пула» зазначено нижче:

-^2_ = 1,79(сут) <|2>

24-20,5

Визначимо витрати судна під час баластного переходу:

Rc =Тх -Сх,

де Тхб - час баластного переходу, діб;

Сх - витрати судна на ходу, грн/діб.

Rc6= 1,79 * 3486 = 6256 грн = 1227 $.

Аналогічно, час баластного переходу судна «Вісті» становить 2,30 діб; при цьому експлуатаційні витрати судна під час баластного переходу склали 1572 $. Час баластного переходу судна «Варнемюнде» становить 4,24 діб; при цьому експлуатаційні витрати судна під час баластного переходу склали 2901 $.

Результати розрахунків зведено в табл. 5.

Таблиця

Судно

Час баластного переходу, діб

Вартість утримання судна на ходу, грн/діб

Витрати на баластовий перехід, $

«Варнемю

нде»

4,24

4762

2901

«Вісті»

2,30

4800

1572

«Пула»

1,79

3486

1227

Далі визначалися загальні ходові витрати суден з урахуванням баластного переходу. Вони дорівнюють сумі витрат, пов'язаних з перевезенням вантажів, і витрат на баластний перехід. Витрати вантажовласника збільшилися, будувалася нова таблиця (табл. 6) закріплення суден за варіантами робіт.

Таблиця

Вантаж

Варнемюнде

Вісті

Пула

Схема 3

Схема 6

Схема 2

Схема 3

Схема 6

Схема 2

Схема 3

Схема 6

Схема 2

Обладнання

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Метал

0

4983

10137

0

5628

11450

0

6046

12300

Зерно

10137

5154

0

11450

5822

0

12300

6254

0

Витрати

196293

214530

233395

221870

242468

263777

239482

261609

284500

Середні

витрати

214739

242705

261864

Середні витрати Rc розташуємо в порядку спадання: R3 < R2 < Ri. Після упорядкування середніх значень витрат від робіт цих суден, одержуємо нижченаведену нерівність:

214739 <242705 <261864.

Математична модель задачі із числовими даними має вигляд:

Цільова функція:

284500х12+ 239482х13+ 261609х16+ 263777х22 + 221870х23+ 242468х26+ 233395х32+ +196293х33 +

214530х36 min.

Обмеження:

12300хі2+ 6046хі6+ 11450х22+ 5628x26+10137x32+ 4983х36< 29000;

12300х13 + 6254х16+ 10137х23+ 5154х26+11450хзз+5822х36<23113;

Хц+ Х12+ Х13+ х14+ х15+ х16+ х17=1;

х21+ Х22+ х23+ Х24+ Х25+ Х26+ х27=1;

Х31+ Х32+ Х33+ Х34+ Х35+ Х36+ х37=1.

Судно «Варнемюнде» закріплюємо за 3-ою схемою роботи; при цьому витрати вантажовласника становлять 196293 $. Судно «Вісті» також буде працювати з 3-ою схемою, і при цьому вартість перевезення вантажу складе 221870 $. Судно «Пула» закріпимо за 6-им варіантом і, оскільки залишок третього вантажу (зерна) становить 23113 - 10137 - 11450 = 1526 (т), можна перерахувати завантаження судна. Вантажопідйомність судна «Пула» становить 12300 т, отже, завантаження судна зерном складе 1526 т, а металом - 12300 - 1526 = 10774 т. Витрати на перевезення вантажів судном «Пула» дорівнюють: 1526 * 14,95 + 10774 * 19,24 = 276085 $. Загальні витрати на цьому етапі складають: 196293 + 221870 + 276085 = 694248 $.

Залишок вантажу: 29000 -10774 = 18226 т металу.

Залишок вантажу, пред'явленого до перевезення, зазначений у табл. 7.

Таблиця 7

Кількість вантажу, Qi

Qi

Q2

Q3

Маріуполь - Пирей (обладнання)

0

0

0

Керч - Генуя (метал)

29000

29000

18226

Маріуполь - Барселона (зерно)

12976

1526

0

За даними табл. 7 з'ясовано, що на другому етапі перебувають 18226 т металу. Результати розрахунків освоєний не весь вантажопотік. У залишку витрат на баластні переходи зведено в табл. 8.

Таблиця 8 Витрати вантажовласника під час баластного переходу після другого етапу

Судно

Час баластного переходу, діб

Вартість утримання судна на ходу, гри/діб

Витрати на баластний перехід, S

«Варнемюнде»

4,24

4762

2901

«Вісті»

5,30

4800

3626

«Пула»

4,14

3486

2830

Далі визначалися загальні ходові витрати суден з урахуванням баластного переходу. Вони дорівнюють сумі витрат, пов'язаних з перевезенням вантажів, і витрат на баластний перехід. Будувалася нова таблиця (табл. 9) закріплення суден за варіантами робіт.

Таблиця 9

Вантаж

Варнемюнде

Вісті

Пула

Схема 2

Схема 2

Схема 2

Обладнання

0

0

0

Метал

10137

11450

12300

Зерно

0

0

0

Витрати

236295

267403

287330

На третьому етапі судно «Варнемюнде» закріплюється за 2-ою схемою, вартість перевезення складає 236295 $, залишок вантажу становить 18226 - 10137 = 8089 т. Судно «Вісті» також закріплюється за 2-ою схемою, але завантаження судна зміниться відповідно до залишку вантажу - 8089 т. Витрати на перевезення судна «Вісті» склали 8089 х 22,90 = 185238 $. Вартість витрат на цьому етапі склали: 236295 + 185238 = 421534 $.

У зв'язку з неможливістю перевезення заданої кількості вантажу за один рейс освоєння всього вантажопотоку було розбито на три етапи. На другому і третьому етапах витрати вантажовласника на доставку вантажу містили витрати судна під час баластових переходів. Загальні ж витрати судна вантажовласника на доставку вантажу склали:

RoSn, = 536156 + 694248 + 421534 = 1651937 $.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Трансакційні витрати є суттєвою складовою кінцевої ціни продукції, тому їх мінімізація є суттєвою складовою забезпечення конкуренто-спроможності товарів. Суттєвою частиною таких витрат є транспортні витрати, особливо під час міжнародних перевезень. У цій статті запропоновано методику мінімізації витрат під час морських перевезень в умовах заданого обсягу вантажів.

Методика полягає в тому, що на підставі техніко- експлуатаційних показників представлених суден, а також враховуючи час доставки вантажу й дальність перевезення, було обрано три типи судна. Схеми розміщення суден будувалися таким чином, щоб витрати вантажовласника були найменшими.

Оскільки в математичних обмеженнях моделі задачі мінімізації транспортних витрат не враховані такі фактори, то її розв'язок відомими оптиміза- ційними алгоритмами не можливий:

1) можливість перерозподілу кількості вантажу у випадку, якщо залишок вантажу, пропонованого до перевезення, не перевищує вантажопідйомності судна;

2) пов'язаний із цим перерозподіл витрат;

3) можливість багаторазового використання судна в схемі перевезення;

4) вартість баластових переходів під час повернення суден у порти завантаження.

У зв'язку із цим використовувався формально- евристичний метод розв'язку задач.

Оскільки кількість пред'явленого до перевезення вантажу не збігалася із загальною вангажо-підйомністю флоту, робота флоту розбивалася на кілька етапів, які передбачали первинну розстановку транспортних засобів з поступовим коригуванням обсягів перевезень і введенням баластних переходів. експедиторський логістичний вантажний перевезення

Таким чином, освоєння всього вантажопотоку було розбито на три етапи. На другому й третьому етапах видатки вантажовласника на доставку вантажу містили витрати судна під час баластних переходів.

Література

1. Плужников К. И. Транспортное экспедирование / К. И. Плужников - М. : РосКонсульт, 2009. - 576 с.

2. Панибратец Н. А. Организация коммерческой работы на морском транспорте / Н. А. Панибратец, В. И. Сухонкий. - М. : Транспорт, 2001. - 248 с.

3. Брухис Б. Е. Транспортно-экспедиторская работа морских портов / Б. Е. Брухис. - М. : Транспорт, 2002. - 95 с.

4. Неруш Ю. М. Грузовые перевозки и тарифы / Ю. М. Неруш, Я. Д. Лозовой, Б. В. Шабанов. - М. : Транспорт, 2008.-287 с.

Анотація

Мета статті полягає у створенні ефективної методики мінімізації експедиторських витрат у логістичному процесі вантажних перевезень на морському транспорті. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи порівняння та аналізу (для добору суден для перевезення визначеного вантажу), а також спеціальні методи математичної однокритеріальної оптимізацїї при лінійній цільовій функції та обмеженнях (для мінімізації експедиторських витрат у логістичному процесі вантажних перевезень). Обґрунтовано математичну модель, яка дозволяє мінімізувати витрати морських перевезень в умовах заданого обсягу вантажів. Поставлене завдання не розв'язується стандартними оптимізаційними методами з лінійними обмеженнями та цільовою функцією, оскільки не враховує такі фактори, як-от: можливість перерозподілу кількості вантажу у випадку, якщо залишок вантажу, пропонованого до перевезення, не перевищує вантажопідйомності судна; пов'язаний із цим перерозподіл витрат; можливість багаторазового використання судна в схемі перевезення; вартість баластових переходів під час повернення суден у порти завантаження. Тому в статті запропоновано методику вдосконалення методів оптимізацїї формально-евристичними методами розв'язку задач. Отримані результати дослідження можуть використовуватися транспортними, експедиторськими і логістичними компаніями під час перевезення вантажів морським транспортом.

Ключові слова: судноплавні компанії; трансакційні витрати; мінімізація транспортних витрат; міжнародні морські перевезення.

Цель статьи заключается в создании эффективной методики минимизации экспедиторских затрат в логистическом процессе грузовых перевозок на морском транспорте. В процессе исследования применены общенаучные методы сравнения и анализа (для подбора судов для перевозки заданого груза), а также специальные методы математической однокритериальной при оптимизации линейной целевой функции и ограничениях (для минимизации экспедиторских затрат в логистическом процессе грузовых перевозок). Математическая модель позволяет минимизировать затраты при морских перевозках в условиях заданного объема грузов. Поставленная задача не решается стандартными оптимизационными методами с линейными ограничениями и целевой функцией, поскольку не учитывает такие факторы: возможность перераспределения количества груза в случае, если остаток груза, предлагаемого к перевозке, не превышает грузоподъемности судна; связанное с этим перераспределение расходов; возможность многократного использования судна в схеме перевозки; стоимости балластных переходов при возвращении судов в порты погрузки. Поэтому в статье предложена методика совершенствования методов оптимизации формально-эвристическими методами решения задач. Полученные результаты исследования могут использоваться транспортными, экспедиторскими и логистическими компаниями при перевозке грузов морским транспортом.

Ключевые слова: судоходные компании; трансакционные издержки; минимизация транспортных расходов; международные морские перевозки.

Purpose of this article is to create an effective method of minimizing of forwarding costs in the logistics process of freight transport on sea transport.

Methodology of research. In the research process the next scientific methods are applied - comparison and analysis (for the selection of vessels for the transport of specified goods), as well as special methods of mathematical one-criteria optimization of a linear objective function and constraints (to minimize the forwarding costs in the logistics process of cargo transportation).

Results. The mathematical model allows to minimize costs during shipping in the conditions specified volume of cargo.

Findings. The task is not solved with standard optimization methods with linear constraints and objective function, since it does not take into account the following factors: the possibility of redistribution of cargo quantity in case the rest of the cargo offered for shipment does not exceed the carrying capacity of the vessel; related relocation costs; reusability of the vessel in the scheme of transportation; cost of ballast transitions in the return of the vessels in the ports of loading. Therefore, the paper proposes a method of improving optimization methods by formal heuristic methods of solving problems.

Practical value. The research results can be used for transport, forwarding and logistics companies for the carriage of goods by sea transport.

Keywords: the navigable companies; transaction costs; minimisation of a cost of transportation; the international marine transportations.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Динаміка, структура експорту транспортних послуг. Характеристика тенденцій зміни географічних напрямків потоків міжнародних вантажних перевезень. Сутність та значення якості транспортного обслуговування. Рівень виконання міжнародних вантажних перевезень.

    статья [28,3 K], добавлен 22.02.2018

  • Сутність та особливості повітряного транспорту. Умови виконання міжнародних повітряних перевезень. Договірні відносини перевезення вантажів. Правове регулювання відносин транспортних зв’язків на повітряному транспорті. Система управління охороною праці.

    реферат [44,1 K], добавлен 29.08.2012

  • Аналіз ринку транспортних послуг. Формування тарифів на вантажні перевезення. Транспортно-технологічної системи доставки вантажів. Організація руху на маршрутах. Розрахунок експлуатаційних показників роботи рухомого складу та собівартості перевезень.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 15.03.2014

  • Правила перевезення вантажу, вимоги до упакування та маркування. Дослідження ТЕП при виконанні перевезень вантажів. Аналіз діяльності транспортно-експедиторського підприємства. Витрати пов’язані з перевезенням, оформлення товаросупровідних документів.

    дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.07.2012

  • Правила перевезення вантажів. Визначення найкоротших відстаней. Призначення маршрутів руху автомобілів. Вибір рухомого складу для роботи на маршрутах. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів. Економічні показники роботи автомобілів.

    курсовая работа [113,6 K], добавлен 19.12.2009

  • Характеристика автомобільного транспорту. Стан вантажних перевезень в Україні. Контроль правильності оформлення транспортної документації. Характеристика маршруту перевезень. Факторне дослідження продуктивності автомобілів та собівартості перевезень.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 24.10.2013

  • Сучасний стан вантажних перевезень в Україні. Ліцензування автомобільних перевезень. Характеристика вантажу, вантажовідправників та вантажоодержувачів. Факторне дослідження продуктивності автомобілів. Експлуатаційні показники використання рухомого складу.

    дипломная работа [940,8 K], добавлен 24.10.2013

  • Маркетингове дослiдження українського ринку транспортно-експедиторських послуг. Вибір марки автотранспортного засобу. Аналіз попиту на перевезення. Амортизація рухомого складу. Організація перевезень за допомогою наскрізного методу доставки вантажів.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 14.04.2014

  • Структурно-логічна схема розробки моделі функціонування конкурентного середовища транспортного ринку вантажних перевезень. Аналіз існуючих методів і моделей дослідження. Теоретико-ігровий метод. Формалізація рішення задачі в умовах невизначеності.

    дипломная работа [301,5 K], добавлен 16.05.2012

  • Дрібні відправлення вантажів в Україні. Організація дрібнопартіонних перевезень в транспортних системах міст. Діяльність транспортних компаній "Ін-Тайм", "САТ", "Гюнсел" в Україні. Оцінка пріоритетності постачальників за критерієм вартості перевезення.

    курсовая работа [60,0 K], добавлен 29.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.