1. Призначення, будова та принцип дії системи охолодження двигуна ЗІЛ- 130

Система охолодження призначена для примусового відводу від деталей зайвої теплоти і передачі її навколишньому повітрю. У результаті цього створюється визначений температурний режим, при якому двигун не перегрівається і не переохолоджується, тобто робочий цикл протікає нормально. На двигуни ЗИЛ-130 прийнята рідинна система охолодження закритого типу з граничною циркуляцією охолодної рідини від водяного насоса. Найвигідніший тепловий режим роботи двигуна створюється при температурі охолодної рідини 80 -95 градусів Цельсія і забезпечується системою охолодження двигуна (рисунок 2.1). Охолодна рідина в систему охолодження двигуна заливається через горловину верхнього бака радіатора 1, що закривається пробкою. Повна ємність системи охолодження двигуна з опалювальним і пусковим підігрівником 29 л., а без них 26 л. Випуск охолодної рідини необхідно обов'язково здійснювати через три крани, (рисунок 2.2). Два зливних крани 1 однієї сорочки охолодження встановлені на правому і лівому рядах блоку циліндрів і один зливний кран 3 радіатора встановлений на відвідному патрубку радіатора. Привід до каналів дистанційний, його здійснюють спеціальними тягами. Розглянемо пристрій основних приладів системи охолодження, двигуна.

Принцип дії. При обертанні колінчатого вала крутний момент за допомогою приводного пасса передається на шків вала насоса, приводячи його в обертання. При цьому крильчатка захоплює рідину, що підводить по шлангу й патрубку з радіатора, і подає її в сорочку охолодження. Там вона прохолоджує нагріті деталі Якщо двигун непрогрітий і температура охолоджувальної рідини менша за 75-80 0С то охолоджувальна рухається по малому колу циркуляції охолоджувальної рідини водяний насос - водяна сорочка - перепускні вікна термостата (так як основний клапан термостата закритий) - водяний насос.

Рисунок 2.1 - Схема системи охолодження ЗІЛ-130

1-радіатор; 2- компресор 3-водяний насос; 4- термостат; 5- кран обігрівача; 6- підвідна трубка; 7- відвідна трубка; 8- радіатор обігрівача; 9- датчик покажчика температури охолодної рідини; 10- зливний кран сорочки блока циліндрів; 11- зливний кран радіатора.

Рисунок 2.2 - Схема дистанційного керування зливними кранами

1-зливний кран; 2-рукоюдка привода зливних кранів; 3-зливний кран патрубка радіатора; 4-рукоюдка привода зливного крану патрубка радіатора

При прогрівані двигуна більше ніж 80 0С повністю відкривається клапан термостата і охолоджувальна рідина починає рухатися по великому колі циркуляції охолоджувальної рідини. Водяний насос - водяна сорочка - клапан термостату - верхній патрубок - радіатор - нижній патрубок водяний насос

Рисунок 2.3 - Схема роботи термостата

а-термостат в закритому положенні; б-термостат в відкритому положенні; 1-балон термостата; 2-активна маса (церезин); 3 - мембрана; 4-направляюща втулка; 5-шток; 6-поворотна пружина; 7- заслінка термостата; 8-патрубок; 9-коромисло заслінки; 10-корпус термостата; 11-буфер; 12-обойма; 13-впускний газопровід

На автомобілі ЗІЛ-130 встановлюють трубчасто-стрічковий змійковий радіатор, із трьома рядами трубок і герметичною пробкою (рисунок 2.4). На автомобілі ЗІЛ-130, призначених для експортних модифікацій. Герметична пробка радіатора має два клапани: - випускний; - впускний.

Випускний клапан відкривається при внутрішньому надлишковому тиску в 1 кгс/см2., що забезпечує підвищення температури кипіння охолодної рідини до 119 град. Цельсія. У випадку кипіння охолодної рідини в радіаторі для відводу пари назовні в горловині верхнього бочка радіатора встановлена паровідвідна трубка. При охолодженні рідини в герметичній системі з'являється розрідження, що може призвести до зминання бачків і трубок радіатора. Для сигналізації про закипання охолодної рідини у верхньому бачку радіатора встановлений електричний імпульсний датчик контрольної лампи аварійної температури 115 град. Цельсія.

Рисунок 2.4 - Пробка радіатора

1-паровідвідна трубка; 2-горловина радіатора; 3-кришка пробки; 4, 8-прокладки впускного і перепускного клапанів; 5 - пружина; 6, 7-випускний та перепускний клапан

Температуру закипаючої рідини в радіаторі регулюють пластинчато-довідниковими жалюзями, керування якими здійснюється з кабіни автомобіля, рукояткою троса. При повороті важеля переміщають тягу приводу жалюзі уздовж радіатора і повертають пластини жалюзі радіатора. Жалюзі радіатора можуть бути встановлені в будь-якім проміжному положенні. У літню пору жалюзі повинні бути цілком відкриті. Радіатор має еластичну підвіску на гумових подушках і з'єднаний із системою охолодження двигуна за допомогою гумових шлангів. Для запобігання нижнього шланга від зминання (погіршуючого циркуляцію охолодної рідини) усередині нього встановлена розпірна пружина. З метою концентрації і збільшення швидкості потоку повітря, засмоктуваного вентилятором, на радіатор з боку двигуна встановлюють кожух з отвором трохи більшим, ніж простір, займаний лопатями вентилятора.

Радіатор складається з верхнього і нижнього бачків, серцевини. Кріплять його в автомобілі на гумових подушках з пружинами.

Найпоширеніші трубчасті і пластинчасті радіатори. У перших серцевина кількома рядами латунних трубок, які проходять через горизонтальні пластини, що збільшують поверхню охолодження серцевини і підвищують жорсткість радіатора. У других серцевина складається з одного ряду плоских латунних трубок, кожна з яких виготовлена із спаяних між собою по краях гофрованих пластин.

Будова радіатора

1- верхній бачок з патрубком, 2- паровідвідна трубка, 3- заливна горловина з пробкою, 4- серцевина, 5 нижній патрубок

Верхній бачок радіатора має заливну горловину і паровідвідну трубку.

Охолодна рідина в системі охолодження повинна прокачуватися до 10 разів у 1 хвилину. Для забезпечення циркуляції рідини в систему охолодження двигуна ЗІЛ-130 включений укріплений на передньому торці блоку двигуна ЗІЛ-130 відцентровий водяний насос (рисунок 2.5) з однобічним підведенням рідини. Вал приводу водяного насоса встановлений у чавунному корпусі на двох кулькових підшипниках між якими знаходиться розпірна втулка.

На зовнішньому кінці вала на шпонці і розрізній конусній сталевій втулці установлена маточина вентилятора, що утримується від осьових зсувів корон частою гайкою зі шплінтом. Це кріплення забезпечує можливості надійного підтягування маточини вентилятора на розрізній конусній втулці. На внутрішньому кінці вала на лисці посаджена крильчатка водяного зсуву болтом. Крильчатка розміщається в алюмінієвому корпусі водяного насоса. Розтруби корпуса двома болтами кожний кріпляться до блоку двигуна. Охолодна рідина надходить у центр крильчатки насоса від радіатора по патрубку, і далі від крильчатки подається під напором 1,4-2,6 кгс/см2 через розтруби у праву і ліву групи циліндрів двигуна.

Для запобігання вимивання змащення охолодною рідиною між корпусом і крильчаткою встановлений само рухливий сальник із графітною гартованою шайбою перед малим підшипником (з боку крильчатки) є водо скидач, а в нижній частині корпуса знаходиться контрольний канал, через який виливається просочувальна через сальник рідина. У випадки течі рідини через канал потрібно замінити сальник, однак ні в якому випадки не можна глушити канал, обмотувати корпус ізоляційною стрічкою й ін. У результаті таких дій рідина, що просочується, почне надходити в корпус, та вимиє з підшипників змащення.

Відцентровий водяний насос створює примусову циркуляцію рідини; його кріплять болтами через прокладку до верхньої частини блока циліндрів. Основні частини насоса корпус, вал з пластмасовою крильчаткою, яку встановлюють на двох кулькових підшипниках. Самоущільшовалький сальник запобігає витіканню рідини в місці виходу вала з корпусу насоса. Він складається з гумової манжети, металевої обойми, пружини і шайби з графіто-свинцевої суміші, стійкої проти спрацювання.

Водяний насос і вентилятор. а - пристрій, б - привід;

1 - корпус, 2 - крильчатка, 3 - валик, 4 - пружина, 5 - самопіджимний сальник, 6 - верхній патрубок, 7 - маслянка, 8 - шків, 9 - хрестовина, 10 - лопать вентилятора, 11 - генератор, 12 - приводний пас

2. Основні неполадки і причини виходу з ладу системи охолодження двигуна ЗІЛ-130

Ознаками несправності рідинної системи охолодження є: підтікання охолоджувальної рідини, перегрів або переохолодження двигуна.

Підтікання рідини може відбуватися через нещільності в з'єднаннях шлангів, патрубків і фланців, тріщини в бачках і серцевині радіатора, а також через контрольний отвір водяного насоса. Для усунення течі через нещільність в з'єднанні шлангів треба підтягнути стяжні хомутики. Течі через нещільності у фланцях патрубків усувається підтягуванням болтів і гайок кріплення. Підтікання рідини через тріщини в бачках і серцевині радіатора усувається запаювання пошкоджених місць.

Перегрів двигуна характеризується підвищеною температурою і можливим закипанням охолоджуючої рідини, мотор закипає внаслідок недостатнього рівня охолоджуючої рідини, пробуксовки або обриву ременя приводу вентилятора, засмічення проходів в серцевині радіатора, поломки крильчатки водяного насоса, несправності термостата (не відкривається основний клапан, і циркуляція рідини через радіатор не відбувається), при постійному закритті жалюзі, великого відкладення накипу в сорочці охолодження і радіаторі.

Пробуксовка ременя приводу вентилятора може походити від замаслення або слабкого натягу. Масло, що потрапило на ремінь, видаляється при знятому ремені шляхом протирання приводних шківів і ременя ганчір'ям, злегка змоченою бензином. При нормальному натягу ременя приводу вентилятора його прогин в середині між шківами водяного насоса і генератора повинен бути 10-15 мм. Якщо прогин площі більший, то проводиться натяг ременя шляхом відхилення генератора в напрямку від блоку циліндрів.

Порваний ремінь замінюють новим в такій послідовності: послаблюють кріплення генератора і переміщають його до відмови до блоку циліндрів; протягують ремінь через лопаті вентилятора і надягають його спочатку на шків колінчастого валу, потім на шків генератора і, нарешті, на шків водяного насоса, повертаючи при цьому вентилятор за лопаті; натягують ремінь до нормальної величини відхиленням генератора і затягують болти кріплення останнього.

Засмічення проходів серцевини радіатора визначається зовнішнім оглядом і усувається спочатку прочищенням щіткою з довгим ворсом, промиванням серцевини струменем води з боку двигуна, а потім продувкою стисненим повітрям.

При несправному термостаті двигун перегрівається (визначається за вказівником температури), а верхній бачок і серцевина радіатора залишаються холодними. Несправний термостат замінюють новим.

Наявність накипу в сорочці охолодження і радіаторі викликає систематичний перегрів двигуна і швидке википання охолоджуючої рідини. Для видалення накипу необхідно залити в систему охолодження розчин, приготовлений з розрахунку 4-8 г хромпика на 1 л води (концентрація менш 3 г викликає посилену корозію), і експлуатувати автомобіль з цим розчином протягом місяця. Після цього розчин злити і промити систему охолодження чистою водою.

Переохолодження двигуна при низькій температурі навколишнього повітря може бути викликано несправністю термостата (не закривається основний клапан), відсутністю утеплювача і заїданням приводу жалюзі у відкритому положенні. Причиною заїдання жалюзі зазвичай є відсутність мастила в приводі.

Для усунення несправності необхідно зняти трос приводу з оболонкою, промити його в гасі, змастити і встановити на місце. Робота двигуна з низькою температурою викликає втрату потужності, а також посилений знос деталей кривошипно-шатунного механізму.

Технічне обслуговування рідинної системи охолодження

Технічне обслуговування (ТО) - це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному або справному стані (при найменшому спрацюванні спряжених деталей, що запобігає раптовим відмовам окремих складальних одиниць) під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання чи транспортування.

Для підвищення терміну служби окремих деталей, складальних одиниць та автомобіля в цілому, запобігання їхнім раптовим відмовам, скорочення часу простою автомобіля в ремонті ТО здійснюють за планом через певні періоди з урахуванням про бігового чи часового фактора.

Незалежно від температури довкілля, навантаження і швидкісного режиму автомобіля система охолодження повинна підтримувати температуру охолодної рідини в межах 75-98°С. При цьому двигун розвиває максимальну потужність, має мінімальну витрату пального та працює з найменшим зношенням.

Працездатний стан системи охолодження забезпечується інтенсивною і регульованою циркуляцією достатньої кількості охолодної рідини, доброю теплопровідністю стінок охолодження деталей і трубок радіатора, інтенсивним і регульованим потоком повітря крізь серцевину радіатора.

Для забезпечення нормальної роботи двигуна треба ретельно обслуговувати систему охолодження.

При щоденному технічному обслуговуванні (ЩТО) перевірити рівень охолодної рідини. Для цього на холодному двигуні відкрити контрольний кран на розширювальному бачку. Якщо з крана не потече рідина -- рівень недостатній. Відновлювати його доливанням охолодної рідини в наступному порядку:

· закрити кран контролю рівня рідини;

· зняти пробку заливної горловини розширювального бачка і долити рідину через заливну горловину на 2/3 висоти бачка;

· закрити пробку заливної горловини розширювального бачка.

При технічному обслуговуванні № 1 (ТО-1) змастити підшипники водяного насоса.

При технічному обслуговуванні № 2 (ТО-2): перевірити стан і дію жалюзі радіатора;відрегулювати натяг пасів приводу водяного насоса.

Для перевірки стану і дії жалюзі радіатора потягнути на себе і відпустити ручку керування роботою жалюзі, при цьому вони повинні закриватися і відкриватися повністю.

При експлуатації двигуна приводні паси постійно витягуються і натягнення їх зменшується. Паси починають пробуксовувати, обертаючи водяний насос з меншою частотою, що призводить до перегріву двигуна і зносу пасів. При сильному натягненні пасів збільшується навантаження на підшипники водяного насоса. Нормальна робота системи охолодження залежить від надійної роботи приводних пасів, тому необхідно оберігати їх від попадання на них масла і палива, контролювати натяг і, якщо необхідно, регулювати його. Особливо ретельно перевіряти натяг пасів у перші 50 год. роботи двигуна, оскільки в цей час відбувається їх найбільше розтягування.

Натяг пасів перевіряють натисканням зусиллям у 40 Н на середину найбільшого проміжку між шківами. Нормально натягнуті паси при цьому повинні прогинатися на 15-22 мм.

3. Розбирання рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130

Викрутіть чотири болти кріплення вентилятора, зніміть вентилятор і шків із маточини.

Відкрутіть торцевим ключем гайки кріплення корпуса підшипників до корпусу насоса, роз'єднайте їх, легко постукуючи молотком, зніміть прокладку, обережно відділіть її від корпуса викруткою.

Викрутіть болт кріплення крильчатки на валі насоса і, притримуючи викруткою від прокручування, за допомогою знімача зніміть крильчатку з вала насоса (Мал.3.5).

Розшплінтуйте гайку кріплення маточини і зніміть, як показано (Мал.3.6), маточину шківа насоса рідини.

5. Викрутіть за допомогою викрутки ущільнювач у зборі із гнізда крильчатки, роз'єднайте гумову ущільнюючу манжетку з пружиною.

За допомогою плоскогубців зніміть замикальне кільце переднього підшипника.

Встановіть корпус насоса на губку лещат і, злегка постукуючи молотком по дерев'яній вибивці, яку встановити в торець валика з боку крильчатки, випресуйте валик із корпусу.

4. Дефектування та ремонт рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130

1. Перевірити справність крильчатки

2. Перевірити справність корпусу

3. Перевірити вал насоса на відсутність задирів та спрацювань

4. Перевірити цілісність самопіджимного сальника

5. Збирання, регулювання та контроль якості ремонту рідинного насоса фільтра очистки оливи двигуна ЗІЛ-130

Збирання проводять у зворотній послідовності при цьому контролюючи якість виконуваних робіт

6. Технологічна карта

охолодження двигун автомобіль ремонт

7. Безпека праці при виконанні робіт

Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних, лікувально - профілак-тичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Види інструктажів :

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються: - на вступний, - первинний, - повторний, - позаплановий та - цільовий.

При виконанні проведення ремонтних робот необхідно дотримува-тися наступних основних положень правил техніки безпеки та пожежної профілактики:

1) до виконання робіт у навчальних лабораторіях допускаються особи, що заздалегідь пройшли інструктаж з охорони праці;

2) практичну дипломну роботу може виконувати група, що складається не менш, ніж з 2 учнів;

3) під час виконання робіт у навчальних лабораторіях необхідно дотримуватися правил внутрішнього розпорядку ліцею, зокрема, протягом навчальної години забороняється виходити із лабораторії без дозволу викладача;

4) на робочому місці не повинно бути стороннього обладнання, речей та верхньої одежі;

5) під час роботи з електрообладнанням забороняється:

- застосовувати для сполучень дроти з пошкодженою ізоляцією;

- вимірювати напругу та струм приладами з неізольованими штекерами, щупами, дротами;

- вмикати апаратуру, макети, вимірювальні прилади без попередньої перевірки правильності підключення єднальних проводів до приладів та дозволу викладача;

- залишати без нагляду увімкнене електрообладнання;

- виконувати ремонт лабораторного обладнання;

- у разі викриття несправностей лабораторного обладнання необхідно про це терміново повідомити викладача;

6) після закінчення роботи необхідно вимкнути апаратуру і прилади та повідомити про це викладача;

7) при раптовому припиненні подачі електроенергії вимикачі, за допомогою яких вмикалась апаратура, повинні бути вимкнуті;

8) у разі появи несправностей або виникнення аварійної ситуації слід негайно вимкнути апаратуру та повідомити про це викладача;

9) у разі виникнення нещасного випадку від дії електроструму слід негайно знеструмити апаратуру, подати першу медичну допомогу потерпілому, повідомити про це викладача та викликати швидку медичну допомогу;

10) у разі виникнення пожежі необхідно терміново розпочати її гасіння наявними первинними засобами пожежогасіння та, при необхідності, викликати пожежну охорону.

Техніка безпеки праці при слюсарних роботах :

* Слюсарні роботи повинні виконуватися тільки справним інструментом: - молотки повинні мати цілу дерев'яну ручку з твердих порід дерева і бути надійно посадженою на молоток і заклиненою ;

- ключі повинні відповідати розміру головок болтів і гайок;

- зубила та правки повинні бути гострими і не бути розклепаними ;

- лещата повинні бути надійно закріпленні і бути справними, мати насічки на губках і надійно затискати виріб;

- напилки повинні мати цілі дерев'яні ручки і мати бандажні кільця;.

- при роботі з електроінструментом він повинен бути заземленим або зануленим ;

* При металообробних роботах необхідно користуватися захисними щитками або окулярами .

* Одяг повинен бути застебнутим і не мати ніяких звисаючих частин, рукава повинні бути застебнуті або закочені по лікті .

* При зняті, установці і транспортуванні деталей і агрегатів вагою більше 20 кг необхідно користуватися підйомно-транспортними механізмами

Санітарія та гігієна.

До технічних заходів належать:

* систематичне підтримання чистоти в приміщеннях і на робочому місці;

* улаштування систем опалення, вентиляції і кондиціювання робочих місць; * забезпечення працюючих від шуму вібрації, ультра-та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Висновки

Процес виконання дипломної роботи, було організовано у певній послідовності для того , щоб забезпечити якісне та оптимальне виконання всіх операцій.

Був складений план роботи, який включав в себе наступні кроки та їх виконання :

1. Ознайомились із особливостями будови та принципу дії системи охолодження двигуна ЗІЛ- 130 .

2. Проаналізували схеми будови системи охолодження двигуна ЗІЛ- 130

3. Визначили основні неполадки , причини виходу з ладу і методи ремонту деталей системи охолодження двигуна ЗІЛ- 130 .

4. Розглянули послідовність розбирання та збирання рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130 .

5.Навчились проводити дефектування та ремонт рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130 .

6. Навчились проводити регулювання та контроль якості ремонту рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130 .

7. Розробили технологічну карту розбирання, дефектування та збирання рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130 .

8. Виконали графічну частину.

Лист 1. Принципова схема послідовності знімання і розбирання рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130 .

Лист 2. Специфікація деталей рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130 .

Згідно намічених кроків було виконано дипломну роботу .

В результаті виконання дипломної роботи я навчився проводити розбирання , дефектування , ремонт та збирання рідинного насоса двигуна ЗІЛ- 130 .

Використана література

1. В.Ф.Кисликов , В.В.Лущик "Будова й експлуатація автомобілів."

- К., "Либідь".,1999,

2. С.И.Румянцев А.Ф.Синельников Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. - М., Машиностроение 1989.

3. Ю.І. Боровських, Ю.В.Буральов "Будова автомобілів."

- К., Вища шк.., 1991,

4. Кузнецов А.С. Слесарь по ремонту автомобилей (моторист),

- М,: Издательский центр «Академия», 2012.

5. Кузнецов А.С. Автомобиль ЗИЛ - 130, 431410. Руководство по

эксплуатации, техническому обслуживанию и ремонту».

М. Издательский дом. «Третий Рим». 2006.

6. Мельников И.В. Автослесарь: учебное пособие. - Ростов н/Д:

Феникс,2009.

7. Cайт = Будова автомобіля , лабораторно - практичні роботи.

http://mnvk-rizhavka.at.ua/index/predmeti/0-41, ustroistvo-avtomobilya.ru

8. Cайт = Будова автомобіля , лабораторно - практичні роботи.

http://ncpn.net.ua/bydova_avtomobilia.html

9. Законодавство України про охорону праці: Зб. нормативних документів: У 4 т. - К.: Основа, 1995.

Размещено на Allbest.ru