Організація пропуску транзитних поїздів на сортувальній станції

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Характеристика станції і визначення обсягу її роботи

1.1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих її ділянок

Парк прийому призначений для прийому поїздів, які прибули в розформування. Верхні колії сортувального парку (ПП₁) спеціалізуються для вагонів, які слідують в непарному напрямку, нижні (ПП₂) - у парному. У вхідній горловині парку прийому є тупік.

Від поїзда, який прибув проводиться відчеплення локомотива, який направляється в локомотивне господарство. Локомотивне і вагонне господарства розмішені паралельно парку прийому, що потребує додаткових пробігів вагонів.

Підхід з парного напрямку має 2 головних колії зі сторони станції А і по одній головній колії зі сторони станцій В і О_вант. Підхід з непарного напрямку має 2 головних колії зі сторони станції Б і Г.

Між парком прийому поїздів і сортувальним парком знаходиться гірка. Гірка автоматизована, має 2 колії насуву і 2 колії розпуску. Після розпуску ряду составів на колії сортувального парку накопичуються состави поїздів. У відповідності із планом формування поїздів даної станції формуються поїзди з составів, які накопичилися на коліях сортувального парку. Стрілочна зона хвоста сортувального парку розташована на ухилі 2,0 ‰. В хвостовій частині сортувального парку проводяться заключні операції по формуванню поїздів, і готові состави, які слідують далі, виставлять в парк відправлення.

Парк відправлення призначений для відправлення поїздів і сформованих составів. В хвостовій частині парку відправлення є тупик. В верхній частині парку відправлення є витяжна колія. Управління стрілками і сигналами відбувається на кількох постах.

Паралельно парку відправлення розташовані транзитні парки перший (Т_р1) та другий (Т_р2 )

Станція оснащена АСУСС.

Вантажно-розвантажувальні фронти механізовані.

Станція формує такі поїзди:

наскрізні одногрупні призначенням А₁,А₂,_, Б_1,Б_2, В₁,В₂;

наскрізні двогрупні призначенням Г₁+Г₂;

дільничні призначенням А,Б,В,Г;

збірні на ділянках К-А, К-Б, К-В, К-Г;

Парк вантажних вагонів складається з 95% чотирьохвісних і 5% восьмивісних.

Приміські поїзди мають однохвилинні зупинки біля зупиночної платформи.

1.2 Розміщення службово-технічних споруд і організація зв'язку

Оптимальна технологія роботи сортувальної станції залежить від правильної організації оперативного командування при виконанні станційних процесів.

До основних службових приміщень на станції належать приміщення маневрового диспетчера (ДСЦ), чергових по станції (ДСП) і чергових по парках (ДСПП), чергового по гірці (ДСПГ), станційного технологічного центру по опрацюванню поїзної інформації і перевізних документів (СТЦОІД), станційного обчислювального центру (СВЦ), а також пости по перевірці (списуванню) вагонів у складах поїздів.

Центральний пост керування роботою сортувальної станції (ЦПУ) (приміщення ДСП, ДСЦ, СТЦОІД, ДСПГ) розташовують у будівлі в районі сортувальної гірки. На першому поверсі її передбачається розташування частини СТЦОІД для опрацювання документів після прибуття і обчислювального центру, на другому - устаткування СЦБ і зв'язку, на третьому - робоче місце ДСЦ, ДСПГ, чистини СТЦОІД для опрацювання документів по відправленню.

Приміщення ДСПП розташовують у районі вихідних горловин парків відправлення.

Пости списування составів поїздів, що надходять із лінії, розміщують у районі вихідних горловин парків прийому, на відстані, що забезпечує нормальні умови зчитування номерів вагонів при розрахунковій швидкості входу поїзда на станцію.

Пости перевірки составів свого формування влаштовують у районі хвостової горловини сортувального парку.

Бункери для скидання пакетів перевізних документів влаштовані у районі постів для списування составів поїздів. Тут же находяться станції пневмопошти великого діаметра для пересилки цих документів у СТЦОІД.

Для успішного керівництва роботою станції, своєчасної передачі розпоряджень і інформації про поїзди, вагони і вантажі, сортувальна станція обладнана наступними засобами зв'язку і телебачення: інформаційним зв'язком для прийому і передачі даних про прибуваючі поїзди та поїзди, які відправляються, вагони і вантажі (телетайпна, прямий телефонний зв'язок); внутрішньостанційним розпорядницьким зв'язком. Цим зв'язком обладнані службові приміщення начальника станції і його заступників, маневрового диспетчера, чергових по станції і паркам, чергового по гірці, СТЦОІД і його філій, постів перевірки составів, стрілочних постів, товарної контори, вантажного двору і під'їзних колій; телетайпним зв'язком - пости перевірки составів з ОЦ, а також йо з гірковими постами, із ПТО - для передачі сортувальних листків на состави, що розформовуються, для цієї цілі і із складачами поїздів, які працюють на гірці; стаціонарним радіозв'язком маневрового диспетчера, чергових по станції, чергового по гірці і чергового по парку формування з маневровими локомотивами, які знаходяться у їхньому розпорядженні; радіозв'язком складачів поїздів зі СТЦОІД; поїзним радіозв'язком чергових по станції з машиністами поїзних локомотивів, що знаходяться на станційних коліях і прилеглих до станції перегонах; парковим гучномовним сповіщальним зв'язком; диспетчерським інформаційним табло для безперервного візуального контролю за виконанням основних виробничих операцій; телевізійними установками для огляду сортувального парку і районів маневрової роботи ДСЦ, ДСП, ДСПГ, ДСПФ і інших цілей.

Розміщення основних службово-технічних споруд і організація зв'язку приведені на рисунку 1.

1.3 Встановлення кореспонденції транзитних, що переробляються і місцевих вагонів і визначення розмірів поїзної і сортувальної роботи

Розміри поїзної і вантажної роботи дозволяють установити аналіз підготовленої відомості.

Кореспонденція і розміри поїзної і вантажної роботи станції К встановлюються після обробки таблиці “Відомості прибуття вантажних поїздів і розкладання їх на состави по призначенню вагонів”.

Аналіз відомості дозволяє встановити розміри поїзної і сортувальної роботи станції. Для цього необхідно вибрати з відомості поїзди, які проходять станцію А транзитом. Теж проводимо з станціями Б, В, Г, О_гр. Результати записуються до таблиці 1.

Для одержання обсягів сортувальної роботи і встановлення кількості поїздів, що відправляються (свого формування) було знову проаналізовано відомість. Дані про кількість вагонів і поїздів зведені до таблиці 2.

1.4 Встановлення спеціалізацій парків і колій

ПП₁ -- прийом поїздів з напрямку Б, Г. Загальна сума поїздів які надходять у парк становить: 20 поїздів.

ПП₂ -- прийом поїздів з напрямку А, В, О_гр. Загальна сума поїздів які надходять у парк становить: 21 поїзд.

ПВ₁ -- відправляння поїздів на напрямок А, В, О_гр. Загальна сума поїздів які формуються і переставляються в парк, становить: 37 поїздів.

ПВ₂ -- відправляння поїздів на напрямок Б, Г_. Загальна сума поїздів які формуються і переставляються в парк, становить: 20 поїздів.

ТР₁ -- прийом і відправлення транзитних поїздів з напрямку Б, Г на напрямок А, В, О_гр. Загальна сума поїздів які надходять у парк становить: 25 поїздів

ТР₂ -- прийом і відправлення транзитних поїздів з напрямку А, В, О_гр на напрямок Б, Г. Загальна сума поїздів які надходять у парк становить: 20 поїздів



2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції(самому)

При розробці технологічних графіків опрацювання поїздів у парках станції необхідно встановити час на заняття горловини прийомом-відправлення поїздів. Це дозволяє встановити загальну тривалість заняття колії одним поїздом.

Нормування часу на заняття горловини прийомом і відправленням поїздів

Тривалість зайнятості колій парку і стрілок, які знаходяться в маршрутах, при прийомі і відправленні поїздів встановлюється таким чином:

при прийомі поїздів:

t_пр = 0,06·(l_вх+2l_бл + l_п)/V_вх +t_м , (2.1.)

при відправленні:

t_від = 0,06·(l_вих + l_п)/V_вих + t_{м ,} (2.2.)

де l_вх - відстань від вхідного сигналу до граничних стовпчиків колії прийому, м; l_вх=250м;

l_вих - відстань від вихідного сигналу до останньої стрілки, що знаходиться в маршруті, м; l_вих =400м;

l_бл - довжина блок-ділянки перед вхідним сигналом парку, l_бл =1000м;

l_п - довжина поїзда, рівна

l_п = б₄·m_c ·l_в⁴ + б₈·m_c ·l_в⁸ +l_л , (2.3.)

де б₄,б₈ - частка, відповідно 4- і 8-осних вагонів; б₄=0,95, б₈=0,05;

l_в⁴ ,l_в⁸ - довжина відповідно 4-, 8-осних вагонів, м; l_в⁴=15м, l_в⁸=20,2м;

l_л - довжина локомотива, м; l_л=33м;

l_п = 0,95·77·15+0,05·77·22+33= 1182 м

V_вх, V_вих - відповідно швидкості входу і виходу, км/год; V_вх=20км/год;

V_вих= 20км/год;

t_м - час на готування маршруту, хв; t_м=0,5хв.

Тривалість зайнятості колій парку в хв. при прийомі поїздів рівна:

t_пр = 0,06·(250+2·1000+1182)/20+0, 5 = 5 хв

при відправленні:

t_від = 0,06·(400+1182)/20+0,5 = 5 хв

2.1 Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки

Транзитні (наскрізні) поїзди без переробки приймаються або відправляються з непарної сторони в транзитний парк Тр1, з парної сторони - в транзитний парк Тр2, що забезпечують швидку зміну поїзних локомотивів. Ці колії обладнуються пристроями для випробовування гальм.

Про вихід поїзду з сусідньої станції черговий по станції (парку) сповіщає робітників технічної контори, ПТО, приймальників поїздів, чергового по локомотивному депо про майбутнім прибутті поїзда з вказівкою часу його прибуття и прийому на станцію. Поїзд, який прибуває, зустрічають робітники, які беруть участь в його обробці.

Обробка транзитного поїзда полягає в наступних операціях:
-технічного огляду составу, безвідчіпного ремонту вагонів і випробовування гальм;

- комерційного огляду составу і усунення комерційних несправностей;

- зміни локомотива чи тільки локомотивної бригади.

На рисунку 2.1 приводиться типовий технологічний графік обробки наскрізного поїзда.

Норми часу на виконання окремих операцій по опрацюванню наскрізних поїздів визначаються в залежності від схеми станції, кількості вагонів у составах, чисельності працівників, що беруть участь у виконанні даної операції.

Тривалість технічного огляду встановлюється з розрахунку найбільш вигідного опрацювання составів у парку однією бригадою. Варіанти технології встановлюються, виходячи зі стаціонарного режиму роботи системи обслуговування.

Завантаження системи обслуговування можна обчислити за формулою:

Ш=N_обр·t_то/24 , (2.4)

При умовах, що

0,5<Ш?0,75 , (2.5)

де N_обр - кількість поїздів, які надходять у парк, з парного напрямку N_обр=25 поїздів, з непарного - N_обр=20 поїздів;

t_то - тривалість технічного огляду, год, обчислюється за формулою:

t_то = (ф·m)/k_гр + б·t_рем +а, (2.6)

де ф - середня тривалість огляду одного вагона, ф = 0,013 ч 0,015 год;

m - середній склад поїзда, ваг; m=77 вагонів;

k_гр - кількість груп оглядачів у бригаді ПТО;

б - частка составів, які потребують безвідчіпного ремонту вагонів, б=0,2;

t_рем - середня тривалість цього ремонту, t_рем=0,2 год.

а - тривалість підготовчо-заключних операцій, які припадають на один состав; а=0,04 год;

Для непарного напрямку тривалість технічного огляду групами ПТО рівна:

Кгр = 2 t_то = (0,015·77)/2+0,2·0,2+0,04 = 0,6575 год(39,45хв)

Завантаження системи обслуговування з групами ПТО рівна:

Ш = 20·0,6575 /24 = 0,54

Провівши порівняльний аналіз приймаємо групи в бригаді.

Зі збільшенням кількості груп скорочується простій составу, але одночасно зменшується навантаження бригади. Але якщо не виконуються умови (2.4.) і (2.5), такий варіант обслуговування не вигідний

Для парного напрямку завантаження системи обслуговування буде дорівнювати:

Ш = 25·0,6575/24 = 0,68

Провівши порівняльний аналіз приймаємо 2 групи в бригаді.

В даному випадку для опрацювання транзитних поїздів з парного напрямку теж економніше використовувати дві групи ПТО.

Оскільки поїзди надходять у парк із деяким інтервалом і обслуговуються окремою бригадою, можна передбачити, що бригада встигає обслужити всі поїзди, що надходять, якщо інтервал їх надходження більше часу обслуговування. Повинна виконуватися умова:

I_ср > t_то (2.7)

I_ср=1440/N_обр (2.8)

Для непарного напрямку інтервал надходження поїздів рівний:

I_ср = 1440/20 = 72 хв

Для парного напрямку:

I_ср = 1440/25 = 57,6 хв

Як видно, поїзди на обслуговування надходять не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто умова (2.7) виконується.

Тривалість комерційного огляду рівна:

t_ко= (ф·m/k_гр) ? t_то , (2.9)

де ф - середня тривалість комерційного огляду одного вагона в транзитному парку, год; ф=0,013-0,017 год.

Так, як у нас однакова кількість груп в обох парках, то комерційний огляд для непарного і парного напрямку:

Кгр = 1 t_ко= (0,015·77/1) = 1,155 год (69 хв) 69 > 39,4 Умова не виконується

Кгр = 2 t_ко= (0,015·77/2) = 0,5775 год (35 хв) 35 < 39,4 Умова виконується

Приймаємо по 2 групи в бригаді в кожному парку.

2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування

До прибуття поїзда в розформування станція одержує інформацію про склад поїзду і призначення вагонів відповідно до ЄСР. Дані про кількість вагонів і їхню масу по всіх призначеннях плану формування станції використовуються для поточного планування составоутворення.

Операції по опрацюванню прибулого поїзду в розформування укладаються в прийомі від локомотивної бригади пакета з вантажними документами; перевірці составу і відповідності розташування вагонів у ньому по завчасно отриманому телеграм-натурному листі (ТНЛ); уточненні в необхідних випадках по його даним сортувального листка; комерційному і технічному огляді вагонів; уточненні особливих вимог для розпуску на гірці даного составу за умовами безпеки руху.

Тривалість технологічного огляду можна обчислити, скориставшись формулою (2.4), однак не враховувати час на ремонт вагонів, тому що поїзди, які надходять у розформування, тільки оглядають і виявляють несправності вагонів.

t_то = (ф·m)/k_гр +а (2.10)

Кгр = 2 t_то = (0,015·77)/2+0,04 = 0,6175 год (37 хв)

Кгр = 3 t_то = (0,015·77)/3+0,04 = 0,425 год (26 хв)

Для непарного напрямку:

Ш = 24·0,6175/24 = 0,6175 (37хв)

Для парного напрямку:

Ш = 40·0,425/24 = 0,708 (42хв)

Провівши порівняльний аналіз приймаємо в непарному парку прийому - 2 групи в бригаді, в парному - 3 групи.

Інтервал надходження поїздів рівний:

Для непарного напрямка:

I_ср = 1440/24 = 60 хв

Інтервал надходження поїздів рівний:

I_ср = 1440/40 = 36 хв

Поїзди на обслуговування надходять не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто умова (2.7) виконується.

Тривалість комерційного огляду можна обчислити за формулою (2.9):

Для непарного напрямку:

Кгр = 1 t_ко= (0,007·77/1) = 0,54 год (32 хв) 29 < 37 Умова виконується

Для парного напрямку:

Кгр = 2 t_ко= (0,007·77/2) = 0,27 год (16 хв) 16 < 26 Умова виконується

Отже, для комерційного огляду в непарному парку прийому потрібна 1 бригада з однією групою оглядачів, а в парному - одна бригада з двома групами оглядачів.

2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування

Сформовані состави переставляються із сортувального парку в парк відправлення. У процесі перестановки, состави піддаються контрольній перевірці наявності і розташування вагонів у составі. У самому парку виконується технічне обслуговування і комерційний огляд з усуненням виявлених на коліях прийому несправностей. Автогальмова магістраль наповнюється повітрям від стаціонарної мережі після її з'єднання і підключення до пульта централізованої проби гальм.

Документи на поїзди свого формування завчасно, по пневмопошті, пересилаються у філію СТЦОІД, розташованому у парку відправлення.

Послідовність та тривалість операцій по опрацюванню составів та документів поїздів свого формування приведені на рисунку.

Тривалість технічного огляду составів буде рівна для парного напрямку:

Кгр = 3 t_то = (0,017·77)/3+0,2·0,2+0,04 = 0,52 год (31 хв)

Завантаження системи обслуговування з групами ПТО рівна:

Ш = 42·0,52 /24 = 0,91

Провівши порівняльний аналіз приймаємо 3 групи в бригаді.

Тривалість технічного огляду составів буде рівна для непарного напрямку:

Кгр = 2 t_то = (0,015·77)/2+0,2·0,2+0,04 = 0,6575 год (39 хв)

Для непарного напрямку завантаження системи обслуговування з групами ПТО рівна:

Ш = 20·0,6575/24 = 0,55

Провівши порівняльний аналіз приймаємо 2 групи в бригаді.

Інтервал надходження поїздів рівний для парного напрямку:

I_ср=1440/42 = 34 хв

Для непарного напрямку:

I_ср=1440/20 = 72 хв

Як видно, поїзди на обслуговування надходять не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто умова (2.8.) виконується.

Комерційний огляд для непарного напрямку:

Кгр = 1 t_ко= (0,013·20/1) = 0,26 год (15,6 хв) 15,6< 31 Умова виконується

Приймаємо 1 групу в бригаді.

Для парного напрямку:

Кгр = 2 t_ко= (0,013·42/1) = 0,546 год (32,7 хв) 32,7 < 39 Умова виконується

Приймаємо 2 групи в бригаді.

Час на перестановку составу в парк відправлення залежить від схеми станції і взаємного розташування парків, довжини составу, плану, профілю колій.

Размещено на http://www.allbest.ru/

При послідовному розташуванні сортувального парку і парку відправлення, тривалість напіврейса становить:

t_пер = a +b?m, (2.11)

де a і b - нормативні коефіцієнти для напіврейсів перестановки,

(таблиця 2.4.);

m - склад поїзда у вагонах, m = 77 вагона.

L₁ = 700 м L_п = 1182 м.

L_пер = L₁ + L_п = 700+ 1182 = 1882 м

Таблиця 2.4 - Нормативи часу “a” і “b” на напіврейси перестановки

Довжина напіврейса, м	Норматив
від	до	a	b(не вкл.)
201	260	1,00	0,034
261	320	1,10	0,038
1401	1500	2,89	0,090
1501	1600	3,06	0,094
1601	1700	3,24	0,098
1701	1800	3,43	0,102
1801	1900	3,63	0,106

При довжині перестановки 1833 м a = 3,63 хв., b = 0.106 хв.

Тривалість перестановки становить:

t_пер = 3,63+0,106·77 = 11,8 хв Приймаємо 12 хвилин

Тривалість списування номерів вагонів складає:

t_спис=0,06·(l_ваг^ср·m)/V_спис? t_пер , (2.12)

де l_ваг^ср - середня довжина вагона, м; l_ваг^ср=15 м;

V_спис - реалізована швидкість списування номерів вагонів, км/год; V_спис = 10-12 км/год.

t_спис=0,06·(15·77)/10 = 6,9 хв Приймаємо 7 хвилин

7 хв<12 хв

За даними обчислень можна зробити висновок, що оператор СТЦОІД встигне списати усі номери вагонів, тобто умова (2.14) виконується.

2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної cпроможності

2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу

Розформування - формування составів із гірки представляє єдиний процес, у ході якого вагони составів розбірних поїздів направляються на колії сортувального парку, відповідно до плану формування, ПТЄ і спеціалізації колій. Технологічний час на розформування - формування составів на гірці визначається витратою часу: на заїзд гіркового локомотива за составом в парк прийому; насув состава до горба гірки; розпуск состава з гірки; осаджування вагонів з боку гірки на коліях сортувального парку для ліквідації “вікон” між відчепами.

При послідовному розташуванні парків тривалість розформування, хв:

нормування станція вагон сортувальний

t_роз= t_з+ t_н+t_роз+t_ос (2.13)

де t_з - час на заїзд гіркового локомотива за составом в парк прийому:

t_з = t_з^ґґ+t_з^ґ+t_зр+t_вор, (2.14)

де t_з^ґґ, t_з^ґ - тривалість напіврейсів, хв;

t_зр - додатковий час на зміну напрямку руху маневрового локомотива, хв;

t_зр = 0,15 хв;

t_вор - простій локомотива через ворожість маршрутів (прийом поїздів, забирання поїзних локомотивів); t_вор = 1 хв.

Размещено на http://www.allbest.ru/

L₁ = 300 м, L₂ = 1250 м, L₃ = 250 м, L₄ = 450 м

Для t_з^ґ при l_з^ґ = 300+1250+250 = 1800 м a=3,43 хв.

Для t_з^ґґ при l_з^ґґ = 300 м a=0,15 хв.

t_з = 3,43+0,15+1,0+1,0 = 5,58хв

В курсовому проекті приймаємо 6 хв.

Насув составу з парку прийому визначається по формулі:

t_нас = 1,417+0,0068(l_нас-60), (2.15)

t_нас = 1,417+0,0068·(300-60) = 3,05 хв (приймаємо 3 хв)

Час на розпуск составу із гірки встановлюється в залежності від типу сортувальної гірки, її оснащення, припустимої швидкості розпуску по формулі:

t_роз = 0,06·l_ваг·m/V_роз, (2.16)

де l_ваг - розрахункова довжина вагону, м, обумовлена в залежності від частки 4-х і 8-ми вісних вагонів в составах,

l_ваг = б₄·l_в⁴ + б₈·l_в⁸ (2.17)

l_ваг = 0,95·15+0,05·20,2=16 м

V_роз - середня швидкість розпуску, км/год, обумовлена в залежності від середньої кількості вагонів у відчепі (таблиця 2.4.1)

q = m_с/g (2.18)

де g - кількість відчепів у составі, g =8 ;

q = 70/8= 6

Таблиця 2.5 - Середня швидкість розпуску на гірці

Кількість вагонів у відчепі, q	Швидкість розпуску на гірці, км/год
	автоматизована
10	9,2

t_роз = 0,06·16·77/9,2 = 7,68 хв

Приймаємо 8 хв

Час на осаджування вагонів з боку гірки, хв:

t_ос = 0,06·m, (2.19)

t_ос = 0,06·77 = 4,62 хв (приймаємо 4 хв)

Тривалість розформування дорівнює:

t_роз = 6+3+8+4 = 21 хв

Закінчивши осаджування, локомотив повертається за новим составом. При цьому довжина напіврейса, а отже і його тривалість збільшується на розмір l₄. Тоді

l¹₃ = l₄+l₁+l₂+l₃= 300 + 1250 + 250 + 450 = 2250м а=3,43

t^ос_з = 3,43 + 0,1+0,15+1,0 = 3,68 хв

Приймаємо 4 хв

2.4.2 Переробна спроможність гірки

Переробна спроможність сортувальної гірки, ваг.:

m_пер = (1440-T_пост)/t_г·m>m_пер , (2.20)

де T_пост - час технологічних перерв і зайнятості гірки додатковою роботою протягом доби, коли вона не виконує розформування составів, (60-150 хв);

t_г - розмір гіркового інтервалу, хв;

t_г = Т_ц / n_ц , (2.21)

де Т_ц - тривалість гіркового циклу, час від одного осадження до наступного, хв;

n_ц - кількість составів розформованих за один цикл;

m_пер - кількість вагонів, які надійшли в розформування;

У вільний від розформування составів час, гірка має резерв часу для виконання інших операцій (осаджування, закінчення формування, повторне сортування та ін.)

Для встановлення значення Т_ц потрібно побудувати технологічний графік роботи гірки.

Графік роботи гірки при роботі одного локомотива

Гірковий технологічний інтервал:

t_г =58/3= 19,3хв = 0,32 год

Повинна виконуватися умова I_ср>t_г (2.22)

Якщо середній інтервал прибуття дорівнює 0,32 год., умова (2.22) не виконується.

Переробна спроможність гірки:

m_пер = (1440-100)/19,3·77 = 5159 вагонів

Це значення порівнюється з даними таблиці 1.2. Надходить 62 поїзди, що становить 4774 вагонів, а гірка, при роботі одним локомотивом може переробити 4860 вагонів за добу,отже непотрібно збільшувати її переробну спроможність.

2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки

Базуючись на аналізі заданої схеми станції (рисунок 1.1) і результатами розрахунків, отриманих в попередньому пункті, робимо висновок про необхідність збільшення переробної спроможності гірки шляхом введення в роботу другого гіркового локомотива.

Була знайдена переробна спроможність гірки при роботі двох локомотивів. Для цього розроблений графік роботи гірки при двох локомотивах. При його побудові велику увагу приділено питанню забезпечення безпеки руху з обліком реальної конструкції горловин і можливості паралельного виконання маневрових пересувань. Графік відображає весь цикл операцій на гірці.

В технологічному графіку передбачено перед останнім розпуском составів інтервал, який рівний 1 хв для підготовки гірки, персоналу до розпуску наступного составу. Під час осаджування розпуск составів припиняється. Наступний розпуск починається після 2 хвилин після виходу локомотива з сортувального парку (звільнення стрілочної горловини). При роботі двох і більше локомотивів можливий їх простій в парку прийому в очікуванні насуву свого составу на гірку.

2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях

Згідно з результатами обробки (таблиця 1.2.) визначаємо число поїздів свого формування, яке дорівнює 62. Дана станція формує поїзди, як було зазначено в пункті 1.1.:

наскрізні одногрупні в кількості 40 поїзда;

наскрізні двогрупні в кількості 4 поїздів;

дільничні в кількості 11 поїздів;

збірні в кількості 4 поїздів;

передатні в кількості 2 поїзда.

2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда

Тривалість закінчення формування при накопиченні составу на одній колії сортувального парку визначається за формулою:

Т_зф^од = Т_ос + Т_підт + Т_пте , (2.23)



де Т_ос - необхідний час для осаджування вагонів із боку витяжних колій сортувального парку:

Т_підт - необхідний час для підтягування вагонів із боку витяжних колій сортувального парку:

Т_підт = 0,08·m_ф, (2.24)

Т_пте - технологічний час на виконання операцій, пов'язаних із розстановкою вагонів по ПТЕ (постановка вагонів прикриття та спецвагонів, ліквідація різниці в рівнях подовжніх осей автозчеплення суміжних вагонів , якщо величина різниці більше 100 мм, хв:

Т_пте = В+Е·m_ф , (2.25)

де В і Е - нормативні коефіцієнти, значення яких залежить від середньої кількості розчіпок, які припадають на один сформований состав, у місцях розбіжності повздовжніх осей автозчеплення, або постановки вагонів прикриття (таблиця 2.6);

m_ф - розмір составу сформованого поїзда, ваг.

Таблиця 2.6 - Значення нормативів при закінченні формування составів на витяжних коліях

со	Нормативний коефіцієнт	Варіант
	В	Е	Ж	И
0,35	1,12	0,07	2,57	0,398	8

Необхідний час для підтягування вагонів із боку витяжних колій сортувального парку:

Т_підт = 0,08·77 = 6,16 хв (приймаемо 6 хв)

Технологічний час на виконання операцій, пов'язаних із розстановкою вагонів по ПТЕ:

Т_пте = 1,12+0,07·77 = 6,51 хв (приймаемо 7 хв)

Тривалість закінчення формування при накопиченні составу на одній колії сортувального парку буде рівним:

Т_зф^од = 4+6+7 = 17 хв

2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда

Тривалість закінчення формування двохгрупного поїзда при накопиченні хвостової і головної частини на окремих коліях визначається за формулою:

Т_зф^дв = Т_ос + Т_підт + Т_пте^гол+Т_пте^хв , (2.26)

де Т_пте^гол, Т_пте^хв - технологічний час на виконання операцій, пов'язаних із розстановкою вагонів по ПТЕ відповідно в головній і хвостовій частинах составу, хв. При цьому Т_пте^хв нормується по формулі (2.27), а розставляння вагонів головної частини відповідно до ПТЕ розраховується за формулою:

Т_пте^гол = Ж+И·m^гол_фор , (2.27)

де Ж і И - нормативні коефіцієнти, значення яких залежить від середньої кількості розчіпок і часу на перестановку для з'єднання частин (таблиця 2.6)

Необхідний час для підтягування вагонів :

Т_підт^гол = 0,08·36 = 2,88 хв (приймаємо 3 хв.)

Технологічний час на виконання операцій, пов'язаних із розстановкою вагонів по ПТЕ для головної частини:

Г₁ = 523 вагони Г₂ = 417 вагони

m_фор^гол = 523·77/940 = 43 вагонів

m_фор^хв = 77 - 43 = 34 вагона

Т_пте^гол = 2,57+0,398·43= 19,6 хв (Приймаємо 20 хв)

Технологічний час на виконання операцій, пов'язаних із розстановкою вагонів по ПТЕ для хвостової частини:

Т_пте^хв = 2,57+0,398·34 =16,1 хв (Приймаємо 16 хв)

Тривалість закінчення формування двохгрупного поїзда при накопиченні хвостової і головної частини на окремих коліях :

Т_зф^дв = 4+6+20+16 = 36 хв

2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда

Формування багатогрупного поїзда складається з трьох основних операцій: з'єднання накопичених вагонів та підготовка їх до розформування; сортування вагонів для підбору груп по станціям призначення; з'єднання груп вагонів в один состав в послідовності вказаній в технологічному процесі.

Тривалість закінчення формування багатогрупного (збірного, передаточного) поїзда, що накопичується на одній колії визначається за формулою:

Т_зф^зб = Т_ос + Т_підт + Т_с+Т_зб , (2.30)

де Т_с - тривалість сортування вагонів (осаджуванням або поштовхами) на коліях сортувального парку, хв:

Т_с = А·g_о+Б·m_ф^зб , (2.31)

де А і Б - нормативні коефіцієнти, що залежать від способу й умов сортування вагонів (Таблиця 2.7)

g_о - кількість відчепів у составі, що накопичився (g_о=8);

m_ф^зб - середня кількість вагонів, що включаються до складу збірного поїзду, ваг.

Т_зб - тривалість збирання вагонів:

Т_зб = 1,8·Р+0,3·m_зб , (2.32)

де Р - кількість колій, із яких здійснюється перестановка вагонів на колію збирання составу, який формується:

Р= К-1 , (2.33)

де m_зб - кількість вагонів, що переставляються:

m_зб = m_ф^зб · Р / К , (2.34)

де К - кількість груп у складі збірного (передаточного) поїзду.

Разом з підрахунками повносоставного поїзду приводять розрахунки неповносоставного поїзду. Згідно з завданням збірні і передатні поїзди відправляються таким чином:

на ділянку К-А три поїзда по 77 вагонів;

на ділянку К-В один поїзд із 77 вагонів;

на станцію О_в два поїзди по 77 вагонів.

Тривалість сортування вагонів на коліях сортувального парку, хв:

m_ф^зб = 77 вагонів

Т_с = 0,41· 9+0,32·77 = 28 хв Приймаємо 26 хв



Таблиця 2.7 - Нормативні коефіцієнти для нормування часу на сортування вагонів на витяжних коліях

Приведений уклін ВК та стрілочної зони, ‰	Поштовхами
	А	Б
2,0	0,41	0,32

Кількість колій, із яких здійснюється перестановка вагонів на колію збирання составу, який формується:

Р= 9-1= 8 колій

Кількість вагонів, що переставляються:

m_зб = 54·8/9 = 48 ваг.

Тривалість збирання вагонів:

Т_зб = 1,8·8+0,3·48 = 28,8 хв Приймаємо 29 хв

Т_зф^зб = 4+6+28+29 = 67 хв

Середньозважений час на закінчення формування одного составу по станції:

T_зф= (N_од/?N·Т_зф^од)+(N_дв/?N·Т_зф^дв)+(N_зб/?N·Т_зф^зб) , (2.35)

де ?N, N_од,N_дв, N_зб- загальна кількість сформованих за добу поїздів і відповідно кількість одногрупних, двохгрупних і збірних (передаточних) поїдів.

T_зф=(51/62)·17+(4/62)·36+(6/62)·67 = 23 хв Приймаємо 23 хв

2.6 Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування

Сортувальна гірка - це основний технічний пристрій на залізничних станціях, призначений для масового сортування вагонів і формування поїздів.

Проаналізувавши розмір гіркового інтервалу і час на закінчення формування поїздів на витяжках, прийнявши попереднє рішення по кількості локомотивів, працюючих на гірці та витяжках, встановлюється - скільки часу гірка може виконувати закінчення формування поїздів у вільний від основної роботи час. Потім приймається остаточне рішення по кількості локомотивів.

Для цього необхідно виконати наступні розрахунки:

визначити кількість гіркових локомотивів:

М_г = N_р·t_і/(24-Т_тп) , (2.37)

де N_р - розрахункова кількість поїздів, які надходять у розформування;

Т_тп - тривалість технологічних перерв у роботі гірки, год. (Т_тп = 1,5 год).

М_г = (117·0,28)/(24-2) = 2

визначити кількість локомотивів витяжних колій:

М_в = N_ф·t_зф^в/(24-Т^в_тп) , (2.39)

М_в = (62·0,62)/(24-2)= 2

Сумарна кількість локомотивів:

М= 2+2 = 4 Приймаємо 4 лок.

Тоді встановлюємо, що для М_г=2, М_в = 2.

2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів

2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію

З розкладання составів поїздів, що прибули на станцію К в розформування, з урахуванням п.п.7 і 8 завдання, встановлюється кореспонденція місцевих вагонів за формою таблиці 2.8.



Таблиця 2.8 - Розподіл місцевих вагонів на станції К по вантажних фронтах

№ поїздів	Напрямок прибуття	Час прибуття	Кількість вагонів	У тому числі
				матеріальний склад	паливний склад	склад ВГ
1	2	3	4	5	6	7
залишок на початок доби	12	4	3	5
	Б	4-55	1	-	-	1
	В	8-30	3	1	1	1
	Б	12-50	1	1	-	-
	Г	20-50	4	1	2	1
Разом без залишку	9	3	3	3
Усього	21	7	6	8

Розподіл порожніх з-під вивантаження та баланс вагонів встановлюється по формі таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.Обсяг місцевої роботи та розподілення порожніх вагонів

Пункти місцевої роботи	Обсяг місцевої роботи	Баланс вагонів
	Вивантаження (прибуття)	Навантаження (відправлення)	надлишок	недостача
	залишок	з А	з Б	з В	з Г	Всього	на А	на Б	на В	на Г	Всього
Матеріал. склад	4	-	1	1	1	7	6	3	5	3	17	-	10
Паливний склад	3	-	-	1	2	6	-	-	-	-	0	6	-
Склад ВГ	5	-	1	1	1	8	3	3	2	1	9	-	1
Всього	12	-	2	3	4	21	9	6	7	4	26	-	5



2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів

По даним таблиці 2.8 і пункту 8 завдання складаємо таблицю числа подач вагонів місцевої роботи. В курсовому проекті число подач-забирань встановлюється в залежності від часу надходження вагонів на станцію.

Потрібна кількість подач-забирань встановлена в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Встановлення кількості подач-забирань місцевих вагонів

Пункти місцевої роботи	Місткість фронту	Тривалість однієї вантажної операції	Надходження вагонів	Кількість і величина подач-забирань, встановленні:
			Час	Кількість вагонів	по місткості фронту
Матеріальний склад	залишок на початок доби	4	4
	10	3,5	8-30	1	2
			12-50	1
			20-50	1
Паливний склад	залишок на початок доби	3	3
	7	2,0	8-30	1	3
			20-50	2
Склад ВГ	залишок на початок доби	5	5
	6	2,5	4-55	1	3
			8-30	1
			20-50	1

Для складання технологічних карт подач-забирань вагонів на вантажні об'єкти потрібно зобразити хвостову частину сортувального парку з місцями приблизного розташування вантажних об'єктів з вказівкою розташування під'їздів до цих об'єктів.

Таблиця 2.11 - Технологічна карта подач-забирань вагонів на вантажні об'єкти станції

Найменування операцій	Кількість вагонів	Норма часу на один вагон чи операцію	Уього, хв
ПОДАВАННЯ
1.Отримання розпорядження на виконання робіт	-	0,3	0,3
2.Заїзд локомотива з ЛХ в СП		1,96	1,96
3.Збірка (з'єднання) вагонів на колії СП	8	0,5	4
4.Сортування та підбірка груп	8	Тс =	3,544	4
5.Збирання вагонів на одну колію СП	8	Tзб =	5,2	6
		Nзб =	5,33
		P =	2
6.Слідування локомотива з вагонами до МС
-- подача вагонів на МС	3	2,31	2,31
7.Розставляння вагонів на МС	3	1,0	3
8.Зворотний напіврейс локомотива до СП		2,1	2,1
9.Слідування локомотива з вагонами до ПС
-- подача вагонів на ПС	2	2,24	2,24
10.Розставляння вагонів на ПС	2	1,0	2
11.Зворотний напіврейс локомотива до СП		2,1	2,1
9.Слідування локомотива з вагонами до ПС
-- подача вагонів на ВГ	3	2,31	2,31
10.Розставляння вагонів на ВГ	3	1,0	3
11.Зворотний напіврейс локомотива до СП		2,1	2,1
ЗАБИРАННЯ
1.Отримання розпорядження на виконання робіт		0,3	0,3
2.Заїзд локомотива на МС		2,1	2,1
3.Збирання вагонів на МС	3	1,0	3
4.Зворотний напіврейс локомотива з вагонами до СП		2,31	2,31
5.Сортування вагонів по коліям СП	3	Тс =	1,3	1,3
6.Заїзд локомотива на ПС		2,1	2,1
7.Збирання вагонів на ПС	2	1,0	2
8.Зворотний напіврейс локомотива з вагонами до СП		2,24	2,24
9.Сортування вагонів по коліям СП	2	Тс =	0,9	0,9
10.Заїзд локомотива на МС		2,31	2,31
11.Збирання вагонів на МС	3	1,0	3
12.Зворотний напіврейс локомотива з вагонами до СП		2,1	2,1
13.Сортування вагонів по коліям СП	8	Тс =	3,5	3,5
Разом на подачу			38
Разом на забирання			28
Усього			66

Розрахунок черговості подач вагонів визначається в залежності від числа вагонів в подачі, так як положення вантажних фронтів однотипне.

Таблиця 2.12 - Розрахунок черговості подавання вагонів

Пункт подавання	Кількість вагонів в подачі	Час на подачу, хв	Витрата локомотиво-хв	Черговість подачі
МС	3	6	2	1
ПС	2	5	2,5	3
ВГ	3	6	2	2

2.8 Робота станційного центру по опрацюванню поїзної інформації перевізних документів (СТЦОІД)

На сортувальній станції або в кожній сортувальній системі СТЦОІД розміщується в одному приміщенні з маневровим диспетчером. На операторів СТЦ покладаються наступні основні функції:

перевірка составів поїздів, які прибувають і відправляються;

перевірка відповідності ТНЛ составам поїздів і перевізним документам;

приймання, перевірка, обробка і зберігання прибуваючих перевізних документів до передачі їх в парк прийому чи товарну контору;

складання натурних листів на поїзди, що формуються, підбірка і пломбування документів;

складання сортувальних листів для розпуску составу;

ведення безперервного номерного обліку наявності вагонів на сортувальних і вантажно-розвантажувальних коліях;

контроль за дотриманням плану формування і встановлених норм маси чи довжини поїздів;

контроль за своєчасним відправленням вагонів зі станції;

ведення обліку вагонопотоків і вантажопотоків по встановленій формі;

ведення звітності про наявність вагонів на станції і їх простої.

Оператори СТЦ отримують і обробляють інформацію про підходи поїздів, вагонів і вантажів, в тому числі отримують і розміщують ТНЛ на поїзди, які прибувають, про розформування, готовлять і передають дані для операторів планування роботи станції, інформують вантажоодержувачів про прибуття вантажів, які мають прибути, і подачі вагонів для вивантаження, передають інформацію на поїзди, які відправляються на інші станції, а також зведені дані про ці поїзди в відділки дороги. В оперативному відношенні робітники СТЦ підпорядковані маневровому диспетчеру. Для механізації праці робітників СТЦ встановлюють пункти перевірки составів поїздів в вхідних горловинах парку прийому і парку приймально-відправного з обладнанням їх засобами зв'язку. СТЦ зв'язане з парками прийому, ПВ і ТК, механічною пневмопоштою чи електропідвісною поштою для пересилки перевізних документів на вагони і состави, для пересилки НЛ і сортувальних листів маневровому диспетчеру, черговому на гірці, виконавчим гірковим постам, пунктам технічного обслуговування вагонів в парку прийому і старшому регулювальнику швидкості руху вагонів може користуватися лініями пневмопошти малого діаметру. Механізованими засобами обробки документів в СТЦ являються електромагнітні штемпеля, друкарські машинки, обчислювальні апарати, ЕОМ для виконання операцій звітів і звітності, обладнання для механізованої упаковки і пломбування пакетів з вантажними документами. Для двостороннього зв'язку операторів в парках і приймальників поїздів з СТЦ використовуються портативні переносні радіостанції. СТЦ обладнуються телеграфами і телефонним зв'язком для отримання ТНЛ і телефонограмами - на поїзди, які прибувають в розформування

В СТЦ повинні бути інформаційно-довідкові матеріали: план формування поїздів, схеми з границями полігонів по зазначенню плану формування, таблиці маси і довжини составів поїздів на прилеглих до станції дільниць, таблиці маси тари і умовної довжини вагонів, строків доставки вантажів і ін.

Однією із важливих задач являється розміщення ТНЛ на поїзди, які прибувають в розформування.

2.9 Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах

Потрібна кількість маневрових локомотивів визначається по кожному маневровому районі окремо, насамперед за умовою їхнього завантаження.

Для сортувальної гірки потреба в маневрових локомотивах визначається технологічним графіком і умовами стаціонарності роботи підсистем “ВхД-ПП-Г”.

Для системи формування, а також для обслуговування місцевої роботи необхідна кількість маневрових локомотивів розраховується за формулою:

М= УМ· Т_ман /(б_в·1440-УТ_пост)

де УМ·Т_ман - сумарна витрата локомотиво-хвилин на виконання маневрової операції;

б_в - коефіцієнт, що враховує можливі перерви у використанні витяжної колії з причин ворожих пересувань, б_в = 0,95;

УТ_пост - час заняття локомотивів виконанням постійних операцій, хв., УТ_пост = 90-150 хв.

Розрахунки виконуються за допомогою таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 - Визначення добових витрат локомотиво- хвилин маневрової роботи

Найменування району	Маневрова операція	Кількість операцій	Час на одну операцію, хв	Локомотиво-хвилини
Гірка ПП	Заїзд локомотива	65	5	325
	Насув состава	65	4	260
	Розформування состава	65	7	455
	Осаджування вагонів	65	5	325
УСЬОГО	1365
Парк формування	Закінчення формування составів: - одногрупних	53	14	742
	- двохгрупних	6	39	234
	- збірних і передаточних	6	85	510
	- перестановка составів	65	8	520
УСЬОГО	2006
	Подача-забирання вагонів: Подача на ВФ	8	38	304
	Забирання з ВФ	8	28	224
УСЬОГО	528
ЗАГАЛОМ	3899

Підсумкові дані по кожному маневровому районі дають можливість

визначити коефіцієнт використання маневрових локомотивів відповідно для гірки та витяжок формування:

К_л = УМ· Т_ман / (М·1440) , (2.57)

де М - розрахункова кількість маневрових локомотивів для виконання роботи в даному районі.

Необхідна кількість маневрових локомотивів буде дорівнювати:

М = 3899/(0,95·1440-100) = 2

Коефіцієнт використання маневрових локомотивів складе:

К_л = 3899/(2·1440) = 0,9

3. Розробка графічної моделі станції і розрахунок основних показників

3.1 Вихідні дані для розробки моделі

До вихідних даних для побудови добового плану-графіка відноситься:

норми часу на виконання всіх операцій по розформуванню-формуванню составів;

подавання-забирання місцевих і інших вагонів;

навантаження-розвантаження на пунктах місцевої роботи;

обробка поїздів всіх категорій і у всіх парках станції;

час заняття всіх елементів станції операціями по прийому, відправленню поїздів, пропуску локомотивів, подаванню-забиранню вагонів.

Колійний розвиток сортувальногг парку станції К встановлюється по таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Спеціалізація колій в сортувальному парку

Призначення	Потужність призначення в ваг.	Кількість колій на одне призначення
А	257	2
А1	383	2
А2	611	3
Б	163	1
Б1	418	3
Б2	309	2
В	188	1
В1	397	2
В2	494	3
Г	137	1
Г1	187	1
Г2	189	1
КА	165	1
КБ	48	1
КВ	110	1
КГ	4	1
Огр	160	1
К	39	1
УСЬОГО		28

3.2 Короткий аналіз побудови моделі

Добовий план-графік - це графічне зображення процесів обробки поїздів і вагонів, використання основних технічних способів і обладнань станції.

Спочатку на підготовленій сітці плану-графіка прокладають пасажирські поїзди всіх категорій. Їхня прокладка полягає в тому, щоб показати зайнятість перегону, потім стрілок, колій, по яких вони пропускаються, знову зайнятість стрілок, а потім перегону, на який відправляється поїзд відповідно до розкладу, приведенному в завданні.

Наступний етап полягає в пропуску транзитних поїздів через станцію. Використовуючи дані про час прибуття поїздів на добовому графіку послідовно відбивається: зайнятість перегону, вхідних стрілок парку, куди приймається поїзд, колія прийому. На графіку моменту прибуття відповідає правий катет трикутника, підстава якого показує тривалість зайняття стрілок цією операцією.

Моменту відправлення відповідає лівий катет трикутників справа. Тривалість стоянки поїзда в парк відправлення складається з часу опрацювання поїзда відповідно до одного з технологічних графіків і чекання відправлення на ділянку, що встановлюється додатком до завдання.

Третім етапом являєтьс відбиття виконання операцій із поїздами, що надходять у розформування. На ньому відзначається: заняття перегону, вхідних стрілок парку прибуття, колій прийому.

Всі підготовлені до розформування состави по черзі подаються на гірку.

Занятість гіркових локомотивів показується з урахуванням виконання ними всіх операцій гіркового технологічного циклу.

По закінченню розпуску составу на кожній із колій сортувального парку показується кількість вагонів, що надійшли. Теж стосується і місцевих вагонів, що надійшли на адресу станції “К”. Як тільки всі поїзди розформовані, необхідно провести контрольну перевірку, що полягаю в підрахунку загальної кількості вагонів, що виявились на кожній колії. Вона повинна відповідати даним табл. 2.1. по кожному призначенню плану формування.