Види та принципи діяльності на підприємстві СТО "Сєверодонецьк – Авто"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Останнім часом особливо серйозні структурні зміни відбулися саме на автомобільному транспорті. У результаті приватизації транспортних підприємств різко змінились форми стосунків та послуг. З'явилися приватні підприємства і індивідуальні підприємці, підприємства зі змішаною формою власності. Замість крупних спеціалізованих автотранспортних підприємств утворилось безліч дрібних підприємств багатофункціонального призначення, у яких є іноземні марки автомобілів з множиною конструктивних особливостей, що приводить до ускладнення процесів технічного обслуговування та ремонту.

Саме брак спеціалізованих підприємств подібних автомобільним приводить до децентралізації обслуговування та ремонту, утрудняє пошук місць обслуговування, знижує якість робіт, що проводяться, і підвищують їх собівартість. У першу чергу це відноситься до вантажних автомобілів та автобусів великого класу. У сфері технічного обслуговування і ремонту легкових автомобілів ситуація набагато краща.

Відомо, що витрати на технічне обслуговування і ремонт за термін служби автомобіля у декілька разів перевищують витрати на його виготовлення.

Висока експлуатаційна надійність рухомого складу як головна ціль, що стоїть перед технічною службою автотранспортних підприємств, забезпечується вирішенням цілого ряду організаційних, технічних і технологічних завдань при виробництві щоденного обслуговування, діагностування, першого та другого технічного обслуговування, сезонного обслуговування, поточного ремонту рухомого складу, ремонту агрегатів та вузлів, при забезпеченні робочих місць необхідними запасними частинами, матеріалами, інструментом і пристосуваннями при підтримці необхідного оборотного фонду агрегатів та вузлів і контролем за рухом і станом цього фонду.

Радикальним засобом скорочення витрат на технічне обслуговування і ремонт автомобілів є подальше підвищення їх надійності, довговічності і ремонтопридатності.

1. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІДПРИЄМСТВО

СТО А «Сєверодонецьк - Авто» - філія публічного акціонерного товариства «Луганськ - Авто». Сьогодні до складу ПАТ «Луганськ-Авто» входить 3 підприємства, які знаходяться в Лисичанську, Сєвєродонецьку, Старобельську.

СТО А «Сєверодонецьк - Авто» - станція міського типу, що виконує роботи з технічного обслуговування, поточного ремонту легкових автомобілів різноманітних моделей та вантажних автомобілів малої вантажомісткості типу «Газель», а також гарантійне та сервісне обслуговування.

СТО А «Сєвєродонецьк - Авто» виконує технічне обслуговування (ТО-1, ТО-2, CО, КР), та поточний ремонт агрегатів і систем автомобілів. Виконання технічного обслуговування автомобіля підприємством виконується в повному обсязі згідно з картами технічного обслуговування заводу-виробника.

Обслуговування клієнтів відбувається з простоями автомобіля оскільки:

а) станція розташована вдалі від основного потоку транспортних засобів;

б) ремонт автомобіля може потребувати заміни деяких деталей на нові, котрі не завжди є найближчому магазині або потребують доставки під заказ;

в)нестача технологічного обладнання;

г)все більше в ремонт поступають автомобілі нового типу з новими агрегатами, вузлами, механізмами, котрі потребують детальнішого вивчення.

Режим роботи СТО А «Сєвєродонецьк-Авто» : підприємство працює з понеділка по суботу з 8.00 - 20.00 години, неділя - вихідний день. СТО А "Сєвєродонецьк-Авто" працює в одну зміну по дванадцять годин на добу.

Таблиця 1. Режим роботи підприємства, зон та дільниць

На даному підприємстві працює 13 робітників: 5 чоловік - адміністративного персоналу; 4 чоловіка - робочих по ремонту та ТО; 3 чоловіка - охоронці та 1 чоловік допоміжний робітник.

Таблиця 2. Штати діючого підприємства

Загальна площа земельної ділянки, на якій розташована СТО А «Сєвєродонецьк-Авто», складає 2,46 га. На території СТО А знаходяться: адміністративний корпус, виробничий корпус, дільниця мийки та малярна дільниця, зона очікування та зберігання, пост приймання та видачі автомобілів.

2. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІДРОЗДІЛИ

СТО А «Сєвєродонецьк-Авто» складається з таких виробничих зон: зони приймання та видачі автомобілів; зони ТО та ПР в якій знаходяться електромеханічна дільниця, шиномонтажна дільниця, дільниця регулювання кутів керованих коліс, зони діагностики, малярної дільниці.

Директору даного підприємства безпосередньо підпорядковується майстер виробництва, головний менеджер, начальник відділу кадрів та бухгалтерія.

При надходженні автомобіля до ремонту, власник автомобіля спочатку звертається на пост прийому, де розповідає про ймовірні несправності та дізнається приблизну вартість ремонтних робіт, заповнює необхідну документацію. Після оформлення, автомобіль проходить діагностику для виявлення несправності, після чого проходить до зони очікування. Після затвердження обсягів робіт з клієнтом, автомобіль надходить до відповідної зони технічного обслуговування.

3. ОСНОВНІ ВИДИ РОБІТ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ НА СТО «СЄВЄРОДОНЕЦЬК-АВТО»

1. Зона ТО та ПР: перевірка кріплення болтів дисків коліс, висей педалей зчеплення та гальм, рульових тяг, люфтів рульового колеса, підшипників маточин коліс; перевірка дії гальмівного приводу коліс та натяжіння пасу генератора і водяного насосу; перевірка дії роботи двигуна та герметичності його систем та механізмів. охолодження, змащування і живлення; перевірка рівня масла; перевірка кріплення головки блока циліндрів; регулювання зазорів клапанів; регулювання холостого ходу двигуна; перевірка стану гальмівних дисків і барабанів, перевірка КПП; заміна повітряного фільтру і т.п.

2. Електромеханічна дільниця: заправка кондиціонерів; перевірка та усунення несправностей в електромережі автомобіля; виконання шумоізоляції.

3. Шиномонтажна дільниця: заміна коліс та покришок автомобілю; балансування коліс; заміна гальмівних барабанів та накладок.

4. Дільниця регулювання кутів встановлення керованих коліс: регулювання кутів встановлення керованих коліс передньої та задньої вісі автомобіля; перевірка геометрії ходової частини автомобілю; сходження при зміні кліренсу; виправлення кутів встановлення коліс.

5. Дільниця діагностики: діагностування систем запалення, паливоподачі, газорозподільного механізму, передпускового прогріву, живлення та зарядки; перевірка та наладка форсунок карбюраторних двигунів; перевірка та регулювання кута нахилу фар; перевірка вихлопів на наявність шкідливих речовин та правильність роботи паливної системи.

6. Малярна та рихтувальна дільниці: усунення пошкоджень кузова автомобілю; зварювання, обробка та фарбування автомобіля з подальшою його сушкою.

4. ШИННА ДІЛЬНИЦЯ

4.1 Призначення шинної дільниці

Шинна дільниця складається з двох відділень - шино монтажного та шиноремонтного.

Шиномонтажне відділення призначено для проведення комплексу робіт по зняттю і установці коліс автомобілів (причепів, напівпричепів), монтажу і демонтажу шин, підготовці обіддя кілець і коліс до монтажу.

Шиноремонтне відділення призначено для ремонту камер та покришок автомобілів (причепів, напівпричепів), з місцевими пошкодженнями.

4.2 Роботи, що виконуються на дільниці

Перелік робот, виконуваних у шино монтажному відділенні:

- зняття коліс з шинами з автомобіля;

- демонтаж покришок;

- миття та сушка покришок;

- очищення внутрішніх поверхонь покришок;

- огляд покришок з метою виявлення пошкоджень;

- огляд та перевірка обіддя замкових і бортових кілець з метою виявлення тріщин, деформації та інших дефектів;

- видалення задирок на обідді та кільцях;

- чищення обіддя, замкових і бортових кілець від іржі;

- відправка обіддя, що мають дефекти на слюсарно-механічну ділянку для подальшого ремонту;

- монтаж шин;

- накачування шин повітрям з подальшою перевіркою тиску;

- постановка коліс на автомобіль.

Перелік робот, виконуваних у шиноремонтному відділенні з ремонту камер:

- огляд камер;

- класифікація пошкоджень та визначення виду ремонту;

- підготовка камер до ремонту;

- закладення пошкоджень та вулканізація;

- виготовлення п'ят вентилів камер і збірка їх з вентилями;

- вулканізація п'ят вентиля до камери;

- виготовлення латок для ремонту камер;

- контроль якості ремонту.

Перелік робот, виконуваних у шиноремонтному відділенні з ремонту покришок:

- відбір покришок у ремонт;

- миття та сушка покришок;

- вирізка ушкодженої ділянки;

- нанесення клею та сушка;

- закладення пошкоджень; вулканізація;

- шероховка;

- обробка покришок після вулканізації.

4.3 Організація праці на ділянці

До шино монтажного відділення потрапляють автомобілі, що пройшли щоденне обслуговування і які вимагають повної або часткової або часткової заміни шин.

Послідовність основних операцій технологічних процесів шино монтажного відділення:

- колеса з шинами, зняті з автомобіля за допомогою візка подаються на стенд для демонтажу;

- розібрані шини підлягають дефектації: покришки - зовнішнім оглядом, а камери на герметичність - зануренням у ванну з водою, яка розташовується у шиноремонтному відділенні;

- придатні до подальшої експлуатації, камери - відправляються на монтаж коліс, а ті, що підлягають ремонту у шиноремонтне відділення;

- покришки з місцевими пошкодженнями, заздалегідь вимиті у установці та висушені у спеціальній шафі прямують до шиноремонтного відділення, а ті, що потребують ремонту (накладення протектору) до складу оборотної фундації - для подальшої відправки на шиноремонтні заводи;

- вибракувані шини після оформлення відповідної документації - підлягають утилізації;

- обіддя коліс, замкові та бортові кільця очищуються від слідів корозії, а потім зовнішнім оглядом перевіряються на відсутність тріщин;

- роботи пов'язані з ремонтом обіддя та кілець проводяться на слюсарно-механічній ділянці, а забарвлення на малярній;

- зібрані колеса поміщаються до запобіжної кліті для накачування стислим повітрям;

- подача повітря здійснюється повітряроздаточною колонкою, що одночасно обслуговує дві шини з однаковою нормою тиску повітря, та забезпечує контроль за тиском у шині у процесі накачування та автоматично припиняє подачу повітря - досягнувши заданого тиску;

- відгвинчування та загвинчування гайок коліс здійснюється за допомогою гайковерта;

- установка коліс, обіддя на стенди та завантажування їх до установки здійснюється за допомогою електричної талі.

Камери та покришки, які потрапляють до шино монтажного відділення, повинні бути вимиті у спеціальній установці для миття покришок та коліс і висушені у спеціальній шафі.

По характеру та розмірам пошкоджень покришки та камери повинні відповідати: камери - першій, другій, третій або четвертій групам, а покришки - першому або другому ремонту.

При виборі до ремонту камери сортують на чотири групи:

Перша група - камери з непомітними на око пошкодженнями.

Друга група - камери з видимими пошкодженнями (невеликими розривами та тріщинами).

Третя група - камери з несправним вентилем або п'ятою вентиля, що відшарахувалася. станція автомобіль шинний вулканізатор

Четверта група - камери, що не підлягають ремонту.

Ділянки з пошкодженнями вирізують у формі овалу. Зону вирізки пошкодження зачищають.

На обчищенні від пилу місця двічі наносять гумовий клей. Після кожної промазки клей сушать.

Для ремонту камер використовують латки з вулканізованої або не вулканізованої гуми. Перші отримують шляхом вирізки з камер утилю, що не мають таких дефектів, як: тріщини, затвердіння гуми, слідів дії нафтопродуктів, другі вирізують з «сирої гуми» завтовшки 2мм.

Латки з вулканізованої гуми зачищають за допомогою абразивного круга з одного боку, скошуючи краї латки. На латки, підготовлені з «сирої гуми», наносять з одного боку клей та просушують.

Латку з нанесеним та просушеним клеєм накладають на підготовлене місце на камері, накочують роликом, припудрюють із зовнішньої сторони тальком та вулканізують на вулканізаторі. Напливи гуми, що утворилися при вулканізації зрізують ножем, краї латок зачищають.

Установку нового вентиля проводять таким чином. Ділянку камери, звідки був вирізаний старий вентиль, закладають латкою.

Ділянку камери обрану під вентиль зачищають а усередині ділянки вирізують отвір діаметром 5 - 6 мм. На зачищену ділянку та зачищену з внутрішньої сторони п'яту вентиля двічі наносять клей з просушуванням його після кожної промазки. Краї п'яти викладають на камеру так, щоб отвори в них співпадали, потім накочують п'яту роликом та вулканізують п'яту з вентилем до камери.

Залежно від характеру, розмірів та кількості місцевих пошкоджень відповідно до технічних умов експлуатації покришок, розрізняють два види ремонту: перший та другий. Вид ремонту визначається відповідно до вимог покришок по кожному виду ремонту. Для покришок першого виду ремонту встановлюють більш жорсткі вимоги.

Покришки, що відремонтовані по першому виду ремонту, можуть використовуватися без обмежень, у той час, як покришки другого виду ремонту не рекомендовано встановлювати на передніх осях автомобілів.

Покришки, що пройшли місцевий ремонт, відповідно до технічних умов можуть мати певні видові дефекти, що не впливають на їх експлуатаційні якості, гарантійні пробіги.

Твердість гуми у відремонтованих ділянках покришок повинна бути у межах 55 - 56 умовних одиниць.

На бічній або плечовій зоні кожної відремонтованої покришки повинен бути чітко позначений вид ремонту (фарбою або випалюванням).

Розрізняють два види матеріалів: матеріали, що вимагають гарячіше за вулканізацію та матеріали, що самі вулканізуються.

До матеріалів для гарячої вулканізації відносяться гумові суміші, гумовотканинні матеріали та гумовий клей.

До матеріалів, що само вулканізуються, відносять заздалегідь вулканізовані деталі(пластири, грибки),поверхня яких повністю або покрита складом, що само вулканізується, а також спеціальний клей що само вулканізується.

Таблиця 4.1 Відомість технологічного устаткування шинної дільниці

5. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ

5.1 Призначення електричного вулканізатора О - 110 ГМ

Електричний вулканізатор О - 110 ГМ призначений для ремонту камер та поверхневих пошкоджень автомобільних покришок, а також вулканізації інших гумовотехнічних виробів.

Електричний вулканізатор О - 110 ГМ складається з плити у зборі 10, затискного пристрою 13, столу 11 та щита керування 9.

На плиті 10 знаходяться приливи для кріплення трьох кронштейнів з гвинтами та притискних плиток. З лівої сторони плити знаходяться салаки з повзуном та гвинтом для затискання покришок, а усередині встановлено вісімнадцять нагрівальних елементів НП - 0,3 або вісім нагрівальних елементів ТЕН - 21.

Температура регулюється за допомогою електроконтактного термометра ЕКТ - 1 - 100/250.

Для регулювання температури використовують два задаючи контакти, закріплених на нерухомих задаючих стрілках термометра, та один виконавчий контакт, що кріпиться на рухомій стрілці термометра. Одна із задаючих стрілок встановлюється на потрібну максимальну температуру.

Прогріваючи електричний вулканізатор, необхідно переконатися у том, що задаючи стрілки встановлені на температуру 145⁰С (по шкалі температур на поверхні плити). При необхідності стрілки «Температура» пересунути за допомогою ключа на більшу або меншу температуру. Під час двадцяти п'яти хвилинного прогрівання вулканізатора виконуюча стрілка «Температура» (чорного кольору) повільно пересувається уперед. По досягненні заданої температури сигнальна плита гасне, а потім періодично загоряється.

Електричний вулканізатор О - 110 ГМ має продуктивність дванадцять камер на годину.

У процесі експлуатації електричного вулканізатора О - 110 ГМ необхідно:

- кожен день чистити електричний вулканізатор від бруду та пилу;

- періодично не рідше за один раз в місяць, перевіряти з'єднання ізоляції електричних дротів і з'єднання нагрівальних елементів в місцях з'єднання.

ВИСНОВОК

Під час проходження практики на підприємстві СТО "Сєверодонецьк - Авто" була зібрана вся необхідна інформація про підприємство, принцип роботи та підпорядкованість підрозділів, вивчено процес прийому, діагностування та ремонту автомобілів.

Оскільки автомобільний транспорт розвивається бурхливими темпами, то дана станція технічного обслуговування потребує заміни обладнання, що застаріло як технічно так і морально.

У індивідуальному завданні були розроблені пропозиції, щодо застосування на шинній дільниці електричного вулканізатора О - 110 ГМ для ремонту камер та поверхневих пошкоджень автомобільних покришок, а також вулканізації інших гумовотехнічних виробів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дунаев А.П. "Организация диагностирования при обслуживании автомобилей" - М.: Транспорт, 1987

2. Карташов В.П. "Технологическое проектирование автотранспортных предприятий" - М.: Транспорт, 1981

3. Методичні вказівки до складання звіту з переддипломної практики для студентів вищих навчальних закладів І рівня акредитації зі спеціальності 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» СХМТ СНУ ім. В. Даля, 2004

4. Напольский Г.М. "Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания" - М.: Транспорт, 1993 - 271с.

5. Положение о техническом обслуживание и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. - М.: Транспорт, 1986

Размещено на Allbest.ru