Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Прискорений ріст кількості сучасних СТО в Україні веде до появи конкуренції у всіх сферах ремонту і технічного обслуговування автомобіля.

Виникає очевидне питання: «Чи треба направляти такі величезні кошти на створення дільниць діагностики?» Мотортестер, газоаналізатор, сканер (і не один) і ще маса приладів і пристосовувань - все це коштує дуже дорого.

Крім цього треба це знайти грамотного спеціаліста, що вміє ефективно працювати на цьому обладнанні. Зараз іноземні і вітчизняні виробники пропонують великий перелік діагностичного обладнання.

Добре організована дільниця діагностики - знахідки для водія. На дільниці діагностики можуть бути виконані такі види послуг:

· Комплексна діагностика технічного стану двигуна і його систем

· Ремонт і регулювання карбюраторів

· Ремонт і технічне обслуговування системи запалювання

Звичайно після детальної діагностики двигуна і його систем виникає маса недоліків пов'язаних з неякісними ремонтами двигуна, установкою непідходящими маслами і антифризом у більшості двигунів виявляються недоліки, зв'язані з неправильним регулюванням клапанів, неякісною роботою гідрокомпресорів, неправильною установкою паса газорозподільника, падінням газорозподільника, падінням компресії в ділянках, а також підвищеним споживанням масла через знос циліндро-поршневої групи. Особливо непомітна дільниця діагностики для регулювання всіх систем двигуна після його ремонту а також при купівлі і продажі автомобіля. Сьогодні більшість автовласників терпіти не можуть некомпетентності в роботі і дуже не люблять, якщо на його автомобілі тренуються в ремонті. Доходи від такої роботи ледь-ледь окупаються затрати на обладнання, не говорячи вже про доходи і заробітну платню. Іншим варіантом може бути переманювання спеціалістів з іншої СТО, але тоді власники потрапляють у пряму економічну і психологічну залежність від тих, кого вони переманювали. Найпростіше й ефективне рішення даної проблеми - скористатися багаторічним досвідом успішної роботи учбових центрів, які зможуть підготувати автомеханіків з діагностики, що вміють працювати на сучасному діагностичному обладнанні.

За останнє десятиріччя автомобільна промисловість усього світу перейшла на випуск якісно нових оснащених сучасною електронікою автомобілів. Ця тенденція буде зберігатися. Виявилось, що служби автосервісу виявились неготовими до такого стрімкого росту авто електроніки, учбові заклади до сих пір не в змозі підготувати спеціалістів по обслуговуванню нових типів автомобілів. В багатьох учбових планах автомобілі ЗИЛ-130, ГАЗ-24...

Більшість СТО сприймають повну комп'ютерну діагностику як діагностику двигуна.

Дійсно, двигун в ряду агрегатів автомобіля займає особливе місце. Через первинне удосконалення і ускладнення конструкції самого двигуна і всіх його систем діагностика двигуна вийшла на перший план.

Виникає порадою: до двигуна відношення серйозне і обладнання для діагностики, як правило найбільш ефективне.

Інші ж системи автомобіля діагностуються старими «дідівськими методами» - покачати - потрясти.

До чого приводить такий підхід зрозуміти неважко: дефекти окремих агрегатів автомобіля на виявлені своєчасно, становляться причиною значної кількості ДТП. Саме інструментальний контроль показав автомобілістам, що не тільки двигун, а й наприклад гальмівну систему можна, діагностувати за допомогою електронних приладів.

До останнього часу діагностичне обладнання подібного призначення на багатьох автосервісах було як дещо «из ряда вон».

Висновок наступний - без повного набору спеціального діагностичного обладнання автомобіль не відремонтувати.

1. ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА

1.1 Характеристика СТО в умовах якої ведеться проектування

Станція технічного обслуговування, що проектується, являється спеціалізованою, тобто на якій обслуговуються легкові автомобілі одного класу, що має практичне значення для власників автомобільної техніки.

На даній СТО обслуговується 2000 автомобілів.

Середньорічний пробіг автомобілів, що обслуговуються становить 22 000 км.

Станція технічного обслуговування працює 305 днів на рік у 2 зміни.

На СТО, що проектується, передбачається виконання таких робіт, як:

· Комп'ютерна діагностика автомобіля, в тому числі двигуна;

· Кузовні роботи, у тому числі двигуна;

· Прибирально-мийні;

· Контрольно-діагностичні роботи по вузлам, які забезпечують безпеку руху;

· Установка автомагнітол, систем паркування, сигналізації різних рівнів;

· Ремонт ходової частини автомобілів;

· Технічне обслуговування двигунів, коробок передач та інших вузлів і агрегатів.

1.2 Характеристика і аналіз роботи об'єкту проектування

Кузовна дільниця призначена для усунення дефектів і несправностей кузовів автомобілів, що виникають у процесі експлуатації.

Технологічний процес виконання арматурно-кузовних робіт включає в себе розбирання кузова, перевірку відповідності технічним умовам кузова взагалі і окремих його деталей, ремонт кузова, виготовлення додаткових ремонтних деталей, складання кузова, контроль якості ремонту. В процесі перевірки деталей виявляють їх придатність за геометричними розмірами і рівень їх ураження корозією. Ремонт кузова включає операції попередньої правки панелей, видалення непридатних деталей.

При виготовленні додаткових ремонтних деталей виконують розмічання заготовок за шаблонами, вирізання заготовок, їх вигинання і формування, обрізання деталей, їх пригонку до кузова. Кузовна дільниця повинна бути укомплектована необхідним технологічним обладнанням і інструментом для проведення технологічних робіт по ремонту кузовів автомобілів. Дільниця по можливості повинна бути обладнана автомобіле-місцями для автомобілів, які очікують видачі власнику.

1.3 Технічна характеристика легкового автомобіля ВАЗ 2111

Випуск автомобілів ВАЗ 2111 (експортне найменування Lada) з кузовом типу універсал розпочатий в 1998р. По компонувальній схемі, двигун, ходової частини, обладнання кузова цей автомобіль ідентичний автомобілю ВАЗ 2110. Він відрізняється задньою частиною кузова з більшими дверми. Багажник цього автомобіля самий вмістний - 490 л. При піднятому задньому ряду сидінь і 1420 л при складеному.

Число місць - 5

Маса спорядженого автомобілю, кг - 1030

Корисне навантаження, кг - 500

Габаритні розміри автомобіля, мм

Довжина - 4285

Ширина - 1875

Висота - 1480

Головний шлях автомобіля з дозволеною максимальною масою зі швидкістю 80 км/год на горизонтальній ділянці сухого рівного асфальтного шосе, м не більше

· При використанні робочої гальмівної системи - 38

· При використанні запасної системи - 85

Максимальна швидкість, км/год - 165

Час розгону до швидкості 100 км/год з переключенням передач, с - 15

Двигун:

Модель - 2111

Діаметр циліндра і хід поршня, мм

Робочий об'єм, л - 1,5

Ступінь стиснення - 9,8

Число клапанів на циліндр - 2

Номінально потужність по ГОСТ 14846, - 58(79)

Частота обертання колінчатого вала:

При номінальній потужності хв^-1- 4800

Максимальний крутний момент Н х М - 115,7

Частота обертання колінчатого вала при макс.крутному моменту, хв^-1 - 2800-3000

Зміщення двигуна - попереду, поперечно

Об'єм двигуна, см³ - 1500

Потужність, к.с. - 78

Система живлення - розподільне впорскування палива

Трансмісія

Привід - передній

Кількість передач (мех) - 5.

2. ЗАГАЛЬНА РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Обґрунтування вихідних та відсутніх даних

Особливістю технологічного розрахунку СТО є те, що заїздом автомобілів на СТО для виконання всіх видів робіт носять імовірнісний характер.

Вихідні дані до розрахунку виробничої програми СТО:

* тип СТО за розташуванням (міська, дорожня);

* тип СТО видами робіт (універсальна, спеціалізована);

* види робіт, що виконується на СТО;

* число автомобілів, що обслуговуються на СТО (для міських СТО), або число заїздів на СТО за добу (для дорожніх СТО);

* середньорічний пробіг автомобілів (для міських);

* режим роботи СТО (кількість робочих днів, тривалість зміни, кількість змін);

Згідно завдання вихідні дані технологічного розрахунку слідуючі:

* СТО міська, спеціалізована;

* число автомобілів, що обслуговуються - 2000 одиниць;

* середньорічний пробіг автомобілів, що обслуговуються - 22000 км;

* СТО працює 305 днів на рік в дві зміни;

Також приймаємо такі відсутні дані:

* кількість заїздів на СТО для виконання ТО і ПР-2;

* кількість заїздів на СТО для виконання ПМР-5;

* кількість заїздів на СТО для виконання антикорозійних робіт - 1;

Планую продаж на СТО 80 автомобілів протягом року.

2.2 Розрахунок річного обсягу робіт

Річний обсяг робіт, що виконується на міських СТО складається з таких робіт:

* роботи ТО і ПР автомобілів;

* роботи прибирання і мийки перед виконанням ТО і ПР;

* роботи косметичного прибирання і мийки автомобілів як окремої послуги;

* роботи по прийманню-видачі автомобілів;

* роботи передпродажної підготовки автомобілів;

* роботи антикорозійної обробки автомобілів.

Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів індивідуального користування вибирається в залежності від типу СТО, класу автомобілів і виду робіт, що виконуються на СТО згідно ОНТП-01-91.

Нормативи питомої трудомісткості ТО і ПР необхідно скоригувати за допомогою коефіцієнтів коригування:

* в залежності від кількості робочих постів;

* в залежності від природно-кліматичних умов;

Приймаємо що всі автомобілі, що обслуговуються на СТО середнього класу:

t_то,пр=2.70.950.9=2.3 люд•год/1000км.

Використані додатки 15 і 8 навчального посібника «Дипломне проектування виробничих підрозділів підприємств автомобільного транспорту».

Річний обсяг робіт ТО і ПР визначаємо за формулою:

Т_то,пр.=10^-3АL_срt_то,пр, де(1)

А - кількість автомобілів, що обслуговуються на СТО, од.

L_ср - середньорічний пробіг автомобіля, км

t_то,пр - скоригована питома трудомісткість робіт ТО і ПР, люд•год/1000км.

Т_то,пр.= 10^-32000220002.0=88000 люд•год

Річний обсяг ПМР визначаються на основі разової трудомісткості цього виду робіт за один заїзд на СТО.

Прибирання і мийка автомобілів обов'язково виконується перед проведенням робіт ТО і ПР. Крім цього СТО може надавати окремі послуги косметичного прибирання і мийки автомобілів.

Отже трудомісткість ПМР перед виконанням ТО і ПР (Т_{пмр сто}) трудомісткість косметичного прибирання і мийки автомобілів (Т_п-м) визначаються за формулами:

Т_пмр(то)=Аd_то,прt_пр (2)

Т_п-м=Аd_пмt_пмр, де

А - число автомобілів, що обслуговуються на СТО,

d_то,пр, d_пм - частота заїздів одного автомобіля, що обслуговуються на СТО відповідно для виконання робіт ТО і ПР та ПМР протягом року.

t_пмр - разова трудомісткість ПМР, люд•год.

Т_пмр=200020.25=1000 люд•год.

Т_п-м=200050.25=2500 люд•год.

Річний обсяг робіт приймання-видачі автомобілів визначається на основі загальної кількості заїздів автомобілів на СТО для виконання різних видів робіт за формулою:

Т_п-в=А(d_то,пр+d_ак)t_п-в, де (3)

t_п-в - разова трудомісткість робіт приймання-видачі одного автомобіля, люд•год

Т_п-в=2000(2+1)0.25=1500 люд•год.

Річний обсяг робіт передпродажної підготовки визначається на основі кількості автомобілів, що продаються на рік за формулою:

Т_п-п=А_пt_п-п, де (4)

А_п - кількість автомобілів, що продаються на СТО за рік (приймаються на основі статистичних даних або бізнес плану підприємства), од.

t_п-п - разова трудомісткість передпродажної підготовки одного автомобіля, люд•год.

Т_п-п=803.5=280 люд•год

Річний обсяг робіт антикорозійної обробки визначається на основі разової трудомісткості всіх видів робіт за один заїзд на СТО за формулою:

Т_а-к=Аd_а-кt_а-к, де (5)

d_а-к - частота заїздів одного автомобіля, що обслуговується на СТО для виконання робіт антикорозійної обробки автомобілів протягом року.

t_а-к - разова трудомісткість антикорозійних робіт одного автомобіля, люд•год.

Т_а-к=200013.0=6000 люд•год.

Загальна трудомісткість робіт на СТО визначається за формулою:

Т_сто=Т_то,пр+Т_пмр(то)+Т_п-м+Т_п-в+Т_п-п+Т_а-к (6)

Т_сто=88000+1000+2500+1500+280+6000=99280 люд•год

Трудомісткість допоміжних робіт визначається як відсоток від загальної трудомісткості робіт СТО.

Т_доп=0.2Т_сто=0.299280=19856 люд•год(7)

Загальний обсяг робіт на СТО складає 62136 люд•год

Розподіл обсягів робіт по видам і місцю їх виконання приведені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Розподіл обсягів робіт по видам і місцю їх виконання

Види робіт	Розподіл обсягу робіт	Розподіл обсягів робіт та місце їх виконання
		На робочих постах	На виробничих дільницях
	%	люд•год	%	люд•год	%	люд•год
Діагностичні	4	3520	100	3520	?	?
ТО в повному обсязі	15	13200	100	13200	?	?
Регульовані по установці кутів керованих кутів	4	3520	100	3520	?	?
Мастильні	3	2640	100	2640	?	?
Ремонт і регулювання гальм	3	2640	100	2640	?	?
Електротехнічні	4	3520	75	2640	25	880
По приладам системи живлення	4	3520	75	2640	25	880
Акумуляторні	2	1760	75	1320	25	440
Шиномонтажні	2	1760	30	528	70	1232
Ремонт систем, вузлів і агрегатів	8	7040	45	3168	55	3872
Кузовні і арматірні	25	22000	75	16500	25	5500
Оббивні	3	2640	50	1320	50	1320
Слюсарно-механічні	7	6160	7	3080	50	3080
Фарбувальні і антикорозійні	16	14080	16	14080	?	?

Таблиця 2.2 Приблизний розподіл допоміжних робіт

Роботи	Розподіл
	%	люд.год.
Ремонт та обслуговування технічного устаткування, оснащення інструменту	25	4964
Ремонт та обслуговування інженерного обладнання, мереж та комунікацій	20	3971
Транспортні роботи	8	1588
Приймання, зберігання і видача матеріальних цінностей	12	2382
Перегонка рухомого складу	10	1985
Прибирання виробничих приміщень	7	1390
Прибирання території	8	1588
Обслуговування компресорного устаткування	10	1985

2.3 Розрахунок кількості працівників СТО

кузовний дільниця автомобіль технічний

Усі працівники на СТО поділяються на виробничих і допоміжних робітників, інженерно-технічний персонал, молодший обслуговуючий персонал (МОП), працівників пожежно-сторожової охорони.

До виробничих робітників належать робітники зон та виробничих дільниць, які безпосередньо виконують роботи з ТО та ПР автомобілів.

Розрізняють технологічно необхідну (явочну) та штатну (облікову) кількість виробничих робітників.

Під технологічно необхідними робітниками розуміють ту їх чисельність, яка щоденно необхідна для реалізації добової програми.

Робітниками протягом року можуть бути відсутні на роботі з поважних причин. Штатна чисельність виробничих робітників забезпечує виконання річної виробничої програми.

Розрахунок штабної Р_ш і явочної Р_я кількості виробничих робітників виконуємо за такими формулами:

Р_ш= ; Р_я=, де (8)

Ф_вр і Ф_рм - річні фонди робочого часу відповідно виробничого робітника і робочого місця, год. Річний фонд робочого часу «штабного» робітника Ф_вр визначає фактичний час, відпрацьований виконавцями безпосередньо на робочому місці. (Ф_вр для малярів становить 1610 год., для всіх інших професій - 1820год). У практиці проектування підприємств річний фонд робочого місця пов'язаний з тривалістю робочого періоду постів ТО і ремонту виробничих дільниць (Ф_рм=2070год, крім малярної дільниці).

Р_м==54чол

Р_я==47чол

Результати розрахунку чисельності виробничих робітників за видами робіт приведені в таблиці 2.3.

Чисельність допоміжних робітників встановлюється нормативно в залежності від штабної чисельності виробничих робітників норматив чисельності допоміжних робітників для даної СТО становить 30%, тобто 14чол.

Результати розрахунку чисельності допоміжних робітників за видами робіт приведені в таблиці 2.4.

Чисельність ІТР, службовців, МОП, пожежно-сторожової охорони приймаються в залежності від розміру СТО (кількості постів).

Таблиця 2.3 Результати розрахунку чисельності виробничих робітників СТО.

Роботи	Річний обсяг робіт, люд.год	Річний фонд робочого часу, год	Кількість робітників, чол.
		Фвр	Фрм	Рм	Ря
				розрахункова	прийнята	Розр.а	прийнята
Діагностичні	3520	1820	2070	1.9	2	1.7	2
ТО в повному обсязі	13200	1820	2070	7.3	7	6.4	6
Регульовані по установці кутів керованих кутів	3520	1820	2070	1.9	2	1.7	2
Мастильні	2640	1820	2070	1.5	2	1.3	1
Ремонт і регулювання гальм	2640	1820	2070	1.5	2	1.3	1
Електротехнічні	3520	1820	2070	1.9	2	1.7	2
По приладам системи живлення	3520	1820	2070	1.9	2	1.7	2
Акумуляторні	1760	1820	2070	0.97	1	0.9	1
Шиномонтажні	1760	1820	2070	0.97	1	0.9	1
Ремонт систем, вузлів і агрегатів	7040	1820	2070	3.9	4	3.4	3
Кузовні і арматурні	22000	1820	2070	12.1	12	10.6	11
Оббивні	2640	1820	2070	1.5	2	1.3	1
Слюсарно-механічні	6160	1820	2070	3.4	3	3	3
Фарбувальні і антикорозійні	14080	1610	1830	8.8	7.7	7.7	8

Таблиця 2.4 Результати розрахунку чисельності допоміжних робітників.

Роботи	Трудомісткість, люд·год	Штатна чисельність	Технологічна чисельність
		розрахункова	прийнята	розрахункова	прийнята
Ремонт та обслуговування технічного устаткування, оснащення інструменту	4964	2.7	3	2.4	2
Ремонт та обслуговування інженерного обладнання, мереж та комунікацій	3971	2.2	2	1.9	2
Транспортні роботи	1588	0.9	1	0.8	1
Приймання, зберігання і видача матеріальних цінностей	2382	1.3	1	1.2	1
Перегонка рухомого складу	1985	1.1	1	0.96	1
Прибирання виробничих приміщень	1390	0.8	1	0.7	1
Прибирання території	1588	0.9	1	0.8	1
Обслуговування компресорного устаткування	1985	1.1	1	0.96	1

2.4 Розрахунок постів і автомобіле-місць

Виробничу потужність і розміри СТО прийнято оцінювати одним показником - числом. Робочий пост - ділянки виробничої площі, оснащене технологічним устаткуванням для розміщення автомобіля і призначене для виконання однієї або декількох однорідних робіт робочих постів. Згідно з ОНТП-01-91 до кількості робочих постів, що визначають розмір станції, крім постів ТО і ПР, входять пости ПМР, призначені для автомобілів, що надходять на СТО для обслуговування і ремонту, а також, додаткові робочі пости (антикорозійного захисту, косметичного прибирання і мийки, передпродажної підготовки автомобілів).

Розрахункова мінімальна кількість постів ТО і ПР визначається за формулою:

Х_то,пр= , де (9)

Т_то,пр - річна трудомісткість робіт ТО і ПР;

К_н - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (1.15);

Д_рр - число днів роботи СТО;

С - число робочих змін протягом доби;

t_зм - тривалість робочої зміни, год;

Р_п - середнє число робітників, що одночасно працюють на посту, чол. (Р_п - 2чол)

_вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (0.94).

Х_то,пр==11 постів

За аналогічною формулою визначимо кількість постів ПМР, що виконуються перед ТО і ПР, постів антикорозійного захисту, комерційного прибирання і мийки, передпродажної підготовки.

Х_пмр===1 пост(10)

Х_ак===1 пост(11)

Х_пм===1 пост(12)

Х_пп===1 пост(13)

Таким чином кількість робочих постів на СТО - 15.

Допоміжні пости включають в себе пости приймання та видачі автомобілів, контролю після ТО і ПР, сушіння на дільниці ПМР, підготовки і сушіння на фарбувальній дільниці.

Загальна кількість допоміжних постів повинна дорівнювати 0.25-50 кількості робочих постів.

Для нашої СТО це буде становити 8 постів. Кількість місць очікування ТО і ПР слід приймати з розрахунку 0.5 автомобіле-місце на 1 робочий пост, тобто 8 автомобіле-місць. Кількість місць зберігання автомобілів слід приймати з розрахунку 3 на 1 робочий пост, тобто 45 автомобіле-місць.

Кількість місць для стоянки автомобілів клієнтів і персоналу СТО поза територією слід приймати з розрахунку 2 місця стоянки на 1 робочий пост, тобто 30 автомобіле-місць.

Кількість автомобіле-місць для автомагазину визначимо за формулою:

Х_маг=, де (14)

А_пр - загальна кількість автомобілів, які продаються магазином протягом року. У нашому випадку у завданні вказано, що передбачається продаж автомобілів у кількості 80 на рік. Д_з - запас продукції у днях (1-10);

Д_рм - кількість робочих днів магазину на рік. Д_рм=305-365 днів.

Х_маг==1.3, тобто 1 автомобіле-місце

3. СПЕЦІАЛЬНА РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3.1 Призначення об'єкту проектування, характеристика виконуваних робіт

Кузовна дільниця призначена для усунення дефектів і несправностей кузовів автомобілів, що виникають у процесі експлуатації.

На кузовній дільниці виконують такі роботи:

- жерстяницькі (ремонт деталей кузова);

- розбирально-збиральні (зняття та установка деталей кузова);

- правильні (виправлення деформацій поверхонь та геометричних розмірів кузова);

- зварювальні (видалення пошкодженої ділянки, установка нових деталей, зварювання тріщин);

- арматурні (ремонт механізмів кузова, заміна скла).

3.2 Визначення річного обсягу робіт на об'єкті проектування

Згідно розрахунків, що приведені у 2-му розділі пояснювальної записки, річна трудомісткість робіт на кузовній дільниці становить 22000 люд·год.

3.3 Визначення кількості виробничих робітників

До виробничих робітників належать робітники зон та дільниць, які безпосередньо виконують роботи по ТО та ПР автомобілів. Розрізняють технологічно необхідну (явочну) та штатну (облікову) кількість виробничих робітників. Технологічно необхідну (явочну) кількість виробничих робітників визначаємо за формулою:

Р_т(я)=, де(15)

Ф_т - річний фонд робочого часу технологічного робітника, год.

У практиці проектування для розрахунків технологічно необхідної кількості робітників річний фонд часу ф_т=1830 год. для фарбувальників та ф_т=2070 год. для всіх інших фахів.

Р_т(я)==11 чол.

Кількість штатних робітників визначаємо за формулою;

Р_ш(о)=, де(16)

- коефіцієнт штатності, який визначається як відношення ефективного річного фонду часу робітника до його номінального річного фонду =0.9

Р_ш= =12 чол.

3.4 Розрахунок постів і ліній

Кількість постів на кузовній дільниці визначаємо за формулою:

Х_п=, де(17)

Т_п - річний обсяг постових робіт на дільниці, люд·год.

Згідно розрахунків, приведених у 2-му розділі пояснювальної записки Т_п=22000 люд·год.

К_н - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів К_н=1.12;

Д_рр - кількість робочих днів на рік;

n_зм - кількість змін роботи на добу;

t_зм - тривалість робочої зміни, год;

Р_п - чисельність одночасно працюючих на одному посту робітників;

К_вик - коефіцієнт використання робочого часу поста К_вик=0.93.

Х_п==3 поста.

3.5 Розподіл робітників по робочим місцям і видам робіт

Таблиця 3.1 Розподіл робітників по робочим місцям і видам робіт

Види робіт	Трудомісткість	Чисельність робітників	Кваліфікація (розряд)
	%	люд·год	розрахункова	прийнята
Зварювальні та наплавочні роботи	12	2640	1.28	1	III - 1 чол.
Роботи з ремонту кузовів легкових автомобілів	65	14300	6.9	7	IV - 4 чол. V - 3 чол.
Жерстяницькі, арматурні та інші роботи	23	5060	2.4	3	III - 2 чол. IV - 1 чол.

4. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Підбір і розрахунок технологічного обладнання

До технологічного обладнання належать стаціонарні та пересувні стенди, верстати та виробничий ремонт, а також інше обладнання, прилади, пристрої, необхідні для забезпечення виробничого процесу.

Під час проектування перелік обладнання визначають користуючись «Табелем технологічного устаткування і спеціалізованих інструментів», а також каталогами, довідниками та іншими нормативними документами, залежно від числа рухомого складу згідно з прийнятою технологією робіт.

Підібране технологічне обладнання занесено в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 Відомість технологічного обладнання оргтехоснастки кузовної дільниці.

№	Найменування обладнання техоснастки	Тип, модель	Кількість	Габаритні розміри в плані, мм	Площа, м2
					один.	загал.
1.	Стіл зварювальника	СНН-3	1	1385850	1.18	1.18
2.	Стілець підйомно-поворотний	СК-2	1	435530	0.23	0.23
3.	Перетворювач для ручного зварювання	ПСГ-500-I	1	1050620	0.65	0.65
4.	Стелаж полочний		1	1500560	0.84	0.84
5.	Панель огородження		3	20002000	4.0	12.0
6.	Панель огородження з вихідним прийомом		1	20002000	4.0	4.0
7.	Шафа для інструментів		1	1000520	0.52	0.52
8.	Станок вертикально-свердлильний одношпиндельний	25125	1	950650	0.62	0.62
9.	Прес монтажно-запресовочний гідравлічний	2135-1М	1	1470640	0.94	0.94
10.	Візок для перевозки балонів		1	6401000	0.64	0.64
11.	Перекидач для легкових автомобілів	П-129	1	38002695	10.2	10.2
12.	Підйомник гідравлічний	П-104	3
13.	Станція насосна		3	800500	0.4	1.2
14.	Стелаж для коліс		2	900800	0.72	1.44
15.	Шафа для балонів		1	1500400	0.6	0.6
16.	Станок точильно-шліфувальний двосторонній	35634	1	1000665	0.67	0.67
17.	Верстак слюсарний		4	1570780	1.2	4.8
18.	Скриня для відходів		4	407320	0.13	0.52
19.	Набір інструментів і пристосувань для правки кузовів	И-305М	1	840445	0.37	0.37
20.	Машина для крапельного зварювання		1	1150665	0.76	0.76
21.	Випрямовувач пересувний	ВДГ-302	1	960700	0.67	0.67
22.	Напівавтомат для зварювання в середовищі СО2	ПДГ-305	1	362248	0.09	0.09
23.	Сторінка поворотна вільностояча		1	270105	0.03	0.03
24.	Захват для легкових автомобілів		1	22202360	5.24	5.24
25.	Зигмашина	И-2714	1	18001275	2.3	2.3
26.	Ножиці кривошипні з нахильним ножем	НД-3314	1
27.	Стелаж полочний		3	1500560	0.84	0.84
28.	Кран підвісний електричний 2-10, 8-9-6-380		1
29.	Гайкокрут реверсивний	ИП-3103	2
30.	Машина свердлильна	ИЭ-1013	2	408190	0.08	0.16
31.	Машина шліфувальна з гнучким валом	ИЭ-6103	2	310235	0.07	0.14
32.	Електровіброножиці	ИЭ-5402	1	270105	0.03	0.03
33.	Пістолет для обдування деталей стисненим повітрям	модель 199	2	22078	0.02	0.04

4.2 Визначення площі об'єкту проектування

Площу кузовної дільниці визначаємо за формулою:

F_Д=, де(18)

- сумарна площа горизонтальних проекцій обладнання.

В нашому випадку передбачений заїзд автомобілів на дільницю площу їх горизонтальної проекції також враховують як обладнання.

К_щ - коефіцієнт, який враховує щільність розміщення обладнання. К_щ=4.5 (для кузовної дільниці).

F_д=68.84.5=309.6м²

4.3 Обґрунтування прийнятого технологічного планування

Вибір оптимального об'ємно-планувального рішення і конструктивної схеми будівлі має велике значення при проектуванні СТО, так як розміри кроку колон і форм, корисна висота поверхів, правильно вибрані, забезпечують раціональне використання корисної площі будівлі, створюючи найкращі умови для маневрування автомобілів.

Виходячи з практичних даних роботи дільниці СТО вибираємо довжину дільниці, тобто відстань від вікна до протилежної стіни згідно будівельним нормам і правилам.

Приймаємо L_д=18м

Тоді ширину дільниці визначаємо за формулою:

В_д=17.2м(19)

Результат округляємо до кратного 6м і визначаємо площу дільниці остаточно приймаємо В_д=18м.Тоді площа дільниці F_д=1818=324м².

Для даної дільниці прийнята стіна колон 1818м. При будівництві приміщення використані прямокутні колони розміром 500500мм. Для стін приміщення використана силікатна цегла.

Кладка виконана у дві цеглини. Перегородки, які виконують розподільні функції, виконані зі стінових панелей. Достатня увага приділена освітленню. Необхідний коефіцієнт природного освітлення, забезпечують вікна стандартних розмірів. При будівництві дотримані основні вимоги будівельних норм і правил.

4.4 Схема технологічного процесу СТО і об'єкту проектування

Основою раціональної організації і управління зон проведення ТО і ремонту є виробничий процес.

Технологічний процес - це частина виробничого процесу, що містить цілеспрямовані, у встановленому порядку, дії щодо зміни і (або) визначення технічного стану предмету праці.

Автомобілі, які прибувають на СТО для проведення ТО і ремонту, поступають на дільницю ПМР, а потім на дільницю приймання для визначення необхідного обсягу робіт і їх вартості.

Після мийки, приймання і діагностики автомобіль поступає безпосередньо в зону технічного обслуговування і ремонту, де потім потрапляє в залежності від виду і методу організації по різним виробничим дільницям.

Схема технологічного процесу СТО, що проектується, приведена нижче



Схема технологічного процесу на кузовній дільниці представлена нижче.



Автомобіль може надходити до дільниці антикорозійної обробки відразу після стола замовлень і обслуговування проводиться як окремий вид послуг.

Автомобіль може надходити на дільницю також після ремонтних дій в зонах дій і на дільницях СТО, особливо після ремонту аварійних кузовів та малярних робіт.

На пости дільниці автомобіль може потрапити як ззовні території, так і з території СТО.

На дільниці виконується перелік робіт з обслуговування кузова, при цьому перелік операцій залежить від стану автомобіля перед обробкою (коли потребуються видалення старих покриттів, відслоївшоїся фарби, ураження корозією тощо), а також від того проводиться базова обробка кузова чи гарантійна.

Видача автомобіля після обробки відбувається після ретельного контролю якості обробки та оформлення гарантійних зобов'язань.

4.5 Розробка технологічної карти

4.5.1 Загальні відомості про технологічні карти

Для найбільш раціональної «організації робіт» по ТО, ремонту і діагностиці автомобілів, його агрегатів і систем складаються різні технологічні карти.

На підставі цих технологічних карт визначається обсяг робіт по технічним впливам, а також проводиться розподіл робіт (операцій серед виконавців).

Технологічна карта є інструкцією для кожного виконавця і крім того, служить документом для технічного контролю виконання обслуговування або ремонту.

Технологічні карти складаються на:

- спеціалізований пост зони ТО (постова карта);

- один з постів ліній діагностики (карта діагностування Д-1, Д-2);

- спеціалізовану перехідну ланку (бригаду робітників при методі універсальних постів);

- окремий вид робіт ТО і ремонту, діагностування (частка постових робіт);

- операцію ТО, ремонту і діагностування (операційна карта);

- операції, які виконуються одним або декількома робітниками (карта на робоче місце);

При розробці технологічних карт необхідно передбачити:

- необхідне оглядове, підйомно-транспортне обладнання;

- використання високопродуктивного технологічного обладнання, інструменту, пристроїв;

- засоби і способи контролю якості робіт;

- створення безпечних і гігієнічних умов праці для робітників згідно з вимогами НОП.

Формулювання операцій і переходів повинно бути в суворій технологічній послідовності.

5. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

5.1 Обґрунтування розробленого пристрою для витягування вм'ятин

В результаті дорожньо-транспортної пригоди найчастіше страждає саме кузов автомобіля: виникають вм'ятини та різні деформації поверхні кузова. Для їх усунення на СТО застосовують різне обладнання. Мною пропонується конструкція пристрою для витягування вм'ятин кузова. Пристрій має просту конструкцію, легке у використанні, не потребує енергії, має малі габарити.

5.2 Будова і робота пристрою для витягування вм'ятин

Пристрій слугує для вирівнювання вм'ятин на кузові в місцях, де неможливо добратись до вм'ятин із зворотної сторони для її рихтування.

Витягування вм'ятої поверхні проходить за допомогою розрідження у присосці.

Пристрій складається із циліндра 3, поршня 4 з вкрученим у нього штоком, на кінці якого приварена рукоятка 1. Циліндр має верхню кришку з направляючою 2 для штока. В нижню частину вкручується нижня кришка 6 зі штуцером, на якому встановлена присоска 8, закріплена стрічковим зажимом 7. У прорізі на поршні 4 встановлена манжета 5.

Пристрій працює наступним чином - встановлюємо поршень 4 в крайнє нижнє положення. Притискуємо присоску до поверхні кузова до повного прилягання і різким рухом тягнемо до упору, в цей час необхідно притиснути пристрій до кузова, в цей час під дією сили руки вм'ятина витягується.

6. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

6.1 Вибір обґрунтування і характеристика форми (методу) організації виробничого процесу ТО і ремонту і місце в ньому об'єкта проектування

Метод організації виробничого процесу ТО і ремонт впливає на економію матеріалів і запасних частин, дозволяє підвищити продуктивність праці, знизити величину цехових витрат, спростити управління роботою дільниць, впровадити передову техніку і технологію у виробництво.

Виробничий процес - сукупність технологічних процесів ТО і ПР. Враховуючи нерівномірний характер надходження автомобілів на СТО, а також необхідність вибіркового проведення окремих видів робіт для СТО, що проектується передбачаю одиничний метод на спеціалізованих постах. Діагностування автомобілів виконується також на спеціалізованих постах. Спеціалізація проводиться в залежності від виду робіт.

Підставою для виконання робіт ПР на СТО є заявка власника автомобіля, дані діагностування або несправності, виявлені при виконанні ТО. Роботи ПР поділяються на розбирально-складальні та ремонтно-відновлювальні, а за характером і місцем виробництва, увесь обсяг робіт ПР ділиться.

6.2 Структура управління виробництвом на об'єкті проектування і організація роботи майстра

Управління виробництвом - це процес перетворення інформації про об`єкт управління і прийняття оптимальних управлінських рішень, які спрямовані на організаційно-технічних, соціально-економічних умов виробництва і реалізуються впливом на виробничий персонал для досягнення ефективних техніко-економічних і спеціальних показників роботи підприємства.

Технічне обслуговування і ремонт автомобілів на СТО проводиться у відповідності з розробленою і затвердженою нормативно-технічною документацією.

Основним документом є «Положення про технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів, що належать громадянам».

Управління починається із одержання і обробки інформації про технічний стан автомобіля здобутої із заявника власника, опису робіт у заказі-наряді і потрібних для їх виконання запасних частин, матеріалів.

На основі одержаної інформації приймаються рішення про рух автомобіля по виробничим дільницям або реалізується стандартний маршрут: приймання автомобіля, мийка або ремонт, видача.

Управління виробництвом представляє собою процес перетворення інформації, яка поступила на СТО в ціле направлені дії робітників СТО.

Організаційна структура СТО складається з персоналу управління і основною виробництва.

Головним керівником СТО є директор (власник).

Робота директора (власника), диспетчера, майстрів, приймальника заказів зводиться до рішення оперативно-виробничого завдання завантаження робітники постів. Організує роботу на дільниці СТО - майстер. Для оперативного керівництва роботою виробничих дільниць виділяється диспетчер виробництва.

Диспетчер виробництва на СТО:

· Веде облік ремонтного фонду ;

· Дає дані про наявність ремфонду;

· Складає заявки на запасні частини і матеріали;

· Контролює терміни ремонту транспортних засобів;

· Приймає заходи до зменшення термінів ремонту;

· Планує навантаження дільниць ремонтної зони на місяць а зони ТО - постійно. Схема оперативного управління виробництвом слідуюч: власник автомобіля, який прибув на СТО направляє автомобіль диспетчеру, приймальнику і дані на дільницю майстру. Диспетчер у своєму розпорядженні має комплектувальників, які спеціалізовані по дільницям. На складі також є комплектувальники. Комплектувальники на складі забезпечують оперативність подачі запасних частин на робочі місця.

Диспетчер виробництва дозволяє:

· Визначити зайнятість постів і робітників, місце знаходження автомобіля, вид робіт які виконуються в даний момент, терміни передачі автомобіля з поста на пост, з дільниці на дільницю, ступінь готовності автомобіля і терміни закінчення робіт.

6.3 Режим роботи об'єкту проектування, розподіл робітників по змінам

Правильно вибраний режим роботи СТО і об'єкту управління має велике значення для організації обслуговування та ремонту автомобілів.

Ця проблема на СТО вирішена завдяки новому режиму роботи з 9:00 ранку до 21:00 вечора.

Для цього на СТО організована друга бригада механіків, яка працює з 12:00 до 21:00 (перша бригада працює з 9:00 до 18:00)

Хто не має можливості приїхати в робочі дні може це зробити в суботу з 9:00 до 13:00.

6.4 Організація робіт і робочих місць на об'єкті проектування

Ефективність процесів ТО і поточного ремонту на даній СТО планується підняти за рахунок впровадження наукової організації праці (НОП).

Планується створення сприятливих умов праці, організація та обслуговування робочих місць. Освітленість та колірне забарвлення виробничих приміщень, устаткування і робочих місць приведені у відповідність до існуючих нормативів.

Раціонально організовані робочі місця відповідають агрополітичним і фізіологічним особливостям людини і задовольняють естетичні вимоги.

Усі предмети праці і інструменти розміщені у межах зони досягнення простягнутих рук.

Інструмент і запасні частини розміщені в робочій зоні на столах, візках, стелажах, верстатах, в ящиках, щоб не було зручно використовувати потрібний інструмент або деталь, затрачуючи при цьому, що найменше рухів і часу.

Показником вдалої організації робочих місць є утримання їх у чистоті. Передбачено прибирання робочих постів після кожної зміни, а під час обідньої перерви - проміжне прибирання.

Література

1. Лудченко О.А. «Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів», Вища школа, 2007.

2. Напольський Г.М. «Технологическое проектирование АТП и СТО». - М.: Транспорт, 1993.

3. «Технологическое оборудование для ТО и ремонта легковых автомобилей: Справочник» Р.А. Попржедзинский, А.М. Харазов, В.Г. Карцев, - М.: Транспорт, 1998.

4. Кузнецов Е.С. «Технічна експлуатація автомобілів», Наука, 2001.

5. Скепьян С.А.«Ремонт автомобилей. Курсовое проектирование», Новое знание, 2011.

6. «Техническая эксплуатация автомобилей: Учебник для вузов» Е.С. Кузнецов. М.: Транспорт, 2007.

7. «Технічна експлуатація автомобілів»Г.В. Крамаренко. - М.: Транспорт, 2008.

8. «Кузовные работы. Рихтовка, сварка, покраска, антикоррозийная обробка», Ильин М.С., Современная школа, 2009.

Размещено на Allbest.ru