Главная
Коллекция "Otherreferats"
Транспорт
Проектування депо машин важкого типу ПЧ-8 ст. Вінниця. Організація робочого місця слюсаря
Проектування депо машин важкого типу ПЧ-8 ст. Вінниця. Організація робочого місця слюсаря
Організація роботи депо машин важкого типу. Річний план та місячний план-графік технічного обслуговування і ремонту парку машин. Собівартість продукції депо машин важкого типу. Визначення кількості ламп для освітлення депо. Річні витрати електроенергії.
| Рубрика | Транспорт |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.05.2014 |
| Размер файла | 2,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Накладні витрати Нв, грн. можуть бути цехові і загальнозаводські. До цехових накладних витрат відносяться ті, які визначають діяльність любого цеху, або діяльність підприємства. До загальнозаводських витрат які пов'язані з діяльністю всього, підприємства. Сума цехових витрат складається із наступних статей витрат:
1 - утримання цехового персоналу;
2 - нарахування на заробітну плату цехового персоналу;
3 - утримання будинків, устаткування;
4 - поточний ремонт будинків, устаткування;
5 - амортизація основних фондів;
6 - витрати на охорону праці і ТБ;
7 - витрати на раціоналізацію і винахідництво:
8 - витрати на електроенергію для виробничих потреб;
9 - інші витрати;
10 - відшкодування малоцінного і швидкозношувального інструменту і приладів.
, (3.11) [7]
де Інв - рівень накладних витрат, Інв = 180 %
грн.
грн.
На основі отриманих результатів складаємо калькуляцію собівартості ТО і Р машин таблиця 3.2.
Таблиця 3.2 - Калькуляція собівартості ТО і Р машин
|
Найменування статей |
Методика розрахунку |
Сума, грн. |
|
|
а) Прямі витрати: 1. Заробітна плата виробничих робочих. |
88842,3 63458,8 25383,5 |
||
|
2. Нарахування на заробітну плату виробничих робочих. |
35447,9 2842,9 1510,3 1599,1 29495,6 |
||
|
3. Витрати на матеріали б) Накладні витрати |
63458,8 2842,9 |
||
|
Всього по кошторису |
Сц |
190591,9 |
Собівартість 1 люд·год становить:
, (3.12) [7]
грн.
3.2 Розрахунок повної собівартості робіт
При визначенні повної собівартості ремонту, деталі потрібно розраховувати загальнозаводські і позавиробничі витрати. Кошторис загальнозаводських витрат включає в себе витрати на утриманні адміністративно-управлінського персоналу, персоналу заводу управління, утримання будинків і обладнання. Амортизацію основних фондів загальнозаводського призначення, техніку безпеки, стандартизацію і т.д.
З метою укрупненого розрахунку загальнозаводських штатних витрат Сзаг. зав., грн. приймаємо розмір 40 - 60% від фонду заробітної плати виробничих робочих:
, (3.13) [7]
де Фз. п. - фонд заробітної плати виробничих робочих, грн.
грн.
Позавиробничі витрати включають в себе витрати по збуту і реалізації продукції, також відчислення на освоєння нової техніки. Величина цих витрат С позавир., грн. може бути прийнята в розмірі 3 - 5% від заводської собівартості:
, (3.13) [7]
де С зав - заводська собівартість, грн.
(3.14) [7]
де СЦ - цехова собівартість.
грн.
грн.
Визначені результати заносимо в таблицю 3.3.
Таблиця 3.3 - Кошторис витрат на виробництво
|
Найменування статей |
Методика розрахунку |
Сума, грн. |
|
|
а) Прямі витрати: 1. Заробітна плата виробничих робочих. |
88842,3 63458,8 25383,5 |
||
|
2. Нарахування на заробітну плату виробничих робочих. |
35447,9 2842,9 1510,3 1599,1 29495,6 |
||
|
3. Витрати на матеріали |
63458,8 |
||
|
б) Накладні витрати |
159916,1 |
||
|
в) загально заводські витрати г) Позавиробничі витрати |
С позав. = 3% (С зав.) |
136283,8 13683,5 |
|
|
Всього по кошторису |
Спов |
816663,5 |
3.3 Розрахунок економічної ефективності проекту
Економічна ефективність ТО і Р парку машин зводиться до собівартості. Визначаємо собівартість 1 люд·год ТО і Р парку машин Сто і р грн., за формулою:
, (3.15) [7]
де Спов - повна собівартість ТО і Р, Спов = 570547,2грн.,
Тр - річна трудомісткість, Тр = 4466,1 люд·год.
грн.
Рівень середньомісячної заробітної плати виробничих робочих Зсер, грн., визначаємо за формулою:
, (3.16) [7]
де: З - фонд заробітної плати робочих, З = 88842,3 грн.;
n0 - кількість виробничих робочих, n0 = 2чол.
грн.
Таблиця 3.4 - Техніко-економічні показники
|
Показники |
Згідно проекту |
|
|
Трудомісткість робіт виробничого підрозділу, люд·год Число виробничих робітників, чол. Загальна площа депо, м2 Середньомісячна заробітна плата, грн. Загальний фонд заробітної плати, грн. Собівартість виконуваних робіт, грн. |
4466,1 2 756 3701 88842,3 182,8 |
4. Енергопостачання
4.1 Розрахунок освітлення
4.1.1 Розрахунок природного освітлення у депо
Визначаємо сумарну площу світлових отворів УFоc, м2, за формулою:
(4.1) [9]
де б - питома площа вікон, яка припадає на 1м2 підлоги відділення,
б = 0,12;
ф - коефіцієнт, що враховує втрати світла від забруднення скла, ф = 0,5.
м2.
Визначаємо кількість вікон пвік за формулою:
, (4.2) [9]
де Fвік - площа одного вікна, м2, яка визначається за формулою
Fвік = hв · bв, (4.3) [9]
де hв - висота вікна, м, hв = 4,2 м;
bв - ширина вікна, bв = 4 м;
Тоді:
Fвік = 4,2 · 4 = 16,8 м2
Для кращого освітлення приймаємо 12 вікон розміром 4,2х4 м2.
4.1.2 Розрахунок штучного освітлення у депо
Визначаємо кількість ламп пл, необхідних для освітлення депо за формулою:
пл =, (4.4) [9]
де Есер - середня освітленість, Есер = 75…120 лк;
К - коефіцієнт запасу освітленості. В залежності від запиленості К = 1,3…2;
Fо - світловий потік лампи. Для прийнятих ламп потужністю 500 Вт Fо = 7560 лм, таблиця 3 2;
з - коефіцієнт використання світлового потоку. Залежить від показника ц, що враховує форму приміщення і визначається за формулою:
ц =, (4.5) [9]
де Нпс - висота підвішування світильників, м
ц == 1,4
Відповідно до коефіцієнта ц = 1,4 за таблицею 2 2 приймаємо з = 0,38
пл == 39,4
Приймаємо 40 світильників, які розташовуємо на відстані Lа= 1,7 м та Lв= 5,2 м.
Рисунок 4.1 - Схема розміщення світильників у депо машин важкого типу
4.2 Розрахунок річних витрат електроенергії
Визначаємо річні витрати електроенергії Ао, кВт за формулою:
Ао = Nо · Ко · То, (4.6) [9]
де Nо - встановлена потужність світильників, кВт;
Ко - коефіцієнт попиту, Ко = 0,6…0,8;
То - річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження, год. При однозмінній роботі То = 800 год
Ао = 0,5 · 24 · 0,7 · 800 = 6720 Вт.
4.3 Розрахунок потреби в паливо-мастильних матеріалах
4.3.1 Розрахунок потреби в паливі
Для дрезини ДГКу витрата палива за нормою Н, кг розраховується за формулою:
Н = bЧ · фР· KПЛ · (1 + 0,01 · К), (4.7) [9]
де bЧ - норма питомої витрати палива, кг/км;
фР - кількість роботи;
KПЛ - коефіцієнти, що враховують відповідно типи рейок, шпал та баласту;
К - сумарна поправка на вплив додаткових факторів, %.
Н ДГКу; = 19,7 · 1200 · 1 · (1 + 0,01 · 20) = 4728 кг.
4.3.2 Розрахунок витрати моторних масел на угар
Витрату масел на угар Нм, кг в експлуатації знаходимо за формулою:
Нм = 0,01 · bу · Нп · КТС, (4.9) [9]
де bу - норми питомих витрат моторних масел, яка встановлюється у
відсотках від витрати палива за нормою;
Нп - витрати палива за нормою;
КТС - коефіцієнт урахування технічного стану силової установки.
Для дрезини ДГКу витрата масла на угар складе:
Нм ДГКу= 0,01 · 3 · 5319 · 1,22 = 194,67 кг.
5. Охорона праці
5.1 Техніка безпеки
Підприємства з обслуговування та ремонту колійних машин виконують різноманітні роботи, при виробництві яких повинні строго дотримуватися вимоги безпеки праці. Робоче місце повинне відповідати безпечним умовам проведення робіт, устаткування інструментів і приладів - характеру виконуваної роботи й виключати травматизм. Робітник проходить інструктаж вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, поточний.
При експлуатації технологічного обладнання в результаті дії небезпечних факторів створюється можливість травматизму. Простір, в якому постійно чи періодично діють ці фактори, називається небезпечною зоною. Небезпечні зони виникають біля ремінних, зубчастих та інших передач, транспортерів у місцях набігання стрічки на барабан чи ролик, валиків вальцьових верстатів, ріжучих інструментів, робочих органів вантажопідйомних машин і т.п.
Розміри небезпечних зон можуть бути постійними (у передач, вальцьових верстатів) і змінними (різання при зміні режимів обробки, перемотування матеріалу, вантажно-розвантажувальні роботи).
Для захисту від дії небезпечних факторів застосовуються колективні та індивідуальні засоби захисту. Можливо виділити чотири групи колективних засобів захисту: огороджувальні пристрої, запобіжні, сигналізаційні пристрої відключення системи попередження і системи дистанційного управління технологічними процесами.
Охорона праці на підприємствах забезпечується комплектом організаційних і технічних заходів, розроблених і впроваджених у відповідності з вимогами Державних стандартів безпеки праці і попереджуючих травматизм працюючих і професійні захворювання:
- захворювання, викликані дією біологічних факторів;
- захворювання під дією фізичного навантаження, а також одноманітних, часто повторювальних рухів;
- захворювання, викликані дією органічного пилу;
- захворювання шкіри алергійного і неалергічного характеру;
- захворювання, викликані фізичними факторами.
Спеціальний одяг слюсаря повинен бути міцний, чистий і щільно облягати тіло. Під час роботи одяг повинен бути защіпненним. Манжети дозволяється зав'язувати зав'язками, кінці яких прибирають. Волосся необхідно заправляти під головний убор.
При розбірці, регулюванні і збиранні машин допускається використовувати лише справний інструмент. Проміняємі гаєчні ключі повинні відповідати розмірам гайок і не мати зточений і зм'ятих країв. Не можна при використанні ключів встановлювати прокладки між гранями гаєк і торцями ключа, а також наращувати ключі іншими ключами або бити по ним молотом. Кріплення підлягають рухом руки з ключом до себе.
Забороняється обслуговувати машину при працюючому двигуні, крім тих випадків, коли необхідно перевірити роботу її складових частин після проведення регулювальних робіт. Не допускається знаходитись під машиною при працюючому двигуні і коли вона піднята домкратами.
При розбиранні і збиранні складальних одиниць знімати і встановлювати деталі з гострими кромками необхідно в рукавицях.
Пожежна безпека
Пожежі на підприємствах представляють велику небезпеку для працюючих можуть зробити величезний матеріальний збиток. На спроектованому депо ремонту машин можливі такі причин пожежі: перенавантаження проводів, коротке замикання, виникнення великих перехідних опорів, самозаймання окремих матеріалів, сумішей і мастил, висока конденсація займистої суміші газу, пари або пилу з повітрям (пари розчинника).
Для локалізації і ліквідації пожежі створюються наступні умови попередження пожеж: палити тільки в суворо відведених місцях, витік і розлив мастил, і розчинника прибирати дрантям, дрантя повинне знаходитися в спеціально пристосованому контейнері.
Спроектоване депо ремонту машин по ступеню засобів пожежегасіння належить до категорії Б. Кожне підприємство по обслуговуванню та ремонту колійних машин повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать: внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами; вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові; ящики й бочки з піском, водою; покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові; ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).
На підприємствах проектують:
1) план евакуації працівників;
2) пожежна сигналізація;
3) добровільна пожежна дружина, яка складається з робітників;
4) металеві скрині;
5) блискавковідвід;
6) пожежна водойма на 150 м2;
До організаційних протипожежних заходів належать:
- розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;
- організація вивчення цих правил та інструкцій;
- визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;
- організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.
Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.
Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці має не перевищувати допустимої.
На території слюсарно-механічне відділення забороняється: виконувати будь-які роботи із застосуванням відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити; зберігати використаний обтирний матеріал. Розлите паливо або оливу треба негайно прибрати.
Слюсар слюсарно-механічного відділення повинен стежити за справністю електрообладнання й пересвідчуватися, що не підтікає паливо.
Якщо виникла пожежа, слід викликати пожежну команду.
Пожежна небезпека на підприємствах різноманітна і залежить від того, які горючі речовини і матеріали переробляються на різних стадіях технологічного процесу або зберігаються в будівлях і спорудах. У зв'язку з цим особливого значення для розробки і здійснення заходів захисту від пожежі і забезпечення безпеки робітників набуває встановлення категорії приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою.
5.2 Охорона праці у депо
Депо машин важкого типу повинні забезпечувати безпечне виконання усіх технологічних операцій.
Повітря робочої зони, шум, вібрація, освітлення тощо на робочих місцях у депо повинні відповідати вимогам діючих нормативних актів.
Для регулювання приладів газової системи живлення безпосередньо виділяється окреме від інших приміщення.
Міжповерхові отвори у депо повинні бути огороджені. Висота перил повинна бути не менше 0,9 м при одному проміжному горизонтальному елементі, низ перил повинен мати бортову обшивку висотою від полу не менше 0,1 м.
Розташування оглядових канав і естакад на території депо або в приміщеннях повинно забезпечувати безпечний заїзд та з'їзд з них транспортних засобів.
Розміри оглядових канав і естакад визначаються у залежності від типу машин, технологічного устаткування, що застосовується.
Довжина робочої зони оглядової канави і естакади повинна бути не менше габаритної довжини транспортних засобів.
Довжина робочої зони тупикової оглядової канави повинна бути такою, щоб транспортний засіб міг повністю установлюватися на канаву, не закриваючи вхідні сходи і запасний вихід.
Ширина оглядової канави і естакади повинна встановлюватися виходячи із розмірів колії транспортного засобу з урахуванням обладнання зовнішніх або внутрішніх реборд.
Глибина оглядових канав і висота естакад повинні забезпечувати вільний доступ до деталей, вузлів і агрегатів, розташованих знизу транспортних засобів.
При паралельному розташуванні тупикових оглядових канав вони з'єднуються траншеями.
При наявності одного виходу канаву додатково обладнують скобами, закріпленими в її стіні, для запасного виходу.
Тупикові оглядові канави повинні бути обладнані стаціонарними відбійними пристроями.
Виробниче устаткування, пристрої та інструменти повинні протягом усього періоду експлуатації відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-технічній документації. Небезпечні місця на устаткуванні повинні огороджуватися.
Засоби колективного захисту повинні виконувати своє призначення безперервно у процесі функціонування устаткування або при виникненні небезпечної ситуації.
Дія засобів колективного захисту не повинна припинятися раніше, ніж закінчиться дія відповідного небезпечного або шкідливого виробничого фактора.
Конструкція устаткування і його окремих частин повинна виключати можливість їх падіння, опускання, перекидання та довільного зміщення при усіх передбачених умовах експлуатації і монтажу (демонтажу).
Частини устаткування (у т. ч. трубопроводи гідро - та пневмосистем, запобіжні клапани, кабелі тощо), механічне пошкодження яких може викликати виникнення небезпеки, повинні бути захищені або розташовані так, щоб запобігти їх випадковому пошкодженню.
Пристрої для зупинки та пуску устаткування повинні розміщуватися так, щоб ними можна було зручно користуватися з робочого місця та виключалась можливість самочинного їх включення і створення небезпечних ситуацій через порушення працюючими послідовності дій на органи керування.
Поверхні пристроїв і елементів виробничого устаткування, що можуть служити джерелом небезпеки для працюючих, повинні фарбуватися згідно з ГОСТ 12.4.026-76 та галузевими нормативними документами.
Устаткування у процесі експлуатації не повинно забруднювати виробниче середовище викидами шкідливих речовин у кількості більшій гранично допустимих значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88.
Устаткування, яке є джерелом шуму, ультразвуку, вібрації, повинно бути виконано так, щоб воно у передбачених умовах та режимах експлуатації
не перевищувало норм, встановлених ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90.
Усі контрольно-вимірювальні прилади необхідно утримувати у справному стані, періодично перевіряти. Забороняється використовувати прилади з простроченим терміном перевірки.
Вибракування інструменту, пристроїв повинно проводитися у відповідності з установленим графіком, але не рідше одного разу на 3 місяці.
На несправне устаткування керівник дільниці вивішує табличку, на якій указано, що працювати на даному устаткуванні не дозволяється. Таке устаткування повинно бути відключеним (виключений привід тощо).
Кожний підйомник та домкрат повинні мати стопорні чи інші ефективні пристрої для обмеження ходу.
Гідравлічні та пневматичні підйомники і домкрати повинні мати щільні з'єднання, що виключають витікання рідини або повітря із робочих циліндрів.
Гідравлічні та пневматичні підйомники і домкрати повинні забезпечувати повільне та плавне опускання штока під навантаженням.
Зворотні клапани гідравлічних підйомників і домкратів повинні забезпечувати припинення миттєвого аварійного опускання вантажу у разі розриву трубопроводів, зниження тиску в них (зупинці роботи насосної Конструкція підйомників з двома і більше плунжерами або стояками повинна забезпечувати синхронне підіймання та опускання, незалежно від навантаження, що приходиться на кожний плунжер або стояк.
Підйомники з електричним приводом повинні обладнуватися автоматичними обмежувальними вимикачами на верхній і нижній межах робочого ходу.
Домкрати повинні бути такої конструкції, щоб вивішена частина засобів:
в будь-якому положенні залишалася на опорі;
не могла бути випадково опущена;
не зісковзувала з опорної поверхні.
Забороняється використовувати домкрати, у яких різьба гвинта чи гайки зношена більш ніж на 20%.
Вимоги безпеки до процесів обробки різанням повинні бути викладені в технологічних документах і виконуватись протягом усього технологічного процесу.
Верстати, при роботі на яких виділяються шкідливі речовини, повинні працювати з ввімкненою місцевою вентиляцією для їх видалення із зони різання.
Для працюючих, які беруть участь у тех-нологічному'процесі різання, повинні бути забезпечені зручні робочі місця, де б ніщо не заважало їх діям під час виконання робіт.
На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від Частин верстата, що виступають.
Верстатники при виконанні роботи повин користуватися засобами індивідуального захисту.
При роботі на високих швидкостях з метою безпеки необхідно користуватися обертовими центрами.
Для створення безпечних умов праці при обробці деталей великої довжини повинні застосовуватись люнети.
При встановленні свердел та інших різальних інструментів і пристроїв у шпиндель верстата необхідно звертати особливу увагу на міцність їх закріплення і точність центрування.
Видалення стружки із просвердлюваного отвору дозволяється проводити тільки після зупинення верстата і відведення інструменту.
Для витягання інструменту зі шпинделя верстата повинні застосовуватись спеціальні молотки і вибивані, зроблені із матеріалу, який виключає відокремлення його частинок при ударі.
Забороняється:
застосовувати свердла і патрони із забитим спрацьованим хвостовиком;
використовувати при роботі на верстаті рукаві;
утримувати виріб під час обробки руками;
До роботи можна приступати, тільки переконавшись у тому, що круг не має биття.
Захисний екран заточувального верстата повинен бути зблокованим з пусковим пристроєм, що виключає можливість пуску верстата при піднятому (відведеному) екрані.
Забороняється:
приймати круги без відмітки про їх випробування;
проводити правку кругів не призначеним для цього інструментом;
при обробці виробів шліфувальним кругом застосовувати важелі для збільшення натиску на круг;
працювати без захисного кожуха;
Зазор між краєм підручника і робочої поверхні круга повинен бути менше половини товщини оброблюваного виробу, але не більше 3 мм, причому підручника з боку круга не повинен мати вибоїн, колів та інших дефектів.
Заточувальні (шліфувальні) верстати роботі без охолодження повинні бути оснащені відсмоктуючим.
5.3 Промислова санітарія
Санітарно-побутові приміщення для працівників зон та відділення були передбачені відповідно до вимог санітарних норм і правил.
Обов'язковою умовою яких є наявність гардеробних, обладнаних вішалками і шафами для збереження вуличного, домашнього і спеціального (робочого) одягу, душові; умивальники та туалети.
Природне освітлення, згідно з вимогами "Природне та штучне освітлення". Норми проектування передбачають в приміщеннях з постійним
перебуванням людей. Основною нормованою величиною природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості. Величина незалежить від пори року, часу, доби і погоди.
Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальну, місцеву та комбіновану.
Система загального освітлення призначається для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою створити спрямованість світлового потоку. Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь.
Світильник місцевого освітлення повинен бути зручним у користуванні, рухомим і, головне, безпечним при експлуатації. Категорично забороняється застосовувати тільки одне (місцеве) освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та розлад нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.
Нормування штучного освітлення виробничих приміщень. Сучасні норми визначають, що мінімальна освітленість встановлюється за характеристикою зорової роботи з найменшим розміром об'єкта розрізнення, контрастом об'єкта із фоном і характеристикою фону. Враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла (лампи розжарювання або газорозрядні).
Споживання питної води дозволяється після перевірки її лабораторією санітарно-епідеміологічної станції. Якщо якість питної води не забезпечує безпеки споживання, воду необхідно кип'ятити. Питна вода рекомендована до вживання при температурі в межах 8…20єС.
В місцях використання газованої води повинні бути пристрої для миття
стаканів і видалення забрудненої води в каналізацію, а при відсутності каналізації повинні бути встановлені приймальники для збирання питної води. Відстань від робочих місць до питних пристроїв не повинна бути більше 75 м. Внутрішня поверхня стін, дверей, стелі, несучих приміщень, підлоги, а також внутрішня поверхня стін силосів та бункерів, вбудованих в виробничі приміщення, повинна бути, як правило, без виступів, западин, поясків і дозволяти легко виконувати їх очищення.
Підлога повинна мати рівне покриття, причому в приміщенні із виділенням пилу має бути передбачене зручне прибирання. Підлога виробничих приміщень з мокрими процесами покривається керамічною плиткою.
На всіх підприємствах повинен бути організований систематичний нагляд за станом будівельних споруд.
5.4 Основні вимоги з техніки безпеки при обслуговуванні дрезини ДГКу
Забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу машин - одне з головних завдань керівника робіт. Правила безпеки розробляються на основі аналізу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що діють у реальних умовах, і досвіду експлуатації цих та подібних їм машин. Твердо знати правила безпеки зобов'язаний весь обслуговуючий персонал. Знання правил безпеки перевіряється періодично спеціально призначеною комісією, не рідше одного разу в рік, а також при призначенні на посаду.
Виконання колійних робіт попереду і позаду машини дозволяється на відстані не ближче 50 м (для ДГКу). Не допускається робота машин в темний
час доби при відсутності необхідного освітлення, під час сильного туману чи при грозі. Машиністу, помічнику, операторам і майстрам колії забороняється знаходитися між колією поруч з машиною.
Перед початком робіт на іншій колії бригада, яка обслуговує дрезину ДГКу, повина взнати в керівника робіт найбільший виліт крил дозатора і планувальника. При заряджані і розряджані останніх сусідні колії потрібно огородити сигналами зупинки. Для провірки заземлених обладнань дрезини ДГКу необхідно виміряти в них опір не менше чотирьох разів на рік. Ізоляцію електрообладнання рекомендується переглядати не менше одного разу в тиждень і провіряти мегаомметром не менше одного разу в місяць. Забороняється приступати до роботи при наявності несправностей в машині.
Технічний стан машин, при якому не виникає забруднення середовища, забезпечується технічним обслуговуванням і ремонтом, а також як слюсарі є виконавцями вказаних робіт, то і від них в значній степені і залежить охорона навколишнього середовища в місцях експлуатації машин. Періодичне обслуговування машин (ручне мащення рухомих з'єднань, підтяжка нарізних сполучень, заправлення паливом і маслом, настроювання вимірювальних систем), монтажні й демонтажні роботи при ремонті можуть призвести до виникнення небезпечних умов праці й бути причиною серйозних травм, особливо при помилковому включенні робочих органів і приводів машин, при ненадійному закріпленні робочих органів під час ремонтних робіт.
5.5 Охорона навколишнього середовища
Для охорони навколишнього середовища на підприємстві повинні бути передбачені таки заходи як повторне використання водних ресурсів, фільтрація та відстоювання, використання бензонафтовловлювачів, фільтрація повітря на виході з вентиляційних установок.
Джерелами викидів шкідливих речовин є відпрацьовані гази (ВГ)
двигунів, випаровування з системи живлення, підтікання палива і масел у процесі роботи та обслуговування колійних машин, а також продукти спрацьовування фрикційних накладок зчеплення. Шкідливі речовини, що викидаються колійним транспортом, потрапляючи в атмосферу, водойми, грунт негативно діють на біосферу нашої планети.
Виробнича діяльність залізничного транспорту викликає дію на навколишнє середовище всіх кліматичних зон і географічних поясів нашої країни. Але порівняно з автомобільним транспортом шкідлива дія на середовище існування суттєво менша. В першу чергу це пов'язано з тим, що залізниця - найбільш економічний вид транспорту по затраті енергії на одиницю роботи.
Екологічна перевага залізничного транспорту являється головним чином в значно меншій кількості шкідливих викидів в атмосферу на одиницю виконаної роботи. Основним джерелом забруднення атмосфери являються відпрацьовані гази дизелів тепловозів. В них містяться окис вуглецю, окис і двоокис азоту, різні вуглеводороди, сірчаний ангідрид, сажа.
Не допускаються до використання машини, дизельні двигуни яких працюють з підвищеною димністю, а карбюраторні - з вмістом вуглецю у відпрацьованих газах перевищуючому встановлені державними стандартами норми.
До факторів небезпечного впливу на навколишнє середовище відносять викидання шкідливих речовин в атмосферу, забруднення стічних вод та забруднення відходами виробництва. Забороняється використовувати машини з підтіканням палива, мастила, робочих рідин із баків і картерів, фільтрів і трубопроводів, так як вони згубно впливають на рослинність, а при потраплянні у водойми здійснюють згубний вплив на живі організми.
До факторів небезпечного впливу залізничного транспорту відносять викиди шкідливих речовин у атмосферу, зовнішні шуми, забруднення грунту і водного середовища.
Особливо небезпечно у санітарному відношенні забруднення обмежених об'ємів навколишнього середовища, у яких постійно або періодично працюють люди.
Важливим підприємством по боротьбі з забрудненням атмосферного повітря є зменшення їх виділення в місцях виникнення. Цьому сприяє механізація, автоматизація виробничих процесів, ущільнення, герметизація обладнання, заміна твердого палива газоподібним.
Для кожного підприємства характерні свої характерні технічні рішення, які забезпечують зменшення шкідливих викидів в атмосферу.
Рішенню проблеми зниження забруднення атмосферного повітря сприяють сучасні пристрої, які дозволяють вловлювати шкідливий пил.
Очищення промислових викидів в атмосферу на сучасних підприємствах є складова частина технологічного процесу. Її мета - запобігання забруднення атмосферного повітря, видалення шкідливого пилу з технологічних викидів, вилучення з відходів цінних продуктів і використання їх як вторинної сировини.
Відходи виробництва повинні збиратись у спеціальні контейнери, при чому металеві виділяються окремо з наступною здачею в металобрухт.
Висновок
В даному дипломному проекті виконано проектування депо машин важкого типу ПЧ-8 ст. Вінниця. Зроблений аналіз діючого на підприємстві технологічного процесу ТО і Р, призначення депо, режиму роботи машин та обладнання. Розрахований річний план та місячний план-графік технічного обслуговування і ремонту парку машин. Визначені річні об'єми робіт на обслуговування парка машин. Розраховані номінальні та дійсні фонди часу робітника та обладнання, кількість робітників та виробничого обладнання. Зроблене планування депо. Для нього визначена необхідність в електроенергії, освітленні та паливо-мастильних матеріалах. Розроблений раціональний технологічний процес ремонту деталі крана дрезини ДГКу. Розроблені заходи техніки безпеки, охорони праці та навколишнього середовища. Було організовано робоче місце слюсаря, та виготовлення технологічної карти на обслуговування клапанної коробки гідромеханічної передачі дрезини ДГКу.
Список використаних джерел
1. Підлісний В.І., Москалюк С.С., Машталер М.Г. Навчальний посібник по дипломному проектуванню - м.: Вінниця, 2010. - 47с.
2. Беньковський В.І., Білошицький С.П. Технічне нормування в ремонтному виробництві - м.: Вінниця, 2008. - 226 с.
3. Беньковський В.І. Ремонт машин. Методичні вказівки для виконання курсового проекту - м.: Вінниця, 2006. - 75 с.
4. Дроздов Н.Е., Фейгин Л.А., Заленский В.С. Строительные машины и оборудование: Курсовое и дипломное проектирование - М.: Стройиздат, 1988.
5. Машины и механизмы для путевого хазяйства Под ред. С.А. Соломонова. - М: Транспорт, 1984. - 440 с.
6. Молодик М.В., Лангерт Б.А., Бредун А.К. Відновлення деталей машин. - К.: Урожай, 1985. - 156 с.
7. Мусій О.В. Економіка підприємства Методичні вказівки для виконання курсової роботи. Вінниця, 2009. - 34 с.
8. Охрана труда на железнодорожном транспорте Под ред. Ю.Г. Сибарова. - М.: Транспорт, 1981. - 324 с.
9. Підлісний В.І. Експлуатація та обслуговування машин Методичні вказівки для виконання курсового проекту. Вінниця, 2006. - 34 с.
10. Положення про планово-запобіжний ремонт спеціального рухомого складу (ТОВ "Нескінченне джерело") ЦП - 0189. - К.; 2008. - 68 с.
11. Ровках С.Е., Л.А. Фейгин Л.А., Техническая эксплуатация и ремонт машин транспортного строительства - М.: Транспорт, 1985. - 365 с.
12. Ровках С.Е., Сорин Н.М., Фегин Л.А. Эксплуатация, техническое обслуживание и ремонт машин и механизмов транспортного строительства - М.: Транспорт, 1976. - 367 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Складання відомості наявності та річного завантаження машин. Місячний план-графік технічного обслуговування і ремонту машин. Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин. Розрахунок виробничої програми пересувної майстерні.
курсовая работа [83,1 K], добавлен 03.06.2010Визначення річного режиму роботи парку машин. Розрахунок плану обслуговування і ремонту машин аналітичним і графічним способом. Організація роботи пересувних засобів ТО машин. Організація і технологія ТО і діагностування ходової частини автомобіля ГАЗ-53.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 27.03.2012Визначення місця розташування депо на одній із станцій полігона за умови забезпечення об’єктами ремонту. Розрахунок фондів робочого часу. Опис технології ремонту візків та перелік відповідного обладнання. Слюсарно-механічне та ковальське відділення.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 07.04.2014Складання відомості наявності та річного завантаження машин. Періодичність виконання технічних обслуговувань і ремонту автомобілів. Місячним план-графік технічного обслуговування і ремонту машин. Розрахунок зон, дільниць, відділень пересувної майстерні.
курсовая работа [94,5 K], добавлен 03.06.2010Технічні характеристики трамвайного вагона КТМ-5. Розрахунок виробничої програми з обслуговування рухомого складу депо. Аналіз спеціального технологічного устаткування для контрольно-діагностичних та регулювальних робіт для світлової сигналізації.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 18.10.2011Розгляд програми по обслуговуванню і ремонту дорожніх машин. Визначення планової напрацьованості; розрахунок трудомісткості обслуговування, чисельності робочих і площ виробничих приміщень. Основи охорони праці та навколишнього природного середовища.
курсовая работа [380,9 K], добавлен 07.04.2014Способи забезпечення надійності і працездатності машин, введених в експлуатацію. Основні положення системи технічного обслуговування та ремонту машин, дорожніх транспортних засобів, принципи її організації. Технічний огляд і діагностування машин.
реферат [1,3 M], добавлен 05.09.2010Потребное количество машин на маршрутах. Расчет машино-часов по периодам работы. Определение общей суммы машино-километров пробега. Программа ремонта и обслуживания подвижного состава в депо. Коэффициент использования подвижного состава по выпуску.
курсовая работа [31,6 K], добавлен 07.07.2012Краткая история депо, его организационная структура. Виды ремонтов и технических обслуживаний подвижного состава, выполняемых в депо. Технология ремонта тяговых электродвигателей и вспомогательных машин. Технологический процесс сборки электровоза.
курсовая работа [522,3 K], добавлен 12.01.2014Розміщення вагонного депо на сортувальній станції, його призначення та склад дільниць. Розрахунок фондів робочого часу, виробничих підрозділів, устаткування та працівників. Технологія ремонту платформ, візків, колісних пар та гальмового обладнання.
дипломная работа [519,0 K], добавлен 10.01.2012
