Розробка режимів для технічного обслуговування транспортних машин на основі діагностичної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ

ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Розробка режимів для технічного обслуговування транспортних машин на основі діагностичної інформації

Спеціальність 05.22.20 - Експлуатація та ремонт засобів транспорту

Волошина Наталія Анатоліївна

УДК 629.113.004

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі системотехніки та діагностики транспортних машин Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету (ХДАДТУ) Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Варфоломєєв Володимир Миколайович, професор кафедри системотехніки та діагностики транспортних машин ХДАДТУ

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Бідняк Михайло Нестерович завідувач кафедри менеджменту і підприємництва, Національний транспортний університет,

кандидат технічних наук, доцент Мастепан Микола Антонович завідувач кафедри технічної експлуатації автомобілів, Автодорожній інститут Донецького державного технічного університету

Провідна установа: Східноукраїнський національний університет, кафедра “Автомобілі”, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ

Захист відбудеться 23.10.2001 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.059.02 при Харківському державному автомобільно-дорожньому технічному університеті за адресою: 61002, Україна, м. Харків, вул. Петровського, 25.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету (м. Харків, вул. Петровського, 25).

Автореферат розісланий 21.09.2001 р.

1. Загальна характеристика роботи

машина діагностичний транспортний технічний обслуговування

Вступ. Удосконалювання технічної експлуатації машин у конкретних умовах їхньої роботи багато в чому може бути вирішене за рахунок науково-обгрунтованого визначення і дотримання оптимальних режимів технічних впливів - періодичностей, трудомісткостей і переліків необхідних операцій. Це дасть можливість попереджати виникнення несправностей, підтримувати машини в технічно справному стані, підвищувати їхню надійність і, в остаточному підсумку, знижувати експлуатаційні витрати.

Розробкою методів визначення раціональних режимів обслуговування транспортних машин займалося багато дослідників і в даний час існує значне число відповідних рекомендацій. Однак, незважаючи на це, недостатньо обгрунтовані в теоретичному плані методи оперативного планування технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР), коректування їхніх режимів із максимальним урахуванням конкретних умов експлуатації.

Актуальність теми. Одним із найважливіших резервів підвищення ефективності функціонування системи підтримки транспортних машин у працездатному стані є розробка режимів технічного обслуговування, що відбивають прогресивні стратегічні і тактичні напрямки даної системи.

Однак існуючі методики не дозволяють повною мірою обгрунтовувати оптимальні режими технічних впливів з обліком надійності машин, інтенсивності їхньої експлуатації, різноманіття експлуатаційних чинників і їхньої зміни в динаміку (маси перевезеного вантажу, сумарного дорожнього опору, швидкості руху, температури навколишнього повітря й ін.). Цьому сприяє і використання в якості критерію періодичності технічних впливів пробігу, що не є адекватним умовам експлуатації, що змінюються.

Розробка прогресивної системи обслуговування і ремонту машин на основі діагностичної інформації і впровадження засобів діагностування на транспортних підприємствах привели до необхідності принципово нового підходу до реалізації питань оперативного керування (планування) їхнім технічним станом.

Істотні зміни в економічній політика на транспорті, поява значного числа дрібних транспортних підприємств і індивідуальних перевізників з урахуванням вищевідзначеного вимагають використання нових підходів до розробки режимів обслуговування і ремонту машин на основі діагностичної інформації. Це дозволяє розглядати виконану дисертаційну роботу, спрямовану на підвищення ефективності технічної експлуатації машин за рахунок удосконалювання методів розробки режимів їхнього технічного обслуговування, актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до наукового напрямку кафедри системотехніки і діагностики транспортних машин (експлуатації автомобільного транспорту) ХДАДТУ (ХАДІ), госпдоговорних робіт кафедри з ДержавтотрансНДІпроект Мінтрансу України про проведення експериментальних робіт з організації ТО і ПР на базі діагностики в опорних АТП (АТП - 16357 і АТП - 16330 р. Харкова) - договір №80-01-88, по розробці і впровадженню нових технологічних процесів обслуговування, диагносування і ремонту транспортних машин для підтримки їх у працездатному стані на базі діагностичної інформації - договір №41-06-97 .

Мета і задачі дослідження.

Мета роботи - підвищення ефективності функціонування системи обслуговування і зниження витрат на забезпечення працездатності транспортних машин шляхом використання нормативних матеріалів, що дозволяють встановлювати оптимальні режими й обгрунтовувати організаційні форми виконання технічних впливів при довгостроковому й оперативному плануванні.

Об'єкт дослідження - процес оперативного і довгострокового планування в керуванні працездатністю транспортних машин.

Предмет дослідження - режими технічного обслуговування транспортних машин на основі діагностичної інформації.

Методи дослідження. У роботі використовуються аналітичні й експериментальні методи досліджень, що базуються на принципах системного аналізу з використанням основних положень планування експериментів, математичної статистики, теорії масового обслуговування, імітаційного моделювання і статистичних іспитів.

Для досягнення поставленої цілі вирішувалися наступні задачі:

- розробка методики визначення нормативних значень режимів технічних впливів по транспортних машинах при оперативному плануванні;

- розробка методики коректування нормативів обслуговування машин з обліком умов експлуатації при довгостроковому плануванні;

- розробка математичних моделей для обгрунтування варіанта реалізації системи виконання технічних впливів на основі діагностичної інформації в умовах конкретного транспортного підприємства;

- проведення комплексу експериментальних досліджень для визначення впливу різних експлуатаційних чинників на нормативи виконання технічних впливів через витрату палива й оцінки ефективності реалізації системи для конкретних умов її впровадження на підприємствах.

Наукова новизна отриманих результатів:

розроблено методику оперативного керування працездатністю транспортних машин на основі енергетичного підходу до обгрунтування режимів виконання технічних впливів; для довгострокового планування розроблена методика коректування періодичностей і трудомісткостей технічних впливів, що відрізняється від діючої більш точним урахуванням умов експлуатації машин; запропонована математична модель для вибору варіанта реалізації системи технічних впливів, що базується, на відміну від існуючих, на техніко-економічному ККД конкретного транспортного підприємства.

Практичне значення одержаних результатів:

створена науково-методична основа розробки режимів технічного обслуговування транспортних машин;

розроблена методика інженерного розрахунку режимів технічних впливів по забезпеченню працездатного стану транспортних машин на основі діагностичної інформації;

розраховані значення коефіцієнта коректування режимів технічних впливів з обліком умов експлуатації.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором:

розроблені математичні моделі для оптимізації варіанта організації технічних впливів по підтримці машин у справному стані для конкретних транспортних підприємств;

проведені розрахунково-теоретичні дослідження з визначення нормативів періодичностей технічних впливів у літрах витраченого палива (для оперативного планування) і коефіцієнтів їхній коректування з обліком умов експлуатації (для довгострокового планування);

розроблено програму і методику і проведені експериментальні дослідження з визначення середніх технічних швидкостей і витрат палива в умовах АТП.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри системотехніки і діагностики транспортних машин, на щорічних науково-технічних конференціях ХДАДТУ (у період із 1979 по 2001 г.), на Всесоюзній науково-технічній нараді "Удосконалювання експлуатації, технічного обслуговування і ремонту техніки на основі стандартизації" (м. Горький, 1989 р.), на Міжнародній науково-технічній конференції "Автомобільний транспорт: проблеми і перспективи" (м. Севастополь, 2000 р.), на Міжнародній науковій конференції "Автомобільний транспорт і дорожнє господарство на рубежі 3-го тисячоріччя" (м. Харків, 2000 р.).

Публікації.

Матеріали дисертаційної роботи опубліковані в 10 наукових працях, у тому числі 4 - у наукових (фахових) журналах.

Структура й об'єм роботи.

Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний об'єм роботи складає ... сторінок, у тому числі ... сторінок основного тексту, ... таблиць на ... сторінках, ... рисунк.. на ... сторінках і приложени.. на ... сторінках. Список використаних літературних джерел включає... найменувань. . на … сторінках.

2. Основний зміст

У вступі обгрунтовані актуальність і новизна теми, дана загальна характеристика роботи, сформульовані ціль і задачі досліджень, приведені основні напрямки рішення задач.

У першому розділі аналізується положення в транспортній системі і, зокрема, на автомобільному транспорті в зв'язку зі змінами в економіці України після 1990 р. Ці зміни привели до скорочення виробництва у всіх сферах діяльності, що викликало зменшення об'ємів перевезень вантажів і зниження транспортної рухливості населення. Це, у свою чергу, сприяло росту конкуренції на ринку транспортних послуг, розукрупнення і диверсіфікації АТП. Більшість підприємств перетворені в акціонерні товариства, перевезення вантажів підприємствами колективної форми власності складають біля 77%, а приватної - менш 2%. При цьому АТП було перевезено лише 14,2% загального обсягу перевезень автомобільним транспортом.

Кількість рухомого складу за останні п'ять років по всіх типах, крім легкових таксомоторів, збільшилося. Зростає частка вантажних автомобілів і автобусів, що працюють на малих підприємствах різних форм власності (частіше приватної) або в індивідуальних перевізників. Істотно зменшується середня кількість автомобілів в автогосподарствах. Це приводить до того, що такі автомобілі несвоєчасно і неякісно обслуговуються і ремонтуються. У результаті відбувається погіршення безпеки перевезень, збільшується несприятливий вплив на навколишнє середовище, зростають витрати на паливо, ремонт і т.д.

Великий внесок у розвиток технічної експлуатації автомобілів, як науки, внесли учені Ф.М. Авдонькін, Т.М. Арінін, М.Н.Бідняк, В.М. Варфоломєєв, М.Я. Говорущенко, В.В. Єфремов, Г.В.Крамаренко, Є.С.Кузнєцов, Я.И. Несвитский, І.П. Курніков, А.М. Шейнін і ін., а також науково-дослідні (НДІАТ, ДержавтотрансНДІпроект, КазНДПІАТ і ін.) і навчальні (МАДІ, КАДІ, ХАДІ, СибАДІ, ВПІ, ВМІ й ін.) інститути.

Усі транспортні машини в процесі експлуатації вимагають виконання планових профілактичних технічних впливів і позапланових ремонтних операцій. Однак багато існуючих нормативів по цих впливах давно застаріли, деякі взагалі відсутні і вони створюють додаткові труднощі для роботи в нових умовах. Основними недоліками діючих в Україні і країнах СНД "Положень" об ТО і ремонті машин є застосування застарілої концепції їхнього проведення по напрацюванню, використання середньостатистичних норм пробігів і трудомісткостей на кожен конкретний автомобіль, недосконалість методики класифікації умов експлуатації рухомого складу.

У 1991 р. нова "Концепція ТО і ремонту автомобілів", розроблена Проблемною лабораторією ХАДІ по діагностиці і прогнозуванню технічного стана автомобілів за участю автора, була схвалена технічною Радою Мінтрансу РРФСР і на Всесоюзному конкурсі була визнана кращою. Однак "положення-98", що вийшло в Україні практично не відрізняється від союзного "положения-84". У ньому відсутня інформація про види, режими і нормативи діагностики, пробіги до капітального ремонту, методику коректування режимів; нормативи трудомісткості робіт з ТО і ПР дорожніх транспортних машин по багатьом типам автомобілів узяті з "Положення-84" і т.д. Це привело до того, що транспортні підприємства продовжують керуватися в організації робіт з обслуговування машин "Положением-84".

Установлення нормативів по технічних впливах базувалася на працях учених, яки розробили основи експлуатаційної надійності машин. Однак більшість робіт характеризувалася відсутністю єдиного підходу, що пояснюється різними теоретичними і методологічними принципами досліджень.

В другому розділі приведені теоретичні передумови для розробки основних режимів для технічного обслуговування і ремонту транспортних машин з обліком діагностичної інформації.

Усі виробничі процеси, що відбуваються на транспортному підприємстві, можна представити у виді керованих, кібернетичних систем. Керування при цьому повинно зводитися до забезпечення розрахункових значень перемінних, що характеризують внутрішній стан системи і виходи, при зміні зовнішніх умов і параметрів системи. Кібернетичні методи дослідження, незалежно від природи, структури і функціональних взаємозв'язків усередині розглянутих систем, характеризуються двома основними підходами - використанням аналогій між різними об'єктами і широким застосуванням методів математичного моделювання. Для упорядкування способів рішення поставлених у роботі задач здійснена побудова дерева систем. Воно дозволяє визначити, за допомогою яких заходів можна досягти планованих показників ефективності технічної експлуатації автомобілів.

З обліком єдиної методики класифікації дорожніх і транспортних умов роботи рухливого складу проф. Говорущенко М.Я., загальним критерієм якої є його середня технічна швидкість, і комплексу автомобіль - водій - зовнішнє середовище, що представляє собою групу елементів, зв'язаних між собою потоками інформації, визначений взаємозв'язок підсистем технічної експлуатації машин і транспортних задач.

Впровадження альтернативних систем профілактичного обслуговування (ПО) і ремонту рухомого складу з урахуванням діагностичної інформації повинно приводити до зміни насамперед показників забезпечення його працездатного стана. Для визначення результатів проведених експериментів необхідно було використовувати критерії оцінки варіантів організації робіт з діагностування, ТО і ремонту автомобілів. Як такі критерії прийнятий технічний показник - коефіцієнт технічної готовності й економічний - умовна часткова собівартість (УЧС), розрахована як сума виробничих ресурсів, що витрачаються на виконання робіт, віднесених до одиниці транспортної роботи й одиниці пробігу.

Для зменшення коливання розрахункових значень УЧС, зв'язаних із різким збільшенням суми витрат при заміні агрегатів, шин, крім щомісячних значень визначалося значення цього показника по накопиченим даним, (наростаючим підсумком - УЧСН).

По групі автомобілів

коп/км, (1)

де - місячні витрати по -му автомобілю відповідно на паливо, шини, запасні частини, агрегати і заробітну плату ремонтників і водіїв, що беруть участь у ремонті, руб. (у цінах на момент проведення експерименту); - пробіг за місяць по -му автомобілю, км; - кількість автомобілів у кожній із розглянутих груп; - кількість місяців у розглянутому періоді.

Як економічний критерій може бути використаний і інший показник - коефіцієнт витрат по технічній службі. Він показує частку витрат, зв'язаних із роботою технічної служби, у загальній сумі витрат на перевезення вантажів і по групі автомобілів за кожний місяць по технічній службі розраховується за формулою

, (2)

де - витрати по -му автомобілі по статтях, що входять в УЧС за визначений місяць; - сумарні витрати на перевезення вантажів по всім статтях собівартості по -му автомобілю за місяць; - заробітна плата водіїв із нарахуваннями витрат на соціальне страхування; - амортизаційні відрахування на відновлення і капітальний ремонт автомобілів; - накладні витрати (по класифікації витрат на момент проведення експерименту).

Як показник для визначення моменту постановки машини на той чи інший технічний вплив прийнятий енергетичний критерій - ККД автомобіля, що вимірює енергетичні витрати на виконання транспортної роботи й у той же час зв'язаний із його технічним станом. Витрачена енергія відповідає витрати палива , а корисно використовувана потужність - потужності, реалізованої ведучими колесами на подолання зовнішніх опорів (подолання ухилів дороги, опору повітря і розгони). Лінійна витрата палива може бути визначена з урахуванням відповідних значень частинних ККД чи ККД автомобіля, що є діагностичними параметрами його технічного стану:

л/100 км, (3)

де - потужність, підведена до дороги, кВт; - ККД автомобіля; - нижча теплість згорання, кДж/кг; - густина палива, г/см3; - швидкість автомобіля, км/год; - зусилля, підведене до дороги, Н.

З урахуванням залежності, що встановлює зв'язок між ресурсом автомобіля і лінійної норми витрати палива (А - постійний розрахунковий коефіцієнт, рівний , де - сумарна витрата палива за повний ресурс автомобіля, л), формула для визначення ресурсу, що враховує умови його експлуатації і зміна ККД окремих агрегатів, має вид:

км, (4)

де , , , - ККД відповідно індикаторного механічний двигуна, трансмісії, підвіски (коліс); - вага автомобіля, Н; - середній подовжній ухил дороги, %; - чинник обтічності автомобіля, НЧс2Чм-2.

Розрахунки показали, що дана дає досить точні результати і може бути використана для встановлення режимів технічного обслуговування машин.

Основою вибору оптимального варіанта реалізації системи профілактичного обслуговування і ремонту автомобілів за фактичним станом можуть бути економіко-математичні моделі. Як цільову функцію рекомендується використовувати техніко-економічний ККД підприємства, який дорівнює прибутку до доходу.

Запропонована методика визначення трудомісткості технічних впливів полягає в наступному. Стосовно контрольної частини всі операції ТО і ремонту машини можна розділити на наступні три групи: роботи, що не вимагають попередньої діагностики; роботи, необхідність виконання яких виявляється візуально; робота, що вимагають застосування засобів діагностування. Критерієм поділу операції ТО по цих групах служить коефіцієнт повторюваності виконавчої частини -й операції :

, (5)

де - припустиме відхилення середньої розрахункової трудомісткості,

, - трудомісткості відповідно контрольної і виконавчої частин операції, люд.-год.

Використовуючи коефіцієнти повторюваності контрольної і виконавчої частин, а також відношення їхніх трудомісткостей, можна виконати поділ всіх операцій ТО-1 і ТО-2 на трьох групи робіт - обов'язкові (ОР), діагностичні (Д) і усунення несправностей (УН).

Третій розділ присвячений розробці нормативних значень режимів технічного обслуговування транспортних машин.

Нормативні трудомісткості для довгострокового планування ОР, Д и УН для першої категорії умов експлуатації автомобілів можна розрахувати, виходячи з нормативних значень трудомісткостей ТО-1, ТО-2 і ПР, установлених заводами- виробниками, по розробленої за участю автора методиці з обліком розмірів АТП. Для транспортних підприємств різної потужності рекомендується наступна номенклатура технічних впливів (табл. 1).

Таблиця 1. Номенклатура технічних впливів

*Обов'язкові (ОР) і контрольно-діагностичні (Д) роботи виконуються на одному робочому посту.

При розрахунку значень нормативів враховувалося зниження трудомісткості по УН для прогресивної системи ПО і ремонту автомобілів по їхньому технічному стані (для автобусів на 10%, для легкових і вантажних автомобілів - на 12%).

Трудомісткості ОР і Д для оперативного планування приймаються по своїх значеннях таким же, як і для довгострокового планування, трудомісткості УН установлюються за результатами діагностування. Періодичності технічних впливів для оперативного планування більш точно визначаються по сумарній витраті палива в л.

У четвертому розділі приведені результати спробної перевірки системи ПО і ремонту автомобілів за технічним станом. Вона проводилася в ході експерименту, організованого кафедрою експлуатації автомобільного транспорту ХАДІ протягом трьох років на двох підприємствах ТВО "Харьківавтотранс" м. Харкова. Одне підприємство - вантажне АТП-16357, друге - пасажирське автобусне АТП-16330. Були сформовані на кожному АТП по три групи автомобілів (на основі існуючих структурних підрозділів): перша група - експериментальна (Э), процеси ТО і ремонту автомобілів були організовані відповідно до запропонованої системи ОР-Д-УН; друга - контрольна група №1 (К1), організація робіт здійснювалася по сформованої на підприємстві схемі до початку експерименту (частина робіт - по "Положенню-84", а частина при виникненні відмов, по фактичній потребі - змішана система); третя група - контрольна група №2 (К2), технічне обслуговування виконувалося строга відповідно до вимог "Положення-84". Групи автомобілів підбиралися по їхній кількості, пробігу й умовам роботи.

Висновки

1. Існуючі документи по обслуговуванню дорожніх транспортних машин базуються на недосконалих методиках проведення технічних впливів по напрацюванню машин, класифікації умов їхньої експлуатації і коректування режимів, не включають усієї необхідної нормативної інформації (особливо по діагностиці), що є гальмом для подальшого розвитку технічної експлуатації автомобілів.

2. Основним напрямком підвищення ефективності використання транспортних машин (концепцією) слід вважати впровадження прогресивної системи підтримки їх працездатного стану на основі діагностичної інформації, що неможливо без застосування науково-обгрунтованих режимів обслуговування. Запропонована концепція схвалена науково-технічною Радою Мінавтотранс РРФСР.

3. Методика розробки нормативів оперативного керування працездатністю грунтується на енергетичному критерії визначення моменту виконання відповідних технічних впливів (за сумарною витратою палива) з урахуванням отриманої діагностичної інформації. Визначено коефіцієнти коректування нормативів технічних впливів для довгострокового планування, що враховують класифікацію умов експлуатації за критерієм середньої технічної швидкості.

4. Запропоновано критерій (техніко-економічний ККД) і розроблена методика вибору оптимального варіанта реалізації системи обслуговування машин з урахуванням умов функціонування і можливостей конкретного транспортного підприємства.

5. Експериментальні дослідження на вантажному й автобусному підприємствах м. Харкова (із використанням розроблених кафедрою системотехніки і діагностики транспортних машин ХДАДТУ станцій діагностики) підтвердили доцільність упровадження системи обслуговування транспортних машин на основі діагностичної інформації як по технічному критерію (коефіцієнту технічної готовності) - на..... %, так і по економічним (уловної часткової собівартості і коефіцієнту витрат по технічний службі підприємства) - на... %.

6. Отримані експериментальні залежності між режимами технічних впливів (періодичностями і трудомісткостями) і експлуатаційними факторами показали чутливість обраного критерію (витрати палива) до зміни показників, що характеризують умови експлуатації машин.

7. Результати машинного експерименту на вибір варіантів організації роботи з обслуговування автомобілів показали, що модель техніко-економічного ККД підприємства адекватно реагує на зміну вихідної інформації і дозволяє одержати однозначні рекомендації в конкретні періоди змінної ринкової обстановки.

8. Основні рекомендації по дисертаційній роботі реалізовані в "Положенні про профілактичне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту" (Мінтранс України, 1994 р.) і в “Положенні про профілактичне обслуговування і ремонт транспортних машин (методичні рекомендації, ХГАДТУ)” - 1998 р.

9. Виконані теоретичні й експериментальні дослідження широко використовуються в навчальному процесі при виконанні практичних занять, курсових, дипломних і магістерських робіт із дисциплін "Системотехніка транспорту", "Технічна експлуатація автомобілів", "Проектування АТП і СТО" як у ХДАДТУ, так і в інших вузах України.

Публікації до дисертаційної роботи

1. Варфоломеев В.Н., Волошина Н.А. Оптимизация виробничо-технічної бази АТП при впровадженні діагностики автомобілів // Тези доповідей Всесоюзної науково-технічної наради "Удосконалювання експлуатації, технічного обслуговування і ремонту техніки на основі стандартизації". - Горький, 1989. - С. 124-125.

2. Волошина Н.А. Обоснование критеріїв і показників вибору форми розвитку ПТБ // Керування технічним розвитком підприємств автомобільного транспорту. - К.: УМК В, 1989. - С. 55-67.

3. Варфоломеев В.Н., Волошина Н.А. Реконструкция і технічне переозброєння підприємств автомобільного транспорту: Навчань. посібник. - К.: УМК В, 1991. - 124 с.

4. Варфоломеев В.Н., Волошина Н.А. Обоснование тактики організації диагностирования автомобілів // Респ. межвед. научн.-техн. сб. "Автомобільний транспорт". - Вып. 28. - К.: Тэхника, 1991. - С. 54-57.

5. Варфоломеев В.Н., Волошина Н.А. Выбор варіанта реалізації системи ТЕ і ремонту по технічному стані автомобіля // Респ. межвед. научн.-техн. сб. "Автомобільний транспорт". - Вып. 29. - К.: Тэхника, 1992. - С. 32-35.

6. Волошина Н.А. Оцінка ефективності капіталовкладень у розвиток ВТБ // Планування технічного розвитку підприємств автомобільного транспорту. - К.: Техніка, 1993. - С. 82-97.

7. Говорущенко Н.Я., Варфоломеев В.Н., Волошина Н.А. Положение про профілактичне обслуговування і ремонт транспортних машин (методичні рекомендації). - Харків: ХГАДТУ, 1998. - 39 с.

8. Варфоломеев В.Н., Волошина Н.А. Обоснование коефіцієнтів коректування нормативів ТЕ і ремонту рухливого складу // Матеріали IV міжнародної науково-технічної конференції "Автомобільний транспорт: проблеми і перспективи". - Севастополь: СевГТУ, 2000. - С.20-24.

9. Варфоломеев В.Н., Волошина Н.А. Использование статистичних методів для оптимізації нормативів обслуговування і ремонту автомобілів // Вісник Харківського державного політехнічного університету. - 2000. - Вып. 111. - С. 122-127.

10. Волошина Н.А. Разработка нормативних значень системи обслуговування і ремонту автомобілів // Автомобільний транспорт. Збірник наукових праць ХГАДТУ. - 2000. - Вып. 4. - С. 37-39.

Размещено на Allbest.ru