Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом "Машинicт з керування мостовим краном"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом “Машинicт з керування мостовим краном”

1.1 Аналіз професійної діяльності робітника

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності робітника

1.1.2 Визначення видів діяльності робітника

1.1.3 Характеристика трудових процесів, виконуваних робітником

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики робітника

1.2.1 Професійне призначення і умови використовування робітника

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності робітника

1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог

1.3 Розробка змісту професійної підготовки робітника

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання

1.3.2 Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно до галузі господарської діяльності і видів діяльності робітника

1.3.3 Вибір системи виробничого навчання

1.3.4 Побудова зведено-тематичного плану професійної підготовки робітника

2.Проектування технологій навчання за темою

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації

2.1.2 Проектування плану викладення

2.1.3 Проектування контурного конспекта за темою:

2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

2.4 Проектування технології формування орієнтовної основи діяльності, виконавчих дій, контрольних дій

2.5 Складання перспективно - поурочного плану викладу

2.6 Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці

2.7 Складання перспективно-поурочного плану

2.8 Розробка бінарних дій

Висновок

Використана література

Вступ

професійний козловий кран машиніст

У нинішній час гостро стоїть завдання створення системи підготовки професійних кадрів, що відповідали б стратегічним цілям розвитку інформаційних системи країни. На даному етапі посилюється суперечність між обсягом необхідної для вивчення інформації, що пов'язано з прискореним впровадженням зарубіжної техніки на сучасних українських підприємствах, появою нових технологій, а також стрімким введенням досягнень науки у виробництво, з навчальним часом, відведеним на вивчення інформації, що постійно оновлюється.

Нові завдання і вимоги до фахівців на ринку праці актуалізують необхідність удосконалення їх професійної підготовки. Розробка дидактичного проекту підготовки «Машiнicт з козловим мостовим краном» обумовлена необхідністю вирішення одного з провідних суперечностей професійної освіти - між традиційними формами організації професійної підготовки в ПТНЗ і реальними змістом і формами майбутньої професійної діяльності фахівців.

Дослідницький апарат включає об'єкт, предмет, цілі і завдання.

Об'єкт дослідження: процес професійної підготовки «Машiнicт з керування мостовим краном».

Предмет дослідження: розробка програми професійної підготовки «Машiнicт з керування козловим краном» і способів формування у них професійно значущих знань, умінь та навичок.

Мета дослідження: розробити педагогічну технологію формування професійно необхідних умінь у майбутніх «Машiнicт з керування козловим краном»

Завдання дослідження формуються у наступних пунктах:

1. Провести аналіз умов здійснення професійної підготовки діяльності «Машiнicт з керування козловим краном».

2. Визначити програму професійної підготовки «Машiнicт з керування козловим краном».

3. Обґрунтувати доцільність обраного змісту, обсягу і послідовності викладу навчального матеріалу.

4. Визначити технології навчання майбутніх фахівців на рівні теми розділу, теми уроку і обґрунтувати свій вибір.

Практична послідовна реалізація сформульованих завдань визначає етапи дослідження і сприяє отриманню результату дидактичного проектування - педагогічної технології формування професійно необхідних вмінь у майбутніх «Машiнicт з керування козловим краном».

Це дозволяє підвищити ефективність підготовки «Машiнicт з керування козловим краном», забезпечити успішність виконання ними посадових обов'язків у майбутній професійній діяльності і частково вирішити відзначені вище суперечності професійної освіти.

Розв'язання цих задач сприяє отриманню результатів проектування - методики формування професійно необхідних вмінь у майбутнього робітника. Результати проектування спрямовані на розв'язаня протиріччя в підготовці робітників.

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «Машiнicт з керування козловим краном»

1.1 Аналіз професійної діяльності робітника

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності робітника

Керує мостовими і шлюзовими кранами вантажопідйомністю до 15 т, козловими кранами вантажопідйомністю до 25 т, та мостовими кранами вантажопідйомністю до 15 т, оснащеними різними вантажо-захоплювальними пристроями, під час виконання простих робіт з вантаження, розвантаження, перевантаження і транспортування сипких, штучних, лісових (довжиною до 3 м) та інших аналогічних вантажів.

Керує мостовими кранами, оснащеними різними вантажо-захоплювальними пристроями під час виконання робіт середньої складності з вантаження, розвантаження, перевантаження і транспортування лісових (довжиною понад 3 до 6 м) та інших аналогічних вантажів. Здійснює встановлення деталей, виробів та вузлів на верстат, переміщення мостів та інших монтажних пристроїв і механізмів.

Кваліфікаційні вимоги

Повна загальна середня освіта та професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві.

Козловий кран - кран, підйомне обладнання мостового типу. Несучі елементи кріпляться на чотирьох опорах, які дещо схожі на ноги тварини звідки й назва цього типу кранів.

Залежно від конструкції моста козловий кран може бути одно- чи двобалочним. Є моделі з одними або з двома підйомними механізмами які зазвичай мають різну вантажопідйомність з чітким розподілом на підйомників на основний та допоміжний.

Козлові крани застосовуються для обслуговування складських майданчиків і приміщень, вантажно-розвантажувальних та будівельних робіт, навантаження великих контейнерів тощо. Вони встановлюються на відкритих складських та монтажно-будівельних майданчиках. Управління краном здійснюється з кабіни або з підлоги за допомогою кнопкового пульта. Рухаються козлові крани по рейкових коліях які монтуються спеціально для них і мають вигляд рейок.

Окрім великих існують також легкі козлові крани. Вони застосовуються в основному при ремонті автомобілів, при вантажно-розвантажувальних роботах невеликого обсягу. Легкі козлові крани мають електричні або ручні механізми підйому. Розміри і параметри легких козлових кранів визначаються відповідно до технічного завдання.

1.1.2 Визначення видів діяльності робітника

Види діяльності:

· Технологічна

· Проектно-конструкторська

· Організаційна

· Науково-дослідна

Кваліфікації:

Освітньо-кваліфіковані рівні:

· Робоча(кваліфікований робітник):

Сфера діяльності: технологічна (здійснювана в рамках вузла - переважаючий вигляд; навчається в професійно-технічних училищах; проектно-конструкторська діяльність здійснюється як і науково-дослідна; організаційна діяльність: організація власного робочого місця; організація в рамках бригади.

· середня: (базове, вище, молодший фахівець, бакалавр); навчається в: технікумах, ВПУ, коледжах

Сфера діяльності: технологічна (здійснюється в рамках технічного циклу; проектно-конструкторська (проектування окремих елементів і невеликих деталей); організаційна (Організація власного робочого місця, організація здійснюється в рамках ділянки цеху; науково-дослідна відсутня:

· повна вища (спеціальної вищої кваліфікації); навчається в: інститутах, університетах, академіях;

Сфера діяльності: технологічна (в рамках підприємства); проектно-конструкторська (в рамках підприємства): організаційна (управління роботою підприємства); науково-дослідна (елементи постановки задач, висунення гіпотез, дослідження різних фактів);

· науково-дослідна: навчається в: університетах, академіях;

Сфера діяльності: технологічна (в рамках підприємства, науково- дослідницького інституту); це також відноситься і до організаційної діяльності;

переважає науково-дослідна діяльність.

Освітній рівень:

· ПТУЗ: кваліфікований робітник;

· Технікум, коледж: фахівець середньої ланки;

· Вузи 3-4 го рівнів акредитації: фахівець, магістр, кандидат наук, доктор наук.

Машiнicт з керування козловим краном:

Освітній рівень: кваліфікований робітник;

Даного фахівця випускають ПТУ;

Професійна діяльність, виконувана робітником:

· Технологічна: здійснюється в рамках технічного циклу;

· Організаційна: організація власного робочого місця, організація здійснюється в рамках ділянки цеху;

Науково-дослідна відсутня.

Таблиця 1.1.2

Основні рівні професійної кваліфікації, їхня характеристика відповідно до видів діяльності

Рівень	Загальна характеристика	Тип навчального закладу	Рівні	Сфера використання видів діяльності
			Освітній	Освітньо-кваліфікац-й	Технол-на	Проектувальна	Організ-на	Науково-дослідна
1	Діяльність відповідно до загального алгоритму з однозначним набором відомих операцій у рамках вузлів або окремих елементів технологічного процесу (ремонт, налагодження, монтаж, виготовлення, складування).	ПТУ, старші класи загальноосвітньої школи, НКК	Загальне повне, середнє спеціальне	Робоча кваліфікація	У рамках вузла	Відсутня	У рамках бригади	Відсутня
2	Діяльність відповідно до заданого алгоритму без конструювання або часткою конструювання, охоплює весь технологічний процес на виробництві.	ВНЗ 1, 2 рівнів акредитації: технікум, коледж	Базове вище	Молодший спеціаліст бакалавр	У рамках технологічного циклу	Проектування окремих елементів	У рамках ділянки	Відсутня
3	Діяльність з використанням складних алгоритмів, що вимагають конструювання рішення, яке охоплює весь технологічний процес на виробництві.	ВНЗ 3,4 рівнів акредитації: інститути, академії, університети	Повне вище	Спеціаліст	У рамках підприємства	У рамках підприємства	Організація роботи підприємства	Елементи постановки завдань
4	Інформаційно-продуктивна діяльність щодо створення теоретичних положень, яка вимагає умінь висувати гіпотезу, вирішувати проблему, доводити гіпотезу.	Академії, університети, наукові центри підвищення кваліфікації	Науковий	Магістр, кандидат наук, доктор наук	У рамках галузі	У рамках підприємства	У рамках підприємства	Переважає

1.1.3 Характеристика трудових процесів, що виконує робітник

Існують такі типи (групи) трудових процесів робітника (Таблиця 1.1.3)

Таблиця 1.1.3

Характеристики груп трудових процесів

Групи трудових процесів	Приклади трудових процесів	Основна учбово-виробнича характеристика ТП	Основні особливості процесу виробничого навчання
1 група ТП, основні частини яких можуть бути самостійними частинами процесу навчання.	Обробка металу на верстатах: -слюсарні роботи; -обробка дерева; - зборочні і монтажні роботи	Обробка металу на верстатах: -слюсарні роботи; -обробка дерева; - зборочні і монтажні роботи.	Повна можливість організації професійного навчання при виконанні типових виробничих робіт.
2 група ТП, основні частини яких не можуть бути самостійними частинами процесу навчання.	Обслуговування процесів хімічного виробництва. Обслуговування енергетичних установок. Обслуговування автоматичних верстатів, ліній металообробки.	Невелика повторюваність операцій при значній варіативності у зв'язку з ситуацією. Неможливість або значна трудність вичленяти і почастішання операцій. Відсутність комплексів операцій.	Вивчення основ професії з застосуванням тренажерів, макетів, імітаторів, схем учбових агрегатів, рішення технологічних ситуаційних задач, робіт з учбово-виробничими комплексами.
3 група ТП, що займають проміжне значення між 1 і 2 групами .	Будівельні роботи, обслуговування текстильних верстатів, транспорт.	Велика повторюваність операцій при труднощах їхнього вичленовування у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій.	Сполучення навчання на основі продуктивної праці за професією з виконанням розрахунково-розбирально-збірних і лабораторно-практичних робіт на полігоні й у майстернях.

Машинiст крану повинен знати:

- будову і принцип роботи кранів та механізмів, які обслуговуються;

- способи визначення маси вантажу за зовнішнім виглядом;

- правила експлуатації кранів під час установлення деталей, виробів та вузлів на верстат;

- порядок завантаження стелажів продукцією згідно з установленою номенклатурою і спеціалізацією;

- технологічний процес внутрішньоскладської переробки вантажів;

- правила укладання і зберігання вантажів на стелажах;

- основи електротехніки та слюсарної справи.

- основи законодавства про працю;

- правила і норми охорони праці;

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

1.2.1 Професійне призначення та умови використання фахівця

Таблиця 1.2.1

Виконувані трудові процеси	Місця використання робітника
Технологічний рівень - керувати мостовими і шлюзовими кранами вантажопідйомністю понад 3 до 15 т, баштовими самохідними, самопідйомними, портально-стріловими кранами вантажопідйомністю до 3 т, баштовими стаціонарними і козловими кранами вантажопідйомністю до 5 т, оснащеними різними вантажозахватними пристроями, під час виконання простих робіт з вантаження, розвантаження, перевантаження і транспортування сипких, штучних, лісових (довжиною до 3 м) та інших аналогічних вантажів; раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;дотримуватись норм технологічного процесу;	Будiвництво,склади,залiзницi та аеропорти.
Організаційний рівень - Повинен знати будову і принцип роботи кранів та механізмів, які обслуговуються;способи визначення маси вантажу за зовнішнім виглядом;правила експлуатації кранів під час установлення деталей, виробів та вузлів на верстат;порядок завантаження стелажів продукцією згідно із установленою номенклатурою і спеціалізацією; правила укладання і зберігання вантажів на стелажах;основи електротехніки та слюсарної справи;інформаційні технології.	Виробництво

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності фахівця

Ціль: трансформація структури діяльності фахівця в зміст освіти.

Предмет: формована особа фахівця (професійна діяльність фахівця).

Процес:

1. Аналіз кваліфікаційної документації.

2. Аналіз учбових планів.

3. Конструювання програми професійної підготовки майбутнього фахівця.

Таблиця 1.2.2

Функціональна структура діяльності фахівця «Машiнicт з керування козловим краном» і пропоновані до нього вимоги

Назва. функц.	Предмет діяльності	Засіб діяльності	Процедури діяльності	Продукт діяльності	Вимоги до фахівця
					Знання (розумові. дії)	Уміння (практич. дії)
Ремонтна: 1 етап - організаційний	Робоче місце: Козловий кран	Нормативні документи: ін-струкції і перед-писання з охорони праці, техніки безпеки та гігієни праці.	Вивчення всіх нормативних документів, приведення ра-бочого місця у відповідність їх вимогам .	Робоче місце готове до виконання виробничих завдань.	Вимоги до охорони праці та техніки безпеки.	Раціонально розміщувати наявні засоби праці.
	Козловий кран	Iнструменти, допоміжні прилади для виявлення та усунення несправностей.	Управління краном, переміщення різних вантажів.	Переміщений вантаж	.Конструкцiя крана та його приладiв	Обережно та точно перемiщувати вантажи
2 етап -підготовчий	Показники	Допомiжнi прилади	Перевірка відремонтованого козлового крану	Обладнання в робочому станi	Знання принципу роботи та основ ремонту й регулювання	Вмiння ремонту та регулювання обладнання

1.2.3 Визначення вимог до підготовки і умов атестації фахівця

Загальний строк підготовки даного робітника - 1,5 року (1060 годин): курс теоретичного навчання - 100 годин, курс практичного навчання - 990 годин.

-електротехніка;

-матерiалознавство;

-читання креслень;

-політична економіка;

-автоматизація виробництва на основі електронної обчислювальної техніки;

-фізична підготовка.

Спеціальний цикл:

-виробниче навчання;

-спеціальна технологія.

Екзамени: виробниче навчання, спеціальна технологія.

Робітник навчається в учбових майстернях,учбовому полiгонi та виробництві. Навчання в учбових майстернях закінчується екзаменом. Навчання на виробництві закінчується передвипускною виробничою практикою на штатних робочих місцях і випускних кваліфікаційних екзаменах за двома темами:

1. Управлiння краном.

2. Дiагностика та ремонт крана.

Виробниче навчання ставить перед собою ціль формування на основі знань і теоретичних вмінь практичних умінь та навичок, необхідних для виконання своїх професійних обов'язків, а також виховати в учнів професійні якості особистості властиві робітникам даної професії та полегшити процес професійної адаптації.

До складу атестаційної комісії входять:

-директор ПТУ;

-представник підприємства (головний інженер);

-викладач спецтехнології;

-заступние директора з учбово - виробничої роботи;

-майстер виробничого навчання;

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання

Тактична ціль навчання є описом не тільки видів діяльності, яка формується в процесі вивчення, але і всі ті характеристики особи, які слід сформувати в процесі засвоєння заданої дисципліни.

Основні компоненти статичної структури особи є: досвід особи, функціональні механізми психіки, типологічні властивості особи.

Динаміка особи включає такі поняття: діяльність, розвиток і поетапність розвитку провідних видів діяльності.

Дані компоненти структури особи є узагальненими, і формуються в процесі всієї життєдіяльності і утворення особи, при цьому, кожній з них ступеню освіти властиво формувати певні її характеристики.

В даному випадку викладача спеціальних і загальнотехнічних дисциплін цікавить та структура особи, яка направлена на формування професійного досвіду особи, розвиток функціональних механізмів психіки і типологічні властивості особи. При цьому, ціль навчання досягається шляхом рішення послідовних задач на кожному уроці. Викладач повинен проаналізувати особу учня і встановити способи для її подальшого формування.

Ціль навчання описує образ тієї особи, яку слід зрештою сформувати на певному етапі професійної безперервної освіти.

Під логічною структурою особи учбового матеріалу (логико-семантичної структури) розуміється його схематична побудова, включаючи всі вхідні поняття, розташоване в порядку зменшення об'єму.

Таблиця 1.3.1

Елементи структури особи	Характеристика цілей
Досвід особи	Професійна спрямованість	Сформувати інтерес до майбутньої професії. Сформувати бажання виконувати: швидку та якicне завантаження-розвантаження,контроль показникiв,органiзацiю робочого мiсця,та охорону працi. Сформувати професіонально важливі якості: дисциплінованість, відповідальність, посидючість, увагу, працьовитість, зібраність, швидку реакцію, терпіння, пам'ять
	Професійна компетентність	Сформувати уміння користуватися інструментом, читати креслення, схеми деталей. Сформувати уявлення про основні положення: електротехніки, технічного креслення,металоведення,читання креслень,автоматизація виробництва на основі електронної обчислювальної техніки; Сформувати уміння систематизувати порядок підходу до роботи, аналізувати помилки.
	Комунікативна готовність	Сформувати уміння відстоювати свою думку з приводу виникнення несправності. Сформувати уміння використовувати професійні терміни.
	Економічна ерудиція, правова компетентність.	Сформувати знання з основ економіки, макроекономіки, оплати праці. Сформувати знання про норми ділової поведінки і етики професійних відносин, організації робочого місця, охороні праці правилах безпечної поведінки з машинами і механізмами. Сформувати уміння визначати економічну доцільність, економію матеріалів.
Функціональні механізми в психіці.	Професійна пам'ять.	Сформувати оперативну, слухову, зорову, довготривалу, образну, короткочасну пам'ять, яка дозволить запам'ятати інформацію на довгий час.
	Технічне мислення	Сформувати і розвинути оперативне і логічне мислення, що дозволить ефективно працювати з технічною документацією. Сформувати і розвинути наочно - дієве мислення, планування майбутньої діяльності.
	Здатність творчого підходу в рішенні задач.	______
Типологічні властивості	Здібність до саморегуляції і самоаналізу	Сформувати бажання і уміння перевіряти послідовність представленого алгоритму, уміння закріплювати, розширювати знання, розвитку самостійності, відчуття вимогливості до себе, відповідальності.

1.3.2 Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно до галузі господарської діяльності і видів діяльності робітника

Питання формування змісту професійної підготовки досить детально проаналізовані в сучасній педагогічній літературі. На сьогоднішній однією з найпоширеніших концепцій формування структури теоретичного навчання професійної підготовки є концепція Леднева В.С., згідно якої набір учбових курсів професійної підготовки формується на основі двох чинників: структури об'єкту вивчення діяльності і структури діяльності. Як структура діяльності приймається професійна діяльність фахівця, яка включає проектування, технологію, наукові дослідження, організацію і управління. Як об'єкт вивчення приймається галузь народного господарства і становлячі її підоб'єкти, які лежать в основі даної професії.

Для визначення програми курсу професійної підготовки слідує:

· визначити необхідну функціональну структуру професійної діяльності фахівця відповідно до рівня його класифікації;

· визначити структуру узагальненого об'єкту діяльності;

· виділити елементи сукупної структури професійної підготовки;

· поглиблений розкрити кожний з даних елементів.

1.3.3 Вибір системи професійного навчання

Система виробничого навчання - це принципи угрупування становлячих частин, елементів змісту практичного навчання і послідовності їх вивчення. Вона вибирається залежно від типу трудових процесів. На сьогоднішній день існує безліч систем виробничого навчання, які сформувалися історично. Системи виробничого навчання формувалися поступово, в процесі розвитку виробництва. Кожна з систем виробничого навчання, що є, має достоїнства і недоліки, певні особливості, даючи можливість застосувати їх в різних умовах.

Предметна СВН: побудована по видах продукції, що випускається; учень виконує ті ж вироби, що і робітник-інструктор.Переваги-одержання готового виробу стимулює подальшу роботу,відбувається раннє включення учнів у виробничу працю.Недолiки- відсутня планомірність у розвитку процесу виготовлення виробів або виконання роботи,не проводяться вправи у відпрацьовуванні прийомів і операцій,отже, учні освоюють помилкові дії і їх доводиться переучувати,відсутня можливість раціонально будувати технологічні процеси й опановувати різноманітними пристосуваннями.

Для фахівця «Машiнicт з керування мостовим краном» характерна предметна СПВ, яка припускає: повторення учнем дiй виробницого майстра.

2. Проектування технологій навчання за темою «Керування козловими кранами» з дисципліни «Керування кранами та експлуатація кранів»

2.1 Постановка цілей вивчення теми і вибір типу навчання

Характеристика учбової групи

Показники учбової групи	Значення показників
1. Середній бал по опорним дисциплінам	«3» > 35% «4» > 40% «5» > 25%
2. Поведінкова характеристика групи	– недисциплінованість; – роз'єднаність; – відсутність лідера; – агресивність
3. Переважаючий тип мислення	Логічний тип мислення
4. Відношення до майбутньої професії	Байдужне
5. Відношення до предмету	Негативне
6. Переважаючий тип темпераменту	Меланхолік
7. Місце проживання (переважно)	Іногородній
8. Соціально-економічне становище	Достатнє

Необхідний розмірний ритм і організація навчального процесу, упорядкованість системи його організації. При цьому доцільно використовувати традиційні методи і форми навчання.

Загалом за параметрами группи будемо вважати її середньою.

На даному етапі дидактичного проектування педагог здійснює формулювання мети навчання на оперативному рівні, тобто визначає перелік професійних умінь, які повинні бути сформовані в учнів у результаті вивчення теми. Відповідно до рівнів складності цих професійних дій та ступеня володіння навчальним матеріалом теми оперативні цілі можуть бути сформульовані за 4 рівнями (згідно з теорією В. Беспалька):

1 рівень (розпізнавання): знаходження учнями деякого об'єкта серед інших, упізнавання на слух і за зображенням (позначенням) заданих елементів (властивостей) тощо;

2 рівень (репродуктивний): здатність учнів відтворювати і використовувати наявну інформацію для рішення задач за заданим алгоритмом;

3 рівень (суб'єктивно-продуктивний): здатність учнів розв'язувати не стандартні завдання шляхом застосування наявних знань і вмінь до нетипових ситуацій, аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та перетворення;

4 рівень (об'єктивно-продуктивний): спроможність учнів здійснювати дослідну діяльність, розробляти нові об'єкти та процеси або модернізувати існуючі. Зазначимо, що цей рівень у підготовці машинiста буде відсутній, тому що наукові дослідження не входять до його професійних обов'язків.

Вибір третього рівня обумовлюється складністю матеріалу теми і кваліфікаційних вимог до майбутнього фахівця, необхідністю прийняття ним

рішень у нестандартних ситуаціях. Для машинiста останній рівень не висувається. Отже оперативні цілі за темою «Керування кранами та експлуатацiя кранiв» сформульовано за 3 рівнями в табл. 2.2. Там показано також умови реалізації цілей кожного рівня (у вигляді необхідних знань і вмінь), результати реалізації цілей рівнів (сформовані в результаті вивчення теми професійні вміння) та критерії оцінювання сформованості цих умінь у студентів групи. Усі зазначені параметри є еталонами професійних дій, що містяться у поставлених оперативних цілях.

Вибiр джерел нформацiї

1. Богорад А.А. Мостові крани та їх експлуатація.-К.: Вища школа, 2002.-184 c.

2. Федосєєв В.М. Посібник машиністу мостового крана.-К.: Машинобудування, 2000.-240 c.

3. Федосєєв В.М. Безпека праці машиніста мостового крана.К.: Машинобудування, 2001.-96 c.

2.2 Проектування дидактичних матеріалів та обрання групи загально дидактичних методів навчання

2.2.1 Проектування плану та контурного конспекту з теми

На даному етапі дидактичного проектування на базі попередньо спроектованих цілей та змісту навчання майбутніх машинicтiв, відтворених у навчальних планах та програмах, викладач має конкретизувати відібраний зміст та розробити дидактичні матеріали за темами дисципліни. Ці матеріали містять обсяг інформації за темами, який потрібно засвоїти учням для успішного здійснення їх фахової діяльності.

Дидактичні матеріали розробляються за результатами аналізу і відбору джерел навчальної та наукової літератури та становлять логіко-семантичну структуру навчального матеріалу теми, її план, текст та контурний конспект.

Послідовність розробки дидактичних матеріалів є такою:

1) вибір необхідних змістовних елементів теми та встановлення типів існуючих між ними взаємозв'язків (рівнозначності, перетину, підпорядкування, протиставлення, протилежності тощо);

2) складання логіко-семантичної структури теми (схематичне зображення змістовних елементів теми та зв'язків між ними);

3) конструювання плану викладу теми з визначенням типу плану (простий або складний, індуктивний або дедуктивний), виходячи зі структури навчального матеріалу та рівня сформованості базових знань учнів;

4) конструювання тексту теми, що є докладно представленим навчальним матеріалом, скомпонованим у послідовності, яка визначається планом;

5) проектування на основі тексту контурного конспекту з теми, який містить ключові положення нової інформації, таблиці, графіки, позначення, схеми, алгоритми.

План - це набір коротких найменувань логічно завершених частин навчальної теми. На ступінь складності плану і число пунктів впливають: особливості сприйняття і розуміння учнями нової інформації; рівень підготовки учнів; цільове призначення тексту. На основі плану може бути одержаний текст.

Текст -- це система граматичних, графічних, математичних знаків, що забезпечують вичерпне уявлення про об'єкт вивчення.

Конспект - сукупність взаємозв'язаних опорних сигналів теми.

Логіко-семантичну структуру, план та контурний конспект теми «» представлено нижче.

Отже, конструювання дидактичних матеріалів за темами є засобом реалізації поставлених на попередньому етапі дидактичних цілей вивчення дисципліни та окремих тем.

Логіко-семантичну структуру, план та контурний конспект теми «Керування кранами» представлено нижче.

Для даної учбової групи доцільно використовувати план, складений дедуктивним способом, тобто перехід від загальних положень до приватних.

План викладу теми «Керування кранами та експлуатацiя кранів»

1. Керування кранами та експлуатацiя кранів

1.1 Керування козловим краном

1.1.1 Обладнання крану

1.1.2 Керування рухом крану

1.1.3 Органiзацiя робочого мiсця

1.2 Керування вантажом

1.2.1 Прилади керування вантажом

1.2.2 Визначення ваги вантажа за виглядом

1.2.3 Дистанцiйне керування вантажом

1.3 Правила безпечної експлуатацiї

1.3.1 Попереднiй контроль

1.3.2 Методи перевiрки обладнання

1.3.3 Прилади що гарантують безпеку

Після складання плану відповідно до нього створюємо конспект. У контурному конспекті повинні втримуватися тільки ключові положення нової інформації, виражені посредствам таблиць, графіків, абревіатури, різного роду позначень, акцентів. По способу вистави інформації конспекти діляться на плани-конспекти та конспекти-схеми.

План-Конспект являє собою зміст із кожного пункту плану та більш детальне пророблення джерела: складається докладний, складний план, у якім висвітлюються не тільки основні питання джерела, але та частки. До кожного пункту або підпункту плану підбираються та виписуються цитати.

Конспект-Схема - це ієрархія понять теми, упорядкованих згідно із планом і доповнених основними відомостями.

Контурний конспект з теми «Керування козловим краном»

Всі електричні частини підрозділяються на наступні категорії:

1. головні ланцюги , через які проходить основний потік енергії електропривода ,а також здійснюється живлення вантажопідйомних магнітів.

2. ланцюга порушення ,через які проходить струм порушення електричних машин постійного струму ,синхронних електричних машин, машин змінного струму ,а також струм двигунів електрогідравлічних штовхачів .

3. ланцюга керування по яких здійснюється подача команд комутаційним пристроям головних ланцюгів порушення від органів керування , у ланцюгах керування здійснюється певна послідовність виконання команд і перемикань по заздалегідь заданій програмі .

4. ланцюга сигналізації,які передають операторові або контролюючому пристрою інформацію про стан комутуючих елементів головних ланцюгів керування або про значення конкретних параметрів електропривода й механізму .

У кранових електроприводах застосовують електромашинні й статичні перетворювачі електричної енергії . В электромашиних перетворювачах дві електричні машини перетворять електроенергію , споживану від живильної мережі в електроенергію з регулюючими параметрами(напруга ,частота, струм). У статичних перетворювачах електричної енергії здійснюється шляхом безконтактної комутації

Ланцюгів постійний або змінний струм за допомогою керованих напівпровідникових приборів. Апаратура керування електроприводом є комплексом, що включає контактні й безконтактні пристрої комутації в ланцюгах електродвигуна ,перетворювачів енергії й керування , а також елементи захисту електричних кіл всю контактну апаратуру в крановому електроприводі можна розділити на дві групи :

Апаратура, керування якої здійснюється не посередньо оператором або виконавчим механізмом (контролером ,кінцевим вмикачем ).

Апаратура із приводом контактів від електромагнітного пристрою (концентратори й реле). Якщо контакт не комутирує елементи безпосереднім ручним приводом, а призначаються для комутації ланцюгів головного струму, то такий пристрій називається силовим кулачковим контролером, а якщо ці елементи служать для комутації мереж керування, то таке апарат називається командо-контролером. Якщо контактні комутаційні елементи приводяться в дію через зв'язок з механізмом , то такі апарати називаються кінцевими або шляховими вимикачами. Послідовність замикання й розмикання контактів , що приводяться в дію через зв'язок з механізмом , то такі апарати називаються кінцевими вимикачами. Послідовність замикання й розмикання контактів, що приводяться в дію від вала з кулачковими шайбами, у функцію кута повороту вала називається діаграмою включення. Діаграма включень зображена у вигляді таблиці , називається таблицею включень. Кілька контактів і реле, а також пристрою захисту, об'єднане в закінчений комплектний пристрій для керування електроприводом, іменуються магнітними контролерами.

2.2.2 Обрання групи загально дидактичних методів навчання

Вибір методів навчання для викладу теми здійснюється залежно від:

1) типу навчальної інформації, що міститься в матеріалі теми (поняття, факти, причинно-наслідкові зв'язки, графічна інформація);

2) рівня засвоєння навчальної інформації (репродуктивний або продуктивний);

3) категорій змісту навчального матеріалу (комп'ютерний або група об'єктів, окремі комп'ютерні процеси, комп'ютерний процес у цілому).

У дидактиці існує велика кількість класифікацій загально дидактичних методів, що здійсненні за різними підставами: за джерелами передавання та характером сприйняття (автори: С. Перовський, Е. Галант), за основними дидактичними завданнями (М.Данилов, Б.Єсипов), за аспектами здійснення навчально - пізнавальної діяльності (Ю. Бабанський) тощо. Добір методів навчання для спецдисциплін професійних навчальних закладів доцільно здійснювати за класифікацією І. Лернера, М. Скаткіна (методи: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково пошуковий, дослідницький), яка найбільш відповідає специфіці вивчення таких дисциплін. Нижче обґрунтовано вибір загально дидактичних методів для вивчення теми «Керування козловими кранами та єксплуатацiя кранiв».

Вибір методів навчання відповідно до наведених складових змісту теми показано в табл.2.2.

Таким чином, обрані групи методів навчання забезпечують реалізацію сформульованої мети навчання та відповідають типами навчальної інформації і категоріям змісту матеріалу теми.

Вибір загально дидактичних методів навчання

Навчальна тема	Кінцевий рівень засвоєння навчальної інформації	Категорія змісту	Вибір загальної групи методів	Зміст методу
Керування краном.Обладнання крану.Органiзацiя робочого мiсця.	Сформовані знання про керування та обладнання, а також уміння вибирати засоби органiзацiї і виконувати задані трудові процеси	Трудовий процес	Пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.	Пояснювально-ілюстративний метод. Знання одержуються у “готовому” виді. Репродуктивний метод. Особливості - застосування вивченого на основі зразка або правила.

2.3 Постановка навчально-методичних цілей вивчення теми

У процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навичок, а також необхідних властивостей особистості учня. Основою такої планомірної передачі знань служить чітко сформульована мета. Ціль повинна бути виражена через дії, згруповані по рівнях засвоєння теми, кожний з яких має визначені характеристики: умови, результат, критерії оцінки.

2.4 Проектування мотиваційних технологій навчання

1. Поняття і ціль мотивації.

Мотивація - це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, учинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.

Мотиваційна поведінка - це результат дії двох чинників: особистісного та ситуаційного.

Особистісний чинник- це потреби, мотиви, настанови, цінності;

C итуаційний чинник - зовнішні умови, наприклад: поведінка інших людей, оцінки й реакції оточення.

Мотив - усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності.

Мотив - усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності.

Стимул - спонукальна причина (звичайно зовнішній вплив), що суб'єктивно сприймається й викликає спрямовану активність людини. У деяких випадках стимул може стати мотивом, для чого людина мусить усвідомити стимул, «переробити» та відбити його у свідомості.

Мотивування - пояснення людиною причин своїх дій із посиланням на обставини, що спонукали її до вибору певної дії.

Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості.

Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості.

Цілі мотиваційних технологій мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів у професійну навчально-пізнавальну й навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.

Наявність мотиваційного компоненту в процесі навчання:

* швидкість включення викладача у навчальну діяльність,

* стійкість інтересу до неї,

* наполегливість у вирішенні навчальних проблем.

2. Різновиди й умови вибору мотивації.

Вступна мотивація може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того чи іншого предмета або явища, на яке буде спрямовано весь процес навчання. При цьому основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація.

Поточна мотивація для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності. Вона може здійснюватися різними методами навчання відповідно до етапів формування діяльності:

* у процесі його пояснення (бесіда, лекція, розповідь);

* у ході виконання практичних завдань (розв'язання задач, вирішення завдань, виконання лабораторних робіт);

* у процесі контролю (поточний, підсумковий, заключний тощо).

Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є орієнтація навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень, які наводяться.

Основні прийоми поточної мотивації на етапі формування і контролю діяльності: надання права вільного вибору завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності.

При вивченні теми «Керування кранами» можливий наступний мотивуючий вступ: « На сьогоднішньому занятті ми будемо вивчати види кранiв, їх характеристику, класифікацію, типові несправності та способи їх керування. Ця тема дуже важлива, тому що будь-який машинiст крану повинен вміти керувати кранами та знати всi особливостi.

Таблиця бінарних дій у процесі реалізації мотиваційних технологій

Дії викладача	Дії тих, кого навчають
Добрий день! На сьогоднішньому занятті ми будемо вивчати крани та їх керування. Скажіть, які види кранiв ви знаєте?	Уважно слухають викладача, а на поставлене питання відповідають: стрiловий та мостовий.
А як ви вважаєте, де використовуються крани?	Відповідають:У промисловості при перемiщеннi вантажiв.
Вірно!А також у будівництві, при завантаженні суден у портах, на залізничних станціях та на складах, на гірських металургійних підприємствах, у всіх галузях машинобудівної промисловості. Знання, отримані при вивченні даної теми, необхідні вам у професійній діяльності.	Уважно слухають викладача. З`явився інтерес до вивчення теми.

2.5 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань

2.5.1 Аналіз базових знань учнів

В результаті аналізу та діагностики стану процесу навчання повинні буті отримані способи корекції навчальних вимог до навчальної групи та способи удосконалення засобів навчання.

Корекція базових умінь в учнів припускає:

- визначення базового матеріалу;

- встановлення міжтемних (МТ) зв'язків навчального матеріалу по розроблюваній темі із базовим матеріалом;

- визначення способів реалізації МТ зв'язків у навчанні;

- вибір способів (методів, форм та засобів) контролю базових знань учнів;

- вибір способів формування базових знань.

Базовий матеріал - це всі ті відомості, які за змістом пов'язані із даною темою та знання яких учнями робить для них новий матеріал доступним.

Міжтемні зв'язки - це ті зв'язки, які існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою їх визначення є наступне:

- представлення можливості учням визначити та прослідкувати причинно-наслідкові зв'язки явищ та закономірностей об'єктивного миру;

- створення єдиної системи знань в учнів;

- забезпечення зв'язку між дисциплінами та темами і визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;

- виключення дублювання на одному рівні;

- формування вмінь комплексного використання знань та вмінь, отриманих при вивченні різних дисциплін;

- забезпечення єдиного підходу до навчання професійним дисциплінам.

Базовий матеріал з новим створює той або інший зв'язок. Встановлення виду МТ зв'язків дозволяє обрати спосіб його реалізації в навчанні, і тим самим, підійти до вибору способів контролю та формування базових знань в учнів.

МТ зв'язки та способи їх реалізації в навчанні

Ознака класифікації МТ зв'язку	Найменування МТ зв'язку та його характеристика	Спосіб реалізації МТ зв'язку
Об'єктивна ознака: за послідовністю вивчення	Попередня: проявляється в пам'яті учня у вигляді сформованих знань	Повторення учнем вивченого матеріалу
	Супутня: проявляється при вивченні однієї теми в суміжних дисциплінах	Виконання учнем суміжних завдань. Встановлення відповідного порядку організації навчального процесу
	Перспективна: проявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в наступній діяльності спеціаліста	Мотивація навчальної діяльності
Об'єктивна ознака: за змістом	За єдністю трактувань	Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначень величин, дотримання вимог ДСТУ
	За вибором навчального матеріалу	Дотримання викладачем єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту та опорного конспекту
	За використанням знань різних предметів	Використання знань однієї дисципліни для розв'язання проблем іншої
Суб'єктивна ознака	За комплексним використанням знань та вмінь	Використання в навчальному процесі комплексних знань за матеріалом окремих уроків
	За єдністю методів викладання та контролю	Застосування різними викладачами в різних дисциплінах одних і тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань та здібностей учнів

Аналіз МТЗ, вибір базового матеріалу, визначення способів контролю і актуалізації (формування) базових знань з теми «Ремонт нерухомих з`єднань і трубопроводів»

Найменування теми	Перелік базового матеріалу: назва дисципліни, теми, короткий зміст)	Тип МТЗ	Способи реалізації МТЗ	Способи контролю базових знань	Засоби контролю базових знань	Крітерії оцінки	Способи актуалізації базових знань	Засіб формування базових знань
Керування краном	Теорiя механзмiв i машин: «основні вузли і механізми» (їх призначення та взаємодія)	Попередня з використанням знань з різних предметів	Нагадування	Опитування	Питання: Які ви знаєте основні види механізмів машин? Поясніть їх призначення	В обговоренні беруть участь 80% учнів, правильно відповідають - 60%	Розповідь-пояснення (15 хвилин)	План: 1.Основні види механізмів 2. Їх призначення.
	Конструкцiя кранiв: «прилади та способи керування»(види, класифікація)	Попередній за єдністю трактування понять	Повторення	Усне опитування (фронтальне)	Питання: Які ви знаєте прилади та способи керування?	70% учнів вірно відповіли на питання; 30% - допустили неточності у відповіді	Коротке пояснення під час викладу нового матеріалу	Ілюстрація, демонстрація за допомогою ПК

2.5.2 Аналіз дидактичних та технічних засобів навчання

Матеріальні засоби навчання: окремі тексти з посібників та підручників, окремі завдання, вправи та задачі, дидактичні матеріали, текстовий матеріал, засоби наочності (макети, діючі моделі), технічні засоби навчання, лабораторне устаткування.

Технічні засоби навчання - це сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, застосовуваних у навчально-виховному процесі для пред'явлення й обробки інформації з метою його оптимізації.

При викладенні теми «Керування краном:

Дидактичні засоби навчання: підручник «Деталі машин».

Засоби наочності: таблиця «Прилади керування краном», відеозаписи.

Технічні засоби навчання: ПК - для демонстрування фрагмента фільму з керуванням крану.

2.6 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД)

Головна мета навчальної діяльності: формування нових знань є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечать правильність її виконання. Провідною метою розробки технологій формування нових знань є проектування та реалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформувати необхідні якості професійних дій. Орієнтована основа діяльності містить наступні складові: · Уявлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному навчанні - деякі зразки, макети, моделі. Матеріал для діяльності та її предмет. У практичному навчанні цж8е заготовки, матеріали, майданчики для монтажу, пристрої, які необхідно відремонтувати, тощо, а в теоретичному навчанні - умови задач, завдань, питання, сформульована проблема і т. ін. · Засоби діяльності, тобто інструменти, інструкції та креслення, карти, таблиці, алгоритми й формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки. · Перший тип навчання ООД - неповна орієнтована основа (вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту). Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес його формування відбувається повільно, із великою кількістю помилок. Другий тип навчання - повна ООД. За наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, що подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в окремій формі, стосовно конкретної ситуації. Викладач, подаючи навчальний матеріал, демонструє кожен крок діяльності щодо конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково й швидко, але ступінь його узагальнення та перенесення на нестандартні ситуації обмежений складом конкретних умов його використання. Третій тип навчання - повна орієнтована основа з використанням узагальнення та систематизації. Це такий тип навчання, у разі якого орієнтири подані в узагальненому вигляді, притаманному класу явищ. Викладач не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування.

Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тім, що пізнавальна діяльність і введенні в неї знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями якості дії, що слід сформувати, заздалегідь проектуються і закладаються в оперативну мету навчання: не тільки відомо які дії формувати, але і з якими загальнозначущими якостями. Одним з головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчання є рішення задач. На кожнім з етапів засвоєння задачі виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій, задачі служать для цілей створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т. ін.)

До всіх задач і завдань пред'являється ряд вимог. Перше з них - це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друге - це відповідність задач етапові засвоєння, тобто в умові задач повинні знайти відображення мета і її характеристики.

Рішення задач має важливе значення при вивченні технічних дисциплін:

· задачі дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці;

· рішення задач сприяє більш глибокому і міцному освоєнню законів, закономірностей, розвиває логічне мислення, виробляєж8 навички самостійної роботи, підвищує інтерес до предмета;

Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що варто зробити, щоб застосувати нові технології навчання.

Діяльність по контролю можна розділити на наступні види:

· контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальній дисципліні, її розділу і темі, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення їхніх цілей;

· контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю;

· контрольно-аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу й оцінці результатів навчального процесу і його корекції.

Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів.

Перший етап - аналіз мети навчання. Па даному етапі надзвичайно важливо проаналізувати мету кожного з рівнів засвоєння, для того, щоб здійснювати у відповідній послідовності і контроль формування умінь.

Другий етап - вибір видів контролю. На даному етапі надзвичайно важливо охопити всі етапи навчання, не упустивши який-небудь. У цьому випадку необхідно таким чином побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко одержав відповідь на питання: чи виконує учень ту дію, що намічено? Чи правильно її виконує? Чи відповідає форма дії даному етапові його засвоєння? Чи формує дія з належною мірою узагальнення, засвоєння?

Третій етап - вибір способів контролю. Для даного етапу варто чітко виконувати вимоги до організації контролю:

· на перших етапах процесу навчання контроль повинний бути поопераційним;

· на початку матеріальної (матеріалізованої) дії і зовнішньомовного етапу, зовнішній контроль повинний бути систематичним: за кожним виконуваним завданням;

· наприкінці цих етапів, а також на наступних етапах зовнішній контроль повинний бути епізодичним: за вимогою учня або при наявності в нього систематичних помилок.