Главная Коллекция "Otherreferats" Транспорт Аналіз діяльності експлуатаційного локомотивного депо

Аналіз діяльності експлуатаційного локомотивного депо

Організація експлуатації та ремонту локомотивів. Експлуатація кар'єрного транспорту по перевезенню гірничої маси. Розрахунок робочого парку локомотивів, кількості ремонтів, штату локомотивних бригад. Вибір та обґрунтування методу ремонту локомотивів.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.12.2013
Размер файла 683,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Організація експлуатації та ремонту локомотивів
  • 1.2 Особливості експлуатації кар'єрного транспорту по перевезенню гірничої маси
  • 1.3 Система утримання РС
  • 1.4 Система планово-попереджувальних ремонтів
  • 1.5 Ремонтний цикл
  • 2.Розрахунок робочого парку локомотивів
  • 3. Розрахунок кількості ремонтів локомотивів
  • 4 Розробка плану локомотивного депо
  • 5. Розрахунок штату локомотивних бригад
  • 6. Організація виробництва
  • 6.1 Вибір та обґрунтування методу ремонту локомотивів
  • 6.2 Вибір та обґрунтування режиму роботи депо
  • 7. Охорона праці та техніка безпеки
  • 7.1 Загальні вимоги техніки безпеки при ремонті локомотивів
  • 7.1.1 Заходи по техніці безпеки при постановці на ремонт
  • 7.2 Вимоги техніки безпеки при ремонті механічного обладнання
  • 7.3 Техніка безпеки при ремонті дизеля та допоміжного обладнання
  • 7.4 Періодичність та види інструктажів
  • 7.5 Санітарно-гігієнічні умови депо
  • 7.6 Протипожежна безпека
  • Література

Вступ

Залізничні колії - одна з важливих частин матеріально-технічної бази економіки країни. Вони багато визначають ефективність у всіх галузях народного господарства. Залізничний транспорт - одна з найбільших галузей народного господарства, на долю якої приходиться майже десята частина основних фондів країни.

Високі темпи розвитку всіх галузей народного господарства, розширення економічних зв'язків між районами і підприємствами відтворюють неперервне зростання об'єму перевезень всіх видів транспорту.

Економічні зв'язки між районами країни і підприємствами забезпечують транспорт загального використання. Будь-яка продукція може вважатися остаточно виготовленою і готовою до споживання, коли вона доставлена до споживача.

Суть економічної реформи полягає в тому, що вона передбачає склад централізованого планового управління з розширенням місцевої господарської ініціативи, збільшення ролі економічних методів в управлінні господарством, глибоке покращення планування.

Тепловозами називаються локомотиви, у яких роль силових установок виконують теплові двигуни, це поршневі двигуни внутрішнього згорання - дизелі. Перетворенні хімічної енергії палива в механічну роботу в такому двигуні відбувається в різниці від паросилової установки в обмеженому, замкнутому об'ємі в середині циліндра, що значно знижує затрати і забезпечує велику ефективність локомотива.

Залізничний транспорт з'явився в першій половині XІX ст. як транспорт з паровою тягою. Але технічне невдосконалення паровоза стало очевидне професіоналам уже в час його розквіту, і тому ще в минулому столітті виникла думка про будівництво більш економічного локомотива.

В 1905р. М.Г. Кузнецовим і А.И. Одинцовим були розробленні проекти локомотива з двигуном внутрішнього згорання і електричною передачею. Проект Кузнецова і Одинцова був оригінальний в ycіx відношеннях. Ряд рішень цього проекту і зараз використовується в тепловозному будівництві.

На Харківському заводі транспортного машинного будівництва, де почалося будівництво нових тепловозів серії ТЭ1 з електричною передачею. 1949р. Харківський завод перейшов на випуск двохсекційних тепловозів ТЭ2. В 1953 р. був збудований перший двохсекційний тепловоз ТЭЗ з двигуном потужністю 2000 к. с. на кожній секціях; з 1955р. він став виходити серійно. Тепловози ТЭЗ складають основну частину тепловозного парку.

В 1960р. Харківський завод випустив партію тепловозів ТЭ10 потужністю 3000 к. с. В одній секції цього тепловозу в 1962 році була розроблена конструкція двохсекційного тепловозу потужністю 6000 к. с. - 2 ТЭ10Л, серійного випуску Ворошиловградським заводом.

Завдяки постійній готовності до роботи і можливості реалізації великої сили тяги при зрушенні з місця тепловози зайняли важливе використання на маневрових роботах.

ремонт локомотив депо експлуатаційний

1. Організація експлуатації та ремонту локомотивів

Робота локомотива та поїздів рухомого складу по виконанню вантажних перевезень організовується в відповідності з вимoгaми правил технічної експлуатації залізничниx доріг і інструкцій по руху поїздів і сигналізації.

Для кожного експлуатаційного депо відділенням дороги розробляється місячні, декадні і добові завдання по видачі локомотивів і поїздів рухомого складу для обслуговування вантажниx, забезпечення маневрової і господарської роботи і також поїздів приміського сполучення.

Робота, яка виконується локомотивами для потреб підприємств залізничниx дopіг, нaзивається господарською. До неї відносяться: і перевезення господарських вантажів, потрібниx для поточного утримання і ремонту колій, будівництв, пристроїв електропостачання і зв'язку; осадка і обкатка колії після ремонту, а також випробування мостів; обкатка составів; робота з водяними, відновлюваними і сніговими поїздами.

Ремонт локомотивів виконується по одній із форм організації виробництва - одиничної, серійної і масової.

При масовій формі організовується поточне виробництво, в якому увесь процес розкладається на окремі операції, виконуючи в окремій послідовності.

Наукова організація праці при ремонті локомотивів забезпечує краще використання основних фондів і оборотниx засобів, скорочує простій рухомого складу при pемонті, підвищує якість ремонту при знижені його собівартості. Ремонт локомотивів організовується по агрегатному, крупно агрегатному і крупно агрегатно-поточному методом, при яких зношені і пошкоджені деталі, вузли і агрегати замінюються раніше відремонтованими.

1.2 Особливості експлуатації кар'єрного транспорту по перевезенню гірничої маси

Залізничний транспорт широко і ефективно використовується в кар'єрах великої потужності при значниx відстанях переміщення вантажів.

Характерні особливості кар'єрного транспорту наступні:

- велика маса перевезениx вантажів і постійний вантажопотік;

змінне положення дорожніx трас в кар'єрах в часі і середовищі внаслідок підвигання скритних і добичниx забоїв і пунктів розгрузки породи;

підвищена надійність транспортних засобів, викликана умовами погрузки, кpупністю кусків і значною об 'ємною вагою гірничої маси;

дальність перевезень не перевищує 15 км;

необхідність проходження значниx підйомів.

Найбільше викоpистання в кар'єрах отримала електpична тяга, головною перспективністю якої являється можливість подолання составами крутих підйомів.

1.3 Система утримання РС

При керуванні рухомим складом машиністу доводиться виконувати розгін поїзда, регулювати швидкість руху, змінювати напрямок руху і здійснювати електричне гальмування. Необхідний режим роботи локомотива досягається з'єднанням електричниx кіл по визначеній cxeмі, зміненням параметрів усіх кіл і напрямок струму в обмотках збудження або якорів тяговиx двигунів. Кожному з'єднанню і групі параметрів кіл відповідає визначена тягова або гальмівна характеристика локомотива. Всі операції по керуванню локомотивом виконуються або контактними апаратами, що здійснюють необхідні переключення, або безконтактними елементами. Якщо на локомотиві застосовують контактні апарати, то розрізняють систему з безпосереднім керуванням і систему з косвенним керуванням.

1.4 Система планово-попереджувальних ремонтів

Планово-попереджувальною системою передбачено проведення трьох видів технічниx обслуговувань (ТО-l, ТО-2, ТО-З) експлуатаційного парка рухомого складу.

Технічне обслуговування ТО-l виконують локомотивні бригади при прийманні і здачі локомотива, або в час технологічниx переривів в процесі експлуатації. Порядок, час і місце проведення ТО-l встановлюється начальником залізничного цеху, підприємства, в залежності від умов експлуатації тепловозу.

Технічне обслуговування ТО-l передбачає догляд за локомотивом, змащування частин що труться, огляд і виконання службового ремонту в об'ємі, передбаченим типoвим списком робіт. При цьому перевіряють стан механічної частини, кріплення деталей під кузовом, стан кожухів зубчатиx пристроїв. Перевіpяють стан електричниx машин, електричної апаратури, акумуляторної батареї і при необхідності виконують ремонт. Проводять обтирку і прибирання локомотивів.

Технічне обслуговування ТО-2 виконують кваліфіковані робітники з локомотивною бригадою або локомотивні бригади з робітниками пункта екіпіровки.

Як правило, ТО-2 суміщають з екіпіpовкою локомотивів або виконують безпосередньо в районах роботи їх на коліях, обладнаниx оглядовими канавами.

Технічне обслуговування ТО-2 передбачає контроль за станом основного обладнання і ходових частин РС і усунення виявлениx при цьому несправностей, а також виконання робіт записаниx локомотивними бригадами в журналі технічного стану.

Технічне обслуговування ТО-З виконує спеціальна бригада слюсарів з співучастю локомотивниx бригад на спеціалізованиx стійлах депо. Перед постановкою локомотива на канаву, зачищають від бруду, його ходову частину, тягові двигуни, допоміжні електричні машини і електроустаткування продувають стиснутим повітрям.

При ТО-3 мегаомметром заміряють oпіp ізоляції тяговиx двигyнів, електричниx aпapaтів, перевіpяють вcі основні вузли, виявлені при цьому несправності, а також несправності, що записані в журналі технічного стану - усувають.

1.5 Ремонтний цикл

Циклом технічного обслуговування поточниx і капітальниx peмонтів називається найменший період, що повторюється при експлуатації тепловоза, на протязі якого виконуються в певній послідовності ycі встановлені види технічного обслуговування і ремонту, що передбачені нормативною документацією.

Ремонтний цикл - період роботи РС від початку експлуатації до капітального ремонту або між сумісними капітальними ремонтами.

ТО - 1 - проводиться неперервно в експлуатації.

ТО-2 - проводиться один раз на до6у.

ТО-3 - проводиться один раз на 30 ді6.

ТР-1 - проводиться один раз на 7,5 місяців.

ТР-2 - проводиться один раз на 15 місяців.

ТР-3 - проводиться один раз на 30 місяців.

КР-1 - проводиться один раз на 7,5 pоків.

КР-2 - проводиться один раз на 15 pоків.

Технічне обслуговування призначено для підтримки тепловозів в cпpaвнocті або роботоздатності при підготовці і використанні їх за призначенням.

Поточні ремонти призначені для відновлення основних експлуатаційниx характеристик і роботоздатності локомотивів в відповідниx міжремонтних періодах, шляхом ревізії заміни, ремонту, або відновлення окремих вузлів, агрегатів і деталей, випробувань і регулювання, а також часткової модернізації.

2.Розрахунок робочого парку локомотивів

Розрахунок маси локомотива:

де: Fkp - розрахункова сила тяги локомотива, 225600Н;

р - розрахункова маса локомотива, 123 т;

g - прискорення земного тяжіння, 9,81 м/с2.

Основний питомий опір руху локомотива:

= 3,0+ 0Ч11 + 0Ч = 3 (Н / кН)

Основний питомий опір руху вагонів:

= a + bЧvb + cЧ; (Н/кН)

= 2,9 + 0,026Ч 11 + 0 Ч 11 = 3,20 (Н/кН)

де: v - швидкість руху завантаженого поїзда, км/год;

, , , а, b, c - емпіричні коефіцієнти.

Q = 225 600 - 123 Ч 9,81 Ч (3 + 30) / (3,20 + 30) Ч 9,81 = 570,41 (т)

Кількість вагонів у поїзді:

=Q / T + ; (од)

де: Т - маса тари вагона, 27 т;

вантажопідйомність вагона, 60 т.

= 570,41/27 + 60 = 7 (од)

Об'єм гірничої маси, що перевозиться поїздом

= Ч (Т)

= 7 Ч 60 = 420 (Т)

Визначення об'єму перевезень за добу:

= / 365 - ; (Т)

де: - річний план перевезень гірничої маси, 34000000 Т;

- кількість діб простою кар'єра для проведення вибухових робіт, 12 діб.

= 34000000/365 - 12 = 96317,28 (Т)

Кількість поїздів, якими перевозиться гірнича маса за добу:

= / ; (од)

= 96317,28/420 = 229 (од)

Час обігу поїзда:

= + + + + ; (хв)

де: - час чекання та простою поїзда, =90

Час руху завантаженого поїзда:

= 60 Ч l / ; (хв)

де l - середня довжина перевезення гірничої маси, км;

- середня швидкість руху завантаженого поїзда, км/год.

= 60 Ч 10/11 = 54,5 (хв)

Час руху порожнього поїзда:

= 60 Ч l / ; (хв)

де - середня швидкість руху порожнього поїзда, км/год.

= 60 Ч 10/15 = 40 (хв)

Час навантаження поїзда:

= Ч ; (хв.)

де - час навантажування одного вагона, хв.

= 7 Ч 4 = 28 (хв.)

Час розвантаження поїзда:

= Ч ; (хв.)

де - час розвантаження одного вагона, хв. = 2 хв.

= 7 Ч 2 = 14 (хв.)

= 54,5 + 40 + 28 + 14 + 100 = 236,3 (хв.)

Визначення кількості обертів поїзда за добу:

О = / ; (об)

де - час роботи локомотива за добу, = 1380 хв.

О = 1380/236,6 = 6 (об)

Визначення кількості поїздів для роботи:

= /О; (од)

= 229/6 = 38 (од)

Експлуатаційний парк локомотивів:

= (од), = 38 (од)

Робочій парк локомотивів:

= + + ; (од)

де - - резервний парк локомотивів. Приймається 1 локомотив на 30 локомотивів експлуатаційного парку.

- кількість локомотивів для господарських потреб, = 2ч3 (од)

= 38 + 2 + 2 = 42 (од)

3. Розрахунок кількості ремонтів локомотивів

Річна програма ремонтів:

Капітальних:

= 12 Ч / ; (од)

= 12 Ч 42/12 Ч 12 = 3,5 (од)

= (12 Ч / ; (од)

= (12 Ч 42/6 Ч 12) - 3,5 = 3,5 (од)

Поточних:

= (12 Ч / ; (од)

= (12 Ч 42/36) - (3,5 + 3,5) = 7 (од)

= (12 Ч / ; (од)

= (12 Ч 42/18) - (3,5 + 3,5 + 7) = 14 (од)

= (12 Ч / ; (од)

= (12 Ч 42/6) - (3,5 + 3,5 + 7 + 14) = 56 (од)

Технічних обслуговувань:

= (12 Ч /

; (од)

= (12 Ч 42/1) - (3,5 + 3,5 + 7 + 14 + 56) = 420 (од)

де: , , , , , - міжремонтні терміни локомотивів, (місяців).

Місячна програма ремонтів:

Капітальних:

=/ 12; (од)

= 3,5/12 = 0,29 (од)

=/ 12; (од)

= 3,5/12 = 0,29 (од)

Поточних:

=/ 12; (од)

= 7/12 = 0,58 (од)

=/ 12; (од)

= 14/12 = 1,16 (од)

=/ 12; (од)

= 56/12 = 4,66 (од)

Технічних обслуговувань:

= / 12; (од)

= 420/12 = 35 (од)

Загальна кількість всіх видів ремонтів за місяць:

= + + + + + ; (од)

=0,29 + 0,29 + 0,58 + 1,16 + 4,66 + 35 = 42 (од)

Фронт ремонтів:

Поточних:

= Ч t / ; (од)

= 7 Ч 9/251 = 0,25 (од)

= Ч t / ; (од)

= 14 Ч 6/251 = 0,33 (од)

= Ч t / ; (од)

= 56 Ч 36/251 Ч 8 = 1 (од)

Технічних обслуговувань:

= Ч t / ; (од)

= 420 Ч 8/251 Ч 8 = 1,6 (од)

де t - тривалість простою локомотива в ремонті;

а - тривалість робочої зміни, 8 годин;

- число робочих змін на рік, 251 зміна.

Кількість локомотивів, що знаходяться в ремонті:

= + + + + + , (од)

де - кількість локомотивів на позапланових ремонтах, = 1

- кількість локомотивів, що чекають на ремонт,

= 0,25 + 0,33 + 1 + 1,6 + 1 + 1 = 5 (од)

Інвентарний парк локомотивного депо:

= + + + ; (од)

де - кількість локомотивів, що знаходяться в оренді на інших підприємствах,

- кількість локомотивів в запасі:

; (од)

= 42 + 5 + 2 + 1,26 = 50 (од)

Відсоток несправних локомотивів:

Х = ( / ) Ч 100 %

Х = (5 /50) Ч 100% = 10 %.

Відсоток несправних локомотивів не перевищує нормативний показник - 15 % (згідно наказу №310 від 13.02.86р.).

4 Розробка плану локомотивного депо

Розрахунок кількості стійл для ремонту локомотивів по видам:

Ч t Ч K / (од)

7 Ч 9 Ч 1,2/251 = 0,30 (од)

Ч t Ч K / (од)

14 Ч 6 Ч 1,2/251 = 0,40 (од)

Ч t Ч K / (од)

56 Ч 36 Ч 1,2/251 Ч 8 = 1,20 (од)

Ч t Ч K / (од)

420 Ч 10 Ч 1,2/251 Ч 8 = 2 (од)

де t - час простою локомотива в ремонті;

k - коефіцієнт нерівномірності постановки локомотивів на ремонт, k=1,2;

а - тривалість робочої зміни, а=8 год;

річний фонд робочого часу,

Загальна кількість стійл в депо:

= + + + + + (од)

де - додаткове стійло для викотки колісно-моторних блоків;

- додаткове стійло для обслуговування локомотивів, що знаходяться на позапланових ремонтах.

= 0,30 + 0,40 + 1,20 + 2 + 1 + 1 = 6 (од)

Приймаю = 6 (од)

Визначення основних розмірів локомотивного депо:

Депо прямокутного типу має 1 цех розміром:

ширина - 42 м, довжина - 72 м.

У цеху 4 колії, на яких проводяться ремонти ПР-1, ПР-2, ПР-3, ТО-3.

Загальна ширина депо - 42 м, довжина - 72 м, висота стійлової частини - 10,8 м, висота майстерень - 6 м. Відстань між осями колій та до стінок - 6 м.

5. Розрахунок штату локомотивних бригад

Явочний склад локомотивних бригад:

Машиністів:

166,8) Ч , (осіб)

Помічників машиністів:

166,8) Ч , (осіб)

Списочний склад локомотивних бригад:

Машиністів:

Помічників машиніста:

(осіб)

Списочна чисельність локомотивних бригад:

= + , (осіб)

= 207 + 143 = 350 (ос)

Чисельність працівників для ремонту локомотивів:

Чисельність основних виробничих робітників по видам ремонтів:

Ч / (осіб)

7 Ч 2000/2002 = 7 (ос)

Ч / (осіб)

14 Ч 900/2002 = 6 (ос)

Ч / (осіб)

56 Ч 300/2002 = 8 (ос)

Ч / (осіб)

420 Ч 100/2002 = 21 (ос)

де , ,, - праце ємність;

- річний фонд робочого часу, - 2002 рік.

Загальна

= + + + , (осіб)

= 7 + 6 + 8 + 21 = 42 (ос)

Списочна чисельність основних виробничих робітників:

= Ч К, (осіб)

= 42 Ч 1,09 = 46 (ос)

Розподіл основних виробничих робітників за розрядами:

Таблиця 1

Всього

2 розряд

3 розряд

4 розряд

5 розряд

46

9

9

14

14

Допоміжні робітники для обслуговування обладнання депо складають 14 % від списочної чисельності основних виробничих робітників:

= Ч 0,14, (осіб)

= 46 Ч 0,14 = 6 (ос)

Службовці локомотивного депо складають 4 % від списочної чисельності основних виробничих робітників:

= Ч 0,14, (осіб)

= 46 Ч 0,04 = 2 (ос)

Молодший обслуговуючий персонал складає 3 % від списочної чисельності основних виробничих робітників:

= Ч 0,03, (осіб)

= 46 Ч 0,03 = 1 (ос)

Керівник та фахівці складають 10 % від списочної чисельності основних виробничих робітників:

= Ч 0,1, (осіб)

= 46 Ч 0,1 = 5 (ос)

Загальна чисельність працівників для ремонту локомотивів:

= + + + + , (осіб)

= 46 + 6 + 2 + 1 + 5 = 60 (осіб)

Таблиця 2

Усього

Основні виробничі робітники

Допоміжні робітники

Службовці

Молодший обслуговуючий персонал

Керівник

Фахівці

60

46

6

2

1

1

4

Загальна чисельність працівників локомотивного депо:

= + , (осіб)

= 350 + 60 = 410 (осіб)

6. Організація виробництва

6.1 Вибір та обґрунтування методу ремонту локомотивів

Приймають агрегатний метод ремонту локомотивів.

Агрегатний метод ремонту є основним, при якому ремонт виконують шляхом заміни зношениx агрегатів новими, чи раніше відремонтованими, що взяті з технологічного запасу. Обов'язковою умовою застосування агрегатного методу ремонту є взаємозамінність агрегатів, вузлів та деталей. Агрегатний метод доцільний при широкому ремонтному фронті, коли кошти на утримання перевізного запасу перекриваються за рахунок зменшення часу простою в peмoнті. Агрегатний метод дозволяє підвищити якість і культуру ремонту, створює умови для спеціалізації структурних підрозділів.

Перелік агрегатів, вузлів і деталей, що ремонтуються aгpeгaтним методом визначаються в результаті складання карт технологічного процесу та розрахунків. Цим методом ремонтують ті вузли, тривалість яких визначає простій у ремонті всього локомотива.

6.2 Вибір та обґрунтування режиму роботи депо

Для даного локомотивного депо приймаю наступний режим роботи:

Початок зміни - 8.00;

Перерва на обід - 12.00-12.30;

Кінець зміни - 16.30.

Депо не працює в суботу, неділю та святкові дні.

7. Охорона праці та техніка безпеки

7.1 Загальні вимоги техніки безпеки при ремонті локомотивів

7.1.1 Заходи по техніці безпеки при постановці на ремонт

Очистка тепловозів від бруду, снігу та криги до його постановки на технічне обслуговування ТО3 та поточні ПР1, ПР2, ПР3 мають велике значення для забезпечення хороших та безпечних умов праці ремонтного персоналу. Крім очистки від бруду РС до постановки на ТО та ПР, продувають стисненим повітрям електричні машини та апарати. Очистку локомотивів виконують на спеціалізованій позиції, яка має відповідне обладнання.

Введення РС в депо і ПТОЛ (виведення із депо і ПТОЛ) виконується, як правило, на пониженій напрузі, забезпечує підвищену безпеку обслуговуючого персоналу. Введення РС в депо або ПТОЛ виконують по команді однієї особи - чергового по депо (його помічника) або старшого майстра (майстра) ПТОЛ і під наглядом змінного майстра (бригадира). Швидкість руху РС при вводі (виводі) в стійла та на відкриті позиції не повинна перевищувати 3 км/год. Знаходження людей на даху та підніжках рухомого складу, а також в прийомі воріт в цей час не допускається. Перед вводом (виводом) РС оповіщають працівників, які знаходяться в цьому стійлі або на рухомому складі, установленому тут раніше. Робітники виходять із оглядової канави, на яку вводиться або виводиться локомотив, сходять с даху рухомого. До початку ТО необхідно зупинити дизель. З тепловозу, який буде проходити ПР1, ПР2, зливають охолоджуючу воду і дизельне мастило, а перед ПР3 також і паливо.

7.2 Вимоги техніки безпеки при ремонті механічного обладнання

В локомотивних депо використовують різноманітні типи кранів, талі (тельфери) домкрати, навантажувачі та ін. Для їх утримування в справному стані, безпечній експлуатації та періодичного посвідчення адміністрації депо призначає із складу інженерно-технічного персоналу робітника, який виконує контроль за безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів та механізмів; робітника, відповідального за утримання їх в справному стані, а також працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами в кожному цеху відділка. Дротяні стальні канати для підйому вантажу використовують здебільшого подвійної завивки. Число дротів у пряді та прядів у канаті може бути різноманітне. Для кранів використовують головним чином шестирядні канати з числом дротів у пряді 19 або 37.

Таблиця №3 Норми бракування стальних канатів на вантажопідйомних машинах - число обривів дротів по довжині одного шагу завивки, при якому канат повинен бути вибракованим

Конструкція канату

Завивка канату

Число обертів при першочерговому коефіцієнті запасу міцності

до 6

6…7

більше 7

6Х9 (1+6+12) +1 органічне осердя (о. о)

6Х37 (1+6+12+18) +1 (о. о)

6Х61 (1+6+12+18) +1 (о. о)

18Х19 (1+6+6+6) +1 (о. о)

Хрестова

Одностороння

Хрестова

Одностороння

Хрестова

Одностороння

Хрестова

Одностороння

12

6

22

11

36

18

36

18

14

7

26

13

38

19

38

19

16

8

30

15

40

20

40

20

7.3 Техніка безпеки при ремонті дизеля та допоміжного обладнання

Ремонт дизеля та його допоміжного обладнання спряжений з переміщенням важкиx та громіздкиx вузлів і деталей. При розбиранні і ремонті дизеля працюючі мають контакт з різноманітними мастилами, які можуть шкідливо вплинути на шкіpу людини. Тому основою покращення умов праці при ремонті дизелів являється механізація та автоматизація тяжкиx, працеємних, шкідливих та небезпечних робіт. Переміщення дизелів з позиції на позицію по конвеєру виконується на технологічниx візках, які рухаються по рейковому шляху, а на позиції поза конвеєром - мостовим краном. Позиції оснащені наборами спеціалізованого інструменту, пристосування, тарою для укладки деталей, місцевими вантажопідйомними механізмами, місцями вибору стисненого повітря, розетками низьковольтної напруги для підключення електроінструменту та переносного освітлення. Підйом та транспортування дизеля, колінчатого валу та інших крупних вузлів виконують під керівництвом майстра або бригадира. Реостатні випробування виконує спеціалізована бригада в складі не менше двох чоловік, включаючи майтра-регулювальника. Присутність на тепловозі або в будці пульта управління осіб, не причетних до реостатних випробувань, не допускається. Випробування тепловозу починають після закінчення всіх ремонтних робіт.

Роз'єднування пневматичниx рукавів, які знаходяться під тиском, дозволяється тільки при перекритих кінцевих кранах. При продувці магістралі через кінцеві крани слід притримувати рукав біля голівки і виконувати неповне відкривання крану, запобігаючи удару.

Для попередження травматизму при ремонті гальмівної важільної передачі необхідно вимкнути повітророзподільник і випустити повітря із його запасного резервуару. В обох кабінах вивісити на кранах забороняючі плакати: "Не вмикати - працюють люди". При ремонті гальмівної передачі та ресорного підвішування спів падання отворів перевіряють на світло або воротком. Забороняється перевіряти спів падання отворів руками. Після закінчення робіт перед вмиканням повітророзподільника необхідно попередити ремонтний персонал.

Заміну гальмівних колодок необхідно проводити в захисних рукавицях та використовувати монтажний ломик. При виконанні робіт по ремонту механічної частини необхідно виконувати слідуючи вимоги: використовувати спеціальні вантажопідйомні пристрої, захвати, стропи, які пройшли випробування в установленому порядку, забезпечувати надійний захват та плавне переміщення вантажу.

7.4 Періодичність та види інструктажів

У локомотивному господарстві періодично організовується навчання працівників і систематично проводяться інструктажі з техніки безпеки.

Ввідний інструктаж проводиться з метою ознайомлення із загальними положеннями з охорони праці, умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку підприємства, шкідливими та небезпечними факторами. Bcі повинні пройти навчання в обсязі ввідного інструктажу і тільки після цього можуть бути оформлені на роботу.

Інструктаж проводить інженер з служби охорони праці підприємства за спеціальною програмою.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з усіма працівниками при прийомі чи переведенні на іншу роботу, а також зі студентами, що прибувають для проходження виробничого навчання. Інструктаж проводить майстер чи начальник локомотивної служби з метою ознайомлення з безпечними прийомами праці.

Періодичний інструктаж проводиться у не робочий час за календарним планом підприємства один раз у квартал. Заняття проводяться по 8-годинній програмі, як правило, 4 рази по 2 години.

Позачерговий інструктаж проводиться у випадках, якщо вводяться нові виробничі процеси, нова редакція правил з техніки безпеки, а також на вимогу перевіряючої організації.

Щоденний інструктаж проводиться перед початком робочої зміни, при видачі наряду на роботу.

Цільовий інструктаж проводиться перед виконанням окремих завдань чи робіт на нових ділянках, а також при зміні безпечних видів праці.

7.5 Санітарно-гігієнічні умови депо

До санітарно-гігієнічних умов відносяться: освітлення, опалення, вентиляція, боротьба з шумом та вібрацією та ін.

Освітлення.

Освітлення депо в денний час природне, що проходить через вікна великої площі, розташованих в стінах допоміжних відділень, а також в пере стінках стійлової частини при різниці висоти між дахом стійлової частини і відділень.

Штучне освітлення стійлової частини виконуєтъся лампами ДРЛ потужніcтю 0,5кВт, ЩО кріплятъся до нижньої частини ферм перекриття. На відповідних ділянках та у відділеннях освітлення використовують лампи денного світла і лампи накалювання. Місцеве освітлення низьковольтне напругою 36В виконується біля верстатів та у іншиx місцях, куди ускладнений доступ загального освітлення. В оглядовиx канавах та на переносних світильниках застосовуєтъся освітлення напругою 12В.

У приміщеннях депо передбачаєтъся аварійне освітлення на випадок відключення основного.

Опалення.

Опалення депо здійснюється від загальної котельні підприємства. Стійлова частина депо обігрівається через вентилятори. Гаряча вода надходить від котельні до калориферів вентиляторів і нагріває повітря, що нагнітається у приміщення. Теплова завіса встановлюється в прорізі воріт і зблокована з системою відкриття воріт.

Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря в робочій зоні повинна відповідати ГОСТ 12.1.005-76.

Вентиляція.

Вентиляційні установки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75. Вентиляція в локомотивному депо застосовується проточна, витяжна і місцева.

Проточна вентиляція здійснюється забором повітря з усіх відділень і по трубах випадає в атмосферу.

Місцева вентиляція розташовується над місцями, де відбуваються найбільші викиди шкідливих речовин: над зварювальними стендами, точильно-шліфувальними верстатами, у кузні над піччю, зарядною дільницею і т.д. Рівень шуму вібрації повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83.

У виробничих приміщеннях і на території депо повинні бути забезпечені протипожежні заходи у відповідності з ГОСТ 12.1.004-85. В забезпеченні пожежної безпеки важливе місце займає протипожежна підготовка працівників та службовців, що включає інструктажі та заняття з програми пожежно-технічного мінімуму.

У депо необхідно передбачити два аварійні виходи для швидкої та безпечної евакуації людей та матеріальних цінностей у разі виникнення пожежі. Аварійні виходи ведуть з приміщення першого поверху безпосередньо на вулицю.

При виконанні технічних обслуговувань і ремонтів необхідно передбачити три пожежні щити з необхідним інвентарем.

При зварювальних роботах у кузові локомотива необхідно мати в місці виконання робіт вогнегасник, пісок і воду, і встановлювати захисні екрани для обмеження розповсюдження іскри. Виконувати зварювальні роботи на паливних баках та резервуарах, що містять горючі речовини, дозволяється після видалення залишків та промивки гарячою водою, узгодження робіт з місцевою пожежною охороною та виконання аналізу повітря на відсутність вибухонебезпечних концентрацій газів. Не дозволяється виконувати зварювальні роботи на щойно пофарбованому рухомому складі. У відділеннях по ремонту паливної апаратури, фільтрів, акумуляторних батарей, столярному та інших, де використовуються горючі матеріали, не дозволяється використовувати відкритий вогонь та палити.

Для гасіння електропроводів та електропроводки повинні використовуватись вуглекислотні вогнегасники і сухий пісок. В депо передбачені пожежні гідранти, що розташовані на відстані 50 м один від одного. Локомотивне депо обладнане пожежною сигналізацією в усіх відділеннях, пульт керування якого виводиться в приміщення чергового по депо.

7.6 Протипожежна безпека

Виконання вимог пожежної безпеки регламентується спеціальними нормами. Однією з найважливіших протипожежних вимог в майстернях депо є виключення виникнення електричних іскор в просочувально-сушильному і зарядному приміщеннях. Установлені в цих приміщеннях електродвигуни, апарати та електроосвітлювальна апаратура повинні бути в закритому приміщенні.

Для тушіння пожежі в депо споруджують самостійну лінію пожежного водопроводу, до якої звичайних споживачів не підключають. У стійлах реостатних випробувань, на випробувальній станції електричних машин і апаратів установлюють вуглекислотні, а в інших приміщеннях - хімічні пінні вогнегасники. Для гасіння пожежі в депо, як і на інших об'єктах, використовують пожежні поїзди.

Основні цехи та відділення депо забезпечують вогнегасниками, ящиками з піском, волоком, азбестовими ковдрами в залежності з Нормами оснащення протипожежним обладнанням та інвентарем споруд, пристроїв та рухомого складу залізничного транспорту, затвердженими керівними органами.

Література

1. Д.А. Курасов та ін. "Электротяговое хозяйство и основы тяги поездов на промышленном железнодорожном транспорте". Киев - Донецк "Вища школа", 1983

2. Под ред.П.К. Клюгера "Тепловозное хозяйство".М. "Транспорт", 1972.

3. Е.А. Хохлов "Эксплуатация и организация ремонта локомотивов промышленного транспорта".М. "Транспорт", 1978.

4. Астафьев и др. "Экономика, организация и планирование локомотивного хозяйства". Москва. "Транспорт", 1971.

5. С.И. Панченков "Локомотивное хозяйство". Пособие по дипломному проэктированию. Москва. "Транспорт", 1988.

6. С.Я. Айзинбуд "Эксплуатация локомотивов".М. "Транспорт", 1990.

7. Под ред.Л. Баллона "Справочник по электроподвижному составу".

8. Методичні вказівки до виконання практичних робіт.

9. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів.

10. Науково-популярний журнал "Залізничний транспорт України".

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены