Будова і експлуатація автомобілів та тракторів

Аналіз науково-технічної інформації, види та класифікація об'єктів. Загальна характеристика дільниці по ремонту, визначення та коригування періодичності і трудомісткості ремонту рухомого складу. Технічне обслуговування та ремонт, вимоги до безпеки робіт.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.05.2011
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти України

Вінницький технічний коледж

Шифр 04А

Спеціальність 5.092213

Курсовий проект

Будова і експлуатація автомобілів та тракторів

(Назва навчальної дисципліни)

Студент гр. 3ЕА -1

Роговського В.І.

Керівник роботи, викладач

Ситніков О.О.

м. Вінниця 2007

Розробка дільниці ТО та ремонту гальмівної системи ЗИЛ - 130

Даний курсовий проект містить:

В ньому висвітлено принцип дії основних вузлів та агрегатів гальмівної системи ЗИЛ - 130.

Конкретно описано принцип дії та призначення різних вузлів гальмівної системи . Також розроблена дільниця для даного типу автомобіля з обладнанням необхідним для ТО та ремонту гальмівної системи, вказано вартість комплектуючих та описана охорона праці під час виконання операцій зв'язаних з даним видом робіт.

Development of area that repair of the brake system ZIL - 130”

Doer: Rogovskiy V.I. Cheeked: Sutnikov O.O.

Vinnitsa technical college in 2007

This course project contains: …. pages, …. pictures, …. tables. Principle of action of basic knots and aggregates of the brake system ZIL is reflected in him - 130.

Principle of action and setting of different knots of the brake system is concretely described. Also developed area for this type of car with the equipment by a necessity for that the repair of the brake system, the cost of stuffs is indicated the that described labour protection during implementation of operations of the works related to this kind .

Зміст

1.Аналіз науково-технічної інформації

1.1 Види та класифікація об'єктів

1.2 Будова та принцип дії

1.3 Схеми

2.Основна частина

2.1 Характеристика об'єкту проектування

2.1.1 Загальна характеристика дільниці по ремонту ОК

2.1.2 Вихідні дані до курсового проекту

2.2 Розрахунок виробничої програми ТО і Р рухомого складу АТП

2.2.1 Визначення і корегування періодичності і трудомісткості ТО і Р рухомого складу

2.3 Розрахунок виробничої програми по ТО і Р РС в кількісному вираженні

2.4 Розрахунок виробничої програми ТО і ПР РС в трудовому вираженні

2.5 Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт

2.6 Розрахунок чисельності робітників

2.7 Вибір обладнання

3.Технічне обслуговування та ремонт

3.1. Технологічна карта технічного обслуговування

3.2 Таблиці неполадок

4.Вартість комплектуючих

5.Охорона праці

5.1 Вимоги безпеки перед початком роботи

Висновок

Література

Перелік скорочень

РС - рухомий склад;

ТО - технічне обслуговування;

ПР - поточний ремонт;

КР - капітальний ремонт;

СО - сезонне обслуговування;

ЩТО - щоденне технічне обслуговування;

- списочна кількість автомобілів;

- середньо добовий пробіг;

- дні роботи в рік автомобілів і зон ТО і ПР;

- коефіцієнти корегування періодичності і трудомісткості ТО і ПР;

- результуючі коефіцієнти корегування відповідно періодичності ТО, пробігу до КР, часу простою в ТО, трудомісткості ТО, трудомісткості ПР;

- нормативні значення періодичності і трудомісткості обслуговувань;

- фактичні значення періодичності і трудомісткості обслуговувань;

- кількість обслуговувань за рік і за добу;

- коефіцієнти технічної готовності і випуску автомобілів;

- фонд робочого часу явочного і штатного працівників;

- річний об'єм обслуговувань.

Вступ

Даний курсовий проект містить в собі п'ять основних частин: аналіз науково-технічної інформації, розрахункову частину, технічне обслуговування та ремонт, вартість комплектуючих та охорону праці. В аналізі науково-технічної інформації розкрито види та класифікація об'єктів, будову та принцип дії, схеми.

Розрахункова частина містить в собі: розрахунки виробничої програми ТО та ремонту рухомого складу АТП, розрахунки виробничої програми по ТО та ремонту рухомого складу ТО і ПР по видах робіт, розрахунок чисельності робітників та вибір обладнання. До розрахункової частини додається план розміщення обладнання на відділенні АТП.

У технічному обслуговувані та ремонті наведено таблиці неполадок, описано роботи які виконуються при першому та другому технічному обслуговувані, а також послідовність демонтажу та монтажу агрегатів гальмівної системи

У четвертому розділі наведено приблизну вартість комплектуючих.

В охороні праці наведено основні заходи безпеки, яких потрібно дотримуватись під час виконання ТО та ремонту автомобілів та тракторів.

До даного курсового проекту додаеться плакат, на якому зображено схему дії гальмівної системи автомобіля ЗІЛ-130.

1.Аналіз науково-технічної інформації

Експлуатація будь-якого автомобіля допускається лише за умови справності його гальмової системи.

Гальмова система потрібна на автомобілі для зниження його швидкості, зупинки й утримування на місці.

Гальмівна сила виникає між колесом та дорогою й спрямована проти напряму обертання колеса, тобто перешкоджає його обертанню. Максимальне значення гальмівної сили на колесі залежить від можливостей механізму, який створює цю силу, від навантаження, що припадає на колесо, та від коефіцієнта зчеплення з дорогою. За умови однаковості всіх факторів, що визначають силу гальмування, ефективність гальмової системи залежатиме насамперед від особливостей конструкції механізмів, які гальмують автомобіль.

На сучасних автомобілях для підвищення безпеки руху встановлюють кілька гальмових систем, що за призначенням поділяються на:

- робочу;

- запасну;

- стоянкову;

- допоміжну.

Робоча гальмова система використовується в усіх режимах руху автомобіля для зниження його швидкості до повної зупинки. Вона приводиться в дію зусиллям ноги водія, що прикладається до педалі ножного гальма. Ефективність дії робочої гальмової системи найбільша порівняно з іншими типами гальмових систем.

Запасна гальмова система призначається для зупинки автомобіля в разі відмови робочої гальмової системи. Вона справляє меншу гальмівну дію на автомобіль, ніж робоча система. Функції запасної системи може виконувати справна частина робочої гальмової системи (найчастіше) або стоянкова система.

Стоянкова гальмова система призначається для утримування зупиненого автомобіля на місці, щоб не допустити його самочинного рушання (наприклад, на схилі). Керує стоянковою гальмовою системою водій рукою за допомогою важеля ручного гальма.

Допоміжна гальмова система використовується у вигляді гальма-уповільнювача на автомобілях великої вантажопідйомності (МАЗ, КрАЗ, КамАЗ) для зменшення навантаження на робочу гальмову систему в разі тривалого гальмування, наприклад на довгому спуску в гірській або пагорбистій місцевості.

Взагалі гальмова система складається з гальмових механізмів та їхнього привода рисунок 1.

Гальмові механізми під час роботи системи не дають обертатися колесам, унаслідок чого між колесами та дорогою виникає гальмівна сила, яка зупиняє автомобіль. Гальмові механізми розміщуються безпосередньо на передніх і задніх колесах автомобіля.

Гальмовий привод передає зусилля від ноги водія на гальмові механізми.

Він складається з головного гальмового циліндра з педаллю гальма, гідровакуумного підсилювача і трубопроводів , заповнених рідиною.

Працює гальмова система так. У момент натискання на педаль гальма поршень головного циліндра тисне на рідину, яка перетікає до колісних гальмових механізмів. Оскільки рідина практично не стискається, то, перетікаючи трубами до гальмових механізмів, вона передає зусилля натискання. Гальмові механізми перетворюють це зусилля на опір обертанню коліс, і відбувається гальмування. Якщо педаль гальма відпустити, рідина перетече назад до головного гальмового циліндра, й колеса розгальмуються. Гідровакуумний підсилювач полегшує керування гальмовою системою, оскільки створює додаткове зусилля, що передається на гальмові механізми коліс.

де: 1-гідровакуумний підсилювач; 2 -- гальмові механізми; 3 -- трубопроводи; 4 -- педаль гальма; 5 -- головний гальмовий циліндр

Рисунок 1 - Схема гальмової системи

Для підвищення надійності гальмових систем автомобілів у приводі застосовують різні пристрої, які дають змогу зберегти працездатність системи в разі її часткової відмови. Так, на автомобілі ГАЗ-24 «Волга» застосовують роздільник, який автоматично вимикає несправну частину гальмового привода в момент виникнення відмови під час гальмування.

1.1 Види та класифікація

У гальмових системах автомобілів здебільшого застосовуються фрикційні гальмові механізми, принцип дії яких ґрунтується на виникненні гальмівних сил унаслідок тертя обертових деталей об не обертові. За формою обертової деталі колісні гальмові механізми поділяють на: барабанні (з гідравлічним пневматичним приводом); дискові.

Барабанний гальмовий механізм з гідравлічним приводом складається з двох колодок з фрикційними накладкам, встановлених на опорному диску. Нижні кінці колодок закріплені на опорах , а верхні через сталеві сухарі впираються в поршні розтискного колісного циліндра . Стяжна пружина притискає колодки до поршнів циліндра , забезпечуючи зазор між колодками та гальмовим барабаном в неробочому положенні гальма. Коли рідина з привода надходить у колісний циліндр , його поршні розходяться й розсувають колодки до стикання з гальмовим барабаном, який обертається

Рисунок 1.2 - Колісний барабанний гальмовий механізм

разом із маточиною колеса. Унаслідок тертя колодок об барабан виникає сила, що загальмовує колеса. Після припинення тиску рідини на поршні колісного циліндра стяжна пружина повертає колодки у вихідне положення, й гальмування припиняється. У розглянутій конструкції барабанного гальма передня й задня за ходом руху колодки спрацьовуються нерівномірно, оскільки під час руху вперед у момент гальмування передня колодка працює проти обертання колеса й притискується до барабана з більшою силою.

Де: 1-гальмівні колодки; 2- опорний диск; 3- розтискний кулак; 4- пружина; 5- важіль; 6- пневматична гальмова камера; 7- ексцентрикові пальці.

Барабанний гальмовий механізм із пневматичним приводом рисунок 1.2 відрізняється від механізму з гідравлічним приводом конструкцією розтискного пристрою колодок. У ньому для розведення колодок використовується розтискний кулак , що приводиться в дію важелем , посадженим на вісь розтискного кулака. Важіль відхиляється зусиллям, що виникає у пневматичній гальмовій камері , яка працює від тиску стисненого повітря. При відгальмовуванні колодки повертаються у вихідне положення під дією стяжної пружини . Нижні кінці колодок закріплено на ексцентрикових пальцях , які забезпечують регулювання зазора між нижніми частинами колодок та барабаном. Верхні частини колодок при регулюванні зазора підводяться до барабана за допомогою черв'ячного ме_альмів.

Де: 1 -- гальмовий диск; 2 - гальмівна колодка; 3 -- манжет; 4 -- поршень; 5 -- _альмівна_ трубка ; 6 -- клапани випускання повітря;

Рисунок 1.3 - Колісний дисковий гальмовий механізм

Колісний дисковий гальмовий механізм рисунок 1.3 із гідроприводом складається з гальмового диска 1, який закріплено на маточині колеса. Гальмовий диск обертається між половинками скоби, прикріпленої до стояка передньої підвіски. В кожній половинці скоби виточено пази під колісні циліндри з поршнями. Після натискання на гальмову педаль рідина з головного гальмового циліндра шлангами перетікає в порожнини колісних циліндрів і передає тиск на поршні, які, переміщуючись з двох боків, притискають гальмівні колодки 2 до диска 1, завдяки чому й відбувається гальмування. Після відпускання педалі тиск рідини в приводі спадає, поршні під дією пружності ущільнювальних манжетів і осьового биття диска відходять від нього, й гальмування припиняється.

1.2 Будова та принцип дії

Пневматичний привод. Гальмову систему з пневматичним приводом застосовують на великовантажних автомобілях і великих автобусах. Гальмівне зусилля в пневматичному приводі створюється повітрям, тому під час гальмування водій прикладає до гальмової педалі невелике зусилля, що керує лише подачею повітря до гальмових механізмів. Порівняно з гідравлічним приводом пневмопривод має менш жорсткі вимоги щодо герметичності всієї системи, оскільки невелика втрата повітря під час роботи двигуна поповнюється компресором. Проте в пневмопривода складніша конструкція приладів, їхні габаритні розміри й маса набагато більші, ніж у гідропривода. Особливо ускладнюються системи пневмопривода на автомобілях, що мають двоконтурну або _альмівна__к_ву схему [МАЗ, ЛАЗ, КамАЗ і ЗИЛ-130 (з 1984р.)].

Сутність двоконтурної схеми пневмопривода автомобілів МАЗ полягає в

тому, що всі прилади пневмопривода з'єднано в дві незалежні вітки для передніх і задніх коліс. На автобусах ЛАЗ також застосовано два контури привода, які діють від однієї педалі через два гальмових крани на колісні механізми передніх і задніх коліс окремо. Цим підвищуються надійність пневмопривода й безпека руху на випадок виходу з ладу одного контура.

Найпростіша схема пневмопривода гальм на автомобілі ЗИЛ-130 випуску до 1984.До системи привода входять компресор , манометр , балони для стисненого повітря, задні гальмові камери , сполучна головка для з'єднання з гальмовою системою причепа, роз'єднувальний кран , гальмовий кран , сполучні трубопроводи та передні гальмові камери .

Коли двигун працює, повітря, що надходить у компресор крізь повітряний фільтр, стискається й спрямовується в балони, де перебуває під тиском. Тиск повітря встановлюється регулятором тиску, який розміщується в компресорі й забезпечує його роботу вхолосту при досягненні заданого рівня тиску. Якщо водій гальмує, натискаючи на гальмову педаль, то цим він діє на гальмовий кран, який відкриває надходження повітря з балонів у гальмові камери колісних гальм. Гальмові камери повертають розтискні кулаки колодок, які розводяться й натискають на гальмові барабани коліс, здійснюючи гальмування.

Коли педаль відпускається, гальмовий кран відкриває вихід стисненого повітря з гальмових камер в атмосферу, внаслідок чого стяжні пружини відтискають колодки від барабанів, розтискний кулак повертається у

Рисунок 1.2 - Колісний барабанний гальмовий механізм

зворотний бік, і відбувається розгальмовування. Ма_альм, установлений в кабіні, дає змогу водієві стежити за тиском повітря в системі пневматичного привода.

Де: 1 - компресор; 2- манометр; 3- балон; 4,9 - задні і передні гальмівні камери; 5 - сполучна головка; 6 - роз'єднувальний кран; 7 - трубопроводи; 8 - гальмовий кран.

Схема модернізованого пневматичного привода (рис. 1.7) складається з таких незалежних контурів: привода гальмових механізмів передніх коліс; привода гальмових механізмів задніх коліс; привода стоянкової й запасної гальмових систем (що діють на задні колеса), а також привода гальмових механізмів коліс причепа; привода аварійного розгальмовування стоянкової гальмової системи; привода інших пневматичних приладів на автомобілі. У всіх контурах установлено пневмоелектричні датчики світлових сигналізаторів аварійного зниження тиску стисненого повітря.

Під час руху автомобіля стиснене повітря міститься в лініях і приладах

системи пневмопривода. Педаль робочої гальмової системи не натиснута й перебуває у верхньому положенні, а рукоятка крана стоянкової гальмової системи -- в крайньому передньому положенні. У момент натискання на педаль гальма стиснене повітря, підведене до гальмового крана 21, починає надходити з його верхньої секції і через регулятор гальмівних сил 16 у гальмові камери 13 задніх коліс. Із нижньої секції крана повітря надходить крізь клапан обмеження тиску 22 в гальмові камери 24 передніх коліс. Водночас повітря надходить у керуючу лінію клапана керування 18 двопровідної системи привода гальм причепа, і, якщо автомобіль працює з причепом, котрий має двопровідний привод, його повітророзподільник спрацьовує й пропускає повітря з балонів причепа в гальмові камери.

Рисунок 1.7 - Схема пневмопривода гальм автомобіля ЗИЛ-13

компресор; 2 -- регулятор тиску; 3 -- запобіжник від замерзання; 4 -- балон для відокремлення конденсату; 5 -- подвійний захисний клапан; 6 -- кран стоянкового гальма; 7 -- кран аварійного розгальмовування стоянкового гальма; 8 -- потрійний захисний клапан; 9 -- повітророзподільник; 10 -- повітряний балон стоянкової гальмової системи; 11 -- захисний одинарний клапан; 12, 17 -- сполучні головки; 13-- гальмові камери з пружинним енергоакумулятором; 14-- клапани контрольного виведення; 15 -- двомагістральні клапани; 16 -- регулятор гальмівних сил; 18, 19 -- клапани керування відповідно дво- й однопровідною гальмовими системами причепа; 20 -- прискорювальний клапан; 21 -- кран робочої гальмової системи; 22 -- клапан обмеження тиску; 23 -- повітряні балони робочої гальмової системи; 24 -- гальмові камери передніх коліс; 25 -- манометри

У момент натискання на педаль гальма стиснене повітря, підведене до гальмового крана 21, починає надходити з його верхньої секції і через регулятор гальмівних сил 76 у гальмові камери 13 задніх коліс. Із нижньої секції крана повітря надходить крізь клапан обмеження тиску 22 в гальмові камери 24 передніх коліс. Водночас повітря надходить у керуючу лінію клапана керування 18 двопровідної системи привода гальм причепа, і, якщо автомобіль працює з причепом, котрий має двопровідний привод, його повітророзподільник спрацьовує й пропускає повітря з балонів причепа в гальмові камери.

У разі гальмування автомобіля, що працює з причепом, обладнаним однопровідним приводом, послідовність спрацьовування приладів така: клапан керування 18-- клапан керування 19-- сполучна лінія тягача й причепа--повітророзподільник причепа--гальмові камери коліс причепа. Гальмування автомобіля припиняється, коли відпускається гальмова педаль. У цьому разі секції гальмового крана сполучаються з атмосферним виводом, і стиснене повітря з передніх камер крізь клапан 22 та із задніх камер через регулятор 16 виходить назовні. Передні й задні колеса розгальмовуються. Водночас знижується тиск повітря в керуючій лінії клапана 18, який сполучає її з атмосферним виводом, що призводить до розгальмовування коліс причепа.

Так у режимі гальмування робочим гальмом система привода забезпечує роботу гальмових механізмів коліс автомобіля, а також частини третього контуру привода гальм причепа, що керується контурами робочого гальма.

У разі відмови одного з контурів привода робочого гальма або привода причепа інші діють незалежно, але інтенсивність гальмуван-

Гальмування автомобіля на стоянці здійснюється переведенням рукоятки крана 6 стоянкової системи рисунок 1.7 в заднє фіксоване положення. При цьому керуюча лінія прискорювального клапана 20 сполучається з атмосферним виводом, і повітря з енергоакумуляторів гальмових камер 13 виходить назовні. Пружини енергоакумуляторів розтискаються й приводять у дію гальмові механізми задніх коліс автомобіля. Водночас спрацьовують гальмові механізми

коліс причепа (якщо автомобіль працює з причепом). Вимикають стоянкове гальмо поверненням рукоятки гальмового крана в переднє фіксоване положення.

Якщо в системі пневмопривода виникає аварійне зниження тиску, спрацьовують пружинні енергоакумулятори й загальмовуються задні колеса автомобіля. Для розгальмування коліс треба натиснути на кнопку крана 7 аварійного розгальмовування. При цьому стиснене повітря надходить із повітряних балонів крізь двомагістральні клапани 15 у циліндри пружинних енергоакумуляторів, стискає їхні пружини, розгальмовуючи задні колеса. За відсутності стисненого повітря автомобіль можна розгальмувати вручну гвинтовими пристроями механічного стискання пружин енергоакумуляторів.

Розглянемо будову основних приладів пневматичного привода.

Компресор рисунок 1,8 двоциліндровий, поршневий, приводиться в дію від шківа вентилятора клинопасовою передачею й складається з картера 1, блока циліндрів 4, головки 5, в якій розміщено нагнітальні 6 і впускні клапани. Олива до тертьових деталей _альмів-ропоршневої групи компресора підводиться трубопроводом 7 від системи мащення двигуна. Охолоджується компресор рідиною з системи охолодження двигуна.

Рисунок 1,8 - Компресор автомобіля ЗИЛ-130

де: 1 - корпус; 2 - шків; 3 - циліндр; 4 - рубашка охолодження; 5 - поршень; 6 - впускний клапан; 7 - випускний клапан.

Під час роботи компресора стиснене повітря надходить від нього в регулятор тиску, який автоматично підтримує тиск у системі в потрібних межах, захищає прилади пневмопривода від забруднення й править за розвантажувальний пристрій _альмівна_ при досягненні максимального робочого тиску, сполучаючи нагнітальний трубопровід з атмосферою. Крім того, регулятор може виконувати й функцію запобіжного клапана.

Подвійний захисний клапан рисунок 1,9 призначається для: поділу лінії, що йде від повітряного балона 4 , на два незалежних контури; вимикання одного з контурів у разі пошкодження; збереження стисненого повітря в непошкодженому контурі або в обох контурах на випадок пошкодження живильної лінії.

Рисунок 1,9 - Подвійний захисний клапан:

Де: 1 - плоский клапан; 2 - корпус; 3 - пружина.

проходить у повітряні балони двох контурів. Коли тиск повітря в пневмосистемі досягне значення, за якого компресор вимикається регулятором тиску, клапани 7 і 9закриваються.

Якщо порушилася герметичність і тиск знизився, наприклад у лінії вивода II, то центральний поршень 8 разом із клапаном 1переміщується вправо під тиском

у виводі / і притискається до упорного поршня 5, а клапан 1залишається закритим.

Якщо тиск у центральній порожнині перевищить зусилля пружини 6, клапан 1 відійде від центрального поршня 8, і повітря почне надходити в негерметичний контур. У цьому разі тиск у справному контурі підтримуватиметься в межах 0,58…0,60 Мпа.

Гальмовий кран рисунок 1,10 призначається для керування робочою гальмовою системою автомобіля та приводом гальмових механізмів причепа й складається з двох незалежних секцій: верхньої та нижньої, повітря в які подається крізь отвори НІ і IV.

У принципі гальмовий кран призначається для керування подвійним контуром, але розрахований на використання в трьох самостійних контурах.

У момент гальмування зусилля від важеля гальмового крана передається через гумовий пружний елемент 4 на верхній поршень З, який, переміщуючись униз, закриває випускний отвір клапана 2, роз'єднуючи вивід //з атмосферою й пропускаючи стиснене повітря з вивода III-у вивід //й далі до камер задніх коліс.

Рисунок 1,10 - Гальмовий кран:

де: 1-прискорювальний поршень; 2,9-клапани; 3-верхній поршень; 4-гумовий пружинний елемент; 5-шпилька; 6,8-пружини; 7-малий поршень; 10-порожнистий штовхач; /-V -виводи а-канал

Повітря надходитиме в гальмові камери доти, доки сила тиску повітря на поршень З не зрівняється із силою натискання на важіль керування.

Водночас із підвищенням тиску у виводі // стиснене повітря каналом а в корпусі крана проходить у порожнину над прискорювальним поршнем / нижньої секції крана. Поршень /, маючи велику площу, переміщується вниз уже при невеликому тискові й діє на малий поршень 7. У цьому разі спочатку закривається випускний отвір клапана 9, роз'єднуючи вивід /з атмосферою, а потім починає надходити стиснене повітря з вивода Ivкрізь вивід /до гальмових камер передніх коліс.

Коли тиск у виводі / крана зростає, стиснене повітря, проходячи під поршнями / і 7, зрівноважує зусилля на важелі гальмового крана. В цьому проявляється його слідкуюча дія, тобто кількість повітря, що надійшло в гальмові камери, пропорційна зусиллю, яке діє на важіль керування.

Якщо пошкоджено контур і стисненого повітря у виводі //верх_ал секції немає, зусилля від важеля гальмового крана передається на штовхач 10 малого поршня через шпильку 5 механічним способом, і працездатність гальмової системи від нижньої секції крана зберігається.

Розгальмовування автомобіля відбувається після зняття зусилля з важеля керування гальмовим краном, поршні 3, 1 і 7 переміщуються вгору під дією пружин 6і 8, виводи ///й //, IV'й /роз'єднуються клапанами 2 і 9відповідно, а виводи Ні /сполучаються через випускні вікна в порожнистому штовхачі 10 з атмосферним виводом V, крізь який стиснене повітря з гальмових камер виходить в атмосферу.

Гальмові камери приводять удію гальмові механізми коліс, передаючи тиск стисненого повітря на вали розтискних кулаків, які, розсуваючи колодки, здійснюють гальмування. Гальмова камера рисунок 1,11 для гальмових механізмів передніх коліс кріпиться болтами на спеціальному кронштейні й шарнірно з'єднується штоком 4 з важелем 5 привода розтискного кулака. Камера складається з кришки / і корпусу 3, між якими затиснуто гумотканинну діафрагму 2. В неробочому стані діафрагма перебуває в крайньому лівому положенні під дією двох пружин, розміщених у корпусі.

Під час натискання на педаль гальма стиснене повітря від гальмового крана надходить у _гальмівну порожнину камери й спричинює переміщення діафрагми. Зусилля, що виникає на діафрагмі, передається через опорний сталевий диск на шток 4 й далі на важіль 5, спричинюючи його відхилення й повертання вала /розтискного кулака. Гальмівні колодки при цьому притискаються до барабана, гальмуючи колеса. Коли педаль відпускається, повітря виходить із гальмової камери крізь кран в атмосферу, й гальмівні колодки звільняють барабан, припиняючи гальмування.

Для забезпечення регулювання зазору між колодками й барабаном зусилля на вал розтискного кулака передається через черв'ячну передачу в корпусі важеля. Вона складається з черв'яка б і черв'ячної шестірні <9, закріпленої на шліцах вала 7. Зазор регулюється повертанням вала черв'яка, який має кульковий фіксатор 9 з пружиною 10. Фіксатор утримує черв'як від _гальмівна__к_ву_ня

Рисунок 1,11 - Гальмова камера у зборі з важелем привода розтискного кулака:

де:1-кришка; 2-діафрагма; 3-корпус; 4-шток; 5-важіль; 6-черв'як; 7-шліцовий вал; 8-червячна шестерня; 9-кульковий фіксатор; 10-пружина

Гальмові камери задніх коліс працюють у разі вмикання робочої, стоянкової або запасної гальмових систем.

Якщо камера працює в режимі робочого гальма, гальмовий механізм приводиться діафрагмовим пристроєм, а якщо в режимі стоянкового або запасного галь_а -- пружинним енергоакумулятором, причому стоянкове гальмування забезпечується повним випусканням повітря з циліндра енергоакумулятора, а запасне -- частковим випусканням повітря.

Основу гальмової камери (рис.1.12 ) становлять:

корпус 2 камери і фланець

5 циліндра, між якими затиснуто діафрагму 3.

В циліндрі 7 розміщено поршень 5 із манжетою,

в який упирається силова пружина 9.

Знизу в поршень запресовано штовхач 12 підп'ятником 6

Усередині штовхача встановлено гвинт 10 з упорним підп'ятником 10, призначений для механічного розгальмовування.

Якщо гальмування немає, стиснене повітря постійно підводиться в порожнину циліндра під поршень 8, і в результаті він займає верхнє

оложення, повністю стискаючи пружину 9.

де: 1 -- шток; 2 -- корпус камери; 3 - діафрагма; 4 -- диск;

5 -- фланець циліндра; 6-- підп'ятник штовхана; 7-- циліндр; 8 -- поршень із манжетою; 9-- пружинаенер-гоакумулятора;

10 -- гвинт; 11 -- трубка; 12 -- штовхач; 13 -- упорний підп'ятник.

Рисунок 1.12 Гальмова камера з енергоакумулятором:

Під час гальмування робочим гальмом повітря крізь інший вивід надходить у _альмівна__к_ву порожнину, й діафрагма 3 через диск 4 діє на шток 1, спричинюючи гальмування.

При розгальмовуванні повітря виходить із простору над діафрагмою, й вона повертається у вихідне положення за допомогою поворотної пружини.

У разі вмикання стоянкової гальмової системи повітря випускається з порожнини під поршнем 8.

Силова пружина 9 енергоаку-мулятора рухається вниз і переміщує штовхач 12,

який через підп'ятник 13 діє на діафрагму і шток гальмової камери, спричинюючи загальмовування автомобіля.

1.3 Схеми

Система автомобіля Система причіпа

Рисунок 1.13 Гальмівна система ЗІЛ-130

де: 1-компресор; 2 гальмівний кран; 3,5 крани;4-зеднувальна головка; 6- _альмівна__к _альмів; 7- _альмівна_ баллон _альмів; 8- _альмівна_ _альмівн; 9- _альмівна камера; 10-повытряний баллона втомобыля;

ремонт трудомісткість безпека

2.Основна частина

2.1 Характеристика об'єкту проектування

2.1.1 Загальна характеристика дільниці по ремонту ОК

До складу АТП входять автомобілі ЗІЛ - 130 - 200 штук.

АТП в своєму складі має такі дільниці:

- агрегатна, електромеханічна, акумуляторна, шиномонтажна, шиноремонтна, покрасочна та інші.

На АТП є склади запасних частин, матеріалів, паливно-змащувальних матеріалів.

2.1.2 Вихідні дані до курсового проекту

Таблиця 2.1 - Вихідні дані до курсового проекту

Модель рухомого складу

Ум.

Поз.

Од.

Вим.

Марка автомобіля

Марка автомобіля

1

Списочна кількість

АСП

шт

200

ЗІЛ - 130

2

Середньо добовий пробіг

lСД

км

190

3

Пробіг з початку експлуатації

Доля LКР

0,5-0,75

4

Кількість робочих днів

ДР

дні

280

5

Кількість робочих днів зон ТО і ПР

ДРЗ

дні

280

6

Категорія умов експлуатації

КУЕ

1

7

Природно кліматична зона

ПКЗ

Помирно теплий

8

Дільниця, що проектується

Дільниця по ТО і Р

9

Технологічний процес

Гальм. система

2.2 Розрахунок виробничої програми ТО і Р рухомого складу АТП

2.2.1 Визначення і корегування періодичності і трудомісткості ТО і Р рухомого складу

Вибір коефіцієнтів корегування

Нормативи періодичності ТО, пробігу до КР , трудомісткості ТО і ПР корегуються за допомогою спеціальних коефіцієнтів корегування К15 які залежать від :

- категорії умов експлуатації - К1;

- модифікації рухомого складу - К2;

- природно кліматичних умов - К3;

- пробігу з початку експлуатації - К4;

- кількості автомобілів на АТП - К5;

Результуючі коефіцієнти для кожного виду корегування визначаються по формулах:

КLТО13;

КLКР123;

К44; (2.1)

КtТО=*К25;

КtПР12345;

де: КLТО, КLКР, К4, КtТО, КtПР - коефіцієнти , корегуючи відповідно періодичність ТО , пробіг до КР, час простою в ТО і ПР, трудомісткість ТО, трудомісткість ПР.

Для автомобілів ЗІЛ - 130

КLТО=1*1=1

КLКР=1*1*1,1=1,1

К4=1;

КtТО=1*1,05=1,05;

КtПР=1*1*0,9*1*1,05=0,945;

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2 - Коефіцієнти корегування

Вид корегування

Ум.поз.

Марка автомобіля ЗІЛ - 130

К1

К2

К3

К4

К5

Рез

1.Періодичність ТО

КLТО

1

1

1

2.Пробіг до КР

КLКР

1

1

1,1

1,1

3.Час простою в ТО,КР

К4

1

1

4.Трудомісткість ТО

КtТО

1

1,05

1,05

5.Трудомісткість ПР

КtПР

1

1

0,9

1

1,05

0,945

Вибір і корегування нормативів ТО і Р рухомого складу АТП

Нормативи ТО і Р рухомого складу встановлені „Положенням про ТО і Р рухомого складу автомобільного транспорту” і відповідають нормальним

умовам експлуатації. До них відносяться :

- пробіг до ТО-1: (км);

- пробіг до ТО-2: (км);

- пробіг до КР: (км);

- час простою в ТО і ПР:

- дні простою в КР: (дні);

- трудомісткість ЩТО: (люд*год);

- трудомісткість ТО-1: (люд*год);

- трудомісткість ТО-2: (люд*год);

- трудомісткість ПР: (люд*год/1000км).

Для автомобіля ЗІЛ - 130:

= 4000 км = 0,55люд*год

= 16000 км = 3,8 люд*год

= 350000 км = 16,5 люд*год

= 0, 6 дні/1000км = 6 люд*год/1000км

= 15 днів

Корегування нормативних значень проводиться з допомогою результуючих коефіцієнтів корегування по формулах : (2.2)

Для автомобіля ЗІЛ - 130:

Одержані значення пробігів необхідно скорегувати ще раз, по кратності середньодобового пробігу. Це пояснюється тим , що автомобіль може бути встановленим на обслуговування тільки після завершення робочої зміни, тобто період між сусідніми ТО повинен відповідати цілому числу днів.

Корегування по кратності середньодобового пробігу проводиться в такій послідовності:

Для пробігу до ТО-1:

- кількість днів між сусідніми ТО-1:

(2.3)

округляється до цілого числа і знаходиться:

Для пробігу до ТО-2:

- кількість періодів ТО-1 в періоді ТО-2:

(2.4)

округляється до цілого числа і знаходить

Для пробігу до КР:

кількість періодів ТО-2 в періоді КР:

(2.5)

округляється до цілого числа і знаходиться:

Для автомобілів ЗІЛ - 130

Для пробігу до ТО-1:

Для пробігу до ТО-2:

Для пробігу до КР:

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.3

Розрах.

Норм.

Ум.

Позн

Один.

Вим

ЗІЛ - 130

Норм

знач

Скор.

по К”

Скор.

по n”

Прийн.

до розр

1

2

3

4

5

6

7

Пробіг до ТО-1

LТО-1

км

4000

4000

3990

3990

Пробіг до ТО-2

LТО-2

км

16000

16000

15960

15960

Пробіг до КР

LКР

км

350000

385000

383040

383040

Час простою

в ТО і ПР

ДПР

дні на 1000 км

0,6

0,6

?

0,6

Дні прос-

тою в КР

ДКР

дні

15

?

?

15

Трудоміс-

ткість ПР

tЩТО

люд*год

0,55

0,5775

?

0,5775

Трудоміс-

ткість ТО-1

tТО-1

люд*год

3,8

3,99

?

3,99

Трудоміс-

ткість ТО-2

tТО-2

люд*год

16,5

17,325

?

17,325

Трудоміс-

ткість ПР

tПР

люд*год

6,0

5,67

?

5,67

Таблиця 2.3 - Значення розрахункових нормативів

2.3 Розрахунок виробничої програми по ТО і Р РС в кількісному вираженні

Визначення коефіцієнтів технічної готовності і випуску

Коефіцієнт технічної готовності ? Т являє собою відношення кількості технічно справного рухомого складу до загальної і знаходиться по формулі

(2.6)

де: lс-д- середньодобовий пробіг, км;

ДПР- скоригований час простою в ТО і ПР, дні/1000 км;

ДКР- скориговані дні простою в КР, дні;

LКР- скоригований пробіг дот КР, км.

Для автомобіля ЗІЛ - 130:

Коефіціент випуску являє собою відношення кількості днів роботи технічно справного РС до загальної кількості календарних днів:

(2.7)

де: ДР- кількість робочих днів автомобілів;

ДК- кількість календарних днів в році.

Для автомобіля ЗІЛ - 130:

Визначення річного пробігу групи автомобілів.

Загальний річний пробіг віх автомобілів однієї технологічно сумісної групи:

(2.8)

де: АСП- число автомобілів однієї технологічно сумісної групи.

Для автомобіля ЗІЛ - 130:

Визначення річної і добової програми ТО і Р РС

Кількість КР, ТО-1, ТО-2, ЩТО за рік визначається по кожній технологічно сумісній групі РС по формулах:

Кількість КР:

Кількість ТО-2: (2.9)

Кількість ТО-1:

Кількість ЩТО:

Для автомобіля ЗІЛ - 130:

Кількість КР:

Кількість ТО-2:

Кількість ТО-1:

Кількість ЩТО:

Кількість ЩТО, ТО-1, ТО-2, за добу визначається також по кожній технологічно сумісній групі РС по формулах (2.10)

Для автомобіля ЗІЛ - 130:

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.4

Таблиця 2.4 - Річна програма ТО і Р СД

Марка автомо-біля

Коеф.

Річн

Пробіг,км

Кількість за рік

Кількість за добу

?Т

?В

ЗІЛ-130

0,89

0,68

9431600

24,6

566,3

1772,9

49640

2,02

6,3

177,2

По АТП

0,89

0,68

9431600

24,6

566,3

1772,9

49640

2,02

6,3

177,2

2.4 Розрахунок виробничої програми ТО і ПР РС в трудовому вираженні

Річна трудомісткість робіт по ТО визначається на основі річної виробничої програми і скориговані трудомісткості одиниці обслуговування :

трудомісткість ЩТО:

(2.11)

де КМ=0.35...0.75- коефіцієнт механізації

трудомісткість ТО-1:

- трудомісткість ТО-2:

Річний об'єм робіт по ПР визначається виходячи з робочого пробігу групи автомобілів і скоригованої трудомісткості ПР на 1000 км пробігу.

(2.12)

Для автомобіля ЗІЛ - 130:

Результати визначення річних трудомісткостей заносимо в таблицю 2.5

Таблиця 2.5 - Річна програма ТО і Р РС

Марка автомобіля

Трудомісткість , люд*год

ТЩТО

ТТО-1

ТТО-2

ТПР

ТСУМ

ЗІЛ - 130

14333,55

7073,8

9811,14

53477,17

84695,66

По АТП

14333,55

7073,8

9811,14

53477,17

84695,66

2.5 Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт

Розподіл по видам робіт проводиться окремо для ЩТО, ТО-1, ТО-2 і ПР .

Користуючись таблицями розподілу робіт ТО і ПР по процентному відношенню, знаходяться трудомісткості окремих видів робіт в межах одного виду обслуговування -ЩТО, ТО-1, ТО-2 або ПР :

, (2.13)

де, ТВ- розрахункова трудомісткість окремого виду робіт , люд*год;

ТN- річна трудомісткість даного виду ТО або ПР (по АТП), люд*год;

с- процентна доля окремого виду робіт від річної трудомісткості даного виду ТО і ПР, %.

Так як нам потрібна трудомісткість по Т роботам , а розраховували трудомісткість по всіх автомобільних системах знаючи, що Т роботи складають 10% від всіх видів робіт, визначаємо трудомісткість по видам ТО і ПР для електротехнічних робіт.

Результати занести в таблицю 2.6

Таблиця 2.6 - Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт

Вид робіт

%

Трудомісткість , люд*год

ЩТО

Прибиральні

80

1146,68

Миючі

20

286,67

Всьго

100

1433,355

ТО-1

Діагностичні

15

106,1

Закріплюючі

50

353,69

Регулювльні

15

106,1

Змасчювальні, очистні

20

141,4

Всього

100

707,38

ТО-2

Діагностичні

10

98,11

Закріплюючі

45

441,5

Регулювльні

15

147,16

Змасчювальні, очистні

10

98,11

Відновлювальні

15

147,16

Розбирально-збиральні

5

49,05

Всього

100

981,114

ПР

Діагностичні

5

267,38

Регулювльні

10

534,77

Розбирально-збиральні

35

1871,71

Дефектація

13

695,21

Комплектація

10

534,77

Відновлювальні

17

909,12

Змасчювальні, очистні

10

534,77

Вього

100

5347,77

2.6 Розрахунок чисельності робітників

Чисельність робітників знаходиться окремо по проектуємій дільниці. Визначається штатна і явочна кількість робітників.

Чисельність робітників залежить від об'єму робіт на дільниці іф фонду робочого часу працівника.

Фонди робочого часу явочних і штатних працівників знаходяться за формулами:

ФЯ= (ДКВСВ)*tЗМПС*tСК ,

ФШ= (ДКВСВВІДПОВ)*tЗМПС*tСК (2.14)

де: ДК - календарні дні;

ДВ - кількість вихідних днів;

ДСВ - кількість святкових днів;

ДВІД - кількість днів відпустки;

ДПОВ - кількість пропусків по хворобі та інших поважних причинах;

ДПС - кількість передсвяткових днів;

tЗМ - тривалість зміни, год;

tСК - час на який скорочується зміна , в суботні та передсвяткові дні;

Для розрахунку приймаємо:

tЗМ - 7 год при 6-денному робочому тижневі;

tСК - 1 год;

ДВІД - 18 днів;

ДПОВ - 3 дні.

ФЯ= (365-104-10)*7-10*1=1747 ,

ФШ= (365-104-10-18-3)*7-10*1=1600

Явочна і штатна чисельність робітників :

(2.15)

де: Ті - річний об'єм робіт по проектуємій дільниці (10 % від загальної суми).

Приймаємо на дільницю таку кількість робітників:

- Явочних РЯ= 5(чол);

- Штатних РШ= 5(чол);

2.7 Вибір обладнання

Все обладнання для виконання робіт по ТО та ПР в проектуємій дільниці поділяємо на дві групи : технологічне обладнання (станки, стенди, прилади, діагностичне обладнання і тд.) та технологічна оснастка і інструмент (стелажі, шафи, верстаки, комплекти інструментів).

Номенклатура і кількість обладнання приймається по табелях технологічного обладнання і спеціалізованого інструменту для АТП, а також по різних довідниках обладнання для ТО і КР систем двигуна.

Таблиця 2.7 - Табель виробничого обладнання для дільниці по ремонту гальмівної системи.

Обладнання,

прилади,

інструменти

Тип

Кількість

Габаритні розміри,

мм

Площа, м2

Потужніст,

кВт

один

заг.

Один.

Заг.

Устаткування для наклеювання гальмівних накладок

?

1

1400х1000

1,4

1,4

?

?

стіл для зберыгання запасних деталей

?

1

1300х1700

2,21

2,21

?

?

Лещата

?

1

700х500

0,35

0,35

?

?

Електросварка

?

1

200х500

0,1

0,1

?

?

Токарний верстат

?

1

1500х700

1,05

1,05

3

3

Підйомник

?

1

4000х2500

10

10

5

5

Ванна для миття деталей

?

1

1500х700

1,05

1,05

?

?

Ящик для відходів

?

2

400х400

0,16

0,32

?

?

Настільно-свердлильний станок

_

1

500х800

0,4

0,4

1

1

Шафа для зберіган ня інструменту

_

2

500х700

0,35

0,7

_

_

Стенд для розбирання та випробовування

?

1

1500х2000

3

3

?

?

Всього

20,28

9

Сумарна площа обладнання складає 20,28 м2.

Площа відділення визначається:

(2.16)

де - коефіцієнт ущільнення, який враховує проходи та відстані між обладнанням (приймається =3-5);

- сумарна площа під обладнання, м2.

SВІД= 20,28*4=81,1 м2

Отже площа відділення складає 81,1 м2.

До даного розділу додається план розміщення обладнання на відділенні

Рисунок 2.1 - План розміщення обладнання на відділенні по ремонту гальмівної системи.

де; 1-устаткування для наклеювання гальмівних накладок; 2- стенд для розбирання та випробовування на герметичність; 3- стіл длязберігання запасних деталей; 4- токарний верстат; 5- ванна для миття деталей; 6- ящик для відходів; 7- настільно-свердлильний станок; 8- шафа для зберігання інструменту; 9- електросварка; 10-лещата; 11-підйомник

3.Технічне обслуговування та ремонт

Ремонт - це роботи, пов'язані з відновленням роботоздатності об'єкта. Ремонт включає: зняття об'єкта , очистка об'єкта, розбирання , дефектовка деталей , комплектація , зборка , випробування , встановлення.

Є два способи ремонту : агрегатний та індивідуальний .

Положенням про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту передбачено два види ремонту : поточний та капітальний .

Технічне обслуговування (ТО)-комплекс операцій чи операція щодо підтримання автомобіля в працездатному та зберігання його в економічному стані

Капітальний ремонт - спрямований на відновлення ресурсу автомобіля , проводиться на спеціальних АТП , передбачає повне розбирання автомобіля , його агрегатів , ремонт , заміну несправних вузлів та деталей , в тому числі базових, а також складання , регулювання та випробовування .

Поточний ремонт ( ПР ) спрямований на ліквідацію відмов і неполадок, які виникають під час експлуатації автомобіля . Здійснюються в ремонтних майстернях і передбачає часткове розбирання автомобіля , заміну окремих несправних агрегатів , вузлів та деталей новими або їх ремонт . Своєчасне проведення поточного ремонту дає змогу уникнути капітального ремонту та збільшити міжремонтний пробіг автомобіля . Поточний ремонт має забезпечити безвідмовну роботу автомобіля до ТО - 2 .

У процесі експлуатації автомобіля виникають мілкі несправності , які треба вміти виявляти та ліквідовувати.

Виконуемі операції

При ЩТО оглядають гальмівну систему з цілью виявлення очевидних відмов та неполадок. Перевіряють тиск повітря в системі, стан шлангів та запобіжного клапана, а також герметичність пневматичної системи. Зливають конденсат з повітряних балонв та фільтра

При ТО-1 окрім операцій ЩТО перевіряють слідуючи: стан та герметичніст трубопроводів та приборив системи; роботу компресора на слух, а створюючий ним тиск по манометру; криплення штоків гальмівних камер гальмівного привода и при необхідності регулюють хід штоків гальмівних камер; значення вільного та робочого ходу педалі робочої гальмівної системи при необхідності регулюють;стан крану гальмівного привода;справність привода та дия стоянкової гальмівної системи; ефективність дії гальмівних механізмів на стенді.

При ТО-2 окрім операцій ТО-1 виконують такі наступне: перевіряють кріплення компресора, кран стоянкової гальмівної системи та деталі його привода,повітряні балони; перевіряють стан гальмівних барабанів, колодок, накладок, пружин; перевіряють кріплення гальмівних камер, їх кронштейнів та опір розжимних кулаків, опорних гальмівних щитів передніх та задних колес; перевіряють стан,криплення та дію привода стоянкової гальмівної системи;перевіряють шплинтовку пальців штоків тормозних камер, регулюють вільний та робочий хід педалі робочої гальмівної системи та зазор між накладками тормозних колодок та барабаними колес; зливають конденсат з повітряних балонв та фільтра.

Таблиця 3.1 Неполадки в системі гальмування

Ознака

Причина

Метод усунення

1

2

3

Збільшений хід педалі гальма

-витікання гальмівної рідини з колісних циліндрів

-повітря в гальмівній системі

-пошкодження резинових ущільнюючих кілець у головному гальмівному циліндрі

-пошкодження резинового патрубка гідропривода гальма

-Заміна несправних деталей

-видалення повітря із системи

-замінити кільце і прокачати систему

-замінити патрубок і прокачати систему

Недостатня ефективність гальмування

-замаслення накладок колодок гальмівних механізмів

-заклинення поршнів в колісних циліндрах

-повне зношення накладок гальмівних колодок

-перегрів гальмівних механізмів

-неправильна установка регулятора тиску

-промити і просушити колодки

-замінити пошкоджені деталі

-замінити гальмівні колодки

-негайно зупинитися і дати охолонути гальмівним механізмам

-відрегулювати привод регулятора тиску

Неповне відторможення всіх коліс

-відсутній вільний хід педалі

-нарушено виступання регулюючого гвинта штока вакуумного підсилювача відносно кріплення головного циліндра

-набухання резинових ущільнювачів головного циліндра внаслідок попадання в рідину бензина

-відрегулюйте вільний хід педалі

-відрегулювати

-ретельно промити всю гальмівну систему, заміна резинових елементів

1

2

3

Гальмування одного колеса при відпущенні педалі

-зламалася або ослабла стягуюча пружина колодок задніх гальм

-заїдання поршня в колесному циліндрі внаслідок забруднення або корозії

-нарушення положення супорта відносно гальмівного диска при відпущенні гвинта кріплення направляючих колодок до поворотного кулака

-неправильна регуліровка стоянкової гальмівної системи

-замінити пружину

-почистити і промити деталі, пошкодженні замінити

-затягнути гвинт кріплення, при необхідності замінити пошкодженні деталі

-відрегулювати стоянкове гальмо

Занос або ухил автомобіля в сторону при гальмуванні

-заїдання поршня в колесному циліндрі

-забруднення або замаслення дисків, барабанів і накладок

-неправильно відрегульований привід регулятора тиску

-несправний регулятор тиску

-порушенні кути встановлення коліс

-різний тиск в шинах

-непрацює один із контурів гальмівної системи

-заміна пошкоджених деталей

-почистити деталі

-відрегулювати привід

-відрегулювати або замінити регулятор тиску

-відрегулювати кути встановлення коліс

-встановити нормальний тиск в шинах

-заміна пошкоджених деталей

1

2

3

Писк і вібрація гальм

-ослаблення стяжної пружини задніх гальмівних колодок

-поява овальності гальмівних барабанів

-замаслення фрикційних накладок

-зношення накладок

-велике биття гальмівного диску або його нерівномірне зношення

-неповне прилягання накладок до барабану в гальмівних механізмах

-послаблення кріплення щитів гальмівних механізмів

-провірте стяжну пружину

-розточіть барабан

-очистіть накладку, усуньте причину попадання рідини

-замініть колодки

-прошліфуйте диск

-зачистити виступаючі місця в накладках, відрегулювати зазор між накладкою і барабаном

-затягнути кріплення

Велике зусилля на важелі стоянкового гальма

-заклинення тросу в направляючих трубках

-неправильно відрегульовано стоянкове гальмо

-змастити направляючі трубки.замінити резинові чехли і трос при пошкодженні

-відрегулювати привід

Нагріваються гальмівні барабани при русі без гальм

-неправильна регуліровка стоян очного гальма

-поломка стяжної пружини

-відсутність зазора між накладкою і барабаном

-відрегулювати

-замінити

-усунути перекос опірного кільця

3.2 Піктограми

Система піктограм складається з 16 знаків, але для технічного обслуговування та ремонту ходової частини MITSUBISHI LANCER потрібні такі вказівки:

Рисунок 3.1 Піктограми операцій технічного обслуговування автомобілів

де: Система піктограм складається з 16 знаків, які є натурними позначеннями таких вказівок: 1 -- перевірити стан, 2 -- перевірити тиск, 3 -- перевірити в дії, 4 -- перевірити світлову сигналізацію, 5 -- відрегулювати, 6 -- усунути люфт, 7 -- закріпити, 8 -- зашплінтувати, 9 -- замінити, переставити, 10 -- усунути негерметичність, 11 -- очистити, 12 -- промити, 13 -- злити, 14 -- долити до рівня, 15 -- змастити під тиском, 16--змастити. Символи легко читаються і запам'ятовуються. Вибрані знаки зображують інструмент або стереотип елемента об'єкта.

4.Вартість комплектуючих

В процесі експлуатації виникають неполадки. Для їх усунення необхідні запасні запчастини, вартість яких приведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Вартість комплектуючих

Каталожний номер

Найменування

Ціна, грн.

1

2

3

100-3511010

Вологооливо відділювач в зб.

137,38

100-3519010-01

Камера гальмівна передня

45,00

100-3519010

Камера гальмівна передня

40,00

100-3519050-10

Діафрагма передньої гальмівної камери

4,70

100-3519050

Діафрагма передньої гальмівної камери

4,90

100-3519250

Діафрагма задньої гальмівної камери

5,00

120-3501070

Барабон гальмівний передній

120,00

120-3501110

Кулак розжимний передній правий

36,00

120-3501111

Кулак розжимний передній лівий

36,00

120-3501136

Ричаг регулювальний передній

56,00

120-3502136

Ричаг регулювальний задній

59,00

120-3506350-А2

Кран відбору повітря

12,00

120-3509063

Прокладка ришки підшипника компресора

1,20

120-3509070-А2

Сальник колінчастого вала компресора

1,60

120-3509094

Ущільнювач колінчастого вала компресора

3,90

120-3509130

Шків компресора

39,00

120-3513050

Запобіжний клапан регулюв. тиску повітря

12,00

130-3501090-А2

Колодка гальмівна передня в зборі

65,00

130-3501105-10

Накладка гальмівна передня

3,90

130-3502035

Пружина відтяжна задніх гальмівних накладок

4,90

130-3502070

Барабан гальмівний задній

179,00

130-3502090-Б

Колодка гальмівна задня в зборі

110,00

130-3502105-Б

Накладка гальмівна задня

5,90

130-3506085

Шланг гальмівний

10,80

130-3507020

Накладка ручного гальма

2,90

130-3507043

Пружина відтяжна колодок

1,00

130-3507048

Пружина відтяжна колодок

1,00

130-3509012-Д

Компресор повітряний

495,00

130-3509020-Б

Блак циліндрів компресора

140,00

130-3509038

Прокладка картера і блака циліндрів компресора

0,80

130-3509039

Головка компресора

119,00

130-3509043-А

Прокладка головки компресора

2,95

1

2

3

130-3509050

Клапан випускний компресора

3,00

130-3509056

Клапан впускний компресора

3,00

130-3509052-К

К-т вкладишів колінчастого вала компресора

10,00

130-3509092-Р1

К-т вкладишів колінчастого вала компресора (0,3)

10,00

130-3509092-Р2

К-т вкладишів колінчастого вала компресора (0,7)

10,00

130-3509103

Прокладка компресора

1,60

130-3509110

Колінчастий вал компресора

95,00

130-3509160-Р1

Поршень компресора ( збільш. 0,4 мм)

11,00

130-3509160-Р2

Поршень компресора ( збільш. 0,7 мм)

11,00

130-3509160

Поршень компресора норм.

11,00

130-3509167-Р1

К-т поршневих кілець на компресор ( 0,4 мм)

11,50

130-3509167-Р2

К-т поршневих кілець на компресор ( 0,8 мм)

10,50

130-3509167

К-т поршневих кілець на компресор станд.

11,50

130-3509170

Палець поршня компресора

2,70

130-3509180-А

Шатун компресора в зб.

17,00

130-3509194

Втулка шатунна компресора

1,40

130-3512010-А2

Регулятор тиску АР-11

35,00

130-3519210

Камера гальмівна задня

78,00

130-3537110

Кран пневматичний

51,60

133-3501090

Колодка гальмівна передня

99,00

150В-3501035

Пружина відтяжна пердніх колодок

3,00

4331-3506085

Шланг гальмівний

15,00

Дану продукцію можна придбати за адресами:

АГРО - ЗАПЧАСТИНИ м. Вінниця, вул. Тарногородського, 36; тел./факс 8(0432) 52-21-49, 8 (067) 274-67-28.

Вінниччина - Авто м. Вінниця, вул. 600 - річчя, 3; тел. 8(0432)27-88-95.


Подобные документы

  • Технічне обслуговування й ремонт автомобільного рухомого складу державного сектора. Розрахунок виробничої програми СТОА: визначення обсягу робіт з ТО і ремонту автомобілів, технологія їх виконання і організація праці; підбір обладнання, техніка безпеки.

    курсовая работа [107,4 K], добавлен 26.04.2014

  • Загальна характеристика проектованого автотранспортного підприємства. Знайомство з процесом обслуговування та ремонту рухомого складу. Розрахунок виробничої програми, обчислення загальної трудомісткості робіт, опис акумуляторної дільниці та обладнання.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 03.03.2014

  • Коригування нормативної періодичності технічного обслуговування та пробігу рухомого складу до капітального ремонту. Середньодобова кількість технічних впливів по парку. Розрахунок чисельності виробничих робітників. Площі виробничих дільниць і відділень.

    курсовая работа [700,7 K], добавлен 23.01.2014

  • Будова та принцип дії системи живлення автомобіля КамАЗ-5. Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування рухомого складу АТП. Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт. Визначення чисельності робітників, вибір обладнання. Охорона праці.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.06.2011

  • Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Розрахунок річної виробничої програми та обсягу робіт з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу. Огляд методів попередження та ліквідації пожеж на підприємстві.

    практическая работа [130,1 K], добавлен 23.02.2015

  • Будова робочого устаткування бульдозера. Організація технічного обслуговування. Процес експлуатації бульдозерів і скреперів, найбільш розповсюдженi несправністi. Ремонт бульдозерів, види планового ремонту. Вимоги безпеки при технічному обслуговуванні.

    реферат [2,3 M], добавлен 17.09.2010

  • Утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані. Технічне обслуговування й ремонт автобусів. Складання графіків технічного обслуговування й капітального ремонту. Розрахунок річного пробігу автомобілів. Розподіл трудомісткості робіт.

    курсовая работа [621,8 K], добавлен 01.10.2012

  • Технологія діяльності автотранспортного підприємства. Економічні, виробничі, адміністративно-інформаційні та технологічні процеси технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Виконання регулювальних, діагностичних, кріпильних, мастильних робіт.

    отчет по практике [167,7 K], добавлен 06.12.2015

  • Організація технології відновлювальних робіт на дільниці з ремонту паливної системи автомобілів: розрахунок трудомісткості робіт, підбір спеціалістів, розробка технології розбирально-складальних робіт, оцінка економічної ефективності даного проекту.

    дипломная работа [335,6 K], добавлен 08.09.2011

  • Призначення, будова, загальна компоновка та основні принципи роботи карбюратора фірми "Solex". Додаткові системи та пристрої карбюратора. Технічне обслуговування, діагностика несправності і ремонт карбюратора. Правила безпеки праці під час ремонту.

    дипломная работа [4,0 M], добавлен 17.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.