Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Важливість і актуальність ремонту в автомобільних підприємствах нерозривно пов'язано з економічним соціальним розвитком всіх галузей народного господарства і переході всього з розвитком автомобільної промисловості і автотранспорту з науково-технологічним процесом в цих галузях. Мета діяльності АТП є повне задоволення потреб автомобільного транспорту в забезпеченні працездатності автомобілів з мінімальними витратами. Завданнями АТП є проведення капітального ремонту в необхідних кількостях, і в найкоротші терміни, поліпшення якості ремонту, розширення номенклатури, відновлення деталей і підвищення ефективності використання залишкових ресурсів деталей, вузлів, агрегатів, зниження витрат на одиницю корисної роботи капітально відремонтованих автомобілів, підвищення продуктивності праці і рентабельності виробництва.



1. Розрахунок річної виробничої програми підприємства

1.1 Складання відомості наявності та річного завантаження машин

Річний режим роботи машини визначає розподіл календарного часу на робочий, неробочий і час коли машина знаходилась на технічному обслуговуванні чи ремонті, транспортувалась з об'єкту на об'єкт, монтувалась чи демонтувалась.

Річна кількість годин роботи (режим роботи машини) - це планове напрацювання машини на рік під час виконання робочих функцій, м/год

(1.1)

де - планове напрацювання на місяць; 3 - кількість місяців в кварталі; - відсоток розподілу річних норм використання машин по кварталах, ;

Планове напрацювання на місяць, м/год

, (1.2)

де - тривалість зміни 8год

- кількість змін за добу згідно завдання 1зм

- коефіцієнт використання робочого часу машин, ;

- коефіцієнт змінності машин, ;

- кількість робочих днів за вересень 22 дня. Дані планового напрацювання на рік визначаються шляхом розрахунків, та представляються в табличній формі.



Розрахунок Бульдозер Б 10МБ.2121

Всі наступні машини розраховуються аналогічно дані заносимо в таблицю 1.1

Таблиця 1.1 відомість наявності та річного завантаження машин

№ п/п	Найменування машин	Код	Кількість машин, Шт	Фактичне напрацювання на початок місяця, м/год	Планове напрацювання м/год
					Рік	Місяць
1	Бульдозер Б 10МБ.2121	01	5	3710	1740	203
2	Бульдозер Komatsu D65	02	5	2420	1757	205
3	Бульдозер Б 10М.5000	03	5	1130	1782	208
4	Автогрейдер CLG418	04	5	4440	1320	198
5	Автогрейдер ДЗ-122	05	5	1550	1333	200
6	Автогрейдер ДЗ-298	06	5	3460	1353	203
7	Асфальтоукладач АСФК-2-04	07	5	5070	1014	169
8	Каток ДУ-111	08	5	1880	1372	183
9	Каток ДУ-106	09	3	2290	1387	185
10	Екскаватор ЕК-220-06	10	3	3190	1612	215
11	Екскаватор ЕК-270-05	11	3	1280	1635	218
12	Екскаватор ЕО-43211	12	3	4770	1582	221
13	Каток ДУ-106	13	3	3660	1402	183
14	Автомобіль МАЗ 555102	14	3	132500	64944	5412
15	Автомобіль КрАЗ 65032	15	3	48400	89760	7480

Для автомобілів, які є в розрахунковому парку, складається відомість наявності автомобілів і середньодобового пробігу в кілометрах.

Середньодобовий пробіг автомобіля приймається по даним будівельного господарства, чи на основі директивних норм. За відсутністю таких даних середньодобовий пробіг автомобіля розраховується, км

Псда=ТнUтКв (1.3)

де Тн - час перебування в наряді (10-20 годин)8год. Uт - середня технічна швидкість (25 км/год). Кв - крефіцієнт використання робочого часу (0,8-0,9). Автомобіль МАЗ 555102

Псда=12250.82=246км

Ппл.міс=24622=5412км

Ппл.рік=54123/0.25=64944км Автомобіль КрАЗ 65032

Псда=16250.85=340км

Ппл.міс=34022=7480км

Ппл.рік=74803/0.25=89760км

1.2 Прийняття і обґрунтування необхідних нормативів

Прийняті нормативи заносять в таблицю 1.2

Таблиця 1.2 - Нормативи по обслуговуванню і ремонту будівельних машин

Назва машини	Види ТО чи Р	Період виконання ТО і Р,год	Кільк ТО і Р за цикл	Трудомісткість одного ТО чи Р, люд/год	Тривалість одного ТО чи Р, днів
				Норм.	Відкори.	Нор.	Відкори.
1 Бульдозер Б 10МБ.2121	ТО-1	50	96	8	8,4	0,4	0,42
	ТО-2	250	18	24	25,2	1	1,05
	СО	2 рази на рік	50	52,5	3	3,15
	ПР	1000	5	920	966	12	12,6
	ТО-3	1000		42	44,1	1	1,05
	КР	6000	1	2760	2898	27	28,35
2 Бульдозер Komatsu D65	ТО-1	50	96	8	8,4	0,4	0,42
	ТО-2	250	18	24	25,2	1	1,05
	СО	2 рази на рік	50	52,5	3	3,15
	ПР	1000	5	920	966	12	12,6
	ТО-3	1000		42	44,1	1	1,05
	КР	6000	1	2760	2898	27	28,35
3 Бульдозер Б 10М.5000	ТО-1	50	96	8	8,4	0,4	0,42
	ТО-2	250	18	24	25,2	1	1,05
	СО	2 рази на рік	50	52,5	3	3,15
	ПР	1000	5	920	966	12	12,6
	ТО-3	1000		42	44,1	1	1,05
	КР	6000	1	2760	2898	27	28,35
4 Автогрейдер CLG418	ТО-1	50	128	10	10,5	0,5	0,525
	ТО-2	250	24	25	26,25	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52,5	2	2,1
	ПР	1000	7	400	420	6	6,3
	ТО-3	1000		40	42	1	1,05
	КР	8000	1	900	945	10	10,5
5 Автогрейдер ДЗ-122	ТО-1	50	128	10	10,5	0,5	0,525
	ТО-2	250	24	25	26,25	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52,5	2	2,1
	ПР	1000	7	400	420	6	6,3
	ТО-3	1000		40	42	1	1,05
	КР	8000	1	900	945	10	10,5
6 Автогрейдер ДЗ-298	ТО-1	50	128	10	10,5	0,5	0,525
	ТО-2	250	24	25	26,25	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52,5	2	2,1
	ПР	1000	7	400	420	6	6,3
	ТО-3	1000		40	42	1	1,05
	КР	8000	1	900	945	10	10,5
7 Асфальтоукладач АСФК-2-04	ТО-1	50	96	5	5,25	0,2	0,21
	ТО-2	250	18	16	16,8	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52,5	1	1,05
	ПР	1000	5	640	672	5	5,25
	ТО-3	1000		34	35,7	1	1,05
	КР	6000	1	1500	1575	17	17,85
8 Каток ДУ-111	ТО-1	50	64	2	2,1	0,1	0,105
	ТО-2	250	12	5,7	5,98	0,3	0,315
	СО	2 рази на рік	17	17,85	1	1,05
	ПР	1000	3	112	117,6	2	2,1
	ТО-3	1000		15	15,75	1	1,05
	КР	4000	1	320	336	7	7,35
9 Каток ДУ-106	ТО-1	50	96	1,8	1,89	0,1	0,105
	ТО-2	250	18	5,7	5,985	0,3	0,315
	СО	2 рази на рік	19	19,95	1	1,05
	ПР	1000	5	167	175,35	2,5	2,625
	ТО-3	1000		1	1,05	1	1,05
	КР	6000	1	370	388,5	7	7,35
10 Екскаватор ЕК-220-06	ТО-1	50	160	3,6	3,78	0,2	0,21
	ТО-2	250	30	13	13,65	0,7	0,735
	СО	2 рази на рік	28	29,4	1	1,05
	ПР	1000	8	560	588	7	7,35
	ТО-3	1000		27	28,35	1	1,05
	КР	9000	1	1175	1233,75	18	18,9
11 Екскаватор ЕК-270-05	ТО-1	50	160	3,6	3,78	0,2	0,21
	ТО-2	250	30	13	13,65	0,7	0,735
	СО	2 рази на рік	28	29,4	1	1,05
	ПР	1000	8	560	588	7	7,35
	ТО-3	1000		27	28,35	1	1,05
	КР	9000	1	1175	1233,75	18	18,9

Нормативи по обслуговуванню і ремонту автомобілів заносимо в таблиці 1.3 і 1.4

Таблиця 1.3 - Періодичність виконання технічних обслуговувань і ремонту автомобілів

Назва машини	Вид ТО і Р	Періодичність виконання ТО і Р,км
		Для категорії умов експлуатації	Корегуючий коефіцієнт	Для заданих умов експлуатації	Прийнятний для розрахунків
Автомобіль МАЗ 555102	ТО-1	3500	0,8	2800	2800
	ТО-2	12000	0,8	9600	8400
	ПР	проводиться по необхідності
	КР	80000	0,68	54400	57600
Автомобіль КрАЗ 65032	ТО-1	2500	0,7	1750	1750
	ТО-2	12500	0,7	8750	8750
	ПР	проводиться по необхідності
	КР	160000	0,595	95200	96250

Види ТО, Р (графа 2) і періодичність виконання ТО, Р (графа 3) прийняті на основі нормативів, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин” Корегуючі коефіцієнти визначаються розрахунком. Результуючий коефіцієнт корегування нормативів (графа 4) є добуток окремих коефіцієнтів : - періодичність ТО - К1К3 (1.4) К1=0.8- коефіцієнт корегування нормативів в залежності від умов експлуатації. К3=1- коефіцієнт корегування нормативів в залежності від природно-кліматичних умов. -пробіг до капітального ремонту К1 К2 К3 (1.5) К2=0.85 - коефіцієнт корегування нормативів в залежності від модифікації рухомого складу і організації його праці . Після визначення відкорегованої періодичності технічного обслуговування (графа 5), перевіряється її кратність між видами обслуговуавння з послідуючим округленням до цілих сотень кілометрів (графа 6).

Таблиця 1.5 - Трудомісткість обслуговування і ремонту автомобілів

Назва машин	Види ТО чи ремонту	Трудомісткість, люд/год.
		Для категорії умов експлуата ції (норм)	Корегуючий коефіцієнт	Для заданих умов експлуатації
Автомобіль МАЗ 555102	ТО-1	4,5	1,32	5,94
	ТО-2	10,8	1,32	14,2
	СО	2,28	1,32	3
	ПР	5,2/1000км	1,29	6,7/1000км
Автомобіль КрАЗ 65032	ТО-1	3,7	1,32	4,8
	ТО-2	14,3	1,32	18,8
	СО	2,28	1,32	3
	ПР	6,4/1000км	1,29	8,2/1000км

Примітка: Трудомісткість технічного обслуговування та ремонту автомобілів (графа 3) прийнята на основі даних, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин” або

Корегуючі коефіцієнти визначаються розрахунком.

Результуючий коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості (графа 4) отримується добутком окремих коефіцієнтів:

- трудомісткість ТО К2К5 (1.6)

К5 - коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості технічного обслуговування і ремонту в залежності від кількості обслуговуємих і ремонтуємих автомобілів і кількості технологічно сумісних груп (в курсовому проекті К5=1,15).

- трудомісткість ПР К1К2К3К4К5 (1.7)

К4=0,7- коефіцієнт корегування нормативів питомої трудомісткості поточног ремонту і тривалості простою в технічному обслуговуванні та ремонті в залежності від пробігу з початку експлуатації.

1.3 Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року,

р=Тр/Тк (1.8)

де Тр - річна кількість годин роботи однієї машини (табл. 1.1). Тк - кількість годин роботи машини за міжремонтний цикл (табл. 1.3). Для автогрейдерів р=2700/6000=0,45 Коефіцієнт переходу від циклу до року для автомобілів,

р=Др/Дц (1.9)

де Др - кількість робочих днів за рік (в курсовому проекті при 8-годинному робочому дні - 260 днів). Дц - кількість робочих днів за цикл

Дц=Де+Дто,р (1.10)

Де - кількість днів експлуатації за цикл, що дорівнює відношенню пробігу до капремонту до середньодобового пробігу - Лкр/Лсд. Дто,р - дні простою в технічному обслуговуванні і ремонті за цикл.



Дто,р = ДкНк+ (1.11)

де Дк - простой в капремонті Д - простой в технічному обслуговуванні чи ремонті .

1. Бульдозер Б 10МБ.2121 р=1740/6000=0.29

2. Бульдозер Komatsu D65 р=1757/6000=0.29

3. Бульдозер Б 10М.5000 р=1782/6000=0.3

4. Автогрейдер CLG418 р=1320/8000=0.17

5. Автогрейдер ДЗ-122 р=1333/8000=0.17

6. Автогрейдер ДЗ-298 р=1353/8000=0.17

7. Асфальтоукладач АСФК-2-04 р=1014/6000=0.17

8. Каток ДУ-111 р=1372/4000=0.34

9. Каток ДУ-106 р=1387/6000=0.23

10. Екскаватор ЕК-220-06 р=1612/9000=0.18

11. Екскаватор ЕК-270-05 р=1635/9000=0.18

12. Екскаватор ЕО-43211 р=1582/8000=0.2

13. Каток ДУ-106 р=1402/6000=0.23

МАЗ 555102 Дто,р =221+576000.5/1000=51 р== 0,08 15)КрАЗ 65032 Дто,р =221+962500.5/1000=70 р== 0,4

1.4 Складання таблиці річної кількості технічних обслуговувань, ремонтів та загальної трудомісткості в люд/год

Таблицю річної кількості ТО і Р та загальної трудомісткості необхідно заповнити в наступній послідовності.

1 Графи 1, 2, 4, 7 заповнити на основі складених раніше таблиць 1.1, 1.2;

2 Графа 3 заповнюється на основі таблиць 1.1, 1.2;

3 В графу 5 заносяться коефіцієнти розраховані в пункті 1.3;

4 Дані графи 6 заповнити як добуток граф 3, 4, 5;

Дані графи 8 заповнити як добуток граф 6, 7.

Таблиця 1.6 - Річна кількість технічних обслуговувань, ремонтів та загальна трудомісткість, люд/год.

Назва машини	Види ТО і Р	Кільк. маш, шт.	Кльк. ТО і Р за цикл	Коеф. перех. цикл/рік	Кільк. ТО і Р за рік	Трудоміс. одного ТО або Р, люд/год	Загальн трудомісткість, люд/год
1 Бульдозер Б 10МБ.2121	ТО-1	5	96	0,29	139	6,3	877
	ТО-2		18		26	17,85	466
	СО		2р на рік		10	43,05	431
	ПР		5		7	640,5	4644
	ТО-3		5		7	37,8	274
2 Бульдозер Komatsu D65	ТО-1	5	96	0,29	139	6,3	877
	ТО-2		18		26	17,85	466
	СО		2р на рік		10	43,05	431
	ПР		5		7	640,5	4644
	ТО-3		5		7	37,8	274
3 Бульдозер Б 10М.5000	ТО-1	5	96	0,3	144	8,4	1210
	ТО-2		18		27	25,2	680
	СО		2р на рік		10	52,5	525
	ПР		5		8	966	7245
	ТО-3		5		8	44,1	331
4 Автогрейдер CLG418	ТО-1	5	128	0,17	109	10,5	1142
	ТО-2		24		20	26,25	536
	СО		2р на рік		2	52,5	525
	ПР		7		6	420	2499
	ТО-3		7		6	42	250
5 Автогрейдер ДЗ-122	ТО-1	5	128	0,17	109	10,5	1142
	ТО-2		24		20	26,25	536
	СО		2р на рік		10	52,5	525
	ПР		7		6	420	2499
	ТО-3		7		6	42	250
6 Автогрейдер ДЗ-298	ТО-1	5	128	0,17	109	10,5	1142
	ТО-2		24		20	26,25	536
	СО		2р на рік		10	52,5	525
	ПР		7		6	420	2499
	ТО-3		7		6	42	250
7 Асфальтоукладач АСФК-2-04	ТО-1	5	96	0,17	82	5,25	428
	ТО-2		18		15	16,8	257
	СО		2р на рік		10	52,5	525
	ПР		5		4	672	2856
	ТО-3		5		4	35,7	152
8 Каток ДУ-111	ТО-1	5	64	0,34	109	2,1	228
	ТО-2		12		20	5,98	122
	СО		2р на рік		10	17,85	179
	ПР		3		5	117,6	600
	ТО-3		3		5	15,75	80
9 Каток ДУ-106	ТО-1	3	96	0,23	66	3,15	209
	ТО-2		18		12	6,3	78
	СО		2р на рік		6	21	126
	ПР		5		3	420	1260
	ТО-3		5		3	21	72
10 Екскаватор ЕК-220-06	ТО-1	3	160	0,18	86	3,78	327
	ТО-2		30		16	13,65	221
	СО		2р на рік		6	29,4	180
	ПР		8		4	588	2540
	ТО-3		8		4	28,35	122
11 Екскаватор ЕК-270-05	ТО-1	3	160	0,18	86	3,78	327
	ТО-2		30		16	13,65	221
	СО		2р на рік		6	29,4	180
	ПР		8		4	588	2540
	ТО-3		8		4	28,35	122
12 Екскаватор Ео-43211	ТО-1	3	128	0,2	77	3,2	246
	ТО-2		24		14	8,4	121
	СО		2р на рік		6	27,3	164
	ПР		7		4	472,5	1985
	ТО-3		7		4	24,1	101
13 Каток ДУ-106	ТО-1	3	96	0,23	66	3,15	209
	ТО-2		18		12	6,3	78
	СО		2р на рік		6	21	126
	ПР		5		3	420	1260
	ТО-3		5		3	21	63
14 Автомобіль МАЗ 555102	ТО-1	3	6	0,08	1	5,94	9
	ТО-2		2		1	14,2	14,2
	СО		2		6	3	18
	ПР				1	6,7	6,7
15 Автомобіль КрАЗ 65032	ТО-1	3	21	0,4	25	4,8	121
	ТО-2		4		5	18,8	90
	СО		2		6	3	18
	ПР				1	8,2	8,2

1.5 Складання головної таблиці виробничої програми по обслуговуванню і ремонту машин

Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин складається на основі графи 8 табл. 6

Таблиця 1.7 Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин

Назва машини	Річна виробнича програма, люд/год
	Пто-1	Пто-2	Пто-3	Псо	Ппр
1Бульдозер Б 10МБ.2121	877	466	274	431	4644
2Бульдозер Komatsu D65	877	466	274	431	4644
3Бульдозер Б 10М.5000	1210	680	331	525	7245
4Автогрейдер CLG418	1142	536	250	525	2499
5Автогрейдер ДЗ-122	1142	536	250	525	2499
6Автогрейдер ДЗ-298	1142	536	250	525	2499
7Асфальтоукладач АСФК-2-04	428	257	152	525	2856
8Каток ДУ-111	228	122	80	179	600
9Каток ДУ-106	209	78	72	126	1449
10Екскаватор ЕК-220-06	327	221	122	180	2540
11Екскаватор ЕК-270-05	327	221	122	180	2540
12Екскаватор ЕО-43211	246	121	101	164	1985
13Каток ДУ-106	209	78	63	126	1449
14Автомобіль МАЗ 555102	9	14		18	888
15Автомобіль КрАЗ 65032	121	90		18	397
Разом	8494	4422	2341	4451	38734
Всього з урахуванням +20% +25%	12316	6412	3395	6454	56164



2. Місячний план-графік ТО і ремонтів машин

Місячним планом-графіком ТО, Р машин встановлюється дата зупинки кожної машини на технічне обслуговування чи ремонт і тривалість простою в днях. Для складання місячного плану-графіку необхідно мати слідуючі похідні дані:

склад парку машин (заданий в завданні);

напрацювання кожної машини на початок місяця (задано в завданні);

планове напрацювання на розрахунковий місяць;

види і періодичність обслуговування і ремонту; ( табл. 1.3).

тривалість простою в ТО чи ремонті (табл. 1.3).

кількість робочих днів у заданому місяці, днів

Місячний пробіг автомобіля, км

Нп= Псд Кр, (2.1)

де Кр - кількість робочих днів за місяць (визначається згідно діючого законодавства).

Фактичне напрацювання на капітальний ремонт,

Нфкр=Нф - п Тпкр (2.2)

де Нф - величина фактичного напрацювання на початок планового місяця з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду технічного обслуговування чи ремонту, маш/год. Тп - періодичність виконання відповідного виду обслуговування чи ремонту , по якому ведеться розрахунок, маш/год. п - ціле число, яке показує скільки разів величина Тпкр вміщується в величині Нф Порядковий робочий день зупинки на технічне обслуговування чи ремонт, Дтор,

Дтор= (2.3)

де Кдр - кількість робочих днів в плановому місяці, визначається по календарю з врахуванням встановленого режиму роботи. Нпл - напрацювання планове на місяць, маш/год.

Якщо при розрахунках Дтор виявиться більше, ніж кількість робочих днів в плановому місяці - відповідний вид ТО чи ремонту в цьому місяці не проводиться. Для визначення календарного дня місяця, в який повинно початися ТО чи ремонт пропускають вихідні, святкові та дні простою машин в ТО чи ремонті. При розрахунках порядкового робочого дня зупинки машини для проведення ТО чи ремонту другий раз на місяць, його періодичність при підстановці формули (2.3) збільшується в два рази, третій раз - в три рази, тощо . Якщо при визначенні часу постановки машини на ТО чи ремонт виявиться, що окремі дні плануємого місяця завантажені не рівномірно, допускається корегування часу проведення ТО чи ремонту в межах одного-двох днів.

Бульдозер Б 10МБ.2121 відпрацював на початок місяця 3710 год. Періодичність проведення : КР - 6000 год. ПР - 1000 год. ТО-2 - 250 год. ТО-1 - 50 год. Фактичне напрацювання: на капітальний ремонт - Нфкр=3710-0 6000 =3710годин. на поточний ремонт Нфпр=3710-31000 =710 годин, на ТО-2 НфТО-2=3710-14250 =210 годин, на ТО-1 НфТО-1=3710-7450 = 10 годин. Кількість робочих днів у вересні 2011 року, Кдр=22 дня Порядковий робочий день, в який проводиться ТО чи ремонт,

ДКР==249 день,



капітальний ремонт в цьому місяці не проводиться;

ДПР== 32 день,

поточний ремонт в цьому місяці не проводиться;

ДТО-2==5 день,

ТО-2 в цьому місяці проводиться на 5 день;

ДТО-1==5 день,

ДТО-1==11 день,

ДТО-1==16 день,

ДТО-1==22день,

ТО-1 в цьому місяці проводиться на 5,11,16,22 робочі дні.



3. Прийнята організація праці по технічному обслуговуванню і ремонту машин

Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин ускладнена значною відмінністю їх конструктивної складності, до того ж під час експлуатації машини що знаходяться на різних об'єктах, розташованих один від одного на значних відстанях. У цих умовах для виконання технічних обслуговувань та ремонтів дорожніх і будівельних машин в управліннях будівництва (експлуатації) дороги створюють центральні ремонтні майстерні.

Практика довела, що виробнича програма таких майстерень орієнтовно може досягати 400 капітальних ремонтів машин на рік, а виконання частини технічних обслуговувань для машин, розташованих одна від одної на значних відстанях, найбільш доцільно робити безпосередньо на місці їх роботи спеціальними ремонтними бригадами у складі пересувних майстерень, використовуючи готові запасні деталі й агрегати.

Пересувні майстерні обладнують у вагончиках, переміщуваних тягачами, або на шасі вантажного автомобіля зі спеціальним причепом. Такі пересувні майстерні мають універсальне устаткування і здатні виконувати механічні, слюсарні, електротехнічні, складальні, ковальські і зварювальні роботи. Розміри майстерень і характер устаткування визначають на підставі обсягів ремонтних робіт.

ЦРМ повинні забезпечувати:

виконання технічних обслуговувань (ТО);

виконання поточних (ПР) і капітальних ремонтів (К) повнокомплектних машин;

капітальні ремонти агрегатів;

централізоване відновлення зношених і ушкоджених деталей машин. Склад постів, відділень і ділянок ЦРМ визначається характером виконуваних робіт і обсягом виробництва. У загальному вигляді ЦРМ має склад, відображений на рис. 1, 2, 3.

Залежно від потужності підприємства, характеру й ступеня спеціалізації виробничого процесу окремої складової організаційної структури підприємства можуть змінюватися. Основне виробництво може бути побудоване по безцеховій і цеховій структурі. При безцеховій структурі всі окремі виробничі ділянки очолюються майстрами й підкоряються безпосередньо керівництву підприємства. Застосування безцехової структури керування виробництвом забезпечує: підвищення ролі майстра як основного керівника виробництва, удосконалювання керування виробництвом і можливість скорочення апарата керування виробництвом.

Для машин, що повертаються наприкінці робочого дня на базу, і машин на автомобільному ходу раціонально проводити ТО і ремонти в ЦРМ, особливо це важливо для гідроприводу і паливної апаратури дизельних двигунів. Технічні обслуговування і ремонти машин на пневмоколісному ходу, віддалених від ЦРМ на відстань до 10 км, рекомендується робити в стаціонарних умовах. Місце проведення ТО і ремонтів машин з гусеничним рушієм, залежить не тільки від відстані до ЦРМ, але і від типу доріг. По дорогах із твердим покриттям ці машини можуть транспортуватися тільки на трейлері (незалежно від відстані). При відсутності на шляху переміщення твердого покриття раціонально проводити технічне обслуговування в стаціонарних умовах (екскаваторів з гусеничним рушієм -- при відстані до бази не більш 2 км, машин на базі гусеничних тракторів -- 5 км).



4. Розрахунок слюсарно-механічної дільниці

4.1 Технологічний процес у слюсарна - механічній майстерні

Деталі надходять на дільницю партіями зі складу деталей, що очікують відновлення згідно з технологічними маршрутами. На невеликих ремонтних підприємствах, де немає складу деталей, що очікують відновлення, деталі надходять безпосередньо з дільниці контролю й сортування.

Після слюсарно-механічних робіт деталі згідно з технологічними маршрутами партіями надходять на інші дільниці: зварювальний, гальванічний, термічний і т.д. Деякі партії деталей знову повертають на слюсарно-механічну дільницю для завершальних робіт. Відновлені й прийняті ВТК деталі надходять на дільницю (склад) комплектування.

Ремонтні деталі виготовляють із матеріалу (пруткового, листового) металу, що надходить зі складу, або із заготовок, що надходять із ковальсько-ресорного або термічного ділянок.

Деталі, що вимагають у процесі відновлення або виготовлення термічної обробки, транспортують на термічну дільницю, звідки вони вертаються на слюсарно-механічну дільницю для остаточної механічної обробки. Виготовлені деталі також надходять на дільницю комплектування.

Заготовки й деталі в різних стадіях обробки, а також готові деталі (як відновлені, так і знову виготовлені) зберігають і враховують у проміжній коморі.

4.2 Розрахунок виробничої програми слюсарно-механічної дільниці

Річна виробнича програма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,



Ппрм= (4.1)

де Ппрі = Ппр-ПТО-3 80% - доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується в стаціонарній майстерні.

Пмто=Псо+ (4.2)

де 80% і 20% - доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарній майстерні.

Ппрм==42215 люд/год

Ппрі = Ппр-ПТО-3=54323-3395=52769 люд/год

Пмто=6454+=10425 люд/год

Виробнича програма дільниці,

Пв= (4.3)

ремонтний господарство машина

де А1, А2 - це доля даного виду робіт від загальної програми стаціонарної майстерні.

Пв==3152 люд/год



4.3 Розрахунок кількості виробничих працівників

Явочний склад виробничих працівників, чол

Пяв= (4.4)

де Пвід - виробнича програма зони, дільниці, люд/год. Фрм - фонд часу робочого місця, год. Кп - крефіцієнт виконання норм випрацювання (Кп=1.061.3).

Фонд часу робочого місця,

Фрм=(Дк-Дв-Дс)Тз-Дпс (4.5)

де Дк - кількість календарних днів за рік. Дв - кількість вихідних днів за рік. Дс - кількість святкових днів (визначається згідно діючого законодавства). Тз - тривалість зміни, Тз = 8 год. Дпс - кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни.

Списковий склад виробничих працівників,

Псп= (4.6)

де Фр - фонд часу робітника, год.

Фр=(Дк-Дв-Дс-Двідп+-Дпов)Тзм-Дпс (4.7)



де Двідп - кількість днів відпустки для даного працівника (приймається згідно діючого законодавства). Дпов - кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконання держобов'язків і т. п.).

Дк=365 дн Дпс=4 дн

Дв=105 дн Двідп=24 дн

Дс=10 дн Дпов=7 дн

Тз=8 год

Фрм=(365-105-10)8-4=1996 год

Пяв==2чол

Фр=(365-105-10-24+24/6-7)8-4=1776 год

Псп==2чол

4.4 Розрахунок кількості постів

Розрахунок кількості пересувних засобів для ТО і ремонту,

Хпм= (4.8)

де Фпм - річний фонд робочого часу пересувноїмайстерні, год. Ппмто,пр,д - трудомісткість робіт по ТО, ПР, діагностиці машин, для пересувної майстерні, люд/год. М - кількість робітників пересувної майстерні, що виконують технічне обслуговування, ремонт, діагностування (в курсовому проекті М=4-6 чол., для діагностичної лабораторії - 2 чол.). Кпм - коефіцієнт використання пересувних засобів, К=0,6…0,75. Величина коефіцієнту залежить від віддаленості об'єкта робіт, дорожніх умов, інших факторів.



Хпм==2

4.5 Розрахунок і підбір обладнання

Для більшості відділень комплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків виходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць, визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т. д)

Таблиця 4.1 - Відомість обладнання відділення

Назва обладнання	Марка, головна характеристика	Габарити, ммхмм	Потужність, кВт	Кількість	Займана площа, м2
					Одиниці облад.	Всього
1 Слюсарний верстак	1468 01	1200*800		2	0,96	1,92
2Слюсарні лещата	Л34	500*400		2	0,2
3 Повірочна плита	20149	1000*750		1	0,75	0,75
4 Шафа для інструменту	н.о	1300*500		1	0,65	0,65
5 Вертикально свердлильний верстат	2А125	580*1600	3	1	0,93	0,93
6 Верстат токарно-гвинторізний	16К20	2500-1200	3,1	1	3	3
7 Верстат фрезерний універсальний	6Н81А	2100*2100	2,3	1	4,4	4,4
8 Верстат обдирочно-шліфувальний	ТЩ-400	800*600	1,4	1	0,5	0,5
9Стелаж для деталей	1468 05	1400*500		1	0,7	0,7
10 Пожарний щит	ШЧ-1	500*400		1	0,2	0.2
11 Ящик з піском	П-2	500*500		1	0,25	0,25
Разом			9,8			13.3

Розрахунок площі відділення Площа відділення.

Fвід = fобКобс (4.9)

де fоб - сумарна площа, зайнята обладнанням, м2.

Коб. - коефіцієнт враховуючий робочі зони, проходи, проїзди. [1,додаток 13]=3,5

Fвід =13,33,5=46,55 м2

4.7 Будівельні вимоги і паніровка проектує мого об'єкта майстерні

Габарити будівлі зони, дільниці, відділення, визначають із розрахованої площі з корегуанням довжини і ширини, щоб зони були кратні кроку колон. Ширина приміщення для ТО і ремонту може бути 12, 18, 24м. Найбільш поширена ширина прольоту майстерні будівельних господарств 12 м.

Довжина будівлі розраховується,

а = (4.10)

де Fвід. - площа, м2. b - ширина відділення, м.

а ==6 м

Ширина відділення 9 м

Довжина відділення 6 м

товщина стін в півтори-дві цеглини - 380 мм.

товщина перегородок з цегли -250 мм.

розмір цегляних колон 0,50,5м

матеріали підлоги цементобетон.

висота приміщення 4.

ширина і висота воріт: розпашні - 33 м.

ширина і висота дверей: одинарні 12,4 м.



5. Організаційна частина

5.1 Розрахунок освітлення

Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтована сумарна площа вікон розраховується,

(5.1)

Fп - площа підлоги,м2

- Коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м2

- 0,15 - механічне збірне відділення.

- коефіцієнт,який враховує втрати світла від забруднення остеклення.

- 0,8 -0,9 - для приміщення з виділенням пилу й газу.

Розрахунок кількості вікон,

(5.2)

Fвік - площа одного вікна,м2

(5.3)



б - ширина вікна,м2hвік -висота вікна,м

При освітленні промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення. Загальне - призначено для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.

Розрахунок веду в такій послідовності:

1. Вибираю значення освітленості Е і систему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні.

2. Визначаю питому потужність освітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємо освітленості площі приміщень, висоти підвищування, коефіцієнтів відбиття від стелі, стін, коефіцієнтів запасу. Вибираю Е-200. Висота підвісу 6. Площа 212. Вибираю Е=10,6

Визначаю сумарну потужність ламп, Вт

(5.4)

N - питома потужність освітлювального устаткування Вт/м2

Fn -площа підлоги, м2



3. Вибираю потужність однієї лампи.

Лампи розжарювання 100 Вт; 5. Розрахунок кількості ламп, шт.

(5.5)

Nл - потужність однієї лампи, Вт.

5.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляція виробничих і допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості і очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.

Вентиляція може бути:

– природною,

– механічною (витяжною, проточною, місцевою, проточно-витяжною),

– змішаною.

Природна вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менш 2-4% від площі підлоги (більші значення приймається для приміщення з виділенням пилу,газу,парів). Розрахунок веду в такі послідовності:

1. Приймаю значення годинної кратності повітрообмінуК=4 2. Провожу розрахунок обміну повітря 

(5.7)

Vh - об'єм приміщення

Vh = 6.9.4=216 м3.

К - кратність обміну повітря

3. По розрахунковому повітрообміну вибираю

Вентилятор ВЦ 14-46;

Електродвигун АИР 80А2;

Потужність 1,5кВт;

Частота обертання 2850хв;

Продуктивність 700-1300м3/год;

Тиск 1200-1250 Па;

Маса 25кг;

ККД 0.55.

5.3 Охорона праці і довкілля

5.3.1 Загальні положення

Приміщення випробуваних відділень повинні бути забезпеченні проточно-витяжній вентиляції. Виготовлення і капітальний ремонт дорожніх транспортних засобів, як правило, мають здійснюватись на спеціалізованих заводах. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів мають проводитись у спеціально пристосованих майстернях або пристосованих до цієї мети гаражах з негорючих матеріалів, у яких приміщеннях для зберігання техніки відокремленні від зазначених майстерень відповідно до вимог будівельних норм. Забороняється технічне обслуговування і ремонт у не пристосованих для цього приміщеннях.

5.3.2 Гігієна праці та виробничого середовища

Вимоги виробничої санітарії обов'язково враховують при проектуванні виробничих приміщень, процесів і технологічного обладнання. В процесі роботи мають бути відсутні або зведенні до мінімуму.

-Виділення в повітря приміщень, атмосферу і стічні води шкідливих або з неприємним запахом речовин, а також виділення теплоти і вологості в робочих приміщеннях.

-Шум, вібрація, ультразвук, електромагнітні хвилі радіочастот, статична електрика та іонізуюче випромінювання.

При розробці технологічної системи проекту слід передбачати:

-Заміну шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими сухих способів переробки пилоподібних матеріалів - мокрими.

-Заміну в технологічних операціях процесів, пов'язаних з виникненням шуму, вібрації та інших шкідливих факторів, процесами або операціями, за яких відсутня або значно знижена інтенсивність цих факторів.

-Герметизацію і максимальне ущільнення стисків і з'єднань, у технологічному обладнанні і трубопроводах.

-Теплову ізоляцію поверхонь обладнання повітря і трубопроводів, що нагріваються.

-Комплексну механізацію, автоматизацію і сигналізацію про перебіг окремих процесів і операцій, пов'язаних з можливістю шкідливих виділень.

-Очищення технологічних викидів від шкідливих речовин;

-Переважне застосування обладнання з технічним паспортом;

-Автоматичне блокування технологічного обладнання і санітарно-технічних пристроїв, застосування обладнання з вмонтованими місцевими відсмоктувальними пристроями і світильниками;

-Шумоглушіння і амортизацію вібрації;

-Раціональну організацію робочих місць і захист їх від впливу електромагнітних хвиль радіочастот та іонізуючого випромінювання;

-Застосування процесів з найменшою кількістю стічних вод.

5.3.3 Техніка безпеки

Робітник, що працює на металообробних і наплавочних верстатах (далі - робітник) при надходженні на підприємство отримує первинний інструктаж, а потім через кожні 6 місяців отримує повторний інструктаж. Результат інструктажів заноситься в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажів повинен бути підпис особи, яка інструктує і робітника. Біля кожного верстата має бути вивішена інструкція щодо його безпечної експлуатації і табличка із зазначенням особи, яка відповідає за його експлуатацію. Робоче місце біля верстатів повинно мати дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від частин верстата. Робітник повинен: - Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку; - Виконувати тільки ту роботу, яку доручив керівник і по якій він проінструктований; - Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту; - Утримувати в чистоті і порядку робоче місце; - Не захаращувати проходи; - Не допускати на робоче місце сторонніх осіб; - Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і за безпеку товаришів по роботі. Робоче місце повинно мати достатнє освітлення, в тому числі й місцеве. Пускові пристрої, електродвигуни, а також металеве обладнання, яке може опинитися під напругою, повинні бути заземленими. Забороняється працювати на несправному обладнанні і такому, що не має спеціального огорожі. Вимоги безпеки перед початком роботи. Одягнути спецодяг, йому про це, заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців, одягнути головний убір. Підготувати верстат для роботи. Перевірити наявність, справність інструменту і розкласти його в порядку, зручному для роботи. Відрегулювати освітлення так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не засліплювало очі. Перевірити верстат на холостому ході: Перевірити справність органів управління (механізмів головного руху, подачі, пуску, зупинки). Справність системи змащування та охолодження. Справність фіксації важелів вмикання і перемикання (упевнитися, що можливість самовільного перемикання з холостого ходу на робочий виключена). Відсутність слабину в рухомих частинах верстата, особливо в шпинделі, поздовжніх і поперечних полозах супорта. Перевірити справність і наявність усіх огороджень і пристосувань, надійність закріплення різального інструменту. При виявленні несправностей інструменту, обладнання верстата, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це керівника робіт. Перевірка справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв, захисного заземлення, огородження, проводиться візуально. Вимоги безпеки під час виконання роботи. Використовувати інструмент і пристосування тільки за призначенням. У випадку обробки деталей довжиною, що дорівнює 12 діаметрам і більше, а також під час швидкісного і силового різання деталей довжиною, яка дорівнює 8 діаметрам і більше, необхідно застосувати додаткові опори (люнети). Надійно і жорстко закріплювати деталі в патроні верстата. Після закріплення деталі вийняти з патрона торцевий ключ. У разі наявності на верстаті гідравлічних, пневматичних або електромагнітних пристроїв для закріплення деталей необхідно захищати від механічних пошкоджень трубки подач повітря, рідини, електроенергії. Від'єднувати шланг від повітропроводів або інструменту слід після закриття крана, що подає стиснене повітря. Під час обробки заготовок в центрах необхідно застосовувати безпечні хомути або повідкові патрони. Під час обробки металів, які дають стружку, не допускати намотування її на заготовку, яка обробляється, інструмент, патрон, у цих випадках користуються спеціальними різцями. Скидати стружку необхідно від себе і в бік від патрона. Поверхня заготовки, що обробляється, необхідно розміщувати ближче до патрона. Для захисту очей від стружки і бризок охолоджувальної рідини необхідно користуватися захисним екраном або окулярами. Під час центрування деталей на верстаті і їх вимірі, а також при виконанні операцій по шліфуванню наждаком, зачистці або відпилювання, - різець необхідно відводити від патрона на безпечну відстань. У разі вібрації верстата його необхідно зупинити і ліквідувати причини вібрації (змінити режим обробки, перевірити правильність закріплення деталі та ін.) Підводити різець до деталі, яка обробляється, необхідно обережно і тільки під час роботи верстата, а відводити до зупинки верстата. Різці з напаянімі пластинами з твердих сплавів необхідно ретельно контролювати; забороняється користуватися різцями, пластини яких мають тріщини або ознаки відриву від тіла різця. Під час кожного включення верстата необхідно упевнитися, що пуск верстата нікому не загрожує. Забороняється: - Чистити і змащувати частини верстата під час його роботи; - Встановлювати заготовки під час роботи верстата; - Ремонтувати верстат і його механізми, а також підтягувати болти і гайки під час його роботи; - Гальмувати обертові частини верстата рукою; - Користуватися напилком і іншими інструментами без дерев'яних ручок; - Видаляти стружку з верстата рукою; - Допускати прибиральницю проводити прибирання під час роботи верстата; - Допускати до верстата особи, які не мають до нього відношення. Готові заготовки і деталі необхідно складувати на спеціальних стелажах, не захаращувати робоче місце і підходи до нього. Вимоги безпеки після закінчення роботи Зупинити верстат, вимкнути електродвигун. Прибрати робоче місце: Прибрати стружку з верстата. Різці, вимірювальні пристрої і інструменти, скласти в спеціально відведене місце. Забрати з верстата готові деталі, заготовки. Змастити верстат після його виключення. Зняти спецодяг, вимити обличчя, руки з милом, при можливості прийняти душ. Не дозволяється мити руки гасом, бензином, витирати їх брудним ганчір'ям. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи. У разі виникнення аварії або ситуації, які можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити верстат, відключивши його від електромережі, повідомити про те, що сталося, керівника робіт; не допускати сторонні особи в небезпечну зону. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, а у випадку потреби викликати швидку медичну допомогу. Техніка безпеки при наплавочних роботах. До наплавних робіт допускаються робітники не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, мають посвідчення на право виконання зазначених робіт. Робочий пост зварника повинен бути обладнаний місцевою витяжною вентиляцією. Підлоги повинні мати рівну неслизьку поверхню, без порогів. Для захисту зварників допоміжних робітників від променистої енергії в постійних місцях зварювання влаштовують окремі кабіни з вогнестійкого матеріалу площею 2 Ч 2 або 2 Ч 3 м не рахуючи площі під устаткуванням. Для захисту очей і обличчя робітник повинен користуватися щитками з світлофільтрами. Перед початком робіт зварювальник зобов'язаний надіти брезентовий костюм, черевики, головний убір, сухі брезентові рукавиці. Головні небезпечні та шкідливі фактори при роботі на металообробних верстатах: поразка електрострумом; дію на шкіру олії, охолоджуючих рідин; протяги; стружка, частини, які відкололися від деталі, яка обробляється; оборотні частини верстатів і деталі, які обробляються; різальний інструмент; підвищений рівень шуму.

5.3.4 Пожежна безпека

Основними причинами загорянь на станціях технічного обслуговування автомобілів є: - Порушення правил пожежної безпеки при проведенні електрогазозварювальних робіт; - Порушення правил технічної експлуатації і вибору апаратів захисту електричних мереж (перевантаження мереж); - Необережність при палінні; - Порушення правил експлуатації електрообладнання. Протипожежний захист - комплекс заходів і технологій, призначених для захисту від пожежі - тобто дозволяють знизити або повністю виключити можливість горіння або пошкодження вогнем горючих матеріалів і об'єктів, побудованих з їх використанням. Методи протидії пожежі діляться на зменшують вірогідність виникнення пожежі (профілактичні, пасивні) і безпосередньо захист і порятунок людей від вогню (активні). Основні заходи пожежної профілактики: усунення прямих або непрямих причин виникнення пожежі (використання негорючих матеріалів); обмеження розмірів та поширення пожежі за межі його вогнища; створення умов для успішного гасіння пожеж та забезпечують безпеку людей, які беруть участь у гасінні пожежі; організація пожежної охорони, дружин. Для захисту від вогню застосовуються спеціальні рідини, якими просочуються дерево і тканини, жаростійкі фарби, штукатурки і ін Найважливішим засобом захисту людини від небезпечних факторів пожежі є планувальні рішення будівель. Шляхи евакуації повинні бути висвітлені через отвори в зовнішніх захищаючих конструкціях. Скління в цих отворах повинно бути виконано з легко скидаються матеріалів. На сходах, що не мають природного освітлення, повинен бути забезпечений підпір повітря до сходової клітки. У випадку довгих коридорів без природного освітлення необхідно організовувати димовидаляння з шляхів евакуації. Системи димовидалення та підпору повітря повинні запускатися системою пожежної сигналізації. Активна боротьба з пожежею проводиться вогнегасниками різного наповнення, піском та іншими негорючими матеріалами, які заважають вогню розповсюджуватися і горіти. У випадку, якщо будинок обладнано автоматичною установкою пожежогасіння, необхідно використовувати її для гасіння пожежі. Останнім часом на підприємствах, виробничих і промислових об'єктах стали активно використовуватися заходи забезпечення пасивної пожежної безпеки. Дані заходи реалізуються без участі людини і усувають причину загоряння за максимально швидкі терміни. До даних методів забезпечення вогнезахисту відносяться: - Вогнезахист кабелів і кабельних ліній - Вогнезахист металоконструкцій - Вогнезахист дерева - Протипожежні двері - Протипожежні муфти

5.3.5 Охорона довкілля

Стічні води від миття автомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Після очищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин і нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм. Видалення осаду з очисних установок пропускною здатністю більше 1,5 л/с має бути механізованим. Осади і зібрані нафтопродукти з очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.



Список використаної літератури

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.

Державні будівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне. Держкоммістобудування України. Київ 1995.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту -К.: Державний департамент автомобільного транспорту, 1998.

Гурвич И.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.

Краткий автомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.

Н.А. Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ, Будівельник, 1980.

Б.В. Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт, 1975.

Довідник обладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонта тракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.

А.П. Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.

Зеленков Г.І. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.

Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.

Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів. Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.

Салов А.И.,Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта.,М, Транспорт, 1986.

Кузнецов Ю.М.,Охрана труда на автотранспортних предприятиях.,М, Транспорт, 1996.

Кодекс Законів про працю України.

Закон України “Про охорону праці”. Київ, 1993.

Закон України “Про пожежну безпеку”. Київ, 1995.

СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве.

СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.

Державні стандарти на умови праці. ГОСТ 12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84

Размещено на Allbest.ru