Технічний огляд та ремонт системи мащення двигуна автомобіля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Тематична частина

1.1 Будова системи мащення, призначення деталей і пристроїв, їхні різновиди

1.2 Діагностування за зовнішніми ознаками, несправності та їхні причини

1.3 Послідовність розбирання, необхідне устаткування та інструмент

1.4 Очищення та дефектування деталей

1.5 Вибір способу відновлення та послідовність ремонту деталей

1.6 Порядок складання системи мащення та виконання регулювальних робіт

1.7 Технічне обслуговування системи мащення, її періодичність, необхідне устаткування, інструмент та матеріали для виконання робіт

1.8 Організація робочого місця слюсаря

Вступ

автомобіль двигун несправність

За останні сто років будова автомобіля принципово не змінилася. Він, як і раніше, має колеса, кузов, чотиритактний двигун внутрішнього згоряння, трансмісію, механізми керування тощо. Проте всі вузли, агрегати, механізми й системи автомобіля дістали колосальний розвиток і істотно ускладнилися. Завдяки цьому різко зросли швидкості, підвищилися потужність, економічність, комфортабельність автомобілів, поліпшився їхній дизайн. Крім того, розширилася номенклатура застосовуваних деталей і збільшилася їхня кількість. Сучасні автомобілі мають елементи автоматизації, а більшість іноземних -- обладнуються комп'ютерами.

Автомобіль служить для швидкого переміщення вантажів і пасажирів по різних типах доріг і місцевості. Автомобільний транспорт грає найважливішу роль у всіх сторонах життя країни. Без автомобіля - неможливо представити роботу жодного промислового підприємства, державної установи, будівельної організації, військової частини. Значне - кількість вантажних і пасажирських перевезень доводиться на частку цього транспорту. Легковий автомобіль широко увійшов в побут трудящих нашої країни, став засобом пересування, відпочинку, туризму.

Велике значення автомобіля в Збройних Силах. Бойова і повсякденна діяльність військ безперервно пов'язана з використанням автомобільної техніки. Від її наявності і стану залежать рухливість, маневреність застій, виконання бойової задачі. На автомобілях встановлюються ракетні установки, радіо- і радіолокаційний станції, спеціальне обладнання; автомобільні тягачі використовуються для буксирування ракет, артилерійських систем, мінометів, літаків, спеціальних причеп. Створені спеціальні машини забезпечення: автопаливозаправники, киснозаправники, пускові агрегати, крани, штабні автобуси, ремонтні майстерні, машини хімічних військ, інженерні, санітарні, пожежники і інші. Без участі автомобільної техніки жоден літак не зможе піднятися в повітря. Перевірка електричних, гідравлічних, пневматичних і інших систем, заправляння горючим, маслом, киснем, повітрям, боєприпасами, буксирування літаків, очищення злітно-посадочних смуг все це виконують автомобілі..

Таким чином, автомобіль став невід'ємним елементом в складної діяльності Збройних Сил і народного господарства. Добре знати і грамотно експлуатувати автомобільну техніку борг і почесний обов'язок військових і цивільних водіїв.

Тому вивчення автомобілів на базі однієї або кількох моделей не може дати уявлення про будову й роботу всіх існуючих автомобілів.

1. Тематична частина

1.1 Будова системи мащення, призначення деталей і пристроїв, їхні різновиди

У двигуні, що працює, багато деталей, які передають різні зусилля, стикаються й переміщуються одна відносно одної. На подолання сил, що виникають при цьому, витрачається частина потужності двигуна. Крім того, тертя призводить до нагрівання й спрацьовування деталей. Аби створити найкращі умови для роботи тертьових деталей двигуна, треба максимально зменшити сили тертя. Це досягається використанням для виготовлення деталей антифрикційних сплавів, якіснішим обробленням робочих поверхонь, застосуванням підшипників кочення. Головний і найефективніший спосіб зменшення сил тертя -- введення шару мастила між тертьовими поверхнями. В цьому разі безпосереднє тертя робочих поверхонь деталей замінюється тертям шарів мастила між собою. Крім того, мастило охолоджує деталі, що змащуються, й забирає тверді частинки, які утворюються внаслідок спрацьовування тертьових поверхонь, запобігає корозії деталей, зменшує зазори.

До системи мащення входять: * оливний насос; * фільтр (оливо-очисник); * оливний радіатор; * стержень для вимірювання рівня оливи; * контрольні прилади -- датчик і покажчик тиску оливи. Для забезпечення циркуляції оливи в картері (блоці циліндрів), колінчастому й розподільному валах, коромислах виконано спеціальні оливні канали. До системи мащення належать також пристрої для вентиляції картера.

У двигунах автомобілів, що вивчаються, застосовують комбіновану систему мащення: найбільш навантажені деталі змащуються під тиском, а решта -- спрямованим розбризкуванням оливи, котра витікає із зазору між спряженими деталями.

У двигуні автомобіля ВАЗ-2105 під тиском змащуються корінні й шатунні підшипники колінчастого вала, підшипники й кулачки розподільного вала, підшипники вала привода паливного насоса та розподільника запалювання.

У двигуні автомобіля «Москвич-2140» (рис. 1) під тиском змащуються корінні й шатунні підшипники колінчастого вала, підшипники розподільного вала, осі коромисел клапанів, кулачки й упорний фланець розподільного вала, шестерні привода оливного насоса та розподільника запалювання, ведена зірочка й ланцюг привода розподільного вала. Розбризкуванням змащуються стінки циліндрів та поршні, поршневі пальці, ведуча зірочка й пристрій для натягання ланцюга привода розподільного вала, валик привода розподільника запалювання, стержні та напрямні втулки клапанів.

У двигуні ЗМЗ-66 під тиском змащуються корінні й шатунні підшипники колінчастого вала, підшипники розподільного вала, осі коромисел, вал привода переривника-розподільника й оливного насоса. Циліндри, втулки верхніх головок шатунів, стержні клапанів, поршневі кільця, штовхані та кулачки розподільного вала змащуються розбризкуванням оливи. Шестерні привода розподільного вала змащуються оливою, що стікає з фільтра очищення, а при-вод переривника-розподільника та його шестерні -- оливою, яка надходить із порожнини, розташованої між п'ятою шийкою розподільного вала та заглушкою блока циліндрів. У системі мащення передбачено оливний радіатор, що встановлюється перед радіатором системи охолодження й вмикається відкриванням крана на корпусі оливного фільтра.

У двигуні автомобіля КамАЗ-740 (рис. 3) олива з піддона через оливоприймач засмоктується в дві секції оливного насоса. З нагнітальної секції насоса каналом у правій стінці блока циліндрів олива подається в корпус повнопотокового фільтра, де вона очищається, проходячи крізь два фільтрувальних елементи, й надходить у головну оливну лінію. Звідти каналами в блоці й головках циліндрів олива підводиться до корінних підшипників колінчастого вала, підшипників розподільного вала, втулок коромисел і каналом у штангах клапанів -- до штовхачів. До шатунних підшипників колінчастого вала олива надходить каналом усередині колінчастого вала.

Олива, що знімається зі стінок циліндрів оливознімним кільцем, крізь отвори в канавці кільця та отвори в поршні відводиться всередину його і змащує опори поршневого пальця в бобишках поршня та у верхній головці шатуна. З каналу в задній стінці блока циліндрів олива під тиском трубкою подається до підшипників компресора. З каналу в передній стінці блока циліндрів олива спрямовується до підшипників паливного насоса високого тиску.

Рис. 3 Схема системи мащення двигуна ЗМЗ-66

1 - оливний радіатор; 2 - кран оливного радіатора; 3 - запобіжний клапан; 4 - порожнина осі коромисел; 5 - канат у головці блока; 6 - канал у блоці; 7 - відцентровий фільтр; 8 - головна оливна лінія; 9 - отвір у корпусі розподільника: 10 -порожнина; 11 - оливна лінія фільтра відцентрової очистки; 12, 13-- відповідно основна й додаткова секції насоса; 14 - редукційний клапан; 15 - оливоприймач; 16,17 - відповідно четверта й друга шийки розподільного вала

З радіаторної секції насоса олива надходить у фільтр відцентрового очищення й проходячи через радіатор, зливається в піддон. Якщо кран оливного радіатора закритий, то олива з центрифуги зливається в піддон картера через зливальний клапан.

Для створення найкращих умов мащення в системі має підтримуватися певний тиск: 0,2...0,4 МПа в легкових автомобілях, 0,4...0,6 МПа -- у вантажних.

Оливний насос створює тиск оливи й забезпечує циркуляцію її в системі мащення.

Рис. 2 Схема системи мащення дизеля КамАЗ-740

1 - компресор; 2 - паливний насос високого тиску; 3 - кран умикання гідромуфти; 4 - термосиловий датчик; 5 - гідромуфта приводи вентилятора; 6 - піддон; 7 - запобіжний клапан радіаторної секції; 8 - оливний радіатор; 9, 12 - відповідно запобіжний та диференціальний клапани; 10, 11 - відповідно радіаторна й нагнітальна секції оливного насоса; 13 - повно потоковий фільтр; 14 - головна оливна лінія; 15 - перепускний кран фільтра; 16 - зливальний кран центрифуги; 17 - обмежувач; 18 - кран; 19 - центрифуга; 20 - манометр; 21 - щуп; 22 - сапун

Шестеренчастий оливний насос двигуна автомобіля ВАЗ-2105 складається з корпусу 7 (рис. 4, а), в якому встановлено дві шестерні: ведучу 8 і ведену 6. Остання вільно обертається на осі 9, а першу жорстко закріплено на валу 10. На іншому кінці цього вала розміщено шестірню 12 вала привода, яка входить у зачеплення з гвинтовою шестернею 11 додаткового вала, що дістає обертання від колінчастого вала двигуна. В автомобілях «Москвич» привод оливного насоса здійснюється безпосередньо від колінчастого вала двигуна.

Щоб запобігти підвищенню тиску оливи понад допустиме значення, в корпусі оливного насоса встановлюють редукційний клапан 3.

Під час роботи двигуна насос засмоктує оливу крізь сітчастий фільтр 1 оливоприймача 2 й подає її під тиском у вихідний отвір і далі каналом -- в оливний фільтр (рис. 4, б). Уразі підвищення тиску в системі понад допустиме значення відкривається редукційний клапан, і частина оливи пропускається назад в оливоприймач. Редукційний клапан у двигуні автомобіля ВАЗ відрегульовано на заводі на тиск приблизно 0,45 МПа за допомогою пружини певної жорсткості тому регулювати клапан під час експлуатації автомобіля не треба.

У двигуні автомобіля «Москвич» редукційний клапан легко доступний, і в разі потреби його можна відрегулювати.

Шестеренчастий двосекційний оливний насос дизеля КамАЗ-740 (рис. 5) кріпиться на нижній площині блока циліндрів. Секція з високими шестернями 3 та двигуна й називаєтеся нагнітальною; секція з шестернями спрямовує оливу у відцентровий фільтр та оливний радіатор і називається радіаторною. В корпусах секцій встановлено запобіжні клапани, відрегульовані на тиск відкривання 0,8...0,85 МПа. Диференціальний клапан, який розміщено в корпусі, обмежує тиск у головній лінії; його відрегульовано на тиск початку відкривання 0,40...0,45 МПа.

У непрогрітому двигуні тиск у системі мащення може настільки зрости, що спричинить руйнування оливних ліній. Для запобігання цьому й забезпечення нормальної подачі оливи в системі передбачено редукційний клапан.

Оливний фільтр слугує для очищення оливи від частинок металу (продуктів спрацювання), нагару, смол, пилу. В автомобілях, що вивчаються, встановлюється один оливний фільтр. Крізь нього проходить уся олива, що подається насосом. Такі фільтри називають повнопотоковими.

Рис. 3 Оливний насос дизеля КамАЗ-740

1 - вісь веденої шестірні нагнітальної секції; 2 - ведучий валик; 3 - ведена шестірня нагнітальної секції; 4 - корпус нагнітальної секції; 5 -- проміжний валик привода; 6 -- ведуча шестірня нагнітальної секції; 7 -- проставка; 8 - шестірня радіаторної секції; 9 - редукційний клапан

У двигунах автомобілів ВАЗ застосовується нерозбірний оливний фільтр (рис. 6), що складається з корпусу 1, в якому встановлено фільтрувальний елемент б (основна частина його -- паперова, а додаткова -- зі штучного віскозного волокна), перепускний 4 та проти-дренажний 3 клапани. Останній становить манжету з оливостійкої гуми, що вільно пропускає оливу в корпус фільтра, але не дає змоги їй витікати з корпусу в піддон картера, коли двигун не працює.

Рис.4 Оливний фільтр двигунів автомобілів ВАЗ

1 - корпус; 2 - дно корпусу; 3 - протидренажний клапан; 4 - перепускний клапан; 5 - ущільнювальна прокладка; 6 - фільтрувальний елемент

Таким чином у корпусі фільтра й каналах постійно зберігається запас оливи, що, своєю чергою, забезпечує подачу оливи до тертьових поверхонь відразу після пуску двигуна. Якщо фільтрувальний елемент дуже забруднився, то відкривається перепускний клапан 4, і неочищена олива, минаючи фільтр, надходить до тертьових поверхонь.

В автомобілях «Москвич» оливний фільтр складається з корпусу 33 (див. рис. 1), змінного фільтрувального елемента 32, кришки 29, гумових ущільнювальних кілець, підтискної пружини, перепускного клапана 31. центрального стяжного болта 35, пробки 34 зливального отвору та датчика ЗО покажчика тиску оливи. Перепускний клапан пропускає оливу в головну оливну лінію в разі засмічення фільтрувального елемента (перепад тисків на вході й виході -- 0,09...0,10 МПа).

У двигунах ЗИЛ-130, КамАЗ. ЗМЗ-53 встановлено фільтр відцентрової очистки з реактивним приводом (рис. 7). Фільтр складається з корпусу, на осі якого на підшипнику встановлено ротор із ковпаком. Знизу ротора розміщено два жиклери з отворами, спрямованими в різні боки, а також фільтрувальну сітку. Ковпак закріплено на осі ротора за допомогою гайки й закрито зверху нерухомим кожухом із баранчиком. Ротор обертається під дією струменя оливи, що тиском викидається крізь два жиклери. Коли ротор обертається, важкі частинки, що забруднюють оливу, відкидаються на стінки ковпака й там осідають.

В автомобілі КамАЗ, крім відцентрового очищення, встановлюється повнопотоковий фільтр (рис. 8) з двома змінними картонними фільтрувальними елементами.

Оливний радіатор призначається для охолодження оливи, що нагрівається внаслідок стикання з гарячими деталями. У двигунах легкових автомобілів достатнє охолодження оливи забезпечується обдуванням піддона картера повітрям і вентиляцією картера. У важких умовах роботи двигунів вантажних автомобілів треба вмикати оливний радіатор. Наприклад, трубчасто-пластинчастий оливний радіатор вмикають, коли температура атмосферного повітря перевищує 20 °С, а також у разі роботи автомобіля у важких дорожніх умовах. Оливний радіатор установлюється перед радіатором системи охолодження й умикається відкриванням крана на корпусі оливного фільтра. І

Вентиляція картера потрібна для підтримання в ньому нормального тиску й видаляння парів бензину та газів, що прориваються крізь нещільності поршневих кілець і спричинюють корозію деталей, забруднення й розрідження оливи. Крім того, внаслідок потрапляння в картер відпрацьованих газів в ньому підвищується тиск, що призводить до руйнування ущільнень та появи течі оливи під час роботи двигуна. І

Рис. 5 Повнопотоковий оливний фільтр дизелів автомобілів КамАЗ

1- кришка; 2 - фільтрувальний елемент; 3 - прокладка; 4 - ковпак

У розглядуваних двигунах вентиляція картера здійснюється примусово відведенням газів через витяжний шланг і повітроочисник у циліндри двигуна, де відбувається згоряння їх. Для очищення картерних газів від оливи та смол у системі вентиляції є фільтр і оливо віддільник.

У двигунах автомобілів ВАЗ відсмоктування картерних газів у змішувальну камеру карбюратора регулюється за допомогою спеціального золотника 1 (рис. 9), розташованого на осі дросельних заслінок карбюратора. Під час роботи двигуна з малою частотою обертання колінчастого вала на холостому ходу картерні гази відсмоктуються в невеликій кількості крізь калібрований отвір 2 золотникового пристрою. Коли відкривається дросельна заслінка, разом з її віссю повертається золотник і через канавку, що є в ньому, сполучає шланг 5 відведення картерних газів безпосередньо із задросельним простором карбюратора, за рахунок чого підвищується інтенсивність вентиляції картера зі збільшенням навантаження на двигун..

У двигуна автомобіля «Москвич» із карбюратором ДААЗ система вентиляції така сама.

У двигуна автомобіля «Москвич» із карбюратором К-126Н картерні гази, пройшовши фільтр оливозаливної горловини 7 (рис. 10), надходять у повітроочисник 2, а потім у карбюратор 3 і впускним трубопроводом 4 -- в циліндри 5 двигуна.

Рис. 6 Схема вентиляції картера двигуна автомобіля «Москвич-2140»

1 -- оливозаливна горловина; 2 -- повітроочисник; 3 -- карбюратор; 4 -- впускний трубопровід; 5 -- циліндр

1.2 Діагностування за зовнішніми ознаками, несправності та їхні причини

Основними несправностями системи змазки можуть бути: відсутність тиску, знижена або підвищений тиск масла, попадання охолоджуючої рідини в систему змазки і течу масла. Зовнішні ознаки несправностей: зміна рівня масла в картері двигуна, зниження тиску і в'язкості, зміна кольору масла. Синій відтінок газів, що відпрацювали вказує на згоряння масла в циліндрах через сильний знос поршневих кілець, гільзи, поршні і т.д.

Можливі причини зниженого тиску масла: низький рівень масла, підвищена температура масла, засмічення маслоприймач, ослаблення пружини редукційного клапана, знос вкладишів підшипників колінчастого вала. Для усунення цього відповідно причинам необхідно: долити масло, охолодити масло і усунути несправність в системі його охолоджування, зняти піддон і промити маслоприймач, промити редукційний клапан, при

При ТО-2: очистити і промити в гасі клапан вентиляції картера (ЗІЛ-131, ЗІЛ-130); видалити відкладення бруду в фільтрі відцентовий очищення масла і промити його; змінити масло і картері двигуна. Для видалення відкладення бруду і промивки фільтра необхідно: зняти з маслозаливного патрубка фільтр вентиляції картера; відвернути гайка-баранчик кріплення кожуха і зняти кожух; відвернути круглу гайку втримуючи ковпак від провертання (гайку при цьому закручувати не треба, оскільки ротор знімати не треба); зняти і очистити ковпак від відкладення, зняти сітку, промити ковпак і сітку в гасі (бензині); поставити сітку і ковпак на місце, уникаючи пошкодження гумової густини; загорнути рукою (не туго) гайку ковпака, стежачи за тим, щоб ковпак був встановлений без перекосу; встановити кожух і загорнути гайка-баранчик; поставити фільтр вентиляції картера; пустити двигун і перевірити, чи немає течі масла з фільтра.

1.3 Послідовність розбирання, необхідне устаткування та інструмент

Завдання І. Зняти з двигуна і розібрати масляний насос і редукційний клапан.

Відкрутіть болти, якими кріплять масляний насос до блока циліндрів. Зніміть масляний насос, прокладку і шайби з болтів кріплення.

Затисніть масляний насос у лещатах. Відкрутіть болти кріплення
кришки масляного насоса, зніміть шайби з болтів, кришку і прокладку,

Бородком і молотком вибийте штифт шестірні привода масляного насоса і зніміть її з вала.

Витягніть з корпусу валик з ведучою шестірнею, вийміть ведену шестірню.

Затисніть кришку масляного насоса в лещатах, відкрутіть пробку
редукційного клапана, зніміть прокладку і витягніть з гнізда пружину і кульку.

Завдання IІ. Зняти з двигуна і розібрати фільтр грубої очистки масла.

Відкрутіть болти кріплення фільтра, зніміть його з блока циліндрів, та потім зніміть прокладку корпусу фільтра.

Затисніть фільтр у лещатах. Відкрутіть болти кріплення відстійника до корпусу, зніміть фланець, відстійник і витягніть прокладку з гнізда.

Відкрутіть пробку перепускного клапана, витягніть з гнізда в корпусі фільтра пружину і кульку.

Відкрутіть гайки валика фільтра, зніміть упорну пластину і затискний фланець, а з фільтрувального елемента - по одній фільтрувальній, очисній і проміжній пластині.

Завдання ІІІ. Зняти з двигуна, розібрати і ознайомитися з будовою деталей фільтра тонкої очистки масла.

Відкрутіть гайки кріплення випускної і впускної трубок до корпусу фільтра. Витягніть кінці трубок з впускного і випускного отворів.

Відкрутіть гайки кріплення кронштейна фільтра до головки блока і зніміть фільтр з двигуна.

Затисніть фільтр у лещатах. Відкрутіть болт кріплення його кришки і зніміть кришку, прокладку пружину.

Витягніть з корпусу фільтрувальний елемент, упорну шайбу і розпірну втулку.

Відігніть кінці скоб, зніміть верхню кришку, пластину і прокладку з фільтрувального елемента.

1.4 Очищення та дефектування деталей

Якщо під час зливання оливи виявиться, що система мащення забруднена (сильне потемніння оливи й багато механічних домішок), то слід промити її. Для цього треба в піддон картера залити промивальну оливу (індустріальну) до нижньої позначки оливомірної лінійки, запустити двигун на малій частоті обертання колінчастого вала (2...3 хв.), а потім, відкривши всі пробки, злити промивальну оливу. Корпус фільтра промивають пензлем, знявши кришку й відкрутивши пробку зливального отвору. Промивши корпус, треба встановити нові фільтрувальні елементи (двигуни автомобілів КамАЗ і ГАЗ-53-12).

Промивши фільтр, закрутити на місце пробки й у піддон картера крізь оливоналивальний патрубок залити свіжу оливу в кількості, зазначеній у заводськііі інструкції. Двигун пустити, прогріти до нормальної температури, потім зупинити й через 3...5 хв. перевірити рівень оливи.

Щоб видалити осадок із фільтра відцентрового очищення двигуна автомобіля КамАЗ, треба:

відкрутити гайку ковпака фільтра й зняти його;

повернути ротор навколо осі так, щоб стопорні пальці ввійшли в отвори ротора;

відкрутити гайку кріплення ковпака ротора й зняти ковпак;

видалити осадок із ковпака ротора й промити його в дизельному паливі;

* скласти фільтр у зворотній послідовності, перевіривши стан ущільнювальної прокладки; в разі появи течі прокладку замінити.

Перевіряючи дію фільтра відцентрового очищення, треба спочатку збільшити частоту обертання колінчастого вала двигуна, а потім зупинити двигун. Якщо фільтр справний, то після зупинки двигуна протягом 2...3 хв. буде чутно характерне гудіння ротора, що обертається. Виявивши, що фільтр працює погано, його слід розібрати й почистити.

Після подолання автомобілем водяних перешкод необхідно перевірити його агрегати. Якщо в них виявиться вода, треба стару оливу злити й заправити агрегат новою оливою. Якщо автомобіль часто працює у воді, то слід частіше додавати мастило в шарнірні з'єднання.

Злиту оливу слід збирати для наступного перероблення й повторного застосування, що дає велику економію. Відпрацьовані оливи зберігають окремо за марками, не змішуючи.

1.5 Вибір способу відновлення та послідовність ремонту деталей

Рис. 7 Основні дефекти корпусу масляного насоса ЗІЛ- 130

1-знос гнізд під шестерні; 2- ослаблення посадки осі веденої шестерні; 3-знос осі по діаметру; 4- знос отвору під вал насоса; 5-знос посадочної шийки; 6-знос гнізд по висоті

Знос гнізд по діаметру під шестерні до розміру більше за 42,40 (43,10) мм, знос отвору під вал насоса, а також облом і тріщини, що проходять через масляні канали, є браковими ознаками для корпусу масляного насоса.

Ослаблення посадки осі веденої шестерні і знос її до діаметра менше за 15,07 мм усувають заміною.

Знос отвору під вісь веденої шестерні до діаметра більше за 15,06 мм усувають обробкою його до діаметра 15,26 мм з подальшою постановкою ступінчастої осі.

Знос посадочної шийки до діаметра менше за 34,92 мм усувають гальванічним натиранням з подальшим шліфуванням до розміру робочого креслення діаметра 35,0-0,05 мм.

Знос гнізд під шестерні насоса по висоті до розміру більше за 38,10 мм усувають обробкою привалочної поверхні корпусу і кришки і поверхонь під торці шестерень із збереженням їх взаємного розташування по робочому кресленню. При зменшенні загальної висоти приливу під шестерні до розміру менше за 52,3 мм корпус насоса бракується. При зносі гнізд під шестерні у корпусу насоса КамАЗ до розміру більше за 35,14 мм його бракують.

Вал масляного насоса виготовляють у ЗІЛ, ЗМЗ і ЯМЗ з сталі 45 з подальшим загартуванням ТВЧ поверхні під корпус верхньої секції до HRC 52...62; у КамАЗ з сталі 15ХФ з подальшим азотуванням до HRC 52...63.

Знос паза під вал приводу розподільника запалювання до розміру більше за 5,25 мм є брак. Знос вала до діаметра менше за 14,98 мм у насоса ЗІЛ-130 усувають або хромуванням. У КамАЗ знос шийок під ведену шестерню приводу до діаметра менше за 15,98 мм, під ведучу шестерню, нагнітаючої секції 16,01 мм, під ведучу шестерню радіаторної секції 15,98 мм і під втулку валика усувають хромуванням з подальшим шліфуванням до розміру по робочому кресленню.

Після збирання масляний насос перевіряють на працездатність і надійність роботи редукційного і перепускного клапанів.

Випробування проводиться на масла І-8А при температурі 18. ..40 З, діаметрі випускного отвору 4 мм і його довжині 6 мм. При частоті обертання вала 400 хв-1 тиск повинен бути для верхньої секції не менше за 0,24 МПа, для нижньої не менше за 0,06 МПа. Редукційний клапан верхньої секції повинен відкриватися при тиску 0,32.„0,40 МПа, перепускний клапан нижньої секції при тиску 0,12...Редукційний клапан верхньої секції повинен відкриватися при тиску 0,32.„0,40 МПа, перепускний клапан нижньої секції при тиску 0,12...0,15 МПа. Працездатність редукційного клапана (момент відкриття, відсутність заклинення плунжера при переміщенні в кришці) повинна перевірятися при вказаному режимі двічі.

1.6 Порядок складання системи мащення та виконання регулювальних робіт

Завдання I. Скласти масляний насос редукційний клапан і встановити їх на двигун.

1 . Затисніть корпус масляного насоса в лещатах. Вставте в корпус валик і надіньте шестірню привода масляного насоса.

Вставте в отвори валика насоса штифт. Надіньте на вісь ведену шестірню насоса.

Накладіть на торець корпусу прокладку, встановіть кришку і закрутіть, болти із шайбами.

В отвір для редукційного клапана в кришці вставте кульку, пружину і закрутіть пробку з прокладкою.

Установіть масляний насос у гніздо і прикрутіть його болтами із шайбами до блока циліндрів.

Завдання ІІ. Скласти фільтр грубої очистки і встановити його на двигун.

1. Установіть на місце проміжку, очисну і фільтрувальну пластини. Надіньте на стояк фільтрувального елемента затискний фланець, упорну пластину і закрутіть дві гайки так, щоб валик можна було прокручувати рукою.

2. Прокручуючи фільтрувальний елемент за рукоятку, простежте за роботою очисних пластин.

3. Вставте в кільцеву канавку корпусу прокладку, встановіть відстійник з фланцем (випускна пробка повинна бути повернена до задньої частини двигуна) і затисніть прокладку болтами.

Вставте прокладку під фільтр і прикріпіть його до блока болтами.

Завдання ІІI. Скласти фільтр тонкої очистки масла і встановити його на двигун.

Складіть фільтрувальний елемент.

Надіньте на стояк корпусу фільтра розпірну втулку, упорне кільце, фільтрувальний елемент і пружину.

Установіть на корпус кришку з прокладкою і закрутіть стяжний болт із шайбою в стояк корпусу.

4. Надіньте складений фільтр на шпильки головки блока циліндрів і за крутіть гайки. Вставте кінці трубок в отвори корпусу фільтра і прикрутіть їх гайками.

1.7 Технічне обслуговування системи мащення, її періодичність, необхідне устаткування, інструмент та матеріали для виконання робіт

Ознаки несправності -- зниження або підвищення тиску оливи.

Мащення може погіршуватися внаслідок потрапляння сконденсованого палива, частинок нагару, обсмолення тощо. Діагностують технічний стан системи мащення за допомогою контрольного манометра й за кольором оливи.

Зниження тиску оливи може бути наслідком:

ь підтікання оливи в оливній лінії;

ь спрацьовування оливного насоса й підшипників колінчастого

ь та розподільного валів;

ь малого рівня оливи в піддоні картера;

ь недостатньої її в'язкості;

ь заїдання редукційного клапана у відкритому положенні.

Підтікання оливи виникає в місці нещільного затягування штуцерів і пробок або відбувається через тріщини в оливопроводах. Для усунення підтікання штуцера й пробки їх треба підтягнути, а трубки з тріщинами -- замінити. Несправності насоса, редукційного клапана та підшипників усувають у ремонтних майстернях.

Малий рівень оливи в піддонах може бути наслідком вигоряння оливи, витікання її крізь нещільності сальників колінчастого вала й місця пошкодження прокладки.

Забруднену оливу або оливу недостатньої в'язкості слід замінити.

Підвищення тиску оливи в системі відбувається внаслідок:

ь засмічення оливопроводів;

ь застосування оливи підвищеної в'язкості;

ь заїдання редукційного клапана в закритому положенні.

Засмічені оливопроводи прочищають (у розібраному двигуні) дротом, промивають гасом і продувають стисненим повітрям.

Щоб перевірити справність покажчика тиску оливи, замість однієї з пробок центральної лінії треба вкрутити штуцер контрольного манометра й, запустивши двигун, зіставити покази контрольного манометра та покажчика тиску оливи.

ГПТО Перевірити рівень оливи оливомірною лінійкою перед пуском двигуна та в дорозі під час тривалих рейсів і в разі потреби долити її. Взимку, якщо автомобіль зберігається на відкритій площадці, при низьких температурах, після завершення робіт злити оливу з картера прогрітого двигуна, а перед його пуском -- залити в картер підігріту до температури 90 °С оливу (крім випадків, коли користуються пусковим підігрівником). Перевірити, чи немає течі оливи.

ТО-1 Зовнішнім оглядом перевірити герметичність приладів системи мащення та оливопроводів і в разі потреби усунути несправності. Злити осадок з оливного фільтра, прогрівши перед цим двигун і очистивши від пилу та бруду корпус фільтра. Осадок слід злити в посудину, відкрутивши різьбову пробку гак, щоб не забруднити двигун. Перевірити рівень оливи в картері двигуна й, якщо треба, долити її. Змінити за графіком оливу в картері двигуна, замінивши також фільтрувальні елементи (двигуни автомобілів КамАЗ і ГАЗ-53-12). Видалити осадки з фільтра відцентрового очищення.

ТО-2 Зовнішнім оглядом перевірити герметичність з'єднань системи мащення двигуна та кріплення приладів і в разі потреби усунути несправності. Злити осадок з оливного фільтра.

Замінити оливу в картері двигуна (за графіком); за середніх умов експлуатації автомобіля -- згідно із заводською інструкцією (після пробігу 2000...3000 км). Як правило, цю операцію суміщують з одним із технічних обслуговувань. Водночас слід замінити фільтрувальні елементи (двигуни автомобілів КамАЗ і ГАЗ-53-12) та очистити фільтр відцентрового очищення оливи. Для повного зливання оливи двигун слід спочатку прогріти.

Якщо під час зливання оливи виявиться, що система мащення забруднена (сильне потемніння оливи й багато механічних домішок), то слід промити її. Для цього треба в піддон картера залити промивальну оливу (індустріальну) до нижньої позначки оливомірної лінійки, запустити двигун на малій частоті обертання колінчастого вала (2...З хв.), а потім, відкривши всі пробки, злити промивальну оливу. Корпус фільтра промивають пензлем, знявши кришку й відкрутивши пробку зливального отвору. Промивши корпус, треба встановити нові фільтрувальні елементи (двигуни автомобілів КамАЗ і ГАЗ-53-12).

Промивши фільтр, закрутити на місце пробки й у піддон картера крізь оливоналивальний патрубок залити свіжу оливу в кількості, зазначеній у заводській інструкції. Двигун пустити, прогріти до нормальної температури, потім зупинити й через 3...5 хв. перевірити рівень оливи.

Щоб видалити осадок із фільтра відцентрового очищення двигуна автомобіля КамАЗ, треба:

відкрутити гайку ковпака фільтра й зняти його;

повернути ротор навколо осі так, щоб стопорні пальці ввійшли в

отвори ротора;

відкрутити гайку кріплення ковпака ротора й зняти ковпак;

видалити осадок із ковпака ротора й промити його в дизельному паливі;

* скласти фільтр у зворотній послідовності, перевіривши стан ущільнювальної прокладки; в разі появи течі прокладку замінити.

Перевіряючи дію фільтра відцентрового очищення, треба спочатку збільшити частоту обертання колінчастого вала двигуна, а потім зупинити двигун. Якщо фільтр справний, то після зупинки двигуна протягом 2...З хв. буде чутно характерне гудіння ротора, що обертається. Виявивши, що фільтр працює погано, його слід розібрати й почистити.

Після подолання автомобілем водяних перешкод необхідно перевірити його агрегати. Якщо в них виявиться вода, треба стару оливу злити й заправити агрегат новою оливою. Якщо автомобіль часто працює у воді, то слід частіше додавати мастило в шарнірні з'єднання.

Злиту оливу слід збирати для наступного перероблення й повторного застосування, що дає велику економію. Відпрацьовані оливи зберігають окремо за марками, не змішуючи.

СТО Двічі на рік промити систему мащення двигуна й замінити сорт оливи залежно від пори року. Готуючись до зимової експлуатації, від'єднати оливний радіатор.

1.8 Організація робочого місця слюсаря

Робочим місцем називається певна дільниця виробничої площі цеху, майстерні, закріплена за даним робітником (чи бригадою робочих), призначена для виконання певної роботи і впорядкована відповідно до характеру цієї роботи обладнанням, пристроями, інструментами та матеріалами.

Правильні вибір і розміщення обладнання, інструментів та матеріалів на робочому місці створюють найсприятливіші умови для роботи. Під раціональною організацією робочого місця розуміють те, коли при найменших витратах сил і засобів забезпечуються безпечні умови роботи, найвища продуктивність і висока якість продукції.

Робоче місце слюсаря організується залежно від змісту виробничого завдання і типу виробництва (одиничне, серійне, масове), проте більшість робочих місць обладнують, як правило, слюсарними верстаками, на яких встановлюють і закріплюють слюсарні лещата. Встановлення лещат без урахування зросту працюючого значно гальмує формування навичок правильного виконання роботи, знижує продуктивність праці, збільшує втомлюваність. Графік залежності продуктивності праці при виконанні операцій обпилювання від висоти лещат показано на рис. 20. Оптимальна висота лещат при обпилюванні -- 102 см над рівнем підлоги (при зрості працюючого 168 см). Відхилення від цього призводить до зменшення кількості металу, що знімається з заготовки. Це пояснюється так.

При низькому розміщенні лещат передпліччя утворює з плечем тупий кут, м'язи передпліччя занадто напружуються, рух утруднюється, порушується рівномірність натискання правою та лівою руками, спина згинається. Оскільки при зігнутій спині положення працюючого нестійке, то він, прагнучи зберегти рівновагу, нахиляється вперед і посилює натискання лівою рукою. А це викликає «завалювання» лівого краю оброблюваної заготовки.

При високому розміщенні лещат передпліччя і плече утворюють гострий кут. При цьому умови роботи ще гірші, бо передача зусиль різання від плеча до інструмента ф» правого краю.

Висота верстака із встановленими на ньому лещатами має відповідати зростові працюючого. Вибираючи висоту встановлення лещат з паралельними губками, зігнуту в лікті ліву руку ставлять на губки лещат так, щоб кінці випрямлених пальців руки торкалися підборіддя, або встановлюють бойок молотка на ударну частину зубила. При цьому плечова частина правої руки має бути у вертикальному положенні, а ліктьова -- у горизонтальному під кутом 90°. Стільцеві лещата встановлюють на таку висоту, щоб зігнута в лікті ліва рука, поставлена на губки лещат, торкалася підборіддя зігнутими у кулак пальцями.

Якщо працюючий невеликого зросту, то використовують спеціальні, регульовані за висотою, підставки (лати) під ноги.

Размещено на Allbest.ru