ВСТУП

Метою автомобільного транспорту, як частини транспортного комплексу країни, є задоволення потреби сільського господарства і населення країни у вантажних перевезеннях при мінімальних витратах всіх видів ресурсів. Ця генеральна мета забезпечується в результаті підвищення показників ефективності автомобільного транспорту: зростання провізної здатності транспорту і продуктивності транспортних засобів; скорочення собівартості перевезень; підвищення продуктивності праці персоналу; забезпечення екологічності транспортного процесу.

Технічна експлуатація як підсистема автомобільного транспорту повинна сприяти реалізації цілей автомобільного транспорту АПК і мати керовані показники ефективності системи, тобто автомобільного транспорту АПК. Знання кількісної та якісної характеристик закономірностей зміни параметрів технічного стану вузлів, агрегатів і автомобіля в цілому дозволяють управляти працездатністю і технічним станом автомобіля в процесі експлуатації, тобто підтримувати і відновлювати його працездатністю. Необхідність підтримки високого рівня працездатності вимагає, щоб більша частина несправностей була попереджена, тобто працездатність виробу була відновлена до настання несправності. Тому завдання ТО складається головним чином у попередженні виникнення відмов і несправностей, а ремонту - у їх усуненні.



1 РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЕМСТВА

1.1 Складання відомості наявності та річного завантаження машин

Річний режим роботи машини визначає розподіл календарного часу на робочий, неробочий і час коли машина знаходилась на технічному обслуговуванні чи ремонті, транспортувалась з об'єкту на об'єкт, монтувалась чи демонтувалась.

Річна кількість годин роботи (режим роботи машини) - це планове напрацювання машини на рік під час виконання робочих функцій, м/год

(1.1)

де - планове напрацювання на місяць;

3 - кількість місяців в кварталі;

- відсоток розподілу річних норм використання машин по кварталах, ;

Планове напрацювання на місяць, м/год

, (1.2)

де - тривалість зміни 8год

- кількість змін за добу згідно завдання 1зм

- коефіцієнт використання робочого часу машин, ;

- коефіцієнт змінності машин, ;

- кількість робочих днів за серпень 21день

Дані планового напрацювання на рік визначаються шляхом розрахунків, та представляються в табличній формі.

Розрахунок

Бульдозер CAT 963C

Всі наступні машини розраховуються аналогічно дані заносимо в таблицю 1.1

№ п/п	Найменування машин	Код	Кількість машин, Шт	Фактичне напрацювання на початок місяця, м/год	Планове напрацювання м/год
					Рік	Місяць
1	Бульдозер CAT 963C	1	4	3010	7920	396
2	Бульдозер CASE 1150H	2	4	1910	8020	401
3	Бульдозер БКП К701 ЗСТ	3	4	4030	8120	406
4	Автогрейдер CAT 140M	4	4	1730	11700	390
5	Автогрейдер Komatsu GD511A	5	3	3250	11880	396
6	Автогрейдер ДЗ 98	6	3	7850	12030	401
7	Скрепер МоАЗ 601148	7	3	3870	4860	405
8	Асфальтоукладач Тітан 5770	8	3	2170	4056	338
9	Каток ДУ-82	9	6	1890	10980	366
10	Екскаватор Атек 731	10	3	5690	13860	462
11	Екскаватор Атек 782	11	3	4420	14010	467
12	Екскаватор ЕО-33211	12	5	2420	14190	473
13	Каток ДУ-97	13	5	2640	11130	371
14	Автомобіль МАЗ 555102	14	5	304500	50400	4200
15	Автомобіль КрАЗ 65032	15	5	94500	56700	4725

Для автомобілів, які є в розрахунковому парку, складається відомість наявності автомобілів і середньодобового пробігу в кілометрах.

Середньодобовий пробіг автомобіля приймається по даним будівельного господарства, чи на основі директивних норм. За відсутністю таких даних середньодобовий пробіг автомобіля розраховується, км

П_сд^а=ТнUтКв (1.3)

де Тн - час перебування в наряді (10-20 годин)8год.

Uт - середня технічна швидкість (25 км/год).

Кв - крефіцієнт використання робочого часу (0,8-0,9).

Автомобіль МАЗ 555102

П_сд^а=10250.8=200км

Ппл.міс=20021=4200км

Ппл.рік=42003/0.25=50400км

Автомобіль КрАЗ 65032

П_сд^а=10250.9=225км

Ппл.міс=22521=4725км

Ппл.рік=47253/0.25=56700км

1.2 Прийняття і обгрунтування необхідних нормативів

Прийняті нормативи заносять в таблицю 1.2



Таблиця 1.2 - Нормативи по обслуговуванню і ремонту будівельних машин

Назва машини	Види ТО чи Р	Період виконання ТО і Р,год	Кільк ТО і Р за цикл	Трудомісткість одного ТО чи Р, люд/год	Тривалість одного ТО чи Р, днів
				Норм.	Відкориг.	Норм.	Відкориг.
1	2	3	4	5	6	7	8
1 Бульдозер CAT 963C	ТО-1	50	96	4	4,2	0,2	0,21
	ТО-2	250	18	9,5	9,725	0,5	0,525
	СО	2 рази на рік	24	25,2	1	1,05
	ПР	1000	5	350	367,5	6	6,3
	ТО-3	1000		22	23,1	1	1,05
	КР	6000	1	630	661,5	12	12,6
2 Бульдозер CASE 1150H	ТО-1	50	96	5	5,25	0,2	0,21
	ТО-2	250	18	15	15,75	1	1,05
	СО	2 рази на рік	36	37,08	1,5	1,575
	ПР	1000	5	420	441	7	7,35
	ТО-3	1000		32	33,6	1	1,05
	КР	6000	1	730	766,5	14	14,7
3 Бульдозер БКП К701 ЗСТ	ТО-1	50	96	3	3,15	0,1	0,105
	ТО-2	250	18	6	6,3	0,5	0,525
	СО	2 рази на рік	20	21	1	1,05
	ПР	1000	5	220	231	4	4,2
	ТО-3	1000		18	18,9	1	1,05
	КР	6000	1	400	420	9	9,45
4 Автогрейдер CAT 140M	ТО-1	50	128	10	10,5	0,5	0,525
	ТО-2	250	24	25	26,25	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52,5	2	2,1
	ПР	1000	7	400	420	6	6,3
	ТО-3	1000		40	42	1	1,05
	КР	8000	1	900	945	10	10,5
5 Автогрейдер Komatsu GD511A	ТО-1	50	112	8	8,4	0,3	0,315
	ТО-2	250	21	21	22,05	0,6	0,63
	СО	2 рази на рік	46	48,3	2	2,1
	ПР	1000	6	325	341,25	5	5,25
	ТО-3	1000		36	37,8	1	1,05
	КР	7000	1	660	693	7	7,35
1	2	3	4	5	6	7	8
6 Автогрейдер ДЗ 98	ТО-1	50	128	10	10,5	0,5	0,525
	ТО-2	250	24	25	26,25	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52,5	2	2,1
	ПР	1000	7	400	420	6	6,3
	ТО-3	1000		40	42	1	1,05
	КР	8000	1	900	945	10	10,5
7 Скрепер МоАЗ 601148	ТО-1	100	96	6	6,3	0,3	0,315
	ТО-2	500	18	16	16,8	1	1,05
	СО	2 рази на рік	8	8,4	0,6	0,63
	ПР	1000	5	280	304,5	4	4,2
	ТО-3	1000		18	18,9	1	1,05
	КР	6000	1	640	672	7,5	7,875
8 Асфальтоукладач Тітан 5770	ТО-1	50	96	5	5,25	0,2	0,21
	ТО-2	250	18	16	16,8	0,8	0,84
	СО	2 рази на рік	50	52,5	1	1,05
	ПР	1000	5	640	672	5	5,25
	ТО-3	1000		34	35,7	1	1,05
	КР	6000	1	1500	1575	17	17,85
9 Каток ДУ-82	ТО-1	50	64	1,8	1,89	0,1	0,105
	ТО-2	250	12	3,8	3,99	0,2	0,21
	СО	2 рази на рік	14	14,7	1	1,05
	ПР	1000	3	74	77,7	1	1,05
	ТО-3	1000		8	8,4	0,5	0,525
	КР	4000	1	280	294	5	5,25
10 Екскаватор Атек 731	ТО-1	50	128	3,1	3,255	0,2	0,21
	ТО-2	250	24	8	8,4	0,6	0,63
	СО	2 рази на рік	26	27,3	1	1,05
	ПР	1000	7	450	472,5	6	6,3
	ТО-3	1000		23	24,15	1	1,05
	КР	8000	1	825	866,25	14	14,7
11 Екскаватор Атек 782	ТО-1	50	160	9,6	10,08	0,6	0,63
	ТО-2	250	30	28	29,4	1	1,05
	СО	2 рази на рік	38	39,9	1	1,05
	ПР	1000	9	875	918,75	11	11,55
	ТО-3	1000		34	35,7	1	1,05
	КР	10000	1	2240	2352	27	28,35
12 Екскаватор ЕО-33211	ТО-1	50	128	3,1	3,255	0,2	0,21
	ТО-2	250	24	8	8,4	0,6	0,63
	СО	2 рази на рік	26	27,3	1	1,05
	ПР	1000	7	450	472,5	6	6,3
	ТО-3	1000		23	24,15	1	1,05
	КР	8000	1	825	866,25	14	14,7
13 Каток ДУ-97	ТО-1	50	64	2	2,1	0,1	0,105
	ТО-2	250	12	5,7	5,985	0,3	0,315
	СО	2 рази на рік	17	17,85	1	1,05
	ПР	1000	3	112	117,6	2	2,1
	ТО-3	1000		15	15,75	1	1,05
	КР	4000	1	320	336	7	7,35

Нормативи по обслуговуванню і ремонту автомобілів заносимо в таблиці 1.3 і 1.4

Таблиця 1.3 - Періодичність виконання технічних обслуговувань і ремонту автомобілів

Назва машини	Вид ТО і Р	Періодичність виконання ТО і Р,км
		Для категорії умов експлуатації	Корегуючий коефіцієнт	Для заданих умов експлуатації	Прийнятний для розрахунків
1	2	3	4	5	6
Автомобіль МАЗ 555102	ТО-1	8000	0,8	6400	6400
	ТО-2	24000	0,8	19200	19200
	ПР	проводиться по необхідності
	КР	600000	0,77	462000	460800
Автомобіль КрАЗ 65032	ТО-1	2500	0,8	2000	2000
	ТО-2	12500	0,8	10000	10000
	ПР	проводиться по необхідності
	КР	160000	0,77	123200	120000

Види ТО, Р (графа 2) і періодичність виконання ТО, Р (графа 3) прийняті на основі нормативів, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин”

Корегуючі коефіцієнти визначаються розрахунком.

Результуючий коефіцієнт корегування нормативів (графа 4) є добуток окремих коефіцієнтів :

- періодичність ТО - К₁К₃ (1.4)

К₁=0.8- коефіцієнт корегування нормативів в залежності від умов експлуатації .

К₃=1- коефіцієнт корегування нормативів в залежності від природно-кліматичних умов.

-пробіг до капітального ремонту К₁ К₂ К₃ (1.5)

К₂=0.85- коефіцієнт корегування нормативів в залежності від модифікації рухомого складу і організації його праці .

Після визначення відкорегованої періодичності технічного обслуговування (графа 5), перевіряється її кратність між видами обслуговуавння з послідуючим округленням до цілих сотень кілометрів (графа 6).

Таблиця 1.5 - Трудомісткість обслуговування і ремонту автомобілів

Назва машин	Види ТО чи ремонту	Трудомісткість, люд/год.
		Для категорії умов експлуата ції (норм)	Корегуючий коефіцієнт	Для заданих умов експлуатації
1	2	3	4	5
Автомобіль МАЗ 555102	ТО-1	4,5	0,98	4,41
	ТО-2	10,8	0,98	10,58
	СО	2,28	0,98	2,23
	ПР	5,2/1000км	0,62	1463,8/1000км
Автомобіль КрАЗ 65032	ТО-1	3,7	0,98	3,62
	ТО-2	14,3	0,98	14,01
	СО	2,28	0,98	2,23
	ПР	6,2/1000км	0,62	386,88/1000км

Примітка: Трудомісткість технічного обслуговування та ремонту автомобілів (графа 3) прийнята на основі даних, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин” або

Корегуючі коефіцієнти визначаються розрахунком.

Результуючий коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості (графа 4) отримується добутком окремих коефіцієнтів:

- трудомісткість ТО К₂К₅ (1.6)

К₅ - коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості технічного обслуговування і ремонту в залежності від кількості обслуговуємих і ремонтуємих автомобілів і кількості технологічно сумісних груп (в курсовому проекті К₅=1,15).

- трудомісткість ПР К₁К₂К₃К₄К₅ (1.7)

К₄=0,7- коефіцієнт корегування нормативів питомої трудомісткості поточног ремонту і тривалості простою в технічному обслуговуванні та ремонті в залежності від пробігу з початку експлуатації.

1.3 Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року,

_р=Тр/Тк (1.8)

де Тр - річна кількість годин роботи однієї машини (табл. 1.1).

Тк - кількість годин роботи машини за міжремонтний цикл (табл. 1.3).

Для автогрейдерів р=2700/6000=0,45

Коефіцієнт переходу від циклу до року для автомобілів,

р=Др/Дц (1.9)

де Др - кількість робочих днів за рік (в курсовому проекті при 8-годинному робочому дні - 260 днів).

Дц - кількість робочих днів за цикл

Дц=Де+Дто,р (1.10)

Де - кількість днів експлуатації за цикл, що дорівнює відношенню пробігу до капремонту до середньодобового пробігу - Лкр/Лсд.

Дто,р - дні простою в технічному обслуговуванні і ремонті за цикл.

Дто,р = ДкНк+ (1.11)

де Дк - простой в капремонті

Д - простой в технічному обслуговуванні чи ремонті .

1) Бульдозер CAT 963C _р=7920/6000=1,1

2) Бульдозер CASE 1150H _р=8020/6000=1,33

3) Бульдозер БКП К701 ЗСТ _р=8120/6000=1,35

4) Автогрейдер CAT 140M _р=11700/8000=1,46

5) Автогрейдер Komatsu GD511A _р=11880/7000=1,69

6) Автогрейдер ДЗ 98 _р=12030/8000=1,5

7) Скрепер МоАЗ 601148 _р=4860/6000=0,81

8) Асфальтоукладач Тітан 5770_р=4056/6000=0,67

9) Каток ДУ-82 _р=10980/4000=2,74

10) Екскаватор Атек 731 _р=13860/8000=1,73

11) Екскаватор Атек 782 _р=14010/10000=1,4

12) Екскаватор ЕО-33211 _р=14190/8000=1,77

13) Каток ДУ-97 _р=11130/4000=2,78

14) МАЗ 555102

Дто,р =221+3045000.5/1000=174 дні

р== 0,08

15)КрАЗ 65032

Дто,р =221+945000.5/1000=69 дні

р== 0,33

1.4 Складання таблиці річної кількості технічних обслуговувань, ремонтів та загальної трудомісткості в люд/год

Таблицю річної кількості ТО і Р та загальної трудомісткості необхідно заповнити в наступній послідовності.

1 Графи 1, 2, 4, 7 заповнити на основі складених раніше таблиць 1.1, 1.2;

2 Графа 3 заповнюється на основі таблиць 1.1, 1.2;

3 В графу 5 заносяться коефіцієнти розраховані в пункті 1.3;

4 Дані графи 6 заповнити як добуток граф 3, 4, 5;

5 Дані графи 8 заповнити як добуток граф 6, 7.

Таблиця 1.6 - Річна кількість технічних обслуговувань, ремонтів та загальна трудомісткість, люд/год.

Назва машини	Види ТО і Р	Кільк. маш, шт.	Кльк. ТО і Р за цикл	Коеф. перех. цикл/рік	Кільк. ТО і Р за рік	Трудоміс. одного ТО або Р, люд/год	Загальн трудомісткість, люд/год
1 Бульдозер CAT 963C	ТО-1	4	96	1,1	192	4,2	806
	ТО-2		18		36	9,975	359
	СО		2р на рік		8	25,2	201
	ПР		5		10	367,5	3675
	ТО-3		5		10	23,1	231
2 Бульдозер CASE 1150H	ТО-1	4	96	1,33	119	5,25	624
	ТО-2		18		22	15,75	346
	СО		2р на рік		8	37,8	302
	ПР		5		6	441	2646
	ТО-3		5		6	33,6	201
3 Бульдозер БКП К701 ЗСТ	ТО-1	4	96	1,35	257	3,15	809
	ТО-2		18		48	6,3	302
	СО		2р на рік		8	21	168
	ПР		5		13	231	3003
	ТО-3		5		13	18,9	245
4 Автогрейдер CAT 140M	ТО-1	4	128	1,46	107	10,5	1123
	ТО-2		24		20	26,25	525
	СО		2р на рік		8	52,5	420
	ПР		7		5	420	2100
	ТО-3		7		5	42	210
5 Автогрейдер Komatsu GD511A	ТО-1	3	112	1,69	154	8,4	1293
	ТО-2		21		28	22,05	617
	СО		2р на рік		6	48,3	289
	ПР		6		8	341,25	2514
	ТО-3		6		8	37,8	302
6 Автогрейдер ДЗ 98	ТО-1	3	128	1,5	376	10,5	3948
	ТО-2		24		70	26,25	1836
	СО		2р на рік		6	52,5	315
	ПР		7		20	420	8400
	ТО-3		7		20	42	840
7 Скрепер МоАЗ 601148	ТО-1	3	98	0,81	188	6,3	1184
	ТО-2		18		34	86,8	571
	СО		2р на рік		6	8,4	50
	ПР		5		9	304,5	2740
	ТО-3		5		9	18,9	170
8 Асфальтоукладач Тітан 5770	ТО-1	3	96	0,67	103	5,25	540
	ТО-2		18		19	16,8	319
	СО		2р на рік		6	52,5	315
	ПР		5		5	672	3360
	ТО-3		5		5	35,7	178
9 Каток ДУ-82	ТО-1	6	64	2,74	180	1,89	340
	ТО-2		12		33	3,99	131
	СО		2р на рік		12	14,7	176
	ПР		3		8	777	6216
	ТО-3		3		8	8,4	67
10 Екскаватор Атек 731	ТО-1	3	128	1,73	272	3,255	88,5
	ТО-2		24		51	8,4	428
	СО		2р на рік		6	27,3	163
	ПР		7		14	472,5	6615
	ТО-3		7		14	24,15	338
11 Екскаватор Атек 782	ТО-1	3	160	1,4	211	10,08	2126
	ТО-2		30		39	29,4	1146
	СО		2р на рік		6	39,9	239
	ПР		9		11	918,75	10106
	ТО-3		9		11	35,7	392
12 Екскаватор ЕО-33211	ТО-1	5	128	1,77	192	3,255	624
	ТО-2		24		36	8,4	302
	СО		2р на рік		10	27,3	273
	ПР		7		10	472,5	4725
	ТО-3		7		10	24,15	241
13 Каток ДУ-97	ТО-1	5	64	2,78	211	2,1	443
	ТО-2		12		39	5,985	233
	СО		2р на рік		10	17,85	178
	ПР		3		9	117,6	1058
	ТО-3		3		9	15,75	141
14 Автомобіль МАЗ 555102	ТО-1	5	7	0,08	2	4,41	8
	ТО-2		3		1	10,58	10
	СО		2		10	2,23	22
	ПР				0,4	1888	755
15 Автомобіль КрАЗ 65032	ТО-1	5	47	0.33	77	3,62	278
	ТО-2		9		14	14,01	196
	СО		2		10	2,23	22
	ПР				1	586	586

1.5 Складання головної таблиці виробничої програми по обслуговуванню і ремонту машин

Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин складається на основі графи 8 табл. 7.

Таблиця 1.7 Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин

Назва машини	Річна виробнича програма, люд/год
	Пто1	Пто-2	Пто-3	Псо	Ппр
1 Бульдозер CAT 963C	806	359	231	201	3675
2 Бульдозер CASE 1150H	624	346	201	302	2646
3 Бульдозер БКП К701 ЗСТ	809	302	245	168	3003
4 Автогрейдер CAT 140M	1123	525	210	420	2100
5 Автогрейдер Komatsu GD511A	1293	617	302	289	2514
6 Автогрейдер ДЗ 98	3948	1836	840	315	8400
7 Скрепер МоАЗ 601148	1184	571	170	50	2740
8 Асфальтоукладач Тітан 5770	540	319	178	315	3360
9 Каток ДУ-82	340	131	67	176	6216
10 Екскаватор Атек 731	885	428	338	163	6615
11 Екскаватор Атек 782	2126	1146	392	239	10106
12 Екскаватор ЕО-33211	624	302	241	273	4725
13 Каток ДУ-97	443	233	141	178	1058
14 Автомобіль МАЗ 555102	8	10		22	755
15 Автомобіль КрАЗ 65032	278	196		22	586
Разом	15031	7321	3556	3133	58499
Всього з урахуванням +20% +25%	21794	10615	5156	4542	84823



2 МІСЯЧНИЙ ПЛАН-ГРАФІК ТО І РЕМОНТІВ МАШИН

Місячним планом-графіком ТО, Р машин встановлюється дата зупинки кожної машини на технічне обслуговування чи ремонт і тривалість простою в днях.

Для складання місячного плану-графіку необхідно мати слідуючі похідні дані:

склад парку машин (заданий в завданні);

напрацювання кожної машини на початок місяця (задано в завданні);

планове напрацювання на розрахунковий місяць;

види і періодичність обслуговування і ремонту; ( табл. 1.3).

тривалість простою в ТО чи ремонті (табл. 1.3).

кількість робочих днів у заданому місяці, днів

Місячний пробіг автомобіля, км

Нп= П_сд Кр, (2.1)

де Кр - кількість робочих днів за місяць (визначається згідно діючого законодавства).

Фактичне напрацювання на капітальний ремонт,

Нф^кр=Нф - п Тп^кр (2.2)

де Нф - величина фактичного напрацювання на початок планового місяця з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду технічного обслуговування чи ремонту, маш/год.

Тп - періодичність виконання відповідного виду обслуговування чи ремонту , по якому ведеться розрахунок, маш/год.

п - ціле число, яке показує скільки разів величина Тп^кр вміщується в величині Нф

Порядковий робочий день зупинки на технічне обслуговування чи ремонт, Дтор,

Дтор= (2.3)

де Кдр - кількість робочих днів в плановому місяці, визначається по календарю з врахуванням встановленого режиму роботи.

Нпл - напрацювання планове на місяць, маш/год.

Якщо при розрахунках Дтор виявиться більше, ніж кількість робочих днів в плановому місяці - відповідний вид ТО чи ремонту в цьому місяці не проводиться.

Для визначення календарного дня місяця, в який повинно початися ТО чи ремонт пропускають вихідні, святкові та дні простою машин в ТО чи ремонті.

При розрахунках порядкового робочого дня зупинки машини для проведення ТО чи ремонту другий раз на місяць, його періодичність при підстановці формули (2.3) збільшується в два рази, третій раз - в три рази, тощо .

Якщо при визначенні часу постановки машини на ТО чи ремонт виявиться, що окремі дні плануємого місяця завантажені не рівномірно, допускається корегування часу проведення ТО чи ремонту в межах одного-двох днів.

Бульдозер CAT 963C відпрацював на початок місяця 3010 год.

Періодичність проведення : КР - 6000 год.

ПР - 1000 год.

ТО-2 - 250 год.

ТО-1 - 50 год.

Фактичне напрацювання:

на капітальний ремонт - Нф^кр=3010-0 6000 =3010 годин.

на поточний ремонт- Нф^пр=3010-31000 =10 годин,

на ТО-2 - Нф^ТО-2=3010-12250 =10 годин,

на ТО-1 - Нф^ТО-1=3010-6050 = 10годин.

Кількість робочих днів у березні 2010 року, К_др=22 день

Порядковий робочий день, в який проводиться ТО чи ремонт,

Д_КР==167 день,

капітальний ремонт в цьому місяці не проводиться;

Д_ПР== 56 день,

поточний ремонт в цьому місяці не проводиться;

Д_ТО-2==14 день,

ТО-2 в цьому місяці проводиться на 14 робочий день

Д_ТО-1==4 день,

Д_ТО-1==7 день,

Д_ТО-1==9 день,

Д_ТО-1==12 день,

ТО-1 в цьому місяці проводиться на 4,7,9,12 робочі дні.



3 ПРИЙНЯТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ПО ТЕХНІЧНОМУОБСЛУГОВУВАННЮ І РЕМОНТУ МАШИН

Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин ускладнена значною відмінністю їх конструктивної складності, до того ж під час експлуатації машини що знаходяться на різних об'єктах, розташованих один від одного на значних відстанях. У цих умовах для виконання технічних обслуговувань та ремонтів дорожніх і будівельних машин в управліннях будівництва (експлуатації) дороги створюють центральні ремонтні майстерні.

Практика довела, що виробнича програма таких майстерень орієнтовно може досягати 400 капітальних ремонтів машин на рік, а виконання частини технічних обслуговувань для машин, розташованих одна від одної на значних відстанях, найбільш доцільно робити безпосередньо на місці їх роботи спеціальними ремонтними бригадами у складі пересувних майстерень, використовуючи готові запасні деталі й агрегати.

Пересувні майстерні обладнують у вагончиках, переміщуваних тягачами, або на шасі вантажного автомобіля зі спеціальним причепом. Такі пересувні майстерні мають універсальне устаткування і здатні виконувати механічні, слюсарні, електротехнічні, складальні, ковальські і зварювальні роботи. Розміри майстерень і характер устаткування визначають на підставі обсягів ремонтних робіт.

ЦРМ повинні забезпечувати:

виконання технічних обслуговувань (ТО);

виконання поточних (ПР) і капітальних ремонтів (К) повнокомплектних машин;

капітальні ремонти агрегатів;

централізоване відновлення зношених і ушкоджених деталей машин.

Склад постів, відділень і ділянок ЦРМ визначається характером виконуваних робіт і обсягом виробництва. У загальному вигляді ЦРМ має склад, відображений на рис. 1, 2, 3.

Залежно від потужності підприємства, характеру й ступеня спеціалізації виробничого процесу окремої складової організаційної структури підприємства можуть змінюватися. Основне виробництво може бути побудоване по безцеховій і цеховій структурі. При безцеховій структурі всі окремі виробничі ділянки очолюються майстрами й підкоряються безпосередньо керівництву підприємства. Застосування безцехової структури керування виробництвом забезпечує: підвищення ролі майстра як основного керівника виробництва, удосконалювання керування виробництвом і можливість скорочення апарата керування виробництвом.

Для машин, що повертаються наприкінці робочого дня на базу, і машин на автомобільному ходу раціонально проводити ТО і ремонти в ЦРМ, особливо це важливо для гідроприводу і паливної апаратури дизельних двигунів. Технічні обслуговування і ремонти машин на пневмоколісному ходу, віддалених від ЦРМ на відстань до 10 км, рекомендується робити в стаціонарних умовах. Місце проведення ТО і ремонтів машин з гусеничним рушієм, залежить не тільки від відстані до ЦРМ, але і від типу доріг. По дорогах із твердим покриттям ці машини можуть транспортуватися тільки на трейлері (незалежно від відстані). При відсутності на шляху переміщення твердого покриття раціонально проводити технічне обслуговування в стаціонарних умовах (екскаваторів з гусеничним рушієм -- при відстані до бази не більш 2 км, машин на базі гусеничних тракторів -- 5 км).

В курсовому проекті студент повинен вибрати схему свого підприємства і визначити потрібні чи непотрібні пересувні засоби для ТО, ПР або діагностування.



Рисунок 3-Схема зони ремонтів



4 РОЗРАХУНОК ШИНОМОНТАЖНОГО І ВУЛКАНІЗАЦІЙНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАЙСТЕРНІ УМБ

4.1 Технологія виконання робіт на шиномонтажній дільниці

На постах поточного ремонту усуваються мілкі несправності,і, як правило,проводиться розбирання агрегатів для усунення несправностей. В шиномонтажній дільниці здійснюють розбирання і збирання шин, відбирання шин для ремонту, поточний ремонт дисків коліс і балансування коліс в зборі, а також ремонт камер і мілкий ремонт покришок. Крупний ремонт покришок, як правило, проводиться на спеціалізованих шиноремонтних підприемствах. ТО шин при ТО-1 і ТО-2 проводять бригади робітників, що виконують ці види обслуговувань. Для вивішування вантажних автомобілів та будівельних машин при зніманні коліс із шинами застосовують гідравлічні підйомники, для відкручування гайок кріплення коліс-електромеханічні та пневматичні гайковерти. Колеса знімають з маточин та транспортують до місця демонтажу за допомогою візків та електротельферів. Демонтують і монтують шини на спеціальних стендах. Камери вулканізують за допомогою парових та електронагрівальних апаратів. Відремонтовані покришки і камери установлюють на ту ж саму машину чи автомобіль. Покришки закріплюються за машинами і ведеться систематичний облік їх роботи. Для цього на колесній покришкі випаюеться відповідний номер.

4.2 Розрахунок виробничої програми електротехнічного відділення майстерні УМБ

Річна виробнича програма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,

Ппр^м= (4.1)

де Ппр^і = Ппр-П_ТО-3

80% - доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується в стаціонарній майстерні.

П^м_то=П_со+ (4.2)

де 80% і 20% - доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарній майстерні.

Ппр^м==63733 люд/год

Ппр^і = Ппр-П_ТО-3=84823-5156=79667 люд/год

П^м_то=4542+=10789 люд/год

Виробнича програма дільниці,

Пв= (4.3)

де А1, А2 - це доля даного виду робіт від загальної програми стаціонарної майстерні.

Пв==5832 люд/год

4.3 Розрахунок кількості виробничих працівників

Явочний склад виробничих працівників, чол



Пяв= (4.4)

де Пвід - виробнича програма зони, дільниці, люд/год.

Фрм - фонд часу робочого місця, год.

Кп - крефіцієнт виконання норм випрацювання (Кп=1.061.3).

Фонд часу робочого місця,

Фрм=(Дк-Дв-Дс)Тз-Дпс (4.5)

де Дк - кількість календарних днів за рік.

Дв - кількість вихідних днів за рік.

Дс - кількість святкових днів (визначається згідно діючого законодавства).

Тз - тривалість зміни, Тз = 8 год.

Дпс - кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни.

Списковий склад виробничих працівників,

Псп= (4.6)

де Фр - фонд часу робітника, год.

Фр=(Дк-Дв-Дс-Двідп+-Дпов)Тзм-Дпс (4.7)

де Двідп - кількість днів відпустки для даного працівника (приймається згідно діючого законодавства).

Дпов - кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконання держобов'язків і т. п.).

Дк=365 дн Дпс=4 дн

Дв=104 дн Двідп=24 дн

Дс=11 дн Дпов=7 дн

Тз=8 дн

Фрм=(365-104-11)8-4=1996 дн

Пяв==3

Фр=(365-104-11-24+24/6-7)8-4=1780 дн

Псп==3

4.4 Розрахунок кількості постів, пересувних засобів для діагностики та технічного обслуговування і ремонту

Розрахунок кількості пересувних засобів для ТО і ремонту,

Хпм= (4.8)

де Фпм - річний фонд робочого часу пересувноїмайстерні, год.

П^пм_то,пр,д - трудомісткість робіт по ТО, ПР, діагностиці машин, для пересувної майстерні, люд/год.

М - кількість робітників пересувної майстерні, що виконують технічне обслуговування, ремонт, діагностування (в курсовому проекті М=4-6 чол., для діагностичної лабораторії - 2 чол.).

Кпм - коефіцієнт використання пересувних засобів, К=0,6…0,75. Величина коефіцієнту залежить від віддаленості об'єкта робіт, дорожніх умов, інших факторів.

Хпм==2

4.5 Розрахунок і підбір обладнання

Для більшості відділень комплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків виходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць, визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т. д)

Таблиця 4.1 - Відомість обладнання відділення

Назва обладнання	Марка, головна характеристика	Габарити, ммхмм	Потужність, кВт	Кількість	Займана площа, м2
					Одиниці облад.	Всього
1 Стелаж для коліс	ОРГ-1468-05-800	3200 х1150		1	3,5	3,5
2 Ванна для мийки покришок	2331	2050х600		1	1,2	1,2
3 Стенд для монтажа і демонтажа коліс	31-16	2200х1200	2	1	2,6	2,6
4 Стенд для правки ободів коліс	9058	1460х1815	1,5	1	2,5	2,5
5 Апарат електровулканізаційний на підставці	6140-УГАРО	1100 х 550	2,5	1	0,5	0.5
6 Верстак слюсарний на одне робоче місце	ОРГ-1468-01-060А	1200 х800		1	0,9	0,9
7 Точильний апарат для шороховки камер	ТА-255	650 х450	1,5	1	0,2	0,2
8 Ванна для перевірки камер на герметичність	ОШ-4902	1720 х1150		1	1,8	1,8
9 Шкаф для ремонтних матеріалів	23-18	1050 х 1100			1,1	1,1
10 Пожарний щит	ЩП-4	1000 х200		1	0,5
11 Ящик для піску		500 х500		1	0,2	0,2
Разом						14,3



4.6 Розрахунок площ відділень, зон, дільниць

Площі зони технічного обслуговування чи зони ремонту,

Fзони=(fоб+fм)Коб (4.10)

Fзони=(15,36+18)4=133,44 м²

де fоб - сумарна площа, зайнята обладнанням, м².

fм - сумарна площа, зайнята машинами, м².

Коб - коефіцієнт, який враховує робочі зони, проходи, проїзди

4.7 Будівельні вимоги і планіровка проектуємого об'єкта майстерні

Габарити будівлі зони, дільниці, відділення, визначають із розрахованої площі з корегуанням довжини і ширини, щоб зони були кратні кроку колон.

Ширина приміщення для ТО і ремонту може бути 12, 18, 24м. Найбільш поширена ширина прольоту майстерні будівельних господарств 12 м.

Довжина будівлі розраховується,

а = (4.10)

де Fзони. - площа, м².

b - ширина зони, м.

а ==11 м

Ширина зони 12 м

Довжина зони 11 м

товщину стін в півтори-дві цеглини - 510 мм.

товщину перегородок з цегли -250 мм.

розмір цегляних колон 0,50,5м

матеріали підлоги цементобетон.

висоту приміщення 4.

ширину і висоту воріт: розпашні - 33 м.

ширину і висоту дверей: одинарні 12,4 м.



5 ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

5.1 Розрахунок освітлення

Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтована сумарна площа вікон розраховується,

(5.1)

Fп - площа підлоги,м²

- Коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м²

- 0,2 - механічне збірне відділення.

- коефіцієнт,який враховує втрати світла від забруднення остеклення.

- 0,8 -0,9 - для приміщення з виділенням пилу й газу.

Розрахунок кількості вікон,

(5.2)

F_вік - площа одного вікна,м²

(5.3)

б - ширина вікна,м²

h_вік -висота вікна,м

Штучне освітлення

При освітленні промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.

Загальне - призначено для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.

Розрахунок веду в такій послідовності:

1. Вибираю значення освітленості Е і систему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні.

2. Визначаю питому потужність освітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємо освітленості площі приміщень, висоти підвищування, коефіцієнтів відбиття від стелі, стін, коефіцієнтів запасу. Вибираю Е-200. Висота підвісу 6. Площа 212. Вибираю Е=10,6

3. Визначаю сумарну потужність ламп, Вт

(5.4)

N - питома потужність освітлювального устаткування Вт/м²

Fn -площа підлоги, м²



4. Вибираю потужність однієї лампи.

Лампи розжарювання 200 Вт;

5. Розрахунок кількості ламп, шт.

(5.5)

Nл - потужність однієї лампи, Вт.

6. Підраховую витрати електроенергії на освітлення,кВт/год

(5.6)

Тосв - річний час роботи освітлення, який залежить від географічної широти в градусах 40, в одну зміну Тосв = 650кВт/год

5.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляція виробничих і допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості і очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.

Вентиляція може бути:

– природною,

– механічною (витяжною, проточною, місцевою, проточно-витяжною),

– змішаною.

Природна вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менш 2-4% від площі підлоги (більші значення приймається для приміщення з виділенням пилу,газу,парів).

Розрахунок веду в такі послідовності:

1. Приймаю значення годинної кратності повітрообмінуК=4

2. Провожу розрахунок обміну повітря

(5.7)

Vh - об'єм приміщення

Vh = 12^.18^.6=1296

К - кратність обміну повітря

3. По розрахунковому повітрообміну вибираю

Вентилятор ВР80-75,другого виконання 850-1700.

Електродвигун АИР 71 А2;

5.3 Охорона праці і довкілля

5.3.1 Загальні положення

Випробування і обкатка двигунів , топлених насосів, гідросистем і других агрегатів повинні проходити в спеціально відділеннях ізольованих від других цехів, приміщення. Приміщення випробуваних відділень повинні бути забезпеченні проточно-витяжній вентиляції.

Виготовлення і капітальний ремонт дорожніх транспортних засобів, як правило, мають здійснюватись на спеціалізованих заводах. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів мають проводитись у спеціально пристосованих майстернях або пристосованих до цієї мети гаражах з негорючих матеріалів, у яких приміщеннях для зберігання техніки відокремленні від зазначених майстерень відповідно до вимог будівельних норм. Забороняється технічне обслуговування і ремонт у не пристосованих для цього приміщеннях.

5.3.2 Гігієна праці та виробничого середовища

Вимоги виробничої санітарії обов'язково враховують при проектуванні виробничих приміщень, процесів і технологічного обладнання. В процесі роботи мають бути відсутні або зведенні до мінімуму.

· Виділення в повітря приміщень, атмосферу і стічні води шкідливих або з неприємним запахом речовин, а також виділення теплоти і вологості в робочих приміщеннях.

· Шум, вібрація, ультразвук, електромагнітні хвилі радіочастот, статична електрика та іонізуюче випромінювання.

При розробці технологічної системи проекту слід передбачати:

· Заміну шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими сухих способів переробки пилоподібних матеріалів - мокрими.

· Заміну в технологічних операціях процесів, пов'язаних з виникненням шуму, вібрації та інших шкідливих факторів, процесами або операціями, за яких відсутня або значно знижена інтенсивність цих факторів.

· Герметизацію і максимальне ущільнення стисків і з'єднань, у технологічному обладнанні і трубопроводах.

· Теплову ізоляцію поверхонь обладнання повітря і трубопроводів, що нагріваються.

· Комплексну механізацію, автоматизацію і сигналізацію про перебіг окремих процесів і операцій, пов'язаних з можливістю шкідливих виділень.

· Очищення технологічних викидів від шкідливих речовин;

· Переважне застосування обладнання з технічним паспортом;

· Автоматичне блокування технологічного обладнання і санітарно-технічних пристроїв, застосування обладнання з вмонтованими місцевими відсмоктувальними пристроями і світильниками;

· Шумоглушіння і амортизацію вібрації;

· Раціональну організацію робочих місць і захист їх від впливу електромагнітних хвиль радіочастот та іонізуючого випромінювання;

· Застосування процесів з найменшою кількістю стічних вод.

5.3.3 Техніка безпеки

Шиномонтажне відділення повинно розміщуватися в приміщенні з приточно-витяжною вентиляцією, а також місцевим відсосом над місцем, де готують клей і накладають латки.

Для ремонту шин і камер у якості обладнання використовують стаціонарні вулканізаційні апарати, мульди, варильні плити, вальцювальні машини і сушильні шафи.

Основною небезпекою при експлуатації вулканізаційного апарату є можливість вибуху при підвищенні в ньому тиску вище допустимого рівня. Для запобігання вибуху вулканізаційний апарат обладнують манометром, краном, водомірним склом і важільним запобіжним клапаном.

Під час роботи апарата потрібно постійно спостерігати за тиском пара на манометрі і станом запобіжного клапана. При зниженні рівня води її підкачують невеликими порціями. При несправності насоса або неможливості підкачати воду потрібно припинити роботу, обережно вигребти паливо із топки і випустити пар.

Запобіжний клапан повинен бути відрегульований на граничний робочий тиск. Робота без клапана або з несправним клапаном забороняється. Манометр потрібно перевіряти не рідше ніж через один рік роботи. Забороняється працювати з несправним, неопломбованим або неперевіреним манометром.

Ремонт шин і камер методом вулканізації полягає у прогріві склеюваних виробів в мульдах, на варильних плитах або вулканізаційному апараті з доведенням температури нагріву до 140 - 145⁰С. При розігріві гуми виділяються шкідливі сіркоорганічні сполуки і надлишкове тепло, які спричиняють шкідливу дію на організм людини.

Вулканізаційні приміщення небезпечні в пожежному плані із-за наявності отримуваних в результаті шорсткування легкоспалахуваного гумового і текстильного пилу, парів бензину і т.п.

З метою усунення пожежної небезпеки необхідно дотримуватися наступних правил. Вся проводка освітлювальної і силової ліній повинна бути виконана в трубах з герметичною арматурою. Вентилятори і електродвигуни рекомендується встановлювати за межами вулканізаційних відділень, а у вибухобезпечному виконанні всередині приміщень. Опалення шиномонтажного відділення повинно бути водяним або паровим. Зберігати бензин у великій кількості у відділенні забороняється. Запас наявного в приміщенні бензину повинен бути обмежений кількістю, потрібною на один день. Бензин повинен зберігатися в металічній тарі з герметичною пробкою і з постійною запобіжною сіткою в наливній горловині.

Шиномонтажні і демонтажні роботи полягають в заміні несправних шин і камер, виявлених в процесі експлуатації і при технічному обслуговуванні. На колеса з плоским розбірним ободом шини надівають за допомогою металічних лопаток на поворотному столі висотою 0,2м. Зняття шин, щільно прилягаючих до обода, вимагає застосування спеціальних пристроїв.

Особливої уваги потребує стенд монтажу і демонтажу шин. Для полегшення умов праці стенд обладнаний гідравлічним підйомником, який слугує для центрування коліс по осі шпинделя.

Створення безпечних умов праці при роботі на стенді можливе лише при правильній його експлуатації і дотриманні правил техніки безпеки. Для запобігання травматизму від враження електричним струмом електричні проводи, які йдуть до стенда, повинні бути замкненими в труби, а безпосередньо біля стенда - в гнучкий металевий рукав. Стенд повинен бути заземленим. Шланги на штуцерах кріплять хомутами. Для запобігання зіскакуванню бортового кільця у момент накачки шин повітрям упори стенду щільно притискають до бортового кільця. Тиск в системі вище 14МПа не допускається.

5.3.4. Пожежна безпека

Основні причини пожежі:

· Порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи і загорання палива та електропроводки при стисканні з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);

· Спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;

· Спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;

· Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива з причин несправностей елетро обладнанням (короткого замикання, незадовільних контактів);

· Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню)

· Негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону( при цьому слід назвати адресу об'єкта поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім'я та по батькові)

· Вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей.

· Повідомити про пожежу чи відповідну компетентну посадову особу та чергового по підприємству або організації;

· За потреби - викликати інші аварійно-рятувальні служби ( медичну, газорятувальну)

Цехи або відділення, де проводиться гаряче обкатування двигунів внутрішнього згорання, слід розміщувати в окремих приміщеннях, збудованих з негорючих матеріалів.

Автомобільну техніку, що надходить на технічне обслуговування, поточний ремонт, слід очищати ззовні від бруду і залежно від виду ремонту чи обслуговування вузлів та агрегатів за необхідності зливати паливо і мастила, а також знімати газові балони. Для миття та знежирення треба застосовувати негорючі сполуко, пасти, розчинники та емульсії, а також ультразвукові та інші пожежобезпечні установки.

На постах відкритого шлангового (ручного) і закритого (механізованого) миття джерела освітлення, проводки та силові двигуни повинні бути герметичні. Пости відкритого шлангового миття слід розміщувати в зоні, ізольованих від відкритих ліній електропередач і від обладнання під напругою. Підлога в приміщеннях та на ділянках, де миють і знежирюють деталі із застосування легкозаймистих і горючих рідин, має бути виконана з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударі, мати шорстку поверхню.

Нейтралізацію деталей двигунів, які працюють на етилованому бензині, дозволяється здійснювати промивання гасом тільки у спеціально виділених для цієї мети місцях . Використання горючі та легкозаймисті мийні речовини забороняється зберігати на постах миття, їх слід тримати в спеціально призначених місцях у щільно закритій тарі.

5.3.5 Охорона довкілля

Стічні води від миття автомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Після очищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин і нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм.

Видалення осаду з очисних установок пропускною здатністю більше 1,5 л/с має бути механізованим. Осади і зібрані нафтопродукти з очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.

Державні будівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне. Держкоммістобудування України. Київ 1995.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту -К.: Державний департамент автомобільного транспорту, 1998.

Гурвич И.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.

Краткий автомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.

Н.А. Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ, Будівельник, 1980.

Б.В. Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт, 1975.

Довідник обладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонта тракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.

А.П. Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.

Зеленков Г.І. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.

Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.

Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів. Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.

Салов А.И.,Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта.,М, Транспорт, 1986.

Кузнецов Ю.М.,Охрана труда на автотранспортних предприятиях.,М, Транспорт, 1996.

Кодекс Законів про працю України.

Закон України “Про охорону праці”. Київ, 1993.

Закон України “Про пожежну безпеку”. Київ, 1995.

СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве.

СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.

Державні стандарти на умови праці. ГОСТ 12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84