Перевезення вантажу

Підготовка вантажу до перевезень: упаковка, маркування. Середня швидкість доставки вантажу. Розрахункове й юридичне значення накладної. Здача вантажу на станції. Організація приймання на станції прибуття. Переваги транспортно-експедиційних послуг.

Рубрика Транспорт
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 18.11.2009
Размер файла 20,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Підготовка вантажу до перевезень

Вантажі, призначені для перевезення, мають бути у транспортабельному стані, тобто упаковані в стандартну тару, мати правильне маркування, при потребі спресовані. Відповідність виду тари виду вантажу, що транспортується, визначають за стандартами на тару. Якщо упаковка того чи іншого вантажу не передбачена стандартом, він має бути пред'явлений у тарі, яка перебуває в доброму стані і забезпечує його збереження. Для штучних вантажів і тих, що перевозяться навалом, насипом та в контейнерах, тара не потрібна.

При перевезенні тарно-пакувальних і штучних вантажів повагонними відправками лише залізницею вантажовідправник повинен нанести не менш ніж на десяти вантажних місцях кожного відправлення маркірування, тобто зазначити найменування вантажовідправника, станцій відправлення і призначення, залізниці, одержувача, а також порядковий номер вантажного місця та ін.

При перевезенні вантажів повагонними відправленнями у змішаному залізнично-водному чи залізнично-автомобільному сполученні, а також вантажів дрібними відправленнями, незалежно від виду сполучення, відправницьке маркірування наносять на кожне вантажне місце.

При перевезенні експортних вантажів вантажовідправник маркірує їх латинськими літерами, зазначаючи: найменування відправника, номер вантажного місця, місце призначення вантажу, його масу нетто і брутто. Маркірування імпортних товарів вантажів містить такі дані: найменування імпорту, номер доручення для перевезення та номер вантажного місця, маса нетто і брутто вантажу, пункт призначення і найменування вантажоодержувача. Якщо вантаж потребує обережного поводження з ним, відправник наносить додаткове спеціальне маркірування словами або знаками.

Вагони, що подаються вантажовідправнику залізницею під навантаження, мають бути у доброму технічному і комерційному стані. Для забезпечення безпеки руху поїздів, збереження рухомого составу та вантажів, що перевозяться, при розміщенні вантажів на рухомому составі вантажовідправники зобов'язані дотримуватись таких вимог:

розміщувати вантажі на рухомому составі у межах встановленого габариту навантаження;

навісне обладнання слід підняти і міцно закріпити в горизонтальному положенні так, щоб воно було на відстані не менш як 200 мм від підлоги платформи;

частини й деталі машин, які легко знімаються, мають бути демонтовані й упаковані, а частини, що піддаються корозії, змащені або пофарбовані;

самохідні машини повинні бути в загальмованому стані;

люки й двері піввагонів, борти платформи для запобігання їх відкриттю на шляху руху мають бути надійно закріплені;

навантаження на один люк піввагона не повинно перевищувати 4,3 т.

При перевезенні деяких вантажів у відкритому рухомому составі передбачається кріплення їх відповідно до технічних умов навантаження та кріплення вантажів.

Вантажі у вагоні слід розміщувати рівномірно, з таким розрахунком, щоб при перевезенні забезпечувалась їх стійкість. Важкі вантажі вкладають на нижніх рядах, більш легкі -- на верхніх.

Навантаження і кріплення вантажів, не передбачені технічними умовами, здійснюють так:

вантажовідправник не пізніше ніж за 5 днів до початку навантаження вантажу, не передбаченого технічними умовами, подає начальнику станції заяву з додаванням масштабних креслень чи ескізів способів навантаження та кріплення, а також пояснювальну записку про надійність кріплень;

відділення залізниці разом зі спеціалістами підприємства, що розробили спосіб кріплення вантажів, а в окремих випадках із залученням інших компетентних спеціалістів розглядає схеми навантаження та кріплення вантажів, перевіряє розрахунки кріплення та складає відповідний акт (перший примірник акта видається вантажовідправнику, другий з додаванням креслень та пояснювальною запискою -- начальнику станції, а третій -- залишається у справах відділення залізниці);

на основі затвердженої документації відбуваються навантаження та кріплення вантажів під керівництвом відповідальної особи вантажовідправника та під наглядом старшого вагаря станції. Після закінчення навантаження правильність розміщення вантажів та їх кріплення (відповідно до затверджених креслень) перевіряє начальник станції або його заступник, а на великих станціях -- інший робітник станції, якого для цього виділяє керівництво залізниці;

після закінчення перевіряння правильності навантаження та кріплення відповідальна особа вантажовідправника і начальник станції на зворотному боці накладної письмово підтверджують правильність навантаження;

наступні відвантаження таких самих вантажів з використанням рухомого составу відповідного типу здійснюються з посиланням на раніше складений та затверджений акт навантаження.

Методичні вказівки щодо здійснення розрахунків кріплення містяться в першому розділі технічних умов навантаження і кріплення.

Середня швидкість доставки вантажу відрізняється від середньої маршрутної швидкості переміщення навантаженого вагона від станції навантаження до станції розвантаження, оскільки враховує час перебування вантажу на станціях навантаження і розвантаження. Цей час складається з часу перебування вантажу на складі станції.

На станції навантаження вантаж перебуває з моменту його прийняття для відправлення від власника (з 24 год дня приймання) до навантаження його у вагон (склад) та з моменту навантаження до відправлення завантаженого вагона зі станції. На станції розвантаження вантаж міститься у вагоні від моменту його надходження на станцію до моменту розвантаження. Однак у разі розвантаження вантажу засобами одержувача (на місцях загального користування) його вважають доставленим своєчасно, якщо вагон поданий на шляхи розвантаження у встановлений час.

За діючими правилами швидкість доставки визначають до моменту вивантаження чи подачі під навантаження. Відправник, пред'являючи вантаж для перевезення, подає станції відправлення на кожну відправку накладну, яка є основним перевізним документом. Після оформлення накладна набуває форми й сили договору перевезення, що укладається відправником і залізницею. Не зважаючи на те, що одержувач не бере участі в оформленні цього договору, він і надалі входить у договірні відносини і зобов'язаний виконувати певні вимоги: прийняти й вивезти вантаж, очистити вагон, внести додаткові платню та збори тощо.

Договір перевезення вступає в силу, коли вантаж був прийнятий станцією відправлення разом з накладною, а відправник сплатив тариф. Дату приймання вантажу для перевезення засвідчують відбитком на накладній календарного штемпеля станції. Накладна супроводжує вантаж до станції призначення і видається одержувачу разом з ним. Вона має як розрахункове, так і юридичне значення, тому її слід заповнювати чітко. У разі зміни відомостей, що були в накладній, відправник зобов'язаний заповнити новий бланк. Відправник несе відповідальність за правильність даних, зазначених у накладній. Передбачено складання спеціальних накладних при перевезенні масових вантажів маршрутами чи групами вагонів, в універсальних контейнерах, у прямому, змішаному, залізнично-водному, залізнично-автомобільному сполученні тощо. Відправник вказує на лицьовому боці накладної: швидкість перевезення, станцію і шлях призначення, найменування відправника та одержувача, їх цифрові коди, поштові адреси, знаки та марки, кількість місць, вид пакування, назву вантажу, технічну норму навантаження вагона, масу вантажу.

У графі «Місце для особливих відміток та штемпелів» відправник зобов'язаний зазначити всі вимоги, яких треба дотримуватись при перевезенні. Наприклад, для небезпечних вантажів ставляться штемпелі: «Небезпечний», «Отруйний» тощо. Найменування станції та шляху повинно суворо відповідати алфавітному списку залізничної станції.

Особливе значення має правильність найменування вантажу відповідно до Тарифного посібника № 1 (кн. 1, розд. В). Під найменуванням вантажу у відповідних випадках роблять помітки: «За пломбами відправника», «Провідник відправника (чи одержувача), зазначаючи його прізвище, ім'я та по батькові, номер паспорта і посвідчення про відрядження. У графі «Відправник» розбірливо ставить підпис представник останнього, який має довіреність на оформлення здачі вантажу для перевезення.

На зворотному боці накладної у графі «Вантаж розміщений та закріплений згідно з главних технічних умов вірно» відправник ставить підпис. У товарній конторі, одержавши накладну, перевіряють правильність оформлення приймання вантажу. Провізні платежі та додаткові збори, а також відомості, необхідні для використання тарифу, зазначають у главах «Тарифні відмітки» та «Розрахунок платежів».

Залізничну накладну складають з 4 частин: 1) сама накладна; 2) дорожна відомість; 3) корінець дорожної відомості; 4) квитанція про приймання вантажу для перевезень.

Дорожчу відомість разом з накладною відправляють до станції призначення вантажу. В ній одержувач ставить підпис, засвідчуючи ним одержання вантажу, після чого її пересилають до фінансової служби шляху.

Корінець дорожної відомості залишається на станції відправлення і слугує основним документом для обліку та звітності про виконання плану перевезень.

Квитанція про приймання вантажу для перевезення -- важливий юридичний документ, який свідчить про приймання залізницею вантажу від відправника. Після розрахунку за перевезення її видають на руки відправникові в обмін на приймальну марку.

Для дотримання спеціальних умов при перевезенні небезпечних вантажів (як і в накладній) у правому верхньому куті дорожної відомості ставлять відповідний штемпель червоного кольору. У верхній частині зазначають термін доставки вантажу. На зворотному боці дорожної відомості на відривному талоні вантажної квитанції та корінці ставлять календарний штемпель станції про час прийняття вантажу для перевезення.

Здача вантажу на станції

Завозять вантажі на станцію для перевезення за накладною, яка попередньо візується станцією. На вантажному дворі накладна й вантажі пред'являються вагареві залізниці. При прийманні вантажів на станції перевіряють відповідність пред'явлюваної кількості вантажних місць кількості їх, зазначеній у накладній, а також правильність відправницького

маркірування, стан тари. Після приймання вантажі зважують (якщо маса вантажу не була зазначена вантажовідправником на окремих вантажних місцях) і показник маси зазначають у накладній.

Вантажовідправник одержує приймальну марку, яку у товарній конторі обмінюють на вантажну квитанцію після внесення вантажовідправником платежів, які він повинен сплатити за перевезення вантажу.

При відправленні вантажів з під'їзних шляхів вантажовідправника натурне приймання вагар станції не здійснює. Присутність вагаря необхідна лише для спеціального контролю за правильністю навантаження вантажу на рухомому составі. При використанні відкритого рухомого составу перевіряють кріплення вантажів відповідно до технічних умов навантаження.

Вантажно-розвантажувальні роботи в пунктах загального користування, що належать залізницям, як правило, виконують засобами залізниць. Навантаження і розвантаження небезпечних, швидкопсувних, негабаритних, важких, наволочних та інших вантажів, що вимагають особливих умов чи спеціального обладнання, виконують засобами вантажоодержувачів. Залізниці зобов'язані виконувати вантажно-розвантажувальні роботи на складах загального користування при перевезенні товарів народного споживання і сільськогосподарських вантажів.

На під'їзних шляхах та в інших місцях незагального користування вантажно-розвантажувальні роботи виконують, як правило, засобами вантажовідправників чи вантажоодержувачів.

Залізниця за договорами з вантажоодержувачами та вантажовідправниками може виконувати всі види вантажно-розвантажувальних робіт на складах, відкритих площадках та в інших місцях зберігання вантажів, у вантажних дворах, на станціях та під'їзних шляхах, включаючи навантаження вантажів на автомобіль.

Організація приймання вантажів на станції прибуття

Для своєчасної підготовки вантажоодержувачів, фронтів вивантаження вантажу та його приймання, звільнення площ складів, підготовки вантажно-розвантажувальних механізмів

та робочої сили залізниці за угодою з вантажоодержувачами організують інформаційне бюро для повідомлення про надходження вантажу. За інформацію передбачається плата у не поновленому розмірі. У разі несвоєчасної інформації про них ходження вантажу залізниця сплачує вантажоодержувачу штраф у встановлених розмірах.

Крім попередньої інформації про наближення вантажу передбачається повідомлення вантажоодержувачів про находжений вантажів у цей самий день не пізніше 12 год наступного дим, Якщо залізниця не повідомила вантажоодержувача про надходження вантажу, штраф за простій вагонів і плату за зберігання вантажів протягом простроченого залізницею часу до повідомлення про прибуття вантажу не стягують.

Одержавши повідомлення про прибуття вантажу на станцію, вантажоодержувач у товарній конторі оформляє його одержання. Він перевіряє правильність нарахування платежів за перевезення, вносить необхідні суми, розписується у дорожній відомості І одержує накладну й перепустку на вивезення вантажу з території станції.

Якщо вантаж надійшов у справному вагоні зі справними пломбами, а також без будь-яких слідів пошкодження чи втрати при перевезенні на відкритому рухомому составі чи у критих вагонах без пломб (коли це допускається правилами перевезень), то залізниця зобов'язана за вимогою вантажоодержувача переважити 10 % вагонів, що прибули за добу, або 10 % вагонів кожного виду вантажів, проте не менше двох вагонів. Якщо маса вантажу на станції відправлення була визначена розрахунковим шляхом (обміром або умовно), то при прибутті цих вантажів на станцію призначення у справному рухомому составі з непошкодженими пломбами і без будь-яких слідів втрати вантажу при його перевезенні на відкритому рухомому составі вантаж не зважують.

При одержанні тарно-пакувальних і штучних вантажів, маса яких на станції відправлення була визначена за стандартною масою чи за масою, зазначеною на вантажних місцях, вантаж також не переважують, а перевіряють лише пошкоджені вантажі.

Перевірка маси вантажів, які перевозяться навалом, у пунктах загального користування здійснюють на вимогу вантажоодержувача до початку вивантажування. У випадках, коли вагони з такими вантажами подаються під вивантажування на підйомні шляхи локомотивом залізниці, вантажовідправник може вимагати перевірки маси вантажу в момент приймання вагонів від залізниці.

Якщо вантажоодержувач приймає вантаж від станції без перевірки його маси, він на зворотному боці накладної робить відмітку про прибуття вантажу у справному вагоні зі справними пломбами (чи без слідів втрати при перевезенні вантажу у відкритих вагонах чи в критому вагоні без пломб) і видачі без переважування. Цю відмітку засвідчує начальник станції або завідуючий вантажним двором.

Вантаж, що надійшов у несправному рухомому составі чи у вагоні з пошкодженими пломбами або із слідами пошкодження, псування, втрати тощо, перевіряється начальником станції або його заступником за участю вагаря та вантажоодержувача. Масу вантажу, як правило, визначають на вагах типу, який зазначений у накладній при відправленні вантажу. Якщо розходження у масі, визначеній при відправленні вантажу, порівняно з масою, встановленою при його одержанні, не перевищує 0,1 %, то маса вантажу вважається правильною.

За зважування вантажу на товарних вагах стягується плата у встановленому розмірі, крім випадків, коли при перевірці виявлено недостачу вантажу, що перевищує норми природного убутку, коли вантаж надійшов у несправному вагоні чи у вагоні з пошкодженими пломбами або коли є сліди втрати вантажу при перевезенні у відкритому рухомому составі чи у звичайних вагонах без пломб.

Для встановлення втрат вантажу при перевезенні за масою і вартістю, причини його пошкодження тощо залізниця зі своєї ініціативи чи на вимогу вантажоодержувача може запросити експертів.

При видачі і контрольному зважуванні вантажу на станціях призначення враховують встановлені правилами норми природного убутку.

Переваги транспортно-експедиційних послуг

Одним з найважливіших завдань логістики є надання транспортно-експедиційних послуг, Особлива увага приділяється цьому в Україні п останні роки. Такими є послуги, які надають ся клієнтам з перевезення вантажу, його експедиції різними організаціями посередники! (як українських, так і зарубіжних).

За способом організації вантажні перевезення поділяються на децентралізовані й централізовані, що бувають прямими, змішаними та комбінованими, а також контейнерними і пакетними. При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження вантажу. При цьому постачальник не зацікавлений у механізації вантажних робіт, скороченні простоїв рухомого составу та ефективному його використанні.

Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого составу. Перевезення вантажів таким способом дає змогу поліпшити використання рухомого составу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів. При централізованих перевезеннях істотно скорочуються невиробничі простої транспортних засобів. Більші простої за умов «самовивезення» пояснюються такими причинами: вантаж не готовий до перевезення; не готові товарно-транспортні документи; відсутній чіткий графік, внаслідок чого виникають стихійні черги під завантаження.

Організація централізованих перевезень дає змогу вчасно підготувати вантаж і документи на нього для перевезення, а також скласти графік черговості подання і навантаження транспортних засобів. Скорочення приблизно утричі простоїв забезпечує зростання у 3 рази кількості їздок за один день.

Усі перелічені вище чинники роблять рухомий состав більш продуктивним при централізованих перевезеннях у тоннах за годину приблизно - в 4 рази, а в тонно-кілометрах за годину -- більш ніж у 6 разів, що сприяє зниженню собівартості перевезень у 2,5 раза.

При децентралізованому перевезенні вантажів споживачі для навантаження автомобілів користуються послугами вантажників та експедиторів. Тому виникають не тільки додаткові транспортні витрати споживачів, а й витрати, пов'язані з непродуктивними витратами часу вантажників та експедиторів.

Існують також інші чинники більш ефективного і якісного перевезення вантажів. Централізоване перевезення дає змогу широко використовувати контейнери й пакети, забезпечуючи цим такі переваги: скорочення кількості перевантажувальних операцій за рахунок поєднання дрібних вантажних місць в одне; спрощення приймання, сортування та видачі вантажів; механізація вантажно-розвантажувальних робіт. При цьому скорочується час на навантаження і розвантаження, а отже, зменшуються простої транспортних засобів, підвищується їх продуктивність, знижуються втрати вантажів при транспортуванні.

Важливою організаційною перевагою централізованих перевезень є чіткий розподіл зобов'язань та відповідальності між вантажовідправником, вантажоодержувачем та автотранспортною організацією. Це є передумовою організації ефективного технологічного процесу, у якому кожен з учасників доставки спеціалізується на конкретних видах робіт, несе за них матеріальну відповідальність, а отже, заінтересований у підвищенні якості та ефективності кожної операції. Все це зменшує сумарні витрати на переміщення вантажів від виробників до споживачів.

Централізовані перевезення організаціями посередника здійснюються на основі договорів. При цьому своєчасно виконується план реалізації продукції і, в свою чергу, вдосконалюється сам процес перевезень, знижуються витрати на транспортування. За системи централізованих перевезень транспортні організації є організаторами процесу доставки вантажу одержувачам і виконують усі пов'язані з процесом перевезення транспортно-експедиційні операції (приймання вантажу та одержання товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів, охорона його на шляху прямування, здача вантажоодержувачам і оформлення товарне транспортних та інших супроводжувальних документів). Вони також приймають на себе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться.

Література

1. П.Р. Левковець, B.C. Марунич, A.M. Ткаченко, О.С. Ігнатенко, О.В. Канарчук Міжнародні перевезення і транспортне право: Навчальний посібник. - 3-є видання, виправлене та доповнене. - К.: Арістей, 2006. -416с

2. Кульченко А.Г. Основи логістики: Навчальний посібник. -- К.: Товариство КОО, 2009.-- 135с.


Подобные документы

  • Загальна і транспортна характеристика вантажу. Визначення виду тари та упакування вантажу. Вибір типу складу для зберігання і транспортного засобу для перевезення вантажу. Документальне оформлення перевезень. Призначення та класифікація вантажних станцій.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 02.06.2012

  • Правила перевезень заданого виду вантажу. Розташування вантажовідправника, вантажоотримувачів та транспортного підприємства на карті схемі, складання замовлення. Побудова найкоротшої зв'язуючої мережі. Техніко-експлуатаційні показники роботи автомобіля.

    курсовая работа [967,8 K], добавлен 23.12.2014

  • Правила перевезення вантажу, вимоги до упакування та маркування. Дослідження ТЕП при виконанні перевезень вантажів. Аналіз діяльності транспортно-експедиторського підприємства. Витрати пов’язані з перевезенням, оформлення товаросупровідних документів.

    дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.07.2012

  • Розрахунок тривалості кругового рейсу. Визначення потреби у флоті. Вибір судна для перевезення вантажу за критерієм максимального прибутку і рентабельності. Визначення експлуатаційних витрат по суднах. Оцінка економічної ефективності вантажної лінії.

    курсовая работа [138,1 K], добавлен 17.05.2012

  • Характеристика технічних засобів, що використовуються під час доставки вантажу до місця призначення. Послідовність виконання операцій при здійсненні перевезень у змішаному сполученні. Розрахунок тривалості виконання рейсу судна і загального часу доставки.

    курсовая работа [71,2 K], добавлен 10.09.2012

  • Визначення правил перевезення вантажу, оформлення заявки. Розрахунок найкоротших відстаней. Призначення маршрутів руху, вибір автомобілів. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів. Обгрунтування економічних показників роботи автомобілів.

    курсовая работа [436,0 K], добавлен 06.10.2011

  • Організація перевезення вантажів у міжнародному сполученні. Головні особливості маркування вантажу. Оптимальні місця заправлення паливом. Заповнення подорожнього листа перед видачею його водієві. Аналіз елементів технологічного процесу перевезень.

    дипломная работа [60,5 K], добавлен 27.12.2011

  • Аналіз місця і ролі перевалочного пункту у відносинах перевезення вантажу у прямому та змішаному транспортному сполученні. Особливості відносин власності у сфері перевалки вантажів. Засади діяльності та авторське визначення перевалочного пункту.

    статья [16,3 K], добавлен 19.09.2017

  • Операції по пасажирському і вантажному руху, що виконуються на залізничій станції "Одеса-Застава 1". Організація праці маневрового диспетчера, чергового по сортувальній гірці та оператора, складача поїздів, прийомоздавальника вантажу та багажу.

    реферат [72,2 K], добавлен 07.12.2009

  • Основні характеристики і розміри судна. Характеристика і умови перевезення вантажу. Розрахунок необхідних суднових запасів і маси вантажу. Завантаження судна. Розрахунок посадки та початкової остійності судна. Розрахунок площі та центра парусності.

    курсовая работа [809,3 K], добавлен 14.07.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.