Обґрунтування розвитку сільського туризму в Україні

- використання вже існуючого персоналу, який займається рекламою та збутом для реалізації турів;

- використання близьких технологій щодо просування товару (путівок, турів);

- перенесення досвіду, зокрема управлінського, з однієї галузі в іншу;

- перенесення позитивної репутації одного підприємства на інше;

- можливість отримання доходу від реалізації турів та екскурсійних програм

При виборі стратегії диверсифікації необхідно покладатися на результати аналізу основних чинників, що впливають на даний процес. Особливо важливо визначити ступінь негативного впливу окремих факторів на процес диверсифікації для прогнозування подальшого розвитку центрів сільського туризму та планування заходів щодо запобігання наслідків такого впливу.[14]

Технологія розробки нового тур продукту:

Основним завданням діяльності турфірми є створення туру, підкріпленого відповідною програмою обслуговування. Цей продукт і є основним туристським продуктом турфірми, що випускається на ринок.

Тур - це комплекс послуг з розміщення, перевезення, харчування туристів, екскурсійні послуги, а також послуги гідів-перекладачів, що надаються в залежності від цілей подорожі.

Є більш загальне визначення, яке свідчить, що тур - це індивідуальна чи групова поїздка за певним маршрутом у конкретно визначений строк. Тур є товарною формою туристичного продукту, його натуральним втіленням.

Документом, що дає право на тур, є туристська путівка або ваучер.

Туристська путівка - це документ, що підтверджує оплату передбачених програмою послуг. В даний час використовується туристська путівка форми ТУР-1, розроблена ГКФТ Росії спільно з Російською асоціацією туристичних агентств (РАТА) та Лігою захисту прав подорожуючих. Форма путівки являє собою бланк суворої звітності і містить оптимальний набір реквізитів, що дають клієнтові найбільш повну інформацію про майбутній турі. Ця форма путівки є типовою, що дозволяє турпідприємства при тиражуванні путівок доповнювати їх іншими необхідними даними.

Дана форма путівки використовується при розрахунках з населенням для обліку готівкових коштів без застосування контрольно-касових апаратів. Дата виписки путівки і дата її реалізації відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. При передачі путівки відривний талон залишається в якості документа, що підтверджує факт і дату реалізації туристичного продукту, і служить підставою для пільги з податку на додану вартість (ПДВ). При розрахунках готівковими коштами корінці путівок зберігаються разом з іншими касовими документами. При безготівкових розрахунках підприємству необхідно забезпечити облік і зберігання корінців виданих путівок.

Ваучер - це документ, на підставі якого здійснюється обслуговування іноземних туристів і взаєморозрахунок з фірмою.

Залежно від виду заявки туриста і від способу організації продажу тури можуть бути індивідуальними та груповими.

Індивідуальні тури надають туристу більше незалежності і самостійності, але вони дорожчі, так як такі види послуг, як внутрімаршрутний транспорт, послуги гіда, і деякі інші турист оплачує повністю, на відміну від групових турів, де ця ціна розкладається на всіх членів групи. Саме тому індивідуальні тури не надто доступні масовому туристу.

Крім того, організація індивідуальних поїздок є дуже трудомістким процесом, що вимагає використання комп'ютерної техніки для здійснення бронювання, диспетчеризації, розрахунків та інших операцій. З іншого боку, індивідуальний туризм з економічної точки зору дуже вигідний для туристських фірм, так як дає більш високі доходи в розрахунку на одного туриста в порівнянні з доходами від групових турів. Тому в стратегії фірми повинні бути знайдені певні місця як для групового, так і для індивідуального туризму.

Групові тури більш дешеві, доступні масовому туристу, але в групових поїздках кожен їх учасник зобов'язаний підкорятися встановленому для групи порядку пугешествія. Створення привабливого туристського продукту є першою і найважливішою задачею турфірми. Ця сфера діяльності туристських підприємств безпосередньо пов'язана з виробничими процесами. Товарна політика підприємства вимагає прийняття узгоджених рішень між виробництвом і реалізацією (комерцією), а також рішень, що стосуються асортименту турів, програм обслуговування і кількості туристського продукту.

Технологія розробки туру включає в себе наступні етапи:

1. Маркетингові дослідження (виявлення потенційних можливостей та формування туру):

- ПЕСТ аналіз (політичні, економічні, соціальні, технологічні сили);

- ПНВУ (переваги, недоліки, можливості, загрози);

- Сегментація ринку (мотивація, цілі) - «назва туру».

Географія маршруту (перспективне планування туру):

- Виявлення ресурсно-технічного забезпечення туру (основні

додаткові об'єкти показу, транспорт, харчування, розміщення);

тип маршруту (лінійний, радіальний, кільцевий).

Договірний етап (укладати договори з партнерами). На цьому етапі відбувається визначення партнера або постачальника послуг. У договорі вказують: предмет договору, основні умови, права і обов'язки постачальника, відповідальність сторін, порядок розрахунків, юридичні адреси сторін, форс-мажор.

2.Договір з готельним підприємством повинен містити:

3.Вартість номерів, їх бронювання;

4.Знижки;

5.Умови розміщення;

6.Графік заїздів;

7. матеріальна відповідальність.

Договір з підприємством харчування включає:

8. - Кількість одночасно обслуговують туристів;

9. - Регулярність і величина харчування;

10. - Зразкові ціни;

11. - Матеріальна відповідальність.

12. Інформаціонно-методичне забезпечення туру:

13. - Складання картки транспортного маршруту;

14. - Опис маршруту (вербальне опис, умови прийому та обслуговування);

- Графік руху по маршруту (розклад);

15. - Документ «Умови прийому та обслуговування туристів».

16. Умови про розміщення: які номери, кімнати або каюти, скільки людина може проживати, санітарно-побутове обслуговування - наявність каналізації, пралень, душ або ванни в номерах.

17. Умови харчування: ресторан, кафе, буфет - адреса і віддаленість від місця проживання, план харчування.

18. Програма туристсько-екскурсійного, культурно-дозвіллєвого обслуговування: дні обслуговування, перелік тем екскурсій і заходів, тривалість екскурсій в астрономічних годинах, вартість екскурсій):

- Карта-схема маршруту;

19. - Довідкові матеріали по маршруту;

20. - Різна інформація для складання пам'ятки для туристів, що виїжджають за кордон, пам'ятка для менеджера;

21. - Опис технологічних особливостей туру;

22. - Пам'ятки про терміни подачі заявок (на авіаквитки, проживання, харчування, знижки на групу);

23. - Заявка бронювання туру (дата, № замовлення, відповідальна особа, назва туру, інформація про туристів російський і латинський варіант, № закордонного і російського паспорта, транспорт, час, рейс, клас, можливі зміни, країна, місто, дата прибуття і вибуття, готель, назва, клас, тип номерів, харчування, екскурсії);

- Інформаційний листок, в якому міститься така інформація:

1) маршрут - екскурсія, тип маршруту, транспорт, розміщення, тривалість, короткий опис;

2) пакет послуг;

3) додаткова інформація.

5. Розрахунок вартості путівок та випуск до реалізації (калькуляція). Вартість путівки розраховується наступним чином:

- Транспортні послуги - всередині маршрутний транспорт, трансфер (доставка туристів від місця збору групи до терміналу основного перевізника), екскурсії;

- Проживання (вартість множиться на ночі);

- Харчування;

- Зарплата (гіди, екскурсоводи, керівник групи);

- Відрахування в позабюджетні фонди (26% ЕСН і збір на страхування від нещасних випадків);

- Екскурсійне обслуговування;

- Квитки на культурно-розважальні програми;

- Накладні витрати (10 - 20%);

- Разом витрат;

- Нарахування прибутку (10 - 40%);

- Нарахування ПДВ на суму витрат і прибутку;

- Вартість путівки разом з ПДВ.

6. Просування туру на ринок (інструменти просування):

- Реклама (каталоги, брошури, зовнішня реклама, реклама в ЗМІ, в пункті продажу);

- Стимулювання продажів (різні матеріали для прямої пошти, проспекти по конкретному напрямку - метод підтримки);

- Зв'язки з громадськістю (оформлення прес-релізів і публікацій віддаються в інформаційні служби, комітети);

- Прес-конференції та прес-демонстрації;

- Ілюстративні розповіді з описом - іміджева стаття;

- Презентації;

- Ознайомчі тури;

- Виставки, ярмарки, науково-практичні конференції;

- Різні відеофільми.

7. Етап реалізації путівок (формування агентської ланцюга).

Якість туристичного продукту - сукупність властивостей туристських послуг і процесів обслуговування по задоволенню зумовлених або передбачуваних потреб туристів.

Якість турпродукту характеризується якістю послуг і культурою обслуговування. [7]

Специфіка сфери туризму полягає в тому, що вироблений продукт повністю або частково невловимий, а ефект сервісу оцінюється споживачем в умовах певного емоційного стану, який залежить від великої кількості факторів, в числі яких такі суб'єктивні характеристики туриста, як:

а) особливості виховання;

б) вік;

в) культурні традиції народу, представником якого є турист;

г) поняття про комфорт;

д) звички;

е) самопочуття чи психологічний стан на момент отримання послуги;

ж) фізіологічні особливості організму та ін

Все це робить сприйняття якості туристського продукту багато в чому суб'єктивним, залежним від індивідуальних характеристик кожного туриста.

Крім того, є специфічні фактори, які значною мірою впливають на створення якісного туристичного продукту:

1. Дискретність (переривчастість) виробництва туристських послуг і цілісність їх споживання. Гостинність - мистецтво дрібниць. Робота кожного співробітника в готелі, ресторані, турфірмі однаково важлива. У забезпеченні якості туристського продукту неможливо виділити більш головну або менш головну службу - всі вони повинні працювати однаково чітко і якісно.

2. Можливість повторного виробництва туристських послуг на однаково високому рівні, або тривалість якості. Рішення даної проблеми для багатьох виробників туристського продукту стає непосильним завданням. Причини цього: погана якість засобів праці персоналу, недолік ергономічності робочих місць, недолік своєчасної мотивації працівників або налаженности всієї системи взаємодії між працівниками підприємства.

3. У персоналу турпідприємства немає шансу на виправлення браку та, як наслідок, немає шансу на повернення гостя. При цьому гість, вибираючи інше місце відпочинку, радить іншим робити так само. Адже негативна інформація поширюється швидше позитивною. 4 з 100 клієнтів, які висловили невдоволення системою обслуговування, можуть повести за собою майже в 3 рази більше потенційних клієнтів, ніж ті, кому обслуговування сподобалося, привести.

Обов'язкові вимоги до якості туристського продукту:

- Безпека життя і здоров'я;

- Гарантія надання послуг, згідно путівці;

- Збереження майна туристів;

- Охорона навколишнього середовища.

Критерій якості виражається через систему показників, що відображають різні види діяльності з обслуговування туристів.

На якість туробслуговування впливають такі фактори:

- Природно-кліматичні;

- Культурно-історичні цінності;

- Психологічні;

- Специфічні потреби туристів;

- Культура праці та поведінки співробітників;

- Імідж підприємства.

Умови створення якісного сервісу на туристському підприємстві:

1. Дотримання основних і найбільш важливих для сфери туризму принципів сучасного сервісу:

- Максимальна відповідність послуг, що надаються вимогам споживачів і характеру споживання;

- Нерозривний зв'язок з маркетингом;

- Гнучкість сервісу.

2. Створення необхідних умов для персоналу:

- Ергономічність робочих місць;

- Чітке формулювання правил;

- Чітка система оцінки якості роботи кожного співробітника;

- Мотивація персоналу;

- Система підвищення кваліфікації персоналу.

3. Оптимізація організаційної структури управління підприємства, яке надає турпослуги. [20]

Чим довше ланцюжок проходження замовлення, тим більша ймовірність здійснення помилки. Оптимальною є така організаційна структура управління, де число елементів гранично мало.

4. Всебічний, повний, об'єктивний і безперервний контроль за якістю сервісу, що передбачає:

а) участь гостя в оцінці якості та контролі за ним;

б) створення методик і критеріїв, що дозволяють співвіднести вимоги стандартів з фактичним становищем справ;

в) створення систем самоконтролю персоналу;

г) постійна робота з групами якості;

д) застосування чітко сформульованих кількісних критеріїв якості послуг;

е) участь персоналу в створенні систем і критеріїв якості;

ж) застосування технічних засобів контролю за якістю;

з) створення служб контролю, куди б входили представники дирекції, фінансового відділу, кадрової служби, відділу безпеки та ін

Якість обслуговування багато в чому визначають:

1) політика в галузі туризму;

2) рівень капітальних вкладень у розвиток інфраструктури;

3) компетенція персоналу тур підприємства;

4) гнучкість системи управління.

Важливими показниками якості туристського продукту є гарантія безпеки та надання заздалегідь оплачених послуг.

Стандарти якості тур обслуговування визначаються системою стандартизації і сертифікації. [15]

Висновки до 1 розділу

Україна має чудові можливості для розвитку сільського туризму - в усіх її регіонах є пам'ятки історії та культури світового рівня, унікальні природні заповідники. До того ж близько двох третин сільського населення в нас безробітні або частково зайняті. За даними опитувань, понад мільйон із них могли б запропонувати туристам свої помешкання. Однак офіційно зареєстровано лише близько трьох тисяч селянських садиб, які надають такі послуги. Та й розташовані вони по Україні нерівномірно.

Сільський зелений туризм - явище багатогранне. Один з його аспектів, зважаючи на сучасний стан економічної кризи - соціальний. Тому сільський зелений туризм слід розглядати як один із засобів диверсифікації джерел доходів сільського населення, як компонент комплексного розвитку сільських територій та сільської інфраструктури, а також як один із чинників стратегії подолання бідності в сільській місцевості.

Другий аспект полягає у пошуку додаткових можливостей для підвищення знань сільського населення та поширення інформації щодо відпочинку в українському селі та про історичні, природні, етнографічні особливості України. Актуальним є створення ефективної системи якості, яка базуватиметься на потребах споживача, гарантуватиме базові стандарти, включатиме критерії захисту навколишнього природного середовища тощо.

Ці та інші аспекти є підставою для визнання сільського зеленого туризму суспільно цінною та корисною сферою відносин, яка не потребує значних фінансових витрат. Однак, забезпечити сталий розвиток сфери відпочинку в українському селі в умовах економічної кризи, можливо, за наявності партнерських стосунків влади, бізнесу та професійних громадських організацій.

Саме тому, зважаючи на сучасний стан економіки України, збільшення попиту на відпочинок в природному середовищі, та враховуючи необхідність створення сучасного ринку пропозицій відпочинку у сільській місцевості, на часі є підтримка з боку держави. Це створення максимально спрощеного доступу сільського населення до діяльності у цій сфері, надання йому відповідних преференцій, у тому числі, й податкових, зокрема, прийняття проекту Закону України „Про сільський зелений туризм”.

Тож, можна зазначити, що сільський зелений туризм безсумнівно є дуже перспективним і важливим видом діяльності. Тож, не зважаючи на певні проблеми, розвиток його у нашій державі з кожним роком набуває все більшої потужності.

Розділ 2. Аналіз діяльності туристичної компанії “Феєрія”

2.1 Загальна характеристика туристичної компанії “Феєрія”

Вид господарської діяльності : Туроператорська діяльність

Найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрія»

Ідентифікаційний код Юридичної особи : 31302024

Місцезнаходження юридичної особи : 01010 м. Київ, вул. Миколи Гайцана 8\9

Дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії : 11.02.2011 № 5

Строк дії ліцензії : з 11.02.2011 необмежений

Номер в ліцензійному реєстрі : 65/2011

Туристична фірма «Феєрія»

Контактна інформація

Телефон: (044) 500 01 90

Адреса: м. Київ, вул. Миколи Гайцана 8\9

Сайт: www.feerie.com.ua

Email: info@feerie.com.ua

ФЕЄРІЯ ( від фея, чарівниця ) - театральна або циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті й виконувана з використанням найрізноманітніших сценічних ефектів, щоб вразити глядача

Туристична фірма «Феєрія» була заснована 15 січня 2001 року, і є однією з фірм тисячоліття. Компанія багато років успішно працює в сфері туристичних послуг і пропонує клієнтам найбільш якісний сервіс та різноманітні тури в країни Європи і усього світу. Персонал компанії складається з кваліфікованих спеціалістів, які забезпечать для вас максимальну якість обслуговування та індивідуальний підхідно до кожного з клієнтів. Компанія працює за основним принципом « Ми для туристів,а не туристи для нас. Туризм для нас не бізнес, а творчість.» Протягом 10 років здійснили автобусні тури по Європі. За цей час вони отримали безліч нагород і тисячі позитивних відгуків. Сьогодні компанія може запропонувати Вам тури в будь-яку точку світу.

Девіз : Життя без подорожей сумне й одноманітне.

Спеціалізація:

* туризм і відпочинок;

* автобусні екскурсійні тури;

* авіатури;

* навчання;

* корпоративний туризм.

Тури

* Автобусні тури

* Бюджетні тури

* Авіатури, відпочинок

* Гірськолижні тури

* Відпочинок на морі

* Відпочинок на травневі свята

* Автомобільні тури

* Корпоративні тури

* Тури вихідного дні

* Екзотичні тури

* Подієвий туризм

* Круїзи

* Активний відпочинок

* Дитячі тури

* Весільні тури

Переваги перед іншими компаніями:

* всі тури феєричні, розроблені "Феєрією" і випробувані нашими досвідченими співробітниками з урахуванням багаторічного досвіду численних поїздок, побажань туристів і партнерів, щоб забезпечити кращий відпочинок;

* без нічних переїздів;

* нічліги в історичній частині міста;

* в кожному турі - своя "родзинка";

* доступні ціни (краще співвідношення ціна-якість);

* найдосвідченіші водії і гіди, які перебувають з Вами протягом всієї поїздки і зроблять ваш відпочинок незабутнім!

Також варто підмітити,що туристична фірма «Феєрія», є Абсолютний Фаворит в номінації «Нова якість життя»,а також «Вибір року-2004».

Головний офіс «Феєрія» розташований м. Києві, поруч зі станцією метро Арсенальна. Фасад офісу «Феєрія» має гарний вигляд, яскраву вивіску, вуличну рекламну вітрину і зручний вхід з вулиці.

Розташування фірми в діловій частині міста Києва, дає значні переваги, тому що поряд з туристичною фірмою розташована велика кількість фінансових установ, банків, де щодня необхідно здійснювати велику кількість валютно-фінансових операцій, офісних приміщень, навчальних закладів різних категорій та торгово-розважальних комплексів.

Приміщення загальною площею 90,3 кв.м. Кожен працівник підприємства має своє робоче місце, яке оснащене усім необхідним для роботи: сучасними технологіями - комп'ютером з мережею інтернет, телефоном з міні АТС, факсом, багатофункціональними пристроями (принтер, сканер, ксерокс) з гарним настільним освітленням. Також є зона для відпочинку клієнтів оснащена кулером для води), також є кухня, яка оснащена холодильниками, мікрохвильовими печами та місцями для сидінняІнтер'єр приміщення відповідає санітарно - гігієнічним вимогам:

-вимоги до приміщення.

-вимоги до організації робочого місця

-вимоги до освітлення.

-вимоги до вентиляції, опалення, кондиціонування, мікроклімату.

-вимоги електробезпеки.

-вимоги до рівнів шуму та вібрації.

-вимоги до рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів. [50]

Основні господарські зв'язки підприємства

Дуже важливе значення для успішного існування в туристичній діяльності має відбір персоналу, а також ділові зв'язки з партнерами. В обслуговуванні туристів під час подорожі беруть участь багато різноманітних підприємств та організацій. До них відносяться: підприємства, що надають засоби розміщення (готелі, турбази, мотелі тощо), підприємства харчування (ресторани, кафе, їдальні тощо), екскурсійні фірми, транспортні компанії, спортивні організації, рекреаційні підприємства, побутові фірми, торговельні організації та багато інших. Всі ці організації та підприємства, що беруть участь в обслуговуванні туристів під час проходження туру називають постачальниками послуг.

Правильний підбір партнерів є дуже важливим, оскільки контакт з туристами під час подорожі проходить саме на рівні обслуговування, тобто сприймання туристом тура як якісного товару в більшості залежить від якості кожної окремої послуги.

ТОВ «Феєрія» співпрацює з відповідними за фахом компаніями.

Схема взаємодії суб'єктів туристського ринку (рис..1)



Рис.1.1 Схема взаємодії суб'єктів туристського ринку

Туристична фірма “Феєрія” надає можливість подорожувати як індивідуально так і разом з групою. Зрозуміло, що індивідуальний туризм з економічної точки зору є найбільш прибутковим. Індивідуальні тури представляють туристу більше незалежності та самостійності, але вони дорогі, тому що саме ці види послуг людина сплачує повністю, на відміну від групових турів, де вартість туру розподіляється на всіх учасників групи.

На мою думку, в технологію обслуговування туристів повинні бути закладені наступні принципи:

надання якісної інформації про можливості відпочинку, пізнання та розваг;

створення позитивного образу туристської місцевості, підприємств, які обслуговують потенційних клієнтів;

культура обслуговування за принципом “все для клієнта”;

турботливе ставлення до прохань та пропозицій клієнта;

відповідність всіх видів послуг одному рівню обслуговування, тематиці туру;

раціональний зміст обслуговування за кількістю послуг, які надаються.

Всі ці принципи важливо враховувати, пам'ятаючи про те, що невірно підготовлений продукт не тільки не користується попитом, але і здатен відбити від підприємства потенційних, майбутніх клієнтів. В умовах жорсткої конкуренції, яка має місце сьогодні на туристичному ринку, це - дуже важливий фактор.

Таблиця 2.1 Аналіз розподілу функцій управління всередині підприємства

№ п/п	Назва посадової особи, підрозділу підприємства	Функції посадової особи, підрозділу підприємства	Завдання до вирішення
1	Директор	Організація та контроль роботи підрозділів організації	Визначення стратегії підприємства, прийняття важливих рішень
2	Зам. директора з економіки та планування управління	Ведення кадрової документації.	Проведення заходів з мотивації персоналу, підбір та прийом на посади кандидатів
3	Планово-економічний відділ. Бухгалтерсько-розрахункова служба	Ведення бухгалтерської документації	Подання звітів до органів державної влади, вищому керівництві про діяльність підприємства
4	Зам. директора з маркетингу і PR	Просування туристичного продукту серед потенційних споживачів	Аналіз конкурентів, проведення ефективної маркетингової політики
5	Служба з забезпеченням транспорту	Займається організацією перевезень туристів, усуває проблеми що виникають під час подорожі туристів	Перевірка достовірності прийнятих документів; Приймання дзвінків по приходу документів, переписка з агентствами стосовно опрацьованих документів.
6	Зам. директора з виробництва та збуту	Продаж турів, організація корпоративів та обслуговування VIP-клієнтів	Задоволення та врахування індивідуальних потреб туристів, допомога при виборі оптимального туру
7	Відділ менеджерів з туризму та тур агентів.	Внутрішній туризм Виїзний туризм	Організація масових та індивідуальних турів, інноваційні розробки та вдосконалення існуючого продукту

Що стосується туристичної фірми “Феєрія”, то можна сказати одне - ці положення закладені в технологію обслуговування і вдало виконуються. Отже важливо пам'ятати, що особисті інтереси туриста повинні завжди стояти на першому плані, в іншому випадку процвітання туризму буде неможливим.

Туристична компанія “Феєрія” організовує індивідуальні та групові тури практично у всі країни світу, також займається діловим туризмом, прийомом та обслуговуванням іноземних туристів та делегацій на території України, також займається сільським туризмом .

2.2 Характеристика фінансово-економічної діяльності

Туристичне підприємство діє на ринку за умов значної конкуренції. Це конкурентне середовище, яке складається з умов взаємодії між туристичними фірмами в відповідних сегментах ринку, характеризує ступінь розвиненості ринкових відносин, оскільки конкуренція є рушійною силою ринкових процесів. Саме конкурентне середовище формує критерії якості турпродукта, визначаючи обсяг та умови продажу, ціни, методи реклами, стимулювання збуту тощо. Посилена конкуренція на туристичному ринку є наслідком зростання чисельності туристичних підприємств, які до того ж мають співставні можливості та недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживацьку поведінку. Згідно даних Держкомтуризму за 20013 р. в Україні надавали послуги 4829 туристичних підприємств з них: туроператорів - 1 475 і турагентів - 3 354, відповідно 31 % та 69 % серед яких є лідери туристичного ринку які зосереджені в м. Києві та мають свої представництва у багатьох великих містах України зокрема це туроператори члени Асоціації лідерів туристичного бізнесу: «ПАН УКРЕЙН», «ВОЯЖ-КИЇВ», «САМ», «ТЕЗ ТУР», «ПРОЛАНД», «ТУРТЕСС ТРЕВЕЛ».

Конкурентами туристичної фірми «Феєрія» є великі туристичні оператори «ПАН УКРЕЙН», «ВОЯЖ-КИЇВ», «САМ», «ТЕЗ ТУР», які прагнуть завоювати найбільшу частку ринку туристичних послуг.[8]

Таблиця 2.2. Аналіз туристичної діяльності тур підприємства «Феєрія», 2012-2014 рр.

Показники	Роки	Відхилення
	2012	2013	2014
				2012/2013	2013/ 2014
				+/-	%	+/-	%
Кількість обслугованих туристів, осіб, в т.ч.	480	610	395	130	27	-215	-35,2
іноземних туристів	18 (3,8%)	37 (6%)	4 (1%)	19	105,5	-33	-89,1
туристів, які виїжджали за кордон	309 (64,4%)	385 (63,1%)	303 (76,7%)	76	24,6	-82	-21,3
внутрішні туристи	153 (31,8%)	188 (30,9%)	88 (22,3%)	35	22,8	-100	-53,2
Кількість туро днів, наданих туристам, в т.ч.:	4149	5350	3624	1201	28,9	-1726	-32,2
іноземним туристам	90 (2,1%)	193 (3,6%)	36 (1%)	103	114,4	-157	-81
туристам, що виїжджали за кордон	2270 (54,7%)	3273 (61,2%)	2077 (57,3%)	1003	44,2	-1196	-36,5
внутрішнім туристам	1789 (43,2%)	1884 (35,2%)	1511 (41,7%)	95	5,3	-373	-19,8
Обсяг наданих туристичних послуг, тис. грн. з них	950	1500	855	550	57,9	-645	-43
іноземним туристам	84 (8,8%)	132 (8,8%)	10 (1,2%)	48	57,1	-122	-92,4
туристам, що виїжджали за кордон	521 (54,9%)	795 (53%)	509 (59,5%)	274	52,6	-286	-35,9
внутрішнім туристам	345 (36,3%)	573 (38,2%)	336 (39,3%)	228	66	-237	-41,3
Витрати, пов'язані з наданням туристичних послуг, тис. грн., з них	81	146	54	65	80,2	-92	-63
іноземним туристам	9 (11,1%)	17 (11,6%)	2 (3,8%)	8	88,9	-15	-88,2
туристам, що виїжджали за кордон	52 (64,2%)	86 (58,9%)	40 (74%)	34	65,4	-46	-53,5
внутрішнім туристам	20 (24,7%)	43 (29,5%)	12 (22,2%)	23	115	-31	-72

Як видно з таблиці 2.2, у 2014 році всього 22 % від загальної кількості обслугованих туристів - внутрішні туристи (для порівняння, у 2012 році ця частка складала майже 32%, а у 2013 - 31%); основну частку клієнтів складають вітчизняні туристи - від 96% у 2012 році до 99% у 2013, частка туристів, що виїжджали за кордон, зменшилася за останній рік на 21%.

Частка послуг, наданих іноземним туристам не перебільшує 9%, а у 2014 р. становила лише 1%. Відсоток послуг, наданих внутрішнім туристам, за останні три роки тримався практично на одному рівні (36% - 39%). Що

стосується туристів, які виїжджають за кордон, то їхній відсоток коливається від 55% до 60%.

Таблиця 2.3 Найбільш відвідуваніші країни

	2012	2013	2014	Відхилення
Всього	309 чол.	385 чол.	303 чол.	2012/2013	2013/ 2014
				+/-	%	+/-	%
Угорщина	86	27,80%	78	20,30%	52	17,20%	-8	-9,3	-26	-33,3
Болгарія	73	23,60%	94	24,40%	76	25%	21	28,7	-18	-19,1
Австрія	65	21%	85	22%	77	25,40%	20	30,7	-8	-9,4
Чехія	71	23%	80	20,80%	68	22,40%	9	12,6	-12	-15
Інші	73	23,60%	48	12,50%	30	10%	-25	-34,2	-18	-37,5

Як видно з таблиці 2.3 найбільш відвідуванішими країнами, до яких подорожують клієнти тур фірми «Феєрія», є Угорщина, Болгарія, Австрія та Чехія. Хотілося б відмітити, що кожного року відсоток відвідування певної країни відчутно змінювався, що свідчить про те, що кожного року змінюється смак у туристів. Так, наприклад, у 2013 р. Болгарію відвідало 94 туриста, а вже у наступному році ця цифра зменшилася майже на 20% і становила 76 туристів.

Таблиця 2.4 Динаміка деяких узагальнюючих показників туристичної діяльності туроператора «Феєрія», 2012 - 2014 рр.

Показник	2012	2013	2014
В середньому кількість туроднів на 1 туриста	8,6	8,8	9,1
Іноземні туристи	5	5,2	9
Туристи, що виїжджали за кордон	7,3	8,5	6,9
Внутрішні туристи	11,7	8	17,2
Прибуток на 1 туриста, тис. грн.	0,33	0,39	0,4
Іноземні туристи	1	0,96	1,7
Туристи, що виїжджали за кордон	0,31	0,33	0,39
Внутрішні туристи	0,28	0,4	0,43
Середня ціна тур продукту на 1 туриста, тис. грн.	1,35	1,73	1,5
Іноземні туристи	2,4	2,1	3,5
Туристи, що виїжджали за кордон	1,4	1,7	1,3
Внутрішні туристи	1,1	2	2

Таблиця 2.5. Прибуток, який приносять туристи, тис. грн.

	2012	2013	2014	Відхилення
				2012/2013	2013/2014
				+/-	%	+/-	%
Іноземні туристи	17,9	35,5	7,1	17,6	98,3	28,4	-80
Туристи, що виїжджали за кордон	96,8	28,2	118,4	1,4	2,4	9,8	7,6
Внутрішні туристи	3,7	77,1	38	33,4	6,4	39,1	50,7
Загалом	58,4	40,8	57,5	2,4	52	83,3	34,6

Таблиця 2.6 Вартість туристичних послуг, тис. грн.

Прибуток від: (тис. грн.)	2012	2013	2014	Відхилення
				2012/2013	2013/2014
				+/-	%	+/-	%
Іноземні туристи	43,9	79,6	14,1	35,7	81,3	-65,5	-82,3
Туристи, що виїжджали за кордон	437,1	649,5	391,3	212,4	48,6	-258,2	-39,7
Внутрішні туристи	169,7	328,2	182,7	158,5	93,4	-145,5	-44,3
Загалом	650,7	1057,3	588,1	406,6	62,5	-469,2	-44,4

З таблиці 2.7 випливає, що найбільшу вартість туристичних послуг, склали послуги надані туристам, які виїжджали за кордон. У 2012 р. ця сума склала 62,7% від загальної вартості тур послуг, у 2013 р. - 63,1%, і у 2014 р. - 77,4%.

Таблиця 2.7 Показники прибутку ТОВ «Феєрія»

Показники	2012 рік	2013 рік	2014 рік	Відхилення
				2012/2013	2013/2014
				абс.	%	абс.	%
Виручка від реалізації	950	1500	855	550	57,9	-645	-43
Непрямі податки	93,6	137,9	72,4	44,3	47,3	-65,5	-47,5
Чистий дохід	856,4	1362,1	782,6	505,7	59	-579,5	-42,5
Собівартість реалізованих послуг	650,7	1057,3	588,1	406,6	62,5	-469,2	-44,4
Валовий прибуток	205,7	304,8	194,5	99,1	48,2	-110,3	-36,2
Податок на прибуток	23%	21%	19%
Чистий прибуток	158,4	240,8	157,5	82,4	52	-83,3	-34,6

Виходячи з розрахунків даної таблиці, можна зробити висновки щодо негативних змін в динаміці прибутку підприємства. Найвищі об'єми реалізації і, відповідно, виручка були у 2013 році. Показник виручки 2014 року зменшився на 635 тис грн., що складає 43%. Непрямі податки у 2013 році порівняно з 2012 зросли на 47,3%, тобто на 44,3 тис грн., в той час, як у 2013 цей показник зменшився на 65,5 тис грн., що у відсотковому вираженні складає 47,5%. Таким чином, чистий дохід від реалізації туристичних послуг має подібну динаміку, а саме: у 2012 році цей показник збільшився у порівнянні з попереднім роком на 505,7 тис грн., тобто на 59%, а в 2014 понизився порівняно з 2013 на 579,5 тис грн., що дорівнює 42,5%.

Пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічної діяльності.

Зробивши аналіз розрахунків основних показників можна зробити висновок, що туристична компанія «Феєрія» на сьогоднішній день досить розвинена, платоспроможна та конкурентоспроможна. Але будь яка сфера діяльності, в нашому випадку підприємство з надання туристичних послуг повинно рости і розвиватись. Враховуючи те, що туристичне підприємство крім виїзного займається також внутрішнім туризмом, треба звернути увагу на цю ланку діяльності. Україна має безмежний потенціал для розвитку внутрішнього та в'їздного туризму. При залученні засобів можна створити низку нових турів та туристичних послуг на території України. Головною проблемою є фінансування для створення нових сучасних засобів розміщення, облаштування курортних зон та інших капіталомістких робіт. Для вирішення цієї проблеми потрібно шукати джерела зовнішнього фінансування та об'єднувати зусилля з іншими зацікавленими структурами.

Не мало важливо, що це надасть багато нових робочих місць та дасть поштовх розвитку регіонів.

Фірма «Феєрія» досить перспективна для того, щоб приймати сміливі управлінські рішення і в майбутньому збільшувати свої прибутки.

2.3 Аналіз та оцінка діяльності туристичної фірми «Феєрія»

Функціонування ТОВ «Феєрія» в умовах нестабільності ринкової економіки вимагає своєчасної адаптації до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Підприємство зіштовхується з ризиком, невизначеністю, непередбачуваними ситуаціями, а тому традиційні технології управління не можуть забезпечити ефективності діяльності підприємства, що може призвести, в подальшому, до банкрутства підприємства. За таких умов, перехід до технологій управління, що орієнтуються на стратегічні напрямки розвитку набуває особливої актуальності.

Також слід зауважити, що для забезпечення ефективності використання стратегічного підходу та сучасних технологій управління, на підприємстві повинен застосовуватись системний підхід.

Системний підхід до стратегічного управління ґрунтується на: чітко визначених і обґрунтованих стратегічних цілях підприємства; визначенні задач, спрямованих на досягнення стратегічних цілей управління підприємством; формуванні стратегічного набору; системи стратегічних планів, що будуть корегуватись залежно від стану системи управління підприємства та характеристик зовнішнього середовища; акцентуванні уваги на змінах у системі взаємин з покупцями і партнерами: випереджальній управлінській реакції на виникнення небезпек і погроз; концентрації уваги на розвитку стійких конкурентних переваг; адаптації стратегічного потенціалу до змін у зовнішнім середовищі та його орієнтації на досягнення стратегічних цілей з метою завоювання й утримання конкурентних позицій на ринку; комплексному підході до ув'язування цілей з ресурсами і можливостями підприємства, вибором шляхів досягнення цілей; обліку можливих змін навколишнього середовища на етапі формування плану стратегічного розвитку підприємства і складання стратегічного плану за трьома сценаріями - песимістичним, оптимістичним і оптимальним; прогнозуванні наслідків реалізації рішень, що приймаються, впливаючи на ситуацію шляхом відповідного розподілу ресурсів, встановлення ефективних зв'язків та формування стратегічної поведінки персоналу.[4]

Туроператор ТОВ «Феєрія» має чітко визначену місію -- шляхом надання туристичних послуг професійного рівня, задовольняти споживачів в потребі відпочивати та, тим самим, примножувати капітал туристичного агентства.

Всі зусилля підприємства повинні бути спрямовані на розвиток тих якостей, які вигідно відрізняють його від потенційних або реальних конкурентів.

Звичайно, вдале досягнення цілей та стрімкий розвиток підприємства залежить від багатьох факторів. Усі фактори зовнішнього середовища в туристичній сфері можна умовно поділити на дві основні групи: прямого й непрямого впливу.

Прямого впливу: споживачі; постачальники матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; конкуренти; законодавчі та державні органи; профспілкові організації.

Непрямого впливу: стан економіки; науково-технічний прогрес; політика; соціальні фактори; міжнародні події.[6]

Для того, щоб проаналізувати розвиток підприємства ТОВ «Феєрія» побудувати стратегію його діяльності, знайти варіанти покращення його економічних показників та конкурентоздатності недостатньо лише проаналізувати вплив зовнішнього та внутрішнього середовищ у розрізі їх окремих підсистем, зробити висновок про конкурентоспроможність підприємства, треба обгрунтувати значущість і рівень впливу на подальший розвиток організації окремих факторів та їхніх груп. Для цього всі фактори, що розглядаються, потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих, які дістали назву можливостей (шансів) і загроз відносно зовнішнього середовища, сильних і слабких сторін діяльності підприємства відносно внутрішнього середовища.[11]

Відомо, що не буває явищ або подій, які мали б лише позитивні чи негативні наслідки, тому кожний з факторів зовнішнього або внутрішнього середовища повинен мати всебічну оцінку механізмів і результатів впливу.

Крім того, треба мати на увазі, що аналіз середовища здійснюють певні особи, які можуть по-різному оцінювати явища та події, розробляти різноманітні заходи щодо поведінки підприємства в тих чи інших умовах. Основне правило все ж є: потрібно аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовища в їхньому взаємозв'язку та залежності.

Стратегічний баланс -- це певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів (загроз і можливостей), що об'єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. До того ж, найбільші загрози виникають тоді, коли негативний розвиток ситуації в середовищі накладається на слабкі сторони підприємства; можливості -- це ситуації в зовнішньому середовищі, позитивний процес чи явище, при яких підприємство має змогу проявити свої сильні сторони. Потрібно своєчасно виявляти загрози з метою запобігання кризі підприємства, а знання про потенційні можливості дає змогу заздалегідь підготуватися до найбільш ефективного їх використання.[13]

Складання стратегічного балансу в західній літературі дістало назву SWOT --аналіз.

Треба зважати на такі особливості SWOT-аналізу:

1) суб'єктивність характеру добору факторів, що складають сильні/слабкі сторони підприємства за ступенем їхньої важливості, а також специфіку сприймання менеджерами впливу факторів зовнішнього середовища;

2) імовірність і ризик віднесення факторів до тієї чи іншої групи (минулі переваги можуть у майбутньому стати недоліками, і навпаки);

3) швидко змінюючись, середовище потребує постійної уваги до себе.

Існує досить багато визначень окремих елементів SWOT-аналізу. Ось деякі з них:

Сильні сторони (strength) -- внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс, що можуть зумовити формування конкурентної переваги.

Слабкі сторони (weaknesses) -- види діяльності, які фірма здійснює не досить добре, або ресурси, підсистема потенціалу, що не правильно викорисствуються.

Можливості (opportunities) -- альтернативи, що їх може використати підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів).

Загрози (threats) -- будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місії та цілей.

Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються такими причинами: стратегічне управління пов'язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.

SWOT-аналіз -- це своєрідна форма; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. Для будь-якого керівника або управлінського працівника, зорієнППаного на поточну роботу, це корисна справа, яка вимагає від будь-кого, хто застосовує SWOT-аналіз, замислитися на перспективу.[17]

Для оцінки туристичної фірми «Феєрія» можна скористатися наступним списком параметрів:

1. Організація - оцінювання рівня кваліфікації працівників, їх зацікавленості у розвитку підприємства, ступеню взаємодії між відділами;

2. Виробнича діяльність - оцінювання використання наявних виробничих можливостей, якості туристичного продукту, що випускається;

3. Фінанси - оцінювання фінансової стійкості підприємства та його прибутковості;

4. Інновації - оцінювання частоти впровадження нового туристського продукту, ступеню новизни впроваджень;

5. Маркетинг - оцінювання ефективності реклами, наявних каналів збуту, репутація підприємства;

Таблиця 2.8 Визначення слабких і сильних сторін туристичної фірми «Феєрія»

Параметр оцінки	Сильні сторони	Слабкі сторонни
Організація	Висока ступінь взаємодії між різними відділами; досить значний досвід роботи у туризмі у всіх членів колективу	Відсутність системи мотивації, яка б викликала зацікавленість у розвитку підприємства
Виробнича діяльність	Відшліфована технологія виробництва туристичного продукту; велика кількість власного обладнання, необхідного для проведення активних турів Висока якість туристичного продукту.
Фінанси	-	Підприємство є фінансово нестійким; рівень прибутковості - низький; сезонний характер надходження грошових коштів
Інновації	Новий туристський продукт впроваджується після детального дослідження ринкової ситуації; В середньому впроваджується 2 нових тури у сезон	Новий туристський продукт впроваджується досить рідко
Маркетинг	На підприємстві є маркетинговий відділ	Низька ефективність власної реклами

Наступний крок SWOTаналізу - це оцінка ринку. Цей етап дозволяє оцінити ситуації поза межами підприємства і зрозуміти, які є можливості, а також яких загроз треба остерігатися. За основу при оцінці ринкових можливостей та загроз можна узяти наступний список параметрів:

1. Фактори попиту - місткість ринку, темпи його зростання або скорочення;

2. Фактори конкуренції - кількість основних конкурентів та розподіл ринку між ними;

3. Фактори збуту - кількість посередників, наявність агентської мережі;

4. Економічні фактори - коливання курсів валют, зміна рівня доходів населення, податкова політика держави;

5. Політичні і правові фактори - рівень політичної стабільності в країні, рівень корумпованості влади та інше;

6. Природні та екологічні фактори.

Таблиця 2.9 Визначення ринкових можливостей і загроз туристичної фірми «Феєрія»

Параметри оцінки	Можливості	Загрози
Конкуренція		Наявність на ринку великої кількості туристичних компаній
Збут	Стимулювання збуту за рахунок проведення різноманітних акцій по типу «Приведи товариша - отримай знижку»
Попит	Зростання попиту на свята, що дає можливість його прогнозувати	Сезонні коливання попиту
Економічні фактории		Економічна ситуація в країні нестабільна; відбувається постійне коливання курсу валют; рівень доходів громадян знижується; високі темпи інфляції - як результат, на відпочинок виділяється усе менше коштів.
Політичні і правові фактории		Країна політично нестабільна, що призводить до невпевненості громадян у завтрашньому дні і відкладенню відпочинку до кращих часів
Екологічні та природні фактори	Використання багатих природних ресурсів при розробці туристського продукту

У SWOT-аналізі необхідно не тільки відкрити слабкі та сильні сторони, загрози і можливості, але й спробувати оцінити їх з точки зору того, наскільки важливими вони є для тур фірми. Для цього кожну слабку чи сильну сторону, можливість чи загрозу необхідно оцінити за двома параметрами: «Наскільки висока ймовірність того, що це станеться?» і «Наскільки це може вплинути» на фірму. (таблиця 2.10)

Таблиця 2.10 Оцінка сильних і слабких сторін, можливостей і загроз «Феєрія»

Сильні сторонни	Слабкі сторонни
1.Наявність необхідних фінансових ресурсів. 2.Вміння професійно вести конкурентну боротьбу. 3.Наявність своїх технологій і стандартів. 6.Надійний і професійний менеджмент. 7.Єфективна виробнича потужність. 8.Напрацьована клієнтура. 9.Наявність чіткої стратегії.	1.Великі затрати на рекламу. 2.Орієнтація на споживачів вищого класу. 3. Не ефективна реклама 4.Високі по відношенню до конкурентів витрачання виробництва. 5. Дорогі ціни на тур послуги.

Висновок: На теперішньому етапі функціонування підприємства головною його метою стає виживання та відродження, тобто забезпечення стабільної діяльності підприємства, зміцнення його фінансового стану, пошук імпульсів до нового етапу розвитку.

Сегментом цільової аудиторії даної компанії є люди з середнім та високим рівнем достатку подорожуючі не менше ніж один раз на рік, до того ж клієнтам які подорожують більше ніж два рази на рік та звертаються не в перше до цієї компанії, надаються певні мотиваційні бонуси в вигляді процентних знижок та карток. Туристам та агентствам які звернулись вперше до цієї туристичної фірми буде запропоновано швидкий та професійний сервіс за оптимальною ціною.

Висновки до 2 розділу

В другому розділі було розглянуто основні теоретико-методологічні аспекти посередницької діяльності туристичної фірми, звітність підприємства, проаналізовано та розроблено програму розвитку підприємства туристичної сфери.

Туристичний бізнес приваблює підприємців невеликим стартовим капіталом, швидким терміном його окупності, постійним зростанням попиту на туристичні послуги, високим рівнем рентабельності і тому знання основ туристичної діяльності має надзвичайно важливе значення при підготовці працівників туристичної сфери, підвищенні професійного рівня, вивченні світової економіки та економіки України.

Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.

Згідно з оцінками Міністерства економіки України продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 10% валового національного продукту, а за загальними оцінками, близько 15% робочої сили в Україні зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях.

Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив розвитку промисловості, створюючи таким чином нові робочі місця, зростання доходів населення, одночасно забезпечує збереження пам'яток історії, архітектури, культури.

Розвитку туризму у світі сприяли політичні, економічні, технічні, культурологічні та соціальні фактори. Інтенсивний розвиток туризму спостерігається в країнах із сприятливою внутрішньою і зовнішньою політикою, стійким економічним розвитком, високим рівнем культури, соціальною підтримкою громадян.

Розвиток туризму в Україні суттєво впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, і є одним із найбільш перспективних напрямків структурної перебудови економіки.

Щодо діяльності туристичної фірми «Феєрія», можна сказати що у неї нестійке фінансове положення. Виходячи з даних фірми, прорахувавши усі данні, ми бачимо, що з кожним роком туристична фірма підвищувала свій дохід.

Якщо так піде і надалі то туроператор «Феєрія» може стати одним з найпопулярніших серед інших туристичних фірм України.

Тому, я б хотіла порадити наступне:

-Більше уваги приділяти новим клієнтам, розширювати клієнтську базу;

-Розширювати асортимент послуг, або робити незначні знижки постійним клієнтам;

-Більш детально слідкувати за витратами фірми.

Розділ 3. Диверсифікація діяльності туристичного підприємства та ефективність функціонування сільського туризму в Україні

3.1 Забезпечення ефективності функціонування сільського туризму в Україні

Зайнятість населення виступає одним з головних індикаторів трансформаційних процесів в економіці України. Характерною особливістю сільського ринку праці на нинішньому етапі здійснення аграрної реформи є збереження тривалої негативної тенденції зростання обсягів як відкритого, так і прихованого безробіття серед сільського населення. Криза в останній період призвела до різкого скорочення попиту на робочу силу як безпосередньо в сільській місцевості, так і за її межами.[47]

Останніми роками на селі спостерігаються негативні тенденції у використанні трудового потенціалу. Участь населення у суспільному виробництві та особистому підсобному господарстві супроводжується низьким рівнем продуктивності праці. У сільськогосподарському виробництві України зайнято 4,9 млн. чол., або 24,4% від загальної чисельності, що значно більше, ніж у розвинутих країнах світу, а продуктивність праці у 5-7 разів нижча. В галузях сільської соціальної інфраструктури працює 840 тис. чол. Масовим явищем в Україні стала праця на присадибних та садово-городніх ділянках, в якій беруть участь, за оцінками фахівців, понад 80 відсотків всіх сімей. Тому в умовах удосконалення ринкових відносин в Україні одним із актуальних напрямів розвитку сільського господарства може стати сільський зелений туризм, який є однією із форм самозайнятості та вирішення проблеми безробіття на селі. На протязі існування української незалежної держави постійно робились спроби законодавчого врегулювання діяльності у сфері сільського зеленого туризму. Однак, на жаль, ці спроби не призвели в кінці кінців до законодавчого закріплення багатьох норм, без яких діяльність у сфері сільського зеленого туризму не може набути динамічного і ефективного розвитку. Так у 2003 році до Верховної Ради України народним депутатом В.І. Кафарським був поданий проект Закону «Про сільський та сільський зелений туризм».[2]

На жаль, цей законопроект був розглянутий тільки у першому читанні і не набрав чинності. Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні у співпраці з Інститутом сільського розвитку та Проектом розвитку агробізнесу в Україні був розроблений проект Закону України «Про сільський зелений туризм», який надав наступні визначення цього виду туристичних послуг: сільській зелений туризм - це відпочинковий вид туризму, що передбачає тимчасове перебування туристів у сільській місцевості (селі) та отримання ними послуг сільського зеленого туризму з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону. Цей законопроект визначає загальні правові, організаційні та соціально- економічні засади реалізації державної політики України в галузі сільського зеленого туризму та спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей. Він встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює відносини, пов'язані з організацією та здійсненням сільського зеленого туризму на території України.