Географія паломницького туризму

Іслам включає багато релігійних фундацій. Загалом потрібно, щоб прихильники виконували П'ять фундацій ісламу, які є п'ятьма обов'язками, що об'єднують мусульман у суспільстві. На додаток до П'яти фундацій, ісламський закон розвинув традицію управлінь, які торкаються фактично всіх аспектів життя і суспільства. Ця традиція містить у собі все від практичних питань від регламентації їжі, шлюбних зносин, банківської справи і аж до джихаду. Майже всі мусульмани належать до однієї з двох головних течій, Сунізму і Шиїзму. Сьогодні у світі приблизно 85% сунітів і 15% -- шиїтів.

Іслам є наймолодшою з усіх світових релігій і зараз стрімко поширюється по всьому світу. До кінця XX в. мусульман у всьому світі налічувалося понад 1 млрд 180 млн осіб. З них в Азії проживало 69% всіх мусульман, Африці - 22%, Європі - близько 3%, Америці - 0,6%, Австралії і Океанії - 0,03% (Рис. 3).

З країн найбільше мусульман представлено в Індонезії - 178 млн осіб, Пакистані - 120 млн осіб, Бангладеш - 105 млн осіб, Індії - 103 млн осіб, Іраку -близько 60 млн осіб., Туреччині - 58 млн осіб, Єгипті - 48 млн осіб, Нігерії - 35млн чоловік, Судані та Ефіопії - по 18 млн людей, Танзанії - 10 млн осіб. У зарубіжній Європі послідовників ісламу налічується близько 15 млн осіб. Їх найбільше у Франції, в Німеччині, Сербії і Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Великобританії, Албанії.В Америці найбільше мусульман проживає в США - 4,5 млн осіб.Мусульманськими є середньоазіатські країни СНД - Узбекистан (14 млн),Казахстан (6,7 млн), Таджикистан (4,4 млн), Туркменія (28 млн), Киргизія (2,6млн), а з закавказьких - зербайджан (5, 7 млн).

Рис. 3 Поширення мусульман по світу

• 69% - Азія

• 22% - Африка

• 5,3% - інші території

• 0,6% - Америка

• 0,03% - Австралія і Океанія

Для ісламу характерно паломництво (хадж). Кожен мусульманин хоча б один раз у житті повинен здійснити хадж в священні міста - Мекку(рис.13) і Медину(рис.14). В ісламі два основних свята - Ураза-Байрам і Курбан-Байрам. Ураза-Байрам - свято розговіння після посту в місяць рамадан. На це свято збирається багато гостей, до нього довго готуються, готують велику кількість страв, мусульмани приводять в порядок свої житла. Курбан-Байрам - чиниться під час хаджу свято жертвоприношень, що триває три дні.

З двох релігійних центрів ісламського світу більш значущим є відвідування Мекки (щорічно до 2 млн.мусульман). Тут знаходиться одна з найбільших мечетей світу Харам бейт-Уллах. Усередині мечеті знаходиться святилище Кааба - великий куб, складений з гранітних блоків. У кутку Кааби знаходиться чорний камінь. За переказами, його помістив туди сам пророк Мухаммед.

Паломники обходять навколо Кааби сім разів і потім підходять до чорному каменю і цілують його.

Інша святиня розташована в 300 км від Мекки - м. Медіна. Головна мечеть тут поступається розмірами храму аль Харам, але набагато красивіше. У цій мечеті жив, навчав і похований пророк Мухаммед.

В Єрусалимі також важливою святинею ісламу є мечеть Халіфа Омара (рис.15). Вона знаходиться на горі Моріа, на місці колишнього храму царя Соломона. Звідси пророк Мухаммед здійснив подорож на небеса. Мечеть Халіфа Омара - третя за значимістю в мусульманському світі.

2.3 Релігійний туризм в буддизмі

Буддимзм (санскр. ????? ????, buddha dharma;, buddha dhamma, «Вчення Просвітленого») -- релігійно-філософське вчення (Дгарма) про духовне пробудження (бодгі), яке виникло близько VI століття до н. е. в Давній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, в подальшому отримав ім'я Будда Шак'ьямуні.

Буддимзм -- одна зі світових релігій, яка зародилася в Індії і поширена переважно в Азії: від Шрі-Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії. Найбільше послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті.

Вважається, що це одна з найдавніших світових релігій, яка сповідується в багатьох регіонах світу. «Без розуміння буддизму неможливо зрозуміти і великі культури Сходу -- індійську, китайську, не говорячи вже про культури Тибету та Монголії, які пронизані духом буддизму до їх останніх основ».

За оцінкою Барретта у світі в 1996 р. налічувалося 325 млн буддистів (6% населення світу). З них в Азії проживало 322 млн. чоловік, Австралії та Океанії -200 тис. осіб, Африці - близько 40 тис. чоловік. На сучасний стан буддизму сильний вплив зробила історія. Там, де були і є комуністичні режими, там здійснювалися і здійснюються гоніння (колишній СРСР, Китай, Колумбія, В'єтнам, Монголія).(рис.4)

Найбільша кількість буддистів мешкає в наступних державах:Японія - 72 млн. осіб ;Таїланд - 52 млн. осіб ;М'янма - 37 млн. осіб ; В'єтнам - 35 млн.осіб ; Китай - 34 млн. осіб ; Шрі-Ланка - 12 млн. осіб ; Республіка Корея - 12 млн. осіб; Камбоджа - 7 млн. людей ; Індія - 6 млн. осіб.

Рис. 4 Поширення буддистів по світу

• 99,1% - Азія

• 0,4% - Європа

• 0,4% - Америка

• 0,1% - інші території

Буддизм - одна з 3 світових релігій. Виник у Стародавній Індії в VI-V ст до н.е. і поширився в Південно-Східній і Центральній Азії, Середньої Азії та Сибіру. Це релігія заснована на внутрішньому прагненні людини до духовного осяяння (нірвані), яке досягається за допомогою медитації, мудрості та вищих моральних цінностей. Засновником буддизму є Сіддхартх Гаутама. Буддисти не здійснюють паломництва в тому сенсі, який вкладають у нього християни і мусульмани. У них є свої святині, куди здійснюються подорожі.

Один з центрів буддизму розташований високо в Тибеті в м. Лхаса (рис.13).Тут знаходиться монастир і палац Далай-лами - духовного глави буддистів. У палаці, побудованому в XVII ст., Налічується понад 1000 приміщень, 10 тисяч предметів поклоніння і 20 тисяч статуй. До 1959 року Палац був зимовою резиденцією Далай-лами. Після вигнання з країни китайськими комуністами він виїхав до Індії.

У м. Канді (Шрі-Ланка) (рис.16) розташована інша святиня буддійського світу - лівий ікло Будди, який сюди потрапив через багато століть після кремації тіла Будди. Щороку наприкінці липня - початку серпня з нагоди виносу священної реліквії з храму збираються буддисти з усього світу, і протягом 10 днів проходить барвисте свято.

Місто Нара (Японія) (рис.17) - один з найбільш шанованих міст серед буддистів. Його відвідують близько 3 млн паломників на рік. Тут побудовано кілька буддійських храмів. Найголовніший з них - храм Тодаіцзи (перекладається як «Великий східний храм»), в якому є статуя Будди Дайніті, одна з найбільших у світі статуй (22 метри заввишки).

У 543 р. до н. е.. на території сучасного містечка Лумбіні (Непал) народився Сіддхартха Гаутама, що згодом став Буддою. Тут нараховується понад 20буддійських монастирів.

Інший центр паломництва буддистів - м.Бодх-Гая (Індія) (рис.18). Тут Далай-лама щорічно читає лекції. У Бодхгає багато монастирів, побудованих буддистами і їх шанувальниками з багатьох країн Південної та Південно-Східної Азії.

У м. Дхармасала (Індія) знаходиться резиденція Далай-лами - глави буддистів Тибету і тибетського уряду у вигнанні.На зустріч з Далай-ламою прагнуть паломники з різних країн світу.

Окремо варто сказати про паломництво в район гори Кайлас (рис.19) і на озеро Монасаровар (Тибет) (рис.20).Гора Кайлас є священною горою для представників 4 релігій - буддизму,індуїзму, джайнізму і древньої тибетської релігії бон. У книзі відомого російського офтальмолога Е. Р. Мулдашева «У пошуках міста богів» в захоплюючій формі описана наукова експедиція в цей регіон. Гора Кайлас (висота 6666 метрів) вважається найвеличнішою пірамідою у світі. Паломникам з усього світу побачити священну піраміду Кайлас вважається не тільки верхом щастя, а й початком духовного життя. Теоретики буддизму вважають, що вісь, яка з'єднує численні світи, проходить через цю гору, що комплекс Кайлас був побудований за допомогою сили п'яти елементів - Вогню, Вітру, Води, Повітря і Людини.

Цю гігантську піраміду побудувала Шамбала - багатолике співтовариство кращих з кращих, яке живе за істинним божим законам життя, будучи стрижнем життя на Землі. Як кажуть тибетські лами і священні писання, на вершині Кайласа знаходиться вхід у підземелля легендарної країни Шамбали, і ніхто не має права зійти на його вершину, тому як там можуть перебувати тільки боги. Існує також історія про легендарного камені Шантамані, який описав Микола Реріх. Живучи в Індії, великий російський художник неодноразово бачив по ночах спалахи світла по всьому небу. Лама пояснив йому, що цей світ виходить від чудесного каменю Шантамані, який знаходиться на вершині гори Кайлас.

Висновки до розділу 2

Що стосується основних трьох світових релігій, то тут сумніватися не доводиться: християни, мусульмани та євреї за Святу Землю шанують територію древньої Палестини - центр і зосередження святинь знаходиться в Єрусалимі, де один з храмів мирно (сьогодні) одночасно ділять кілька релігійних конфесій. Для євреїв Єрусалим - Земля обітована - був центром паломництва задовго до виникнення християнства і залишається таким і в наші дні. Тут є Стіна Плачу, священне місце, відвідування якої обов'язково для євреїв. Стіна символізує пам'ять руйнування в 70 г. міста і Другого храму римлянами в покарання за повстання іудеїв. Вона складена з каменів, що складали основу храму Ірода і храму царя Соломона. Для євреїв в сучасному Єрусалимі є об'єкти паломництва новітньої історії. До таких слід віднести ЙодВа-Шем - обитель скорботи, зал пам'яті шести мільйонів євреїв, по-звірячому вбитих нацистами. Зал споруджений в 1957 р. і є важливим об'єктом паломництва євреїв усього світу.

Для мусульман істинний центр паломництва знаходиться в Мецці. Згідно з канонами ісламу в число моральних принципів мусульманина покладені п'ять основ (стовпів), в які входить обов'язкове паломництво до Мекки. Після цього мусульманин стає на іншу, більш високу, ступінь суспільної ієрархії і загальної поваги, причому заможні люди з огляду на нікчемність чи інших поважних причин можуть послати в хадж слугу або повіреного. Святе місце - мечеть Аль-Хара, в якій знаходиться Кааба - святилище у вигляді великого куба з сірозелених гранітних блоків. В основі покладено квадрат, одна діагональ якого спрямована з півночі на південь, а інша із заходу на схід. В одному з кутів Кааби укріплений чорний камінь. Головна дія в кульмінації паломництва - вчинення поводження Кааби в напрямку проти годинникової стрілки і дотик до чорного каменю. Аль-Хара - одна з найбільших мечетей у світі. Сюди збирається щороку на перші десять днів місяця зуль-хіджра до 2 млн.паломників. Є й інші не менш важливі складові ритуалу хаджу, наприклад, побиття диявола камінням, стояння на горі Арафат, жертвопринесення. Другим за значенням для мусульманського паломництва є місто Медіна, де похований сам пророк. Тут є мечеть, де вигороджене місце глинобитній хатини, в якій жив пророк Мухаммад і знаходиться його могила. Значна кількість святих місць ісламу є і в Єрусалимі. Це храм, іменований Купол Скелі, восьмикутна мечеть, святе місце, куди був принесений пророк Мухаммад під час свого легендарного нічної подорожі з Мекки в інші віддалені мечеті.

Сікхи здійснюють паломництво в Золотий храм в місті Амрістсаре на півночі Індії. У храмі зберігається священна книга Гкуру Грант Сагіб, в якій записані основні положення вчення сикхізму. Буддисти в паломницьких цілях здійснюють повторні шляху мандрів Будди. Прихильники індуїзму відвідують святі місця в храм Джагдіш Шиви в Раджастані, інші храми Шиви, святі місця Крішни та Вішну, а також здійснюють обмивання у водах річки Ганг. Також відбувається паломництво до витоків Гангу.

У християнстві паломництво на Святу Землю, де здійснював свої діяння Спаситель, відносяться до періоду IV ст. У сфері паломництва католицька церква розрізняла велике і мале паломництво. До першого відносили паломництва до Гроба Господнього в Єрусалим, до Риму, в Сантьяго де Компостела (іспанська Галісія) і Лорето. Паломницький шлях (велике паломництво) і святиня для християн-католиків усього світу оголошені папською буллою в XII ст. - Папа Римський Олександр III проголосив Компостела святим містом поряд з Єрусалимом і Римом. Для здійснення обрядів і відпущення гріхів слід було (і чи слід у теперішньому) пройти паломницький шлях, в давнину досконалий св. Яковом, і відвідати місто Компостела (центр Європи для християн). Це паломництво ближче і доступніше для північних і західних європейців, ніж Єрусалим і Рим.

3. Географія паломницького туризму України

У різних регіонах України збереглися історично-культурні памятки християнства(додаток А.4.), ісламу, іудаїзму, караїзму та інших релігій і етносів. Вони притягальні, надто привабливі культурними і сакральними осередками для українців, євреїв, кримських татар, караїмів, кримчаків, інших вихідців з України та їхніх нащадків, які проживають нині за її межами. Останніми роками ці люди здійснюють приватні і неорганізовані паломницькі поїздки до місць, повязаних з памятними датами, подіями, визначними особистостями їхнього етноконфесійного минулого.

Регіонами активного паломницького туризму в Україні є:

1. Крим (тут зосереджені памятки християнства і дохристиянських релігій, іудаїзму, ісламу, караїзму);

2. Умань, Бердичів, Меджибіж, Тараща, Гадяч інші міста, повязані з історією хасидизму, захороненням цадиків Ї святих, глав хасидистських громад, які відвідують щорічно десятки тисяч прочан-хасидів з США, Ізраїлю.

Хасидизм-духовний феномен українського єврейства, що був своєрідною реакцією на трагічні для євреїв подій Хмельниччини і Коліївщини, може і повинен стати новою сторінкою толерантних християнсько-іудейських, україно-єврейських взаємовідносин;

3. Галичина, Буковина, Закарпаття Ї пограниччя латинської і візантійської культури, перехрестя західного і східного християнства; регіон, в якому збереглися «святі місця» католицизму, православя, іудаїзму, протестантизму, вірменської церкви, ознайомлення з якими матиме не лише туристсько-пізнавальне, а й насамперед екуменічно-гуманістичне значення;

4. Низка міст обласного і районного підпорядкування (Вінницька, Житомирська,Хмельницька, Волиньська області) відтворюють національну і сакральну культуру княжої доби і середньовіччя (українського бароко), співжиття католицького і православного світу; відтворенням багатої героїчної, сакральної, культурної минувшини українського народу може стати кільцевий туристський маршрут Острог-Пересопниця-Берестечко--Володимир-Волинський;

5. Новим туристським прочитанням славнозвісного твору Олеся Гончара «Собор» може стати туристський маршрут у степову Україну до святинь Запорозької Січі;

6. Туристське відтворення шляху «від варяг у греки» поверне історичну память до витоків Київського християнства, до знакових постатей української християнської історії та доленосних подій, повязаних із запровадженням християнства, Ї першої княгині-християнки Ольги і рівноапостольного Володимира Великого; Київ, Чернігів, інші міста центральної України в перспективі розвитку міжнародного (та й внутрішнього, загальноукраїнського)туризму можуть і повинні стати, завдяки зосередженням у них історико- культурних і сакральних памяток, своєрідним туристським засвоєнням багатої української дохристиянської і християнської культури і духовності.

В Україні представлено 55 віросповідних напрямів, в межах яких діє 36995 релігійних організацій, за даними Інституту релігійної свободи, станом на 01 січня 2013 року.Зокрема, зареєстровано 87 центрів релігійних об'єднань та 295 управлінь (єпархій, дієцезій тощо). Діє 35460 релігійних громад, з яких 1879 функціонують без реєстрації. Релігійними справами опікуються 31313 священнослужителів, з яких 760 - іноземці. Функціонує 370 місій, 81 братство, 202 духовних навчальних закладів, 13157 недільних шкіл. У 500 монастирях чернечий послух несуть 6834 ченців. Релігійними організаціями видається 384 періодичних видань. З огляду на офіційну статистику, щороку спостерігається усталене зростання кількості церковно-релігійних інституцій приблизно на 2 %.

Таб.3.1

Релігійні організації, які діють в Україні

Рис. 3.2 Кількість релігійних організацій в Україні (регіональний огляд станом на 01.01.2013 р.)

Як видно з рис.3.2. найбільше релігійних отганізацій в Західному - 14584 та Південно-центральному - 13838,регіонах нашої країни.

3.1 Західна Україна

У західному регіоні України до популярних об'єктів українського паломництва належать собор Святого Юри, Успенська церква, Польська катедра у Львові, Крехівський монастир (біля Львова), Гошівський монастир (Івано-Франківська область), Зарваниця, що на Тернопільщині, та ін. Об'єктами паломницького туризму в цьому регіоні є:

3.4 Релігійні ресурси Південного туристичного макрорайону

Південний регіон -- Одеська, Херсонська і Миколаївська області та Автономна Республіка Крим. У ньому переважає УПЦ-МП, проте тут зосереджена найбільша кількість мусульманських та іудаїстських громад. Він також є одним із головних центрів старообрядництва, Німецької та Шведської євангелічно-лютеранських церков. Найбільший релігійний осередок -- Одеса,де об'єктом поклоніння є “стопа” апостола Андрія Первозваного у Свято-Успенській Одеській патріаршій обителі. В Одесі розташовані також лютеранські кірхи, синагоги, центр старообрядницької єпархії(додаток А.5).

У Криму існує безліч об'єктів природи - джерел, скель, печер, дерев, які визнані у тієї чи іншої етнічної групи "священними" і шанованими(додаток А.6).

До основних об'єктів відвідування релігійного туризму Криму відносяться:

Свято-Успенський монастир, Свято-Нікополькая церква, печерний монастир Качи-Кальон(рис.33), Свято-Климентівський монастир, Свято-Георгіївський монастир, храм Світлого Христового Воскресіння (споруджений на честь чудесного порятунку імператора Олександра III), Косьмо-Даміанівський монастир, Свято-Троїцький собор, давня церква Дванадцяти Апостолів.

З об'єктів паломництва, що відносяться до релігії іслам виділяють: мечеті Кебір-Джамі в Сімферополі (рис.34), Джума-Джамі в Євпаторії, Тохтали-Джамі, Хан-Джамі в Бахчисараї(рис.35), Аджи-бей в Судаку, Муфтій-Джамі в Феодосії, мечеті Бейбарса і Узбека в старому Криму(рис.36).

У Криму чимало пам'ятників, пов'язаних з іншими конфесіями. У печерному городище Чуфут-Кале збереглися молитовні будинки караїмів -кенаси. Неподалік, у Іософатовой долині знаходяться старовинне кладовище і дубовий гай Балта-Тіймез, що є святим місцем для караїмів.

Висновки до розділу 3

Туризм в Україні розвивається швидкими темпами та відповідає соціальному запиту населення.

Регіонами міжнародного паломницького туризму можуть і повинні стати Прикарпаття та Закарпаття, пов'язані з культурою, пам'ятними місцями народів,споріднених з католицизмом, іудаїзмом, вірменською церквою. Київ, Чернігів,Одеса, Полтава - ці та інші міста є носіями не лише християнської монокультури, а й поліконфесійної культури як у минулому, так і в наші дні.

Тут збереглися пам'ятки давньої християнської і навіть дохристиянської - язичницької цивілізації. Низка українських міст обласного і навіть районного підпорядкування (згадаємо тут наше Поділля - Хмельниччину - Вінниччину) - якщо не діючі, то потенційні туристичні маршрути не лише для громадян України, а й для іноземців.

Для розвитку міжнародного прочанського туризму в Україні надзвичайно важливо досягти встановлення та збереження мирного співжиття, спокою, злагоди між усіма етносами і культурами, конфесіями та віруваннями багатонаціональної України. Міжнаціональний і міжконфесійний мир - підґрунтя та запорука успішного розвитку міжнародного туризму в Україні. А це вимагає від українських туристських організацій, спеціалістів туристської індустрії та туристської культури поряд з іншими філософськими та гуманістичними засадами туризмології засвоїти, сповідувати та пропагувати й релігієзнавчі засади, а саме:

- На теренах України зустрівся та зімкнувся не лише православний Схід і католицький Захід, а й Схід і Захід у масштабному, геополітичному вимірі.

Починаючи з середини XVI ст., від часів Реформації, Україна стає батьківщиною різних протестантських течій - лютеранства, кальвінізму, социніанства, згодом - баптизму, адвентизму, п'ятидесятництва, свідків Єгови, а сьогодні - різних харизматичних течій, неорелігій. Ще раніше на українській землі прижилися іудаїзм та іслам. Отже, нині маємо досить різнобарвну конфесійну карту України. Тут пускають коріння, знаходять прихильників і послідовників нові християнські та нехристиянські течії, відгалуження, групи, іноді досить екзотичні, далекі від національної традиції та культури.

У правовій державі, демократичному суспільстві гарантується вільний світоглядний, віросповідний вибір, якщо він не виходить за межі загальнолюдської етики, не перешкоджає утвердженню сутнісних сил людини, інтелектуальному, моральному розвитку особи, цивілізованому співжиттю громадян.

Національні культури, конфесійні відмінності, світоглядний плюралізм не повинні (і не можуть) в Україні бути підґрунтям для релігійного екстремізму і етнорелігійної ворожнечі. Бо ж християнська культура, що Грунтується на Євангелії, має спільні корені з культурою іудейською, що грунтується на Торі,та ісламською, яка в Корані увібрала багато сакральних сюжетів Старого та Нового Заповітів Біблії. Всі вони доповнюють одна одну і в багатьох аспектах -не лише провіденціальному й есхатологічному, а й культурологічному й етичному - можуть гармоніювати між собою. Отже, Україна - перспективна,безпечна та приваблива країна для розвитку міжнародного паломницького туризму.

Висновки

В результаті виконання курсової роботи, було проведено аналіз та встановлено,що:

Паломництво Ї це ходіння або подорож до святих місць з чітко визначеними культовими цілями. Зародження паломництва пов'язані з формуванням в світі основних релігійних течій.

Паломництво в тій чи іншій формі прийнято практично у всіх релігіях і язичницьких культах. В даний час паломники широко користуються послугами туристичної індустрії. Паломницькі тури на відміну від релігійно-пізнавальних турів або культурно-історичних, несуть певним віруванням сенс здійснення обряду, а не лише пізнавальні цілі.

Релігійний туризм (паломництво) є одним із самих старих видів туризму.

Паломництво, як і туризм взагалі, буває внутрішнім (у межах окремої країни).Вплив релігійного туризму на економіку деяких країн і регіонів світу, в першу чергу на самі релігійні центри, дуже велике. Це пов'язано з тим, що паломники залишають в стані перебування істотну частку взятих у дорогу грошей. Крім того, паломництво дає заробіток багатьом тисячам місцевих жителів. Центрами релігійного туризму є: Мекка, Медина, Єрусалим.

У нашій країні релігійний туризм в даний час недостатньо розвинений.

Збережені до наших днів культові споруди можуть служити важливими об'єктами релігійного туризму і паломництва в сучасній Україні. Серед них є пам'ятники різних епох, починаючи з XII - XIII ст. і закінчуючи XIX ст.,іщо відображають всю історію українськлшл культового зодчества, нерозривно пов'язану з історією та культурою Києвськой Русі.

Доцільно виділити з них найбільш значущі об'єкти відвідування релігійного туризму і основні місця паломництва. У більшій своїй частині вони збігаються, і їх можна включати у маршрути, як релігійного туризму, так і паломництва (або суміщених груп). Незбіжні об'єкти характеризуються тим, що не відповідають цілі поїздки туристів чи паломників.

Центральними устремліннями при здійсненні паломництва можна назвати:

· вчинення релігійного обряду або участь в такому;

· поклоніння святому місцю, храму, мощам;

· отримання благодаті,

· зцілення духовного і фізичного, досягнення політичних.

Основними споживачами цього туристичного продукту є віруючі люди, а також туристи, які цікавляться історією православ'я. У турфірмах відзначають,що останнім часом релігійним туризмом зацікавилася молодь. Все більший попит на короткострокові програми у школярів, студентів ліцеїв і коледжів, не кажучи вже про учнів православних гімназій.

Існують різні варіанти паломницьких поїздок. Найбільшим попитом користуються одно - і дводенні автобусні тури тривалістю від 8 до 36 годин.

Такі програми недорогі і дають можливість відвідати кілька що знаходяться недалеко один від одного монастирів, взяти участь у богослужінні, а також оглянути визначні пам'ятки відвідуваних місць.

Багатоденні тури незначно відрізняються від звичайних туристських поїздок. Однією з головних специфічних характеристик цього турпродукту є участь туристів у богослужінні. Причому поряд з участю у загальних святкових службах спеціально для групи може бути замовлений молебень в тому чи іншому святому місці. Крім того, при проведенні поїздки враховується рівень духовних знань і особливості інтересів членів групи. Відповідно, звичайний текст екскурсії доповнюється більш докладними відомостями про місцеві святині, святі чи святому, пам'ять якого вшановується цього дня. Нарешті, при обслуговуванні велике значення має організація харчування, так як необхідно враховувати обмеження, що накладаються церковним календарем.

Домовляючись з монастирем про прийом групи, турфірми обумовлюють можливості організації харчування. Нарешті, відмітною рисою багатоденного туру є проживання туристів у монастирах.

При організації маршрутів релігійного туризму необхідно дотримуватися наступних правил. Недоцільно включати до маршрутів релігійного туризму об'єкти відвідування, які не становлять історико-культурного інтересу і мають мале число об'єктів показу. У маршрути паломницьких груп не можна включати недіючі монастирі і церкви (навіть якщо вони включені до списків ЮНЕСКО), які не мають святинь (джерела благодаті).

Об'єкти відвідування є також неоднорідними за своєю історико-культурної цінності та культової значущості. При складанні маршрутів релігійного туризму необхідно враховувати мету поїздки туристів чи паломників і, по можливості, формувати однорідні групи. Акцент у підготовці екскурсовода і текстів екскурсії також визначається метою поїздки. Супроводжуючому паломницькі групи екскурсоводу бажано мати додаткову підготовку, знати тексти молитов, житія святих, дати церковних свят і літургіку.

Паломницький туризм - це поїздки представників різних конфесій з паломницькими завданнями.

Серед підстав для здійснення паломництва можна виділяти:

· Бажання зцілити себе від фізичних і душевних недуг

· Бажання помолитися за своїх близьких і рідних

· Бажання отримати благодать

· Бажання виконати богоугодну роботу

· Бажання позбутися гріхів

· Бажання виявити подяку за блага, спосланние понад

· Бажання довести вірність своїй вірі

· Прагнення до подвижництву в ім'я віри

· Бажання отримати сенс життя.

Паломництво несе в собі певний зв'язок людини до дійсності. Ідея паломництва має на увазі дії людини в ситуаціях особливих труднощів, добровільно взятих на себе зобов'язань у певних умовах.

Це символізує готовність людини поступитися тимчасовими матеріальними цінностями в ім'я нетлінних і духовних. В індуїзмі, католицизмі і православ'ї отримало розвиток піше паломництво. Люди відправляються в паломництво,коли їм мало ритуальних діянь у місцях звичайної середовища проживання.

Зараз все ще на стадії поступового впровадження знаходиться «Державна програма розвитку туризму в Україні до 2020 року». Вона спрямована на вирішення таких існуючих в Україні проблем, як відсутність пропаганди рекреаційних можливостей країни на державному рівні та ефективної моделі інвестиційної політики в цій галузі, високі ціни на готельні послуги при їхнiй низькій якості, надмірний податковий тиск на туристичні підприємства, складні, порівняно iз всесвітньо визнаною міжнародною практикою, візові та митні процедури і подібне. В'їзний туристичний потік в Україні має зрости вже до 9,2 млн. осіб, а кількість внутрішніх туристів -- до 12 млн. За попередніми підрахунками, обсяги реалізації власних послуг принесуть до українського бюджету 10,5 мільярдів грн. при загальному фінансовому обігові в галузі в розмірі близько 75 млрд.грн.

І ще одне принципове питання. Всі плани, програми та проекти щодо розвитку туристичної індустрії повинні бути максимально зорієнтовані не тільки на створення належних умов для туристів, а й на забезпечення високого комфорту проживання корінних жителів регіону. Іншими словами, розвиток туристичної галузі треба розглядати як фактор стабілізації місцевих ринків праці та розширення зайнятості населення.

Список використаних джерел

1. Філософський аспект паломницького туризму в Україні. <http://tourlib.net/books_ukr/filotur111.htm>.

2. Електронний підручник «географія туризму». - <http://lib.rus.ec>.

3. Релігійно-паломницький туризм; Кузик С.П.( бібліотека українських підручників). <http://pidruchniki.ws>.

4.Довідка про паломницькі святині. < http://emaus.com.ua/>.

5. Релігійна карта світу {Електронний ресурс}//. < http://religions.unian.net/>.

6. Релігії Азії. - <http://www.asian.com.ua>.

7. «Русское географическое сообщество». < http://www.knt.org.ru>.

8. «Від паломництва до сучасного туризму» /// {Електронний ресурс}.<http://www.nadstripoyu.com.ua>.

9.Православна Харківщина. < http://pravoslavie.kharkov.ua/ >.

10. Географія паломницького туризму. <http://uk.wikipedia.org/ >.

11. Паломнический отдел Харьковской епархии. <http://palomnik.com.ua/ >.

12. Історія паломницького туризму. < http://ua-referat.com/>.

13. Харківський паломник. {Електронне періодичне видання};///. <http://sloboda.orthodoxy.ru/ >.

14. Електронна енциклопедія пам'яток: релігія світу. <http://encyclosights.com/.>.

15. Реферат: паломницький туризм. {збірка рефератів та доповідей }; < http://xreferat.ru/ >.

1. Релігійна карта світу. { наук.редактор. :Л.М. Веклич}; «Картографія», 2002-2011 рр., {1}c.

1. Релігійний туризм. ///{3 видання}; / (навчальний посібник). Т.Т. Христов. К. : Знання, 2008. 62 с.

2. Абрамович С.Д., Тілло М., Чікарьова М. Релігієзнавство: Підручник. К.: Да Кар, 2004.

3. Калінін ЮЛ., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. 6-те вид. К.: Наук, думка, 2002.

4. Присухін СІ. Релігієзнавство: Навч. посіб. / Київ. нац. екон. ун-т. К.: КНЕУ, 2005.

5. Шевченко ВМ. Словник-довідник з релігієзнавства. К.: Наук, думка, 2004.

1. Журнал «Вояж» №6, червень 1999 р.

2. Журнал «Туризм: практика, проблеми, перспективи.», № 6, серпень 1999р.

1. Туристична газета№4 -1997р.

Размещено на Allbest.ru