Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розроблення проектних рішень

Аналіз стану міжнародного туризму в Україні (у Херсонській області) та зарубіжних країнах. Науково-методичні аспекти організації та механізми управління туристичною діяльністю. Менеджмент, маркетинг і рекламно-інформаційна діяльність у сфері туризму.

Рубрика Спорт и туризм
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 10.07.2014
Размер файла 675,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

При розрахунку вартості інклюзив-туру фірма включає до неї окрім вартості туристичних послуг власні витрати на утримання апарату фірми, витрати на рекламу, а також певний прибуток. Незважаючи на це, загальна вартість інклюзив-туру для окремого туриста обходиться дешевше, ніж при індивідуальній поїздці без допомоги туристичної фірми з таким же комплексом та рівнем послуг.

Доля готельного обслуговування та харчування в загальній вартості путівки складає 60-65%. Ці елементи є перемінними величинами і залежать від зміни цін на певні види послуг, а також від сезонної градації, географічної зони розташування готелю, виду і класу обслуговування, договірних комерційних умов між турагенством та адміністрацією готельного підприємства та інших чинників. На вартість готельного обслуговування і харчування має вплив тривалість проживання, чим вона більша, тим нижча вартість одного туродня. При розрахунку готельного обслуговування ціна проживання і харчування розбивається на тарифну сітку, що має діапазон сім днів.

1.3 Основні тенденції розвитку міжнародного туризму в країнах світу

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності індустрія туризму є вельми складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеню розвитку економіки країни в цілому.

На промислово розвинуті країни припадає більш ніж 60% усіх туристів, що прибувають до країни і 70-75% здійснюваних у світі поїздок. При цьому на долю ЄС припадає біля 45% туристів, що прибувають та валютних надходжень. Як зауважили канадські спеціалісти функціонування економіки індустріально розвинутих країн з одного боку робило об'єктивно необхідним зміцнення світогосподарських зв'язків і ріст виробничих збитків на підприємницькі переміщення, а з іншого боку,- створювало робітникам матеріальні можливості переміщень для дозвілля, в т. ч. й за кордон [37].

Географія міжнародного туризму визначатиметься пріоритетними для туристів факторами привабливості тих чи інших регіонів країн. Наприклад, Франція, Англія, Німеччина, Швеція - висока концентрація історичних і культурних пам'яток, спрощений візовий режим, високий рівень сервісу; Бразилія - широкий розвиток екологічних турів Амазонією, екзотична природа, сучасна архітектура, дизайн столиці країни; Кіпр - вигідна система оподаткування, сучасна банківська мережа, добре налагоджена структура телекомунікацій, спрощена процедура створення офшорних компаній (10 днів); Ізраїль - ріст паломницького туризму, наявність широкого спектру оздоровчих центрів, тури 4-ма морями, наявність молодіжних таборів, високий рівень обслуговування, довготривалість туристичного сезону; Середньоземноморський регіон в цілому - розвинена інфраструктура туризму, високий рівень обслуговування, комфортний клімат, велика тривалість туристичного сезону, поєднання відпочинку біля моря з оглядом визначних пам'яток; ОАЕ - низькі ціни на електроніку та побутову техніку доброї якості, мінімальні податки, практика системи «TAX FREE», великий досвід каргоперевезень; Азіатський регіон в цілому - політична стабільність, екзотична природа і культура, зручний транзитний шлях для туристів, що летять в Австралію і Океанію, головний напрямок «пляжного» відпочинку взимку.

Економічна ефективність міжнародного туризму має загальне визначення. Суть: на кожну одиницю трудових, матеріальних, фінансових затрат потрібно досягти суттєвого збільшення об'єму виробництва і реалізації суспільно-корисного продукту [18]. Таким чином можна сформулювати тезу про те, що збільшення ефективності туризму повинно йти шляхом постійного зростання валютних надходжень від іноземних туристів при відносному скороченні матеріальних, трудових і фінансових затрат на організацію їх прийому та обслуговування.

За даними Всесвітньої туристичної організації, щорічно подорожує понад 800 млн. чоловік. Прибутки від світового туризму в 1999 році становили $400 млрд., або близько 12% світового валового продукту. Більш ніж в 40 країнах світу туризм є основним джерелом надходжень національного бюджету. В 90-х роках 20 сторіччя щороку заробляли на туризмі: США - 58 млн. ам. дол., Італія та Франція - 27 млн. ам. дол., Іспанія - 25 млн. ам. дол. Узагальнюючи діяльність багатьох розвинутих країн в сферу туризму, Комісія ЄС оприлюднила прогноз основних тенденцій розвитку туризму на період 2000-2005 років. Насамперед в ньому відзначається, що:

1. Витрати на всі види подорожей і, в першу чергу, витрати на транспорт, збільшуватимуться швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть частішими, але менш тривалими, так як витрати на одну поїздку знизяться.

2. Групи, включаючи сімейні зменшуватимуться і обиратимуть більш гнучку програму відпочинку.

5. Активніше за інших подорожуватимуть дві вікові групи: люди похилого віку і молодь.

6. Стан навколишнього середовища стане одним із найбільш домінуючих факторів залучення туристів, особливо в сільських та прибережних міст.

Розвиваються нові форми туризму, направлені на збільшення притоку туристів. Широко використовуються відносно недорогі індивідуальні і групові інклюзив-тури. Агрітуризм - це тихий спокійний туризм на відміну від класичного туризму міста з його гамірливими розвагами. В Італії іноземні туристи, що приїздять на автомобілі, можуть пред'явивши «Туристичне посвідчення на пальне» (видається митницею при в'їзді) придбати талони на бензин за зниженими цінами. Протягом усього періоду перебування вони мають право на безкоштовну аварійну допомогу, яку надає «Автомобільний клуб Італії». В жовтні 1997 року на Кіпрі відбулася міжнародна конференція судновласників, на якій обговорювалися перспективи розвитку круїзних маршрутів. Фахівці відзначили тенденцію щорічного збільшення бажаючих здійснити морську мандрівку. Прибуток судовласників у 1996 році склав 12 млрд. доларів. Попит перевищує пропозицію, тому ця ніша туристичного бізнесу інтенсивно розвиватиметься. Вирішується проблема недопущення відтоку національної валюти: туристи практично живуть на судні, що є територією країни-судновласника, і більша частина грошей витрачається саме на судні.

Екологічний туризм - прямо пов'язаний з новим екологічним образом життя, котрий все більше знаходить розповсюдження в розвинутих країнах. Найбільш відомими об'єктами екологічного туризму є:

- Йєллоу-стоунський національний парк (США), площа - 5 тис. км. кв., щорічний обіг понад 1,5 млрд. дол.;

- Калахарі Генсбок (ПАР), площа біля 90 тис. га, щорічний обіг 300 млн. дол.;

- Серенгеті (Кенія), площа біля 0,8 млн. га, щорічний обіг 50 млн. дол.;

- Фьордленд (Нова Зеландія), площа 1,2 млн. га, обіг - 120 млн. дол. Уряди країн активно регулюють туристичну діяльність. Наприклад, в 1959 році в Італії було створено міністерство з питань туризму та видовищних підприємств, а в його рамках - генеральна дирекція з питань туризму. Вона розробляє основні і найбільш перспективні напрямки розвитку цієї сфери. Велику роль відіграє Національне управління туризму (ЕНІТ), завданням якого є проведення рекламних заходів з метою збільшення туристського потоку з-за кордону. Для цього створені інформаційні представництва за кордоном і на кордоні (вони діють у більшості країн світу, але в декількох країнах ЕНІТ діють через державну авіакомпанію «Аліталія» та інші фірми; проводяться рекламні кампанії, досліджується міжнародний туристичний ринок. На місцях працюють обласні та провінційні управління туризму. В 1972 році був виданий декрет президента «Про передачу областям адміністративних функцій держави в сфері туризму і готельної індустрії, а також штату працівників». Відповідно до нього в компетенцію областей передавалися наступні функції: створення програм розвитку обласного туризму та його стимулювання; організація туристичних виставок; контроль за діяльністю провінційних управлінь з туризму і автономних підприємств в місцях лікування, перебування і туризму, призначення і зняття з посади членів адміністративних рад цих закладів; контроль за діяльністю інших місцевих організацій з питань туризму; визнання та ліквідація курортних, готельних та туристичних підприємств, розмежування сфер діяльності між ними та їх класифікація; контроль за діяльністю агентств з туризму; розподіл та розміщення нерухомої власності; підготовка гідів, перекладачів.

1.4 Стан туристичного бізнесу в Україні

Україна займає одне з помітних місць в Європі щодо наявності унікальних туристичних та курортно-рекреаційних ресурсів. Останніми роками спостерігається зростання обсягів виробництва, незважаючи на чимало нерозв'язаних проблем у галузі. У період 1993-2000 pp. Україна в 20 разів збільшила прийом іноземних туристів, грошові надходження 2000 року сягнули 925 млн. гривень, до бюджету перераховано податків на суму 41 млн. гривень. Незважаючи на позитивні зрушення, результати аналізу вказують на погіршення стану матеріально-технічної бази підприємств туристичної індустрії. Особливо це стосується підприємств готельного господарства. Так, близько 30-50% грошових витрат туристів припадає на готельні послуги. Однак в Україні ця сфера не отримала належного розвитку, в результаті чого у ВНП частка готельного господарства становить близько 13%. Специфіка готельних послуг зумовлює велику питому вагу основних засобів. Вивчення структури майна готельних підприємств столиці виявило такі характерні співвідношення його елементів: на основні засоби припадає 83% загальної вартості майна, а на оборотні - лише 17%.

В Україні матеріальна база більшості готелів не відповідає новим вітчизняним і зарубіжним стандартам. Понад 80% готельних будівель потребують ремонту, номери - реконструкції і переоснащення, технологія обслуговування - автоматизації та комп'ютеризації. На сьогодні для готельного господарства нашої країни характерний високий рівень зношення основних фондів, тому що більшість готелів України були побудовані та введені в експлуатацію ще в 70-80-х. Програмою розвитку туризму до 2005 року передбачено побудувати ще 78 нових об'єктів на 15700 місць та провести реконструкцію 61 об'єкта на 21500 місць. Але збільшення кількості підприємств не розв'яже проблеми розвитку туристичної галузі. В першу чергу необхідно здійснити реконструкцію чинних підприємств, підвищити рівень обслуговування 34] Це стосується і стану туристичного ринку. На сьогодні в Україні існує близько 3 тис. підприємств, які отримали ліцензії на туристичну діяльність. За офіційними даними, 75% із них займаються туристичною діяльністю за сумісництвом.

Наскільки якісним є стан матеріальної бази підприємств готельного господарства, свідчать такі дані. В Україні відсутні готелі категорії «п'ять зірок» (вищого класу), а готелів категорії «чотири зірки» тільки 3. Таке становище не сприяє залученню до України західних туристів, які звикли до комфортабельних умов проживання. За даними держкомстатистики України за п'ять останніх років рівень завантаження підприємств готельного господарства зменшився в 2,1 рази.

Якість же обслуговування (а отже і обсяг туристичних послуг) залежить від професіоналізму, кваліфікації, досвіду персоналу підприємств у цій галузі. Хоча спостерігаються певні зрушення в цій галузі, а саме проводиться підготовка спеціалістів вищими закладами освіти акредитованими за III та IV рівнями, однак, як показали результати спостережень, підприємства готельного господарства і туризму очолюють люди, які не мають відповідної підготовки. До того ж ціни на послуги готельного господарства досить високі порівняно з низькою якістю останніх. Темпи зростання цін на готельні послуги в Україні у багато разів перевищують світові. За 1990-1998 роки середньорічні темпи зростання цін підвищилися практично в 5 разів (у 1990 році приріст цін у готелях в усьому світі 1,8). Тому, стратегія готелів в Україні повинна передбачати гнучкішу політику цін на основі глибокого вивчення попиту. Це є однією з причин того, що іноземний капітал не інвестується в туристичну галузь. А ті незначні обсяги залучення іноземних інвестицій в країну (організовані СП готелів «Імпреса», «Спартак», «Домус») не розв'язали проблем. Однак вони характеризуються поєднанням надто високих цін з європейським стилем, рівень завантаження в цих готелях у середньому в 3 рази перевищує рівень завантаження на підприємствах готельного господарства, які функціонують без залучення іноземних інвестицій.

Державний комітет України по туризму підрахував, що завдяки праці кожного, хто трудиться в туристичній галузі, щорічні відрахування до державного бюджету становлять 4500 грн. Туризм забезпечує підґрунтя для господарського піднесення держави. Так, кожен із туристів, який прибуває до України, витрачає протягом однієї мандрівки від 520 до 600 доларів на готель, харчування, екскурсії, сувеніри. У 2000 році загальний дохід від туристичної діяльності становив 8,4 млрд. гривень, Україну відвідало 6,2 млн. іноземних туристів із 175 країн світу, надано послуги 2,2 млн. вітчизняних туристів та 13 млн. екскурсантів. Оздоровлено 1,7 млн. дітей, підлітків та учнівської молоді.

Однак на сучасному етапі можна виділити ряд основних причин, які гальмують розвиток туристичної галузі в Україні, серед них: високі податки; невирішеність питань із приватизації землі та захисту приватного капіталу; недостатня державна підтримка суб'єктів малого підприємництва; відсутність системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері послуг; недосконалість системи навчання та перепідготовки кадрів для туристичної галузі та її інфраструктури; високий рівень злочинності у вітчизняному бізнесі; висока візова вартість і довгий термін отримання візи; низький рівень сервісу; невпевненість туристів в отриманні якісних послуг, а також взагалі в існуванні такого підприємства.

Іноземні інвестори проявляють зацікавленість, однак їх стримує високий податковий тиск, нестабільність нормативної бази. Введення в дію Закону України «Про туризм» відкрило нові перспективи для подальшої роботи щодо реформування галузі туризму. Механізм реалізації положень закону стала Державна програма розвитку туризму в Україні на період до 2010 року. Передбачено, зокрема, збільшити прийом іноземних туристів у 2,5 рази, а валютні надходження у 4 рази, довівши їх до 1 млрд. доларів.

Для розвитку інвестиційного співробітництва велике значення має стан саме інвестиційного законодавства. Прийнятий у 1996 році Закон України «Про режим іноземного інвестування» сприяє врегулюванню основних питань інвестиційного процесу.

Основним позитивним моментом законодавчої бази, що регулює процес залучення іноземних інвестицій в Україну, є державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Цьому питанню присвячено Закони України «Про режим іноземного інвестування». «Про інвестиційну діяльність» та Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій, укладені Україною з рядом держав.

Нині в Україні діє законодавча база, якою регулюється питання надання гарантій, інвестиційних пільг і пріоритетів для іноземних інвесторів. Так, державні гарантії захисту іноземних інвестицій встановлено розділом IV Закону України «Про іноземного інвестування». Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. [ 35]

Для підприємств з іноземними інвестиціями, які створюються і працюють у спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку, встановлюється сприятливіший режим господарської діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні здійснюється не тільки національним законодавством. Існують, також, міжнародні договори України з деякими країнами про сприяння та взаємний захист іноземних інвестицій, завдяки яким може застосовуватися пільговий, відмінний від національного, режим. Питанню інвестиційного співробітництва і в подальшому приділятиметься значна увага, що сприятиме подальшому залученню іноземних інвестицій в економіку нашої держави.

До причин, які заважають залученню іноземних інвестицій в економіку України, можна віднести те, що у багатьох країнах іноземні інвестори недостатньо поінформовані про стан і перспективи економіки України, в деяких країнах немає навіть чіткого уявлення про Україну як про суверенну державу.

До підприємств туристичної інфраструктури почали виявляти інтерес іноземні інвестори. Приклади: реконструкція київських готелів; в Карпатському регіоні почала свою діяльність з розвитку туристичної галузі міжнародна організація TACIS; британський фонд «Ноу-хау» взяв на себе витрати на відновлення туристичних об'єктів Львова; декілька мільйонів доларів вкладено в Ялтинський готель «Ореанда» та «Поляну казок». Виділяється масштабністю проект будівництва п'ятизіркового готелю в Києві під назвою «Театральний». В 1997 році було створено СП, 97% акцій якого належали місту, а 3% - українському партнеру СП «Нігма». Замовник іншого п'ятизіркового готелю - «Інтеркон-тиненталь» (Київ) - СП з обмеженою відповідальністю готель «Свята Софія».

- Проект чотиризіркового готелю «Radisson-SAS» підтримується та інвестується європейським банком реконструкції і розвитку, австрійським «Raifasenbank», a частка національного інвестування становила 40 млн. доларів [39].

Останніми роками в Україні прийнята низка важливих рішень з питань державної політики у сфері туристичних курортів, готельних послуг. Зокрема це Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, розроблені на підставі законів України «Про туризм», «Про захист прав споживачів», основоположних стандартів Системи Сертифікації УкрСЕПРО, міждержавних стандартів на туристично-екскурсійне обслуговування.

1.5 Зелений сільський туризм в Україні

У розвитку сільського туризму в Україні можна виділити три основних етапи: становлення сільського туризму (кінець XIX - середина XX ст.), етап «приватного квартирного сектору» у рекреаційних зонах (60-80 роки XX ст.) і етап становлення сільського туризму як самостійної сфери (90 роки XX ст.).

Кожен з етапів характеризується особливостями організації, регіонами поширення, функціональними завданнями, напрямками та формами туристичної діяльності.

Новий етап розвитку сільського туризму в Україні пов'язаний з організаційним його становленням як форми відпочинку міського населення та як форми діяльності сільських жителів, які надають відпочиваючим житло та харчування.

Ініційоване в 1996 році Всеукраїнською Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму відродження сільського туризму зорієнтоване на привабливість його сторін. Для сільського населення це самозайнятість та поліпшення матеріального достатку, для городян - можливість ознайомлення з природним і культурним потенціалом, традиціями, перебування в екологічно чистому середовищі та споживання натуральної їжі. Одночасно це може бути один з найбільш дешевих видів відпочинку. Добова вартість проживання в зимовий період на Закарпатті становить в середньому 25 гривень на одну особу, харчування - від 10 до 60 грн.

Переваги сільського середовища, натурального житла, харчування стають дедалі популярнішими. До сільської місцевості переносяться стандарти міського способу життя. Особливість цього етапу у тому, що він охоплює райони, які мають для цього соціально-економічні передумови (достатній потенціал приватного житла, незайнятість населення та надлишок сільськогосподарської продукції), але не мають розвиненої інфраструктури. Разом з тим, розвиток цієї сфери діяльності сільського населення вимагає, з одного боку, популяризації відпочинку на селі серед широких верств населення, а з іншого - психологічної і професійної підготовки сільських господарів до приймання та обслуговування відпочиваючих на рівні світових стандартів, створенні сприятливих нормативно-правових умов для діяльності господарів сільських садиб.

Спілка за 5 років досягла вагомих результатів діяльності, проводячи велику роботу в таких напрямках:

- організаційне становлення сільського туризму як виду підсобної діяльності на селі та підприємництва;

- налагодження співпраці державних органів, органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями щодо створення правових умов та господарського механізму функціонування сільського туризму;

- здійснення реклами потенціалу українського села та просування на ринок послуг сільських господарів через випуск спеціалізованого журналу «Туризм сільський зелений», відповідних каталогів та путівників;

- організація та методичне забезпечення навчання власників садиб та Ф організаторів сільського туризму;

- проведення загальноукраїнських та міжнародних акцій з представленням потенціалу сільського зеленого туризму в Україні;

- створення мережі інформаційно-консультаційних центрів сільського туризму та сприяння підготовці операторів і менеджерів сільського туризму через центри зайнятості, середні і вищі навчальні заклади [ 40].

Ставлення до сільського туризму пересічного міського жителя України коливається у широких межах: від цілковитого несприйняття цієї форми відпочинку до захоплення його екологічністю, економічністю та самобутністю. Це може свідчити лише про необізнаність широкого загалу з суттю такої форми відпочинку.

Разом з тим, в українських містах є категорії людей, що позитивно сприйняли ідею розвитку сільського туризму. Це жителі промислових центрів - через екологічність цієї форми відпочинку, справжні городяни і шанувальники

# українських народних традицій - через принади сільського способу життя і його довкілля, а також люди з малим і середнім достатком - через низьку вартість відпочинку на селі.

Міжнародний імідж українського сільського туризму теж неоднозначний. З одного боку, Україна традиційно сприймається як аграрна країна, одна з європейських житниць, зі збереженим сільським укладом життя, багатою культурною спадщиною, з незнищенною природою та гостинними господарями. З іншого - потребують підвищення комфортності проживання, вирішення проблем облаштованості сіл та організації дозвілля.

Тенденції останніх років свідчать про те, що західні країни бачать перспективу українського сільського туризму на міжнародному туристичному ринку. Свідченням цього може бути організаційна і технічна допомога міжнародних фондів, програми ТАСІС, через яку реалізовані проекти підтримки сільського туризму у Криму та Карпатському регіоні.

Перед Спілкою, як фаховою громадською неприбутковою організацією, мають стояти певні організаційно-господарські завдання. Серед них першочерговими є:

- сертифікація житла як базового елементу сільського туризму, що дозволить визначити, на яких правах і яку якість обслуговування забезпечить сільський господар;

- забезпечення функціонування диспетчерських (інформаційно-туристичних) центрів при регіональних осередках сільського туризму, завдання яких - реклама, пошук і постачання туристів та забезпечення відпочинку у певному регіоні;

- створення прозорого механізму відносин між різними складовими частинами господарського комплексу сільського туризму, зокрема, між організаторами і власниками садиб. Членські внески власників садиб повинні бути основою розвитку інформаційно-організаційної інфраструктури сільського туризму;

- широка кооперація Спілки з туристичним сектором, органами місцевого самоврядування на предмет створення умов і забезпечення туристичного потоку на село.

Осередками зеленого туризму в Україні також є Чернігівська, Черкаська, Полтавська, Миколаївська, Херсонська області та Крим, що приваблюють красою природних ландшафтів, безліччю музеїв народної архітектури і побуту, парків-заказників («Тарасів обрій», «Канівський іхтіологічний», «Кархінітський орнітологічний», «Новий світ»), заповідників (Шевченківський, Канівський природний, «Чигирин», Миколаївський «Єланецький степ», Чорноморський біосферний, «Асканія-Нова», Кримський заповідник «Лебедині острови», а також створюється Національний заповідник «Херсонес Таврійський»).На Херсонщині також діє осередок Всеукраїнської Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

1.6 Огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом

Питання законодавчої і нормативної бази туристичної діяльності та рекреаційної сфери висвітлюється у законах України «Про туризм», «Про курорти», «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя», у Програмі розвитку туризму в Україні до 2010 року, Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності. Питання оподаткування суб'єктів туристичної діяльності та санаторно-курортних закладів розглянуто на основі Закону України «Про податок на додану вартість».

В процесі виконання роботи питання управління зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних економічних відносин розглянуті у наукових працях Фомішина С. В., Кредісова А. І. та Новицького В. Є., Кириченка А. А. питання менеджменту - у працях М. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедуорі, Герчикової І. Н., Зоріна І. В., фінансового менеджменту - Стоянової О. С, Балабанова І. Т, логістики - у працях Захарова К. В., Циганка А. В., Бочарникова В. П. Питання пов'язані з маркетингом та діяльністю туристичних підприємств у цій сфері за кордоном розглянуті у наукових працях Котлера, Новицького. Бухгалтерський облік туристичної діяльності в зарубіжних країнах та ціноутворення на світовому ринку розглянуто в наукових працях Михалкевича А. Б. та Слепова В. А.

Про стан туристичного бізнесу, тенденції його розвитку в зарубіжних країнах, організації туристичної діяльності за кордоном добре висвітлюється у працях Філіпенка А. С, Квартального В. А., Жолдака В. І., Сеніна В. С, Яновської Н., Єфремової М. В.

Над проблемою розвитку міжнародного туристичного бізнесу на Україні, перспектив розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, ефективності управління туристичною сферою працюють українські вчені та науковці, зокрема, Єфремов О. В., Шило Л., Мельниченко С. В., Малиновський Б., Мунін Г., Михайліченко Г. І., Виноградська А.

1.7 Загальні висновки на підставі досліджень та постанова задач для розробки проектних рішень щодо розвитку туристичного бізнесу на Херсонщині

У першому розділі дипломної роботи проаналізовано стан туристичного бізнесу за кордоном та в Україні, а саме розглянуті науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю в зарубіжних країнах, тенденції розвитку міжнародного туризму в світі, здійснено аналіз стану туристичної галузі в Україні, зокрема, стану сільського зеленого туризму, здійснено огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом. На основі аналізу зроблено висновки про високий рівень організації та управління туристичною діяльністю за кордоном; підвищення темпів розвитку міжнародного туризму у світі, загальну тенденцію до збільшення світового туристичного ринку та активізації туристичних потоків; розвиток екологічного та пізнавального туризму у світі, а також зроблено висновок про незадовільний стан туристичної галузі в Україні, наявність позитивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму.

Завданнями для подальшого дослідження є:

1. Проаналізувати діяльність суб'єктів туристичного бізнесу Херсонської області.

2. Проаналізувати діяльність координуючого державного органу в туристичній галузі Херсонщини - управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації (УСМСтаТ).

3. Дослідити механізм ліцензування туристичних підприємств.

4. Здійснити аналіз стану туристичного бізнесу на Херсонщині.

5. Проаналізувати діяльність суб'єкта екологічного туризму на прикладі туристичної бази імені Остапа Вишні у с. Кринки.

6. Зробити аналіз системи оподаткування туристичних операцій.

7. На основі досліджень розробити проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

2. Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу та її координації з боку управління у справах молоді, спорту та туризму Херсонської облдержадміністрації (УСМСтаТ)

2.1 Інфраструктура туристичної індустрії та її суб'єкти на Херсонщині

Згідно законодавства України суб'єктами туристичної діяльності є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку та мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. Туристична діяльність характеризується великою видовою різноманітністю зайнятих в ній підприємств і організацій різних галузей народного господарства, які загалом утворюють туристичну індустрію. До них відносяться, суб'єкти туристичної діяльності, що здійснюють розробку і реалізацію турпродукту (туроператори), турагентства, що займаються реалізацією турпродукту, бюро подорожей, що організують тури, екскурсійні бюро, підприємства розміщення, харчування, транспортні організації, страхові та ін.

За даними державного реєстру в Херсонській області у 2001 році налічується 45 ліцензованих туристичних підприємств, що на 41% вище, ніж у 2000 р. (32 підприємства). З них 21 туроператор та 24 турагента. Туроператори займаються іноземним (прийом іноземних туристів), внутрішнім (прийом вітчизняних туристів) туризмом та екскурсійною діяльністю. При розробці і реалізації турпродукту вони взаємодіють на договірних засадах з усіма елементами інфраструктури туризму.

Страхуванням туристичної діяльності на Херсонщині займаються страхові компанії «Україна», «Гарант-Авто» та «Оранта». Це страхування медичне та від нещасного випадку, а також страхування відповідальності туроператора за ненадання чи надання не в повному обсязі турпослуг. Більшість фірм надають цю послугу з розрахунку страхового покриття до 10 тис. доларів. За добу клієнт сплачує від $1 до 5.

Найбільшим транспортним підприємством, що обслуговує туристичну галузь, є автобаза «Турист» у Херсоні, що має змогу одночасно виводити на маршрути до 40 машин. На Херсонщині налічується біля 20 підприємств, з якими укладаються договори на транспортне обслуговування, а також 5 туроператорів, що мають власний транспорт. Прибуття іноземних туристів здійснюється до Києва авіатранспортом або морським транспортом у порт Одеси. Туроператор забезпечує прибуття туристів на Херсонщину.

Банки забезпечують обслуговування туроператорів та їх клієнтів щодо здійснення безготівкових платежів та використання кредитних карток. При оплаті вартості путівки клієнтом існують два варіанти розрахунків. По-перше, офіційний, коли оплата здійснюється на підставі виставленого рахунка в приписній касі банку в приміщенні фірми або в будь-якому відділені банку. У цьому разі фірма сплачує державі податки і цілковито відповідає за надану послугу згідно договору з клієнтом. Другий варіант - це оплата готівкою. Вартість може бути трохи нижчою, але весь ризик за неякісне виконання зобов'язань клієнт бере на себе. [36]. Практика використання дорожніх чеків на Херсонщині ще не розвинена.

Херсонські фірми не мають права на самостійне оформлення віз та інших документів, необхідних для перетину кордону. Цю процедуру здійснює на прохання херсонської фірми спеціально акредитована київська туристична компанія (зазвичай це фірма «Гамалія»). Іноземні туристи в'їжджають в Україну, виїжджають з України та прямують транзитом її територією через пункти перепустки на державному кордоні України з національним паспортом, у разі наявності відповідної візи.

При створенні туристичного продукту туроператор бронює місця у готелі або санаторно-курортних закладах. На Херсонщині налічується 51 готель, 242 заклади оздоровлення та відпочинку, з них 66 пансіонатів, 4 санаторії, 109 баз відпочинку, 5 оздоровчих комплексів, 3 студентські оздоровчі заклади, 1 табір 9 праці і відпочинку, 54 дитячих оздоровчих табори. При цьому деякі бази відпочинку та пансіонати мають власні потужні спортивно-оздоровчі комплекси (наприклад, база відпочинку «Маяк» у Залізному Порту). Взагалі сезон на херсонських курортах (Залізний Порт, Лазурне, Скадовськ, Генічеськ, с Красне та ін.) триває з 1 червня до 15-20 жовтня, на базі відпочинку «Червоні вітрила», що в Лазурному - з 1 квітня до 20 жовтня. Середня місткість закладів в залежності від їх виду складає: пансіонати - 400, бази відпочинку - 350-400, санаторії - 250-300, дитячі оздоровчі табори - 200-250 місць, що дозволяє протягом року прийняти біля півмільйона туристів. Санаторно-курортні заклади забезпечують розміщення, харчування, та деякі організовують культурно-масові заходи. Взагалі санаторно-курортні заклади повинні підлягати обов'язковому ліцензуванню, але на Херсонщині ця практика тільки почала запроваджуватись. Існують три варіанти реалізації путівок санаторно-курортними закладами: власний збут , через посередників - турагентів і туроператорів Херсонщини та через турагентів інших областей України та інших країн. Готелі в Херсонській області взагалі забезпечують розміщення, харчування і обслуговування туристів, але деякі туристичні комплекси, прикладом яких є готель «Фрегат» надають додаткові послуги, такі як екскурсії містом з відвідуванням музеїв, одноденні поїздки до сільської місцевості з обідом, дегустація вин, поїздки до заповідника «Асканія-Нова», прогулянки катером Дніпром, відвідування острову рибалок з обідом з рибних блюд, полювання. Крім того подібні готелі мають плавальний басейн, сауну, салони краси, ресторани, нічні клуби, банкетні зали для організації відпочинку та пункти обміну валют, відділення зв'язку, телефакс, ксерокс, конференц-зал для проведення ділових зустрічей. Але незважаючи на це, в Херсонській області досі немає жодного сертифікованого готелю.

Екскурсійне обслуговування туристів здійснює Херсонський краєзнавчий музей, художній музей ім. О. Шовкуненка, Херсонський планетарій, заповідник «Асканія-Нова» (дендропарк, зоопарк, музей) та інші культурні заклади. Вони самостійно розробляють програму екскурсій щодо свого закладу і надають послуги екскурсовода на основі угоди з туроператором. Якщо туроператор має власний екскурсійний продукт і самостійно його реалізує, екскурсоводом (гідом-перекладачем) є працівник туристичної фірми, який діє на основі наряду-путівки, технологічної карти, контрольного тексту та матеріалів «Портфеля екскурсовода». Після закінчення екскурсії наряд-путівка повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік. Туроператори розробляють екскурсійні маршрути самостійно, на основі агентських угод або по рекомендації управління з питань туризму. Найбільш поширені рекомендовані маршрути: «Від Тягина до Кам'янки», «Давньоруське Олешшя і козацькі Олешки», «Кінбурнська коса». Вже кілька років розробляється туристичний маршрут «Чумацький шлях». Його розробка пов'язана з іншими областями і потребує їх участі. Але, можливо розробити цей маршрут і в межах Херсонщини. Додаткові послуги у вигляді організації рибалки та полювання на Херсонщині надаються туроператором на основі договору з Херсонським відділенням Українського товариства мисливців і рибалок, до складу якого входять три мисливсько-рибальські бази: «Краснюкове», «Проріжка» та Козачелагерська база. Другим подібним підприємством є Херсонське державне лісогосподарське об'єднання «Херсонліс», що має на території області такі лісомисливські господарства: Херсонське ДЛМГ (головна база в селищі Рабильче) - полювання на водоплавну птицю в радіусі від 1 до 40 кілометрів, а також на вальдшнепа, фазана, гуску, зайця; Скадовське ДЛМГ (база на острові Джарилгач) - полювання на оленя благородного, муфлона, водоплавну птицю; Гавриліське ДЛМГ (база в с Гаврилівка) - олень благородний, косуля, лисиця, заєць, куріпка, качки, гуси.

Туроператор може займатися реалізацією власного продукту безпосередньо туристу, але найчастіше реалізацію здійснює турагент. У разі взаємин з турагентами в обов'язки туроператора входить створення турпродукту, а турагент зобов'язаний провести рекламну кампанію на ринку туристичних послуг, здійснити комплектацію груп та відправку туристів, забезпечити туроператора інформацією, необхідною для оформлення документів та бронювання місць на транспорті та в готелі, проінформувати туриста про вартість путівки та систему розрахунків, отримати та перерахувати кошти туроператору в оплату путівки. Організація турів здійснюється на підставі ваучера-путівки (додаток 1). Турагенти в Херсонській області загалом займаються внутрішнім та закордонним туризмом (відправкою вітчизняних туристів за кордон). При цьому вони взаємодіють з туроператорами інших областей України та іноземних країн.

2.2 Характеристика УСМСтаТ

2.2.1 Цілі, завдання та функції УСМСтаТ в туристичній галузі

Управління у справах молоді, спорту та туризму є структурним підрозділом облдержадміністрації, є підзвітним і підконтрольним голові облдержадміністрації, заступнику голови з питань соціальної та гуманітарної політики та Державної туристичної адміністрації України.

Місією управління в галузі туризму є сприяння задовільненню потреб вітчизняних та іноземних споживачів у фізичному та духовному відпочинку та інтелектуальному розвитку. Тому основними цілями є:

1. Забезпечення на території області реалізації державної політики з питань розвитку туризму.

2. Забезпечення в межах своєї компетенції безпеки туристів, захист їхніх прав, інтересів та майна.

3. Сприяння міжнародній співпраці з питань туризму. Відповідно до цілей завданнями управління є:

1. Розробка програм і проектів з питань туризму, їх реалізація та надання на розгляд облдержадміністрації пропозицій щодо фінансового забезпечення цих програм.

2. Надання пропозицій щодо облаштування об'єктами туристичної інфраструктури мережі транспортних коридорів, що пролягають через територію області.

3. Участь в організації приміських зон короткочасного відпочинку, створенні нових рекреаційних зон місцевого значення.

4. Сприяння підвищенню якості турпослуг, розширенню їх асортименту.

5. Вжиття в межах компетенції заходів щодо створення ефективної системи туристичної та екскурсійної діяльності.

6. Сприяння розвитку нетрадиційних видів туризму.

Управління має лінійно-функціональну організаційну структуру (додаток 2). Всі функції з управління туризмом виконує головний спеціаліст з питань розвитку туризму і ліцензування який офіційно підпорядкований заступнику голови управління у справах фізичної культури, спорту та туризму, але фактично звітує безпосередньо голові управління і разом з ним бере участь у нарадах з питань туризму у вищестоящих органах влади. Голова управління здійснює загальне керівництво роботою головного спеціаліста, звітує разом з ним про результати діяльності управління і є відповідальним за використання коштів в межах асигнувань, передбачених в обласному бюджеті на розвиток програм туризму. У функціональні обов'язки заступника голови з питань фізкультури, спорту та туризму входить крім загального керівництва контроль за виконанням туристичними підприємствами умов і правил надання турпослуг, але фактично ці функції виконує головний спеціаліст. Функціональні обов'язки головного спеціаліста з туризму відповідають поставленим цілям і завданням управління в галузі туризму і містять:

1. Забезпечення реалізації державної політики в галузі туризму та туристичної індустрії, курортно-рекреаційної сфери.

2. Проведення робіт по створенню сприятливого організаційно-правового та економічного середовища для розвитку туристичної галузі.

3. Забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, відновлення природного та історико-культурного середовища в області.

4. Взаємодія з турфірмами області по залученню населення до раціонального використання вільного часу, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, організації оздоровлення.

5. Внесення на розгляд пропозиції до проектів програм, заходів щодо розвитку туризму в області.

6. Участь у підготовці пропозицій щодо визнання місцевості як курорту, встановлення зон санітарної охорони курортних закладів, їх режиму.

7. Проведення аналізу та узагальнення практики роботи підприємств та організацій туріндустрії усіх форм власності, в життя заходів розвитку нетрадиційних видів туризму (оздоровчо-спортивного, підводного, екологічного тощо).

8. Координація діяльності туристичних підприємств щодо розроблення нових маршрутів і турів.

9. Організація та сприяння розвитку системи інформаційно-рекламного забезпечення туристичної галузі, представництва Херсонщини в Україні та на міжнародному рівні.

10. Вивчення питання якісного та кількісного складу працівників галузі туризму, організація підвищення кваліфікації спеціалістів туристичних підприємств усіх форм власності.

11. Вжиття заходів щодо розширення міжнародного туризму, подання пропозицій по укладанню міжнародних угод з питань співробітництва в галузі туризму та забезпечення їх реалізації.

12. Облік суб'єктів туристичної діяльності, разом з місцевими органами статистики забезпечення збору та обробки даних статзвітності та здійснення контролю за їх достовірністю.

13. Надання консультаційної допомоги підприємствам туристичної спрямованості з питань ліцензування їх діяльності та здійснення контролю за дотриманням ними ліцензійних умов.

Має право за дорученням представляти управління в облдержадміністрації та Державній туристичній адміністрації України з питань розвитку туризму в області.

2.2.2 Механізм управління туристичною діяльністю на Херсонщині

Управління у своїй діяльності керується Державною програмою розвитку туризму [12], а також розробляє обласні програми, проекти та плани. При цьому слід відмітити, що ці плани не містять фінансових та економічних показників, яких планується досягти, а мають скоріше якісний характер, тобто перелік заходів, які треба здійснити для удосконалення розвитку туризму. Суб'єкти туристичної діяльності самостійно здійснюють стратегічне та поточне планування діяльності, яке не підлягає контролю з боку управління. Також вони самостійно встановлюють зв'язки зі страховими, банківськими, транспортними підприємствами, закладами розміщення, харчування та екскурсійного відвідування. Ці зв'язки також не контролюються управлінням.

З метою виконання планів та програм в рамках реалізації державної політики головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування здійснює контроль діяльності підприємств туристичної галузі. Критерії оцінки встановлюються «Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності» [13], згідно яких існують певні вимоги до суб'єктів туристичної діяльності. Суб'єкт туристичної діяльності при здійсненні всіх видів туризму та екскурсійної діяльності повинен дотримуватися вимог законів України [4, 8], Декретів і Постанов Кабміну України, інших нормативно-правових актів; організаційних вимог (щодо виконання обов'язків, внесення змін до програм обслуговування туристів, відшкодування збитків, інформаційного забезпечення, звітності); загальних вимог до службового приміщення для провадження діяльності з організації туризму (зовнішня реклама, інформація про режим роботи, повідомлення споживачів турпослуг у разі планового закриття службового приміщення); кваліфікаційних вимог до кадрового складу працівників суб'єкта туристичної діяльності (кількість фахівців з відповідною освітою у штаті суб'єкта (30%), стаж роботи (3 роки), залучення гідів-перекладачів, трудові угоди тощо); вимог до інформаційно-рекламної діяльності суб'єктів (інформація про тарифи і умови обслуговування, рекламні та довідкові матеріали); загальних вимог до укладання договорів при наданні турпослуг; вимог до забезпечення страхового захисту туристів; вимог до організації приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні (якість, візовий режим, облік відповідних документів тощо); вимог щодо організації поїздок за межі України (оформлення туристичних документів, програма туру); вимог до організації приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні; вимог до здійснення екскурсійної діяльності (програми екскурсій, додаткове екскурсійне обслуговування, оформлення документів на реалізацію власного екскурсійного продукту, обов'язки екскурсовода тощо). На підставі безумовного виконання цих вимог здійснюється ліцензування суб'єктів туристичної діяльності і ведеться реєстр ліцензованих підприємств. Суб'єкти туристичної діяльності два рази на рік (за перше півріччя і 9 місяців) повинні подавати в управління у справах молоді, спорту та туризму звіт про діяльність туристичної організації за формою № 1-ТУР (к). Термін подання звіту - до 10 липня і 10 жовтня. До 20 липня і 20 жовтня головний спеціаліст повинен представити зведений звіт до Державної туристичної адміністрації України і обласному управлінню статистики. Звіт про діяльність туристичної організації складається з двох розділів. Перший розділ містить інформацію у вигляді таблиці про розподіл туристів, яких обслуговувала відповідна фірма протягом звітного періоду, за цілями відвідування та віком (додаток 3). Розділ має підрозділ, в якому надається більш детальна характеристика щодо розподілу дітей і підлітків за цілями відвідування. При цьому характеристики подаються у розрізі видів туризму. Другий розділ відображає основні фінансово-економічні показники в грошових одиницях та кількості чоловік (додаток 4), а саме обсяг реалізації, сума загальних затрат, сума чистого прибутку, відрахування до бюджету та ін.

На основі звітів підприємств УСМСтаТ складає зведений звіт про стан туристичної діяльності на Херсонщині у розрізі видів туризму та цілей відвідування за кількісними та грошовими показниками. Крім того складається звітність щодо основних показників діяльності санаторно-курортних закладів, готельного господарства, туристичних підприємств, кількості ліцензованих діючих суб'єктів туристичної галузі, розподілу суб'єктів за формою власності, чисельності працівників підприємств, обсягів послуг, наданих підприємствами, платежів до бюджету та ін. Також розраховується співвідношення кількості іноземців, які прибули на Херсонщину виключно з метою організованого туризму до кількості іноземних туристів, які обслуговувалися ліцензованими туристичними підприємствами. Таким чином, управління не втручається в справи суб'єктів після отримання ними туристичної ліцензії.

Управління представляє Херсонську область та надає методичну допомогу в організації участі туристичних підприємств в Всеукраїнських та міжнародних виставках-ярмарках, зокрема, в міжнародному туристичному салоні «Україна», мета якого - сприяння налагодженню і поглибленню ділових відносин з провідними світовими туристичними фірмами та організаціями, розвитку внутрішньої ринкової конкуренції, удосконаленню відповідної туристичної інфраструктури країни. Тематика виставки: туроператори, турагентства, асоціації; турбізнес; найновіші туристичні інформаційні системи; транспортні і страхові послуги, автотуризм, гірський і водний туризм; курорти, санаторії; готелі, кемпінги; устаткування та меблі для готелів; обладнання для казино, ресторанів, ігротек; спортивне обладнання; спеціальна література, спеціалізовані засоби масової інформації. Організаторами виставки салону є Державна туристична адміністрація України , УкрСоюзТУР, компанія «Автоекспо» при підтримці Національного комплексу «Експоцентр України». Загалом протягом року в Україні проходять біля 10 виставок туристичної спрямованості. Серед них міжнародна туристична виставка «Чорноморська Одісея», виставка UITT, що її організовують британці в Києві, а також спеціалізовані виставки готельного обладнання. Виставки-ярмарки дозволяють не тільки укладати контракти та знаходити нових ділових партнерів. Значення їх також полягає у визначенні основних тенденцій у розвитку туристичного бізнесу в Україні. Організатори виставок зазвичай надсилають запрошення на адресу УСМСтаТ з проханням до певної дати надіслати список підприємств, які братимуть участь у заході. Обов'язком управління є повідомлення фірм про запрошення і робота з фірмами, що дали згоду на участь, резервування місця на території виставки. Ціна 1 кв. м. виставкової площі у 2001 році коливалась у межах $250-320 [ 35]. Для участі у виставці необхідно подати такі документи: заява-договір на участь, заявка на додаткове обладнання, текст інформації про учасника. Заяви повинні бути завірені підписом керівника фірми та печаткою. Разом з туристичними підприємствами бере участь у виставках і УСМСтаТ. Процес підготовки включає збір інформації і матеріалів, виготовлення банерів, плакатів, буклетів, всебічна підготовка представників області з різноманітних питань в галузі туризму на Херсонщині. Ще одним варіантом рекламної діяльності управління є запрошення іноземних делегацій на Херсонщину, здійснення безкоштовного показового туру природними та історичними місцями Херсонської області. Натомість іноземні партнери повинні дати рекламу Херсонщини в усіх засобах масової інформації своєї країни.

Управління взаємодіє з Краєзнавчим музеєм, художнім музеєм ім. О. Шовку-ненка, Херсонським планетарієм, обласною бібліотекою ім. О. Гончара, працівниками заповідника «Асканія-Нова» щодо розробки інформаційних матеріалів, художніх описів Херсонщини, історичних довідок, екскурсійних маршрутів, які потім пропонуються в якості рекомендацій туристичним фірмам. На основі зібраної інформації УСМСтаТ видає ілюстровані рекламні проспекти, брошури, листівки, карти; бере участь у створенні туристичних довідників «Херсонщина туристична» (10 тис. примірників у 2001 році), карт-буклетів (6 тис. прим.). При виготовленні друкованої рекламної продукції управління має деякі цінові пільги, а тому має більші можливості, ніж туристичні підприємства. Управління встановлює відносини з іноземними партнерами (зазвичай в результаті участі в міжнародних виставках і конференціях), виступає посередником між іноземними туристичними агентами і суб'єктами туристичної діяльності Херсонщини в організації прийому іноземних споживачів туристичного продукту. На даному етапі розвитку туризму на Україні і зокрема на Херсонщині іноземні партнери більш схильні встановлювати саме такі зв'язки з туристичними фірмами і закладами розміщення, в яких управління виступає гарантом виконання фірмами своїх обов'язків.

Управління взаємодіє і з іншими підрозділами облдержадміністрації і залучає їх до роботи по відновленню історико-культурних пам'яток, надає пропозиції щодо виділення фінансових коштів та залучення їх у вигляді спонсорських внесків, адже бюджетні асигнування на розвиток туризму майже не надходять.


Подобные документы

  • Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу в Україні та їх розвиток. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині. Розробка бізнес-плану суб'єкту ЗЕД - туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок".

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 20.09.2008

  • Сутність міжнародного туризму та його особливості. Види міжнародного туризму в Україні. Основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Дослідження організації туризму провідними міжнародними туристичними фірмами України.

    дипломная работа [518,2 K], добавлен 27.03.2013

  • Міжнародний туризм: сутність, види, значення; основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Огляд сучасного стану міжнародного туризму в Україні: інфраструктура, матеріально-технічна база, інноваційні форми організації.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 26.01.2011

  • Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.

    статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017

  • Дослідження сучасного стану туризму та краєзнаства в Україні. Аналіз зв'язку туризму із природоохоронною та рекреаційною діяльністю. Робота в краєзнавчих гуртках і спортивному туризмі як основні аспекти програми пізнавально-оздоровчого виховання школярів.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 25.09.2010

  • Сутність гастрономічного туризму. Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стану. Проблеми розвитку гастрономічного туризму. Пропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській обл.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 16.05.2019

  • Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.

    реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012

  • Дослідження соціальних, економічних передумов і особливостей розвитку туризму у Франції у сфері державної політики туризму. Географія туризму Франції і характеристика її культурного і історичного потенціалу. Аналіз французької моделі розвитку туризму.

    реферат [17,3 K], добавлен 09.10.2010

  • Поняття міжнародного туризму, його сутність, функції, динаміка, проблеми та перспективи розвитку, роль в світовій економіці. Аналіз діяльності туристичних агентств. Підвищення конкурентоспроможності України на сучасному світовому туристичному ринку.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 13.05.2014

  • Загальна характеристика ринку туристичних послуг. Методика розрахунку основних економічних показників розвитку туризму. Аналіз та оцінка сучасного рівня розвитку туристичних послуг Росії. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Росії.

    дипломная работа [276,0 K], добавлен 25.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.