Архітектурні пам'ятки Хмельницької області

Флора "Подільських Товтр" нараховує більше 1700 видів рослин, них судинних - 1390 видів, мохоподібних - 52, водоростей - 217, лишайників - 59 видів. На території парку визначено 47 видів справжніх грибів.

У флорі парку нараховується близько 300 видів рослин, які є ендемічними та субендемічними подільськими видами, реліктовими та просто рідкісними рослинами. Серед подільських та волино-подільських ендеміків зустрічається волошка тернопільська, молочай волинський, а серед реліктових видів - змієголовник австрійський, берека, лунарія оживаюча тощо. До Червоної книги України занесено 56 видів рослин, до Додатку 1 Бернської конвенції - 4 види. Особливий інтерес становлять судинні рослини, 26 з яких є погранично-ареальними, 39 - диз'юнктивно-ареальними, 54 - реліктовими, а 32 - ендемічними видами. Високий ендемізм пояснюється тим, що територія Західного Поділля, куди входить парк, є одним із головних центрів ендемізму в Україні. Із "червонокнижних" видів тут охороняються аконіт Бессера, карагана скіфська, зіновать подільська, пізньоцвіт осінній, шафран Гейфелів, бруслина карликова, рябчик гірський, три види ковили: волосиста, Граффа та пірчаста та 15 видів орхідних: булатка великоквіткова, довголиста та червона, зозулині черевички справжні, пальчатокорінник плямистий та травневий, коручка темно-червона, чемериковидна та пурпурова, зозулині сльози яйцевидні, гніздівка звичайна, зозулинець шоломоносний та салеповий, любка дволиста та зеленоквіткова.

Фауну території національного природного парку та суміжних районів лівобережжя Дністра складають характерні представники лісостепу України. Тваринний світ Подільських Товтр відзначається особливостями, властивими західноукраїнській лісостеповій провінції. Багатство і своєрідність тваринного світу парку та його околиць зумовлені особливостями ландшафту, його мозаїчністю. Наявність на території парку старих лісових масивів, відкритих крутосхилів та карстових печер сприяє поширенню тут хижих птахів та кажанів. Фауна налічує 71 вид ссавців, 223 - птахів, 10 - плазунів, 11 - земноводних, 50 - риб, 1 - круглоротих, біля 700 видів комах та багато видів інших безхребетних тварин, інвентаризація яких поки що не закінчена. На території парку охороняються 33 види тварин, занесених до Європейського червоного списку, 98 видів, занесених до Червоної книги України, 184 види тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.

Із "червонокнижних" це: бражник Мертва голова, сатурнія руда, вусач мускусний, скарабей священний, стрічкарка червоно-жовта, бражник олеандровий та скабіозовий, широкопалий рак, мінога українська, шип, стерлядь, вирезуб, лелека чорний, журавель сірий, орел-карлик, могильник, пугач, сипуха, шпак рожевий, , ховрах європейський, норка європейська, тхір степовий і ін. Велике значення територія парку має для збереження рукокрилих, із яких тут мешкають широковух європейський, нічниця Бехштейна, нічниця ставкова, нічниця триколірна, нічниця Наттетера, вечірниця велетенська, вечірниця мала, підковоніс малий.

Для території парку характерне поєднання неповторних природних багатств та історико-культурної спадщини, що створює умови для розвитку як оздоровчого, так і пізнавального туризму.

Значну рекреаційну цінність складають лісові масиви. Поряд з річками та іншими водними акваторіями їм відводиться основна роль в організації короткочасного відпочинку населення. На берегах Дністровського водосховища (в першу чергу, в зоні Бакотської затоки) створено невеличкі туристичні приюти для комплексного обслуговування туристів, які відпочивають на водосховищі, із забезпеченням ночівлі, харчування, зв`язку, прокату туристичного спорядження (у т.ч., байдарок, каное, катамаранів, яхт, плавучих дач) тощо. Є можливість мандрувати по Дністровського водосховищу на комфортабельному дебаркадері з зупинками у мальовничих місцях.

Адміністративним центром національного природного парку "Подільські Товтри" є старовинне місто Кам'янець-Подільський. Воно є національним історико-архітектурним заповідником України, до складу якого входять Михайлівська церква (VI ст.), Кам'янець-Подільська фортеця (ХІ-ХІІ ст.), Домініканський (XIV ст.) та Францисканський (XIV ст.) монастирі, Вірменські бастіон, собор, дзвіниця та торговельний будинок (XV-XVII ст.), Кафедральний костьол (XV-XVI ст.), Петропавлівська церква (1569 р.), Турецький мінарет (1639 р.), монастир домініканок (1720-1722 рр.), Духовна семінарія (1756 р.) та ін. Тут знаходиться під охороною старовинні парки і садиби, у Кам"янець-Подільському ботанічному саду зростають біля 3000 видів, форм і сортів рослин з різних кліматичних зон, в тому числі більше 600 видів тропічних рослин. У парку охороняються 19 археологічних пам'яток, більше 300 історико - архітектурних пам`яток (в м. Кам`янці - Подільському знаходяться більше 200 об`єктів, в Кам`янець - Подільському районі - більше 63 об`єктів, в Чемеровецькому - більше 27 об`єктів, в Сатановському регіоні - більше 12 об`єктів). У Кам'янець-Подільському районі функціонує одне з найбільших в Україні державних господарств з вирощування лікарських рослин.

Особливу цінність і значимість для рекреаційного господарства парку складає запас мінеральних вод, що вже сьогодні дає можливість формування ефективного профілактично - лікувального комплексу на базі мінеральної води типу "Нафтуся" в околицях Сатанова, с.Привороття-2, содових вод типу "Миргородська" в с. Маків, мінеральних вод з унікальними терапевтичними ефектами м. Кам'янець - Подільського, різноманітних розсолів з підвищеною концентрацією літію, брому, йоду та ін.

У парку діють туристичні маршрути: піші та кінні, водні, лижні, автомобільні та велосипедні. Серед них одно- та багатоденні, пізнавальні й оздоровчі, з виїздами на конях і плаванням на човнах, риболовлею та, звичайно, з відвідуванням мінеральних джерел і здравниць, природних та історичних пам'яток, зокрема печери "Атлантида" та печери Кармалюка в с. Маліївці, Бакотського печерного монастиря біля смт. Стара Ушиця, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Михайлівецького та Голозубинецького (пам'ятка XVI ст.), Макіївського та Маліївського, джерел лікувальної зони "Збручанська нафтуся", залишків синагоги XVI ст. (однієї з найкращих у Європі), лісових дач тощо.

Територія національного парку відноситься до Придністровського курортно - рекреаційного регіону державного значення.

В Кам'янець-Подільському районі знаходяться сім комплексів, які використовуються для оздоровлення та відпочинку (в смт. Стара Ушиця дитячий санаторій "Дністер", у с. Привороття-2 профілакторій "Лісова пісня", в с. Врублівці дитячий оздоровчий табір "Чайка", у с. Рогізна "Будинок рибалки", у с. Голосків спорт-база, у с. Устя база відпочинку, в с. Ісаківці дитячий оздоровчий табір "Надія").

У місті Кам'янці-Подільському знаходяться три оздоровчих заклади: пансіонат з лікуванням "Поділля", дитячий санаторій, міський "Центр здоров`я". У Чемеровецькому районі знаходяться три комплекси, які використовуються для відпочинку (в с. Бондарівка база відпочинку та студентський оздоровчій табір, в с. Романівка база відпочинку, в с. Жабінці база відпочинку).

В Городоцькому районі є Сатанівський рекреаційний комплекс, в якому на базі мінеральної води типу "Нафтуся" сформована курортна зона (санаторій "Товтри" - цілорічний спеціалізований лікувально - профілактичний заклад, санаторій "Збруч" - цілорічний спеціалізований лікувально - профілактичний заклад, профілакторій "Берізка" - цілорічний лікувально - профілактичний заклад, база відпочинку "Зв'язківець Чернігівщини" - оздоровчий заклад сезонного типу).

Дуга Стуве

- пам'ятка культури, науки і техніки всесвітнього значення Список ЮНЕСКО на сьогодні нараховує 812 пам'яток всесвітнього значення - визнаних „див світу”, з яких єдине науково-технічне „диво” - це „Дуга Струве” , у свій час відома як „Російсько-скандинавська дуга меридіана”. Вимірювання цієї дуги, яка дорівнює 1/14 Землі, виконувалась протягом 1816-1855 років під керівництвом знаменитого астронома та геодезиста Василя Струве та військового геодезиста Карла Теннера. Вона перетинає з півночі на південь тенери десяти європейських держав: Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України та Молдови. Майже всю дугу меридіана на території колишньої Російської імперії виміряли російські геодезисти і астрономи, а від північного берега Ботнічної затоки майже до мису Нордкап вимірювання здійснювали (з ініціативи Струве) спільно шведські, норвезькі та російські фахівці. Довжина дуги близько 3 тис. Км. І складається з майже 300 суміжних трикутників, які утворюють своєрідний ланцюг. Вершини трикутників закріплені на місцевості геодезичними пунктами (це закладені в землю кам'яні куби розміром 2х2 метра), які і є матеріальними об'єктами, що уособлюють цю грандіозну науково-технічну пам'ятку. Значна частина пунктів, на яких півтора століття тому виконували найбільш великомасштабне вимірювання Землі, збереглася, деякі відреставровані. Офіційно під охорону взято 34 пункти, з яких чотири розташовані в Україні - три у Хмельницькій (Баранівка, Катеринівка, Фельштин) і один (Старонекрасівка) - в Одеській областях.

Біосоціальні ресурси

Наполеон Орда (11. ІІ 1807, Вороцевичі, БРСР - 26.ІV 1883, Варшава) - польський живописець і графік. Навчався у Вільнюс. Університеті. Після 1831 перебував у Італії, Швейцарії та Франції. У 1856 повернувся до Польщі, згодом помандрував по Україні та Білорусі, виконуючи акварелі з зображенням краєвидів.Малюнки Орди було видано у т.з. «Альбомі видів Польщі» (1873-1883) в літографській майстерні М. Фаянса у Варшаві. Значна частина альбому присвячена пам'яткам української архітектури, на яких є види Києва, Ізяслава, Острога, Кременця, Олеська, Житомира.

Література

1. Географічна енциклопедія України: В 3 т. - К.,УЕ ім. Бажана, 1989-1993, Т.3 - 1993 (Бібліотека факультету)

2. Історія міст та сіл УРСР. Хмельницька область. - К.,Інститут історії Академії наук УРСР, 1972 (Бібліотека факультету)

3. Національні меншини в Україні: Інформаційно-бібліографічний покажчик. - К.: Видавничий дім «Стилос», 2003.

4. Радзієвський В.О., Бурма В.О. Медобори. Путівник. - Львів, Каменяр, 1975.

5. Івченко А.С. Вся Україна. - К.:ДНВП «Картографія», 2006, 2008, 2010.

6. Двадцять дев'ять зупинок від Хмільника до Хмельницького. - К.: Грані-Т, 2009 - 120 с.

7. Верховий О.У. Області українського РСР. Хмельницька область: географічний нарис - «Радянська школа» Київ - 1960, Краєзнавча література (Державна історична бібліотека України)

8.Панченко Т.Ф. Туристичне середовище: архітектура, природа, інфраструктура. - К.: Логос, 2009

9.Україна: короткий географічний огляд: Хмельницька область (Географія та основи економіки в школі. - 1997 - № 1)

1.10 uk.wikipedia.org

2.11 http://odb.km.ua/

3.12 http://ukraine.kingdom.kiev.ua

4.13 http://ukrainaincognita.com

5.14 http://k-p.net.ua/

6.15 http://kampot.org.ua/

7.16 http://h.ua

8.17 http://info.kp.km.ua

9.18 http://tovtry.forest.ru

10.19 www.tovtry.km.ua

11.20 http://khmeladmin.org.ua/

12.21 http://dantour.at.ua

13.22 http://ukraineplaces.com.ua

14.23 http//Khmelnitsky.ukrgold.net

15. 24 http//uareferats.com

25. Українська Радянська Енциклопедія в 17томах