Адміністративно-правові заходи забезпечення діяльності у сфері сільського туризму в Україні

- залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам та не мають відповідні дозволи на право здійснення туристичного супроводу;

- надання туристичних послуг, що не пройшли сертифікації у встановленому законодавством порядку;

- ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності можна класифікувати як правопорушення у сфері туристичної діяльності;

- порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює накладення штрафу на громадян або на посадових осіб.

- створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності; незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності; розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.

Також можна виділити цивільно-правову відповідальність суб?єктів туристичної діяльності. При здійсненні правопорушень у сфері сільського туризму можуть застосовуватись норми Цивільного кодексу України. Закон України „Про туризм” закріплює посилання на норми цивільної, адміністративної та господарської відповідальності. Але ми можемо розмежувати відповідальність і в інших галузях: кримінальній, лісовій, екологічній.

Надана нами класифікація не є остаточною, оскільки, спираючись на норми законодавства в інших галузях права, можна передбачити відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності.

Здобувач зазначає, що до відповідальності можуть притягуватися не лише юридичні особи, а також і органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи, що несуть відповідальність за порушення законодавства у галузі туристичної діяльності згідно із законом.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертаційного дослідження викладені найбільш важливі наукові та практичні здобутки, основні теоретичні положення і практичні рекомендації. Типізація результатів дослідження сприяла виведенню таких висновків:

1. Сільський туризм є багатофункціональним та системним явищем, яке активно поширюється у господарському житті аграрних територій України та сприяє їх економічному (через зростання доходів сільських мешканців, створення робочих місць, залучення інвестицій, міжгалузеві зв'язки тощо) та соціальному розвитку (збереження історико-культурної спадщини, підвищення самооцінки у мешканців села та ін.). На основі ґрунтовного та всебічного аналізу туристичної діяльності сформульовано поняття туризму як багатогранне явище, в основу якого покладені всі сфери життєдіяльності суспільства, спрямоване на всебічний розвиток особистості у період обмеженого проміжку часу (від 24 годин до одного року поспіль), без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.

2. Для створення ефективної маркетингової стратегії щодо адміністративно-правових заходів діяльності у сфері сільського туризму та позитивного іміджу країни на світовому туристичному ринку необхідно: розробити національну систему бронювання та резервування туристичних послуг; створити й підтримувати функціонування веб-сайта з туристичними пропозиціями регіонів України; проведення регулярних рекламних кампаній у ЗМІ з метою представлення України у світовому туристично-рекламному просторі; відкриття туристичних представництв України за кордоном та забезпечення їх необхідною кількістю різноманітних інформаційно-рекламних матеріалів про туристично-рекреаційні можливості України.

3. Термін „сільський туризм” слід розуміти, як специфічну форму відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону. Під поняттям „туристична діяльність” запропоновано розуміти діяльність з організації та/або надання різноманітних туристичних послуг вартісного характеру.

4. Аналіз нормативно-правової бази дав змогу автору узагальнити основні критерії класифікації видів туристичної діяльності та виділити їх систематизацію.

5. Закони України визнають сільський та екологічний (зелений) туризм як види туристичної діяльності, але наразі не регулюють їх особливості порівняно з іншими видами туризму. Для забезпечення пріоритетності розвитку сільського туризму в Україні і наближення його до стандартів ЄС вбачається доцільним провести низку заходів: упорядкувати нормативно-правову базу прийняттям Верховною Радою Закону прямої дії „Про сільський туризм”; розробити регіональні програми розвитку сільського зеленого туризму з інтеграцією їх до Програми розвитку сільського туризму в Україні, яку має затвердити Уряд держави; визначити методологію розроблення та впровадження моніторингу досягнення цільових показників зазначених програм на регіональному та загальнодержавному рівнях; завершити реформування системи державної статистики, провести її технічне переоснащення, зокрема, для забезпечення формування електронних систем моніторингу регіональних та державної програм розвитку сільського туризму; створити інфраструктури державної фінансово-кредитної підтримки розвитку сільського туризму.

6. Реєстрація власника садиби як підприємця, а також подальша сертифікація необхідні у випадку надання послуг для 10 осіб або більше. Добровільна сертифікація, у тому числі з присвоєнням відповідних категорій („Зелена садиба”) можлива для осіб, не зареєстрованих як підприємці. Більше того, стандарти туристичної галузі, які діють в Україні, створюють сприятливі умови для функціонування в державі ефективного, розвинутого туристичного ринку з безпечними, високоякісними, різноманітними туристичними послугами.

7. Для вирішення проблеми відсутності кваліфікованих кадрів зі спеціальною профільною підготовкою у галузі сільського туризму запропоновано: створити постійно діючий інформаційно-тренінгований центр з підготовки спеціалістів; запровадити вивчення потреб ринку послуг сільського туризму у фахівцях і врегулювання чисельності їх набору у вищі навчальні заклади на основі державного замовлення за цільовими направленнями регіонів; до переліку спеціалізацій напряму підготовки фахівців туристичної галузі „Туризм” додати спеціалізацію „державне регулювання туристичної галузі”; створити в системі навчальних закладів різного рівня курси перепідготовки кадрів для цієї сфери туризму; створити системи інформаційно-аналітичного забезпечення сфери туризму як складової державної інформаційної системи; делегувати Спілці сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, як органу фахового і громадського самоврядування, повноваження щодо розробки та впровадження загальноукраїнських стандартів сільського туризму, а також здійснення зовнішнього незалежного моніторингу державної та регіональних програм розвитку сільського туризму.

8. Надзвичайно важливим залишається формування туристичної політики, системи державного регулювання у сфері сільського туризму, визначення їх форм, засобів та інструментів. Головним завданням у формуванні даної політики є координація зусиль уряду, парламенту, міністерств, відомств, інших органів державної влади, а також громадських організацій та підприємницьких структур для більш ефективного розвитку сільського туризму в Україні. Щоб забезпечити сталий розвиток сфери відпочинку в українському селі в умовах економічної кризи повинні існувати врегульовані партнерські стосунки влади, бізнесу та професійних громадських організацій. Саме тому, зважаючи на сучасний стан економіки України, збільшення попиту на відпочинок у природному середовищі, та враховуючи необхідність створення сучасного ринку пропозицій відпочинку у сільській місцевості, своєчасною має бути підтримка з боку держави.

Одним з варіантів розвитку туристичної галузі на регіональному і місцевому рівнях вбачається створення робочої групи фахівців галузі (за можливістю декілька груп), яка на основі розроблених на державному рівні типових положень, правил та рекомендацій, в контексті передового європейського досвіду, зокрема французького, розроблятиме конкретний план заходів для кожного окремого туристичного регіону (нині діючого або потенційного), на першому етапі впроваджуватиме ці заходи в життя, а на наступних - буде контролювати та підтримувати їх.

9. Особливість правопорушень, які здійснюються у сфері туристичної діяльності, полягає у тому, що спектр об'єктів, відносно яких здійснюються протиправні дії, досить різноманітний. У зв'язку з цим виділено види правопорушень у галузі сільського туризму та розкрито їх специфіку.

Настала нагальна потреба у необхідності прийняття Закону України „Про сільський туризм”, який би визначив випадки, в яких ліцензування певних видів сільського туризму є неможливим; визначив особливості та умови для договорів у сфері сільського туризму; врегулював питання, пов'язані з професійною підготовкою фахівців із сільського туризму.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вишневська Ю.В. Сертифікація основних послуг у галузі сільського зеленого туризму / Ю.В. Вишневська // Південноукраїнський правничий часопис. -2010. - № 4. - С. 178 - 181.

2. Вишневська Ю.В. Аналіз основних функцій та методів адміністративно-правового регулювання розвитку сільського зеленого туризму / Ю.В. Вишневська // Вісник Академії праці і соціальних відносин. - 2010. - № 4. - С. 14 - 17.

3. Вишневська Ю.В. Адміністративно-правове регулювання якості надання послуг у сфері сільського туризму / Ю.В. Вишневська // Наука і правоохорона. Державний науково-дослідний інститут МВС України. - 2010. - № 4. - С. 210-212.

4. Вишневська Ю.В. До питання про адміністративно-правові заходи по забезпеченню туристичної діяльності у сфері сільського зеленого туризму в Україні / Ю.В. Вишневська // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2011. - № 1. - С. 27 - 31.

5. Вишневська Ю.В. Правове забезпечення охорони природного навколишнього середовища в сфері сільського туризму / Ю.В. Вишневська // Трансформація національного законодавства через призму соціально-економічних аспектів розвитку суспільства: Міжрегіональна науково-практична конференція. - Полтава, 16 квітня 2009 р. - Полтава: Полтавська філія МАУП, 2009. - С. 33 - 35.

6. Вишневська Ю.В. Еколого-правовий статус людини в національно-законодавчому полі України / Ю.В. Вишневська, О.В. Шамрай // Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України за сучасних умов: Міжнародна науково-практична конференція. Київ, 4 грудня 2009 р. - Харків, 2009. - С. 74 - 75.

7. Вишневська Ю.В. Збереження екології навколишнього середовища в сфері сільського туризму. / Ю.В. Вишневська // Проблеми розбудови громадянського суспільства в Україні: Міжвузівська науково-практична конференція. Київ, 5 червня 2008 р. - К.: Університет економіки та права «КРОК», 2008. - С. 266-267.

8. Вишневська Ю.В. Правове регулювання природних ресурсів у сфері сільського туризму /Ю.В. Вишневська// Сучасні ГІС-технології і методи дистанційного зондування землі в агропромисловому та природоохоронному комплексах: Міжнародна науково-практична конференція. Київ, 19-20 червня 2008р. // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 128. - С. 231- 235.

9. Вишневська Ю.В. Організація сільського туризму як засіб забезпечення сталого розвитку сільського господарства України / Ю.В. Вишневська // Актуальні проблеми правового забезпечення національної продовольчої безпеки і сталого розвитку сільського господарства: Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених. Київ, 18 квітня 2008 р. - К.: Національний аграрний університет, 2008. - С. 38 - 40.

10. Вишневська Ю.В. Розвиток туристичної галузі в Україні / Ю.В. Вишневська // Актуальні проблеми держави і системи права України в умовах світової глобалізації: Міжвузівська науково-практична конференція молодих вчених. Київ, 15 березня 2007 р. - К.: Національний аграрний університет, 2007. - С. 61 - 63.

11. Вишневська Ю.В. Правове регулювання сільського туризму в Україні / Ю.В. Вишневська // Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 5-річчю створення юридичного факультету НАУ України. Київ, 17-18 листопада 2006 р. - К.: Національний аграрний університет, 2006. - С. 267 - 268.

Размещено на Allbest.ru