В 15.30 приходимо до підніжжя г. Чивчин, тут стара напівзруйнована хата (нема пів даху), але запоночувати можна. Після обіду робимо кільцеву радіалку на г. Чивчин. Траверсуємо вершину по східному схилу ґрунтовною дорогою, яка поволі набирає висоту. Дійшовши досхідного відрогу (фото № 20) повертаємо вліво і здійснюємо підйом на вершину. Стежок нема, схил крутизною до 30о весь вкритий килимом з чорниць та голубіки. По схилу є невеликі скелясті утворення, які легко обходять. Годна роботи від хати і ми на вершині г. Гивчин (1766,1 м, фото № 21). Назад вже повертаємося південним схилом гори, який не менш крутіший чим східний та дуже зарослий багаторічними травами, висотою до 0,5 м. Вважаємо, що такий кільцевий маршрут найбільш раціональний. Треба знати, що г. Чивчин оповита з усіх сторін траверсними дорогами, що гарантує при швидкому погіршенні погоди безпечно повернутися у табір.

День сьомий 12.08

Вночі було чудове зоряне небо, таке можна побачити тільки у горах. Та під ранок вітер награв сірі низькі хмари, які оповили все навколо, видимість 200-300 м. Холодно, біля восьмої ранку пройшов короткочасний дощик. Та настрій групи нормальний (фото № 22), хлопці готуються до виходу, мабуть вже звикли до такої погоди. Виходимо на маршрут в 9.30. Перейшовши по короткому перешийку між підніжжям г. Чивчин та основних хребтом виходимо на вершину г. Чивчинаж (1587, 3), далі пройшовши з 2 км на південь повертаємо на схід траверсуючи г. Сулі гул (1687, 0). До г. Лостун гребінь хреба полягає ламаною лінією, та головний напрямок - на схід. Хід групи нормальний, в12.00 ми на сівлі біля г. Постун (1653,5). Сама вершина в густих хмарах, та короткочасні пориви вітру надають можливість побачити масивний купол гори. Після невеличкого підйому на г. Поступ Малий (фото № 23) та затяжного спусу в східному напрямку на Лостурський перевал (1140, фото № 24). В 13.00 ми на перевалі. Поповнюємо запаси з невеличкого струмка, далі хребет безводний. На ГЛЗ-66 приїхав патруль прикордонників з Шиденого, перевірка документів та додатковий інструктаж. Після обіду піднімаємось від перевалі в східному напрямок до вершини 1543,6. Підйом дається важко, під ногами конгломерат вологої глини та дрібного каміння. При підйомі робимо фото на згадку з краєвидом на г. Постун Малий (фото № 25). В районі г. Пуруль (1616,8) почався невеликий дощ, та скоро і став. Маршрут пролягає далі в південному напрямку до г. Каман (1723,6). Хмарно, холодно - сама ходова дорога. На схід прекрасний краєвид (фото № 26, 27) - зліва великий стіп г. Паляниця (1749,6), а з права г. Калганова (1734). Доречі г. Паляниця є найвищим плоскогір'ям України. Траверсуючи г. Калган (1723,6) робимо затяжний віраж спочатку на схід (фото № 28), а потім на північ до полонини де знаходиться стара застава (фото № 29). Спуск від кордону до застави проходить по зарослій і заболоченій ґрунтовій дорозі (фото № 30), яка спочатку продирається через криволісся альпійської сосни, а далі - високу траву (до 70 см). В 19.00 ми в хаті без вікон, подекуди і без даху та з “веселими” написами про ДМЬ в 70-х роках минулого століття.

Вагилева довідка - джерело знаходиться за 50 м від хати в південному напрямку, добре замасковане високою травою.

День восьмий 13.08

Хоч число було і невезуче, та ранок видався сонячним, потепліло, а легкий вітерець був наповнений ароматами полонинського різнотрав'я.

Дорога від старої застави сходить з полонини в північному напрямку до лісового хвойного масиву. В лісі, в багатьох місцях дорога завалена деревами, та за 0,5 години ми збігаємо по серпантину в долину р. Чорний Черемош. Дорога, яка позначена по лівому березі річки відсутня, давно заросла сірою вільхою та ялинками, так що йдемо новоутвореною дорогою, яка пролягає по самому руслу ріки. На відрізку виляху в 5 км, до т.1280,2 де в Ч. Черемош впадає потік Прилуки наша група пройшла 8 бродів, для яких характерне кам'янисте дно, швидкість течії 0,5-1,0 м/с, а глибина 0,5-0,7 м.

Побували на давній греблі - Кляуза Болтагул (фото № 31, 32), яка служила для сплаву лісу по Ч. Черемошу.

Від Кляузи через 45 км доходимо до старого прикордонного спостережного пункту (т.1280, 2) тут Ч. Черемош різко повертає на північний захід, а ми після короткого перепочинку повертаємо н схід, в долину вже згаданого потоку Прилуки. Йдемо на пер. Шия (1420) по долині де відсутні та лісова дорога і лінія телеграфу, яка зображена на карті. Перший кілометр на перевал дуже важкий. Дорога розмита селевими потоками. Йдемо практично по руслу потоку, яке захаращене великими валунами, поваленими стовбурами дерев, терасні береги (L=2-5 м). Заболочені зарослі великими лопухами (L=1 м). Тільки дійшовши до місця злиття двох струмків з'являється щось подібне на дорогу. Хоч по коліях тече вода і в численних місцях - болото, а після годинної напруженої роботи ми на пер. Шия (фото № 33).23 пер. Шия повертаємо на північ, піднімаючись на наступний хребет - Гори Гриніви. Спочатку при підйомі в зоні хвойного лісу дорога заболочена ще 0,5 км, а вийшовши на полонинські луки є сухою.

Сонце та легкий вітерець тільки доповнює ідилію активного відпочинку. Піднімаємось все вище на хребет. Краєвиди зачаровують.

Вийшовши на гребінь хребта повертаємо вліво, далі хребет пролягає в північно-західному напрямку.

День дев'ятий 14.08

Зранку визирнуло сонечко і в 9.30 ми виходимо на маршрут. Як і вчора йдемо в північно-західному напрямку спочатку траверсуючи справа вершину 1580,6, а потім виходимо на найвищу точку хребта - г. Михайлову (1605,2) і через дві години доходимо до вершина. Луковиця (1534,9) на якій теж зруйнований тріангулятор. Від г. Луковиці повертаємо на північ (фото № 36) по слизькій ґрунтовій дорозі, яка спочатку перейшовши по полонині (Аз 30о) заходить у ліс, де звужується до маркірованої кам'янистої стежки (є затеси на денревах). Перевал (1200) заріс багаторічними травами (h=0,5 м) і дуже заболочений. Вліво вниз до Шиберного дорога заболочена і “перелялена” під час лісорозробок, вправо вниз до Пробійної серпантином збігає кам'яниста стежка.

Від перевалу йдемо в північно-східному напрямку на хр. Ватонарка. Перейшовши невелику полонину на перевальному сідлі піднімаємось до першої вершини хребта (1271) де заходимо в лісовий масив. В лісі стежка перетворюється на заболочену лісову дорогу (ширина 1,5-2м), яка повністю повторює профіль гребеня хребта.

Починає пекти сонце, бо з Чорногорки сунуть грозові хмари. Пройшовши хр. Автопарку в північному напрямку піднімаємось затяжний підйом на пологе плече з невеликою полониною біля підніжжя г. Баба Любова. З полонини гарний краєвид на Чорногору (фото № 37). Від полонини повертаємо в північно-східному напрямку і через 15 хвилин ми на заліченій вершині г. Баба Любава (1463,5). За вершиною лісова дорога виходить на полонину Любовану (зліва є добра хата, джерело, фото № 38), а дорога різко повертає вправо, на схід. Пройшовши по полонині до 1 км повертаємо на північ, йдучи по вододілу різко втрачаємо висоту. Заболочена ґрунтово-кам'яниста стежка збігає до першого сідла звідки починається перший серпантинний підйом на першу вершину. Всього треба взяти шість вершин, з яких три з затяжними підйомами. Всі вершини в лісі, а заболочена стежка звивається змією між вершинами в північно-східному напрямку.

Дана ділянка шляху складна в орієнтуванні, часті перепади висот вимотують сили. Після останньої вершини (1241) повертаємо на північ, далі дорога пролягає по полонинах, місцями прикрашеними невеликими лісами та частими скелями-останцями. З хребта добре проглядається урочище Великі Стовпи над селом Зеленою (фото № 39), тут скелі досягають висоти 20-25 м.

Підійшовши до підніжжя г. Скупова (1579,3) повертаємо вліво і по ґрунтовій дорозі витходимо на полон. Угорську де зупиняємось на нічліг. Поблизу в лісі бачимо гряду мальовничих скель.

День десятий 15.08

Після сніданку пішли вивчати скелі поблизу полон. Угорської. Вони дуже мальовничі (фото № 40) і цікаві різноманітними маршрутами для скелелазіння.

В 10.00 виходимо на маршрут. Ранішню прохолоду змінює спека, починає кадити н грозу. Піднімаємось від полонини по західному відрогу г. Скупової, вершина оповита ще густими хмарами, так що вийшовши на головну дорогу, яка пролягає по хребту повертаємо вліво. Траверсуємо г. Скупову (1579,3) зліва, а наступні вершини справа рухаючись спочатку на північ, а від присілка Голови в північно-західному напрямку. Дійшовши до г. Крепти (1350, фото № 41), повертаємо вліво, надалі хребет траверсуємо по південно-західних схилах. Обійшовши г. Крепту і знайшовши струмок, стаємо на обід.

Після обіду траверсувавши ще чотири західні відроги хребта та обійшовши урочище Топільче повертаємо вліво на плетупний відріг і починаємо спуск в долину р. Чорний Черемош. Перший кілометр спускаємось по витягнутій вниз полонин, далі стежка йде по гребеню хребта. Стежка ледь числиться (старе сухе листя) в багатьох місцях завали з стовбурів великих ялин плюс зарослі кропиви. В 17.00 виходимо до Ч. Черемоша в районі с. Топільче, переходимо річку по дерев'яному капітальному мості, вище в урочищі Топільче є вирубка лісу. Наступним туристичним групам у випадку аварійної ситуації рекомендуємо сходити з хребта від вершини - 1358,7 по передньому відходу по ґрунтовій дорозі, яка тех. Виводить в с. Топільче.

Далі йдемо шутрованою дорогою вниз по течії ріки, в напрямку с. Бистрець. За 0,5 години доходимо до устя р. Дземброня, звідси ще 3 км до устя р. Бистрець. Дійшовши до устя р. Бистрь повертаємо вліво і пройшовши ще 4 км до центра с. Бистрець зупиняємось на нічліг.

Сьогодні понеділок, хліба в двох продуктових магазинах немає, а наступний завіз аж у четвер. Сухарів ще на пів дня. Та чергові - молодці, знайшли вихід: пройшлися о хатах і замовили у місцевих газдинь домашнього хліба. Правда випічка справжнього домашнього хліба процес тривалий і він буде готовий завтра в обід. Так що завтра полу дньовка, яка вкрай потрібна для відновлення сил групи перед штурмом Чорногірського хребта.

День одинадцятий 16.08

Полу дньовка пішла на користь. Відпочили. Завгосп провів необхідну закупку продуктів: хліба, рису, цукру, конфет та шоколаду.

Фотограф придбав на пошті, ще одну кольорову плівку. А я відмітив маршрутні документи в сільраді. Вийшли на маршрут в 15.00. Проходячи по селу, фотографуємося біля новозбудованої каплички (фото № 42). Знову парить на грозу. Попередні два дні грозові хмари з божої ласки обходили нас, що чекає нас сьогодні - ще попереду.

Йдемо долиною р. Бистрець в західному напрямку. Через годину ходу доходимо до роздоріжжя, тут невелика галявина з одними футбольними воротами та кількома дерев'яними будками. Мабуть місцевий стадіон. Вправо - в долину струмка Марш. Ми повертаємо вліво, перейшовши по колоді (L=10м), яка залишилася, від зруйнованого дерев'яного мосту через р. Бистрець і починаємо підйом по добрій кам'янисто-ґрунтовій дорозі, яка залишилась позаду останні хати Бистреця пролягає в західному напрямку перетинаючи північні відроги та струмки Чорногірського хребта. Все навколо затягує хмарами, почав накрапати дощ.

Тягнеться вверх по урочищу Гаджина. Перейшовши в брід останні два повноводні струмки (ширина бродів 5-7 м, Макс., глибина до 0,5 м) повертаємо по дорозі різко вправо, на схід. А пройшовши ще з півкілометра повертаємо вліво на східний відріг г. Мари шевська Велика, тут пролягає ґрунтова дорога. При підйомі групу наздоганяє потужна літня гроза. До перевалу вже не далеко, так що накидки зверху і далі вперед. В 19.00 ми на перевалі. Дощ не вщуха. Перевалюємо через перевал і йдемо кам'янисто-ґрунтовою стежиною в північно-західному напрямку до полонини з хатиною. В кількох місцях стежка дуже заболочена і заросла травою. Обходяться ці болота справа, зверху. Дошкуляють групі і гілля ялинок, які обмежують видимість при проходженні по стежині. Пів години чалапання по болоті і ми на полонині. Та тут на нас чекає ще один “сюрприз” - будиночок на який ми розраховували вщент заповнений великою групою дітей (60 чол) з Криму, які відпочивають на спортивній базі “Україна” у Ворохті. Добре, що гроза стала і ми спокійно розбиваємо наш табір в сусідньому з полониною ялиннику.

День дванадцятий 17.08

Ранок зустрів нас низькою хмарністю та прохолодним вітром зі сходу, який все переганяє і переганяє через перевал густі сірі хмари. Виходимо на маршрут в 9.00. Йдемо по вже знайомій стежині на перевал, добре що вітер трохи її підсушив. Через 20 хвилин ми на перевалі, повертаємо вправо на південь. Там де закінчується полонинка є роздоріжжя стежок: вправо - траверсний рейтинг під г. Гомул, вліво, догори - на г. Шпиці. Ми йдемо вліво, на Чорногору. Видимість до 50 м, основний орієнтир - кам'яниста стежка, яка швидко набирає висоту спочатку у хвайному лісі, а потім в зоні альпійського криволісся (альпійська сосна, сіра вільха). Через годині роботи від полонини виходимо в зону альпійських луків (полонин). Видимість 50-100 м. Стежка проходить по самому гребеню північного відрогу Чорногори. Вітер не вщухає, а з хмар по черзі виступають скелі кам'яних шпиць, як сторожові башти казкової фортеці.

Виходимо на основний гребінь Чорногірозкого хребта, повертаємо вправо, на захід. Тут збереглися старі стовчики, бувшого чинно-польського кордону, які стають в пригоді туристам при орієнтуванні в складних метсоумовах. Ще один перехід і в 13,00 ми на озрі Несамовитоу (фото № 45). Вітер потроху розігнав хмари і нам пощастило побачити це овіяне легендами озеро.

Від Несамовитого піднімаємось кам'янистим серпантином на г. Турку (1933,2). Мудра стежина допомагає групі раціонально роз приділяти сили при підйомі, а далі траверсує сам верх з півдня. Півгодини роботи на підйомі і в 13.30 ми починаємо затяжний спуска на Закарпатську сторону. Спочатку йдемо по прорубаній широкій стежці (до 2 м) в зоні альпійського кривалісся (фото 46) в західному напрямку. А вийшовши на полонину Туркульську (фото 47) по гребеню відрогу в південно-західному напрямку. По полонині і далі в зоні лісу йдемо доброю ґрунтовою дорогою, яка виводить в долину р. Говерла. Дійшовши до місця впадіння в с. Говерлу струмка Бребеняскул Зупиняємось в 15.30 на обід. Помилися і покупалися і р. Говерла, а відпочивши вирушаємо вниз до с. Говерла. Через 0,5 км виходимо до старої греблі кляузи Говерла (фото 48)). Ще через 300 м КПП біосферного заповідника. Звідси в долину пролягає покращена дорога з твердим покриттям. Прийшовши мальовниче с. Говерла в 19.00 приходимо в с. Луги - фініш нашої подорожі.

У місцевих взнаємо, що зранку в 7.00 та 8.00 їдуть два ПАЗіки до Рахова.

Опис краєзнавчої роботи на маршруті краєзнавчих об'єктів

Українські Карпати - це своєрідний музей, який зберігає самі важливі “документи”, які написані природою і збережені у камені, по яких відтворюється історія їх розвитку.

Протягом мезозойської та початку кайнозойської ери на дні Карпатського моря сформувалися гірські споруди Карпат. Спершу на фоні Карпатського моря з'явилися окремі вершини, а потім гірські хребти. Рухівські (Мармароські) та Чивниські кристалічні масиви були свідками і “учасниками” цих подій. Так протягом подорожі групою юних туристів-краєзнавцівбули зібрані зразки гірських поріж - маршрута кристалічних сланців в масивах гір: Піп Іван Мармароський, Чивчин та в районі перевалу Лостунського (фото ____).

Дані зразки поповнили виставку мінералів та гірських порід Коломийської СЮТуристів.

Рахівсьбкі гори та Чи вчини є дуже перспективним районом для проведення в майбутньому більш фундаментальних експедицій юних геологів по різних напрямках. Якщо вивчати рудні корисні копалини у Карпатах то тут відомі руди чорних металів - заліза, марганцю та інші родовища поліметалів. Найпоширенішими видами залізної руди є бурий залізняк, сидерити, сферосидерити, гематити і пірити. Так родовища гематитів (вміст до 50-60% заліза) відкрито в Рухівському масиві і Гринявських горах. Пірит є в Мармарошському масиві. Марганцеві руди знайдено в зоні розвитку кристалічних і метаморфічних порід Чивчин у хребті Пре лужний. Залягають вони серед кварцитів і кремнистих сланців у вигляді прошарків. Досить багаті на марганець, вміст якого 30-35%.

Щодо нерудних корисних копалин, то до цієї групи належать копалини, різного походження - графіти, доломіти, каоліни і мінеральні фарби, бентоніти, алуніти, апатити. Поклади графіту відомі в Чивчинах у верхів'ї Чорного Черемошу та в Рухівському масиві. Він залягає серед палеозойських сланців і кварцитів. Утворюється в результаті метаморфізму вугільних пластів. Найбільш потужні прласти доломітів (40-50 м) теж знайдені в Чивчинських горах. Апатити відомі в Рухівському масиві.

Досліджуваний район багатий і на різноманітні будівельні каміння і на сировину для виробництва будівельних матеріалів. Так у Рухівському масиві поблизу с. Ділове є покрівельні серицитові протерозойські сланці, високоякісні сірі і червоні протерозойські і палеоойськів мармури та мармуровидні вапняки.

Дуже цікавою і корисною була зустріч юних туристів-краєзнавців з геологічною партією поблизу г. Чивчин, яка проводить роботи по уточненню геологічної карти України.

Також під час подорожі юні туристи знайомилися з різними ландшафтними зонами Українських Карпат, які виділені в окремі фізико-географічні області, а саме:

1. Чорногора - скелясте альпійське лісове високогір'я, найбільш висока частина Українських Карпат. Клімат холодний і вологий (16000 мм опадів). Це царство величної ялинової тайги, субальпійських і альпійських ландшафтів. Специфіку Чорногорки створюють гостроверхі, зубчасті вершини з льодовиковими цирками і карами. Характерні великі площі полотнин і широкий розвиток ялинових лісів.

Рослинний покрив добре підкреслює експозицію схилів: більш пологі південні схили до висоти 800-1000 м представляють ландшафти низькогірних бучин. Вище, до 13000 м, поширені середньогірні хвойно-широколисті ландшафти. До 1600 м піднімаються середньогірні хвойно лісові ландшафти. На пагірній пенепленізованій поверхні-високогріний акумулятивно-морренний ландшафт субальніки. На вершинах, що гордо піднімаються вище 1800 м, поширений високогірний альйський ландшафт.

Північні круті і короткі схили - арена безроздільного канування ландшафту хвойно лісового (ялинового) середногір'я.

2. Гринявський масив - луково-лісове спокійне середногір'я з широкими випуклими вершинами. Клімат тепличний і сухіших (опадів 700-800 мм). Поширені високогірні субальпійські, середньогірні хвойнолісові і сердньогірні широколистно-хвойнолісові ландшафти. Високогірної альпіки немає. Ліси сильно вирубані. Половина території покрита царинами і субальпійськими луками.

3. Рахівсько-Чивчинські гори різко виділяються на фоні флішових Карпат наявністю міцних документальних і палеозойських метаморфічних порід Мармарошського давньокристалічного ядра. Внутрішнього антикліматорію. Осадочний комплекс складений двома ярусами: тріасово-юрським і крейдово-палеогенним флішем. Інтенсивне підняття території, виходи кристалічних порід і розвиток плейстоценових льодовиків зумовили формування альпінотипного середньогір'я з скелястими, гострими, зазубреними гребенями, крутими схилами, гбиокими (до 1000 м) долинами, потужними кам'яними розсипищами. Добре розвинені низькогірні бучинні, середньогірні широколисто-хвойнолісові, середньогірні хвойно лісові і високогірні субальпійські і альпійські ландшафти. Це дикий, найменш освоєний людиною край Українських Карпат.

Клімат в даному районі холодний та вологий (до 1400 мм), літо є найбільш вологою порою року.

Вже декілька років на Коломийській СЮ Туристів вивчається така історико-краєзнавча тема, яке лісосплав в Карпатському регіоні. В попередніх подорожах юні туристи з Коломиї побували в музеї лісосплаву Закарпаття на р. Озерянці та с. Сводоба де оглянули греблі-кляузи, які використовувались за часів Австро-Угорської імперії для сплаву лісу н р. Тереблі. Також побували на греблі-кляузі озера Шиберного у Верховинському районі Івано-Франківської обл. ., яка використовувалась для сплаву лісу по р. Чорний Черемош. Цього разу нам вдалося побувати на греблі-кляузі Болтагул, що знаходиться у верхів'ї Чорного Черемоша (фото № 32) та на греблі-кляузі Говерла (фото № 48), що знаходиться на однойменній річці, правій притоці р. Білої Тиси.

Також окремою темою краєзнавчих досліджень було вивчення скель-останців в Чивчинах, горах Гриняви та Чорногорі. Внаслідок вивітрювання. Руйнування твердих порід поверхні землі на даній території природа створила немало мальовничих скель, що привертають увагу своїми химерними формами і здавна збуджували народну уяву. Про них виникали легенди, перекази. Навіть назви говорять самі за себе. “Скелі смерті” (фото № ____). Поблизу г. Міка Маре та “Вітряна скеля” (фото №____) поблизу г. Команова на Чивчинах є мальовничими об'єктами неживої природи.

Багато скель-останців, так званих Баб і в горах Гриніви. “Баба Людова” - скеля на однойменній вершині за формою нагадує скам'янілу жінку, за легендою - люту мачуху покарано за жорстоке ставлення до пасербиці. Особливо цікавим районом є територія від урочища Стовпи Великі до г. Скупової, тут зустрічаються скелі найрізноманітніших форм (сама поширена стовпоподібна) (фото № 39), а за розмірами досягають висоти від 4-8 м до 20-26 м (фото № 40).

Щодо Чорногорки, то г. Шпиці відзначається надзвичайною мальовничістю скель, що нагадують споруди готичної архітектури - високі шпилясті з безліччю шпилястих відростків, з гніздами, балконами, заглибленнями, пішами; деякі скелі нагадують обриси тварин, інші - птахів людей.

Народна фантазія саме тут, у підземеллях цих кам'яних споруд, помістила Діда Первовічного, який стереже, щоб не зірвався з ланцюга лютий Гаргон, бо тоді настане кінець гуцульському світові...

Неподалік чарують фантастичними формами, гострими гранями Малі Кізли і Великі Кізли, що нагадують паралельно покладені дві велетенські тригранні призми. Це єдине в цьому роді явище у всіх Карпатах.

VІІ. Додатки

7.1. Кошторис витрат на подорож

	Проїзд туди - назад	Господарські витрати	Медикаменти	Харчу-вання	Резерв	Разом	Примітки
1. Вінтонюк П.П.	9,25	5,00	5,00	5,00	70,00	25,00	119,25
2. Дерієнко М.	9,25	5,00	5,00	5,00	70,00	25,00	119,25
3, Вінтонюк Я.	9,25	5,00	5,00	5,00	70,00	25,00	119,25
4. Візнюк І.	9,25	5,00	5,00	5,00	70,00	25,00	119,25
5. Грищук Н.	9,25	5,00	5,00	5,00	70,00	25,00	119,25
6. Грищук Т.	9,25	5,00	5,00	5,00	70,00	25,00	119,25

7.2. Розклад руху поїздів по зал. станції Рахів

Дні тижня	№	Приміські	З Рахова	Кінц.	В Рахів
Щод.	6404	Івано-Франківськ	8,50	13,52	7,15
Щод.	6406	Івано-Франківськ	15,40	20,42	14,50
Щод.	6442	Коломия	19,02	23,27	12,30
Сер. /П'ятн.	5654	Коломия	13,00	17,07	12,30
Сер. /П'ятн.	6903	Сигет	8,08	10,38	14,30
		Пасажирські
Щод.	606	Львів	1,28	9,56	00,02

РОЗКЛАД

руху автобусів по ст. Разів

№	Міжобласні рейси	Від'їзд з Рахова	Прибуття в кінц. зуп.
319	Рахів - Івано-Франківськ	6,10	10,15
	Київ - Тячів	6,15	8,00
399	Рахів - Кам. -Подільський	7,15	16,35
214	Тячів - Івано-Франківськ	8,05	12,10
	Мукачеов - Кути	8,50	12,36
	Коломия - Хуст	8,25	12, 20
	Рахів - Підволочиськ (ч/з Ів. Фр. і Терн)	10,00	19,30
	Кути - Мукачево	10,05	13,05
109	Хуст - Чернівці	11,10	16,50
230	Коломия - Мукачево (ч/з Берегово)	11, 20	17,30
	Мукачево - Івано-Франківськ	12,05	17,00
317	Івано-Франківськ - Мукачево	12,50	17,40
353	Тячів - Київ	13,00	5,10
110	Чернівці - Хуст	13,55	17,15
231	Мукачево - Коломия	14,05	17,40
111	Чернівці - Ужгород (ч/з Берегово)	14,35	21, 20
112	Ужгород - Чернівці	16,05	21,50
	Хуст - Коломия	16,40	19,45
	Івано-Франківськ - Тячів	20,00	22,05
	Рахів - Львів	22, 20	5,15
	Чернівці - Ужгород	22,40	4,45
	Ужгород - Чернівці	1,10	6,45

№	Міжобласні рейси	Від'їзд з Рахова	Прибуття в кінц. зуп.
	Рахів - Ужгород (ч/з Сільце)	3,00	8,01
807	Рахів - Ужгород (ч/з Сільце)	3,50	8,15
815	Рахів - Ужгород (ч/з Сільце)	4, 20	10,30
819	Рахів - Ужгород (ч/з Сільце)	5,05	11, 20
807	Рахів - Ужгород (ч/з Берегово)	6,00	13,50
	Ясіня - Ужгород	6,40	11, 20
	Рахів - Ужгород (ч/з Сільце)	7,45	13,05
	Рахів - Ужгород	8,30	13,05
	Ясіня - Ужгород (ч/з Берегово)	9,05	16,50
	Рахів - Ужгород (ч/з Сільце)	11,40	16,55
	Рахів - Мукачево	12, 20	17, 20
	Рахів - Ужгород (ч/з Іршаву)	13, 20	20,05
	Рахів - Свалява	16,00	21,35
	Рахів - Ужгород	16, 20	21,45
	Рахів - Ужгород (ч/з Сільце)	17, 20	21,40
	Ужгород - Ясіня	-	-

Приміські рейси

Рахів - Водиця	11,00; 12,00; 13,00; 16,40; 17,10; 18, 20
Рахів - Кос. Поляна	13,40; 15,30
Рахів - Коб. Поляна	12,40
Рахів - Сер. Водяне	11,30
Рахів - Луги	13,40; 16,40
Рахів - Богдан	11,00; 12,00; 15,00
Рахів - Ч. Тиса	13,30
Рахів - Лазіщина	11,40
Рахів - В. Бичків	10,00
Рахіва - Костелівка	9,00; 11,10; 13,00; 14,00; 16,00; 17,25

Вартість проїзду на міжміських рейсах від ст. Рахів (у гривнях)

	Внутріоблсн.	Міжобл. (м'які)
Львів	-	28,22
Київ	-	73,60
Чернівці	-	21,38
Снятин	-	16,50
Заболотів	-	14,55
Коломия	-	12,60
Ланчин	-	9,87
Делятин	-	8,70
Івано-Франківськ	-	13,58
Надвірна	-	10,26
Яремча	-	7,92
Миклуичин	-	6,74
Кременці	-	5,57
Яблониця	-	4,46
Підволочиськ	-	36,61
Ясіня	3,60	3,52
Кваси	1,82	1,77
Ділове	-	2,16
В. Бичків	4,06	3,91
Солотвино	5,28	5,08
Тересва	7,01	6,74
Тячів	8,23	7,92
Буштино	9,04	8,70
Хуст	11,23	10,79
Виноградів	14,13	13,57
Вілок	15,14	14,55
Берегово	17,17	16,50
Мукачево (ч/з Берегово)	20,22	19,43
Мукачево (ч/з Сільцео)	18, 19	18,48
Мукачево (ч/з Іршаву)	19,21	18,46
Сільце	14,13	15,53
Іршава	15,14	-
Ужгород (ч/з Берестово)	25,31	24,31
Ужгород (ч/з Сільце)	22,26	21,38
Ужгород (ч/з Іршаву)	23,28	-
Свалява	18, 19	-

Вартість проїзду на приміських рейсах (з Рахова)

Вільховатий	0,89
Костилівка	1,41
Круглий	1,93
Ділове	1,93
Хмелево	2,44
Луг	3,48
В, Бичків	3,99
Росімка	4,51
Кос. Поляна	5,03
Коб. Поляна	5,03
Верхнє Водяне	4,51
Сер. Водяне	5,03
Ріка	5,03
Водиня	5,03
Дудтечий	0,89
Білин	0,89
Кваси	1,41
Рівні	1,93
Кервелів	2,44
Свидовець	2,96
Ясеня	3,48
Лазіщина	3,99
Чорна Тиса	3,99
Ростоки	0,89
Відричка	1,41
Вовчий	1,41
Богдан	1,41
Бребоя	1,93
Луги	2,44

7.3. Розміщення медичних закладів та відділень зв'язку

Закарпатська область

1. с. Ділове Рухівського району

- фельдшерсько-акушерський пункт (9.00-15.00)

відділення зв'язку (9.00-18.00)

2. с. Богдан Рухівського району

ФАП (9.00-15.00

відділення зв'язку (9.00-18.00)

3. с. Луги Рухівського району

ФАП (9.00-15.00

Відділення зв'язку (9.00-18.00)

Івано-Франківська обл. .

1. с. Шибене Верховинського р-ну

відділення зв'язку (9.00-15.00)

2. с. Зелене Верховинського р-ну

ФАП (9.00-15.00)

3. с. Бистрець Верховинського р-ну

відділення зв'язку (9.00-15.00)

Особисте спорядження

Рюкзак

Спальний мішок

Килимок теплоізоп.

Панама, кепка (від сонця)

Тепла шапочка

Спортивна куртка з катюш).

Костюм вітрозахисн. (балон)

Светер тонкий (вовна з синт).

Штани спорт. (теплі)

Шкарпетки теплі - 2 пари

Шкарпетки тонкі - 2 пари

Штани (брезент)

Вібрами

Кросівки

Теніски

Шорти

Плавки

Окуляри від сонця (сило)

Посуд (горня, миска, ложка, ніж)

Предмети гігієни (рушник, мило, зубна паста та щітка, туалетний папір)

Індивідуальна медична аптечка.

Сірники в гідро упаковці та оргекро.

Годинник

Гідро мішки для спальника, одягу та продуктів - 3 шт.

Накидка від дощу

Паспорт

Групове спорядження

Намет (4-х міст., параш) - 2 шт.

Тенти на палати - шт.

Тент на кухню - 1 шт.

Плони відро (10 л) - 1 шт.

Плони відро (7 л) - 1 шт.

Казанок (5 л) - 1 шт.

Сокира - 1 шт.

Тросик - 1 шт.

Ганки - 3 шт.

Рукавиці брезент. - 1 пара

Ніж кухонний - 1 шт.

Дошка кухонна - 1 шт.

Мийка (дротяна) - 1 шт.

Ополоник - 1 шт.

Клейонка обідня - 1 шт.

Сурники у гідро упаковці - 5 шт.

Оргскло, сух. спирт - 1 компл.

Ліхтар - 2 шт.

Медична аптечка - 1 компл.

Ремнадор - 1 компл.

Фотоапарат - 1 шт.

Фотоплівка - 3 шт.

Скоти широкий - 1 шт.

Робочі карти - 2 компл.

Компас - 2 шт.

Перелік продуктів

Гречка (сніданок) -2 кг

Рис (сніданок) - 2 кг

Рис (вечеря) - 1, 5 кг

Пшоно - (вечеря) - 1,5 кг

Макарони (сніданок) - 1,5 кг

Вермішель (вечеря) -2,5 кг

Тушонка (сніданок) - 11 шт. По 0,4 кг

Молоко згущене (вечеря) - 11 шт.

Мівіна (локшина, обід) - 10 упаковок по 400 г

Мівіна (приправа, обід) - 2 шт. по 100 г.

Томатний соус - 2 банки по 0,5 л

Олія - 0,5 л

Цибуля - 1 кг

Частник - 0,5 кг

Сало солене - 1 кг

Маргарин - 2 банки по 0,5 кг

Ізюм - 11 пачок по 100 г

Цукор - 8 кг

Кава “Галка (розчинна) 1 банка на 100 г

Кава (мелена) - 2 упак. по 50 г.

Чай - 1 упак. на 100 пакетів

Цукерки “Рошен” - 1 кг

Сир копчений - 2,5 кг

Ковбаса копчена - 1.5. кг

Рибні консерви - 14 шт.

Сіль - 0,5 кг

Лимонна кислота - 2 пачки по 25 г

Хліб “Дарницький” - 15 буханок

Сухарі з хліба “Дарницького” - 10 буханок.

Докупка продуктів в с. Бистриця

рис - 2 кг

хліб - 5 буханок

цукор - 1 кг

конфети - 0,5 кг

шоколад - 4 шт. по 100 г.

VІІІ. ПІДСУМКИ, ВИСНОВКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ

Група юних туристі Коломийської СЮТуристів здійснила туристсько краєзнавчу подорож по Мармарських (Рухівських) горах, Чивчинах, горах Гриніви та Чорногорі. Провела паспортизацію пішохідного походу третьої категорії складності згідно з затвердженим Порядком класифікації маршрутів туристських спортивних походів.

Проведена подорож показала добру фізичну, технічну і тактичну підготовку групи. Всі учасники можуть бути допущені до участі в пішохідних походах вищої категорії складності.

Під час подорожі юні туристи мають можливість познайомитись з історією та сучасним життям Закарпаття та Галичини, оглянути пам'ятники архітектури, зазирнути в світ майже незайманої природи.

Рекомендуємо проводити подорож в період з липня по вересень, червень традиційно дощовий місяць Карпатах. Щодо самого проходження маршруту то рекомендації містять в розділі “Технічний опис маршруту”.

Враховуючи віддаленість району подорожі від населених пунктів (Мармароські гори, Чивчини) необхідно передбачати повну автономність групи, а щодо суворості клімату та можливих різких змін метеоумов групова та особисте спорядження необхідно готувати з вимогами, як для міжсезоння.

ІХ. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Л.І. Вороной, М.О. Куниця. Українські Карпати. Фізико-географічний нарис // Видавництво “Радянська школа” Київ - 1966.

М. Койнов. Природа Станіславської області // видавництво Львівського університету - 1960.

К. Геренчук. Природа Івано-Франківської області // видавниче об'єднання “Вища школа” - 1978.

Карпатские заповідники // издательство “Карпаты” Ужгород - 1966.

І. Пелипейко. Мій рідний край // видавництво “Писаний камінь” Косів - 1998.

Ю. Сітницький. Мандрівки по Карпатах. Путівник // видавництво “Бібльос” - “Бхук” Львів - 1993.

Ю. Ермоленко, С. Стойко. Карпаты глазами любознательных. Краеведческие почерки // издательство “Каменяр” Львов - 1980.

М. Городенко. Чарівний край Черемоша й Прута / видавництво “Благовіст” Косів - 1999

В. Шухевич. Гуцульщина // Верховина -1 997.

Я. Луцький. Туризм для всіх // видавництво Прикарпатського університету ім. .В. Стефаника. Івано-Франківськ, 1996.

Дотримання вимог техніки безпеки під час проведення туристичних походів / методичні рекомендації/. // видавництво “Астон” Тернопіль -2002.

Туризм і краєзнавство. Інформаційно-методичний вісник № 12. Спецвипуск “Спортивний туризм” // Київ - 1999.

Туризм і краєзнавство. Інформаційно-методичний вісник № 15. Спецвипуск “Спортивний вісник” // Київ - 2002.