Соціальна робота у сфері здоров’я в Україні в умовах війни як інструмент соціальної інклюзії

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка»

Соціальна робота у сфері здоров'я в Україні в умовах війни як інструмент соціальної інклюзії

Клос Лілія Євгенівна доктор педагогічних наук, доцент,

завідувачка кафедри соціології та соціальної роботи

Анотація

Соціальна робота у сфері охорони здоров'я населення в Україні перебуває на етапі активного розвитку і поширення. В складних умовах воєнного стану впровадження нових функціональних можливостей соціальних працівників як агентів суспільних змін відбувається першочергово у сфері збереження здоров'я населення. Небезпеки для здоров'я і життя як військових, так і цивільного населення України стали повсякденністю внаслідок російської повномасштабної агресії 24 лютого 2022 року. Міжнародний досвід реалізації політики і практики соціальної роботи у сфері здоров'я пов'язаний з подоланням нерівності у досягненні здоров'я, зумовленої соціальними детермінантами. Соціальні працівники зосереджені на розв'язанні ключової соціальної проблеми - соціального виключення, що зумовлює порушення соціального функціонування особистості. В епіцентрі професійної діяльності соціального працівника у сфері здоров'я - подолання чинників соціальної ексклюзії, усунення соціальної нерівності щодо здоров'я.

Така діяльність соціального працівника в якості головних ролей вбачає структурні зміни в середовищі клієнта і усунення різного роду бар'єрів на шляху досягнення здоров'я. Допоміжні ролі спрямовані на допомогу клієнтові у впровадженні функціональних змін - допомогу у збагаченні досвіду здоров'я клієнта, навчанні здоров'я.

Наслідком війни є поява нових категорій клієнтів соціальних служб, стрімке і масштабне зростання чисельності поранених, загиблих, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, ветеранів війни і членів їхніх сімей, осіб і сімей у складних життєвих обставинах. Всі вони потребують розв'язання численних соціальних проблем, що тісно пов'язані з їхнім здоров'ям, напряму залежать від нього або зумовлюють його порушення. Соціальні працівники беруть активну участь у комплексному розв'язанні цих проблем, у тому числі в сфері здоров'я. Таким чином, сприяють соціальній інклюзії всіх цих категорій клієнтів, покращенню їх добробуту, соціальному розвитку.

Ключові слова: соціальна робота, сфера здоров'я, соціальні працівники, соціальна інклюзія, соціальні детермінанти здоров'я.

Abstract

Social work in the field of health in Ukraine in the conditions of war as an tool of social inclusion

Klos Liliia Yevgenivna Doctor of Sciences in Pedagogy, Associate Professor, Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic National University

Social work in the field of public health protection in Ukraine is at the stage of active development and expansion. In the difficult conditions of martial law, the introduction of new functional capabilities of social workers as agents of social change takes place primarily in the field of public health preservation. Dangers to the health and life of both the military and the civilian population of Ukraine have become everyday as a result of the Russian full-scale aggression on February 24, 2022.

The international experience of implementing the policy and practice of social work in the field of health is related to overcoming inequality in the achievement of health caused by social determinants. Social workers are focused on solving a key social problem - social exclusion, which leads to a violation of the social functioning of an individual.

At the epicenter of the social worker's professional activity in the field of health is overcoming the factors of social exclusion, eliminating social inequality in relation to health. Such activity of a social worker as the main role sees structural changes in the client's environment and the elimination of various barriers on the way to achieving health. Supporting roles are aimed at assisting the client in implementing functional changes - assisting in enriching the client's health experience, health education.

The consequence of the war is the emergence of new categories of social service clients, a rapid and large-scale increase in the number of wounded, dead, internally displaced persons, people with disabilities, war veterans and their family members, individuals and families in difficult life circumstances. All of them need to solve numerous social problems that are closely related to their health, directly depend on it or cause its violation. Social workers take an active part in the comprehensive solution of these problems, including in the field of health. Thus, they contribute to the social inclusion of all these categories of clients, improvement of their well-being, and social development.

Keywords: social work, health sector, social workers, social inclusion, social determinants of health.

Вступ

Постановка проблеми. Реалії пересічного українця за останні понад 600 днів пов'язані з війною, щоденними втратами людських життів, здоров'я, житла, енергетичних і природних ресурсів, масштабними руйнуваннями інфраструктури і соціальних зв'язків. Водночас ми плануємо відновлення зруйнованих підприємств, установ, закладів освіти і охорони здоров'я, міст і населених пунктів після закінчення військових дій. Проте для цього нам потрібні будуть не тільки матеріальні ресурси, але, перш за все, люди, які будуть здатні і готові відновлювати країну, жити в ній. Для цього маємо зберегти не лише життя людей, але й їхню людськість, соціальність. Тобто зробити все можливе для того, щоб і ветерани війни, і військовослужбовці, які продовжуватимуть боронити кордони, і цивільне населення мало змогу бути активними учасниками цих процесів, залишалися включеними у суспільне життя.

За даними Центру економічних стратегій, на початок вересня 2023 р. близько 6 млн. українців досі перебувають за кордоном через російське вторгнення [1]. На цей же час в Україні зареєстровано 4 млн. 965 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), з яких 300 тис. додалися за останній рік. Ці люди зазнали травмування, не обов'язково фізичного, але однозначно психологічного; окрім матеріальної, фінансової допомоги потребують соціальної підтримки, яка дасть змогу їм продовжувати повноцінне життя і бути включеним у всі сфери соціального функціонування [2]. За півтора року війни кількість людей з інвалідністю в Україні зросла на 300 тис., на 19.09.2023 р. становила понад 3 млн. осіб (Мінсоцполітики [3]. Міністр О. Жолнович зазначає, що через війну кількість людей з інвалідністю зростатиме більш стрімко, ніж зазвичай, всі вони - військові, ветерани війни, цивільні особи - потребують комплексної реабілітації, що включає соціальну. Усі ці люди потребуватимуть соціальної підтримки, хоча потреби в ній у кожної особи суттєво можуть відрізнятися, в залежності від соціальної адаптованості і соціального включення [4]. Оціночна кількість ветеранів на цей час - понад 1,2 млн. осіб. Водночас, враховуючи також членів їхніх сімей, членів сімей загиблих, - число тих, хто потребує соціального супроводу збільшується в 3-4 рази. Тому вже зараз треба готувати і суспільство, і самих ветеранів до майбутньої співпраці, щоб не було замикання ветеранів у власному колі, відокремленому від решти людей, запобігти їх соціальній ізоляції [5].

Цьогоріч в Україні стартував проект «Соціальні працівники у лікарнях» - 12 фахівців соціальної роботи вже працюють в складі мультидисциплі- нарних реабілітаційних команд і надають соціальний супровід: допомагають пацієнтам відновити документи, отримати протез чи оформити соціальні допомоги або послуги. Планується наступного року цей проєкт масштабувати на всю країну, як складову якісної реабілітації [6].

Усе сказане підводить нас до висновку про те, що соціальна робота в охороні здоров'я в Україні в умовах воєнного стану особливо на часі. Вона сприяє комплексній реабілітації осіб, які зазнали різного роду травм та каліцтва, опинилися в ситуаціях ризику соціального виключення або вже зазнали соціальної ексклюзії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання соціальної роботи у сфері здоров'я є об'єктом уваги українських науковців упродовж останніх десятиліть: у контексті вивчення зарубіжного досвіду практики і теорії (О. Загайко, Л. Клос, М. Дідик, О. Пічкар, Г. Попович) [7-10]; у зв'язку з наданням соціально-медичних послуг окремим категоріям клієнтів (I. Жеребко, H. Назар, A. Оберемок, Л. Пєтушкова, T. Семигіна [11], O. Столярик); у контексті допомоги особам з інвалідністю (Л. Байда, O. Красюкова-Енс, C. Буров, Я. Грибальський, Ю. Найда) [12], у зв'язку з формування культури здоров'я (Н. Зимівець, B. Петрович, O. Закусило) [13]; у контексті інклюзивної освітньої політики у вищій школі (H. Гайдук, Г. Герасим, P. Корж) [14]; у зв'язку з професійною підготовкою фахівців соціальної сфери (I. Грига [15], Л. Клос). Чимало уваги соціальній роботі у сфері здоров'я приділяли зарубіжні дослідники впродовж другої половини минулого і першій чверті 21-го століть. Зокрема, наукові розвідки з історії, практики і теорії соціальної роботи в сфері здоров'я здійснили Г. Ауслендер [16], Г. Бартлетт, М. Бого [17], Л. ^улс [18], Дж. Фіш, К. ^рбан [19]; вивчалися ролі соціального працівника в різних типах закладів охорони здоров'я та з різними категоріями клієнтів М. Берн-Клуг, К. Гессерт, С. Форбс [20], Г. Босма, М. Джонстон, С. Кадел, В. Вайнрайт, Н. Абернеті, А. Ферон, М. Лоу, Ф. Нелсон [21]; питання зміни змісту і стандартів практики соціальної роботи у сфері здоров'я в умовах глобалізації відображені в працях М. Альфонс, П. Джордж, К. Моффат [22]. Проте питання соціальної роботи в сфері здоров'я в Україні як інструмент соціальної інклюзії дотепер не розглядалося.

Саме тому метою статті було виявити особливості практики соціальних працівників у сфері здоров'я в Україні та, враховуючи теоретичні й емпіричні дані зарубіжного досвіду в цій сфері, запропонувати шляхи розширення спектру ролей і функцій соціального працівника в сфері здоров'я в Україні в умовах війни в контексті соціальної інклюзії.

Виклад основного матеріалу

Вивченням впливу соціальної нерівності на здоров'я населення займаються фахівці ВООЗ із 1990 р., а з 2004 р. - спеціально створена Комісія із соціальних детермінант здоров'я. Було розроблено і впроваджено в дію низку документів (Концепція та принципи справедливості і здоров'я) [23] з приписами щодо застосування стратегій сприяння досягненню рівності щодо здоров'я. Документи були призначені для уточнення концепції справедливості в контексті здоров'я та її наслідків з метою наступного формування політики в цій площині. Це підвищило обізнаність та спонукання до широких дебатів у Європі, Північній Америці та Австралії. Переведені на 20 мов документи були включені в навчальні матеріали для широкого спектра дисциплін, у тому числі в програми підготовки соціальних працівників до роботи у сфері здоров'я. Основні положення Концепції та принципи були переглянуті через 15 років. До цього спонукали зміни європейського контексту - поява численних соціальних протиріч між країнами і всередині європейських країн, розширення відносин; необхідність чіткого розуміння впливу поточних змін на ключові детермінанти і ефективне вирішення проблем соціальної нерівності щодо здоров'я; розроблення і використання більш чутливих та надійних заходів з оцінювання нерівності стосовно здоров'я. Знання того, що потрібно зробити, щоб подолати ці відмінності значно розширилися, особливо з точки зору необхідних дій (політики, програми), фокусу дій (уразливі групи), принципів розроблення, реалізації та оцінки цих дій (активне залучення всіх зацікавлених сторін від початку). Сформована нова «Концепція та принципи подолання соціальних несправедливостей щодо здоров'я: висхідне вирівнювання. Частина 1» [24] стала методичним керівництвом для урядів, державних і громадських структур у виробленні власних стратегій подолання соціальних нерівностей щодо здоров'я. Документи акцентують на системних відмінностях в стані здоров'я між різними соціально-економічними групами у будь-якій країні. Генетичні й конституційні варіації здоров'я вирізняють людей за фізичними ознаками. У зв'язку з цим фіксується поширеність поганого стану здоров'я у різних вікових групах - серед літніх людей існує тенденція до гіршого здоров'я, ніж у молодих; з огляду на біологічні характеристики старші жінки в промислово розвинених країнах переважають у виживанні чоловіків на цьому етапі життя. Для України довоєнної були притаманні феномени «надсмертності» чоловіків і «архаїчної» структури смертності населення загалом. Перший з них полягає у тому, що смертність чоловіків максимально працездатного віку (24-49 років), у 3,5-4 рази більша, ніж жінок відповідного віку. Другий феномен характеризується структурою смертності населення за причинами, в якій переважають випадки, пов'язані з усувними причинами, тобто такі, що можна було би запобігти, якби людина вчасно змінила свій спосіб життя і мінімізувала ризики для здоров'я [8]. У сучасній Україні відмінності в здоров'ї різних груп населення особливо відчутні: майже 4,5 млн. осіб стали ВПО, щоденні бойові безповоротні втрати становлять 30-50 осіб, бойові тимчасові втрати - 90-150 осіб поранених [25]. ветеран війна здоров'я україна соціальний

Виявлено три характерні ознаки - системність, соціально-економічна зумовленість і несправедливість, що в поєднанні перетворюють прості відмінності здоров'я в соціальні нерівності щодо здоров'я. Системні відмінності в стані здоров'я не випадкові, вони показують неоднорідність картини здоров'я населення. Найбільш яскравим прикладом системних відмінностей в стані здоров'я можна вважати різницю між соціально-економічними групами. - Смертність і захворюваність збільшується зі зниженням соціальної позиції. Ця соціальна картина поширеності хвороб є універсальною, хоча масштаби охоплення населення і ступінь поширеності можуть відрізнятися від однієї країни до іншої. В Україні зараз маємо дуже високий ризик зростання рівня впливу саме цього чинника, оскільки значна частина населення опинилася на межі бідності внаслідок військових дій, відбулося глибоке розшарування населення [24, с.23]. Друга особливість стосується соціальних процесів, які «продукують» відмінності здоров'я більшою мірою, ніж біологічні закони. Наприклад, існують численні докази того, що діти з бідних сімей вмирають в два рази частіше, ніж діти, які народилися в багатих сім'ях, тож можна стверджувати, що ця нерівність здоров'я не є фіксованою чи неминучою. Теоретично, можна вважати, якщо соціальні процеси породжують певні відмінності щодо здоров'я в межах країни, то ці відмінності повинні піддаватися змінам завдяки узгодженим зусиллям всередині країни [24, с.35]. Третя особливість полягає в тому, що соціальна нерівність і відмінності вважаються несправедливістю, тому що вони створюються і підтримуються завдяки так званим «несправедливим соціальним заходам», які порушують або ігнорують загально прийняте поняття справедливості. Багато залежить від сенсу, який різні люди вкладають у поняття «несправедливості». Ідеї про те, що це несправедливо, можуть відрізнятися в певній мірі у різних місцях чи мати спільні ознаки. Наприклад, більшість людей в європейських країнах поділяють думку, що всі діти, незалежно від соціальної групи, повинні мати такі самі шанси на виживання. Тому було б несправедливим, якщо б шанси на виживання дітей окремих соціально-економічних груп були значно гіршими в порівнянні з іншими [8, с.132]. Імовірність (шанс) не тільки дітей, але й кожного мешканця України суттєво відрізняється від ситуації населення в будь якій іншій сусідній країні, оскільки військові дії на порядок підвищують небезпеку й ризики не тільки для здоров'я, але й для життя мільйонів українців як в зоні активних бойових дій, так і далеко за її межами. У цьому зв'язку про підвищення шансу на здоров'я слід говорити в контексті не лише державної соціальної політики, але в міжнародному правовому полі.

Порушення і дискримінація, зумовлені відмінностями в доступі до ресурсів і можливостей для здоров'я між соціальними групами, є несправедливими. Це пов'язано з особливим місцем здоров'я у сфері прав людини: кожна людина має право на користування найвищим досяжним рівнем здоров'я у суспільстві (ВООЗ, 1946). Здоров'я також є унікальним ресурсом для досягнення інших цілей в житті, таких як краща освіта і зайнятість. Здоров'я, отже, є способом просування свободи окремих осіб і громад. Для суспільства важливо організовувати свої ресурси здоров'я на справедливій основі так, що доступ до цих ресурсів був відкритим для всіх. Існування явних соціальних відмінностей у стані здоров'я і в їх детермінантах йде в розріз із прийнятими цінностями справедливості і права. Саме соціальній роботі, заснованій на принципах справедливості й дотримання прав людей, належить виконання діяльності, спрямованої на подолання соціальних відмінностей щодо здоров'я через зміну соціальної політики, вплив на економічний добробут, допомогу в подоланні інших структурних перешкод людьми в умовах їхнього середовища існування [8, с.135].

У сьогоденні не потрібно доводити, що соціальні відмінності в стані здоров'я - це несправедливо. По суті, всі системні відмінності в стані здоров'я між різними соціально-економічними групами всередині країни можуть бути розглянуті як несправедливі, тому класифікуватися як нерівності щодо здоров'я. У них відсутні біологічні причини існування і зрозуміло, що навіть системні відмінності в способі життя між соціально-економічними групами в значній мірі формуються структурними чинниками.

Соціальні умови, в яких живуть люди, значною мірою впливають на їх шанси бути здоровими: такі фактори, як бідність, соціальна ізоляція і дискримінація, погані житлові умови, нездорові умови в ранньому дитинстві і низький професійний статус є важливими детермінантами більшості хвороб, випадків смерті і нерівності стосовно здоров'я як в різних країнах, так і в межах однієї країни. Навіть серед країн учасниць Європейського регіонального бюро ВООЗ із високими і середніми доходами можливості вижити і бути здоровим все ще тісно пов'язані зі соціально-економічним становищем індивідів і сімей. Тож можна стверджувати, що соціальна нерівність щодо здоров'я, прямо чи дотично, породжена соціальними, економічними, екологічними факторами структурно впливає на спосіб життя. Ці детермінанти соціальної нерівності можна змінити і ці зміни слід впроваджувати. Саме соціальні працівники на рівні первинних ролей (і послуг) виконують роль активаторів цих змін. Оновлена концепція подолання нерівності щодо здоров'я визначає поняття «справедливість щодо здоров'я», орієнтоване на Статут ВООЗ («найвищі стандарти охорони здоров'я повинні бути досяжними кожному, незалежно від раси, релігії, політичних переконань, економічного чи соціальне становище») і представлене як ідеальну ситуацію, коли кожен міг би досягти свого повного потенціалу здоров'я і не опинитися в невигідному становищі від досягнення цього потенціалу через свій соціальний стан чи інші соціально детерміновані обставини. Це має стосунок до всіх, а не лише до особливо незахищеного сегменту населення. Зусилля по сприянню соціальній справедливості щодо здоров'я мають спрямовуватися на створення можливостей та усунення перешкод на шляху досягнення потенціалу здоров'я всіх людей. Соціальна справедливість щодо здоров'я включає справедливий розподіл ресурсів, необхідних для здоров'я, справедливий доступ до можливостей і справедливі умови підтримки та допомоги для людей у випадку порушення здоров'я. Підсумком таких зусиль є поступове скорочення всіх системних відмінностей у стані здоров'я між різними соціально-економічними групами. Усунення несправедливостей у напрямку вирівнювання умов і можливостей для здоров'я усіх без винятку можна вважати сприятливою політикою.

Недостатній доступ до найважливіших медичних послуг є одним з кількох чинників, що впливають на соціальні нерівності стосовно здоров'я. Хоча це й не основна детермінанта здоров'я, але показник доступності до послуг здоров'я має важливе значення для сектора охорони здоров'я у боротьбі за вдосконалення функціонування служби відповідно до чинного порядку. Особливе місце у забезпеченні доступності медичних послуг належить їх вартості, оскільки зростання плати за медичні послуги викликає зростання бідності, особливо серед соціально вразливих груп [24, с. 20].

У цьому зв'язку роль соціального працівника буде ґрунтуватися на застосуванні правозахисного підходу (ролі адвоката), оскільки порушується найважливіше право людини, пов'язане з доступом до ефективної медичної допомоги, що має полегшувати страждання у випадку порушення здоров'я, а також послуг, які можуть захистити й запобігти розвиткові порушень здоров'я, виникненню хвороби, допомогти підтримувати своє здоров'я на належному рівні. Без переваги, яку отримують люди завдяки доступу до послуг охорони здоров'я, що може принести поліпшення здоров'я і забезпечення свобода від болю і страждань, всі інші види діяльності людини можуть виявитися під загрозою.

Для багатьох мільйонів людей у всьому світі, навіть у такому відносно багатому регіоні як Європа, для окремих груп доступ до задоволення потреб здоров'я обмежений. Ілюстрація проблеми економічного доступу - це ситуації, пов'язані з намаганнями людей у заощадженні грошей для виплати з власної кишені усіх видатків (у тому числі, неформальних платежів), пов'язаних із отриманням послуг охорони здоров'я, що потім обертаються величезними боргами. Це явище отримало назву «медичної пастки бідності» (зубожіння, зумовленого платою за медичне обслуговування [24]. Щоб уникнути такої небезпеки, тягар виплати за основні медичні послуги та необхідні препарати завжди має бути ретельно проаналізований і прорахований, щоб забезпечити оптимальну вартість послуги навіть, якщо вона безпосередньо не спричинить зубожіння людини. Саме ця робота (разом із пошуком додаткових джерел фінансування на лікування пацієнта) є частиною щоденних обов'язків соціального працівника у закладах охорони здоров'я [23]

Культурна доступність пов'язана із прийняттям і повагою. Важливі питання у цьому контексті: «Чи може культурний досвід окремих груп стати бар'єром на шляху доступності послуг, роблячи їх неприйнятними? Чи виявляються якісь недоліки у роботі медичних працівників чи інших фахівців сфери здоров'я, що роблять послуги неприйнятними з погляду гідності та поваги до представників маргінальних груп, таких як бездомні або бідні пацієнти?». Ці запитання виникають першочергово, коли йдеться про культурну доступність послуг. Виявлено, що бар'єри мовних і культурних практик можуть стати перешкодами в отриманні представниками етнічних меншин або іммігрантами профілактичних послуг, догляду в психіатричній допомозі (сфера ментального здоров'я), навіть коли це безкоштовно. Окрім мовного бар'єру, ще одна потужна перешкода виникає між професійними працівниками охорони здоров'я і менш освіченими пацієнтами, коли надавачам медичних послуг бракує інформованості й розуміння обмежень, що існують в житті людей і щодня супроводжують їх, зумовлюючи різні труднощі.

Проблема роботи з мігрантами сьогодні дуже гостро постала для світу загалом і для України зокрема, контекст міграції головно пов'язаний із військовими діями на території країни постійного проживання. У європейських країнах до російсько-української війни значний потік мігрантів (1 млн. осіб за рік) формували біженці з Близького Сходу - з ісламських країн, де військові дії мають ознаки геноциду певних етнічних і релігійних груп. У нашій країні ситуація, зумовлена військовою агресією сусідньої держави, спонукала частину населення не тільки за етнічними чи культурними ознаками залишити традиційне місце проживання, і переміститися у відносно безпечніші для життя регіони України. Для корінного населення Криму - кримських татар - міграція розпочалася 2014 р., була спровокована етнічною і політичною нерівністю, що становила небезпеку для здоров'я і життя. Для понад 8 млн. українців вимушена міграція стала шляхом порятунку від війни після 24.02.2022 р.

Робота соціальних працівників у цьому зв'язку дуже важлива в напрямку лобіювання соціальної політики подолання нерівностей відносно здоров'я, роботи в громаді для створення нових послуг соціальної адаптації, інтеграції військовослужбовців, ветеранів війни і членів їхніх родин, ВПО. Це включає подолання структурних бар'єрів, роботу з групами, окремими територіальними, віковими, культурно-релігійними, соціальними тощо у сприянні поселенню, пошуках роботи, працевлаштуванню, перескеруванні до відповідних служб і фахівців у отриманні матеріальної та фінансової, психосоціальної підтримки (структурно-функціональні перешкоди). Не менш актуальна індивідуальна робота з окремими особами у виявленні їхніх сильних сторін і досвіду здоров'я для мобілізації власних і зовнішніх ресурсів на збереження і зміцнення здоров'я як засобу подальшого розвитку особистості та її добробуту.

Можливі екологічні нерівності стосуються безпечного фізичного середовища, пов'язаного як зі специфікою виробництва (наявність токсичних чи інших шкідливих викидів у зовнішнє середовище, наслідки радіоактивного забруднення середовища після Чорнобильської катастрофи), так і забрудненістю певної території внаслідок військових дій (безпосередньо і опосередковано), чи геопатогенними характеристиками території, зумовленими кліматом, особливостями водного басейну річок, гірською місцевістю, дефіцитом мікроелементів у ґрунті, воді, значними покладами чи дефіцитом корисних копалин на певних територіях тощо. Зрештою, екологічні нерівності в соціальній роботі розглядаємо ширше, ніж фізичне середовище, і враховуємо також середовище постійного життя (перебування) людини із численними чи обмеженими соціальними зв'язками, їхніми особливостями, характером тощо. Роль соціального працівника тут пов'язана із психосоціальною підтримкою, супроводом, адвокацією, захистом тощо.

Отже, розглядаючи потенційні нерівності в доступі до здоров'я, справедливість у сфері здоров'я можна окреслити як ідею багатогранного залучення відповідних заходів, які сприяють рівності в географічному, економічному, культурному, політичному та інших аспектах доступ до наявних послуг для всіх, хто потребує допомоги, рівною мірою.

Висновки

Виходячи із визнання соціальної ексклюзії найбільшою соціальною проблемою, що зумовлює і водночас, зумовлена порушенням соціального функціонування особистості, увага соціальної роботи зосереджена на цьому. Розгляд сутності нерівностей дає змогу ідентифікувати їх в якості бар'єрів. Подолання бар'єрів у доступі до соціальних можливостей належить до питань соціальної інклюзії.

Епіцентр діяльності соціального працівника у сфері здоров'я - подолання чинників соціального виключення тобто соціальних нерівностей щодо здоров'я. Ця діяльність передбачає основні і допоміжні ролі соціального працівника. У первинних (основних) ролях соціальний працівник сфери здоров'я виконує роботу, що впливає на структурному рівні - змінює середовище життя клієнта. Ці зміни стосуються подолання нерівностей (бар'єрів) для здоров'я економічного, соціального, політичного, екологічного характеру тощо.

Для клієнтів економічні нерівності здоров'я пов'язані з фінансовими й іншими матеріальними можливостями отримання послуг охорони здоров'я, необхідних для реабілітації, відновлення, збереження, покращення. Економічні нерівності стосуються спроможності клієнта оплачувати послуги охорони здоров'я (лікування, реабілітацію), визначаються наявністю і розмірами страхових ресурсів, пов'язані з офіційними доходами людини, наявністю і характером заробітку, видом професійної діяльності, рівнем кваліфікації працівника, місцем праці, стажем роботи.

Соціальні працівники як лобісти соціальної політики, спрямованої на подолання економічної нерівності та зниження рівня бідності населення, сприяють скороченню прірви у доходах найбагатшої та найбіднішої груп населення країни, виступають за соціальну справедливість, формують соціальну політику, підкріплену нормативно-правовою базою. таким чином, долають політичні нерівності щодо найбільш уразливих, найменш захищених з позицій здоров'я прошарків і категорій населення: діти, підлітки, люди похилого віку, бездомні та малозабезпечені, мігранти і біженці, ВПО, військовослужбовці, ветерани війни та члени їх родин.

Допоміжні (вторинні) ролі пов'язані з допомогою клієнтові впроваджувати функціональні зміни і стосуються збагачення досвіду здоров'я клієнта, включає навчанням здоров'я, а також застосуванням наснаження задля розвитку внутрішнього потенціалу, мотивації клієнта на зміни для здоров'я.

Література

1. Сайт журналу «Forbes Україна» ( 04.09.2023 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://forbes.ua/money/bizhentsi-doslidzhennya-04092023-15788.

2. Сайт телеканалу «Факти ICTV»: телемарафон Єдині новини (1 вересня 2023 р.). [Електронний ресурс]. - Режим доступу:: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/ suspilstvo/20230901-za-rik-kilkist-vpo-zbilshylasya-na-300-tys-osib-vereshhuk

3. Сайт Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://minre.gov.ua/2023/09/22/v- ukrayini-nalichuyetsya-3-miljony-lyudej -z-invalidnistyu/

4. Сайт газети «Еспресо» (31 жовтня, 2023) [Електронний ресурс]. - Режим доступу::. https://espreso.tv/krashche-zamist-mizernoi-viplati-zabezpechiti-ekonomichnu- samostiynist-lyudey-z-invalidnistyu-minsotspolitiki

5. Сайт журналу «Український Тиждень» (16.12.2022) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tyzhden.ua/chyslo-veteraniv-ikhnikh-rodyn-i-rodyn-zahyblykh-mozhe- siahaty-bilshe-5-miljoniv-mizh-nymy-i-reshtoiu-suspilstva-slid-navodyty-mosty-holova-uvf/

6. Персональна сторінка О.Жолнович у фейсбуку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.facebook.com/OksanaZholnovych/posts/pfbid0vgWUoA7s LvU2bR7bMgC2ug34awmzk5EB6qpxsRdB2QZheVgfiZjVnsaTW1E8ZNSRl

7. Загайко О.М. Підготовка працівників соціальних служб для середніх загальноосвітніх навчальних закладів Великої Британії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О.М. Загайко. - Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2008. - 24 с.

8. Клос Л.Є. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до здоров'єзбережувальної діяльності в університетах США: теорія і практика: монографія / за наук. ред. д-ра пед. наук, проф. Лактіонової Г.М. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. - 378 с.

9. Пічкар О. Соціальна робота за рубежем: Велика Британія: методична розробка до курсу «Соціальна робота за рубежем» /О. Пічкар, М.Дідик. - Ужгород: Ужгородський національний університет, 2001. - 98 с.

10. Попович Г. Соціальна робота в Україні і за рубежем: навчальний посібник / Г. Попович. - Ужгород: Ґражда, 2000. - 144 с.

11. Семигіна Т. Політика протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні: роль міжнародної допомоги: за матеріалами дослідження глобальних ініціатив у сфері ВІЛ/СНІДу / Т.В. Семигіна. - Київ: ТОВ «Агентство «Україна», 2009. - 116 с.

12. Байда Л. Інвалідність і суспільство : навчальний посібник / Л. Байда, О. Красюкова-Енс, С. Буров, В. Азін, Я. Грибальський, Ю. Найда. - Київ: Київський університет, 2012. - 116 с.

13.Зимівець Н. Навчання здоров'я: просвітницька робота з підлітками щодо зміцнення репродуктивного здоров'я : навчальний посібник / Н. Зимівець, В. Петрович, Ю. Закусило. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. - 278 с.

14. Гайдук Н. До питання імплементації інклюзивної освітньої політики у вищій школі / Н. Гайдук, Г. Герасим, Р. Корж // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2016. - № 4. - С. 187-199.

15. Грига І. Соціальна робота в охороні здоров'я : методичні рекомендації по проведенню навчального курсу для магістеріуму /І.М. Грига. - Київ: КМ Academia, 2001. - 56 с.

16. Auslander, G. (2001). Social Work in Health Care: What Have We Achieved? Journal of Social Work, 1, 201-222.

17. Bogo, M. (2010). Achieving competence in social work through field education. Toronto, CA: University of Toronto, Press, Inc.

18. Cowles, L. А. (2003). Social Work in the Health Field. A Care Perspective (2nd ed.). New York - London: Oxford.

19. Fish, J. & Karban, K. (2014). Health Inequalities at the Heart of the Social Work Curriculum. Social Work Education, 33, 1, 15-30.

20. Bern-Klug, M., Gessert, C., & Forbes, S. (2001). The need to resolve assumptions about end-of-life practice: Implications for social work practice. Health & Social Work, 26(1), 38-47.

21. Bosma, H., Johnston, M., Cadell, S., Wainwright, W., Abernethy, N., Feron, A., Lou, M., &Nelson F. (2010). Creating social work competencies for practice in hospice palliative care. Palliat Med, 24 (1), 79-86;

22. Alphonse, M., George, P., & Moffat, K. (2008). Redefining Social Work Standards in the Context of Globalization: Lessons from India. International Social Work, 51(2), 145-158.

23. Whitehead, M., Dahlgren, G. (2006). Concepts and principles for tackling social inequities in health: Levelling up Part 1 : Studies on social and economic determinants of population health, No. 2. - Copenhagen, WHO Collaborating Centre for Policy Research on Social Determinants of Health - 45 р. - [Електронний pесурс] - Режим доступу http://www.euro.who.int/pubrequest

24. Whitehead, M., Dahlgren, G. (2007). European strategies for tackling social inequities in health: Levelling up Part 2 : Studies on social and economic determinants of population health, No. 2. - Copenhagen, WHO Collaborating Centre for Policy Research on Social Determinants of Health - 130 р. -- [Електронний pecypc] - Режим доступу: http://www. euro.who.int/pubrequest

25. Сайт журналу «Український Тиждень» - [Електронний pecypc] - Режим доступу https://tyzhden.ua/bojovi-ta-nebojovi-vtraty-ukrainy-u-2022-2023-rokakh/

References

1. Sayt zhurnalu «Forbes Ukrayina» ( 04.09.2023) [Website of the magazine "Forbes Ukraine" (04.09.2023)]. forbes.ua/money/ Retrieved from: https://forbes.ua/ money/bizhentsi-doslidzhennya-04092023-15788 [in Ukrainian].

2. Sayt telekanalu «Fakty ICTV»: telemarafon Yedyni novyny [Website of the "Fakty ICTV" TV channel: telethon Only News]. fakty.com.ua/ - Retrieved from https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20230901-za-rik-kilkist-vpo-zbilshylasya-na- 300-tys-osib-vereshhuk [in Ukrainian].

3. Sayt Ministerstva z pytan' reintehratsiyi tymchasovo okupovanykh terytoriy Ukrayiny: [Website of the Ministry of Reintegration of the Temporarily Occupied Territories of Ukraine] minre.gov.ua Retrieved from https://minre.gov.ua/ 2023/09 /22/v- ukrayini-nalichuyetsya-3-miljony-lyudej-z-invalidnistyu/ [in Ukrainian].

4. Sayt hazety «Espreso» (31 zhovtnya, 2023) [Espresso newspaper website (October 31, 2023)]. espreso.tv/ Retrieved from https://espreso.tv/krashche-zamist- mizernoi-viplati-zabezpechiti-ekonomichnu-samostiynist-lyudey-z-invalidnistyu-minsotspolitiki [in Ukrainian].

5. Sayt zhurnalu «Ukrayins'kyy Tyzhden'» (16.12.2022) [Website of the magazine "Ukrainian Week" (December 16, 2022)]. tyzhden.ua Retrieved from https://tyzhden.ua/ chyslo-veteraniv-ikhnikh-rodyn-i-rodyn-zahyblykh-mozhe-siahaty-bilshe-5-miljoniv- mizh-nymy-i-reshtoiu-suspilstva-slid-navodyty-mosty-holova-uvf/ [in Ukrainian].

6. Personal'na storinka O.Zholnovych u feysbuku [Personal page of O. Zholnovich on Facebook]. www. facebook.com Retr. from https://www.facebook. com/ Oksana Zholnovych/ posts/pfbid0vg WUoA7s LvU2bR7b MgC2ug34awmzk5EB6qpxsRdB2QZhe VgfiZjVnsaTW1E8ZNSRl [in Ukr.].

7. Zahayko, O.M. (2008). Pidhot. pratsivn. sotsial. sluzhb dlya seredn. zahal'noosvit. navch. zakladiv Velyk. Bryt. [Training of social service workers for secondary general educat. institute. of Gr. Brit.]. Extended abstract of candid. thesis. Kharkiv: Kharkiv Nat. Ped. Univer. named after H. S. Skovoroda [in Ukr.].

8. Klos, L.Ye. (2017). Profesiyna pidhotovka maybutnikh sotsial'nykh pratsivnykiv do zdorov”yezberezhuval'noyi diyal'nosti v universytetakh SSHA: teoriya i praktyka [Professional training of future social workers for health-preserving activities in the universities of the USA: theory and practice]. L'viv: Vydavnytstvo L'vivs'koyi politekhniky [in Ukrainian].

9. Pichkar, O. & Didyk, M. (2001). Sotsial'na robota za rubezhem: Velyka Brytaniya [Social work abroad: Great Britain]. Uzhhorod: Uzhhorods'kyy natsional'nyy universytet [in Ukrainian].

10. Popovych, H. (2000). Sotsial'na robota v Ukrayini i za rubezhem [Social work in Ukraine and abroad]. Uzhhorod: Grazhda [in Ukrainian].

11. Semyhina, T. (2009). Polityka protydiyi epidemiyi VIL/SNIDu v Ukrayini: rol' mizhnarodnoyi dopomohy [Politics of combating the HIV/AIDS epidemic in Ukr.: the role of international aid]. Kyyiv: TOV «Ahent-stvo «Ukrayina» [in Ukr.].

12. Bayda, L., Krasyukova-Ens, O., Burov, S., Azin, V., Hrybal's'kyy, Ya., & Nayda, Yu. (2012). Invalidnist' i suspil'stvo [Disability and society]. Kyyiv: Kyyivs'kyy universytet [in Ukrainian].

13. Zymivets', N., Petrovych, V., & Zakusylo, Yu. (2010). Navchannya zdorov'ya: prosvitnyts'ka robota z pidlitkamy shchodo zmitsnennya reproduktyvnoho zdorov'ya [Health education: educational work with adolescents on strengthening reproductive health]. Luts'k : Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrayinky [in Ukrainian].

14. Hayduk, N., Herasym, H., & Korzh, R. (2016). Do pytannya implementatsiyi inklyuzyvnoyi osvitn'oyi polityky u vyshchiy shkoli [To the issue of implementation of inclusive educational policy in higher education] Pedahohika i psykholohiya profesiynoyi osvity - Pedagogy and psychology ofprofessional education, 4, 187-198 [in Ukrainian].

15. Hryha, I. (2001). Sotsial'na robota v okhoroni zdorov”ya [Social work in health care]. Kyyiv: KM Academia [in Ukrainian].

16. Auslander, G. (2001). Social Work in Health Care: What Have We Achieved? Journal of Social Work, 1, 201-222.

17. Bogo, M. (2010). Achieving competence in social work through field education. Toronto, CA: University of Toronto, Press, Inc.

18. Cowles, L. А. (2003). Social Work in the Health Field. A Care Perspective (2nd ed.). New York - London: Oxford.

19. Fish, J. & Karban, K. (2014). Health Inequalities at the Heart of the Social Work Curriculum. Social Work Education, 33, 1, 15-30.

20. Bern-Klug, M., Gessert, C., & Forbes, S. (2001). The need to resolve assumptions about end-of-life practice: Implications for social work practice. Health & Social Work, 26(1), 38-47.

21. Bosma, H., Johnston, M., Cadell, S., Wainwright, W., Abernethy, N., Feron, A., Lou, M., &Nelson F. (2010). Creating social work competencies for practice in hospice palliative care. PalliatMed, 24 (1), 79-86;

22. Alphonse, M., George, P., & Moffat, K. (2008). Redefining Social Work Standards in the Context of Globalization: Lessons from India. International Social Work, 51(2), 145-158.

23. Whitehead, M., Dahlgren, G. (2006). Concepts and principles for tackling social inequities in health: Levelling up Part 1 : Studies on social and economic determinants of population health, No. 2. - Copenhagen, WHO Collaborating Centre for Policy Research on Social Determinants of Health - 45 p. Retrieved from http://www.euro.who.int/pubrequest

24. Whitehead, M., Dahlgren, G. (2007). European strategies for tackling social inequities in health: Levelling up Part 2 : Studies on social and economic determinants of population health, No. 2. - Copenhagen, WHO Collaborating Centre for Policy Research on Social Determinants of Health - 130 p. : http://www. euro.who.int/pubrequest

25. Sayt zhurnalu «Ukrayins'kyy Tyzhden'» [Website of the magazine "Ukrainian Week"]. tyzhden.ua Retrieved from https://tyzhden.ua/bojovi-ta-nebojovi-vtraty-ukrainy- u-2022-2023-rokakh/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru