Актуальні питання розбудови інклюзивного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання розбудови інклюзивного простору

Опанасенко Людмила Анатоліївна кандидат психологічних наук, доцент б.в.з. кафедри психології, Чорноморський національний університет імені Петра Могили,, м. Миколаїв,

Захарова Лада Германівна старший викладач кафедри психології, Чорноморський національний університет імені Петра Могили,, м. Миколаїв



Анотація

Стаття присвячена аналізу актуальних питань, пов'язаних із розбудовою інклюзії в Україні загалом та в м. Миколаєві зокрема. Встановлено, що наразі молодь з інвалідністю не має можливості для повноцінної соціалізації ні в аспекті взаємодії з однолітками та дозвілля, ні в питаннях працевлаштування та самореалізації. У процесі дослідження виявлено низку проблемних питань, які суттєво звужують зовнішні та внутрішні ресурси молоді з інвалідністю, утім конкретизовано їхні прагнення та потреби, які в сьогоднішніх умовах життя задовольняються тільки частково або не задовольняються зовсім.

У запропонованих матеріалах виокремлено низку проблемних питань у таких сферах життєдіяльності, як комунікація, освіта, працевлаштування, дозвілля, соціальна / громадська активність. Визначено наявні можливості та ресурси для забезпечення успішної соціалізації молоді з інвалідністю на загальному / суспільному та на індивідуальному рівні. Сформульовано перелік бажаних кроків, відповідно до визначених сфер. Окреслено три стратегії сприяння соціалізації молоді з інвалідністю та розбудови інклюзивної громади м. Миколаєва: стратегія життєстійкості (активізація індивідуального ресурсу молоді з інвалідністю); інформаційно-інтерактивна стратегія (формування спільної готовності громади та молоді з інвалідністю до розбудови інклюзивного простору); стратегія підтримки і забезпечення (створення громадою умов для уможливлення безбар'єрності в широкому сенсі).

Окреслений у процесі роботи підхід "Я-Ми-Громада" визначає сфери інтересів, ресурсів, готовності до конкретних дій як молоді з інвалідністю, так і загалом громади, сприяє формуванню персональної відповідальності кожного суб'єкта інклюзії, а отже уможливлює реальну розбудову інклюзивного простору, доступного для всіх.

Ключові слова: молодь з інвалідністю, інклюзія, інклюзивний простір, стратегія соціалізації молоді з інвалідністю, підхід до розбудови інклюзивного простору. інклюзія інвалідність молодь



Luidmyla Anatoliivna Opanasenko Candidate of psychological sciences, associate professor Department of Psychology, Black Sea National University named after Peter Mohyla,, Mykolaiv,

Zakharova Lada Germanivna Senior lecturer Department of Psychology, Black Sea National University named after Peter Mohyla,, Mykolaiv

CURRENT ISSUES OF INCLUSIVE SPACE DEVELOPMENT

The article is devoted to the analysis of current issues related to the development of inclusion in Ukraine in general and in the city of Mykolaiv in particular. It has been established that currently young people with disabilities do not have the opportunity for full socialization either in the aspect of interaction with peers and leisure time, or in matters of employment and self-realization. In the process of research, a number of problematic issues were identified that significantly narrow the external and internal resources of young people with disabilities, however, their aspirations and needs were specified, which in today's living conditions are satisfied only partially or absolutely not.

The proposed materials highlight a number of problematic issues in such spheres of life as communication, education, employment, leisure, social/public activity. The available opportunities and resources to ensure the successful socialization of youth with disabilities at the general/societal and individual level have been identified. A list of desired steps has been formulated, according to the defined areas. Three strategies for promoting the socialization of youth with disabilities and building an inclusive community in Mykolaiv are outlined: sustainability strategy (activation of the individual resource of youth with disabilities); informational and interactive strategy (forming the joint readiness of the community and youth with disabilities to build an inclusive space); strategy of support and provision (creation of conditions by the community to enable barrier-free access in a broad sense).

The "I-We-Community" approach outlined in the work process defines the areas of interests, resources, readiness for specific actions of both youth with disabilities and the community in general, contributes to the formation of personal responsibility of each subject of inclusion, and therefore enables the real development of an inclusive space, accessible to everyone.

Keywords: youth with disabilities, inclusion, inclusive space, strategy of socialization of youth with disabilities, approach to an inclusive space development.



Постановка проблеми. Питання інклюзії є однією із найбільш гострих соціально-психологічних дилем, до вивчення якої звертається велика кількість фахівців соціономічного профілю. Однак, зрушення в аспекті розбудови інклюзивного суспільства, яке стало б реально відкритим і доступним для кожного, відбуваються дуже повільно та малими кроками.

В умовах війни дана проблема набула критичного характеру, адже соціалізація людей з інвалідністю стала максимально утрудненою через реальну загрозу для життя та здоров'я жителів України, масове переміщення й міграцію, розлучення сімей, руйнування житла, інфраструктури тощо. Життя для більшості українців немов "поставлене на паузу", утім час невпинно рухається далі, і діти / молодь з інвалідністю особливо сильно це відчувають: їхнє соціальне дистанціювання суттєво збільшилося, усе частіше помітними стали прояви регресу та усамітнення. Вони потребують реальної соціальної інтеграції, утім і уникають її водночас, через брак ресурсів долати природні та штучні перешкоди.

До початку повномасштабного російського вторгнення на територію нашої країни в м. Миколаєві налічувалося майже 5000 осіб з інвалідністю віком від 18 до 25 років. Більшість з них мали суттєві труднощі та перешкоди в різних сферах їхнього функціонування. В умовах війни можна спрогнозувати вибухове зростання чисельності цієї ж групи молоді внаслідок бойових дій. Цей факт робить питання розбудови інклюзивного простору важливішим, ніж будь-коли раніше, а отже потребує продукування і втілення соціальних ініціатив, спрямованих на інклюзію у різних сферах життя. Крім того, питання розбудови інклюзивного простору наразі набуває нових форм, адже відновлюючи зруйновані соціальні мережі та функціонування соціальних інституцій, можна упровадити ті їхні аспекти, яких бракувало і раніше, долаючи бар'єрність у різних варіаціях (архітектурній, економічній, соціальній, психологічній), стигму інклюзії як соціального тягара.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До вивчення питання інклюзивного простору звертається низка сучасних науковців, які досліджують його особливості. Зокрема, О. Главацька, Н. Горішна, Г. Слозанська розкривають стратегії упровадження інклюзії в Україні, звертаючи особливу увагу на концепті безбар'єрності. Дослідники зауважують на тому, що трансформація суспільного простору у напрямі його безбар'єрності для людей з інвалідністю визначається низкою чинників: активною діяльністю громадських рухів, зростанням наукового інтересу до дослідження феномену інвалідності, суттєвими змінами законодавчої бази, реалізацією соціальних програм, особистою позицією впливових осіб у владній ієрархії [2, с.11].

Долучаючись до вивчення означеної проблематики, Р. Мохнюк акцентує на культуротворчому факторі інклюзивної стратегії у розвитку громадянського суспільства. У межах заявленої концепції передбачено використання моделей "людина-людина" з її культурною домінантою та "людина-інклюзивний простір" з культурно-творчим підходом до організації безбар'єрності [3, с. 190].

У розрізі інтернаціоналізаційних трансформацій Д. Супрун аналізує інклюзію в якості базису соціальної захищеності, відповідальності та соціальної згуртованості громадян України в умовах сучасних інтеграційних викликів. Інклюзивний простір розуміється науковцем як засіб формування відповідальності і зміцнення соціальної згуртованості загалу [5, с. 214].

Питання індивідуалізації та уніфікації щодо формування інклюзивного простору детально описують О. Тимчик та Ю. Жукова. Вони виокремили елементи доступності простору, серед яких: систематичний моніторинг доступності та сталий моніторинг рівня задоволення потреб людей з інвалідністю у різних видах допомоги, залученість до життя громади; упровадження етики спілкування з особами, які мають інвалідність; контроль за дотриманням прав даної соціальної групи, зокрема на освіту та працевлаштування тощо [6].

До вивчення проблеми інклюзії в аспекті соціального коснтруктивізму звертається Т. Бондар. Науковцем наголошено увагу на сутності інвалідності як соціокультурного феномену, оскільки інвалідність проявляється тоді, коли суспільство не створює належних умов. Соціальний конструктивізм спонукає громаду до створення такого середовища, в якому через активну, участь особистості, демократичність середовища, взаємодію з середовищем забезпечується реальна соціалізація осіб з інвалідністю [1, с. 17]. Звісно, у даному процесі особливо гострим питанням постає проблема толерантності як особистісної характеристики в умовах імплементації інклюзії. Його вивченням цікавиться В. Поліщук та Г. Лещук [4]. Аналізуючи вищезазначене, варто звернути увагу на погляди Н. Шелкової, яка описує інклюзію як засіб вирішення проблеми цінності інакшості: екстрабіліті, що ґрунтується на почутті внутрішньої гідності, взаємоповаги та цінності досвіду подолання кризових життєвих ситуацій [7, с. 117].

Аналіз наукових досліджень з проблематики дає підстави стверджувати, що питання інклюзивного простору має різне тлумачення у сучасному науковому дискурсі: вчені аналізують даний феномен крізь призму вже наявних напрацювань, дослідницьких інтересів та сфери практики, якою займаються. Проте, наразі відсутній комплексний підхід до вивчення даної проблеми, а це означає, що різні її компоненти можуть залишатися поза увагою, у своєрідній "сліпій зоні".

Мета статті - окреслити актуальні соціально-психологічні питання розбудови інклюзивного простору.

Виклад основного матеріалу. Для опрацювання окресленого питання в реальних умовах життя громади, у рамках реалізації заходів Програми розвитку ООН в Україні, 21 березня 2023 р. в м. Миколаїв було проведено круглий стіл на тему: "Інклюзивна громада, доступна для всіх" (RISE: reaching inclusion and support for everyone). Основна мета заходу полягала у визначенні кола проблем і викликів, які виникають у молоді міста з інвалідністю в аспекті їхньої інтеграції у життя громади, реалізації основних прав, можливості самовираження у всіх сферах життєдіяльності та виокремленні напрямків подальшої діяльності між зацікавленими ініціативними групами. Учасниками заходу стали: органи місцевого самоврядування та громадські організації, представники малого та середнього бізнесу й освітні установи, представники громади, серед яких молодь з інвалідністю. Загальна кількість учасників - 45 осіб. Модератори заходу: Л. Захарова, Л. Опанасенко, О. Корсунська.

По завершенню І блоку роботи круглого столу, присвяченого питанню "Оцінка проблем і загроз" учасниками заходу було визначено низку важливих питань у таких сферах життєдіяльності, як комунікація, освіта, працевлаштування, дозвілля, соціальна / громадська активність, а саме:

1) комунікація:

-вимушена, а іноді і добровільна ізольованість молоді з інвалідністю та брак живого спілкування;

- страх соціальних контактів;

-інтолерантність з боку соціуму, наявність стереотипів щодо людей з інвалідністю;

- недостатність інформації та непристосованість інформаційного простору до потреб людей з інвалідністю;

-наявність психологічних бар'єрів щодо відстоювання своїх прав при зіткненні з дискримінацією; соціальні та психологічні бар'єри у спілкуванні;

2) сфера освіти:

- відсутність або "умовність" архітектурної доступності закладів освіти (обладнані тільки перші поверхи, окремі кімнати, відсутність розумного пристосування в навчальних аудиторіях, наявні формальні пандуси та вбиральні);

- недостатній рівень готовності закладів до роботи з особами з інвалідністю (методична, інформаційна, психолого-педагогічна, кадрова проблема фахової підготовки);

- неможливість отримати вищу освіту випускникам спецшкіл;

- недоступність спецінтернатів для навчання дітей, у яких є батьки;

- відсутність соціальної послуги супроводу під час навчання;

- відсутність або брак професійних тьюторів;

- неможливість чи труднощі дістатися до закладу освіти громадським транспортом / спецтранспортом;

3) сфера працевлаштування:

- помилки у виборі професії (неврахування потенціалу, можливостей, сильних і слабких сторін);

- негативний батьківський вплив (гіперопіка, реалізація власних бажань, а не бажань дитини);

- відсутність у працедавців досвіду роботи з молоддю з інвалідністю (стигма, необлаштованість робочих місць);

- стереотипність суспільства щодо працевлаштування молоді з інвалідністю (відсутність / брак толерантності);

- обмеженість взаємодії між учасниками процесів (людина - установа / організація - влада);

- фізична та психологічна неготовність молоді з інвалідністю до професійної діяльності;

- домінування зовнішньої мотивації над внутрішньою щодо працевлаштування (найбільш гострою визначено проблему обмеження взаємодії між учасниками процесів);

4) сфера дозвілля:

- архітектурна недоступність майже всіх закладів (театри, кінотеатри, клуби, кав'ярні, спортивні зали і майданчики);

- низька культура обслуговування у взаємодії з молоддю з інвалідністю;

- брак інформації про заклади дозвілля, які враховують потреби осіб з інвалідністю (відсутня дорожня карта);

- відсутність можливостей для урізноманітнення дозвілля у певних районах міста (взагалі);

- відсутність досвіду роботи з особами з інвалідністю у працівників сфери рекреації; неготовність суспільства враховувати потреби молоді з інвалідністю у розвагах;

5) соціальна / громадська активність:

- утрудненість соціальної взаємодії;

- схильність до ізоліяції;

- страхи невдачі / непорозумінь;

- інтолерантність; брак інформації про можливості та позитивним досвід;

- стереотипність сприйняття себе та інших людьми з інвалідністю; непристосованість інформаційного простору; зневіра;

- брак соціальної підтримки;

- "вивчена безпорадність", "вимагацька поведінка".

На основі аналізу мікрогрупової роботи учасників круглого столу під час ІІ блоку "Досвід розв'язання: напрацювання, актуальні ресурси" було визначено наявні можливості для забезпечення успішної соціалізації молоді з інвалідністю.

На загальному / суспільному рівні до таких ресурсів варто віднести:

-здатність окреслювати проблеми людей з інвалідністю та виносити їх у публічний простір (не мовчати та "стукати" в усі двері);

-здатність налаштовувати та посилювати комунікацію між суб'єктами соціалізації молоді з інвалідністю (люди з інвалідністю, батьки, заклади освіти різних рівнів, служба зайнятості, роботодавці, органи місцевої та центральної влади, громада в цілому);

- здатність здійснювати просвітницьку діяльність, доносити інформацію про права та можливості людей з інвалідністю, стимулювати у них ініціативність, інтерес та мотивацію до працевлаштування та соціальної самостійності;

-здатність переймати досвід країн ЄС щодо організації безбар'єрності та інклюзивності суспільства;

- здатність ініціювати розробку моделей стимулювання роботодавців до працевлаштування осіб з інвалідністю.

На індивідуальному рівні цінними ресурсами для розбудови інклюзивного простору є:

-здатність стати опорою для інших і / або поділитися особистим досвідом вирішення питань соціалізації: професійним (як представник соціономічного профілю) та особистим (як мати дитини з інвалідністю, я- історії);

- здатність якісно виконувати свої професійні обов'язки, пов'язані з діяльністю у сфері інклюзії;

- здатність інформувати суспільство про проблеми молоді з інвалідністю, а молодь - про наявні ресурси, якими варто скористатися;

- здатність активно діяти в розбудові інклюзивної громади: брати участь у соціальних ініціативах і створювати власні проєкти для вирішення гострих питань;

- здатність долучитися до відновлення повноцінного функціонування громади та повернення тих послуг, які сприяли соціалізації молоді з інвалідністю у період до повномасштабного вторгнення.

По завершенню ІІІ блоку "Дієві стратегії, перспективи та шляхи реалізації" сформульовано наступний перелік важливих кроків, відповідно до визначених сфер:

- комунікація: проведення інформаційної кампанії для осіб з інвалідністю через соцмережі, офлайн-зустрічі, соціальну рекламу про важливість навчання комунікативним навичкам та організація інтерактивних заходів для здійснення такого навчання; створення простору для комунікаційної взаємодії громади, органів місцевого самоврядування, пересічних громадян для налагодження порозуміння; проведення івентів під девізом "Культура комунікації - норма життя"; подолання соціально- психологічних бар'єрів щодо комунікації шляхом створення і функціонування тематичних хабів; підготовка фахівців з розвитку комунікації для місцевих громад;

- сфера працевлаштування: вирішення проблеми обмеження взаємодії між учасниками процесів. Запропоновано наступні кроки: рання профорієнтація і дітей з інвалідністю, і їхніх батьків; раннє набуття первинних профорієнтаційних навичок (професійні проби); упровадження за можливості та необхідності тьютерства на робочому місці; індивідуальний підхід в роботі медичних комісій щодо здобуття професійного фаху (надання довідок за нозологіями із зануренням у їхню специфіку у кожному окремому випадку); стимулювання і підтримка, а не покарання роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю з боку держави; реформування системи соціальних пільг з урахуванням реалій сьогодення; систематична, а не епізодична робота фахівця з працевлаштування у ЗВО, який сприяє пошуку роботи (допомога у пошуку вакансії, підготовка резюме, консультування з питань проходження співбесіди тощо);

- сфера освіти: здійснення якісного аудиту архітектурної доступності та комплексне планування безбарєрності; врахування вимог універсального дизайну при відновленні будівель закладів освіти, що зазнали руйнації внаслідок воєнних подій; тематична підготовка педагогів та фахівців закладів освіти до упровадження інклюзії з акцентом на практичні компетенції; вирішення проблеми супроводу під час навчання на рівні громади; розробка методичних, психологічних інструментів та їх упровадження e практику роботи закладів освіти; рання профорієнтація молоді та їх батьків (на 2-3 роки раніше, ніж у роботі з нормотиповими дітьми; знайомство з новими професіями та професіями, доступними для осіб з порушеннями функціонування); формування толерантного ставлення в усіх суб'єктів освітнього процесу; стимулювання молоді з інвалідністю до стійкої внутрішньої мотивації до навчання; підтримка обдарованої молоді; розбудова освітнього простору за принципом "рівний-рівному"; корекція комплексної програми безбар'єрності з урахуванням реального стану і потреб громад з відповідним фінансуванням;

- сфера дозвілля: розбудова доступних культурних осередків, паркових зон для молоді з різними порушеннями функціонування (у тому числі за місцем проживання); упровадження інноваційних форм дозвіллєвої діяльності (воркшопи, нетворкінги, ідеотони); створення молодіжних хабів; розробка та упровадження доступних спортивних майданчиків по всьому місту; долучення (реальне, дієве) до національних стратегій розвитку громад; спонукання молоді до об'єднання шляхом проведення культурно-дозвіллєвих заходів, ініціаторами яких є сама молодь; популяризація (ЗМІ, Інтернет- ресурси) інклюзії як тренду;

тренінгів, майстер-класів, ворк-шопів, спрямованих на активізацію внутрішньо-особистісних прагнень молоді з інвалідністю загалом та інклюзію зокрема (особливий акцент на розвитку допитливості, внутрішньої вмотивованості, зацікавленості, пізнавального інтересу, активній позиції щодо діяльності та життя загалом, здатності до рефлексії своїх дій тощо); продукування і поширення соціально-орієнтованої реклами; популяризація інклюзивних заходів, які об'єднують громаду (круглі столи, конференції, ідеотони); висвітлення у ЗМІ та соціальних мережах позитивного досвіду у вигляді успішних кейсів, які можна наслідувати; популяризація волонтерських ініціатив; залучення іноземного досвіду інклюзії та інвестицій для її розбудови на Миколаївщині.

Загалом, за результатами проведеного круглого столу було окреслено три стратегії сприяння соціалізації молоді з інвалідністю та розбудови інклюзивної громади м. Миколаєва:

1. Стратегія життєстійкості / "концепт - Я" (активізація індивідуального ресурсу молоді з інвалідністю):

- розширення "інформаційного поля" (шляхів пошуку та отримання інформації), формування власного кола для активного спілкування і взаємодії (онлайн та офлайн), посилення обізнаності у сфері правового захисту;

- ведення особистої сторінки / блогів / каналів у соціальних мережах для самопідтримки та мотивування інших: "я зміг / змогла і ти зможеш", "навчаючи інших сам / сама стаю сильніше";

- ініціювання заходів типу групи підтримки (наприклад, при місцевих бібліотеках, соціальних центрах, клубах), в рамках яких є можливість для пізнання реальних історій успіху та кроків, які їх уможливили;

- створення каталогу та активне використання інтернет-ресурсу для формальної та інформальної самоосвіти, працевлаштування;

- збір даних про реальні потреби і проблеми молоді з інвалідністю в громаді та їхнє представлення до соціальних інституцій (на офіційних зустрічах, офіційні письмові звернення);

- створення власних маршрутів вирішення питань, пов'язаних із освітою, медичним забезпеченням, соціальним супроводом, організацією дозвілля, працевлаштуванням та поширення даних маршрутів серед молодих людей з інвалідністю (наприклад, через активні телеграм-канали, групи);

- пошук платформ, підготовка власних соціальних і бізнес-проєктів та їх подальша реалізація, активізація дій у напрямку самозайнятості;

2. Інформаційно-інтерактивна стратегія / "концепт - Ми" (формування спільної готовності громади та молоді з інвалідністю до розбудови інклюзивного простору):

-створення інтернет-платформи "Миколаїв - доступне місто" для збору та обміну інформацією про можливі ресурси для розвитку та самореалізації (особистісної і професійної) молоді громади на засадах інклюзії (алгоритми дій щодо вирішення конкретних / типових ситуацій, соціально- психологічні матеріали-консультації фахівців соціономічного профілю тощо) з можливістю їхнього обговорення (чати, форуми, діалоги);

-організація та проведення громадськими організаціями міста ("Сильні разом", "Усмішка дитини", "Десяте квітня", "Миколаївська обласна організація всеукраїнської організації "Союз осіб з інвалідністю України") "Школи соціальної активності" для молоді громади, спрямованої на формування та розвиток індивідуальних соціально-психологічних якостей та навичок, що сприятимуть успішній інклюзії;

- організація та проведення тематичних тренінгів / майстер-класів за моделлю "рівний-рівному" із залученням діючих фондів (наприклад Благодійний фонд "Голоси дітей", фонд соціального захисту осіб з інвалідністю);

-створення комьюніті на базі діючих соціальних центрів для "своїх" за інтересами та включення в більш широкі кола спілкування по сферах інтересів (дозвілля, спорт, наука, професійна діяльність, творчість);

-створення нових комунікативних хабів, соціально-психологічних центрів розвитку навичок соціальної взаємодії, комунікативної компетентності, подолання психологічних комунікативних бар'єрів у всіх районах міста для забезпечення фізичної доступності за місцем проживання при закладах освіти, центрах соціальної реабілітації;

- поширення позитивного досвіду працевлаштування молоді з інвалідністю та долання стигми із залученням успішно працевлаштованої молоді з інвалідністю, фахівців державної служби зайнятості та приватних HR-компаній;

-адаптація інформаційного простору міста до потреб молоді з інвалідністю: створення та реалізація проєктних ініціатив за фінансової підтримки громади та пошуку іноземних інвесторів;

-розробка дорожніх карт щодо доступних для осіб з інвалідністю соціальних інституцій (заклади освіти, заклади охорони здоров'я, сфера обслуговування, дозвілля тощо).

3. Стратегія підтримки і забезпечення / "концепт - Громада" (створення громадою умов для уможливлення безбар ⁵єрності в широкому сенсі):

-проведення масштабної комплексної інформаційно-розяснювальної кампанії з питань інклюзії громади серед її ключових соціальних інституцій;

- проведення аудиту доступності громади із залученням фахівців та створення на його основі програми розбудови безбар'єрності у місті;

-врахування критерію безбар'єрності при відновленні пошкоджених будівель інфраструктури міста, внаслідок воєнних дій;

- підготовка та реалізація пілотної програми наскрізного психологічного супроводу людей з інвалідністю в Центральному районі міста (на етапах встановлення діагнозу (у контексті ранньої дитячої інвалідності / робота з батьками), ранніх реабілітаційних втручань, середньої та професійно- технічної або вищої освіти, працевлаштування);

-створення громадою робочих місць для молоді з інвалідністю та сприяння їхньому професійному навчанню: підготовка кадрів "для себе" / для громади; підтримка і заохочення роботодавців, які надають можливість для працевлаштування молоді з інвалідністю;

-активізація діяльності Громадської ради забезпечення прав осіб з інвалідністю при облдержадміністрації, для розбудови діалогу між суб'єктами інклюзії: люди з інвалідністю та / або їх представники - громада - органи місцевого самоврядування.

-збільшення адресного фінансування органів місцевого самоврядування, які опікуються питаннями молоді з інвалідністю, для проектування та реалізації комплексних програм щодо їхньої реальної / дієвої соціалізації. Зазначені вище стратегії візуально представлено на рис. 1.

Рис. 1. Стратегії розбудови інклюзивного простору



Висновки

Окреслений у процесі роботи підхід "Я-Ми-Громада" визначає сфери інтересів, ресурсів, готовності до конкретних дій як молоді з інвалідністю, так і загалом громади, сприяє формуванню персональної відповідальності кожного суб'єкта інклюзії, а отже уможливлює реальну розбудову інклюзивного простору, доступного для всіх. Стратегії, влючені до його структури (життєстікості, інформаційно-інтерактивна стратегія, стратегія підтримки та забезпечення) базуються на "включенні" кожного члена суспільства у коло актуальних питань, стимулюючи громадян міста розповсюджувати інформацію про проблеми інклюзії та можливості для молоді з інвалідністю щодо їхньої успішної соціалізації, які вже є в місті та в Україні загалом; мотивувати до змін, розвитку, руху як громадськість, так і саму молодь з інвалідністю; надавати допомогу тим, хто її потребує, ділитися власним досвідом у професійному плані та особистісному; продукувати і втілювати в реальність ідеї щодо розбудови інклюзії у соціальному просторі, до якого особисто включений.



Література

1. Бондар Т. І. Соціальний конструктивізм: інклюзія. Міжнародний науковий журнал "Освіта і наука". 2022. Випуск 1(32). С. 14-18.

2. Главацька О., Горішна Н., Слозанська Г. Інклюзія в дії : стратегії впровадження в Україні та світі : колективна монографія. Тернопіль: Осадца Ю.В., 2022. 326 с.

3. Мохнюк Р.С. Інклюзія як один з напрямів стратегії розвитку громадянського суспільства: чинник культуротворчості. Питання культурології. 2022. (39). С. 182-193.

4. Поліщук В., Лещук Г. Толерантність як особистісна характеристика в умовах імплементації інклюзивної освіти. Social Work and Education. Vol. 7, No. 3. Ternopil Aberdeen, 2020. pp. 338- 346.

5. Супрун Д. Інклюзія в межах інтернаціоналізаціиних трансформацій: новітній досвід. Становлення особистості дитини в умовах сучасного розвитку суспільства: соціально-педагогічний, психологічний, корекційний і медичний аспекти: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., м. Полтава, 12- 13 трав. 2022 р. / за заг. ред. Н.Г. Пахомової, В. І. Березан. Полтава: ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2022. С. 214-218.

6. Тимчик О.А., Жукова Ю.М. Формування інклюзивного простору в сучасному університеті: індивідуалізація та уніфікація. Осв/толог/чний дискурс: електронне наукове фахове видання. 2021. 1(32). С. 69-86.

7. Шелковая Н.В. Інклюзія як вирішення проблеми цінності інакшесті. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції викладачів, співробітників закладів вищої освіти і наукових організацій, магістрантів, аспірантів, докторантів, представників громадських організацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств та інших установ (08 грудня 2021 р.). Сєвєродонецьк: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2021. С. 117-119.

8. References:

9. Bondar, T. I. (2022). Sotsialnyi konstruktyvizm : inkliuziia. Mizhnarodnyi naukov;yi zhurnal "Osvita i nauka". Vypusk 1(32). S. 14-18. [in Ukrainian].

10. Hlavatska, O., Horishna, N., Slozanska, H. (2022) Inkliuziia v dii : stratehii vprovadzhennia v Ukraini ta sviti : kolektyvna monohrafiia. Ternopil : Osadtsa Yu.V. 326 s. [in Ukrainian].

11. Mokhniuk, R. S. (2022). Inkliuziia yak odyn z napriamiv stratehii rozvytku hromadianskoho suspilstva : chynnyk kulturotvorchosti. Pytanniakul~turolohi^. (39). S. 182-193. [in Ukrainian].

12. Polishchuk, V., Leshchuk, H. (2020). Tolerantnist yak osobystisna kharakterystyka v umovakh implementatsii inkliuzyvnoi osvity. Social Work and Education. Vol. 7, No. 3. Ternopil Aberdeen. pp. 338- 346. [in Ukrainian].

13. Suprun, D. (2022). Inkliuziia v mezhakh internatsionalizatsiinykh transformatsii: novitnii dosvid. Stanovlennia osobystosti dytyny v umovakh suchasnoho rozvytku suspilstva: sotsialno-pedahohichnyi, psykholohichnyi, korektsiinyi i medychnyi aspekty : materialy vseukr. nauk.-prakt. konf., m. Poltava, 12- 13 trav. 2022 r. / za zah. red. N. H. Pakhomovoi, V. I. Berezan. Poltava : PNPU imeni V. H. Korolenka. S. 214-218. [in Ukrainian].

14. Tymchyk, O. A., Zhukova, Yu. M. (2021). Formuvannia inkliuzyvnoho prostoru v suchasnomu universyteti: indyvidualizatsiia ta unifikatsiia. Osvitolohichnyi dyskurs: elektronne naukove fakhove vydannia. 1(32). S. 69-86. [in Ukrainian].

15. Shelkovaia, N. V. (2021). Inkliuziia yak vyrishennia problemy tsinnosti inakshesti. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii vykladachiv, spivrobitnykiv zakladiv vyshchoi osvity i naukovykh orhanizatsii, mahistrantiv, aspirantiv, doktorantiv, predstavnykiv hromadskykh orhanizatsii, orhaniv derzhavnoi vlady ta orhaniv mistsevoho samovriaduvannia, pidpryiemstv ta inshykh ustanov (08 hrudnia 2021 r.). Sievierodonetsk : vyd-vo SNU im. V. Dalia. S. 117-119. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru