Трудова міграція українців до Республіки Польща 2014-2022 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru

Трудова міграція українців до Республіки Польща 2014-2022 рр.

Ганна Мельник,

канд.іст.наук, доц.

Київський університет імені Бориса Грінченка,

Любомир Губицький,

д-р.іст.наук, доц.

Державний торговельно-економічний університет



Hanna Melnyk,

History (PhD), Associate Professor,

Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

Lyubomyr Hubytskyy,

Dr. Habil. (History), Associate Professor,

State university of trade and economics, Kyiv, Ukraine

LABOR MIGRATION OF UKRAINIANS TO THE REPUBLIC OF POLAND 2014-2022

Abstract

The purpose is to analyze the evolution of the migration policy of Ukraine and Poland since the beginning of the Russian-Ukrainian war in 2014 and in the conditions of the aggravation of migration flows after the Russian large-scale invasion in February 2022. Among the methods, a systemic method was used to study the Polish economic thought regarding the profitability and prospects of attracting Ukrainian labor resources, a comparative analysis of the results of Ukrainian labor migration was also conducted, taking into account the requirements of Polish laws. The position of Poland regarding changes in the direction of Ukrainian migration flows has been analyzed. It has been proven that for Ukrainian citizens, the Republic of Poland remains a country where it is possible to implement social and economic expectations. Official Warsaw provides tangible assistance to Ukraine in its confrontation with Russia, providing jobs for migrant workers and social protection for their family members. The deterioration of Ukraine's security and foreign economic situation is pushing for more active development of the Polish labor market. Currently, the Polish border has become a border against the hybrid expansion of the Russian Federation, so it will be necessary for official Kyiv to ensure the stability and flexibility of its own monetary policy and permit system in order to preserve the possibilities of reproduction of production processes

It has been concluded that Polish economists hold a picture that the liberalization of the Polish migration policy towards Ukrainians will contribute to the steady growth of the economy. Recommendations have been made that active steps taken by official Warsaw regarding the growing interest in Ukrainian labor resources would lead to the implementation of vital steps taken by the Polish government to protect against aging tendencies of the Polish nation. It has been highlighted that the implementation of Ukrainian migration policy is dependent on Russian, European and Polish strategies. Under the conditions of the Russian-Ukrainian war, the Polish policy offacilitating the obtaining of legal residence rights and employment of Ukrainian citizens is encouraged by the Ukrainian authorities as an opportunity to receive remittances from abroad, therefore official Kyiv seeks to gain the experience of Poland to attract and use European structural, regional and industry programs and funds. Therefore, Ukraine and Poland, in cooperation with European structures, are able to promote a new quality of security against hybrid attacks of the Russian Federation with the aim of preserving and sustainable development of their own economies and the economies of partners.

Key words: labor migration, Ukrainians, the Republic of Poland, Ukraine, migration policy, Russian-Ukrainian war.



Анотація

Метою є аналіз еволюції міграційної політики України та Польщі від початку російсько-української війни у 2014 р. та в умовах загострення міграційних потоків після російського широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 р. Серед методів використано системний для вивчення польської економічної думки щодо вигідності та перспективності залучення українських трудових ресурсів, компаративний аналіз результатів української трудової міграції з врахуванням вимог польських законів. Проаналізовано позицію Польщі щодо змін напрямів українських міграційних потоків. Доведено, що для українських громадян Республіка Польща залишається країною, де можливо реалізувати соціальні та економічні очікування. Офіційна Варшава надає відчутну допомогу Україні у протистоянні з Росією, забезпечуючи робочі місця для трудових мігрантів та соціальний захист для членів їх сімей. Погіршення безпекової та зовнішньоекономічної ситуації України штовхає до активнішого освоєння ринку праці Польщі. Наразі польський кордон став рубежем від гібридної експансії Російської Федерації, тому необхідним для офіційного Києва стане забезпечення стійкості та гнучкості власної монетарної політики та дозвільної системи задля збереження можливостей відтворення процесів виробництва.

Зроблено висновок, що у польських економістів склалася картина, що лібералізація польської міграційної політики щодо українців сприятиме сталому зростанню економіки. Зроблено рекомендації, що активні кроки офіційної Варшави щодо зростаючої зацікавленості в українських трудових ресурсах призвели б до втілення життєво необхідних кроків польського уряду стосовно убезпечення від тенденцій старіння польської нації. Виділено, що реалізація української міграційної політики узалежнена від російської, європейської та польської стратегій. За умов російсько-української війни польська політика полегшення отримання прав легального перебування та працевлаштування українських громадян заохочується українською владою як можливість отримання грошових переказів з- за кордону, тому офіційний Київ прагне здобути досвід Польщі для залучення та використання європейських структурних, регіональних та галузевих програм та фондів.

Отож, Україна та Польща здатні в співпраці з європейськими структурами сприяти новій якості убезпечення від гібридних атак Російської Федерації, з метою збереження та сталого розвитку власних економік та економік партнерів.

Ключові слова: трудова міграція, українці, Республіка Польща, Україна, міграційна політика, російсько-українська війна.



Постановка проблеми. Україна та Польша є активними учасниками світових міграційних процесів. Міграція українців до Польщі зумовлена готовністю приймати мігрантів, географічною близькістю, мовно-культурною спорідненістю і добросусідськими відносинами держав. Міграція для України має негативні наслідки, оскільки населення найпродуктивнішого віку залишає країну - втрачається людський ресурс. Отримуючи статус іммігранта у Республіці Польща, мігранти залишаються на постійне місце проживання, що впливає на зменшення кількості населення України. Від початку повномасштабної російсько-української війни міграція до сусідньої держави стала значно інтенсивнішою, що зумовлює актуальність подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Україна та Польща як сусідні держави, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку та включені до світового ринку праці не можуть уникнути сучасних міграційних процесів. Як українські, так і польські вчені у різний час обирали предметом власних досліджень тенденції міграційної ситуації в обох державах (О. Малиновська, Н. Коваліско, О. Ровенчак, Х. Ілик, І. Тишкевич, М. Ярошевич, В. Ярецький, Д. Клімек, Г. Гаєвська, Б. Скочинська-Прокопович та інші).

Постановка завдання. Метою статті є аналіз еволюції міграційної політики України та Польщі від часу початку гібридного вторгнення Російської Федерації в Україну 2014 р. та в умовах широкомасштабної російсько - української війни 2022 р. Дослідження цієї проблеми відбувалося заради наступних завдань: об'єктивного та системного пошуку та виокремлення взаємозв'язку економічної стратегії Європейського Союзу та міграційної політики Польщі; аналіз еволюції польського законодавства в сфері дозволу на перебування та працевлаштування іноземців, у тому числі українців; взаємовплив глобальних економічних тенденцій на внутрішні процеси України. трудова міграція українець польща

Виклад основного матеріалу. Обравши європейський шлях розвитку, польське суспільство та уряд, змушені були визнати спільні цінності і правила співжиття. Відкриті ринки праці та вільне пересування робочої сили спонукали польських фахівців працездатного віку до пошуків вище оплачуваної праці в країнах з високим рівнем економічного розвитку. Реалізація цього механізму врахована фахівцями як головний чинник зростання населення Європейського

Союзу. Так, за прогнозами Європейської комісії до 2060 року населення ЄС зросте з 507 млн. до 523 млн. осіб завдяки міграції [15].

У такому сценарії є високі ризики для Республіки Польща: до 2060 р., за прогнозом, населення Польщі скоротиться з нинішніх 39 до 33,2 млн осіб. У той же час частка осіб 65+, яка нині становить 15,3 %, у 2060 р. зросте до 33 %. Натомість кількість населення у продуктивному віці скоротиться з 70,5% до 54,1% [15]. За підрахунками демографів, щоб вирішити проблеми депопуляції та старіння населення за рахунок іноземців, необхідно запрошувати принаймні 100 тис. іммігрантів, а загалом, щоб Польща не обезлюдніла, до 2050 р. тут мали б оселитися 5,2 млн прибулих [22].

З метою збільшення людського капіталу і трудових ресурсів Республіка Польща проводить цілеспрямовану державну політику з питань залучення мігрантів. Зокрема, це чітко зазначено у Концепції довгострокового розвитку Польщі [24]. Незважаючи на стале економічне зростання та низький рівень безробіття на батьківщині, молоде покоління поляків (1,5 -2 млн. осіб) обирають шлях заробітчанства у потужніших економіках Європи. За висновками досліджень, замовлених Асоціацією польських підприємців та працедавців, «щоб не втратити темпи економічного зростання, в найближчі 20 років країна потребуватиме додатково 5 млн працівників» [3].

З початку повномасштабної війни Російської Федерації проти України міграція українців до Республіки Польща має значні обсяги. Відповідно вирішенню міграційних питань у польсько-українських відносинах необхідно приділяти належну увагу. Зокрема, на міждержавному рівні підтримується міграція та на законодавчому рівні врегульовується переміщення і офіційне працевлаштування. Зростання ролі української складової у польському міграційному потоці стало можливим завдяки політиці, спрямованій на полегшення доступу, як для трудових мігрантів, так і для осіб, що шукають постійного притулку (механізм міжнародного захисту) або тимчасового притулку (механізм тимчасового захисту). Принципи, схожі на ті, що застосовуватимуться в межах безвізового перетину кордону громадянами України з країнами ЄС (2017 р.), польський уряд використовував напередодні цієї віхової події. Так, згідно з постановою Міністра праці та соціальної політики від 21 квітня 2015 р. врегульовувалося доручення роботи іноземцю на території Республіки Польща без обов'язкового отримання дозволу на роботу. Громадянину України, що прагнув тимчасово (на термін не більше 6 місяців протягом наступних 12 місяців) працювати в Польщі, надавалося звільнення від необхідності отримання дозволу на роботу [27].

Ще більший термін (9 місяців) перебування задля працевлаштування іноземців в Польщі надавав новий вид дозволу - на сезонну роботу з 1 січня 2018 р. Вказані зміни передбачали, що роботодавець зобов'язаний повідомити управління про прибуття працівника, а також про адресу, за якою той проживатиме в Польщі, і лише після цього управління надасть дозвіл на сезонну роботу. Працювати можна також протягом періоду очікування дозволу на сезонну роботу.

2018 рік став перехідним періодом, коли паралельно функціонували нова та стара системи. Стара «заява є декларацією про намір довірити роботу іноземцю». На підставі заяви, зареєстрованої в 2017 році, робота у всіх секторах економіки (тобто також сезонна робота) стала можлива до 31 грудня 2018 року [6].

Черговим випробуванням, яке ефективно пройшли польські законодавці, стала пандемія коронавірусу 2020 р. і з паралельним локдауном. Влада Польщі вдалася до підтримки бізнесу у спосіб пролонгації права перебування і праці для українців. Вказана тенденція була розвинута наприкінці 2021 року, коли польський сейм вніс поправки до законів та спростив трудовим мігрантам перебування і працевлаштування у країні. Згідно із новими положеннями закону, що стали причиною зміни характеру та терміну перебування трудових мігрантів з короткострокового на середньо - та довгостроковий, мотивували польських роботодавців працевлаштовувати іноземних працівників, а також спричинили активність працевлаштування українців у Польщі [8].

Завдання поповнення польської економіки необхідною кількістю працівників вирішувалося завдяки українським трудовим ресурсам, які на думку директора консульського департаменту МЗС України Андрія Сибіги (2016 р.) у кількості 5 млн. осіб тимчасово або постійно осіли за межами України [7]. Натомість на 2020 р. за даними Звіту про міжнародну міграцію (World Migration Report 2022), Україна посідала 8 місце у списку країн, громадяни яких виїжджали на роботу за кордон, із показником 6,05 мільйонів осіб. [25]. Українські дослідники схильні застерігати від неналежного реагування на загрози втрати кваліфікованих кадрів, необхідних для сталого зростання економіки. Стабільні грошові надходження від заробітчан в Україну, що становили 14 млрд USD (2021 р) залишаються одним з основних джерел валютних надходжень та чинником покращення внутрішнього попиту і відіграють важливу роль у розвитку економіки держави [8]. Однак є загроза, що вказані кошти стануть платою за стагнацію економіки, яка постане перед ризиком втрати кваліфікованої робочої сили.

Довготривала підготовка до агресії, розгортання російсько-української війни в лютому 2014 р., незаконна анексія Криму (березень 2014 р.), початок бойових бій на Донбасі (квітень 2014 р.) та як наслідок лавиноподібне погіршення економічної ситуації штовхнули Україну до значних міграційних викликів через збільшення масштабів мандрівок вимушених переміщених осіб (ВПО), мігрантів (біженців), які рушили до Республіки Польща в пошуках безпеки.

Висновки Малиновської щодо міграційних тенденцій врахували реалії 2013-2014 рр., а саме «у 2013 р. чисельність українців, що скористалися спрощеним порядком тимчасового працевлаштування, становила лише 134 тис. Однак економічна криза в Україні обумовила помітне збільшення трудових поїздок до Польщі - 359 тис. в 2014 р.». Українці працевлаштовувалися, в основному, в наступних галузях - сільському господарстві, будівництві, секторі домашніх господарств [4]. Уже з 2014 р. польський ринок праці став для українців пріоритетнішим за російський.

Серед закономірностей польських імміграційних процесів наступних років увиразнилися наступні: зростання кількості біженців, возз'єднання родин, міграція молоді та студентів, молодих спеціалістів, малих та середніх підприємців [27]. Після 2014 року в структурі міграції до Польщі домінували чоловіки та молодь. Також почали приїжджати вихідці зі сходу України, що раніше обирали інші напрями в міграційних потоках [27].

Республіка Польща з 2014 р. стала єдиною країною ЄС із значним стабільним зростанням міграції з України. Заохочення українців до міграції відбулось через так звану систему декларування, запроваджену на основі постанови Міністра праці та соціальної політики від 21 квітня 2015 р. [21], чим ознаменовано спрощення доступу до польського ринку праці. Саме громадяни України становили найчисленнішу групу здобувачів дозволів для проживання в Польщі на 2015 р. До змін нараховувалось близько 1/3 заявників, після зміни положень їх частка зросла до 52% [18, с. 4].

Вказаний крок призвів до помітного поступового збільшення тривалості української імміграції до Польщі. Громадяни України схильні частіше обирати довгострокове перебування в країні замість тимчасових міграцій [17]. У дослідженнях Національного банку Польщі [16] прослідковуються наступні категорії українських громадян, які наймаються на працю в державі: ті, хто отримав дозвіл на постійну роботу, як правило на підставі довгострокового контракту з тією чи іншою компанією і ті, хто користується заявним типом працевлаштування. У статистиці Нацбанку не враховані власники карти поляка, працівники на сезонних роботах та студенти з України [7].

Зміни запроваджені у міграційній політиці Польщі з 1 січня 2018 р. призвели до того, що у 2019 р. в РП надано 130 тисяч дозволів на сезонну працю (садівництво, лісництво, рибальство), що на 5 тисяч більше, ніж у 2018 році. До того ж аж 98% вказаних дозволів отримали громадяни України [5].

Налагоджена комунікація між урядом та бізнесом залишається вагомою причиною сталого зростання польської економіки. У зв'язку із пандемією коронавірусу 2020 р, протягом перших двох тижнів після оголошення урядами України і Польщі про повне закриття кордонів близько 160 тис. українців виїхало з Польщі. Звертаючись до уряду польський бізнес закликав надати сприяння іноземним заробітчанам. Тоді польська влада автоматично продовжила на період пандемії і 30 днів після її завершення термін легальності віз для тих іноземних працівників, які на момент введення локдауну перебували в Польщі. Питання щодо повернення українських трудових мігрантів до Польщі виносилося на президентський рівень [1].

У 2020 році з 457 тис. іноземців, які на 01 січня 2021 отримали діючі посвідки на проживання у Республіці Польща, найбільшу групу становили громадяни: України - 244,2 тис. осіб (зростання на 29,4 тис. осіб), Республіки Білорусь - 28,8 тис. (зростання на 3,2 тис. осіб), Федеративної республіки Німеччини - 20,5 тис., Російської Федерації - 12,7 тис., В'єтнаму - 10,9 тис., Індії

9,9 тис., Італії - 8,5 тис., Грузії - 7,9 тис., Китайської Народної Республіки - 7,1 тис. осіб. і Велика Британія - 6,6 тис. [9]. Серед іноземців українці в Польщі становили 53% і саме вони показали найшвидшу тенденцію до зростання.

Наступного 2021 року часовий відтинок трьох кварталів характеризувався подальшим зростанням кількості іноземців із дійсними посвідками на проживання в Польщі - на 15%. Статистика початку жовтня свідчила, що такі документи належали 525 тисячам осіб. Лідерами зростання виявилися спільноти громадян України, Білорусі та Грузії. За даними на 1 жовтня 2021 року володіли чинними посвідками на проживання 293,8 тис. громадян України (що становило 56% від загальної кількості іноземців), Республіки Білорусь - 37,1 тис. (7%), Федеративної республіки Німеччини - 19,7 тис., Російської Федерації - 13,7 тис., В'єтнаму - 11,2 тис., Індії - 10,9 тис., Грузії - 9,6 тис., Італії

8,5 тис., Великої Британії - 6,9 тис. осіб. і Китайської Народної Республіки - 6,9 тис. [26].

За перші три квартали 2021 року за показником найбільшого приросту серед іноземців, які поселилися в Польщі (абсолютний приріст 68 тис. осіб) лідирувала українська громада - 49,7 тис. осіб, Республіки Білорусії - 8,4 тис. осіб, Грузії - на 1,7 тис. осіб, Молдови - на 1,3 тис. осіб та Індії - на 1,1 тис. осіб.

Такі показники стали можливими і тому, що громадянам України розширили можливості заробітку у межах програми Poland.Bussines Harbour. Це юридичний важіль, що створює сприятливі умови для переїзду до Польщі спеціалістів ІТ-галузі та підприємців. Саме тому можемо спостерігати концентрацію громадян України у польських воєводствах з міськими агломераціями (Мазовецьке воєводство - 22% осіб, Малопольське воєводство - 12%, Великопольське воєводство - 12% та Нижньопольське воєводство - 9%. [17].

Кількість громадян України, які мали дійсний дозвіл на проживання в Польщі, перевищила у 2021 р. 300 тис. осіб (313 тис.). [20]. Таким чином, вони складали майже 57 відсотків всіх іноземців, які поселилися в країні на 2021 р.

[17].

Статево-вікова структура демографічного потенціалу українських мігрантів в Польщі характеризувалася переважанням молоді та осіб працездатного віку, чоловіків. На 2021 р. із загальної кількості громадян України, що на офіційних підставах перебували в Польщі близько 60% були віком від 18 до 40 років, 12% - діти та підлітки до 18 років, а люди старші за 40 років - 28%; чоловіки складали 54% українського населення [17].

Серед громадян України 2021 р. не менше 84% володіли посвідкою на тимчасове проживання (терміном дії не більше 3 років). При чому у 77% справ документ видавався у зв'язку з влаштуванням на роботу. Поширеними причинами перебування в Польщі залишаються сімейні питання - 12% та навчання - 2% [17].

Таблиця: Кількість осіб, яким протягом 2014-2022 (до 30.06.2022) видано рішення про надання дозволу на тимчасове проживання [19].

Правна підстава	Сімейні справи	Навчання	Праця	Інше	Разом
2014	Україна	2726	3798	8307	2277	17108
	Решта	5648	4036	13177	2586	25447
	Усі	8374	7834	21484	4863	42555
2015	Україна	3888	7054	23925	2966	37833
	Решта	6395	5081	12405	3212	27093
	Усі	10283	12135	36330	6178	64926
2016	Україна	6325	8594	42334	0	57253
	Решта	6575	6087	16365	0	29027
	Усі	13236	14681	58699	0	86616
2017	Україна	4260	6933	53391	5684	70268
	Решта	4720	5325	19689	3217	32951
	Усі	8980	12258	73080	8901	103219
2018	Україна	7506	6095	58394	8236	80231
	Решта	5693	5655	17874	4602	33824
	Усі	13199	11750	76268	12838	114055
2019	Україна	10648	5229	71831	12228	99936
	Решта	7018	6564	21915	3934	39431
	Усі	17666	11793	93746	16162	139367
2020	Україна	12231	5246	74824	11047	103347
	Решта	7083	5782	24804	3377	41046
	Усі	21745	10907	113481	16789	144393
2021	Україна	13759	3353	100025	13603	130740
	Решта	7701	6223	29766	4159	33225
	Усі	21460	9576	129791	17762	163965
2022	Україна	8441	1586	91125	8468	109620
	Решта	5451	4161	27665	3168	40445
	Усі	13892	5747	118790	11636	150065

Аналіз статистичних даних засвідчує, що причинами перебування українців в Польщі за вагомістю (в хронологічних межах 2014-2020 рр.) залишалися: 2014 р., праця - 49%, сімейні питання - 16% та навчання - 22%; 2015 р., праця - 63%, сімейні питання - 10% та навчання - 19%; 2016 р., праця - 74%, сімейні питання - 11% та навчання - 15%; 2017 р., праця - 76%, сімейні питання - 6% та навчання - 10 %; 2018 р., праця - 73%, сімейні питання - 9% та навчання - 8%; 2019 р., праця - 72%, сімейні питання - 11% та навчання - 5%; 2020 р., праця - 72%, сімейні питання - 12% та навчання - 5%. Працевлаштування стало найзатребуванішою причиною надання посвідок на перебування у Польщі для українських громадян в 2017 р. Саме у тому році Європейський Союз надав Україні право на безвіз.

Зауважимо, що з 2014 року до початку 2022 року кількість громадян України з діючими дозволами на перебування в Польщі зросла у вісім разів з 41 тис. до 313 тис. З 24 лютого 2022 р. на польську міграційну ситуацію переважаючий вплив мали українські громадяни, які тікали від наслідків збройного конфлікту з Російською Федерацією.

За два місяці (серпень-вересень 2022 р.) зросла кількість громадян України, які володіли дійсним дозволом на проживання на території Республіки Польща на 181 тис. та на 1 жовтня 2022 р. становить 86% іноземного населення із вказаним статусом (1802647 з 2084284 осіб) [20].

Лише за один 2022 р. виявилося значне зростання кількості українських громадян, які мешкали в Польщі легально (на майже 30% більше), що вивело їх в абсолютні лідери з-поміж громадян інших держав. Роком перетворення громадян України на відносні лідери з-посеред громадян інших держав, що перебували в Республіці Польща, став 2015, коли українці стали авторами 52% заяв на право тимчасового проживання.



Висновки

Правила міжнародного ринку праці, побудованого на вільному доступі представників інших держав, пошук місця праці в державі, економіка якої забезпечує вищий рівень оплати та соціального захисту, невирішеність проблем безробіття та низького рівня заробітної плати в Україні призводять до мільйонних міграцій українського трудового ресурсу, у тому числі до Польщі. Урядові кола Республіки Польща з року в рік, під тиском бізнесу, лібералізують законодавство в сфері дозволів на тимчасове перебування та працевлаштування, що сприяє значному зростанню міграції українців.



Список використаних джерел та літератури

Банахевич Ю. Останні тренди трудової міграції: Польща - лідер в ЄС [Електронний

ресурс] / Ю. Банахевич // Укрінформ. - 08.12.2020. - Режим доступу:

https://www.ukrinform.ua/rubric-economv/3150437-ostanni-trendi-trudovoi-migracii-polsa-lider-v-

es.html (Дата звернення: 09.03.2022). - Назва з екрану.

Коваліско Н. Основні характеристики сучасної української міграції до Польщі

[Електронний ресурс] / Н. Коваліско, О. Ровенчак, Х. Ілик // Українсько-польський досвід єврорегіональної співпраці. - 2018. - Режим доступу: lnu.edu.ua/wp-

content/uploads/2014/11/Ukrains-ko-pol-s-kyy-dosvid-ievrorehional-noi-spivpratsi-Tekst-

2018.pdf#page=155. (Дата звернення: 09.03.2022). - Назва з екрану.

Малиновська О.А. Сучасна міграція українців до Польщі та пов'язані з нею виклики

[Електронний ресурс] / О.А. Малиновська. - 07.02.2018.- Режим доступу:

https://niss.gov.ua/doslidzhennva/socialna-politika/suchasna-migraciva-ukrainciv-do-polschi-ta-

povvazani-z-nevu-vikliki (Дата звернення: 09.03.2022). - Назва з екрану.

Малиновська О.А. Українсько-польський міграційний коридор: особливості та значення [Електронний ресурс] / О.А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 2. - С. 31-40. - Режим доступу: https://dse.org.ua/arhcive/24/2.pdf (Дата звернення:

. - Назва з екрану.

Польща планує затвердити нову міграційну політику впродовж пів року

[Електронний ресурс] // Європейська правда. - 10.02.2020. - Режим доступу:

https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/02/10/7106168/ (Дата звернення: 09.03.2022). - Назва з екрану.

Семчук К. Нові правила роботи у Польщі! [Електронний ресурс] / К. Семчук // Наше слово. - 09.01.2018. - Режим доступу: https://www.nasze-slowo.pl/robota-u-polshhi-novi-pravila/ (Дата звернення: 09.03.2022). - Назва з екрану.

Тишкевич І. Як Польща бореться за українських трудових мігрантів [Електронний ресурс] / І. Тишкевич. - 2018. - Режим доступу: https://uifuture.org/publications/24039-vak- polsha-boretsia-za-ukrainskvch-trudovvch-migrantiv/ (Дата звернення: 09.03.2022). - Назва з екрану.

Трудова міграція: чи побільшає українських заробітчан у 2022 році [Електронний ресурс]. - 2022. - Режим доступу: https://eba.com.ua/trudova-migratsiya-chy-pobilshaye- ukravinskyh-zarobitchan-u-2022-rotsi/ (Дата звернення: 09.03.2022 р.). - Назва з екрану.

Cudzoziemcy w Polsce po 2020 r. [Zasob elektroniczny]. - 28.01.2021. - Tryb dost^pu: https://www.gov.pl/web/udsc/cudzoziemcy-w-polsce-po-2020-r. (Data zastosowania: 04.11.2022) - Nazwa z ekranu.

Gajewska G. Mi^dzy nacjami, klasami, plciami-zarobkowa migracja Ukraincow i

Ukrainek do Polski [Zasob elektroniczny] / G. Gajewska. - Tryb dost^pu:

http://usi.udpu.edu.ua/article/view/147988/147303 (Data zastosowania: 04.07.2022). - Nazwa z ekranu.

Jarecki W. Imigracja z Ukrainy jako zrodlo podazy pracy w Polsce [Zasob elektroniczny]

/ W. Jarecki // Zeszyty Naukowe Wyzszej Szkoly Bankowej w Poznaniu. - 2017. - T.74, №3. - Tryb dost^pu:

https://papers.wsb.poznan.pl/sites/papers.wsb.poznan.pl/files/ZN WSB P ART/ZNPoz74 W Jare

cki.pdf (Data zastosowania: 14.07.2022). - Nazwa z ekranu.

Jaroszewicz М. Ukrainians' EU migration prospects [Zasob elektroniczny] / M.

Jaroszewicz // OSW Commentary. - 10.03.2014. - №128. - Tryb dost^pu:

http://www.osw.waw.pl/sites/default/files/commentary_128_0.pdf (Data zastosowania:

. - Nazwa z ekranu.

Klimek D. Funkcja ekonomiczna migracji zarobkowej z Ukrainy do Polski / D. Klimek. - Lodz: Wydawnictwo Politechniki Lodzkiej, 2015. - 299 s.

Komisja Europejska alarmuje: Polska wymiera. Do 2060 roku b^dzie nas mniej o 5 mln.

[Zasob elektroniczny] // Wprost. - 13.05.2015. - Tryb dost^pu:

https://www.wprost.pl/506303/komisia-europeiska-alarmuie-polska-wymiera-do-2060-roku-

bedzie.html (Data zastosowania: 04.11.2022). - Nazwa z ekranu.

Obywatele Ukrainy pracuj^cy w Polsce - raport z badania. Badanie zrealizowane w 2015 r. [Zasob elektroniczny] // Narodowy Bank Polski. - Warszawa, 2016. - 33 с. - Tryb dost^pu: http://www.nbp.pl/ aktualnosci/wiadomosci_2016/20161212_obywatele_ukrainy_pracujacy_w_pol sce_%E2%80%93_raport_z_badania.pdf (Data zastosowania: 04.11.2022). - Nazwa z ekranu.

Obywatele Ukrainy w Polsce - raport. 2021. [Zasob elektroniczny]. - 14.12.2021. - Tryb

dost^pu: https://www.gov.pl/web/udsc/obvwatele-ukrainv-w-polsce--raport (Data zastosowania:

. - Nazwa z ekranu.

Podsumowanie roku obowi^zywania Ustawy o cudzoziemcach. - 28.10.2021. [Zasob

elektroniczny]. - Tryb dost^pu: https://www.gov.pl/web/udsc/podsumowanie-roku-ustawy-o-

cudzoziemcach (Data zastosowania: 04.11.2022). - Nazwa z ekranu.

Raport na temat obywateli Ukrainy (wg stanu na dzien 1 lipca 2022 r.) [Zasob elektroniczny]. - 2022. - Tryb dost^pu: https://www.gov.pl/web/udsc/svtuacia-dotvczaca-ukrainv (Data zastosowania: 04.11.2022). - Nazwa z ekranu.

Raport na temat obywateli Ukrainy (wg stanu na dzien 1 pazdziernik 2022 r. [Zasob

elektroniczny]. - 2022. - Tryb

dost^pu: file:///C:/Users/Sofiya/Downloads/RAPORT NA TEMAT OBYWATELI UKRAINY%

20(1).pdf (Data zastosowania: 04.11.2022). - Nazwa z ekranu.

Rozporz^dzenie Ministra Pracy i Polityki Spolecznej z dnia 21 kwietnia 2015 r. w

sprawie przypadkow, w ktorych powierzenie wykonywania pracy cudzoziemcowi na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej jest dopuszczalne bez koniecznosci uzyskania zezwolenia na prac§ [Zasob elektroniczny]. - Tryb dost^pu:

https://isap.seim.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20150000588 (Data zastosowania:

. - Nazwa z ekranu.

"Rzeczpospolita": Aby Polska si§ nie wyludnila, do 2050 roku musi si§ tu osiedlic 5,2

mln ludzi [Zasob elektroniczny] // Polskie radio. - 04.03.2013. - Tryb dost^pu:

http://www.polradio.pl/5/115/Artykul/128907 (Data zastosowania: 06.10.2022). - Nazwa z ekranu.

Skoczynska-Prokopowicz B. Migracje zarobkowe ukraincow do Polski a zasady zrownowazonego rozwoju [Zasob elektroniczny] / B. Skoczynska-Prokopowicz // Zeszyty naukowe Politechniki Sl^skiej. Seria: organizacja i zarz^dzanie. - 2018. - Z. 117. - S. 531-546. - Tryb dost^pu: https://yadda.icm.edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech-42115bdf-5d13-4ca5-

ac05-992aa2c3bddc (Data zastosowania: 13.07.2022). - Nazwa z ekranu.

Uchwala Nr 16 Rady Ministrow z dnia 5 lutego 2013 r. w sprawie przyj^cia

Dlugookresowej Strategii Rozwoju Kraju. Polska 2030. Trzecia Fala Nowoczesnosci. [Zasob elektroniczny]. - Tryb dost^pu:

https://isap.seim.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wmp20130000121 (Data zastosowania:

. - Nazwa z ekranu.

World Migration Report 2022 [Electronic resourse]. - Mode of assess: https://publications.iom.int/system/files/pdf/WMR-2022.pdf (Last assess: 09.11.2022). - Title from the screen.

Zezwolenia na pobyt po III kwartale 2021 r. [Zasob elektroniczny]. - Tryb dost^pu: https://www.gov.pl/web/udsc/zezwolenia-na-pobyt-po-iii-kwartale-2021-r. (Data zastosowania:

. - Nazwa z ekranu.

Zniesienie obowi^zku wizowego wobec obywateli Ukrainy - konsekwencje migracyjne

dla Unii Europejskiej Ekspertyza Osrodka Studiow Wschodnich (SKROT) [Zasob elektroniczny]. - 2017. - Tryb dost^pu: https://www.gov.pl/web/udsc/svtuacia-dotvczaca-ukrainv. (Data

zastosowania: 06.10.2022). - Nazwa z ekranu.

References:

Banakhevych, Yu. (2020, hrudnia 8).Ostanni trendy trudovoi mihratsii: Polshcha - lider v YeS. Ukrinform. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3150437-ostanni- trendi-trudovoi-migracii-polsa-lider-v-es.html. [In Ukrainian].

Kovalisko N., Rovenchak O.,& Ilyk Kh. (2018). Osnovni kharakterystyky suchasnoi

ukrainskoi mihratsii do Polshchi. Ukrainsko-polskyi dosvidyevrorehionalnoi spivpratsi. Retrieved from: lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/11/Ukrains-ko-pol-s-kyy-dosvid-ievrorehional-noi-

spivpratsi-Tekst-2018.pdf#page=155. [In Ukrainian].

Malynovska, O.A. (2018, liutyi). Suchasna mihratsiia ukraintsiv do Polshchi ta pov'iazani

z neiu vyklyky. Retrieved from: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/socialna-politika/suchasna-

migraciva-ukrainciv-do-polschi-ta-povvazani-z-nevu-vikliki. [In Ukrainian].

Malynovska, O.A. (2015). Ukrainsko-polskyi mihratsiinyi korydor: osoblyvosti ta

znachennia. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2, 31-40. Retrieved from:

https://dse.org.ua/arhcive/24/2.pdf . [In Ukrainian].

Polshcha planuie zatverdyty novu mihratsiinu polityku vprodovzh piv roku. (2020, liutyi).

Yevropeiska Pravda. Retrieved from:

https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/02/10/7106168/. [In Ukrainian].

Semchuk, K. (2018, sichen). Novi pravyla roboty - u Polshchi! Nashe slovo. Retrieved from: https://www.nasze-slowo.pl/robota-u-polshhi-novi-pravila/ [In Ukrainian].

Tyshkevych, I. (2018). Yak Polshcha boretsia za ukrainskykh trudovykh mihrantiv.

Retrieved from: https://uifuture.org/publications/24039-yak-polsha-boretsia-za-ukrainskych-

trudovych-mi grantiv/ [In Ukrainian].

Trudova mihratsiia: chy pobilshaie ukrainskykh zarobitchan u 2022 rotsi. (2022). Retrieved from: https://eba.com.ua/trudova-migratsiya-chy-pobilshaye-ukrayinskyh-zarobitchan-u- 2022-rotsi/ [In Ukrainian].

Cudzoziemcy w Polsce po 2020 r. (2021, styczen). Retrieved from:

https://www.gov.pl/web/udsc/cudzoziemcy-w-polsce-po-2020-r. [In Polish].

Gajewska, G. (2018). Migdzy nacjami, klasami, plciami-zarobkowa migracja Ukraincow i Ukrainek do Polski. Retrieved from: http://usj.udpu.edu.ua/article/view/147988/147303 [In Polish].

Jarecki, W. (2017). Imigracja z Ukrainy jako zrodlo podazy pracy w Polsce. Zeszyty

Naukowe Wyzszej Szkoly Bankowej w Poznaniu, 74, 3. Retrieved from: https://papers.wsb.poznan.pl/sites/papers.wsb.poznan.pl/files/ZN WSB P ART/ZNPoz74 W Jare

cki.pdf [In Polish].

Jaroszewicz, М. (2014). Ukrainians' EU migration prospects // OSW Commentary, 128. Retrieved from: http://www.osw.waw.pl/sites/default/files/commentary_128_0.pdf. [In English].

Klimek, D. (2015/. Funkcja ekonomiczna migracji zarobkowej z Ukrainy do Polski. Lodz: Vydavnictvo Politechniki Lodzkiej. [In Polish].

Komisja Europejska alarmuje: Polska wymiera. Do 2060 roku b^dzie nas mniej o 5 mln. (2015, maj). Wprost. Retrieved from: https://www.wprost.pl/506303/komisia-europeiska-alarmuie- polska-wymiera-do-2060-roku-bedzie.html. [In Polish].

Obywatele Ukrainy pracuj^cy w Polsce - raport z badania. Badanie zrealizowane w 2015

r. (2016). Narodowy Bank Polski. Retrieved from:

http://www.nbp.pl/ aktualnosci/wiadomosci_2016/20161212_obywatele_ukrainy_pracujacy_w_pol sce_%E2%80%93_raport_z_badania.pdf. [In Polish].

Obywatele Ukrainy w Polsce - raport. 2021. (2021, grudzien). Retrieved from: https://www.gov.pl/web/udsc/obvwatele-ukrainy-w-polsce--raport. [In Polish].

Podsumowanie roku obowiqzywania Ustawy o cudzoziemcach. (2021, pazdziernik). Retrieved from: https://www.gov.pl/web/udsc/podsumowanie-roku-ustawy-o-cudzoziemcach. [In Polish].

Raport na temat obywateli Ukrainy (wg stanu na dzien 1 lipca 2022 r.). (2022). Retrieved from: https://www.gov.pl/web/udsc/svtuacia-dotvczaca-ukrainv. [In Polish].

Raport na temat obywateli Ukrainy (wg stanu na dzien 1 pazdziernik 2022 r. (2022). Retrieved

from: file:///C:/Users/Sofiya/Downloads/RAPORT NA TEMAT OBYWATELI UKRAINY%20(

1).pdf [In Polish].

Rozporzqdzenie Ministra Pracy i Polityki Spotecznej z dnia 21 kwietnia 2015 r. w sprawie przypadkow, w ktorych powierzenie wykonywania pracy cudzoziemcowi na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej jest dopuszczalne bez koniecznosci uzyskania zezwolenia na pracg. (2015, kwiecien). Retrieved from: https://isap.seim.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20150000588 [In Polish].

«Rzeczpospolita»: Shchob Polshcha ne obezliudnila, do 2050 roku tut povynni oselytysia 5,2 milioniv liudei. (2013, marzec). Polskie radio. Retrieved from: http://www.polradio.pl/5/115/Artykul/128907. [In Ukrainian].

Skoczynska-Prokopowicz, B. (2018). Migracje zarobkowe ukraincow do Polski a zasady zrownowazonego rozwoju. Zeszyty naukowe Politechniki Slqskiej, 117, 531-546. Retrieved from: https://yadda.icm.edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech-42115bdf-5d13-4ca5-ac05-

992aa2c3bddc [In Polish].

Uchwala Nr 16 Rady Ministrow z dnia 5 lutego 2013 r. w sprawie przyjqcia Dlugookresowej Strategii Rozwoju Kraju. Polska 2030. Trzecia Fala Nowoczesnosci. (2013, luty). Retrieved from: https://isap.seim.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wmp20130000121 [In Polish].

World Migration Report 2022. (2022). Retrieved

from: https://publications.iom.int/system/files/pdf/WMR-2022.pdf. [In English].

Zezwolenia na pobyt po III kwartale 2021 r. (2021). Retrieved from: https://www.gov.pl/web/udsc/zezwolenia-na-pobyt-po-iii-kwartale-2021 -r. [In Polish].

Zniesienie obowiqzku wizowego wobec obywateli Ukrainy - konsekwencje migracyjne dla Unii Europejskiej Ekspertyza Osrodka Studiow Wschodnich (SKROT). (2017). Retrieved from: https://www.gov.pl/web/udsc/sytuacja-dotyczaca-ukrainy. [In Polish].

Размещено на Allbest.ru