Крутість: джерело формування нових моральних цінностей
З філософської, культурологічної та психологічної точок зору проаналізовано концепт крутості в розрізі створення нового образу моральної поведінки. Розглянуто вплив даного концепту на формування нових моральних цінностей у сучасній масовій культурі.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.01.2023 |
| Размер файла | 23,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
КРУТІСТЬ: ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ НОВИХ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
Вадим Лебедєв
кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та соціології, Український державний університет залізничного транспорту (м. Харків, Україна)
Тетяна Количева
кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та соціології,
Український державний університет залізничного транспорту (м. Харків, Україна)
Анотація. Мета даної статті полягає в тому, щоб проаналізувати з філософської, культурологічної та психологічної точок зору концепт крутості в розрізі створення нового образу моральної поведінки. На підставі розглянутого матеріалу робиться висновок, що з появою такого явища в суспільстві, як крутість, поступово змінюються критерії моральних цінностей. Можна стверджувати, що зачатки явища, яке пізніше буде названо крутістю, ми зустрічаємо протягом усієї історії людства. Вони придушувалися і ігнорувалися, так як загальноприйнята мораль робила акцент на придушенні емоцій, духовному вдосконаленні, аскетизмі. Нові моральні принципи, задані зразком «крутості», проголошують знаходження особи в контакті з самим собою і з навколишнім світом з умовою розуміння своїх границь комфорту, а також, вміння виражати себе в своїх емоціях і афектах, не порушуючи границь комфорту оточуючих. Такий погляд розширює горизонти розуміння моралі в суспільстві і виховує нову формацію людей, здатних до творчості, рефлексії, адекватного самовираження. Таким чином, крутість проголошує мораль як якусь взаємно доцільну діяльність, спрямовану на розвиток, на відміну від колишньої моралі, орієнтованої на цінність самопожертви. Крутість, як спосіб мислення і поведінки, своїми проявами і трансляцією певного образу мимоволі формує нові аспекти моральності людини, а отже, нове розуміння щастя.
Ключові слова: крутість, мораль, доброчесність, масова культура, гештальт, самоактуалізація, афект
Постановка проблеми. Масова культура привертає інтерес сучасних філософів, культурологів та психологів з різних її аспектів: історії появи, впливу на свідомість людей, а також на моральні установки і поведінку. Трампліном до формування нових, відмінних від традиційно сформованих моральних цінностей, є такий стан, як «крутість», який має на увазі під собою своєрідну історичну підоснову, а також специфічну еволюцію психологічної обізнаності людини в питаннях самоактуалізації. Масова культура займає важливе місце в житті людини сучасного світу, але, незважаючи на це, механізм її функціонування і формування ціннісного фонду описаний недостатньо. Її дослідженнями займалися Х. Ортега-і-Гассет, М. Мак-Люэн, Ф. Р. Левіс, Р. Хогарт, Р. Барт і т. д. Серед дослідників, що мають відношення до розглянутої проблеми, слід вказати А. Ліу, Р. Келца, Д. Райса, і, в особливості, Торстена Ботц-Борштейна, есе якого «Бути милим і бути крутим» послужило відправною точкою для написання даної статті. Оскільки останній автор аналізував поняття «крутий» стосовно до афро-американської та японської культур, ми вирішили розглянути цей концепт в більш широкому контексті.
Мета даної статті - проаналізувати з філософської, психологічної та культурологічної точок зору концепт крутості і його вплив на формування нових моральних цінностей у сучасній масовій культурі.
Виклад основного матеріалу. Поняття «крутості» (крутизни») є одним із центральних для масової культури. Вона може бути у формі експліцитній, будучи втіленою в образах конкретних персонажів, які будуть змінюватися в залежності від конкретної епохи, може міститися в деяких неявних рисах, які, зібрані разом, працюють на створення потрібного настрою. В цілому можна стверджувати, що крутість є динамічною, здатною змінюватися в залежності від соціокультурного пейзажу епохи, моди, кон'юнктури ринку і багато чого іншого. У той же час вона справляє сильний вплив на все перераховане вище. У даній роботі ми проаналізуємо становлення даного феномену та основні фактори, що впливають на його розвиток.
Можна припустити, що крутість - свого роду антипод поняттю чеснота. Різниця між ними полягає в тому, що чеснота, через праці філософів, моралістів, діячів церкви, офіційну пропаганду та ін. вказує людині, якою вона повинна бути. «Чесноти існують у нас не від природи і не всупереч природі, але придбати їх для нас природно, а завдяки привчання ми в них вдосконалюємось» (Аристотель, 1983, с. 78). Таким чином, ідеалом, до якого має прагнути людина, був образ, заснований на дисципліні і самоконтролі, що припускає придушення емоцій і слабкостей, прагнення до умоглядного духовного ідеалу. Крутість ж завжди була явищем несхвальним і маргінальним, але, тим не менш, привабливим.
Таким чином, поняття «доброчесність» з певної сторони протиставляється поняттю «крутість». Чеснота - це моральна властивість людини, яка визначається її волею і вчинками. Також чеснота представляється як категорія, що передбачає самодостатність людини, і виникає на основі перемоги розуму над афектами. Говорячи про крутизну, можна бачити, що вона виражається саме в афективних станах. Цей аспект крутості і служить моментом її неприйняття як на рівні повсякденності, так і на рівні культури. Якщо добропорядною людина бути зобов'язана, то крутою вона хоче бути.
З іншого боку, офіційні (і/або тоталітарні) культури всіляко загравали з крутістю, намагаючись зробити «крутим» те, що було вигідно їм (образи героїв-льотчиків і полярників в СРСР 30-х років, схожі процеси відбувалися в Німеччині тих же років тощо). Схожу стратегію в кінці ХХ століття використовує Національна футбольна ліга США (НФЛ). Стурбована статистикою, згідно з якою діти менше дивилися американський футбол і менше грали в нього, НФЛ залучило фахівців з MTV, для того, щоб ті «продавали» гру молодому поколінню. Ідеологія американського футболу завжди будувалася на традиційних християнських цінностях фізичної культури («у здоровому тілі - здоровий дух»), дисципліні замість гедонізму, командному дусі замість індивідуальності. Фахівці MTV зробили ставку на дух бунтарства і протистояння авторитетам. Фактично вони хотіли «перетворити футбол в хіп-хоп-відео» (Сибрук, 2005, с. 124-125), зробити його більш крутим.
В неявній формі концепт крутості був присутній у всі часи у всіх культурах Землі. Так, образ лицаря являв собою синтез її, з одного боку, і служіння обов'язку і християнської церкві - з іншого (Ї. Гейзінга вважав, що лицарство - «грандіозна гра в прекрасне життя - мрію про благородну мужність і вірність обов'язку» (Хейзинга, 1995, с. 90), перша частина цитати цілком може послужити визначенням крутості). Відродження принесло з собою стихійний індивідуалізм, що прагне до безмежного самоствердження. Коли про одного з ватажків кондотьєрів говорили: «Він був прекрасний, як бог, коли гарцював по вулицях Флоренції» (Ницше, 2005, с. 126) - це вже можна розглядати як прообраз явища, яке пізніше назвуть крутістю. Але як самостійне явище, до якого можна (потрібно/хочеться) прагнути, крутість, очевидно, актуалізувалася в ХХ столітті. Ризикнемо припустити, що це пов'язано з першим поколінням після війни, за яким закріпилася назва «бумери». Вони ставили на перше місце особистий життєвий успіх, переконання, що людину і світ можна поліпшити (Хейзинга, 1995, с. 30).
Як же розуміється крутість в масовій культурі та масовій свідомості)? Основні її риси можна прослідкувати на прикладі головних героїв пригодницької і детективної літератури. Заходу (по Б. Райнову): безмежна сміливість, непогрішна проникливість, неймовірна спритність, любов до ризику, атлетична статура, мужня, красива зовнішність і феноменальна сексуальна енергія (Хейзинга, 1995, с. 194). Також важливе значення мають такі зовнішні атрибути, як шкіряні куртки, мотоцикли, темні окуляри (створюють образ незворушності, про нього див. нижче). Можна помітити, що крутість - поняття зовнішнє і тілесне.
Своєрідне розуміння крутості склалося в культурі афроамериканців. Її естетика в основному зобов'язана народженням формі поведінки, що практикується темношкірими чоловіками в США в епоху рабства. Вони жили в умовах сегрегації, що вимагало створення захисних механізмів, які використовували емоційну відстороненість і іронію. Таке ставлення до життя допомагало рабам (і колишнім рабам) витримувати експлуатацію. Загальний принцип «cool» (може бути переведено як спокій, незворушність) - у збереженні спокою навіть у стресових ситуаціях (Ботц-Борштейн, 2011, с. 383-387).
Конкретні образи можуть містити в собі зазначені вище особливості як в чистому вигляді, так і в різних комбінаціях (Лебедев, 2016, с. 23-25). На думку дослідників, західна, зокрема американська, культура є занадто формальною, позбавленої таємничості та емоційності, схибленої на уречевленні. Крутість ж повертає людські цінності, допомагає існувати в сучасному світі у більш справжньому і менш відчуженому вигляді (Ботц-Борштейн, 2011, с. 390). Правильніше було б сказати, що спочатку властиве людському роду прагнення до привабливого, цікавого і насиченого життя, що довгий час пригнічувалося на догоду умоглядним ідеалам, в даний час має можливість проявитися, і такий прояв навіть стає обов'язковим (Хейзинга, 1995, с. 23 - 25).
Переходячи до аналізу такого явища як крутість, і причин його популярності в західній масовій культурі (а через неї - і в інших масскультах), можна сказати наступне: протистояння поняття «крутість» поняттю «доброчесність» лише ілюзорне Суть цього протиставлення полягає в тому, що концепт «крутість» вбирає в себе такі психологічні особливості, як мужність, схильність до ризику, самостійність, допомагає протистояти стереотипам. Чеснота, незважаючи на її акцент на повинності, припускає вільні навмисні дії, в результаті яких індивід приймає ризик у втіленні власних життєвих позицій в життя. Концепт «крутість» також передбачає, як вже було сказано, рішучість, вибір, швидкість реакції, але і не виключає відповідальності. Таким чином, основний момент відмінності понять «чеснота-крутість» полягає в опорі на різні джерела: чеснота спирається на розумний аспект свідомості, крутість - на афективний.
Окремим моментом слід розглянути взаємодію категорій «крутість» і «моральність». Сучасний автор В. Погодін вивчає гештальт-підхід і його участь у різних соціальних процесах, зазначає, що «мораль перетворилася, метафорично висловлюючись, в деяку форму культурного вірусу. Сучасна людина вже не усвідомлює обґрунтованість правил моралі, якими керується щодня» (Погодин, 2013, с. 41). Крутість в сучасному світі намагається заперечувати правила моралі, критикуючи не завжди доцільні постулати, які лежать в їх основі. Крутість передбачає відсутність інтроектної дії моралі як обмежувача в сенсі пасивної повинності. У той же час, крутість зберігає моральний аспект у його змістовно-етичній частині. Інерційність традиційної моралі: «Можна спростувати відоме судження, показавши його умовність, але цим не знищується потреба в такому судженні» (Ницше, 2005, с. 166). Таким чином, крутість на своїх прикладах транслює, у більшій своїй частині, позитивні наслідки своїх проявів під керівництвом нових цінностей.
Слід при цьому додати, що представникам крутості властиво висловлювати свої морально-етичні погляди у вигляді конкретних вчинків. До цього відноситься і поведінка лицарів, згаданих раніше, які прагнули висловлювати свої переконання, у вигляді вчинків, і незворушність, і винахідливість афроамериканців. Ці зразки поведінки засновані на практичному вирішенні конкретних проблем і ґрунтуються на намірі носіїв цієї поведінки сприйняти реальність з її проблемними ситуаціями та взяти участь у їх вирішенні.
Концепт крутості намагається впровадити у свідомість мас ідею про те, що людина, перебуваючи в стані гармонії, задоволених потреб, виражених емоцій, відреагованих ситуацій, є набагато більш корисною, ефективною для себе і оточуючих, ніж такий індивід, який, за словами Ф. Ніцше, «приноситься в жертву і служить знаряддям» аспектів - всього того, що є щастям для людини в сучасному світі» (Ницше, 2005, с. 164). Сучасні автори Р. Пурий і У. Лущ досліджують поняття щастя з точки зору його компонентів: зони комфорту, гедоністичних аспектів - всього того, що є щастям для сучасної людини (Пурій, 2019, с. 19). Також можна відзначити, що в «гедоністичному» розумінні щастя -- це різкі перепади між щастям і нещастям.
Таким чином, традиційна мораль і наступні спроби заперечувати її з допомогою гедонізму, призвели до обмеженого розуміння щастя. Новим розумінням щастя є такий стан, при якому людина відчувала би себе щасливою, спираючись на внутрішню гармонію, а не на ефект контрасту між позитивними і негативними станами.
Висновки. Виходячи із сказаного вище, можна стверджувати, що зачатки явища, яке пізніше буде названо крутістю, ми зустрічаємо протягом усієї історії людства. Вони придушувалися і ігнорувалися, так як загальноприйнята мораль робила акцент на придушення емоцій, духовному вдосконаленні, аскетизмі. Нові моральні принципи, задані зразком «крутості», проголошують знаходження особи в контакті з самим собою і з навколишнім світом з умовою розуміння своїх границь комфорту, а також, вміння виражати себе в своїх емоціях і афектах, не порушуючи границь комфорту оточуючих.
крутість образ моральна поведінка масова культура
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андреев, А. Р. Монашеские ордена. Власть над душами. Ростов-наДону: Феникс, М.: Алгоритм-книга, 2009. 416 с.
2. Аристотель. Никомахова этика. Сочинения в 4-х т. Т. 4. М.: Мысль, 1983. 830 с.
3. Ботц-Борштейн, Т. Быть милым и быть крутым// Манга и философия. М.: Эксмо, 2011. С. 377-396.
4. Лебедев, В. А. Концепт крутости в современной массовой культуре // Virtus scientific journal. 2016. № 9. С. 23-25.
5. Лосев, А. Ф. Эстетика Возрождения. М.: Мысль, 1982. 623 с.
6. Ницше, Ф. Воля к Власти. Опыт переоценки всех ценностей. М.: Культурная Революция, 2005. 880 с.
7. Погодин, І. Модерно-постмодерне суспільство та психічна норма: труднощі діагнозу //Форум психіатрії та психотерапії ФПДО Львівського національного медичного університету Д.Галицького, 2013. Том 13. С.38-43.
8. Пурій, Р. Лущ У. Планування щасливого життя. Львів: Літопис, 2019. 168 с.
9. Райнов, Б. Черный роман. М.: «Прогресс», 1975. 287 с.
10. Сибрук, Д. Nobrow: культура маркетинга, маркетинг культуры. М.: Ад Маргинем, 2005. - 304 с.
11. Слученко, Л. Молодежные субкультуры: украинский контекст. СМИЛ, 2007. 64 с.
12. Хейзинга, Й. Осень средневековья// Соч. в 3-х тт. - Т. 1. М.: Издательская группа «Прогресс» «Культура», 1995. 416 с.
Vadim Lebedev
Ph.D., Associate Professor, Department of Philosophy and Sociology Ukrainian State University of Railway Transport
Tatiana Kolycheva
Ph.D., Associate Professor, Department of Philosophy and Sociology Ukrainian State University of Railway Transport
COOLNESS: THE SOURCE OF FORMATION OF NEW MORAL VALUES
Abstract. The purpose of this article is to analyze from a philosophical, cultural, and psychological point ofview the concept of coolness in the context of creating a new image of moral behavior. Based on the material considered, it is concluded that with the emergence of such phenomenon as "coolness", the criteria of moral values have gradually changed. It can be argued that the rudiments of the phenomenon, which will later be called "coolness" we can find throughout human history. They were suppressed and ignored, as conventional morality emphasized the suppression of emotions, spiritual perfection, and asceticism. In the 20th century, only the first postwar generation ("boomers") awoke themselves as "cool.
New moral principles, given by the model of "coolness", proclaim the finding by a person his or her contact with himself and with the world on the condition of understanding the limits of comfort, as well as the ability to express themselves in their emotions and affections without violating the comfort limits of others. The person, who can be called "cool", is guided by its unintended scenario and expresses (him) herself spontaneously and naturally.
The concept of "coolness" is one of the central in mass culture. It can have explicit form, be embodied in the images of specific characters that will change depending on the specific era. As well it may be contained in implicit features that, put together, create the right mood. In general, it can be argued that "coolness" is a dynamic, and changeable phenomenon. It varies depends on the socio-cultural landscape of the era, fashion, market conditions, and much more. At the same time, it has a strong influence on all of the above. Implicitly, the concept of "coolness" has been present at all times in all cultures of the Earth. Thus, the image of a knight was a synthesis of it, on the one hand, from the other hand, it serves as a symbol of duty and the Christian church. An opposition between the notion of "coolness"and the notion of "virtue" has illusory character. The essence of this opposition is that the concept of "coolness" absorbs such psychological features as courage, risk-taking, independence, which helps to resist stereotypes. Virtue, despite its emphasis on "duty," presupposes free intentional actions, as the result of which the individual takes a risk in the implementation of their positions in life. The concept of "coolness" also implies, as already mentioned, determination, choice, speed of reaction, but does not exclude responsibility. Thus, the main point of difference between the concepts of "virtue-coolness" is to rely on different sources: virtue is based on the rational aspect of consciousness, steepness - on the affective. The concept of coolness tries to introduce into the minds of the masses the idea that man, being in a state of harmony, satisfying needs, expressed emotions, responded situations, is much more useful, effective for himself and others than an individual who, according to F. Nietzsche, "sacrificed and served as an instrument". Modern authors R. Pury and U. Lushch explore the concept of happiness in terms of its components: comfort zones, hedonistic aspects - all that is the happiness for the modern man. It can also be noted that in the "hedonistic" understanding of happiness there are "sharp differences between happiness and unhappiness." Thus, traditional morality and subsequent attempts to deny it through hedonism have led to a limited understanding of happiness. The new understanding of happiness is the state in which the person would feel happy. It is based on internal harmony rather than the effect of contrast between positive and negative states. In the rationalized Western world, "coolness" brings back emotions and true human values to man give him or her the ability to act in accordance to the voice, which has been suppressed for a long time. The morality of coolness promotes, unlike traditional morality, the abolition of the prohibition on effect, the permission to meet one's needs, and the preservation of one's boundaries.
Keywords: coolness, morality, virtue, mass culture, gestalt, selfactualization, affect.
ВАДИМ ЛЕБЕДЕВ
кандидат философских наук, доцент кафедры философии и социологии, Украинский государственный университет железнодорожного транспорта
ТАТЬЯНА КОЛЫЧЕВА кандидат философских наук, доцент кафедры философии и социологии, Украинский государственный университет железнодорожного транспорта
КРУТИЗНА: ИСТОЧНИК ФОРМИРОВАНИЯ НОВЫХ МОРАЛЬНЫХ ЦЕННОСТЕЙ
Аннотация. Цель данной статьи состоит в том, чтобы проанализировать с философской, культурологической и психологической точек зрения концепт крутизны в разрезе создания нового образа нравственного поведения. На основании рассмотренного материала делается вывод, что с появлением такого явления в обществе, как крутизна, постепенно меняются критерии моральных ценностей. Можно утверждать, что зачатки явления, которое позднее будет названо крутизной, мы встречаем на протяжении всей истории человечества. Они подавлялись и игнорировались, так как общепринятая мораль делала акцент на подавлении эмоций, духовном совершенствовании, аскетизме Новые моральные принципы, заданные образцом «крутости», провозглашают нахождение лица в контакте с самим собой и с окружающим миром с условием понимания своих границ комфорта, а также умение выражать себя в своих эмоциях и аффектах, не нарушая границ комфорта окружающих. Такой взгляд расширяет горизонты понимания морали в обществе и воспитывает новую формацию людей, способных к творчеству, рефлексии, адекватному самовыражению. Таким образом, крутизна провозглашает мораль как некую взаимно целесообразную деятельность, направленную на развитие, в отличие от прежней морали, ориентированной на ценность самопожертвования. Крутизна, как способ мышления и поведения, своими проявлениями и трансляцией определенного образа, невольно формирует новые аспекты нравственности человека, а следовательно, новое понимание счастья.
Ключевые слова: крутизна, мораль, добродетель, массовая культура, гештальт, самоактуализация, аффект
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Формування системи ціннісного світогляду під впливом глобальної зміни ієрархії загальнолюдських вартісних орієнтацій. Вплив освіти на становлення цінностей сучасної молоді. Здобуття знань в умовах ринку як інструмент для задоволення особистих інтересів.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 22.03.2011Етноконфлікти у постіндустріальному суспільстві, їх головні причини та передумови. Культура та її вплив на формування цінностей. Можливість консенсусу культурно-ціннісних конфліктах. Інтелектуальне розшарування в постіндустріальному суспільстві.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 19.04.2016Соціологічне дослідження поглядів студентської молоді на матеріальні та духовні потреби, аналіз змін у вимірюванні життєвих цінностей. Вплив релігії на формування життєвих потреб молоді. Оцінка молодими людьми становища суспільства, в якому вони живуть.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 02.08.2012Субкультура молоді та її вплив на загальну культуру. Молодіжні рухи 60-90-х рр. ХХ ст., їх витоки, специфіка і значення. Формування контркультурних тенденцій в країнах Заходу як соціально обумовленого феномену. Причини занепаду старих і появи нових рухів.
курсовая работа [161,1 K], добавлен 21.07.2015Явище морального хаосу. Складові моральної свідомості, які постають базовою конструкцією моралі і визначають її "обличчя". Поняття "термодинамічної рівноваги". Відсутність моральних норм. Існування застарілих принципів, які не відповідають новим умовам.
статья [23,2 K], добавлен 29.08.2013Дослідження ступеню поширеності серед молоді різних форм негативного поводження. Аналіз морального вигляду сучасної молоді. Виховання моральних якостей, формування естетичних смаків, позитивних мотивів навчання, забезпечення зв'язку навчання з життям.
реферат [99,6 K], добавлен 04.07.2010Особливості опитування та анкетування як основних методик виявлення цінностей людини. Ієрархія життєвих цінностей професорсько-викладацького складу. Визначення ролі трудових пріоритетів в залежності від професійної орієнтації. Трудові портрети студентів.
курсовая работа [7,1 M], добавлен 01.11.2010Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: соціально-медична; психолого-педагогічна; правова; матеріальна (з розподілом на речову та грошову); інформаційна. Структура цінностей молоді та морально-психологічний стан: результати дослідження.
реферат [80,7 K], добавлен 07.03.2010Потреба у спілкуванні з однолітками, яких не можуть замінити батьки. Вплив однолітків на процес соціалізації дитини. Особливості поведінки підлітків у колективі. Підлітковий тип спілкування. Формальні, неформальні та антисоціальні підліткові угрупування.
реферат [40,1 K], добавлен 15.03.2009Фемінізм як феномен культури: соціальна практика. Специфіка українського феміністичного руху. Нова модель жіночої гендерної поведінки у фемінізмі та її вплив на сучасні культурні процеси. Аналіз впливу фемінізму на культурні стереотипи сімейних стосунків.
магистерская работа [161,7 K], добавлен 05.06.2014
