Парадигма складності в соціологічному теоретизуванні та культура метамодерну - контури взаємної легітимації

Cleveland, J. (1994, March 27). Complexity theory: Basic concepts and application to systems thinking. Innovation Network for Communities. Retrieved from https://cupdf.com/document/com- plexity-theory-by-john-cleveland.html

Czapla, А. (2019). Соmplexity theory in management. Humanitas University's Research Papers. Management, 20(4), 321-330. https://dx.doi.org/10.5604/01.3001.0014.0326

de Vasconcelos Guedes, T. S. (2021). Life, complexity, communication: Integrating social systems theory and consciousness. In N. Rezaei (Ed.), Integrated science: Science without borders (pp. 281299). Cham, Switzerland: Springer.

Gatrell, A. C. (2005). Complexity theory and geographies of health: A critical assessment. Social Science & Medicine. 60(12), 2661-2671. https://dx.doi.org/10.1016/j.socscimed.2004.11.002

Haken, H. (1978). Synergetics: an introduction. Nonequilibrium phase transitions and self-organization in physics, chemistry and biology (2nd ed.). Berlin, Germany: Springer.

Holland, D. (2014). Complex realism, applied social science and postdisciplinarity: A critical assessment of the work of David Byrne. Journal of Critical Realism, 13(5), 534-554. Retrieved from http://irep.ntu.ac.uk/id/eprint/15897/1/PubSub1827_Holland.pdf

Lenartowicz, M., & Braathen, P. (2020). Social systems a emergence: Complexity and organization. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Social-systems-%C5%92-Emer- gence%3A-Complexity-and-Lenartowicz-Braathen/19bf4757e8b8ae6e7286e17dd282ba7027852423 Mason, M. (2016). Is thorough implementation of policy change in education actually possible? What complexity theory tells us about initiating and sustaining change. European Journal of Education, 51(4), 437-440. https://dx.doi.org/10.1111/ejed.12193

Prigogine, I., & Stengers, I. (1984). Order out of chaos: Man's new dialogue with nature. New York, NY: Bantam Books.

Sowels, N. (2021). A brief introduction to complexity theory in managing public services. Revue Frangaise de Civilisation Britannique, XXVI(2). https://dx.doi.org/10.4000/rfcb.8103

Turner, J. R., & Baker, R. M. (2019). Complexity theory: An overview with potential applications for the social sciences. Systems, 7(1). https://dx.doi.org/10.3390/systems7010004

Turner, L. (2011). Metamodernist // Manifesto. Retrieved from http://www.metamodernism.org Turner, L. (2015, January 12). Metamodernism: A brief introduction. Notes on Metamodernism. Retrieved from http://www.metamodernism.com/2015/01/12/metamodernism-a-brief-intro- duction/

Vermeulen, T., & van den Akker, R. (2010). Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture, 2(1). https://dx.doi.org/10.3402/jac.v2i0.5677

von Bertalanfly, L. (1968). General system theory: Foundations, development, applications. New York, NY: George Braziller.

Walby, S. (2007). Complexity theory, systems theory, and multiple intersecting social inequalities. Philosophy of the Social Sciences, 37(4), 449-470. https://dx.doi.org/10.1177/0048393107307663

References

Akulov, M. I. (2021). The conception of time in actor-network theory: Distinctive characteristics and conceptual contradictions (Doctoral thesis summary, Taras Shevchenko National University of Kyiv). [In Ukrainian]. Retrieved from https://socd.univ.kiev.ua/sites/default/files/newsfiles/ akulov_m_avtoreferat.pdf [= Акулов 2021]

Anderson, P., Meyer, A., Eisenhardt, K., Carley, K., & Pettigrew, A. (1999). Introduction to the special issue: Applications of complexity theory to organization science. Organization Science, 10(3), 233-236. https://dx.doi.org/10.1287/orsc.10.3.233

Andrukhovych, Yu. (1998). The return of literature? [In Ukrainian]. “Pleroma”: A magazine on cultural anthropology, art theory, and philosophy, 3. Retrieved from http://www.ji.lviv.ua/ji-library/ pleroma/andr-pl.htm [= Андрухович 1998]

Bakhtin, M. (1990). The works of Francois Rabelais and folk culture of the Middle Ages and Renaissance. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Khudozhestvennaia Literatura (Belles- Lettres) Press. [= Бахтин 1990]

Barthe, Ya., de Blic, D., Heurtin, J.-Ph., Lagneau, E., Lemieux, C., Linhardt, D., ... Trom, D. (2019). Sociologie pragmatique : mode demploi. [In Russian]. Sociology of Power, 31(2), 176-216. https://dx.doi.org/10.22394/2074-0492-2019-2-176-216 [= Барт 2019]

Bauman, Z. (2002). The individualized society. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Logos Press. [= Бауман 2002]

Bauman, Z. (2008). Liquid modernity. [In Russian]. Saint Petersburg, Russian Federation: Piter Press. [= Бауман 2008]

Bevzenko, L. D. (2002). Social self-organization. A paradigm of synergetics: The potential of social interpretations. [In Russian]. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. [= Бевзенко 2002]

Bevzenko, L. (2015). Using the concepts of myth and game in a crisis-related discourse on present-day sociocultural processes: An approach based on social self-organization. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 2, 112-129. [= Бевзенко 2015]

Bevzenko, L. (2018a). An integrative conception of social tension: Methodology, conceptual scheme and pragmatic aspects (Part 1). [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 3, 47-73. [= Бевзенко 2018a]

Bevzenko, L. (2018b). An integrative conception of social tension: Methodology, conceptual scheme and pragmatic aspects (Part 2). [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 73-104. [= Бевзенко 2018b]

Bevzenko, L. (2020). Agents of social change in a crisis-ridden society: Formulating research problems and making a general conceptual framework. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 111-132. https://dx.doi.org/10.15407/sociology2020.04.111 [= Бевзенко 2020]

Boltanski, L., & Chiapello, E. (2011). Le nouvel esprit du capitalisme. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Novoie Literaturnoie Obozreniie (A New Literary Review) Press. [= Болтан- ски 2011]

Boltanski, L., & Thevenot, L. (2013). De la justification: les economies de la grandeur. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Novoie Literaturnoie Obozreniie (A New Literary Review) Press. [= Болтански 2013]

Byrne, D. (1998). Complexity theory and the social sciences: An introduction. London, England: Routledge. https://dx.doi.org/10.4324/9780203003916

Cairney, P. (2012). Complexity theory in political science and public policy. Political Studies Review, 10(3), 346-358. https://dx.doi.org/10.1111/j.1478-9302.2012.00270.x

Campbell, J. (1997). The hero with a thousand faces: Myth, archetype, and the unconscious [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Sofia Press. [= Кэмпбелл 1997]

Cilliers, P. (1998). Complexity and postmodernism: Understanding complex systems. London, England: Routledge.

Cleveland, J. (1994, March 27). Complexity theory: Basic concepts and application to systems thinking. Innovation Network for Communities. Retrieved from https://cupdf.com/document/ complexity-theory-by-john-cleveland.html

Czapla, А. (2019). Соmplexity theory in management. Humanitas University's Research Papers. Management, 20(4), 321-330. https://dx.doi.org/10.5604/01.3001.0014.0326

de Vasconcelos Guedes, T. S. (2021). Life, complexity, communication: Integrating social systems theory and consciousness. In N. Rezaei (Ed.), Integrated science: Science without borders (pp. 281299). Cham, Switzerland: Springer.

Deineka, A. V (2018). The heuristic potential of actor-network theory for conceptualising agency from a sociological standpoint (Doctoral thesis summary, Taras Shevchenko National University of

Kyiv). [In Ukrainian]. Retrieved from https://sociology.knu.ua/sites/default/files/newsfiles/deineka_ avtoreferat.pdf [= Дейнека 2018]

Dobronravova, I. S. (1990). Synergetics: Non-linear thinking is coming into being. [In Russian]. Kyiv, Ukraine: Lybid Press. [= Добронравова 1990]

Dobronravova, I. (2001). Today's need for dialectics and M. L. Zlotina's legacy. [In Russian]. In V. H. Tabachkovskyi (Ed.), Philosophical and anthropological studies of 2001. Reason, freedom and the destiny of dialectic: On the occasion of M. L. Zlotina's 80th birthday (pp. 125-135). Kyiv: H. S. Skovoroda Institute of Philosophy of the NAS of Ukraine. [= Добронравова 2001]

Dobronravova, I. (2019). A post-non-classical synthesis ofknowledge. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 25(2), 142-150. https://dx.doi.org/10.31874/2309-1606-2019-25-2-8 [= Добронравова 2019]

Epstein, M. (2018, January 11). The new age: A paradigm shift. [In Russian]. Snob. Retrieved from https://snob.ru/profile/27356/blog/133179

Feyerabend, P. (1986). Selected works on the methodology of science. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Progress Press. [= Фейерабенд 1986]

Fromm, E. (1990). Escape from freedom. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Progress Press. [= Фромм 1990]

Gaidenko, P. (2000). A history of modern European philosophy and its connection with science. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Per Se Press. [= Гайденко 2000]

Gatrell, A. C. (2005). Complexity theory and geographies of health: A critical assessment. Social Science & Medicine. 60(12), 2661-2671. https://dx.doi.org/10.1016/j.socscimed.2004.11.002

Golosovker, Ya. E. (1987). The logic of myth. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Nauka (Science) Press. [= Голосовкер 1987]

Haken, H. (1978). Synergetics: An introduction. Nonequilibrium phase transitions and selforganization in physics, chemistry and biology (2nd ed.). Berlin, Germany: Springer.

Hassan, I. (2002). The culture of postmodernism. [In Russian]. In Ye. G. Yakovlev (Ed.), Contemporary Western European and American aesthetics (pp. 113-123). Moscow, Russian Federation: M. V Lomonosov Moscow State University Press [= Хассан 2002]

Holland, D. (2014). Complex realism, applied social science and postdisciplinarity: A critical assessment of the work of David Byrne. Journal of Critical Realism, 13(5), 534-554. Retrieved from http://irep.ntu.ac.uk/id/eprint/15897/1/PubSub1827_Holland.pdf

Huizinga, J. (1992). Homo ludens. In de schaduwen van morgen [Collected works]. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Progress Press. [= Хейзинга 1992]

Jung, C. G. (2020). Analytical psychology. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: AST Press. [= Юнг 2020]

Kardash, A. (2019, 15 June). A critique of the philosophical underpinnings of metamodernism. [In Russian]. Syg.ma, Insolarance Cult. Retrieved from https://syg.ma/@insolarance-cult/kritika- filosofskikh-osnovanii-mietamodierna [= Кардаш 2019]

Kharkhordin, O. V. (2007). The pragmatic turn: L. Boltanski and L. Thevenot's sociology. [In Russian]. Sociological studies, 1, 32-42. [= Хархордин 2007]

Klarin, M. V. (1995). Innovations in educational science: Models of learning based on research, game and discussion (Analyzing the experience of foreign educators). [In Russian]. Riga, Latvia: Scientific and Pedagogical Center “Experiment”. [= Кларин 1995]

Kniazeva, Ye. N., & Kurdiumov, S. P. (1994). The laws of evolution and self-organization of complex systems. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Nauka (Science) Press. [= Князева 1994]

Kravchenko, S. A. (2002). The game-ization of society: Towards a new sociological paradigm. [In Russian]. Social sciences and contemporary world, 6, 143-155. [= Кравченко 2002]

Kravchenko, S. A. (2006). Non-linear sociocultural dynamics: A game-ization approach. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: MGIMO-University (Moscow State Institute of International Relations) Press. [= Кравченко 2006]

Kuhn, T. (2003). The structure of scientific revolutions. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: AST Press. [= Кун 2003]

Lakatos, I. (1995). Falsification and methodology of scientific research programmes. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Medium Press. [= Лакатос 1995]

Lakatos, I. (2008). Selected works on the philosophy and methodology of science. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Akademicheskii Proekt (Academic Project) Press. [= Лакатос 2008] Latour, B. (2006). Nousnavonsjamaisetemodernes:essaidanthropologiesymetrique. [In Russian]. Saint Petersburg, Russian Federation: European University at St. Peterburg Press. [= Латур 2006] Latour, B. (2018). Politiques de la nature : comment faire entrer les sciences en democratie. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Ad Marginem Press. [= Латур 2018]

Lefebvre, V. (2003). Algebra of conscience: A comparative analysis of Western and Soviet ethical systems. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Cogito Center Press. [= Лефевр 2003]

Lenartowicz, M., & Braathen, P. (2020). Social systems a emergence: Complexity and organization. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Social-systems-%C5%92-Emergence%3A- Complexity-and-Lenartowicz-Braathen/19bf4757e8b8ae6e7286e17dd282ba7027852423

Levada, Yu. A. (1993). Game structures in the systems of social action. [In Russian]. In Yu. A. Levada, Articles on sociology (pp. 99-122). Moscow, Russian Federation: MacArthur Foundation Press. [= Левада 1993]

Losev, A. F. (2001). The dialectics of myth. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Mysl (Thought) Press. [= Лосев 2001]

Mason, M. (2016). Is thorough implementation of policy change in education actually possible? What complexity theory tells us about initiating and sustaining change. European Journal of Education, 51(4), 437-440. https://dx.doi.org/10.1111/ejed.12193

Miloserdov, V (2021). The enemy is already at the door: COVID-19 as a social actor from the perspective of actor-network theory. [In Ukrainian]. In L. Males, Yu. Savelyev, O. Borovskyi, & I. Nabrusko (Eds.), Developing sociological theory: Conceptual strategies for studying social consequences of the COVID-19 pandemic. Refereed papers from an international academic conference (Kyiv, December 18-19, 2020) (pp. 149-151). Kyiv, Ukraine: Naukova Stolytsia (Scientific Capital) Press. [= Мілосердов 2021]

Nechui-Levytsky, I. (2017). Kaidashs family. [In Ukrainian]. Kharkiv, Ukraine: Folio. [= Не- чуй-Левицький 2017]

Nesterova, M. (2015). Cognitive science: Sources, challenges, and prospects. [In Russian]. Sumy, Ukraine: Universitetskaia Kniga (University Book) Press. [= Нестерова 2015]

Nicolis, G., & Prigogine, I. (1990). Exploring complexity. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Mir (The World) Press. [= Николис 1990]

Pavlov, A. (2018). Images of modernity in the 21st century: Metamodernism. [In Russian]. Logos, 28(6), 1-19. [= Павлов 2018]

Polanyi, M. (1985). Personal knowledge: Towards a post-critical philosophy. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Progress Press. [= Полани 1985]

Prigogine, I., & Stengers, I. (1984). Order out of chaos: Man's new dialogue with nature. New York, NY: Bantam Books.

Prigogine, I., & Stengers, I. (1986). Order out of chaos: Man's new dialogue with nature. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Progress Press. [= Пригожин 1986]

Skokova, L. (2021). Sociocultural analysis of risks and crises: Distinctive characteristics. [In Ukrainian]. In L. Males, Yu. Savelyev, O. Borovskyi, & I. Nabrusko (Eds.), Developing sociological theory: Conceptual strategies for studying social consequences of the COVID-19 pandemic. Refereed papers from an international academic conference (Kyiv, December 18-19, 2020) (Kyiv, December 18-19, 2020) (pp. 131-134). Kyiv, Ukraine: Naukova Stolytsia (Scientific Capital) Press. [= Скокова 2021] Sobolevska, M. (2021). The “radicalization” of reflection in present-day sociological theorising. [In Ukrainian]. In L. Males, Yu. Savelyev, O. Borovskyi, & I. Nabrusko (Eds.), Developing sociological theory: Conceptual strategies for studying social consequences of the COVID-19 pandemic. Refereed papers from an international academic conference (Kyiv, December 18-19, 2020) (pp. 108-110). Kyiv, Ukraine: Naukova Stolytsia (Scientific Capital). [= Соболевська 2021]

Solodko, S., Yu. (2017). Bruno Latours actor-network theory as a tool for sociological analysis (Doctoral thesis summary, Institute of Sociology of the NAS of Ukraine). [In Ukrainian]. [= Солодько 2017]

Sowels, N. (2021). A brief introduction to complexity theory in managing public services. Revue Frangaise de Civilisation Britannique, XXVI(2). https://dx.doi.org/10.4000/rfcb.8103

Stepin, V. S. (2000). Theoretical knowledge. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Progress-Tradition Press. [= Степин 2000]

Stepin, V S. (2009). Classical, non-classical, post-non-classical: Criteria for distinguishing. [In Russian]. In L. P. Kiiashchenko, V S. Stepin (Eds.), Post-non-classical: Philosophy, science, and culture (pp. 249-295). Saint Petersburg, Russian Federation: Mir (The World) Press. [= Степин 2009] Sudakov, V (2021). Reflective processes and theoretical synthesis in contemporary sociology: Innovative trends. [In Ukrainian]. In L. Males, Yu. Savelyev, O. Borovskyi, & I. Nabrusko (Eds.), Developing sociological theory: Conceptual strategies for studying social consequences of the COVID-19 pandemic. Refereed papers from an international academic conference (Kyiv, December 18-19, 2020) (pp. 12-14). Kyiv, Ukraine: Naukova Stolytsia (Scientific Capital) Press. [= Судаков 2021]

Talbot, M. (2004). The holographic universe. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Sofia PressСофия. [= Талбот 2004]

Turner, J. R., & Baker, R. M. (2019). Complexity theory: An overview with potential applications for the social sciences. Systems, 7(1). https://dx.doi.org/10.3390/systems7010004

Turner, L. (2011). Metamodernist: Manifesto. Retrieved from http://www.metamodernism.org Turner, L. (2015, January 12). Metamodernism: A brief introduction. Notes on Metamodernism. Retrieved from http://www.metamodernism.com/2015/01/12/metamodernism-a-brief-intro- duction/

Turner, L. (2015, November 21). Metamodernism: A brief introduction. [In Russian]. Metamodern. Retrieved from https://metamodernizm.ru/briefintroduction [= Тернер 2015]

Vermeulen, T., & van den Akker, R. (2010). Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture, 2(1). https://dx.doi.org/10.3402/jac.v2i0.5677

Volkov, V. V, & Kharkhordin, O. V (2008). The theory of practices. [In Russian]. Saint Petersburg, Russian Federation: European University at St. Peterburg Press. [= Волков 2008]

von Bertalanffy, L. (1968). General system theory: Foundations, development, applications. New York, NY: George Braziller.

Walby, S. (2007). Complexity theory, systems theory, and multiple intersecting social inequalities. Philosophy of the Social Sciences, 37(4), 449-470. https://dx.doi.org/10.1177/0048393107307663 Wallerstein, I. (2004). The end of world as we know it: Social science for the twenty-first century. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Logos Press. [= Валлерстайн 2004]

Yeshkiliev, V. (1998). The return of demiurges. [In Ukrainian]. “Pleroma”: A magazine on cultural anthropology, art theory, and philosophy, 3. Retrieved from http://www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/ yeshk-pd.htm [= Єшкілєв 1998]

Zichermann, G., & Linder, J. (2014). The gamification revolution: How leaders leverage game mechanics to crush the competition. [In Russian]. Moscow, Russian Federation: Mann, Ivanov and Ferber Press. [= Зикерманн 2014]

Zlotina, M. (2008). Dialectics. [In Russian]. Kyiv, Ukraine: Parapan Press. [= Злотина 2008]

Анотація

Любов Бевзенко

У фокусі уваги статті перебувають два масштабні трансформаційні процеси, що відбуваються наразі в західному науковому та соціокультурному просторах. Це, з одного боку, поява на культурному обрії новоїмакрокультурної епохи, що дістала назву «метамодерн», з іншого боку, трансформації в парадигмальному полі західної науки та появи на ньому парадигми складності (complexity theory). Автор аргументує твердження, що вони являють собою різні прояви загальної масштабної соціокультурної та наукової тектоніки й можуть послужити контурами для взаємної легітимації та обґрунтування. Проєкт метамодерну фіксує появу у людини західної культури нового світовідчуття, яке характеризується новою щирістю, відкритістю, холістичністю на відміну від постмодерної відчуженості, іронічності та скепсису. В термінах переживання відношення Я-Світ логіку культурного поступу від традиції до метамодерну можна описати як рух від повного занурення Я у Світ (традиція), через протистояння і боротьбу Я і Світу (модерн), хаотизацію Я (множинна ідентичність) і Світу (плинна сучасність) за доби постмодерну, до нового діалектичного поєднання Я і Світу за доби метамодерну. Парадигма складності, у своїх соціологічних теоретичних пропозиціях може запропонувати паралельний погляд на процес зміни культурних епох, але крізь призму трансформації домінувального механізму зміни та утримання соціального порядку, наголошуючи наявність двох таких механізмів -- організаційного та самоорганізаційного. Логіка змін цього домінування веде нас від традиції (самоорганізація) через модерн (організація), постмодерн (хаос, відсутність домінування та взаємне дистанціювання) до метамодерну (діалектика, напружена єдність організації та самоорганізації). У плані соціокультурному це виглядає як діалектика модерну (раціональність, цілеспрямованість, результат, організація) і традиції (міф, гра, процес, самоорганізація), а на рівні базового переживання світу -- як діалектика гострого переживання свого Я в поєднанні з переживанням єдності його зі Світом. Саме в цій точці і зустрічається проєкт метамодерну і парадигма складності в її соціологічній інтерпретації. Тут вони можуть надати одне одному леґітимувальну підтримку.

Ключові слова: парадигма складності, простір соціологічного теоретизування, соціокультурна динаміка, організаційні та самоорганізаційні механізми соціальних змін, культура метамодерну, базове переживання світу

Аннотация

В фокусе внимания статьи находятся два масштабных трансформационных процесса, происходящих сейчас в западном научном и социокультурном пространствах. Это, с одной стороны, появление на культурном горизонте новой макрокультурной эпохи, получившей название «метамодерн», с другой -- трансформация в парадигмальном поле западной науки, появление в нем парадигмы сложности (complexity theory). Автор аргументирует утверждение, что они являют собой разные проявления общей масштабной социокультурной и научной тектоники и могут послужить контурами для взаимной легитимации и обоснования. Проект метамодерна фиксирует появление у человека западной культуры нового мироощущения, характеризующегося новой искренностью, открытостью, холистичностью в отличие от постмодернистской отчужденности, ироничности и скепсиса. В терминах переживания отношения Я-Мир логику культурного прогресса от традиции к метамодерну можно описать как движение от полного погружения Я в Мир (традиция), через противостояние и борьбу Я и Мира (модерн), хаотизацию Я (множественная идентичность) и Мира (текучая современность) к эпохе постмодерна и новому диалектическому единству Я и Мира в эпоху метамодерна.

Парадигма сложности в своих социологических теоретических положениях может предложить параллельный взгляд на процесс смены культурных эпох, но сквозь призму трансформации доминирующего механизма изменения и поддержания социального порядка, подчеркивая наличие двух таких механизмов - организационного и самоорганизационного. Логика изменений этого доминирования ведет нас от традиции (самоорганизация) через модерн (организация) и постмодерн (хаос, отсутствие доминирования, взаимное дистанцирование) к метамодерну (диалектика, напряженное единство организации и самоорганизации).

В социокультурном плане это выглядит как диалектика модерна (рациональность, целеустремленность, результат, организация) и традиции (миф, игра, процесс, самоорганизация), а на уровне базового переживания мира -- как диалектика острого переживания своего Я в сочетании с переживанием единства его с Миром. Именно в этой точке и встречаются проект метамодерна и парадигма сложности в ее социологической интерпретации. Здесь они могут дать друг другу легитимирующую поддержку.

Ключевые слова: парадигма сложности, пространство социологического теоретизирования, социокультурная динамика, организационные и самоорганизационные механизмы социальных изменений, культура метамодерна, базовое переживание мира

Abstract

Complexity Theory in sociological theorizing and metamodern culture -- the contours of mutual legitimation

Lyubov Bevzenko, Doctor of Sciences in Sociology, Senior Research Fellow at the Department of Social Psychology, Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine (12, Shovkovychna St., Kyiv, 01021)

The focus of the article is on two large-scale transformation processes that are currently taking place in the Western scientific and socio-cultural spaces. On the one hand, it is the emergence on the cultural horizon of a new macrocultural era, called Metamodern, on the other hand -- the transformation in the paradigm field of Western science and the emergence of a paradigm of complexity (complexity theory). The statement is argued, that they are the different manifestations of the general large-scale socio-cultural and scientific tectonics and can serve as contours for mutual legitimacy and justification.

The metamodern project captures the emergence of a new worldview in Western culture, which is characterized by a new sincerity, openness, holism in contrast to postmodern alienation, irony and sсepticism. In terms of experiencing the I-World relationship, the logic of cultural progress from Tradition to Metamodern can be described as a movement from complete immersion of the Self in the World (Tradition), through confrontation and struggle between the Self and the World (Modern), chaos of the I (multiple identity) and the World (current modernity) in the postmodern era, to a new dialectical combination of the I and the World in the Metamodern era. Complexity Theory in its sociological theoretical proposals can offer a parallel view on the process of changing cultural epochs, but through the prism of transforming the dominant mechanism of change and maintenance of social order, emphasizing the existence of two such mechanisms --organizational one and self-organizational one. The logic of changes in this dominance leads us from Tradition (self-organization), through Modern (organization), and Postmodern (chaos, no domination, the mutual distancing) to Metamodern --dialectics, tense unity of organization and self-organization. In socio-cultural terms, it looks like a dialectic of modernity (rationality, purposefulness, result, organization) and tradition (myth, game, process, self-organization), and at the level of basic experience of the world as a dialectic of acute experience of one's self combined with the experience of its unity with the world. It is at this point that the metamodern project and the paradigm of complexity in its sociological interpretation do meet. Here, they can give each other legitimizing support.

Keywords: complexity theory, the space of sociological theorizing, socio-cultural dynamics, organizational and self-organizational mechanisms of social change, metamodern culture, the basic experience of the world

Размещено на Allbest.ru