Структурно-компонентний склад та рівнева характеристика готовності студентів до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД ТА РІВНЕВА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Кравець Любов Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцент, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Галан Оксана Миколаївна аспірантка, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Анотація

Статтю присвячено висвітленню проблеми характеристики критеріїв та показників готовності майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що дозволяють оцінити рівні її сформованості відповідно до визначених структурних компонентів. У дослідженні проаналізовано наукові джерела для порівняння й зіставлення різних поглядів на проблему з метою виокремлення критеріальних характеристик рівнів прояву означеної готовності. Аналіз досліджень вчених уможливив формування переліку професійно-особистісних якостей і здатностей майбутніх соціальних працівників, які доцільно розвивати в умовах університетської освіти з метою вдосконалення професійної підготовки фахівців спеціальності «Соціальна робота» до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Водночас, розкрито сутність мотиваційно-ціннісного, інформаційно-когнітивного, організаційно- діяльнісного, особистісно-рефлексивного компонентів готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності, пов'язаної із гармонійним «входженням» осиротілих дітей у соціум. Показано, що критеріями сформованості мотиваційно-ціннісного компоненту є усвідомленість студентами вибору професії соціального працівника та значущості соціальної роботи. Водночас, критеріями інформаційно-когнітивного компонента виступають розуміння основних професійних понять і норм, необхідних для реалізації соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дієвість технологічних знань щодо особливостей організації соціалізаційного процесу кризової категорії дітей в альтернативних формах. Поряд із цим, критеріями сформованості організаційно-діяльнісного компонента є рівень умінь майбутніх соціальних працівників використовувати способи вирішення діагностичних, дослідницьких, конструктивних, аналітико- рефлексивних педагогічних завдань. Критеріями сформованості особистісно- рефлексивного компоненту є сформованість практичних умінь і навичок, а також контроль та самоконтроль за ходом соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування зокрема, й усього дидактичного процесу загалом.

Ключові слова: діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, соціалізація, майбутні соціальні працівники, мотиваційно-ціннісний компонент, інформаційно-когнітивний компонент, організаційно-діяльнісний компонент, особистісно-рефлексивний компонент.

Abstract

Kravets Lyubov Mykhailivna Candidate of Pedagogic Sciences, Associate Professor, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

Galan Oksana Mykolayivna Postgraduate student, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

STRUCTURAL-COMPONENT COMPOSITION AND LEVEL CHARACTERISTICS OF STUDENTS' READINESS FOR SOCIALIZATION OF ORPHANS AND CHILDREN - DEPRIVED OF THE DEPRIVED

The article is devoted to the problem of characterization of criteria and indicators of readiness of future social workers for socialization of orphans and children - deprived of parental care, which allow assessing the levels of its formation in accordance with certain structural components. The study analyzes scientific sources for comparing and comparing different views on the problem in order to identify the criteria for the levels of manifestation of this readiness. The analysis of research allowed scientists to form a list of professional and personal qualities and abilities of future social workers, which should be developed in university education in order to improve the training of specialists in «Social Work» for socialization of orphans and children - deprived of parental care. At the same time, the essence of motivational-value, information-cognitive, organizational-activity, personal-reflexive components of readiness of future social workers for professional activity related to the harmonious «entry» of orphaned children into society is revealed. It is shown that the criteria for the formation of the motivational and value component are the students' awareness of the choice of the profession of social worker and the importance of social work. At the same time, the criteria of the information-cognitive component are the understanding of basic professional concepts and norms necessary for the socialization of orphans and children - deprived of parental care, as well as the effectiveness of technological knowledge on the organization of socialization of the crisis category of children in alternative forms. Along with this, the criteria for the formation of the organizational and activity component is the level of skills of future social workers to use methods of solving diagnostic, research, constructive, analytical and reflective pedagogical tasks. Criteria for the formation of the personalityreflexive component are the formation of practical skills, as well as control and selfcontrol over the socialization of orphans and children - deprived of parental care in particular, and the whole didactic process in general.

Keywords: orphans, children - deprived of parental care, socialization, future social workers, motivational-value component, information-cognitive component, organizational-activity component, personality-reflexive component.

Постановка проблеми

Проблема вивчення готовності майбутнього соціального працівника до професійної діяльності по наданню допомоги дітям- сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування успішно соціалізуватись у суспільстві визначається своєю новизною в силу недостатньої розробленості теоретичних та прикладних досліджень означеного наукового напряму. Ми розглядаємо феномен «готовність майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» з точки зору соціальної установки особистості та її ціннісних орієнтацій. Нами виявлено, що це інтеграційне особистісне утворення, яке характеризується мотиваційно-ціннісною орієнтацією на здійснення системи соціальних заходів із соціалізації кризової категорії дітей, а також професійно-орієнтованими знаннями, вміннями і навичками та особистісними якостями, спрямованими на ефективне виконання професійної діяльності. Результатом готовності фахівця виступає сформована цілісна особистість, компетентна у сфері соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та готова до комплексного вирішення проблем на високому професійному рівні. Водночас, ключовою професійною позицією соціального працівника є цінність та соціальна значимість соціальної роботи й гуманістичне ставлення до особистості дитини, яка опинилась в кризовій життєвій ситуації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розуміння готовності майбутнього соціального працівника до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування як комплексного поєднання цілого ряду особистісних рис, якостей, знань, умінь, здібностей ставить питання виявлення її структури. Сучасні науковці мають різні погляди на виділення складових компонентів готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності. Г. Слозанська у структурі професійної готовності фахівця з соціальної роботи в громаді виокремлює мотиваційний, компетентнісний та особистісно-рефлексивний компоненти [1, С. 263]. О. Повідайчик в структурі готовності соціальних працівників до науково-дослідницької діяльності виділяє мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та емоційно-вольовий компоненти та ін. [2, С. 196]. Переважна більшість науковців виділяє мотиваційний, змістовий, операційний структурні компоненти. Водночас, на якість оцінювання готовності майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування впливає система критеріїв, показників та рівнів.

Мета статті -визначити структурно-компонентний склад та охарактеризувати рівні готовності майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Виклад основного матеріалу

Враховуючи специфіку професійної діяльності із кризовою категорією дітей, нами виокремлено наступні компоненти готовності:

-мотиваційно-ціннісний;

-інформаційно-когнітивний;

-організаційно-діяльнісний;

-особистісно-рефлексивний .

Далі розкриємо зміст кожного із структурних компонентів готовності майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Відтак, як стверджує О. Повідайчик, ефективності формування мотиваційно-ціннісного компонента сприяє перехід зовнішньої мотивації студентів у внутрішню. При такій умові акт здобуття нового знання розуміється майбутніми фахівцями як обов'язковий, як особистісно значуща діяльність, яка має визначальне значення не тільки в період навчання у ЗВО, а й протягом всієї професійної кар'єри. З точки зору науковиці, ідея мотивації участі здобувача освіти передбачає особистісну, внутрішню включеність соціального працівника в розв'язання завдань, які лежать у проблемному полі професії. Водночас, система цінностей соціальної роботи пов'язана з особливостями професійної діяльності в соціальній сфері і здійснюється на чотирьох рівнях - метарівні, макрорівні, мезорівні і мікрорівні. Зазначені цінності утворюють певний світоглядний концепт професійної субкультури, де реалізуються переконання і ставлення, ідеали і прагнення, норми і практичні принципи взаємодії, етичні правила і професійні цінності [2, С. 186-187].

У нашому розумінні критеріями сформованості мотиваційно-ціннісного компоненту є: стійкість мотивації до професійної діяльності; потребність ефективно використовувати набутий теоретико-практичний досвід соціальної роботи; особистісний сенс отримання фахових знань для успішної взаємодії із незахищеною категорією дітей; сприйняття значимості означеного напряму роботи; визнання цінності діяльності соціального працівника, необхідності та важливості різнобічного підходу до виконання професійних функцій та ролей.

Наступним компонентом, який ми виокремлюємо в структурі готовності майбутнього соціального працівника до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є інформаційно-когнітивний. Його основу становить система базових знань, що включає суміжні наукові напрями. Водночас, у зміст означеного компонента відносимо конкретно спрямовані знання із професійної діяльності, націлені на допомогу осиротілим дітям соціалізуватись, а також знання практичного плану (практичні заняття і завдання, самостійні дослідження). Особливо важливою складовою формування інформаційно-когнітивного компонента готовності виступає розробка та впровадження спеціального курсу знань із соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Його завданнями є:

- розширення світогляду і кола знань про особливості соціалізації дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- розвиток позитивної мотивації та рефлексії;

- формування установки на комунікацію і діалог;

- вироблення спеціальних умінь і навичок та ін.

Введення в освітній процес спеціального курсу знань, що інформує про проблеми, з якими стикаються осиротілі діти у суспільстві, сприятиме оволодінню необхідними та значимими знаннями, які становитимуть основу успішної професійної діяльності фахівця. Критеріями сформованості інформайно-когнітивного компонента готовності є: наявність системи теоретичних знань, базових когнітивних структур у свідомості майбутніх фахівців, що забезпечують сприйняття і розуміння особливостей соціальної роботи; ясність, повнота, системність та цілісність знань, здатність застосовувати їх на практиці; логічність та системність професійного мислення, його аналітико-прогностичний стиль.

Далі у структурі ми виокремлюємо організаційно-діяльнісний компонент, який включає в себе перелік професійно важливих вмінь, що, в свою чергу, характеризує готовність до виконання професійних завдань. Він об'єднує в собі способи та прийоми соціально-педагогічної діяльності, здатність до виконання виробничих функцій. Критеріями сформованості організаційно-діяльнісного компонента виступають рівень умінь майбутніх соціальних працівників використовувати способи вирішення діагностичних, дослідницьких, конструктивних, аналітико-рефлексивних педагогічних завдань. До них належать: позитивна взаємодія студента з викладачами під час проведення навчальних занять; здатність до професійної самореалізації, уміння застосовувати отримані знання під час проходження виробничої практики; уміння ставити мету й завдання професійного самовдосконалення; наполегливість та дисциплінованість під час виконання навчальних завдань; здатність розвивати на основі професійно орієнтованої фахової підготовки прикладні знання, уміння й навички, а також спеціальні якості, необхідні для успішної професійної діяльності; сформованість професійних умінь, що засвідчує готовність до професійної діяльності.

Особистісно-рефлексивний компонент дозволяє майбутнім соціальним працівникам усвідомлено підійти до професійної діяльності, зрозуміти і вибрати для себе найпродуктивніші напрями роботи, а також передбачає наявність у студентів здатності оцінювати адекватність власних дій та форм поведінки в значущих для них ситуаціях, що здійснюється за допомогою оцінки власної готовності до професійної діяльності. За допомогою рефлексії як процесу самопізнання суб'єктом внутрішніх властивостей і станів, здійснюється розвиток самосвідомості. На відміну від свідомості, це не лише пізнання себе, орієнтування у власній особистості, але й певне ставлення до себе, здатне проявлятися у самооцінці.

Критеріями сформованості особистісно-рефлексивного компоненту є повнота та рівень вираженості й сформованості якостей особистості, їх цілісність, наявність єдиної структури, що створює основу для здійснення соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; усвідомлене розуміння вибору найпродуктивніших напрямів соціальної роботи; наявність здатності оцінювати адекватність власних дій та форм поведінки, що здійснюється за допомогою оцінки власної готовності до професійної діяльності.

Розробка структури готовності майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування неможлива без обґрунтування рівнів прояву цього процесу. У нашому дослідженні рівень - це ступінь сформованості професійної готовності майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Пропонуємо наступні рівні готовності: високий, середній та низький.

Для визначення рівня сформованості інформаційно-когнітивного компонента нами проведено авторське анкетування студентів спеціальності «Соціальна робота» Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка на тему «Що таке соціалізація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?», а також здійснено проективну методику «Незавершених речень» (19 студентів).

При оцінюванні результатів анкетування ми використовували вищеозначені рівні сформованості інформаційно-когнітивного компоненту, а саме:

- характеристики відповіді: неповна, повна, обґрунтована, творча;

- якість знань, усвідомленість, системність, міцність;

- вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

-досвід творчої діяльності ;

- самостійність оцінних суджень.

Для уточнення отриманих результатів студентів щодо змісту соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ми використали проективну методику «Незакінчені речення». Анкета містила 10 запитань, спрямованих на визначення знань майбутніх соціальних працівників про сутність соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За повну, чітку відповідь студент отримував 2 бали; за часткову - 1 бал; неточну або неправильну - 0 балів. За отриманими результатами визначалися рівні сформованості знань про зміст соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: високий (30 - 21 бал), середній (20 - 11 балів), низький (10 - 0 балів).

Наводимо результати дослідження рівня сформованості інформаційно- когнітивного компонента готовності майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, критерієм якого ми визначили усвідомлення сутності категорії «соціалізація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Отже, високий рівень констатовано у 21,05 % (4 осіб). Здобувачі освіти, умовно віднесені до означеного рівня, розуміють і можуть чітко пояснити зміст означеної категорії; вони обґрунтовують власну думку; знають та називають основні ознаки ефективної соціалізації осиротілих дітей; мають усвідомлені уявлення про готовність майбутнього соціального працівника як інтегративну якість особистості; володіють високим рівнем теоретико-методологічних знань із педагогіки, психології, соціальної роботи та вміють адаптувати їх відповідно до власних потреб. Середній рівень готовності до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування констатовано у 63,16% опитаних (12 осіб). Їм притаманні відносно повні знання про понятійно-термінологічний зміст категорії «соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»; студенти мають уявлення про готовність майбутнього соціального працівника до соціалізації як інтегративну якість особистості, але не можуть обґрунтувати власну думку; правильно ідентифікують та диференціюють суб'єктність фахівця, способи її прояву; знають та називають значну кількість основних ознак ефективної соціалізації осиротілих дітей; володіють достатніми, відтворюючими теоретико-методологічними знаннями з педагогіки, психології, соціальної роботи та вміють адаптувати їх відповідно до власних потреб. Низький рівень готовності констатовано у 15,79 % (3 осіб). Студенти цього рівня продемонстрували поверхові знання про понятійно-термінологічний зміст категорії «соціалізація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»; несформовані уявлення про готовність до соціалізації як інтегративну якість особистості; вони допускають неточності в ідентифікації й диференціації суб'єктності фахівця, на власний розсуд називають способи її прояву, виокремлюють декілька основних ознак ефективної соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; володіють поверховими теоретико-методологічними знаннями з педагогіки, психології, соціальної роботи.

Висновки

соціальний сирота освіта університетський

Аналіз експериментальної роботи дозволив зробити низку висновків, пов'язаних із формуванням професійної готовності майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Традиційна система професійної підготовки майбутніх соціальних працівників не вносить суттєвих змін у формування досліджуваної готовності. У зв'язку із цим необхідно переглянути зміст та технологію професійного навчання студентів, посиливши увагу на її формуванні. Такий перегляд, як показало наше дослідження, передбачає низку педагогічних умов, реалізація яких дозволить досягати високого рівня сформованості усіх структурних компонентів професійної готовності до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Серед таких умов необхідно виокремити передусім розкриття змістового та технологічного компонентів у різноманітних видах навчальної, практичної та волонтерської роботи у ЗВО.

Література

1. Слозанська Г. І. Теорія і практика професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах: 13. 00. 05 / Слозанська Ганна Іванівна. - Тернопіль: Терноп. нац. пед. ун-т, 2019. - 687 с.

2. Повідайчик О. С. Теорія і практика професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до науково-дослідницької діяльності: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04 / Повідайчик Оксана Степанівна. - Тернопіль: Терноп. нац. пед. ун-т, 2019. - 570 с.

References

l. Slozanska, H. I. (2019). Teoriia i praktyka profesiinoi pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv do roboty u terytorialnykh hromadakh [Theory and practice of professional training of future social workers to work in territorial communities]. Doctor's thesis. Extended abstract of Doctor's thesis. Ternopil: Ternop. nats. ped. un-t [in Ukrainian].

2. Povidaichyk, O. S. (2019). Teoriia i praktyka profesiinoi pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv do naukovo-doslidnytskoi diialnosti [Theory and practice of professional training of future social workers to research activities]. Doctor's thesis. Ternopil: Ternopil. nat. ped. University [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru