Семантичний простір фланерства
Аналіз семантики феномена фланерства як особливого типу поведінки в місті, значущого французького соціокультурного явища XIX століття. Семантична інтерпретація когнітивних ознак фланерства. Побудова моделі загального семантичного простору фланерства.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.09.2020 |
| Размер файла | 26,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
11
СЕМАНТИЧНИЙ ПРОСТІР ФЛАНЕРСТВА
Клименко Л.В., канд. філол. наук, наук. співроб.
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ
Присвячено аналізу семантики феномену фланерства як особливого типу поведінки в міському середовищі, значущого французького соціоку- льтурного явища XIXст. Проведено семантичну інтерпретацію когніти- вних ознак фланерства, змодельовано семантичний простір феномену, здійснено його представлення у вигляді пропозиційної структури.
Ключові слова: фланерство, фланер, міське середовище, семантична інтерпретація когнітивних ознак, пропозиційна структура, семантичний актант, семантичний предикат, семантичний простір.
Клименко Л. В., канд. филол. наук, науч. сотр.
Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
CЕМАНТИЧЕСКОЕ ПРОСТРАНСТВО ФЛАНЕРСТВА
Посвящена анализу семантики феномена фланерства как особенного типа поведения в городе, значимого французского социокультурного явления XIX ст. Проведена семантическая интерпретация когнитивных признаков фланерства, смоделировано семантическое пространство фланерства, осуществлено его представление в виде пропозиционной структуры.
Ключевые слова: фланерство, фланер, городская среда, семантическая интерпретация когнитивных признаков, пропозиционная структура, семантический актант, семантический предикат, семантическое пространство.
Klymenko L. V., PhD., research worker Taras Shevchenko National University of Kyiv
FLANERIE's SEMANTIC SPACE
The article is devoted to the flвnerie 's phenomenon semantic analysis. As a significant XIXth centuries' French sociocultural fact the flanerie has been considered as a special type of the behavior in the urban environment. The flanerie 's cognitive features semantic interpretation has been realized. The article's result is a model of the flanerie's semantic space represented as a propositional structure.
Key words: flanerie, flaner, urban environment, cognitive features semantic interpretation, propositional structure, semantic actant, semantic predicate, semantic spаce.
"Rome est dйchue de sa splendeur, la reine des citйs a cйdй sa couronne а Paris (...) qui a si bien remplacй Rome а la tкte de l'univers!" [1, c. 7], - писав Гійом Аполінер про Париж, який, за словами поета, від початку XIX ст. постав на чолі всесвіту. Ця заувага дає уявлення про вагомість французької метрополії, яка після французької революції 1930 р. отримує статус світової столиці задоволень та розваг, які внаслідок знищення монархії виходять поза межі королівського двору та приватних салонів, а Париж стає осередком особливого способу буття, так званого art de vivre а la franзaise.Відтепер "радостіжиття" концентруютьсянайогобульварахівпасажах [2], саметодіфланерствостаєвпізнаванимтипомсоціальноїпрактикиумісті, сутністьякоїпроявляєтьсяухарактернійкомунікативнійповедінцілюдини - фланера, зазвичайвільногоперехожого, якийрегулярноздійснюєбезладні, хаотичнізасхемоюпроменади, тиняєтьсяміськимпросторомзадляспоглядання, спостереженнязатим, що (абохто) привертаєувагу, видаєтьсяцікавимізахоплюючим [3]. Фланерство, якеніколинебулоофіційноюформальноюпрактикою, радшеспособомбуття, виниклоякреакціянавтратусимволічногоціннісногокапіталусоціокультурнихтрадиційрежимумонархіїікоролівськогодвору, якнамаганнязнайтизаміщення, новевтіленняцьогонадбання. Унаслідокцоговурбаністичнихумовахнового, буржуазногосуспільствавідбуваєтьсязародженняіншоготипуаристократії, "une nouvelle aristocratie - celle de la pensйe, de la poйsie, de l'intelligence... - rйalisйe dans le monde rйel de la ville" [7].
Осмислення феномену фланерства у французькій художній літературі XIX ст. дає надзвичайно плідний матеріал для дослідження цього соціокультурного явища. На сторінках літературних творів фланер часто конкретизується як художній персонаж і стає узагальненим образом реальних історичних осіб, або ж вигаданим героєм. Роздуми фланера, результати його спостережень, деталі, вхоплені авторами творів із облич, манер, характерної поведінки - це відчута й осмислена реальність, закріплена в знаках, яка отримує втілення в художній образах. Багато тогочасних письменників, художників утілюють задуми у творах, звертаючись не лише до сили художньої уяви, але й спираючись на життєвий досвід і власні спостереження. Так фланером був Оноре де Бальзак, який регулярно здійснював променади паризькими бульварами, одягнений у фрак не першої свіжості, погано підібраний жилет і з тростиною з набалдашником - світським аксесуаром, незмінним атрибутом фланера. Окрім Бальзака фланерами були Альфред де Мюссе, Теофіль Готьє, Шарль Бодлер, Стендаль, Гійом Аполінер, - тобто майже вся еліта паризької літератури XIXст.
Специфіка фланерства як соціально-культурної практики XIX ст., особливості цього типу поведінки, викликали і продовжують викликати неабияке зацікавлення також і в дослідників- науковців, а феномен фланерства неодноразово ставав об'єктом наукової рефлексії історичного, літературознавчого, соціологічного, культурологічного спрямування [4-8]. Визначалося, що фланер поводиться у відповідності до рольових приписів, а роль як загальна схема поведінки складає основу змісту його дій. На думку В. Беньяміна, який увів ситуацію фланерства в аналіз культури як центральний концепт і символ сучасного міста [9], поняття фланерства виникло на позначення характерної поведінки поетів й інших інтелектуалів у місті: "L'activitй du flвneur consiste principalement а se balader et а traоner, а scruter les environs, mais йgalement а analyser la modernitй dans une perspective critique" [8].
Якщо історичний і соціокультурний контексти фланерства дістали значної розробки у науковій рефлексії, а дослідники- літературознавці неодноразово розкривали художню значущість феномену на матеріалі творчості конкретних авторів, то досі фланерство не було об'єктом спеціального лінгвістичного дослідження. Це зумовило актуальність розвідки, предметом якої є особливості семантичних ознак фланерства, виявлених у мовному матеріалі художньої літератури й наукових текстах, присвячених фланерству. Завданням роботи визначено їхній аналіз і подальше упорядкування з метою моделювання семантичного простору феномену з формальних позицій за допомогою методики інтерпретації виявленої когнітивної інформації й розгортання семантичних ознак у межах матеріалу дослідження, яким слугували тексти творів О. де Бальзака, Г. Аполінера, Ш. Бодлера, Л. Юарта, а також тематичні наукові публікації.
Визначити семантичні характеристики дозволив метод пропози- ційного моделювання, адже пропозиція як структура репрезентації знань про певну ситуацію або подію характеризується істинністю й несуперечливістю (має константний характер). У логіці, звідки термін був запозичений, пропозиція репрезентує семантичну константу, судження, що відповідає істинному стану справ у світі дійсності і не містить внутрішньої суперечливості. У лінгвістиці пропозиція стала ототожнюватися з простими семантичними структурами: реченням, або логічним судженням. Ю. Караулов наголошував на універсальності пропозиційної структури як елементу всіх ментальних процесів. Зі становленням когнітивної лінгвістики пропозиція набуває статусу мисленнєвого аналога (прообразу) певної ситуації як складної семантичної структури з притаманними їй відношеннями, узагальненими і організованими у свідомості [10]. Cучасна семантика передбачає також і виявлення законів вираження уявлень про світ у мові й потенціалу мови в цьому контексті, моделювання мовної картини світу. За Ю. Апресяном семантичні утворення можна представити у вигляді пропозиційних структур - "семантичних образів ситуації" [11]. Отже, певна позамовна ситуація (або явище) як складне семантичне утворення може бути представлено як пропозиційна структура - узагальнена формула організації семантичних ознак у її межах.
Ядром пропозиційної структури є семантичний предикат. За Ю. Степанович предикати - це особливі семантичні сутності, їхня категоризація є "узагальненням об'єктивних явищ буття" [12, с. 312]. Завдяки валентнісному потенціалу семантичного предикату формується склад конструкції, до якої входять семантичні актанти, що заповнюють валентності семантичного предикату, є його мовним вираженням, містять фрагменти його смислу, позначаючи учасників ситуації або явища. У різних наукових концепціях відмічаємо термінологічні розходження при визначення понять на позначення цих елементів пропозиційної структури: актант, аргумент, семантичний відмінок, валентність. У подальшому використовуватимемо термін актант, запропонований Л. Теньєром [22] на позначення активного учасника ситуації, її дійової особи (від фр. "діючий"). Множинність семантичних актантів ситуації або явища утворюють актантну структуру пропозиції й мають певні семантичні характеристики, що уможливлює їхню класифікацію. У теорії Л. Теньєра актанти протиставлено сирконстантам,що виражають другорядних учасників ситуації, які, на відміну від актантів, не входять до тлумачення її індивідуальної семантики. Вони вільно приєднуються до семантичного предикату, доповнюючи, але не визначаючи його. Теньєр наголошував на розмитості кордонів між актантами й сирконстантами при їхньому визначенні, зазначаючи, що теоретично цей кордон проходить між обов'язковими й необов'язковими учасниками ситуації та визначається тим, які з них необхідні для того, або повністю сформувати її семантичний простір [Там само].
Предикат пропозиції посідає чільну позицію щодо своїх акта- нтів і сирконстантів, які кваліфікуються залежно від ролі, яку відіграють у ситуації. Як сам предикат, так і кожна з семантичнихролей актантів кодуються (об'єктивуються) певними мовними засобами - номінантами, що визначають обсяг і зміст семантичної конфігурації пропозиційної конструкції.
За таким принципом явище фланерства, розглянуте як семантичне утворення, може бути представленим у межах пропози- ційної структури - умовного семантичного інваріанту ситуації.
Як формальну категорію у складі пропозиційної структури, яка за принципом розташування елементів не є лінійною структурою, виділяємо семантичний предикат і такі семантичні актанти: актор/екс- перієнцер, об'єктив, інструментив, каузатор, локатив, темпоратив.
Семантичним предикатом пропозиційної структури є фланерство - іменник процесно-кваліфікативного характеру, який ідентифікує, кваліфікує і виражає як процес фланерства - "travelling" le long d'un ensemble de signes[цит. за 7], так і стан фланера, який залежно від контексту може характеризуватися як l'ivresse, la surdose, la catalepsie, la folie scientifique, la paresse, le desordre, la gloutonnerieтощо. Семантичний предикат є центральним, активним елементом пропозицї, у якому вже міститься схема розгортання структури, де кожен потенційний актант має конкретну семантичну роль.
Актором ситуації, актантом зі значенням виробника дії є фланер- людина, активний, наділений волею й свідомістю учасник ситуації, що контролює плин подій. Він завжди одинак, що дає йому повну свободу для роздумів під час пересувань, це promeneur solitaire... douй d'une imagination active; un gai bohйmien de l'intelligence[18]. Семантичні характеристики акторав мовному визначенні явища та його дефініції можуть формуватися понятійними семантичними ознаками. Часто для цього використовуються образно-символічні (здебільшого метафоричні й метонімічні) номінації. Так, наприклад, у Бодлера фланер
- цеle rodeur parisien,абоle personnage romanesque[18], уБальзака- le colporteur du sens de la ville[цит. за7]. Цеколекціонер, якийзбираєзнання, враження, інтуїтивнийдосвідміськоїреальності [19].
Важливо, щоакторвиконуєсемантичнурольексперієнцеру, аджеєносіємвідчуттівіпереживаньвідсприйняттяінформаціїсенсорним (зоровим, слуховим) шляхом. ЧастоБальзакпорівнюєфланерствозгастрономічноюдегустацією: "Flвner est une science, c'est la gastronomie de l'oeil"[цит. за7], афланерствоназиває"la friandise intellectuelle".ДляЮартафланерство - цесмачнедозвілля: "Enfin,le passage est le sйjour prйfйrй du flвneur ; c'est lа qu'il mиne une dйlicieuse existence, йmaillйe de cigares et de coups de coude"[19, с. 68]
Дії актору-експерієнцеру, як правило, спрямовані на об'єктиви
- актанти на позначення того за чим/ким спостерігає фланер, що привертає його увагу або тих, хто викликає в нього зацікавлення. ЗаБальзаком- це "les gravures des marchands d'estampes, les spectacles du jour, les friandises des cafйs, les brillants des bijouteries, tout vous grise et vous surexcite"[20]. Уцентріувагифланера - театральністьжиттяміста, une vaste scиne de thйatre.
Інструментив репрезентує способи дії й засоби, що використовує актору діяльності. Для фланера характерно перебувати в русі відносно міста. Він або хаотично тиняється вулицями та бульварами, "il va, il court, il cherche "за Бодлером; або ж як на вітрині сидить за найближчим до вулиці столиком ресторану з келихом вина або філіжанкою кави. Це не лише дає змогу спостерігати за рухом міста, роздивлятися людей, що рухаються повз, така позиція робить фланера самого об'єктом уваги.
Зір є головним засобом освоєння фланером урбаністичної дійсності, яку він сприймає і вивчає як картину. Погляд фланера вилучає з оточуючої дійсності окремі незвичні деталі або цікаві обличчя, неспішно й пильно роздивляється їх із простою цікавістю, смакуючи подробиці: "la boulimie de l'oeil est volontй de connaissance, appйtit de consommation, dйsir d'appropriation encyclopйdique"[7].
Каузатор - актант на позначення явища, що обумовлює фланерство, є його причиною. Метою фланерства є отримання ментального задоволення від самого процесу, la jublation sersorielle proche d'une activitй sublimatoire [7]. Цеможебутийнасолодавідспогляданняйінтелектуальногоосмисленняміськоїдійсності - art de jouir de la ville,такізадоволеннявідперебуваннявнатовпі - plaisir d'кtre dans la foule.Є й інший прояв фланерства, як у бальзаківського антиквару з роману "Шагренева шкіра" який був фланером у свій незвичний спосіб. Він робив це подумки, не виходячи з оселі отримував ментальну насолоду від думки про володіння своїм уявним скарбом. " La pensйe est la clef de tous les trйsors, elle procure les joies de l'avare sans en donner les soucis"-писав Бальзак[23].
Локатив-актант місця дії, яка завжди відбувається в урбаністичному середовищі, на вулицях міста, або le Boulevard- Бульварі з великої літери. Цю власну назву-гіперонім узагальнено отримав географічно обмежений перелік кварталів Парижу, де того часу мешкала ліберальна буржуазія: "Inseparabledu prestigieux boulevard des Italiens avec lequel il se confondl, Coblentz ou Petit-Coblentz, en 1795, boulevard de Gand en 1815, le Boulevard occupe, tout au long du XIXe siиcle, une place а part dans l'imaginaire des representationstextuellesdeParisetdesonespacepublicfestif"[2].
Темпоратив- часовий конкретизатор, який вказує на час, коли/протягом якого відбувається дія. Фланерство як феномен сформувалося й характеризує конкретну культурно-історичну добу в XIX ст., за Бальзаком "Le boulevard a montй vers son apogйe a partir de 1830" [20].
Усі виявлені семантичні маркери віддзеркалюють культурно-ціннісну національну домінанту - стереотипи, етичні канони, що свідчать про важливість феномену фланерства саме для французького суспільно-історичного контексту. Констатуємо множинність і неоднорідність семантичних характеристик, полісемічність визначень і тлумачень, що є свідченням поліморфності фланерства як соціокультурного явища.
Семантичні ролі (валентності) актантів у межах змодельованої семантичної структури ситуації фланерства є обов'язковими і передбачають необхідність заміщення вакантних актантних позицій при семантичному предикаті. Проте поза соціо-історичним контекстом деякі валентності можуть залишитися незаповненими, а компоненти, що їх реалізують, не входити до необхідного оточення ядра пропозиції. вважаємо, що семантичний предикат і такі семантичні актанти, як катор- реципієнцер, об'єктив, інструментив, каузатор заміщують обов'язкові семантичні ролі, а актанта локативу та темпоративуможуть ставати сирконстантами. Перспективою дослідження й шляхом апробації висунутої гіпотези вважаємо можливість застосування визначеної теоретичної моделі фланерства як прообразу для семантичного моделювання інших феноменів і ситуацій, як-от, наприклад, ситуації веб-серфінгу (web-surfing) - переміщення по гіперпосиланням на сторінках веб- сайгів у мережі Інтернет, пртотипом якого ймовірно є фланерство (предмет нашого окремого дослідження).
Таким чином, фланерство - національну французьку соціоку- льтурну практику, феномен визначеної історичної доби, відображений у мовній свідомості, було представлено у вигляді пропози- ційної структури - узагальненої формули організації семантичних ролей і ознак у її межах, теоретичного аналогу ситуації. Мовний матеріал дав змогу проаналізувати онтологічну сутність фланерства, дослідити історичний контекст, визначити соціокультурні особливості середовища, здійснити розгортання семантичних ознак і зрештою, змоделювати семантичний простір феномену.
культурне явище поведінка місто фланерство
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Guillaume Apollinaire.Les Onze Mille Verges ou les amours d'un hospodar, roman illustrй par Tanino Liberatore, Drugstore, 2011.
2.Goffette Jean-Dominique. Le Boulevard, espace de rйfйrence de la ville moderne et scиne de la vie parisienne balzacienne et flaubertienne. Actes du ШЄcongrиs de la SERD a portй sur " La Vie parisienne, une langue, un mythe, un style ", Paris 7-9 juin 2007, йditйs par Aude Dйruelle et Josй-Luis Diaz (mise en ligne octobre 2008), [en ligne], URL: http://etudes-romantiques.ish-lyon.cnrs.fr/viepaiisienne.html(consultй le 17.04.2016)
3.Симбирцева Н. А. Фланер как интерпретатор текста культуры // Современные проблемы науки и образования. - 2012. - № 5; URL: http://www.science- education.ru/ru/article/view?id=6959(дата звернення: 04.02.2016).
4.Lee Changnam " Le flвneur urbain et la masse-nomade. Rйflexion inspirйe des textes de Benjamin et de Kracauer dans les annйes 1920-1930. ", Sociйtйs2/2011 (n°112), p. 123-135. [en ligne], URL : www.caim.info/revue-societes-2011-2-page-123.htm.
5.Featherstone, M. The Flвneur, the city and virtual public life ", Urban Studies, n° 35, - 1998, - p. 909-925.
6.Morawski S. The hopeless game of flвnerie, dans K. Tester (dir.), The flвneur, Londres, Routledge, - 1994, - P. 181-197.
7.Loubier P. Balzac et le flвneur , Annйe balzacienne, n° 2, 2001, - p. 141-166.
8.Benjamin Walter. Paris, capitale du XIXe siиcle, 1939. Une йdition йlectronique rйalisйe а partir du texte de Walter Benjamin, " Paris, capitale du XIXe siиcle ", " exposй " de 1939 - йcrit directement en franзais par W. Benjamin - in Das Passagen-Werk (le livre des Passages), Frankfurt am Main, Suhrkamp Verlag, 1982, pages 60 а 77. [en ligne], URL: http://classiques.uqac.ca/classiques/benjamin_walter/paris_capitale_19e_siecle/Benjamin_P aris_capitale.pdf.
9.Карповець М. В.Фланер як особлива модель ідентичності в урбаністичній теорії В. Беньяміна / М. В. Карповець // Наукові записки нац. унту "Острозька академія". Сер. : Культурологія. - 2009. - Вип. 4. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2009_4_5.
10.Селіванова О.Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с.
11.Лексическая семантика:синонимические средства языка / Ю. Д. Апре- сяню - М. : Наука, 1974. - 368 с.
12.Степанов Ю. С.Имена. Предикаты. Предложения: Семиологическая грамматика. - М. : Наука, 1981. - 360 с.
13.Loubier PierreBalzac et le flвneur, L'Annйe balzacienne1/2001 (n° 2), p. 141-166. [en ligne], URL : wwwxairn.info/revue-l-annee-balzacienne-2001-1- page-141.htm. DOI : 10.3917/balz.002.0141 (consultй le 12.04.2015).
14.Lee Changnam" Le flвneur urbain et la masse-nomade. Rйflexion inspirйe des textes de Benjamin et de Kracauer dans les annйes 1920-1930. ", Sociйtйs2/2011 (n°112), p. 123-135 [en ligne], URL : www.cairn.info/revufi-societes-2011-2-page-123.htm.
15.Maffesoli M. 1985, Le paradigme esthйtique : la sociologie comme art, Sociologie et Sociйtйs, n° 17, p. 33-40. DOI : 10.7202/001461ar.
16.Giddens, A.The consequences of modernity. - Cambridge : Polity Press, 1991.
17.Sennett R.The conscience of the eye: The design and social life of cities, New York, Alfred A. Knopf, 1990.
18.Baudelaire Charles.Le peintre de la vie moderne. Essaie. - 1859. [en ligne], URL://www.baudelaire.litteratura.com/?rub=oeuvre&srub=cri&id=29&s=1#.V0Qfgk1Jn IU(date d'accиs 12.06.2015).
19.Louis (Adrien) Huart. Physiologie du flвneur / par M. Louis Huart ; vignettes de MM. Alophe, Daumier et Maurisset. 1841. [en ligne], URL:// http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k62352r.pdf. (date d'accиs 12.02.2015)
20.Honorй de BalzacPhysiologie du mariage, Petites Misиres de la vie conjugale, Pathologie de la vie sociale: Traitй de la vie йlйgante, Thйorie de la dйmarche, Traitй des excitants modernes, introduction, notices et notes, Paris, Classiques Garnier / Le Monde. - t. 23. - 2009.
21.Honorй de BalzacThйorie de la dйmarche, Gallimard, 1981.
22.Теньер Л.Основы структурного синтаксиса ; Пер. с фр. - М. : Прогресс, 1988.
23.Honorй de BalzacLa peau de chagrin. Paris 1830-31. [en ligne], URL:// http://www.biblioteca.org.ar/libros/168020.pdf
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Положення соціокультурного підходу. Співвідношення освіти, культури, соціуму. Студентство як об'єкт дослідження, його місце в соціальній структурі суспільства. Макет факторно-критеріальної моделі оцінки рівня соціокультурного розвитку студентської молоді.
магистерская работа [133,4 K], добавлен 10.02.2013Література й мистецтво як складові культурного простору. Відчуття краси, його притуплення цивілізаційними імпульсами. Духовний простір культури. Релігія, як досвід відновлення зв'язку з Богом. Проблема конфігурації духовності, перетворення особистості.
реферат [28,4 K], добавлен 16.03.2010Сутність і підходи до вивчення девіантної поведінки. Поняття та форми прояву протиправної, адиктивної та суїцидальної поведінки. Характеристика ризикованої поведінки щодо зараження на ВІЛ/СНІД. Аналіз впливу девіантної поведінки на стосунки в сім’ї.
курсовая работа [52,4 K], добавлен 26.09.2010Поняття багатоваріантності розвитку. Транзитивні політичні явища. Проблеми модернізації суспільства України. Суспільно-політичний розвиток кінця ХХ століття. Формування української національної еліти й лідерів сучасного парламентського типу в Україні.
контрольная работа [60,6 K], добавлен 17.04.2011Аналіз значення виразу Альберта Дж. Данлепа: "Компанія належить не її співробітникам, постачальникам або місцевості, де вона розташована, а тим, хто в неї інвестує". Визначення поняття та сутність мобільності, її вплив на ієрархічну піраміду суспільства.
реферат [27,0 K], добавлен 16.08.2010Теорія девіантної поведінки. Форми і засоби соціального контролю корекції поведінки індивідів і груп. Основні форми девіантної поведінки. Фактори, що впливають на поширення наркоманії в Україні. Аналіз рівня поширення наркоманії у південному регіоні.
курсовая работа [144,9 K], добавлен 04.03.2011Поняття й показники соціокультурного процесу, досягнення суспільної рівноваги. Життєве середовище й екологія людини. Поняття й структура життєвого середовища, теоретичні аспекти проблеми екологічної культури. Зони особистої території (інтимні зони).
реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2010Сутність та детермінація бідності як суспільного явища. Філософський вимір "багатства". Види, типи та моделі бідності як соціально-економічного явища. Напрями подолання бідності та усунення причин низького рівня життя серед працездатного населення.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 04.06.2016Аналіз фільму про життя моделі Джіа Каранджі, що загинула від СНІДу. Альтернативні шляхи профілактики ризикованої поведінки, яка є однією із причин інфікування на ВІЛ. Структура тренінгу для ВІЛ-інфікованих дітей у групі підтримки про особисту гігієну.
контрольная работа [16,8 K], добавлен 13.10.2014Причини, чинники та сутність теорій (Ч. Ломброзо, У. Шелдон) виникнення девіантної поведінки. Типологія, специфічні ознаки та психологічні прояви девіантної поведінки. Особливості профілактики девіантної поведінки в умовах загальноосвітньої школи.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 19.08.2015
