Учнівська молодь як об'єкт маніпуляції свідомістю в сучасному інформаційному суспільстві

Размещено на http://allbest.ru

Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Учнівська молодь як об'єкт маніпуляції свідомістю в сучасному інформаційному суспільстві

Дар'я Кононович

аспірант кафедри соціальної роботи

м. Старобільськ, Україна

Сучасна молодь, як одна з найбільш слабо захищених і уразливих категорій населення, в силу відсутності у неї відповідних знань, досвіду і економічної залежності, часто виступає об'єктом для різного роду маніпуляцій, а також апробацій на ній політичних, соціально-психологічних технологій і експериментів.

Яскравими прикладами практичного втілення подібного роду соціальних дослідів та інженерії є «молодіжні бунти», «молодіжна», «сексуальна» і «кольорові» революції, виникнення і життєдіяльність різного роду молодіжних субкультур, контркультур.

До числа вітчизняних та зарубіжних авторів, чиї праці присвячені проблемам впливу на індивідуальну і масову свідомість, відносяться В. А. Ачкасова, В. В. Балабін, О. Т. Баришполець, Ю. П. Битяк, О. Г. Василевич, В. В. Застольська, С. О. Зелинський, В. П. Колісник, О. В. Кононенко, В. О. Лісічкін, П. М. Лісовський, С. А. Лозниця, М. К. Мамардашвили, О. В. Сидоренко, Т. В. Юхтовська, Н. Г. Яценко.

Вплив маніпуляцій на життя молоді розглядали у своїх дослідженнях П. М. Артьомов, О. І. Бондарчук, Б. Б. Буяк, О. В. Вакуленко, О. О. Гончарова, С.О. Єлишев, О. В. Мурюкіна, Т. У. Новікова, М. М. Скиба, В. А. Триндюк.

Вагомий внесок у розробку проблеми засобів масової інформації як інституту соціалізації та фактору виховання ціннісних орієнтацій молодої людини внесли такі науковці як: І. Д. Бех, Л. Я. Гордін, І. Д. Звєрєва, І. С. Кон, В. В. Москаленко, О. В. Первишева, Л. М. Сніжко, Н. П. Чутова.

Зважаючи на недостатній науковий аналіз вікових особливостей учнівської молоді, які роблять її уразливою до різного роду маніпуляцій, метою нашої статті є визначення соціально-психологічних особливостей учнівської молоді як об'єкта маніпуляції свідомістю.

Учнівська молодь може розглядатися ініціатором нововведень, установки, ідей, ціннісні орієнтації якої докорінно впливають на перспективи розвитку суспільства в цілому. Вікові межі учнівської молоді, які будуть розглядатися у нашому дослідженні, згідно з періодизацією вікового розвитку Мухіної В. С. становлять від 16,17 років до 21-25 років (юнацтво). [6]. Означені межі обрані не випадково, бо саме у цьому віці досягаються оптимальні показники у розвитку психічних, соціальних і фізичних властивостей, завершується формування ціннісних орієнтацій.

Окреслюючи межі юнацького віку, ми виходимо з відомих науці даних з морфології, фізіології і біохімії, а також з даних про динаміку і діапазони можливих фізичних і психічних досягнень.

У роботі О.В. Рудакової [7, 17] визначені такі специфічні характеристики учнівської молоді як об'єкта дослідження:

- це найзначніша по чисельності й по ролі в системі суспільного відтворення соціальна група;

- головна функція - поповнення низки кваліфікованих шарів суспільства - фахівців і інтелігенції;

- є особливою перехідною соціальною групою, у рамках якої здійснюється особистісне і соціальне становлення;

- відмінна риса - прагнення до всього нового, у силу відсутності досвіду - схильність до максималізму, перебільшення значення власної думки;

- склад групи формується із представників різних шарів і класів населення приблизно однакового віку з певним рівнем освіти.

І.Ю. Кузнєцова виділяє три основні етапи соціалізації, пов'язані з формуванням ціннісних орієнтацій молоді [2, 12]:

1. Перший етап характеризується усвідомленням певних цінностей і утворенням ціннісних уявлень на базі індивідуального досвіду особистості.

2. Другий етап пов'язаний із включенням молоді у нову сферу соціального життя (навчання у ВНЗ), де особистий досвід характеризує такий рівень життєдіяльності людини, при якому ціннісні уявлення тісно пов'язані із задоволенням життєво необхідних потреб, а тому часто випадкові й обмежено-егоїстичні. У цей період простежуються риси регулятивного процесу формування ціннісних орієнтацій завдяки додатковим знанням, що доповнюють індивідуальний досвід особистості.

3. Під час третього етапу переборюються протиріччя у свідомості молоді, розвивається і вдосконалюється система ціннісних орієнтацій на основі глибокого особистісного, ініціативно-творчого ставлення до моральних цінностей як до базових цілей і засобів життєдіяльності людей.

Означений етап є частиною системи керованих соціально-економічних і соціально-культурних факторів регуляції з боку суспільства та його соціальних інститутів.

Аналізуючи ці етапи, ми припустили, що учнівська молодь є своєрідною групою ризику в проблемі маніпуляції свідомістю. Оскільки соціально-психологічний розвиток студентської молоді характеризується нерівномірністю, напруженістю, наявністю і повторюваністю конфліктних ситуацій. Саме в молодості динамічно відбувається формування соціальних мотивацій, самоаналіз та швидкість реакції, проте в цьому віці значно менше, ніж у дорослому, турбують безпека близьких та відповідальність за них.

У свідомості молодої людини відбувається перехід від споглядальницького світу юнацтва до світу активної дії. Це період професійної підготовки, оволодіння навичками управління й самостійної інтелектуальної діяльності, час дружби, любові, створення сім'ї, виховання дітей.

На думку більшості дослідників, для юнацького віку характерне досягнення оптимальних показників у розвитку психічних, соціальних і фізичних властивостей.

Науковці стверджують, що однією із сучасних тенденцій у генезисі молоді є його трансформація із невиробничого характеру в амбівалентну соціальну групу, яка бере безпосередню участь у матеріальному і духовному виробництві. Прийняття цієї позиції дозволяє віднести молодь до соціально-дієвої групи суспільства. В юності молода людина вже по праву відчуває себе дорослою, відповідальною за свій вибір. Соціальна ситуація як умова розвитку і буття в юності відрізняється для юнака тим, що вона відкрита його домаганням, його ретельності і його талантам. Справа за ним. В юності перед молодою людиною постає питання про вибір життєвого шляху, про розвиток своєї свідомості настільки, щоб подолати багато і багато зовнішніх перешкод, і навіть всередині самого себе.

Ключовою проблемою, що визначає інтерес людини в юності, є він сам: стан його свідомості, його надії і сподівання, його амбіції; це можуть бути також домагання на те, щоб проявити себе в цьому світі, відбивши свою особистість в мистецтві, науці, духовності. Важливою складовою життя молодої людини в цей період залишається навчальна діяльність. Навчальна діяльність перш за все вимагає постійних рефлексій на себе, на процес засвоєння знань і придбання самостійних навичок пізнавальної діяльності. Вчитися - значить вчити себе, бути здатним регулювати свої дії відповідно до свідомої мети і під рефлексивним контролем.

Розвинені форми мислення здійснюються людиною у внутрішньому плані, часом вони протікають на несвідомому рівні. Учень може і повинен навчитися рефлексивних дій, які допоможуть здійснювати контроль за структуруванням придбаних знань і за способами здійснюваних розумових дій [6, 497].

Необхідною умовою розвитку свідомості є вільна воля людини. Вільна людина по-справжньому самоактуалізується, стає особистістю, коли може слідувати своїм ціннісним орієнтаціям. Особистість є одночасно носієм існуючих суспільних відносин та індивідуальної свободи.

Сутність людини полягає в тому, що її внутрішній світ складають два рівнозначних початку - людина в соціальному просторі відносин виступає як соціальна одиниця і як унікальна особистість. Індивідуальне буття особистості формується через внутрішню позицію, через становлення системи особистісних смислів, на основі яких людина будує свій світогляд, свою ідеологію. Світогляд являє собою узагальнену систему поглядів на світ в цілому, на своє місце в ньому; світогляд - це розуміння людиною сенсу її поведінки, діяльності, позиції, а також історії та перспективи розвитку людського роду. Для кожної людини її система особистісних смислів визначає індивідуальні варіанти ціннісних орієнтацій. Очевидно, що особистість здатна свідомо вибирати єдино правильне для себе рішення і здійснювати вольові дії, відповідні вибору [6, 505-506].

Взаємне тяжіння в умовах спільного осягнення особливого світу стає самоцінним. Тепер міжособистісна ідентифікація спрямована на однолітків - однодумців, на людей «однієї крові». Посилення ідентифікацій з однолітками, приводячи до відокремлення від інших людей, забезпечує засвоєння конвенціональних ролей, норм, правил поведінки всередині вікової групи або всередині якогось співтовариства.

Тяга молоді «бігти» від труднощів засвоєння і встановлення стилю спілкування у великому, традиційному соціумі і тяга до кооперування в своїх відокремлених вікових «спеціалізованих» за інтересами спільнотах - типове соціальне явище другої половини XX століття і початку XXI століття в євро-американській цивілізації.

Очевидно, що це явище - результат розвитку техногенної культури, а також нових форм роз'єднання цивілізацій і домінування ідеї «передбачення катастрофи». Ідея катастрофи проголошується багатьма західними соціологами, філософами та іншими фахівцями, які взяли на себе відповідальність за прогноз майбутнього людства [6, 520].

Сьогодні молодіжний ескапізм проявляє себе і в так званому полі галактик Інтернету, в віртуальних спільнотах, через засоби масової інформації (далі - ЗМІ).

Так, за результатами бесід та анкетувань 200 студентів різних курсів, спеціальностей та статі Луганського національного університету ім. Т. Г. Шевченка виявлено, що 73% студентів вільний від занять та підготовки до них час проводять за комп'ютером, менше - біля телевізора і рідко - слухають радіо. 89% студентів метою користування мережею Інтернет назвали спілкування; 65% - пошук учбової інформації; 47% - перегляд фільмів та прослуховування музики. Проводячи оцінку значення для кожного опитуваного ЗМІ, студенти вказували, що це: «засіб для пошуку інформації» (74%), «джерело маніпуляції» (14%), «побутова річ» (9%), «зло» (3%). З соціологічної точки зору ЗМІ є інформаційно-пропагандистським комплексом, який, з одного боку, є політичним інструментом, з іншого - одним з найбільш ефективних засобів збереження і поширення культури суспільства, засобом соціалізації молодого покоління [4, 253].

ЗМІ впливають на соціалізацію всіх статевовікових і соціально-професійних верств населення. Цей вплив визначається наступними причинами:

1. ЗМІ виконують рекреативну роль, оскільки сучасна людина більшу частину свого вільного часу проводить з різними ЗМІ, які допомагають їй відпочивати, забутися, піти від повсякденності, відволіктися від роботи.

2. ЗМІ виконують релаксаційну роль, яка тісно пов'язана з рекреативною. Вони стають своєрідним джерелом поповнення дефіциту міжособистісних контактів, альтернативою при складнощах в спілкуванні з оточуючими.

3. ЗМІ на даний момент фактично представляють систему неформальної освіти, що виконує просвітницьку роль для різних верств населення. Наприклад, молоді люди сьогодні рідко ходять до бібліотек, так як всю інформацію для особистого користування і навчання можна знайти в Інтернеті.

Проблеми такого утворення, по-перше, полягають в тому, що воно безсистемне, поверхове. По-друге, отримана інформація не завжди коректна, авторитетна або адекватна, так як ЗМІ не претендують на академічність і часто повідомлення робляться людьми, далекими від наукової сфери.

4. ЗМІ значно впливають на засвоєння людьми різного віку широкого спектру соціальних норм і ціннісні орієнтації особистості. Це проявляється, наприклад, у формуванні матеріальних і соціальних потреб великих соціальних груп і окремих індивідів.

5. Посилюється тенденція перетворення ЗМІ в сферу самореалізації людини. Відносно телебачення це проявляється в передачах з прямою участю телеглядачів, ток-шоу, реаліті-шоу, де звичайні люди стають повноправними учасниками телевізійного процесу, а іноді самостійними «зірками». У сфері Інтернету - це, безсумнівно, блоги, форуми, сторінки в соціальних мережах, викладка інформації (відео, фото, графіка, малюнки і т.д.).

В цілому можна говорити про те, що ЗМІ відіграють велику роль у формуванні людини як особистості і як члена суспільства. У той же час не можна залишити без уваги ті факти, що велика кількість часу, що витрачається на телевізор, або пристрасть до комп'ютерних ігор в певних випадках робить дітей більш агресивними, збільшує деструктивну складову в поведінці. З одного боку, за допомогою ЗМІ молоді люди стають більш поінформованими, пристосованими до умов навколишнього їх суспільства, з іншого - вони формують з них споживачів, які обмежені жорсткими рамками суспільства споживання і масової культури.

Соціалізцючий ефект ЗМІ розглядався в рамках декількох теорій, зокрема соціального навчання. Згідно з її сучасним варіантом, одержувачі інформації ЗМІ сприймають символічні репрезентації поведінки як основу для побудови своєї власної поведінки [4]. При цьому аудиторія не потребує ні в підкріпленні, ні в заохоченні, щоб вести себе за запропонованою поведінкової моделі, яку вона ефективно переймає.

Це відбувається наступним чином: навчання через спостереження - індивіди засвоюють нові моделі поведінки, які представляють ЗМІ; придушення - показуючи, що за певну поведінку слідує покарання, можна зменшити ймовірність того, що особистість буде вести себе аналогічно; розгальмовування - демонстрація заохочення за загрозливе або заборонене поводження, її часто буває досить, щоб підвищити ймовірність того, що глядач буде вести себе саме таким чином. Оскільки у молодих людей можливостей тестування реальності значно менше, ніж у дорослих, а їх власний життєвий досвід не дозволяє їм критично осмислити те, що пропонують ЗМІ, тому що формується уявлення про навколишній світ нерідко включає в себе не зовсім реалістичні, а іноді і очевидно казкові фрагменти. Результатом таких уявлень може стати зниження самооцінки, внаслідок неможливості досягти того способу життя, який вони бачать на екрані телевізора, або, навпаки, поява агресивності в поведінці і т.д. Всі ці деталі визначають як вироблення стійких стратегій поведінки, так і психологічний стан особистості, її самооцінку, здатність справлятися зі стресом і, в кінцевому підсумку, її соціально-психологічне здоров'я [1, 156].

Вплив засобів масової інформації істотно позначається на акселерації, яка характеризує розвиток молоді в даний час. Вона, зокрема, полягає в прискоренні темпів психічного розвитку [5, 239]. У той же час, соціалізуючий вплив засобів масової інформації, як правило, обмежений зовнішньою сферою мотивації, просте накопичення або збільшення інтенсивності потоків інформації саме по собі ще не призводить до бажаних результатів в сенсі підвищення рівня культурної свідомості та зміни установки на поведінку [8, 11].

Для цього потрібно, щоб інформація увійшла складовою частиною в більш значиму соціальну інформацію і утворила б нерозривне ціле з іншими стимулами і індикаторами свідомої діяльності. Результати дослідження О.В. Лаже свідчать, що у тих, хто використовує одні й ті ж канали комунікацій, виробляються свої погляди на сучасну дійсність, що включають в себе безліч індивідуальних відмінностей. В даному випадку канали масових комунікацій виконують функцію не тільки технічних засобів, а й соціального контролю над комунікативною поведінкою індивідів [3, 129].

Ще одна серйозна проблема, з якою зіткається сучасна молодь - це великі інформаційні перевантаження, які нерідко призводять до нервових розладів, особливо у молоді, тому що несформована психіка часом не витримує подібного натиску. З одного боку ЗМІ, зокрема Інтернет, дають можливість долучитися до культури, мистецтва, літератури різних країн [5, 255]. Незаперечним фактом є те, що Інтернет є найбільш колосальним в історії людства джерелом інформації і його можливості (такі як оперативність, доступність зв'язку) дозволяють використовувати Інтернет не тільки як засіб пізнання навколишньої дійсності, а й як засіб спілкування [3, 131]. Таким чином, в сучасних умовах значно зростає значення ЗМІ. Володіючи ціннісно-орієнтуючою, культурно-освітньою функціями, ЗМІ відіграють провідну роль у формуванні світогляду молодих людей. Стрімкий розвиток технологій у галузі ЗМІ породжує нові форми індустрії дозвілля, сприяє створенню умов для розвитку нових практик споживання, оволодіння широким колом інформації, що стимулює аналітичні потенції особистості.

Водночас технології формують аудиторію глядача, слухача як пасивного споживача інформаційного продукту, внаслідок чого виникає загроза знецінення моральних, гуманістичних вартостей, зростання рівня девіацій, розповсюдження псевдо цінностей. Подальших досліджень потребує виявлення «груп ризику» за високим ступенем сприйнятливості до маніпуляцій серед молоді і визначення їх специфічних характеристик, що дозволить визначити не тільки напрямки корекційної роботи, а й основні орієнтири для зміни системи виховання в сім'ї та в освітніх установах. Крім того, заглибленість молодих людей в соціальні мережі актуалізує проблеми комунікації, що знаходять своє відображення як у становленні окремої особистості, так і в розвитку всього соціуму в цілому.

Усвідомлення цього факту вимагає якнайшвидшого прийняття всіляких заходів з боку держави, організацій, громадських структур і самої молоді з протидії подібного роду впливу на сучасну молодь, а також вдосконалення методів щодо здійснення молодіжної політики як діяльності, спрямованої на соціалізацію, соціальне становлення та розвиток критичного мислення молоді. свідомість маніпуляція соціалізація молодь

Список використаних джерел

1. Гарасимів Т.З. Особистість та проблеми її соціалізації / Т .З. Гарасимів // Форум права. - 2009. - №3. - С. 156 - 161.

2. Застольська В.В. Маніпуляція як засіб формування ціннісно-нормативних уявлень в сучасних демократичних суспільствах / В.В. Застольська // Філософські проблеми гуманітарних наук : альманах. - 2010. - № 16/17. - С. 195-199.

3. Лаже О. В. Особливості функціонування засобів масової комунікації як агента соціалізації особистості/ О. В. Лаже // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. - 2014. - №. 61. - С. 127-132.

4. Лукашевич М. П. Соціологія. Загальний курс. / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков // Підручник. - К.: Каравела, 2004. - 456 с.

5. Мудрик А.В . Социализация человека: учебное пособие для студентов высших учебных заведений / А. В. Мудрик. - М: Академия, 2006. - 304 с.

6. Мухина B. C. Возрастная психология. Феноменология развития: учебник для студ. высш. учеб. заведений / В. С. Мухина. - 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 608 с.

7. Рудакова О. В. Жизненные стратегии современного российского студенчества: автореферат дис. ... кандидата социологических наук: 22.00.04 / О. В. Рудакова// Моск. гос. соц. ун-т. - Москва, 2004. - 23 с.

8. Чутова Н. П. Впливовість мас-медіа на формування ціннісних орієнтацій сучасної української молоді (на прикладі Дніпропетровського регіону): автореф. дис. ... канд. соціол. наук : 22.00.04 / Н. П. Чутова. - Запоріжжя, 2010. - 16 с.

References

1. Harasymiv T.Z. (2009). Personality and problems of its socialization. Forum of rights. Kyiv, Ukraine: 3, 156 - 161.