Фреймування уявлень людей про успіх інструментами засобів масової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

фреймування уявлень людей про успіх інструментами засобів масової інформації

О.О. Маркозова, кандидат соціологічних наук, доцент

Проаналізовано процеси фреймування уявлень людей про успіх інструментами засобів масової інформації (ЗМІ). Показано, що в умовах інформаційного суспільства основними агентами фреймування суспільної свідомості стають аудіовізуальні ЗМІ: телебачення та Інтернет. Доведено, що фреймування уявлень людей про успіх стає поліструктурним і динамічним процесом, оскільки його суб'єктами, генераторами та відправниками інформаційних потоків виступають як власники ЗМІ, так і звичайні громадяни.

ФРЕЙМИРОВАНИЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ЛЮДЕЙ ОБ УСПЕХЕ ИНСТРУМЕНТАМИ СРЕДСТВ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ

Маркозова Е. А.

FRAMING PEOPLE'S IDEAS ABOUT SUCCESS TOOLS MEDIA

Markozova O. A.

Актуальність проблеми

Останні десятиліття ХХ ст. відзначилися активним розвитком засобів масової інформації (ЗМІ), які через застосування різноманітних технологій істотно впливають на формування та трансформацію суспільної свідомості, у тому числі уявлення людей про успіх та шляхи його досягнення. Сутність цих впливів перш за все полягає у зміні ролі інформації в сучасному світі, що виявляється як у способах її передавання, так і у механізмах оперування інформаційними ресурсами. Зважаючи на те, що сьогодні в Україні попередні соціальні цінності та соціальні орієнтири зруйновано, а існуючі мають мозаїчний та фрагментарний характер, основним агентом формування уявлень людей про успіх стають різноманітні ЗМІ, до яких належать телебачення, Інтер- нет, радіо, преса тощо. У зв'язку із цим актуальною постає проблема аналізу фреймування уявлень людей про успіх ЗМІ, бо від того, яким чином цей ресурс буде застосований, значною мірою залежить не тільки самореалізація особистості, а й напрямок розвитку суспільства в цілому.

Аналіз останніх джерел і публікацій

Незважаючи на значний науковий інтерес до проблем, пов'язаних з інформатизацією суспільства [1-3], різних аспектів фрейм-аналізу [4-6], а також до вивчення феномену успіху людини [7-10], аналіз впливу ЗМІ через цілеспрямоване фреймування смислів, які безпосередньо позначаються на ціннісних орієнтаціях і мотивації діяльності людей, спрямованої на досягнення успіху, є недостатньо вивченим. У зв'язку із цим метою статті є аналіз процесів фреймування уявлень людей про успіх та шляхи його досягнення інструментами ЗМІ.

Відомо, що соціальна взаємодія влаштована таким чином, що кожного разу, коли старі фрейми втрачають свою корисність і регулюючий вплив, з'являється необхідність у формуванні нових фреймів життєдіяльності людини і суспільства. Соціальні фрейми можуть виникати, функціонувати та поширюватися природним чином як реакція на зміни, що відбуваються в суспільстві, а можуть бути штучно сконструйованими соціальними структурами. У цьому разі відбуватиметься фреймування свідомості людей, під яким дослідники політичних і суспільних рухів Д. Яноу та М. Хультс розуміють те, «як саме потрібно керувати суспільним сприйняттям подій і явищ, аби домагатися своїх рішень через цілеспрямоване формування смислів» [6, с. 92].

Виклад основного матеріалу

Одним із дієвих інструментів динамічного фреймування уявлень людей про успіх в умовах інформаційного суспільства є ЗМІ. Річ у тім, що після здобуття Україною незалежності було зруйновано типові уявлення громадян не тільки про соціально-політичні та економічні відносини, а й про місце і роль людини в суспільстві, критерії індивідуального і соціального успіху, їх співвідношення та способи досягнення. Колишні фрейми більше не можуть адекватно пояснити соціальні події, та й самі ситуації змінюються настільки динамічно, що людям стає досить складно самостійно осмислити їх сутність і засвоїти нові цінності. Тому основним агентом пояснення того, «що тут відбувається» (Г. Бейтсон), стають ЗМІ, які в умовах інформатизації суспільства мають можливість значно інтенсифікувати свій вплив на всі сфери соціального життя через збільшені інформаційні потоки. Основою цього процесу є те, що з появою нових інформаційних технологій відбулася низка якісних змін у механізмах створення, поширення та споживання інформації. Інтенсифікація інформаційного потоку зростає за рахунок його надшвидкісного передавання; підвищується доступність інформації; змінюються можливості створення та обміну інформацією і як наслідок змінюються механізми комунікації в суспільстві.

Комунікація передбачає наявність як мінімум чотирьох учасників цього процесу: суб'єкта впливу, або суб'єкта фреймування, яким можуть виступати окремі люди чи спільності; агента, який є відправником комунікативного повідомлення, інформації (ЗМІ, інформаційна система); повідомлення, тобто інформації, що передається каналами зв'язку; об'єкта впливу, адресата, одержувача інформації.

Зрозуміло, що одне з основних питань полягає у тому, хто є суб'єктом впливу, або суб'єктом фреймування цінностей та орієнтації людей на досягнення успіху. Зважаючи на те, що ми живемо не тільки в інформаційному, а й в ринковому суспільстві, основними суб'єктами інформаційних повідомлень стають власники ЗМІ. За цих умов державні структури, соціальні і політичні сили, окремі особистості, які є реальними власниками ЗМІ, замовляють і контролюють інформаційну продукцію та інформаційні послуги, а отже, стають ключовими суб'єктами фреймування свідомості громадян. Але у той же час, якщо, наприклад, в СРСР єдиним власником усіх ЗМІ була держава і фреймування проводилося із єдиного центру і за єдиним взірцем, то сьогодні воно стає поліструктурним, оскільки вплив на уявлення людей про успіх спроможні справляти не тільки власники ЗМІ, а й пересічні громадяни. Річ у тім, що в сучасному суспільстві рух інформації має горизонтальний характер, і тому її вплив зростає у міру того, як усе більше людей стають не тільки одержувачами комунікативних повідомлень, а й генераторами та відправниками інформаційних потоків. Наприклад, користувачі Інтернетом перетворюються на суб'єктів комунікативного процесу, самостійних учасників фреймування свідомості інших людей, коли щодня виробляють індивідуальну інформаційну продукцію у вигляді текстів, рисунків, аудіо- і відеофайлів та поширюють їх, розміщуючи в мережі. Таким чином, фреймування в сучасному соціумі фактично перетворюється на діалог інформація -- осмислення -- дія. При цьому учасники комунікативної взаємодії у будь-який момент можуть змінювати свої ролі, стаючи то суб'єктом, то об'єктом. Відповідно фрейму- вання стає поліструктурним, мережевим, динамічним, безперервним процесом. Тому дану модель фреймування ми вважаємо логічним називати серфінг- фреймуванням. Цим динамізується процес створення та поширення фреймів, оскільки включає в нього людину як активного суб'єкта формування уявлень про успіх та шляхи його досягнення.

Що стосується агентів комунікативних повідомлень, то найбільш масовий і сильний вплив на формування уявлень людей про успіх справляють аудіовізуальні ЗМІ: телебачення та Інтернет. «Це пов'язано з “ефектом присутності”, оскільки в органічній єдності знаходяться звуко- і відеоряд, що забезпечує створення більш міцних зв'язків з людьми, які сприймають інформацію», -- підкреслює О. Чернецька [2, с. 217].

Перетворення телебачення на основного агента фреймування уявлень людей про успіх значною мірою відбувається завдяки безконтрольному збільшенню потоку інформації в сучасному світі. С. Барматова з цього приводу пише: «Сучасність насилу піддається людському осмисленню. Швидкість провокованих ЗМІ реакцій випереджає думку настільки, що, наприклад, молоді члени соціуму воліють жити сьогоднішнім днем, вважаючи, що завтра буде вже “інша сучасність”» [11, с. 160]. Унаслідок того, що світ переповнений розрізненою, невпорядкованою інформацією, у людей формуються кліповість свідомості, біполярне і хаотичне уявлення про індивідуальний і соціальний успіх, яке активно підживлює телебачення. За таких умов телебачення може досить легко використовувати методи підсвідомого впливу, коли ставлення людини до досягнення успіху та його складових фреймується за допомогою різних технологій, що впроваджуються у телевізійні програми і рекламу.

Телебачення також справляє сильний вплив на людей на основі методу асоціацій. Цей метод базується на ретельному відборі і спеціальній компо- новці понять, які викликають у людей позитивні або негативні асоціації відносно подій, що висвітлюються. Крім того, телебачення проникає у сферу духовних повсякденних практик і справляє прямий вплив на формування особистості, оскільки використовує інформацію у вигляді вже готових образів- фреймів, які пояснюють, як треба розуміти ті чи інші події соціального життя. «Мас-медійні технології, -- зазначає Й. Кунде, -- пропонують споживачеві кліпи, бренди, образи, в які необхідно вірити» [12, с. 112]. Отже, телебачення є досить дієвим інструментом фреймування суспільної свідомості, яке спроможне особливим чином «підганяти» інформацію під необхідний фрейм, перетворюючи його на загальноприйнятий. Сформувавши нові фрейми, легко маніпулювати свідомістю і поведінкою людей.

Все більшої популярності набуває Інтернет, бо він несе в собі елементи двох функцій: ЗМІ як джерела інформації і зв'язку як джерела комунікації. Із технічної дивовижі комп'ютер і Інтернет швидко перетворилися на інформаційний засіб, який надає людині великі масиви будь-яких даних. Однак найголовніше полягає у тому, що Інтернет, як і телебачення, заздалегідь виробляє готові смисли, тобто чітко фреймує свою аудиторію, і сьогодні вже віртуальна реальність іноді починає підміняти реальний світ. При цьому слід ураховувати, що віртуальні об'єкти легше створювати, чітко «підганяючи» їх під поставлені завдання. Штучно створені події призводять до імітації реальності або її маскування, створення фреймів, необхідних зацікавленим у цьому структурам суспільства. В результаті інформаційний простір стає комбінованим: він містить відображення як реальних подій, так і віртуально створених фреймів соціальної взаємодії, які часто сприймаються людьми як цілком реальні.

Зважаючи на те, що владні структури в Україні протягом останніх десятиліть так і не змогли розв'язати економічні та соціальні проблеми, в суспільній свідомості посилюються розчарування і песимізм, які значною мірою відбиваються на розумінні того, що в сучасних умовах українського суспільства звичайна людина не спроможна досягти успіху. Відсутність ідей та дій, адекватних проголошеним реформам, викликають необхідність звертатися до емоцій людей. На допомогу владі приходять технології деструктивного фреймування суспільної свідомості, коли увага переводиться в інше від нагальних соціальних проблем річище: вбивства, аварії, стихійні лиха тощо. Постійно демонструються такі сюжети, щоб іще більше створити в суспільстві атмосферу невизначеності, підвищити тривогу. Тому в цілому ЗМІ не тільки не сприяють саморозвитку людини, формуванню її активності і самостійності, спрямованої на досягнення успіху, а навпаки, створюють деструктивне інформаційне середовище, яке негативно позначається на формуванні суспільної свідомості громадян.

Висновки

фреймування інформаційний суспільство успіх

В умовах інформаційного суспільства ЗМІ, власниками яких є державні та олігархічні структури, перетворюються на основного агента фреймування уявлень людей про успіх. У той же час цей процес не є однозначним. Через те, що в сучасному суспільстві розширюються можливості створення та поширення інформації, фреймування стає поліструктурним, динамічним та діалогічним процесом, суб'єктами якого виступають не тільки власники ЗМІ, а й пересічні громадяни, які є не тільки одержувачами комунікативних повідомлень, а й генераторами та відправниками інформаційних потоків.

Література

1. Демина М. Н. Изменения в когнитивных практиках индивидов под влиянием новых информационных технологий / М. Н. Демина // Социол. исслед. СОЦИС. - 2010. - № 6 (314). - С. 87-92.

2. Чернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Чернецька. - К. : Освіта, 1999. - 351 с.

3. Інформаційне суспільство в соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В. В. Лях, В. С. Пазенок, Я. В. Любимий та ін. - К. : ТОВ «ХХІ століття: діалог культур», 2009. - 404 с.

4. Бейтсон Г. Шаги в направлении экологии разума / Г. Бейтсон ; пер. Д. Федотов. - М. : КомКнига, 2010. - 248 с.

5. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни / И. Гофман ; пер. с англ. А. Д. Ковалёва. - М. : КАНОН-пресс-Ц, 2000. - 304 с.

6. Яноу Д. Фреймы политического: от фрейм-анализа к анализу фреймирования / Д. Яноу, М. Хультс // Социол. обозрение. - 2011. - № 1-2, т. 10. - С. 87-113.

7. Здравомыслова О. М. От 80-х к 90-м: трансформация моделей успеха / О. М. Здравомыслова, И. И. Шурыгина // Народонаселение. - 1998. - № 1. - С.17-22.

8. Бевзенко Л. Д. Зміст життєвого успіху: соціально-культурологічний контекст / Л. Д. Бевзенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2000. - № 1. - С. 34-51.

9. Маркозова О. О. Роль культури у розумінні життєвого успіху людиною європейської ментальності / О. О. Маркозова // Вісн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол.: А. П. Гетьман та ін. - Х. : Право, 2013. - № 2 (16). - С. 327-336.

10. Маркозова О. О. Соціальний успіх особи у контексті історичних практик свободи / О. О. Маркозова // Вісн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол.: А. П. Гетьман та ін. - Х. : Право, 2013. - № 3 (17). - С. 169-178.

11. Барматова С. Изменение места и роли коммуникаций в современном мире / С. Барматова // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2009. - № 3. - С.158-168.

12. Кунде Й. Корпоративная религия / Й. Кунде. - СПб., 2004. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru