Компоненти готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.1

Компоненти готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем

Єгорова К.Г., асистент кафедри соціальної

педагогіки і соціальної роботи

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Проведена нами робота з теоретичного аналізу, узагальнення наукових досліджень, нормативно-правових документів дає підстави визначити компоненти готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем. А саме: мотиваційний компонент; теоретичний компонент; практичний компонент, рефлексивний компонент. Усі структурні компоненти моделі спрямовано на формування належного (достатнього та творчого) рівня готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем.

Ключеві слова: готовність, професійна діяльність, формування готовності, складники готовності, соціальнареабілітація, соціальний працівник.

Проведенная нами работа по теоретическому анализу, обобщению научных исследований, нормативно-правовых документов дает основания определить компоненты готовности будущих социальных работников к социальной реабилитации детей младшего школьного возраста с детским церебральным параличом. А именно: мотивационный компонент; теоретический компонент; практический компонент, рефлексивный компонент. Все структурные компоненты модели направлены на формирование надлежащего (достаточного и творческого) уровня готовности будущих социальных работников к социальной реабилитации детей младшего школьного возраста с детским церебральным параличом.

Ключевые слова: готовность, профессиональная деятельность, формирование готовности, составляющие готовности, социальнаяреабилитация, социалъныйработник.

Yehorova К.Н. COMPONENTS OF READINESS OF FUTURE SOCIAL WORKERS FOR SOCIAL REHABILITATION OF CHILDREN OF PRIMARY SCHOOL AGE WITH INFANTILE CEREBRAL PALSY

Our work on theoretical analysis, generalization of scientific researches, regulatory and legal documents gives us grounds to determine the components of an intending social worker's readiness to social rehabilitation of primary school age children with cerebral palsy. Namely: motivational component; theoretical component; practical component, reflexive component. All the structural components of the model are aimed at forming appropriate (satisfactory and creative) level of intending social workers to the social rehabilitation of primary school children with infantile cerebral palsy. Conclusions: In the future, we consider it expedient to analyze the contemporary state of the research on the topic of our research.

Key -words: readiness, professional activity, forming readiness, components of readiness, social rehabilitation, social worker.

Постановка проблеми. Теоретичний аналіз і узагальнення наукових праць, нор-мативно-правових документів, які містять різноманітні вимоги до професії, функцій і функціональних обов'язків соціального працівника, довзоляють виокремити основні знання та професійні вміння майбутніх соціальних працівників. Соціальний працівник мусить володіти широким колом відповідних знань і умінь, які умовно можна об'єднати в такі групи: загальні вимоги до освіти спеціаліста; вимоги до знань та умінь із циклу загальних гуманітарних і соціально-економічних дисциплін; вимоги до знань і вмінь із циклу загальних математичних і природничих дисциплін; вимоги до знань і вмінь із циклу загально-професійних дисциплін; вимоги до знань і вмінь із циклу спеціальних дисциплін. Розкриття відповідних знань і умінь допомагають визначити структурні компоненти професійної готовності майбутніх соціальних працівників.

Аналіз останніх досліджень і публі-кацій. У багатьох наукових дослідженнях порушуються питання необхідних осо- бистісних рис соціального працівника та складників готовності майбутніх соціальних працівників (В. Бех, І. Пінчук, І. Миго- вич). Варто зазначити, що, за дослідженнями О. Карпенко, компонентами готовності соціальних працівників є мотиваційно-цін-нісний, особистісно-професійний, соціально-професійний [4, с. 179]. У науковому дослідженні І. Жорової та Є. Криницького структура готовності майбутнього соціального працівника включає психологічну, моральну і фахову готовність [3]. Проте, як зазначають Т. Соловей і М. Чайковський, у закордонній і вітчизняній науковій літературі немає єдиної думки щодо структурних компонентів готовності соціальних працівників до професійної діяльності [6].

Узагальнюючи проведену нами роботу, ми констатуємо, що структура професійної готовності соціальних працівників являє со-бою багаторівневе, динамічне утворення, що є поєднанням мотиваційного, особи- стісного, когнітивного, операційно-діяль- нісного й оціночного компонентів. Відповідні компоненти відображають готовність майбутнього соціального працівника до конкретної практичної діяльності та харак-теризують його як особистість. соціальний реабілітація церебральний параліч

Аналіз науково-методичної та спеціальної літератури із проблеми структурних компонентів готовності майбутніх соціальних працівників фахівців до професійної діяльності дозволяє стверджувати, що сьо-годні дослідження з виокремлення і теоре-тичного обґрунтування компонентів готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним па-ралічем відсутні, що обумовило вибір теми цієї публікації.

Постановка завдання. Мета статті - визначити та теоретично обґрунтувати компоненти готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем.

Виклад основного матеріалу дослі-дження. Проведена нами робота з теоре-тичного узагальнення наукових праць і аналіз змісту нормативно-правових документів дозволила виокремити компоненти готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку (далі - МшВ) з дитячим цере-бральним паралічем (далі - ДЦП): мотива-ційний компонент; теоретичний компонент; практичний компонент, рефлексивний ком-понент. Структурні компоненти органічно взаємопов'язані, взаємовпливають і взає- мозумовлюють один одного. Зупинимося на їхньому змісті більш детальніше.

Одним із компонентів формування го-товності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей МШВ із ДЦП є мотиваційний. Цей компонент характеризує здатність майбутнього спеціаліста із соціальної сфери мотивувати себе на набуття необхідних професійних знань, умінь і навичок й формування компетентності в питаннях соціально-реабілітаційної роботи з дітьми із захворюванням дитячого церебрального паралічу.

Нам дуже важлива думка науковця Т. Го-лубенка, який, працюючи над особливостями процесу формування готовності майбутніх соціальних працівників, визначав механізм формування мотивації й орієнтації до професійної роботи як сукупність закономірних зв'язків і відношень, що обу-мовлюють процес засвоєння соціальних цінностей, норм і правил поведінки, формують в індивіда специфічні ціннісні орієнтації та настанови. Всебічна взаємодія викладача та студента на основі єдності мети та формування особистої відповідальності за результати навчання сприяють створенню умов для відносно стійкої відповідності мотивів і цілей навчальної діяльності [1]. Також ми поділяємо погляд науковця, який вважає, що цілеспрямована робота з фор-мування мотиваційно-ціннісного навчання має бути основною складовою частиною процесу навчання, оскільки вона забезпечує усвідомлений характер постановки особистих цілей і регулювання студентами власної навчально-пізнавальної діяльності [1]. Мотиваційний компонент як необхідний елемент успішної професіоналізації фахівця із соціальної роботи виділяє О. Тополь, зазначаючи, що вона зумовлює професійну придатність до практичної роботи [8].

Аналіз дисертаційних досліджень із про-блеми формування готовності до професій-ного самовизначення показав, що багатьма дослідниками на перше місце в структурі готовності виноситься мотиваційний ком-понент (Є. Ільїн, Т. Осадченко, Т. Приходько й інші).

Ми вважаємо, що сформованість моти-ваційного ставлення майбутнього соціального працівника до соціально-реабілітаційної роботи з дітьми МШВ із ДЦП має вагоме значення в підвищенні результативності за-своєння та застосування відповідного виду діяльності. А як наслідок - досягнення мети моделі на належному рівні.

Другий структурний компонент, теоре-тичний, містить сукупність всезагальних знань про людину, закономірності її взаємодії в суспільстві, соціальну поведінку, вплив середовища на її соціалізацію, спеціальних знань про дитину молодшого шкільного віку із захворюванням дитячого церебрального паралічу й про особливості життєдіяльності цієї дитини та її родини. Головна мета те-оретичного компонента формування готов-ності - це отримання майбутніми соціальними працівниками знань із різних галузей і сприяння усвідомленню міжпредметних зв'язків, які потрібні для продуктивної про-фесійної діяльності відповідного виду.

А. Кадушін у своїх наукових працях виділяє п'ять рівнів знань, які повинен вико-ристовувати соціальний працівник у процесі своєї професійної діяльності під час надання соціальної допомоги:

1. Загальні знання у сфері соціальної роботи: політика у сфері соціальної допомоги, соціальні служби, соціальні проблеми й інститути; людська поведінка і соціальне оточення: розвиток особистості, соціокуль- турні норми та цінності, процеси життєді-яльності у суспільстві; методи практичної діяльності у сфері соціальної роботи: інди-відуальна та групова соціальна робота, ор-ганізація громади.

2. Знання з окремих галузей соціальної роботи: мета, функції, методи професійної діяльності.

3. Знання про конкретне агентство: його функції, структуру, нормативно правову ре-гуляцію.

4. Знання про типи клієнтів, з якими пра-цює агентство.

5. Знання про типові особливості вста-новлення контакту [10].

Важливість теоретичної готовності для майбутнього соціального працівника під-креслюють майже всі дослідники соціально-реабілітаційної сфери. Ми наголошуємо на тому, що знання створюють основу, на якій базуються вміння та навички. Тому програмою підготовки майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей МШВ із ДЦП передбачено надання студентам знань щодо особливостей психофізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку із ДЦП; знання сутності та технологій надання соціально-реабілітаційних послуг; знання нормативно-правової бази в Україні щодо соціальної реабілітації дітей МШВ із ДЦП; механізмів оцінювання ефективності здійснення соціально-реабілітаційної роботи з дітьми МШВ із ДЦП; функціональних обов'язків і кваліфікаційних вимог до фахівців, які здійснюють відповідний вид роботи.

Третім компонентом готовності майбут-нього соціального працівника до соціальної реабілітації дітей МШВ із ДЦп у нашому дослідженні є практичний компонент, який полягає в наявності належного рівня не-обхідних умінь і навичок щодо здійснення соціально-реабілітаційної роботи з дітьми молодшого шкільного віку з дитячим цере-бральним паралічем. Практичний компонент є показником сформованості прикладних знань. Він дозволяє визначити рівень сукупності професійних вмінь (а саме: діагностичних, прогностичних, організаційних, комунікативних, управлінських тощо), які необхідні для здійснення роботи із соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку із захворюванням на ДЦП; конструктивно вирішувати конфліктні ситуації; здійснювати також дослідницьку діяльність.

Як зазначає науковець Н. Горішна, в ос-нові професійних вмінь соціального праців-ника лежить організована система знань, проте запас теоретичних знань ще не за-безпечує успіху в соціальній роботі [2]. Ми згодні, що для ефективного здійснення со-ціальної роботи потрібні відповідні навички. Практичний компонент формує професійні та соціальні позиції майбутнього соціального працівника. Він пов'язаний із виконанням різноманітних соціальних ролей: посередника між сім'єю і соціальними службами, між дітьми і дорослими; помічника, порадника, друга, експерта тощо. Оволодіння різними соціальними ролями визначає рівень професійної компетентності майбутнього соціального працівника і готовності до здійснення соціально-реабілітаційної ді-яльності з дітьми із МШВ із ДЦП.

У своєму дослідженні ми наголошуємо на важливості соціального працівника вміти з розумінням слухати інших, творчо вирішувати проблеми клієнта, бути грамотною людиною, служити зразком у професійних відносинах, оцінювати власну поведінку в будь-яких обставинах.

Практичний компонент відображає знання способів, прийомів, видів соціальної реабілітації дітей МШВ із ДЦП; вміння ре-алізувати індивідуальні та групові форми соціально-реабілітаційної роботи. Це по-казник здібності майбутнього соціального працівника втілювати отримані під час навчання специфічні знання в професійній діяльності. Важливість практичного ком-понента в процесі підготовки працівників соціальної сфери докладно досліджено З. Фалінською, яка наголошувала на дотриманні принципу неперервної практичної підготовки студентів [9].

Рефлексивний компонент четвертим компонентом готовності соціальних пра-цівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим цере-бральним паралічем. Відповідний компонент передбача в майбутнього соціального працівника наявність сукупності навичок до самооцінки й здатності до самоаналізу, самокорекції, тобто рефлексії.

На провідному значенні формування рефлексивності в студента наголошу Л. Міщик, яка зазначала: «Організація і функціонування рефлексивного середовища головною умовою культивування рефлексії, яка забезпечу активізацію процесів особистісного та професійного само-визначення» [5, с. 58].

Професійна рефлексія, на думку І. Звр- вої та Г. Лактіонової, пов'язана із професійним усвідомленням і самоусвідомленням, допомага спеціалісту вийти зі стану сво- рідного «поглинання» самою професію та подивитися на неї з позиції спостерігача, зайняти позицію поза нею, над нею для су-дження про неї. Професійна рефлексія пе- редбача ставлення спеціаліста до самого себе як до суб'кта діяльності, спробу по-бачити себе в конкретній робочій ситуації [7, с. 215].

На нашу думку, здатність порівнювати, зіставляти власне бачення себе з оцінками інших учасників взамодії під час процесу соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку із ДЦП допомага майбутньому соціальному працівникові усвідомлювати, як він насправді сприйматься й оцінються іншими людьми.

Висновки із проведеного дослідження. Отже, відповідно до наших досліджень, готовність майбутнього соціального працівника до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем ми формулюмо як комплексне особистісне утворення, що визнача спроможність і забезпечу успішне виконання професійних функцій і функ-ціональних обов'язків фахівця соціальної сфери в процесі здійснення соціально-ре-абілітаційної роботи з дітьми молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем. Нами визначені компоненти го-товності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем, які одними з основних струк-турних елементів розробленої моделі за відповідним напрямом роботи. А саме: мотиваційний; теоретичний; практичний і рефлексивний компоненти. І тільки вза- мозв'язок і взамообумовленість відповідних компонентів забезпечить досягнення якісного результату формування готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем.

Література

1. Голубенко Т. Особливості процесу формування готовності майбутніх соціальних працівників до патро-нажної роботи з людьми похилого віку / Т. Голубенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://oaji.net/ articles/365-1393341244.pdf.

2. Горішна Н. Професійна компетентність соціаль-ного працівника як складова його фахової підготовки / H. Горішна [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ped/2009/ wwwl7/Horishna.pdf.

3. Жорова І. Структура готовності майбутнього со-ціального працівника до роботи з молодіжними гро-мадськими організаціями /1. Жорова, Є. Криницький II Педагогічний альманах : збірник наукових праць ; за ред. В. Кузьменка та ін. - Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2015. - Випуск 27. -С. 213-217.

4. Карпенко О. Професійна підготовка соціальних працівників в умовах університетської освіти : науково-методичний та організаційно-технологічний аспект : [монографія] / О.Г. Карпенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ww.disser.com.ua/ content/349640.html.

5. Міщик Л. Теорія і практика професійної підготов-ки соціального педагога : [монографія] / Л. Міщик. - Глухів : РВВ ГНПУ ім. О. Довженка, 2011.-116 с.

6. Соловей Т. Змістовні компоненти професійної компетентності соціального працівника інклюзивного закладу освіти / Т. Соловей, М. Чайковський II Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». - № 1(7). -- 2013. -- С. 220-224.

7. Соціальна робота в Україні : [навч. посібник] /

I. Зверева, О. Безпалько, С. Харченко та ін. ; за заг. ред. І. Звєрєвої, Г. Лактіонової. - К. : Центр навчальної літе-ратури, 2004. - 256 с.

8. Тополь О. Здоров'язберігаюча компетентність як складова професіоналізму соціального працівника /

O. Тополь [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dspace.tnpu.edu.Ua/bitstream/123456789/484/l/ Topol.pdf.

9. Фалинська 3. Практична підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / 3. Фалинська. - Вінниця, 2006. - 24 с.

10. Kadushin A. The knowledge base of social work / A. Kadushin II Kahn A. Issues in American Social Work. - N.Y. : Columbia University Press, 1959. -P. 39-79.

Размещено на Allbest.ru